«Благослови, добра доле…»: 90 років від дня народження поета та прозаїка Василя Симоненка

 

«Василь Симоненко коротким життям заробив чесне безсмертя, хоч про свою дочасну і позачасну славу він ніколи не думав…» (Дмитро Павличко)

«З глибин народного життя вийшла поезія Василя Симоненка. З мужності народу, з горя його і його звитяжної боротьби виспівувалась вона. Звідси той дух непоборний, яким вона пройнята; звідси та розпашіла пристрасть, яка буяє в ній. Вітер часу не остудив Симоненкових поезій, вогнем душі жевріють вони й сьогодні, як і тоді, коли вперше так жагуче й неповторно вибурхнулись у світ». Так писав Олесь Гончар у передмові до книжки вибраних творів Василя Симоненка «Лебеді материнства», яка побачила світ після 15 років офіційного забуття поета.

Перу Василя Симоненка належать поезії, провідною темою яких є любов до рідної землі, відповідальність за її долю, щоденникові записи, листи, оповідання,  публіцистика, новели та гуморески: «Вино з троянд», «Чорна підкова», «Білі привиди», «Бенкет на току», «Психологічний поєдинок», «Сірий пакет», «Дума про діда»… Він є автором численних статей, театральних і літературних рецензій, створив три казки для дітей і дорослих: «Цар Плаксій і Лоскотон», «Подорож у країну Навпаки», «Казка про Дурила».

1962 року вийшла перша та єдина прижиттєва збірка поезій Василя Симоненка «Тиша і грім».  Друга збірка поезій «Берег чекань» була заборонена цензурою, але 1965 року була надрукована в Мюнхені у видавництві «Сучасність». Третя збірка поезій «Земне тяжіння» вийшла в Києві 1964 року. Потім 1965 року львівське видавництво «Каменяр» видало збірку новел «Вино з троянд», до якої увійшли твори ще студентських часів, а також написані протягом чотирьох місяців 1962. А 1966 року київське видавництво «Молодь» видало збірку вибраних поезій Симоненка. Потім були роки забуття і тільки у 1981 році з’явилася книжка вибраного «Лебеді материнства». 1995 року Василь Симоненко посмертно удостоєний найвищої держаної відзнаки — Шевченківської премії за збірки поезій «Лебеді материнства», «У твоєму імені живу», «Народ мій завжди буде».

«Моя мова»

Все в тобі з’єдналося, злилося —

Як і поміститися в одній! —

Шепіт зачарований колосся,

Поклик із катами на двобій.

Ти даєш поету дужі крила,

Що підносять правду в вишину,

Вченому ти лагідно відкрила

Мудрості людської глибину.

І тобі рости й не в’януть зроду,

Квітувать в поемах і віршах,

Бо в тобі — великого народу

Ніжна і замріяна душа.

 

Штрихи до портрета Василя Симоненка

Василь Симоненко, за спогадами друзів, вирізнявся щирістю, прямотою, відкритістю і щедрістю душі. Він запам’ятався теплою усмішкою на обличчі й привітним ставленням до всіх, крім лицемірів. Читав багато, швидко схоплював суть, робив оригінальні висновки, мав майже енциклопедичні знання про творчість багатьох поетів, адже лише завдяки цьому він поступово все досконаліше оволодівав секретами поетичної майстерності.

Вдумливий, спостережливий, серйозний, він ставився до своєї роботи з особливою відповідальністю, бо розумів, що стоїть біля джерел формування світогляду української молоді, замуленого роками неправди й ошуканства. Василь Симоненко розумів, що для того, аби змінити щось в умах і серцях людей, треба передусім здолати їхню байдужість.

Працюючи в Черкасах, Василь Симоненко часто наїжджав до Києва, де завжди був «своїм» серед митців-шістдесятників. Відвідував відомий Клуб творчої молоді, учасниками якого були Алла Горська, Ліна Костенко, Іван Драч, Іван Світличний, Василь Стус, Микола Вінграновський, Євген Сверстюк та інші. Симоненко активно виступав на літературних вечорах, брав участь у творчих дискусіях, виїздив на зустрічі з робітничою і сільською молоддю, мав свідому просвітницьку настанову: розбудити в своїх сучасниках почуття національної гідності, запалити їх прагненням національного відродження.

Відомо, що саме за участю Василя Симоненка були відкриті таємні братські могили жертв сталінських репресій на Лук’янівському, Васильківському кладовищах та у Биківнянському лісі. «Першовідкривачами» поховань у Биківнянському лісі стали учасники Клубу творчої молоді. На початку 1960-х Лесь Танюк, Алла Горська і Василь Симоненко у складі комісії, що мала розслідувати злочини «сталінського періоду порушення законності», здійснили візит у Биківнянський ліс, про що збереглися записи у щоденнику режисера Леся Танюка. 30 квітня 1994 року відбулося відкриття Биківнянського меморіального комплексу.

Творчість Василя Симоненка живе в серцях нащадків і завдяки композиторам. Його поезія дуже мелодійна. Саме тому на вірші поета написали музику Платон Майборода («Виростеш ти, сину»,1973) та  Олександр Левкович (симфонія «Україна моя», слова Василя Довжика, Павла Мовчана, Василя Симоненка, 1986).  Українська співачка Галина Іванівна Менкуш стала авторкою пісень на тексти Василя Симоненка — «Ой майнули білі коні», «Ти знаєш, що ти людина» та «Лебеді материнства».

 

Симоненко В. Лебеді материнства : поезія проза / Василь Симоненко ; вступ. ст. Олеся Гончара. — Київ : Молодь, 1981. — 344 с.

Книжка Василя Симоненка «Лебеді материнства» укладена за тематичним принципом. До неї увійшли поетичні та прозові твори, що друкувались у збірках «Тиша і грім» (1962), «Земне тяжіння» (1964), «Вино з троянд» (1965), «Поезії» (1966), і та частина творчого доробку, яка публікувалася в періодиці.

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,

Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

Заглядає в шибу казка сивими очима,

Материнська добра ласка в неї за плечима…

 

Симоненко В. А. Поезії / Василь Симоненко ; упоряд. та приміт. В. В. Біленка ; вступ. ст. О. Гончара ; редкол. О. Є. Засенко та ін. — Київ : Рад. письменник, 1984. — 246 с., І л. портр. — (Б-ка поета).

До книжки вибраних творів Василя Симоненка увійшли найкращі ліричні, а також сатиричні й гумористичні вірші, поеми і казки для дітей.

Світ який — мереживо казкове!..

Світ який — ні краю ні кінця!

Зорі й трави, мрево світанкове,

Магія коханого лиця…

 

Симоненко В. Берег чекань  / Василь Симоненко ; вибір і комент. Івана Кошелівця. — Київ : Наук. думка, 2001. — 248 с.

Книга є перевиданням збірки поезій Василя Симоненка, що була видана у Німеччині 1973 року видавництвом «Сучасність». У книжці вміщено поезії зі збірок «Тиша і грім», «Земне тяжіння», «Вино з троянд», «Листи з дороги», казки «Цар Плаксій та Лоскотон», «Подорож у країну Навпаки», щоденник, спогади друзів про Василя Симоненка.

Юність в інших завше загадкова.

А своя — проста була чи ні?

Це ж вона уперто й гарячково

Відкривала істини смішні.

Це ж вона, нестримана й криклива,

Повна вихвалянь і недовір,

В поєдинки рвалася сміливо,

Глуздові часом наперекір…

 

Симоненко В. Ти знаєш, що ти — ЛЮДИНА : вірші, сонети, поеми, казки, байки / Василь Симоненко ; передм. В. Гончаренко. — Київ : Наук. думка, 2001. — 296 с. — (Б-ка школяра).

Пропонована читачам збірка — перше в Україні найповніше видання поетичних творів Василя Симоненка. До книги увійшло багато поезій, які з тих чи інших причин раніше не публікувалися. Упорядник відшукав і включив до збірки навіть ті твори, що були написані поетом на замовлення редакцій газет та журналів і носили певне політичне забарвлення, як того вимагала тодішня номенклатурна ідеологія, і які сам поет часто підписував псевдонімами. Книга стане в пригоді тим, хто глибше і досконаліше хоче пізнати творчість Василя Симоненка.

Ти знаєш, що ти — людина.

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя — єдина,

Мука твоя — єдина,

Очі твої — одні…

 

Симоненко В. Вибране : для серед. та ст. шк. віку / Василь Симоненко ; упоряд. текстів, підготов. комент., прим. та на навч.-метод. матеріалів Г. М. Кирпи і Д. С. Чередниченка. — Київ : Школа, 2002. — 253 с. : іл. — (Шкільна хрестоматія). — Бібліогр. : С. 242—244.

Окрім творів Василя Симоненка, які вивчаються за шкільною програмою, а також рекомендовані для позакласного читання, до хрестоматії увійшли навчально-методичні матеріали на допомогу вчителеві та учню: літературознавчі коментарі до біографії та творчості письменника, орієнтовні теми творів, рефератів та усних доповідей, тезові плани до них, список рекомендованої літератури.

 Я не бував за дальніми морями,

Чужих доріг ніколи не топтав —

В своїм краю під буйними вітрами

Щасливим я і вільним виростав.

Мене ліси здоров’ям напували,

Коли бродив у їхній гущині,

Мені поля задумливо шептали

Свої ніким не співані пісні…

Симоненко В. У твоєму імені живу : поезії, оповідання, щоденникові записи, листи / Василь Симоненко ; упоряд. та післямова В. В. Яременка ; передм. О. Т. Гончара ; [іл. В. І. Касіяна, М. І. Стратілата ; упоряд. фотоіл. матеріалу Д. С. Чередниченка]. — 3-те вид. — Київ : Веселка, 2003. — 382 с. : іл.

Книга видатного поета-шістдесятника Василя Симоненка (1935—1963) містить не тільки хрестоматійні твори, а й низку таких, що друкуються вперше. Здобутком широкого загалу читачів стануть поезії, оповідання, щоденникові записи, велика добірка листів до українських письменників, біографічні матеріали.

Україно, п’ю твої зіниці

Голубі й тривожні, ніби рань.

Крешуть з них червоні блискавиці

Революцій, бунтів і повстань.

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік…

Література про життя і творчість Василя Симоненка

Коляда І. А. Василь Симоненко / Ігор Коляда ; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мешкова. — Харків : Фоліо, 2021. — 121 с. : іл. — (Знамениті українці).

Відомі слова Євгена Сверстюка про те, що «Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частку історії України». Тієї України, яка вміє вистояти в лихоліттях і знову розправити крила. Одного з найвідданіших її співців теж не оминула лиха доля: жорстокі часи сталінських репресій, страхіття війни, жахливі умови існування. Та водночас юнак завважував дивосвіт рідної природи, всотував багатство народної творчості. Випробування не позбавили його щедрості душі, теплої усмішки. Йому було даровано аж надто коротке життя: він тільки виписувався, тільки починався — і залишив по собі спогад на всі часи поки світ промовлятиме «Україна». Чому? Досить прочитати біографію Поета.

***

• Василь Симоненко (1935—1963) // Українські поети : довідник / уклад. Преварська М. І. — Київ : Велес, 2015. — С. 164—167.

• Василь Симоненко (1935—1963) // Жулинський М. Г. Із забуття — в безсмертя (Сторінки призабутої спадщини) / Микола Жулинський. — Київ : Дніпро, 1990. — С. 397—415.

• Василь Симоненко (до 45-ліття з дня народження) // Одарченко П. Українська література : зб. вибр. ст. / Петро Одарченко ; ред. О. Зінкевич : авт. передм. В. Іванисенко. — Київ : Смолоскип, 1995. — С. 169—177.

• Герасимова Г. П. Симоненко Василь Андрійович (1935—1963)  // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 559.

• Гончар О. Витязь молодої української поезії // Симоненко В. А. Поезії / Василь Симоненко ; упоряд. та приміт. В. В. Біленка ; вступ. ст. О. Гончара ; редкол. О. Є. Засенко та ін. — Київ : Рад. письменник, 1984. — С. 3—8.

• Метеор щирості. Василь Симоненко (8 січня 1935—14 грудня 1963) // Поети- шістдесятники / авт.-упоряд. Богдан Тихолоз. — Київ : АртЕк, 2001. — С. 28—38. — (УСЕ для школи).

• «Поетика поривань» як естетична норма : Василь Симоненко // Тарнашинська Л. УКРАЇНСЬКЕ ШІСТДЕСЯТНИЦТВО : профілі на тлі покоління : (історико-літературний та поетикальний аспекти) / Людмила Тарнашинська. —  Київ : Смолоскип, 2010. —  С. 100—145.

• Рогач П. Грудочка любимої землі / Петро Рогач. — Опішне : Українське народознавство, 1995. — 96 с. : іл.

• Небезпечні польоти Василька Симоненка (дитинство Василя Симоненка) //  Марина Павленко про Павла Тичину, Надію Суровцову, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ірину Жиленко / М. Павленко. — Київ : Грані-Т, 2009. — С. 51—70 : іл. — (Серія «Життя видатних дітей»).

• Симоненко Василь Андрійович (1935—1963) // Шевченківські лауреати, 1962—2012 : енцикл. довід. / авт.-упоряд. М. Г. Лабінський ; вступ. слово Б. І. Олійника. — 3-те вид. змін. і допов. — Київ : Криниця, 2012. — С. 611—614.

• Ткаченко А. Василь Симоненко (1935—1963) // Історія української літератури ХХ століття : у 2-х кн. Кн. 2 : друга половина ХХ ст. : підручник / за ред. В. Г. Дончика. — Київ : Либідь, 1998. — С. 125—129.

• Яременко В. «Щоб правду більш не кидали за грати…» // Симоненко В. У твоєму імені живу : поезії, оповідання, щоденникові записи, листи / Василь Симоненко ; упоряд. та післямова В. В. Яременка ; передм. О. Т. Гончара ; [іл. В. І. Касіяна, М. І. Стратілата ; упоряд. фотоіл. матеріалу Д. С. Чередниченка]. — 3-те вид. — Київ : Веселка, 2003. — С. 347—368.