Світ через культуру: Пройшли роки, а пам’ять в серці все жива: до 70-річчя Великої Перемоги

* * * 2024 * * * 255 років від дня народження Івана Котляревського* * * 2024 * * * М210 років від дня народження Тараса Шевченка * * * 2024 * * * 150 років від дня народження Августина Волошина, президента Карпатської України * * * 2024 * * * 100 років від дня народження Павла Загребельного * * * 2024 * * * 450 років із часу видання першої друкованої книги в Україні «Апостола» * * * 2024 * * * 100 років з дня написання першого українського науково-фантастичного роману «Сонячна машина» Володимира Винниченка* * * 2024 ***За рішенням ЮНЕСКО Рік кінорежисера Сергія Параджанова * * * 2024 * * * Книжкова столиця світу 2024 року — французьке місто Страсбург* * *

вівторок, 5 травня 2015 р.

Пройшли роки, а пам’ять в серці все жива: до 70-річчя Великої Перемоги

«Для всіх нас війна – вічно у незгасній пам’яті. Адже пам’ять – частина духовного життя народу…»

Безсмертя. Книга пам’яті України. 1941 – 1945. – К, 2000. – С. 5.

Жодна інша історична подія не залишила такої глибокої рани в пам’яті народній і душах людських, як Друга світова війна – війна небувалих масштабів, що розколола і перебудувала не тільки світ, а й змінила цілі епохи.

У війну було втягнуто 61 державу світу – понад 80% населення земної кулі. Друга світова війна забрала життя 50 млн. людей, завдала руйнувань, горя й страждань. Друга світова війна з перших днів захопила у кривавий вир 42 млн. населення України. Битва за визволення України, що тривала довгих двадцять два місяці (1225 днів) і складалася з великих операцій була одним з найважливіших етапів на шляху до перемоги. За підрахунками історика Володимира Косика, під час Другої світової війни Україна втратила 8 млн. (19% населення), з них військові втрати становили 2,5 млн. і цивільні – 5,5 млн.

За мужнність і героїзм, проявлений у боях 2,5 млн. було відзначено бойовими нагородами. 2069 стали Героями Радянського Союзу, Тричі Героєм Радянського Союзу став виходець з Сумщини І. Кожедуб, який зробив 360 бойових вильотів, провів 120 повітряних боїв і збив 62 ворожих літака. Чимало українців і вихідців з України було серед воєначальників, командуючих фронтами і арміями – це маршали С. Тимошенко, Р. Малиновський, А. Єрьоменко, П. Рибалко, С. Руденко, генерали В. Герасименко, П. Жмаченко, К. Москаленко, І. Кириченко та інші.

Партизанську боротьбу вели жителі окупованих територій. У 1941 – 1944 роках понад 600 тис. чоловік налічувалось в діючих в тилу підпільних організаціях та партизанських загонах. Реальною силою , на яку міг розраховувати створений Український штаб партизанського руху, були з’єднання О. Федорова, С. Ковпака, О. Сабурова, М. Воронова та деякі інші, що дислокувалися переважно в північно-східних і північних районах Чернігівської та Сумської областей.

Громадяни України самовіддано працювали у складі трудових колективів промислових підприємств, які виробляли військову техніку і боєприпаси, в колгоспах і радгоспах, які постачали продовольство для армії та промислових центрів.

120 тис. Українців брали участь у війні в складі польських і чехословацьких формувань, а також у арміях США, Англії, Франції. Тисячі громадян України брали участь у боротьбі з фашизмом у складі загонів рухів опору країн Європи.

Перемога була на всіх одна. І для тих, хто виборов її на фронтах, кому судилося пройти найжорстокіші бойовища і лишитися живими і для тих хто у тилу кував зброю звитяжцям і для тих, кого душив чужинський чобіт у неволі і для тих, хто не дожив до її світлого дня.

Хроніка останнього року війни:

12 січня – 3 лютого – Вісло – Одерська стратегічна наступальна операція
13 січня – 25 жовтня – Східно-Прусська стратегічна наступальна операція
27 січня 1945 – Визволено табір смерті «Аушвіц» (Освенцім)
18 січня 1945 року була визволена Варшава, а 27 січня війська І Українського фронту увійшли в Аушвіц. Першими браму головного табору відчинили солдати 100-ї Львівської дивізії.

30 січня – «Атака століття» : Під командуванням Олександра Маринеска підводний човен С-13 знищив німецький океанський лайнер «Вільгельм Густлов», на борту якого знаходилися від 5 до 8 тис. осіб.
4 лютого – 11 лютого – Ялта. Кримська конференція глав урядів СРСР, США та Англії
16 березня – 15 квітня – Віденська стратегічна наступальна операція
11 квітня 1945 року – Визволено американськими військами нацистський концентраційний табір «Бухенвальд»
16 квітня – 8 травня – Берлінська стратегічна наступальна операція
16 квітня 1945 року війська І Українського та І Білоруського фронтів перейшли у наступ по всьому фронту, почалася Берлінська операція. 18 квітня була прорвана лінія оборони на Зеєловських висотах і 25 квітня Берлін був оточений.
25 квітня – Американські війська вийшли до Ельбі в районі Тортау де зустрілися з авангардом 58 гвардійської дивізії І Українського фронту. 2 травня командуючий обороною Берліна генерал Вейдлінг оголосив по радіо наказ військам припинити вогонь і скласти зброю.
6 травня – 11 травня – Празька стратегічна наступальна операція
8 травня – Підписано акт про беззастережну капітуляцію німецьких збройних сил.
8 травня 1945 року в Карлхорст (передмістя Берліну) прибули Маршал Г. К. Жуков, від Верховного командування Великобританії – маршал авіації А. Теддер, збройні сили США представляв генерал К. Спаатс, французькі збройні сили – генерал Ж. Делатр де Тасянь, від німецького командування – фельдмаршал Кейтель, адмірал флоту Фридебург і генерал-полковник авіації Штумпф. О перший годині ночі 9 травня 1945 року було підписано акт про капітуляцію Німеччини.
Квітень – червень – Конференція Організації Об’єднаних Націй, якою схвалено Статут ООН. В ній взяли участь представники 50 країн, в том числі УРСР
30 червня - Парад Перемоги на Красній площі
30 червня – Потсдам. Конференція глав урядів СРСР, США, Англії
6 серпня, 9 серпня – Атомне бомбардування японських міст Хіросіма та Нагасакі
Від вибухів миттєво загинуло 70 000 мешканців Хіросіми та 60 000 мешканців Нагасакі. З серпня по грудень 1945 року загальна кількість тих, які померли від ран і хвороб, спричинених радіацією, склала близько півмільйона осіб у обох містах.
2 вересня – Підписання Акту про беззастережну капітуляцію імперіалістичної Японії
В Токійській затоці, на борту американського крейсера «Місурі», у присутності представників країн, які брали участь у війні з Японією, відбулася церемонія підписання акту про капітуляцію Японії.
20 листопада – 1 жовтня 1946 – Нюрнберзький процес над головними військовими злочинцями.