* * * 2018 * * * Рік охорони культурної спадщини * * * 2018 * * * Рік продовження розвитку української освіти * * * 2018 * * * Рік української мови в Німеччині та німецької мови в Україні * * * 2018 * * * Рік Божого слова в Україні * * * 2018 * * *

воскресенье, 1 декабря 2013 г.

Великі просвітяни


145- річчя від дня заснування Всеукраїнського товариства "Просвіта"


"Просвіта" - українське культурно-освітнє товариство було засноване 8 грудня 1868 року у Львові. Основним завданням Товариства стало сприяння просвіті українського народу в культурному, національно-політичному та економічному напрямках.



На фото: Будівля Міської стрільниці у Львові, де 8 грудня 1868 року засновано 
Товариство «Просвіта»



Головою товариства був обраний громодсько-політичний діяч, композитор, педагог і журналист Анатоль Вахнянин.


"Просвіта" спочатку була одноступеневою організацією - головний відділ у Львові.



Заснування "Просвіти" у Львові мало всеукраїнське значення. Філії й осередки поширювалися по всій Україні й усюди, де тільки жили свідомі українці. У Галичині "Просвіта" проіснувала до вересня 1939 року.
Одеське товариство "Просвіта" було засновано в листопаді 1905 року. Ініціатором створення став книгознавець, етнограф, літературний критик, один із творців словника української мови Михайло Федорович Комаров.


Михайло Комаров прожив в Одесі четверть століття, з осені 1887-го до осені 1918 року. Товариство відкрило бібліотеку, книгарню, музей, проводило літературно-музичні вечори, розпочало видавати часопис "Народна Справа". В 1906 році завдяки "Просвіті" в Одеському університеті проводилися виклади історії України М. Грушевського українською мовою. В 1908 році діяльність "Просвіти" в Одесі заборонили.
В травні 1906 року відкрилася "Просвіта" у Києві, яка згодом стала керівним центром для інших товариств. Організатором і головою був видатний український письменник, літературознавець, лексикограф, педагог і громадський діяч Борис Грінченко.

9 грудня 2013 року виповнюється 150 років від дня народження укладача чотиритомного тлумачного "Словника української мови" Грінченка Бориса Дмитровича.



Словарь української мови /Упорядкував з додатком власного материалу Борис Грінченко. В 4-х тт.
Т. 1. А - Ж.- К.: Наукова думка, 1996. - 494 с.
У словнику, що містить до 70 тис. слів, подано лексику як літературної, так і народнорозмовної української мови XIX ст. та фольклору з перекладом на російську мову. Це перше в українській лексикографії і широко відоме в світі велике зібрання лексико-фразеологічних фондів української мови. Перший том містить слова на літери А- Ж.



Наприкінці 1913 року "Просвіта" мала 77 філій і 2648 читалень. Масово почали створюватися бібліотеки. У віддалені місцевості книжки надходили безплатно. Важливе місце у просвітній праці посіли виклади і відчити, "курси вищої освіти", курси навчання неписьменних. "Просвіта" підтримувала жваві зв'язки з українцями Закарпаття, Боснії, Сполучених Штатів Америки, з багатьма освітніми організаціями.
У 1917-1922 рр. організації "Просвіти" стали центрами українського національного життя на центральних та східноукраїнських землях. 
В 1939 році діяльність товариств на Закарпатті та в Галичині була припинена .
У вересні 1990 року товариство відновило свою роботу під назвою Товариство української мови ім. Т. Шевченка "Просвіта".

З історією створення Всеукраїнського товариства "Просвіта" імени Тараса Шевченка знайомлять книги:

"Просвіта": історія та сучасність ( 1868-1998): Зб. матеріалів та документів, присвячених 130-річчю ВУТ "Просвіта" ім. Тараса Шевченка / Упоряд., ред. В.Германа. - К.: Вид. центр "Просвіта", Вид. "Веселка", 1998. - 488 с.
"Просвіту" недаремно називають матір'ю українських громадських організацій. З її середовища вийшла більшість національно-патріотичних об'єднань, як минулого так і сьогодення.





Нарис історії "Просвіти" /Р. Іваничук, Т. Комаринець, І. Мельник, А. Середяк. - Львів - Краків - Париж: Просвіта, 1993. - 232 с. - (Популярна енциклопедія "Просвіти"; Ч. 1).
В стислий формі подається історія Товариства "Просвіта", утвореного у Львові у 1868 р., внаслідок діяльності якого радикально змінився світогляд широких мас українців, котрі ставали національно свідомими громадянами, здобували навички цивілізованого господарювання, прилучались до здобутків світової культури та чистих джерел національних традицій.




Цікаво знати:


Комментариев нет:

Отправить комментарий

Надеемся на комментарии