* * * 2024 * * * 255 років від дня народження Івана Котляревського* * * 2024 * * * М210 років від дня народження Тараса Шевченка * * * 2024 * * * 150 років від дня народження Августина Волошина, президента Карпатської України * * * 2024 * * * 100 років від дня народження Павла Загребельного * * * 2024 * * * 450 років із часу видання першої друкованої книги в Україні «Апостола» * * * 2024 * * * 100 років з дня написання першого українського науково-фантастичного роману «Сонячна машина» Володимира Винниченка* * * 2024 ***За рішенням ЮНЕСКО Рік кінорежисера Сергія Параджанова * * * 2024 * * * Книжкова столиця світу 2024 року — французьке місто Страсбург* * *

пʼятницю, 22 травня 2015 р.

Орхидеи, квиллинг, кулинарные удовольствия...

Представляем новинки книг, поступивших в отдел  производственной  литературы  в  мае  2015 года.

Василенко, В. Большая поваренная книга любимых блюд / В.Василенко, С.Василенко. – Харьков: Клуб семейного досуга, 2014. – 240 с.
В данной книге освещено более 600 замечательных рецептов на любой случай: холодные и горячие закуски, аппетитные мясные и рыбные блюда, пикантные соусы, ароматная выпечка и многое другое. Даются полезные рекомендации от шеф-повара, подробные описания приготовления со всеми нюансами, указание количества порций и времени приготовления.

Кульман Фолько. Все об орхидеях: Практическое руководство по выращиванию и уходу. – Харьков: Клуб семейного досуга, 2014. – 143с.
Основные виды и гибридные формы, подробная информация об особенностях ухода, выращивании, пересадке, размножении и делении, мерах борьбы с вредителями и болезнями – на любой вопрос об орхидеях вы найдете ответ в этом пособии. Поймете, что выращивать эти удивительные растения совсем не сложно.

Мирошниченко, С.А. Коллекция кулинарных удовольствий. – Донецк: ООО «ПКФ «БАО», 2014. – 160с.: ил.
Эта книга поможет вам пополнить свою домашнюю аппетитную коллекцию ранее неизвестными блюдами, по приготовлению которых здесь вы найдете пошаговые рекомендации. Цветные фотографии и секреты кулинаров помогут сделать приготовление пищи максимально удобным.



Мультиварка: Лучшие рецепты. – Харьков: Клуб семейного досуга, 2014. – 127 с.: ил.
Эта великолепно иллюстрированная книга предлагает вам проверенные на практике рецепты блюд в мультиварке не только для взрослого, но и для детского меню. Вы сможете приготовить нежные супы-пюре, мясные и рыбные блюда на пару, омлеты, каши, тушеные овощи и фруктовые десерты.



Салаты праздничные и на каждый день / сост. О.В. Завязкин. – Донецк: ООО «ПКФ «БАО», 2014. – 160 с.: ил.
В это красочное издание вошли разнообразные салаты: традиционные и совершенно новые, требующие длительного приготовления и которые готовятся в считанные минуты, холодные и горячие, заправленные классическими или экзотическими соусами. Данная информация поможет вам создать собственный эксклюзив.



Сун-ок Чой Клэр. Квиллинг для всех: Лучшие проекты из бумажных лент / пер. с англ. В. Скоробогатова. – Харьков: Клуб семейного досуга, 2013. – 128 с.
Эта книга поможет и начинающим, и опытным умельцам овладеть различными техниками квилинга и использовать разнообразные приемы для создания собственных уникальных композиций, затрачивая при этом сравнительно немного денег и времени. В ней рассказывается, как сделать своими руками прекрасные цветы, необыкновенную шкатулку, потрясающую поздравительную открытку.

Тернер Шэрон. 350 узоров вязания спицами: Полный справочник. – Харьков: Клуб семейного досуга, 2014. – 256 с.
Эта энциклопедия предлагает 350 узоров вязания спицами, которые можно использовать для изучения новых узоров, освоения незнакомых методов либо для разработки и создания уникальных моделей, аксессуаров для вас и вашего дома. Книга будет интересна как опытным мастерицам, которые найдут в ней много новых идей, так и начинающим рукодельницам.

Украшаем блюда: Идеи для праздников и на каждый день / пер. с нем. А.Неделько. – Харьков: Клуб семейного досуга, 2014. – 160 с.: ил.
Из книги вы  узнаете, как без особых усилий декорировать любое блюдо: мышки и цветы из редиса, розы и бабочки из помидоров, яблочные кораблики, украшения из сливочного масла и яиц. Пирамидки из фрикаделек, медальоны из мяса и веера из овощей никого не оставят равнодушными. Украшенные различными узорами и сахарными цветами десерты превратят даже обыкновенный ужин в настоящий праздник.

Харлстон, М.Шьем забавные куклы и игрушки: Увлекательно и просто / М.Харлстон, Р.Квинлан; пер.с англ.М. Гребенюк. – Харьков: Клуб семейного досуга, 2013. – 128с.: ил.
Веселая мышка и застенчивая панда, грациозная зебра и мудрый лев, озорная свинка и милый лягушонок – под одной обложкой собрана коллекция из двенадцати неповторимых игрушек. Полезные советы по выбору материалов, описание швейных техник и красочные иллюстрации помогут вам выполнить любую модель.



Патріархи живої природи. До Європейського дня парків


Люби природу не як символ
Душі своєї,
 Люби природу не для себе -
Люби для неї.
Максим Рильський


Європейський день парків, що відзначається щорічно 24 травня, символізує міжнародну солідарність територій, що перебувають під охороною.
Природна зона – один з великих природних комплексів Землі. Площа Європи – 10 млн. кв. км. Суходільна межа між Європою та Азією пролягає вздовж східного підніжжя Уральських гір, річкою Ембою, північним узбережжям Каспійського моря, Кумо-Маницькою западиною, Азовським і Чорним морями, протоками Босфор і Дарданелли.
На півночі Європу омивають води Північного Льодовитого, на заході й півдні – Атлантичного океанів. Вони утворюють біля її берегів моря, затоки і протоки.
У Європі вирізняються такі природні зони: арктичних пустель, тундри й лісотундри, тайги, мішаних і широколистяних лісів, лісостепів і степів, напівпустель і пустель, вічнозелених твердолистяних лісів і чагарників.
Дерева – це легені нашої планети, оскільки вони виділяють багато кисню в атмосферу. Їх збереження – завдання всього людства.
Мішані лиси заполонили південь Скандинавського півострова, північні частини Середньоєвропейської та Східноєвропейської рівнин. Кліматичні умови сприяють зростанню тут широколистяних порід дерев, передусім дуба. На заході зони ліси ялиново-дубові, а на сході – сосново-дубові на дерново-підзолистих ґрунтах.
Зона широколистяних лісів тягнеться широкою смугою через Середню Європу і помітно звужується на сході. Температурні умови і характер зволоження сприятливі для зростання лісів з бука, дуба і граба на бурих лісових ґрунтах. На сході, у посушливіших областях, трапляються дубові рідколісся.
Основу паркових насаджень складають дерева, які висаджують масивами, групами, алеями, або окремими поодинокими екземплярами дерев і кущів, особливо тими, які відрізняються декоративною кроною, оригінальним забарвленням тощо. Як правило, ландшафтні архітектори дуже широко використовують місцеві породи дерев, найкраще пристосовані до умов життя: дуб, липу, ялину, сосну, березу, горобину та інше.

Дуб у багатьох народів вважався найкрасивішим деревом, і до нього ставилися з пошаною і любов'ю. На латинській мові недарма дуб так і називається: «гарне дерево» — Кверкус (Quercus), від кельтських слів «quer» — «гарний» і «cuez» — «дерево». Дуби бувають літні, зимові та вічнозелені. У літнього рано розпускається листя, яке восени опадає. У зимового дуба листя з довгими черешками з'являється пізно, але восени не опадає, а засохле тримається на гілках усю зиму. У коркового вічнозеленого дуба, поширеного у Франції, Іспанії, Італії та на Кавказі, зелене листя не сохне і не опадає щороку, а тримається на гілках кілька років. Дуб починає цвісти на відкритих місцях у двадцять років, а в лісі - в п'ятдесятилітньому віці. Плід дуба - дивовижний за своєю формою однонасіннєвий жолудь.

Українські простори – це неосяжна далина Східноєвропейської рівнини з мереживом річкових долин, яку на заході й півдні м’яко окреслюють ланцюги привабливих гір. Комфортний для існування клімат України визначається як помірно континентальний.
В Україні чотири тисячі річок завдовжки понад 10 км, а півтораста з них сягають за 100 км. Переважна більшість несуть свої води на південь, до Чорного та Азовського морів, і лише десята частина – у Балтійське море. Найбільша головна водна артерія країни – ріка Дніпро – поділяє її терени на Правобережну і Лівобережну Україну.
За підрахунками учених флора України нараховує близько 30 тисяч рослин, а фауна – близько 45 тисяч видів.
У природно-заповідний фонд України входять 4 біосферні заповідники, 16 природних заповідників, 11 національних природних парків, 37 регіональних ландшафтних парків, 2375 заказників, 2963 пам’ятники природи, 76 заповідних урочищ, 22 ботанічних сади, 3 дендрологічних парки, 12 зоологічних парків, 51 парк – пам’ятник садово-паркового мистецтва. Усі ці заповідні території складають усього лише 3 % площі країни.
Національний ботанічний сад України було створено тільки у 1935 році, та вже сьогодні він має найбільшу колекцію рослин у країні. Тут на площі 130 га відтворено рослинність усієї планети. Проходячи алеями саду, можна потрапити до українського степу, кримських субтропіків, на Кавказ, до Середньої Азії або на Алтай. Особливу увагу приділено відтворенню рідкісних рослин української флори: тут росте 59 ендеміків, 39 релікти, 136 видів, занесених до Червоної книги України.
В Україні є чимало місць, де збереглися багатовікові дубові насадження. У всій Європі таких пам’яток природи нараховується не більше трьохсот. За силу, могутність, велику практичну користь дуб по праву є найшановнішим представником нашої флори.
В античній міфології дуб вважався священним деревом верховного божества – Зевса, який дав людям закони, норми моралі, порядок, створив науки, мистецтва та ін.
Відомий письменник Сергій Плачинда реставрував давньоукраїнську легенду «Прадуб», яка розповідає:
«Довго думу думав Сокіл. Тьма часу минула. І зніс Сокіл золотий жолудь. І сталося диво: виросло з того жолудя розкішне й могутнє Першодерево – Дуб-Стародуб.
І наче зорі розцвіли на його крислатому гіллі: то вродили молодильні яблука – плоди невмирущості. Стало довкола світло й весело.
Тоді злетів Сокіл на вершину Першодерева й сказав: «Я створив Вирій (острів у Всесвіті). Тут моє місце на віки вічні. Звідси я творитиму Світ».

На українських писанках давнім є зображення дубового листя. Дуб – ознака чоловічої сили й мужності, витривалості й довголіття. Дуб був символом головного бога східних слов’ян за часів язичництва – Перуна.
Цар-дуб - назва дерев у ряді місцевостей Європи, в кожній з яких він вважається найстарішим деревом.

Несподіванка природи:
Стелмужський Дуб (лит. Stelmužės ąžuolas) — найстаріший дуб Європи. Його вік оцінюється в 1500 років, є відомості, що йому вже близько 2 000 років.
Дуб знаходиться в Зарасайському районі Литви, на території села Стелмуже, поруч з кордоном Латвії. Дерево пережило кілька історичних епох в історії регіону. У 1960 році Стелмужський дуб був оголошений пам'ятником природи і включений в число охоронюваних об'єктів Литви.
Дуб-каплиця (фр Шен d'Allouville.) - пам'ятка, розташована в селі Аллувіль-Бельфосс, департамент Приморська Сена, Франція. Його точний вік невідомий, в XIX столітті його вік оцінювався старше 800 років, а пізніше був оцінений в 1 200 років. Він вважається найстарішим дубом у Франції і відноситься до категорії історичних пам'яток з 1932 року. Її висота становить 18 м, а окружність досягає 16 м. В дуплі дерева в 1669 році споруджено дві молитовні: каплиця Богоматері Миру  і каплиця відлюдника.
Дуб «Чемпіон» - визнаний найстарішим дубом в Україні , зростає в селі Стужиця (Закарпатська область, Великоберезнянський район). Його вік оцінюють в 1300 років. Його розміри: окружність стовбура — 9,6 м, діаметр — 3,0 м, висота — 30 метрів.
Дуби «Дев’ятеро братів» - в Арсенівському районі Тульської області недалеко від села Сороколєтово розташований унікальний природний об’єкт.
Дев’ять братів – дуби незвичайної форми росту, які зрослися в один стовбур. Вік дубів десь 75 років, висота 32-35 метрів. Дуби отримали статус пам’ятника природи.
Карликові дуби - Раде́хівський райо́н — район України на північному сході Львівської області. Адміністративний центр — місто Радехів. Велику частину території, майже 25 відсотків, займають ліси, переважно соснові, дубові. В околиці села Нестаничі ростуть карликові дуби.
Урочище Боромля -  у Сумський області однією із пам’яток природи є урочище Боромля, площею у 55 га. Це острів у заплаві Сейму, укритий гаями 200-річних дубів та луками, де водяться колонії сірої чаплі.
Черкаський бір -  у Черкаській області зберігся єдиний великий цілісний масив реліктового лісу в лісостеповій зоні України – Черкаський бір. Він складається переважно з дубових та соснових дерев.

У світі є багато природних пам’яток, що пов’язані із життям видатних людей та значними історичними подіями. Значне місце серед них займають пам’ятники-дерева.
Запорізький дуб (о. Верхня Хортиця)
Хортиця – легендарний острів на Дніпрі, серце Запорізької Січі. Виникнення й історія Січі пов’язані з подвигами вождя українських козаків, князя Дмитра Вишневецького, який з’явився там у 1556 році. Острів Хортиця має довжину 12 км, ширину 2,5 км. На острові бескиддя гранітних скель, балки, озера.
Острів – справжнє буйство зелені. У давнину навколо нього гримкотіли потужні бурхливі пороги. Тому легендарна Хортиця була колись майже неприступна для ворога.
У Верхній Хортиці стоїть найстаріший в Україні дуб (понад сім століть). Дуб-велетень має висоту 36 метрів, товщину стовбура 6,5 м, периметр крони сягає 102 м. Пишний, крислатий дуб здалеку скидається на цілий гай.
 За легендою під цим дубом у 1675 році запорожці на чолі з кошовим отаманом Іваном Сірко писали свій знаменитий лист турецькому султанові. За іншими оповіданнями, тут зупинявся для відпочинку Богдан Хмельницький перед блискучою перемогою під Жовтими Водами. Запорізький дуб охороняється законом, як визначна пам’ятка.
Дуб Чорна ніч (місто Одеса)
Від покоління до покоління передають одесити легенду про дуба – «Чорна ніч», якому вже болем 200 років. Обхват дерева 4,50 м. Висота 28 м.  За легендою, дуб посадили чорноморські козаки в 1792 г., коли йшли на Кубань.
Російсько-турецька  війна 1787 -1791 рр. завершилась визволенням українського Причерномор’я з-під Османської Порти. У цій війні, як на суходолі, так і на морі та річках, у жорстоких боях виявило відчайдушнисть і героізм Чорноморске козацтво. Відвойовані землі російським урядом були відписані чорноморським козакам. Багато хто осів у давніх селах, що буяли довколо Хаджибею (Одеси) – Нерубайському, Усатовому, Бурлачій, Кривій та Холодній Балках, на креслах самого міста – на Пересипу, Слобідці, Бугаївці. Одні козаки порт розбудовували, інші – каміння добували та будинки зводили.
За вказивкою Катерини ІІ, Чорноморське козацьке військо було відправлено на Кубань і Тамань. В останню нічь пред далекою дорогою козаки посадили дуба, аби не загинула, а дубом зросла козацька єдність. Дуба нарекли “Чорною ніччю”.
Юзефінський дуб (Рокитнівський р-н, Рівненської обл.)
Юзефи́нський дуб — ботанічна пам'ятка природи. Розташований неподалік від села Глинне , на території пам'ятки природи з 1975 року  — урочища «Юзефинська Дача». Охороняється ділянка дубових насаджень. Окремим деревам по 300 – 400 років.
За місцевими переказами, Юзефинський дуб є свідком походів на древлянські землі київського князя Ігоря 945 року та княгині Ольги.  У 20 столітті  природознавці  визначили за фітограмою вік Юзефинського дуба в 1350 років, завдяки чому він потрапив до переліку Природних чудес України.


Дуби нерідко увічнюють, за давньою традицією, пам’ять про видатних людей. В Україні є зелені велетні, посаджені на честь видатних діячів історії та культури.
Дуб Івана Гонти (місто Умань)
«Софіївка» - дендрологічний заповідник НАН України, визначна пам’ятка українського садово-паркового мистецтва. Споруджено у 1796 – 1801 роках в місті Умані у маєтку Фелікса Потоцького. «Софіївка» - це ландшафтний парк загальною площею понад 150 га.
За задумом творців парк є наочною ілюстрацією до поем Гомера "Іліада" і "Одіссея", де кожна композиція містить певний зміст, відображає ідею міфу або якоїсь події. В парку дуже багато різних водойм, водоспадів і фонтанів та інших садово-паркових споруд.
«Китайська» альтанка  споруджена цілком з деревини і розфарбована в різні кольори. Поблизу альтанки стоїть могутній старий дуб, стверджують, що його вік перевищує 400 років. Як свідчать народні перекази - саме під цим багаторічним дубом зустрічалися запорізький козак Максим Залізняк та уманський сотник Іван Гонта - герої селянського повстання в далекому для нас 1768 році.
 Сім багатовікових дубів ростуть в урочищі Холодний Яр, яке знаходиться на межі Черкаської та Кіровоградської областей. Серед них найвідомішим є 1000-літній дуб Максима Залізняка на хуторі Буда, який був свідком багатьох історичних подій. Існують перекази, що в 1854 році біля дуба відпочивав Тарас Шевченко. Висота дерева 22 метри, стовбур – у сім обхватів (8, 64 м.). Його ровесники збереглися в Литві (біля с. Стельмуж) та в Китаї (провінція Хунань).
Місцеві жителі розповідають, що під цім дубом Тарас Шевченко слухав розповіді про часи Коліївщини. За мотивами цих оповідей він написав поему «Гайдамаки» і вірш «Холодний Яр». Спомині від поїздки в Холодний Яр відобразились на полотнах Т. Шевченка «Матронин монастир», «Дуб на хуторі Буда», «Три хрести».
Дуб ГригоріяСковороди (с. Сковородинівка, Золочевський р-н Харківської обл..)
Особливе місце в історії української літератури посідає визначний просвітитель і філософ ХVIII століття Григорій Сковорода (!722 – 1794), який походив з козацької родини, що мешкала в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку на Полтавщині.
В останні роки свого життя мандрівний філософ часто гостював в поміщика Андрія Ковалівського в селі Пан-Іванівка, де зупинявся в невеликій кімнаті затишного флігеля. Невтомний мислитель блукав стежками старовинного парку  по берегах ставка, який зберігся і донині. Він любив відпочивати і працювати під кроною 500-літнього дуба і пити кришталеву воду з глибокої криниці. Восени 1784 року Сковорода назавжди повернувся в це затишне місце.
Дуб мав обхват 9,50 м, висоту 30 м, в стовбурі було дупло висотою 6 м, діаметром біля основи 2 м, в ньому одночасно могло поміститися 10 чоловік. Це був найбільший дуб на Слобожанщині.
Місцеві селяни двічі рятували дуб Сковороди: в 1912 році, коли в його дуплі невігласи-пастухи розпалили вогнище, і в літку 1943 року, коли дуб загорівся під час відступу німецьких військ.
1972 року, коли за рішенням ЮНЕСКО відзначили 250-річний ювілей Григорія Сковороди, біля дуба встановили пам’ятний знак.

Дуб Тараса Шевченка (хутір Михайлова Гора біля с. Прохорівки Золотоніського повіту)
Український вчений-енциклопедист Михайло Максимович з квітня 1841 року проживав на власному хуторі Михайлова Гора. Тут 1844 року він вперше зустрівся з поетом і художником Тарасом Шевченко, з яким у нього відразу встановились теплі, дружні стосунки. В червні 1859 року поет вдруге побував на Михайловій горі, де вугіллям і крейдою намалював портрети гостинних господарів затишного обійстя.
На Михайловій горі досі росте 600-рячний дуб під яким любив відпочивати Тарас Шевченко, і 250-річна сосна Миколи Гоголя – так її назвав Максимович на честь свого товариша і однодумця.
Дуб Шевченка в Полтаві (також відомий як Тарасів дуб, Шевченків дуб) — пам'ятка природи, перший в Україні живий пам'ятник Т. Г. Шевченкові, посаджений у Полтаві місцевою «Громадою» 6 (18) травня 1861 р. в час перепоховання Шевченка на спомин про перевезення тіла поета в Україну.
Кочубеївські дуби (Полтавщина)
Не менш відомі і диканські дуби на Полтавщині, яким по 500 – 600 років. А ще Диканька відома своїм унікальним бузковим гаєм. До середини 30-х років ХХ століття виділявся найбільшими розмірами дуб Марії, або дуб Мазепи, що ріс у вибалку неподалік дзвіниці Миколаївської церкви. Саме з ним пов’язані народні перекази місця зустрічі закоханих -   гетьмана Івана Мазепи та його хрещениці Матрони Василівни Кочубей. Особа Івана Мазепи є однією з найзагадковіших і найромантичніших постатей в українській історії.
Про історію кохання старого гетьмана до юної Мотрі Кочубей ходять легенди. Їхній романтичний зв’язок як сюжет було використано у багатьох літературних творах.
Порой и старца строгий вид,
Бразды чела, власы седые
В воображенье красоты
Влагают страстные мечты…
Так писав про почуття Мазепи до Мотрі Олександр Сергійович Пушкін у поемі «Полтава».
Взаємини між гетьманом і Мотрею надихнули композитора Петра Ілліча Чайковського на створення опери «Мазепа», а художника Іллю Юхимовича Рєпіна – на написання історичного портрета «Мотря Кочубей».
А за народними переказами: садили дуби Кочубей та Іскра, котрі дружили й були свояками, задовго до Полтавської битви у день народження В. Л. Кочубея.  Гетьманський універсал на володіння Диканькою Кочубей отримав у 1687 році, то дуби вже можуть сягати за трьохсотлітній рубіж.

Друїди – служителі релігійного культу у кельтів. Вони були носіями культури і духовності, які увібрали багатовіковий народний досвід кельтського суспільства. Володіли знаннями з астрономії, географії, математики, секретами народної медицини. Творці своєрідної філософії, поданої у вигляді загадок у віршованій формі, де чільне місце посідає культ дерева. Друїди особливо шанували ліси, які заміняли їм храми й були гарантом віри в сприятливі впливи природи на долю людини. Вони створили відомий кельтський гороскоп, у якому прослідковується зв’язок людських характерів з деревами.  Риси народжених під знаком ДУБА : рішучість, точність у вчинках, практичний розум, реалізм, спостережливість, організаторські здібності.
Під знаком ДУБА (21 березня – день весняного рівнодення) народилися таки видатні особистості: Йоганн Себастьян Бах, Олександр Вертинський,  Леонід Утьосов, Вадим Козін, Юрій Мушкетик, Тімоті Далтон та інші.

Сторінками книжкових відань:




  1. Войтович В. Українська міфологія. – Вид. 3-тє. – Київ : Либідь, 2012. – 664 с., іл.
  2. Географія: Україна і світ / Олійник Я.Б., Шищенко П.Г., Степаненко А.В., Масляк П. О. – Київ : Т – во «Знання», КОО, 2008. -456с.
  3. Давиденко В.А. Ландшафтна екологія / В.А. Давиденко, Г.О. Білявський, С.Ю. Арсенюк. - Київ : Лібра, 2007. - 280 с., ил.
  4. Данилюк Архип Шляхами України. Етнографічний нарис. – Львів : Світ, 2003. – 256 с., іл.
  5. Луняк Є. Минувшина України в романтичних історіях / Є. Луняк – Київ : Книга, 2011.- 708с.
  6. Мусієнко М.М. Екологія. Охорона природи: словник-довідник / Мусієнко М.М., Серебряков В.В. – Київ : Т-во "Знання", КОО, 2007. - 624 с.
  7. Низовский А.Ю. 100 великих чудес Украины. – Киев : Арий, 2010. - 416 с.: ил. - (100 великих).
  8. Олійників, Олег. Сторінки історії чорноморського козацького війська. – Одеса : Астропринт, 2001. – 120 с., іл.
  9. Плачинда С. П. Міфи і легенди давньої України. – Київ : «Спалах» ЛТД, 1997. – 176 с.
  10. Сегеда С. Український пантеон. – Київ : ТОВ «Балтія-Друк», 2013. – 184 с.
  11. 1000 фактів про Україну /В. М. Скляренко. – Харків : ТОВ «Бібколектор», 2013. – 315 с., іл.
  12. Яришева Н. Ф. Основи природознавства : Природа України. – Київ :Вища школа, 1995. – 335 с., іл.


Цікаво знати:




середу, 13 травня 2015 р.

День науки в Україні

Людина споконвіку прагне до однієї мети – до щастя. Того щастя вона досягне аж тоді, коли наука і праця зіллються до неї воєдино…

Іван Франко


На підтримку ініціативи відомих учених, наукових установ, а також професійних спілок України Указом Президента України № 145/97 від 14 лютого 1997 року встановлено професійне свято працівників науки – День науки, який відзначається щорічно в третю суботу травня. В 2015 році День науки в Україні припадає на 16 травня.
Тисячі геніальних учених присвятили своє життя тому, щоб розкрити всі загадки навколишнього світу й підняти цивілізацію на сучасний рівень. В усіх галузях науки існують відкриття, які докорінно змінили уявлення людства про причини тих чи інших явищ.
Українській науці прислужилися такі відомі імена, як Михайло Остроградський – зірка першої величини у сузір’ї найвидатніших математиків світу; Степан Тимошенко – всесвітньо відомий механік, один із творців Української Академії наук; Михайло Туган-Барановський – видатний економіст світової слави. Михайло Кравчук – український математик, доктор фізико-математичних наук. Методи М. Кравчука використані в США, Японії та інших країнах при моделюванні кібернетичної техніки. Наукові праці М. Кравчука широко використовували американські автори першого у світі комп'ютера. Степан Рудницький – видатний географ, який працював в Харкові. Володимир Кубійович, український історик, географ, енциклопедист,   багато зробив для становлення в Україні географічної науки. Архип Люлька – творець двигунів для літаків. Володимир Вернадський – славетний учений,  перший президент Української Академії наук. Він відкрив українську науку для світу.  Відомі імена таких вчених, як Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк, Сергій Корольов, які доклали своїх знань в розвиток космічної галузі. Золотими літерами в історію вітчизняної науки вписане імена Євгена та Бориса Патонів.


Сучасна Україна має потужний потенціал, що нараховує понад 280 тисяч учених, серед яких – більше чотирьох тисяч докторів наук та 24 тисячі кандидатів наук.
Геніальними винаходами і відкриттями наших земляків користується весь світ. Творіння українських геніїв навіть змінили хід історії, перевернули уявлення про світ та відкрили нові можливості для всього людства.



Десять фактів про Україну, які змінили світ на краще:






Перша у світі повітряна куля на рідкому паливі (1784)
Офіційно задокументована історія львівського повітроплавання сягає 4 березня 1784 року. Саме цього дня над містом вперше здійнялася повітряна куля. Це був тепловий аеростат з автоматичним пальником на рідкому паливі, розробленим і виготовленим професором фізики Львівського університету Ігнатієм Мартиновичем і доктором медицини Непомуком Германом. Завдяки цьому пристрою тепловий аеростат міг триматися у повітрі тривалий час – доки на борту вистачало палива. Це сталося усього через дев’ять місяців після польоту кулі братів Монгольф’є, пальним для якої служила солома. У 1874 році у Харківській губернії М. Т. Лаврентьєв на кулі-шарльєрі власного виготовлення виконав 10 польотів і досягнув висоти 6 000 м.


Перший у світі розбірний рамковий вулик (1814)
Здавна українці з любов’ю та вмінням займалися бджільництвом. Навіть нині Україна входить у трійку найбільш «медових» країн світу. Та особливо прославив українське бджільництво житель Чернігівської області Петро Прокопович (1755 – 1850), який у 1814 році першим у світі розробив розбірний рамковий вулик. Це дозволило отримувати чистий мед без знищення бджіл. Своїм відкриттям Прокопович здійснив справжню революцію у бджолярстві.


Перша у світі гасова лампа (1853)
1853 року в аптеці «Під золотою зіркою» у Львові, що на вулиці Коперника, фармацевтами Яном Зегом та Ігнатіем Лукасевичем винайдено першу у світі гасову (нафтову) лампу. Дослідники за наполегливим проханням свого керівника аптекаря Петра Міколяша намагалися добути з нафти спирт, проте несподівано винайшли найраціональніший метод крекінгу нафти. У березні 1853 року така лампа освічувала вітрину аптеки «Під золотою зіркою» (тепер аптека на вул. Коперника, 1). А 31 липня того ж року хірург львівського міського госпіталю Загорський зробив першу нагальну нічну операцію, завдяки гасовим лампам, що освітлювали операційну. Згодом гасова лампа була представлена на міжнародній виставці в Мюнхені, винахід був відзначений спеціальною грамотою. З цього часу гас стає найуживанішим у світі продуктом освітлення, яким навіть зараз, на початку XXI століття, ще користується третина людства.


Перший у світі апарат «кінескоп» (1893)
Ще один український геній – технік Йосип Тимченко (1852 – 1924). Автор багатьох оригінальних винаходів — передусім автоматичних метеорологічних, фізичних і астрономічних приладів, деякі з яких неодноразово були відзначені золотими та срібними медалями на світових виставках. Брав участь у створенні першої моделі автоматичної телефонної станції Фрейденберга.
Влітку 1893 р. (за два роки до відкриття братів Люм'єрів) — разом з фізиком М. Любимовим розробив скачковий механізм «слимак», який було використано для удосконалення стробоскопу. Принцип дії цього механізму став основою для нового апарату «кінескопу», у створенні якого брав участь винахідник М. Фрейденберг.
У листопаді 1893 р. в одеському готелі «Франція» (на розі вул. Дерибасівської та Колодязного провулку) відбулася публічна демонстрація двох кінофільмів, знятих «кінескопом» на Одеському іподромі: «Вершник» та «Метальник списа».


Флуоресцентна «Лампа Пулюя» ( 1881)
Іван Пулюй (1845 – 1918) - український винахідник Х-променів.  Усі експерименти з ними І. Пулюй проводив, використовуючи вакуумні трубки власної конструкції, які винайшов у 1883 році, на 12 років раніше, ніж це зробив німецький фізик В.-К. Рентген. Саме він зробив першій знімок людського скелета, відкривши нову еру в медицині, - адже до того часу велику кількість хвороб не можна було вчасно виявити без винаходу українця. Ї хоча український вчений присвятив цьому відкриттю більше 50 наукових робот, і його першість була очевидною, уся слава, як це нерідко буває в науці, дісталася іншому.

Перша у світі хірургічна операція на відкритому серці (1897)
 Широковідомим був вихованець Харківського університету хірург-новатор Аполлінарій Григорович Підріз (1852 – 1900). Він з 1887 року очолював пропедевтичну, а пізніше госпітальну клініку. Підріз у нашій країні був піонером хірургії серця. Він перший у світі спробував усунути стороннє тіло з серця і розробив клаптевий метод доступу до серця при таких операціях, запропонував багато доцільних інструментів.


Перша у світі кафедра епідеміології в Одеському медичному інституті (1920)
Подвиг в їмя науки було здійснено 1 травня 1893року студентом-медиком Київського університету вінничанином Данилом Заболотним (1866 – 1929) та асистентом Іваном Савченком: обидва випили протихолерну сироватку. Це був великий ризик, оскільки безпечність нещодавно створеної вакцини ніхто у світі не гарантував. Та у країні лютувала епідемія холери, і молоди лікарі вирішили випробувати сироватку на собі. Минуть роки, і Заболотний напише багато наукових праць про холеру, чуму, малярію, сифіліс, дифтерію, висипний тиф, створить в Одесі першу в сіті кафедру епідеміології. А заснований цим вченим у 1929 році Інститут епідеміології та мікробіології України (нині Інститут мікробіології та вірусології НАН України) тепер носить його ім’я.


Перший у світі катодний комутатор – першооснова передавальної телевізійної трубки (1924)
Створити повністю електронну систему передачі на віддаль і реалізувати практичну трансляцію рухомого зображення за цією схемою вперше в світі поталанило нашому співвітчизникові Борисові Грабовському, сину відомого українського поета-класика Павла Грабовського. У 1924 р. він винайшов катодний комутатор, що став основою побудови передавальної телевізійної трубки, за що отримав премію. 26 липня 1928 року в Ташкенті комісія під керівництвом професора університету Златоврацького приймала експеримент, який здійснювали Грабовський і Бєлянський. І сталося диво: на маленькому екрані всі побачили лице Бєлянського. Це вперше у світі в природних умовах за допомогою електронного методу транслювалося рухоме зображення. визнання Бориса Грабовського як винахідника електронного телебачення сталося. 23 грудня 1963 р. Борис Грабовський дістав листа з Державного комітету з радіоелектроніки, в якому зазначалося: «Ваш пріоритет на одержання рухомого зображення за допомогою апарата для електронної телескопії“ незаперечний, а факт видачі патенту юридично скріплює пріоритет за авторами винаходу».


Перша у світі теорія багатоступеневих космічних ракет  (1929)
Ім’я Юрія Кондратюка ( 1897 – 1942) - ( справжнє ім’я Олександр Шаргей) вписане золотими літерами в історію світової космонавтики, нашому землякові на космодромі Канаверал (США) встановлено пам’ятник, його ім’ям названо не тільки вулиці та навчальні заклади, а й малу планету та кратер на зворотному боці Місяця. Через чверть століття американські астронавти Нейл Армстронг та Едвін Олдрін висадилися на Місяці і популярний журнал Life (Життя) опублікував інтерв’ю з провідним інженером програми «Аполлон» Джоном Хуболтом, котрий заявив, що програма польоту будувалася на розрахунках, які належать Юрію Кондратюку (власне йшлося про використання ідеї так званої траси Кондратюка). Використали американці й інші деталі Місячного проекту Ю. Кондратюка (наприклад, про кількісний склад екіпажу Місячного модуля - саме три астронавти: один залишається на місячній орбіті, а двоє опускаються на Місяць).
Незалежно від К. Е. Ціолковського, розробив основи космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів. У праці «Завоювання міжпланетних просторів» (1929 рік) вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, виклав теорію багатоступеневих ракет. Першим сформулював теорію багатоступеневих ракет, запропонував використовувати для ракетного палива деякі метали і неметали та їхні водневі сполуки. Розглянув проблеми створення проміжних міжпланетних баз, ідею використання гравітаційного поля небесних тіл для розв'язання цих проблем.


Перший у світі вугільний комбайн (1932)
У 1932 році українець, уродженець нинішньої Луганської області, Олексій Бахмутський (1893 – 1939) створив дослідний зразок першого в світі вугільного комбайну. Після деякого вдосконалення у 1939 році Горлівський завод ім. Кірова почав серійне виробництво вугільних комбайнів, які успішно працювали на шахтах Донбасу до початку війни.



Сторінками книжкових відань:



Верхратський С. А. Історія медицини. – Київ : Здоров’я, 2011. – 352 с.
В книзі провідного історика медицини професора С. А. Верхратського висвітлені етапи розвитку медичної науки від стародавніх часів до кінця ХХ ст.. Велику увагу приділено внеску українських учених-медиків. Окремі розділи присвячені медичній допомозі на Запорізькій Січі, на західноукраїнських землях.






Видатні наукові відкриття /Авт.-упорядники В. М. Скляренко, Т. В. Іовлєва, О. Ю. Очкурова ; Ілюстрації і художнє оформлення Л. Д. Киркач-Осипової. – Харків : Фоліо, 2008. – 319 с.
Науки виникають не самі по собі. Вони зявляються внаслідок необхідності вирішення тих чи інших проблем, що постають у процесі розвитку людства. Багато відкриттів стали для людства доленосними.







1000 фактів про Україну /В. М. Скляренко. – Харків : ТОВ «Бібколектор», 2013. – 315 с., іл.
Історія та політика, наука і техніка, мистецтво і спорт – ось далеко не повний перелік тем, що висвітлюються в цьому виданні.









Шаров І. Ф. Вчені України : 100 видатних імен. – Київ : АртЕк, 2006. – 488 с.
Книга кандидата історичних наук Ігоря Шарова репрезентує сто видатних вчених України, які є гордістю славою, духовним надбанням нації.








Шендеровський, Василь. Нехай не гасне світ науки /За ред.. Е. Бабчук. – Київ : Смолоскип, 2004. – 416 с.
Книга містить 50 нарисів про українських вчених, що зробили вагомий доробок до скарбівні світової науки і культури.









Фахівцями бібліотеки підготовлено фільм-презентацію "Українські винахідники, визнані світом".





Цікаво знати:

вівторок, 5 травня 2015 р.

Пройшли роки, а пам’ять в серці все жива: до 70-річчя Великої Перемоги



«Для всіх нас війна – вічно у незгасній пам’яті. Адже пам’ять – частина духовного життя народу…»


Безсмертя. Книга пам’яті України. 1941 – 1945. – К, 2000. – С. 5.






Жодна інша історична подія не залишила такої глибокої рани в пам’яті народній і душах людських, як Друга світова війна – війна небувалих масштабів, що розколола і перебудувала не тільки світ, а й змінила цілі епохи.
У війну було втягнуто 61 державу світу – понад 80% населення земної кулі. Друга світова війна забрала життя 50 млн. людей, завдала руйнувань, горя й страждань. Друга світова війна з перших днів захопила у кривавий вир 42 млн. населення України. Битва за визволення України, що тривала довгих двадцять два місяці (1225 днів) і складалася з великих операцій була одним з найважливіших етапів на шляху до перемоги. За підрахунками історика Володимира Косика, під час Другої світової війни Україна втратила 8 млн. (19% населення), з них військові втрати становили 2,5 млн. і цивільні – 5,5 млн.
За мужнність і героїзм, проявлений у боях 2,5 млн. було відзначено бойовими нагородами. 2069 стали Героями Радянського Союзу, Тричі Героєм Радянського Союзу став виходець з Сумщини І. Кожедуб, який зробив 360 бойових вильотів, провів 120 повітряних боїв і збив 62 ворожих літака. Чимало українців і вихідців з України було серед воєначальників, командуючих фронтами і арміями – це маршали С. Тимошенко, Р. Малиновський, А. Єрьоменко, П. Рибалко, С. Руденко, генерали В. Герасименко, П. Жмаченко, К. Москаленко, І. Кириченко та інші.
Партизанську боротьбу вели жителі окупованих територій. У 1941 – 1944 роках понад 600 тис. чоловік налічувалось в діючих в тилу підпільних організаціях та партизанських загонах. Реальною силою , на яку міг розраховувати створений Український штаб партизанського руху, були з’єднання О. Федорова, С. Ковпака, О. Сабурова, М. Воронова та деякі інші, що дислокувалися переважно в північно-східних і північних районах Чернігівської та Сумської областей.
Громадяни України самовіддано працювали у складі трудових колективів промислових підприємств, які виробляли військову техніку і боєприпаси, в колгоспах і радгоспах, які постачали продовольство для армії та промислових центрів.
120 тис. Українців брали участь у війні в складі польських і чехословацьких формувань, а також у арміях США, Англії, Франції. Тисячі громадян України брали участь у боротьбі з фашизмом у складі загонів рухів опору країн Європи.
Перемога була на всіх одна. І для тих, хто виборов її на фронтах, кому судилося пройти найжорстокіші бойовища і лишитися живими і для тих хто у тилу кував зброю звитяжцям і для тих, кого душив чужинський чобіт у неволі і для тих, хто не дожив до її світлого дня.

Хроніка останнього року війни:
  • 12 січня – 3 лютого – Вісло – Одерська стратегічна наступальна операція
  • 13 січня – 25 жовтня – Східно-Прусська стратегічна наступальна операція
  • 27 січня 1945 – Визволено табір смерті «Аушвіц»  (Освенцім)
  • 18 січня 1945 року була визволена Варшава, а 27 січня  війська І Українського фронту увійшли в Аушвіц. Першими браму головного табору відчинили солдати 100-ї Львівської дивізії.
  • 30 січня – «Атака століття» : Під командуванням Олександра Маринеска підводний човен С-13 знищив німецький океанський лайнер «Вільгельм Густлов», на борту якого знаходилися від 5 до 8 тис. осіб.
  • 4 лютого – 11 лютого – Ялта. Кримська конференція глав урядів СРСР, США та Англії
  • 16 березня – 15 квітня – Віденська стратегічна наступальна операція
  • 11 квітня 1945 року – Визволено американськими військами нацистський концентраційний табір «Бухенвальд»
  • 16 квітня – 8 травня – Берлінська стратегічна наступальна операція
  • 16 квітня 1945 року війська І Українського та І Білоруського фронтів перейшли у наступ по всьому фронту, почалася Берлінська операція. 18 квітня була прорвана лінія оборони на Зеєловських висотах і 25 квітня Берлін був оточений.
  • 25 квітня – Американські війська вийшли до Ельбі в районі Тортау де зустрілися з авангардом 58 гвардійської дивізії І Українського фронту. 2 травня командуючий обороною Берліна генерал Вейдлінг оголосив по радіо наказ військам припинити вогонь і скласти зброю.
  • 6 травня – 11 травня – Празька стратегічна наступальна операція
  • 8 травня – Підписано акт про беззастережну капітуляцію німецьких збройних сил.
  • 8 травня 1945 року в Карлхорст (передмістя Берліну) прибули Маршал Г. К. Жуков, від Верховного командування Великобританії – маршал авіації А. Теддер, збройні сили США представляв генерал К. Спаатс, французькі збройні сили – генерал Ж. Делатр де Тасянь, від німецького командування – фельдмаршал Кейтель, адмірал флоту Фридебург і генерал-полковник авіації Штумпф. О перший годині ночі 9 травня 1945 року було підписано акт про капітуляцію Німеччини.
  • Квітень – червень – Конференція Організації Об’єднаних Націй, якою схвалено Статут ООН. В ній взяли участь представники 50 країн, в том числі УРСР
  • 30 червня -  Парад Перемоги на Красній площі
  • 30 червня – Потсдам. Конференція глав урядів СРСР, США, Англії
  • 6 серпня, 9 серпня  – Атомне бомбардування японських міст Хіросіма та Нагасакі
  • Від вибухів миттєво загинуло 70 000 мешканців Хіросіми та 60 000 мешканців Нагасакі. З серпня по грудень 1945 року загальна кількість тих, які померли від ран і хвороб, спричинених радіацією, склала близько півмільйона осіб у обох містах.
  • 2 вересня – Підписання Акту про беззастережну капітуляцію імперіалістичної Японії
  •  В Токійській затоці, на борту американського крейсера «Місурі», у присутності представників країн, які брали участь у війні з Японією, відбулася церемонія підписання акту про капітуляцію Японії.
  • 20 листопада – 1 жовтня 1946 – Нюрнберзький процес над головними військовими злочинцями.


Рядки, обпалені війною : поезії різних літ:






*   *   *

Мій перший вірш написаний в окопі,
На тій сипкій од вибухів стіні,
Коли згубило зорі в гороскопі
Моє дитинство вбите на війні…
Ліна Костенко



*   *   *

Спалили в огнях канонади
Тривожну ви юність свою.
Полеглі в атаках солдати,
Ви з нами, живими, в строю.
Солдати, солдати, солдати,
Ви з нами, живими, в строю.
Дмитро Луценко «Солдати»


*   *   *

Україно моя, далі, грозами свіжо пропахлі,
Польова моя мрійнице. Крапля у сонці з весла.
Я віддам свою кров, свою силу і ніжність до краплі,
Щоб з пожару ти встала, тополею в небо росла…
Андрій Малишко


*   *   *

З перших крапель ніжним дзвоном,
З першим талим вітерцем
Вам, суворим, вам, безсонним,
Ми поклін глибокий шлем…
Максим Рильський «Бійцям»


Жди мене, і я вернусь,
Всім смертям на зло.
Хто не ждав, шепне комусь:
«Щастя помогло!»…
Костянтин Симонов


*   *   *

Дим над селами лине, там моя Україна,
І зоря солов’їна убирає в квітки
Навіть чорні руїни, спопелілі стеблини
І печальні стежини над розливом ріки.
Я люблю тебе, нене, моє щастя зелене,
І тополі, і клени, й даль, що цвітом буя,
Твої села барвисті, юний гомін у місті,
В  ліхтареві намисті, Україно моя!
Володимир Сосюра. Із книжки «Вибрані поезії» (1944)



Читати та слухати: