* * * 2024 * * * 255 років від дня народження Івана Котляревського* * * 2024 * * * М210 років від дня народження Тараса Шевченка * * * 2024 * * * 150 років від дня народження Августина Волошина, президента Карпатської України * * * 2024 * * * 100 років від дня народження Павла Загребельного * * * 2024 * * * 450 років із часу видання першої друкованої книги в Україні «Апостола» * * * 2024 * * * 100 років з дня написання першого українського науково-фантастичного роману «Сонячна машина» Володимира Винниченка* * * 2024 ***За рішенням ЮНЕСКО Рік кінорежисера Сергія Параджанова * * * 2024 * * * Книжкова столиця світу 2024 року — французьке місто Страсбург* * *

пʼятниця, 22 травня 2015 р.

Патріархи живої природи. До Європейського дня парків


Люби природу не як символ
Душі своєї,
 Люби природу не для себе -
Люби для неї.
Максим Рильський


Європейський день парків, що відзначається щорічно 24 травня, символізує міжнародну солідарність територій, що перебувають під охороною.
Природна зона – один з великих природних комплексів Землі. Площа Європи – 10 млн. кв. км. Суходільна межа між Європою та Азією пролягає вздовж східного підніжжя Уральських гір, річкою Ембою, північним узбережжям Каспійського моря, Кумо-Маницькою западиною, Азовським і Чорним морями, протоками Босфор і Дарданелли.
На півночі Європу омивають води Північного Льодовитого, на заході й півдні – Атлантичного океанів. Вони утворюють біля її берегів моря, затоки і протоки.
У Європі вирізняються такі природні зони: арктичних пустель, тундри й лісотундри, тайги, мішаних і широколистяних лісів, лісостепів і степів, напівпустель і пустель, вічнозелених твердолистяних лісів і чагарників.
Дерева – це легені нашої планети, оскільки вони виділяють багато кисню в атмосферу. Їх збереження – завдання всього людства.
Мішані лиси заполонили південь Скандинавського півострова, північні частини Середньоєвропейської та Східноєвропейської рівнин. Кліматичні умови сприяють зростанню тут широколистяних порід дерев, передусім дуба. На заході зони ліси ялиново-дубові, а на сході – сосново-дубові на дерново-підзолистих ґрунтах.
Зона широколистяних лісів тягнеться широкою смугою через Середню Європу і помітно звужується на сході. Температурні умови і характер зволоження сприятливі для зростання лісів з бука, дуба і граба на бурих лісових ґрунтах. На сході, у посушливіших областях, трапляються дубові рідколісся.
Основу паркових насаджень складають дерева, які висаджують масивами, групами, алеями, або окремими поодинокими екземплярами дерев і кущів, особливо тими, які відрізняються декоративною кроною, оригінальним забарвленням тощо. Як правило, ландшафтні архітектори дуже широко використовують місцеві породи дерев, найкраще пристосовані до умов життя: дуб, липу, ялину, сосну, березу, горобину та інше.

Дуб у багатьох народів вважався найкрасивішим деревом, і до нього ставилися з пошаною і любов'ю. На латинській мові недарма дуб так і називається: «гарне дерево» — Кверкус (Quercus), від кельтських слів «quer» — «гарний» і «cuez» — «дерево». Дуби бувають літні, зимові та вічнозелені. У літнього рано розпускається листя, яке восени опадає. У зимового дуба листя з довгими черешками з'являється пізно, але восени не опадає, а засохле тримається на гілках усю зиму. У коркового вічнозеленого дуба, поширеного у Франції, Іспанії, Італії та на Кавказі, зелене листя не сохне і не опадає щороку, а тримається на гілках кілька років. Дуб починає цвісти на відкритих місцях у двадцять років, а в лісі - в п'ятдесятилітньому віці. Плід дуба - дивовижний за своєю формою однонасіннєвий жолудь.

Українські простори – це неосяжна далина Східноєвропейської рівнини з мереживом річкових долин, яку на заході й півдні м’яко окреслюють ланцюги привабливих гір. Комфортний для існування клімат України визначається як помірно континентальний.
В Україні чотири тисячі річок завдовжки понад 10 км, а півтораста з них сягають за 100 км. Переважна більшість несуть свої води на південь, до Чорного та Азовського морів, і лише десята частина – у Балтійське море. Найбільша головна водна артерія країни – ріка Дніпро – поділяє її терени на Правобережну і Лівобережну Україну.
За підрахунками учених флора України нараховує близько 30 тисяч рослин, а фауна – близько 45 тисяч видів.
У природно-заповідний фонд України входять 4 біосферні заповідники, 16 природних заповідників, 11 національних природних парків, 37 регіональних ландшафтних парків, 2375 заказників, 2963 пам’ятники природи, 76 заповідних урочищ, 22 ботанічних сади, 3 дендрологічних парки, 12 зоологічних парків, 51 парк – пам’ятник садово-паркового мистецтва. Усі ці заповідні території складають усього лише 3 % площі країни.
Національний ботанічний сад України було створено тільки у 1935 році, та вже сьогодні він має найбільшу колекцію рослин у країні. Тут на площі 130 га відтворено рослинність усієї планети. Проходячи алеями саду, можна потрапити до українського степу, кримських субтропіків, на Кавказ, до Середньої Азії або на Алтай. Особливу увагу приділено відтворенню рідкісних рослин української флори: тут росте 59 ендеміків, 39 релікти, 136 видів, занесених до Червоної книги України.
В Україні є чимало місць, де збереглися багатовікові дубові насадження. У всій Європі таких пам’яток природи нараховується не більше трьохсот. За силу, могутність, велику практичну користь дуб по праву є найшановнішим представником нашої флори.
В античній міфології дуб вважався священним деревом верховного божества – Зевса, який дав людям закони, норми моралі, порядок, створив науки, мистецтва та ін.
Відомий письменник Сергій Плачинда реставрував давньоукраїнську легенду «Прадуб», яка розповідає:
«Довго думу думав Сокіл. Тьма часу минула. І зніс Сокіл золотий жолудь. І сталося диво: виросло з того жолудя розкішне й могутнє Першодерево – Дуб-Стародуб.
І наче зорі розцвіли на його крислатому гіллі: то вродили молодильні яблука – плоди невмирущості. Стало довкола світло й весело.
Тоді злетів Сокіл на вершину Першодерева й сказав: «Я створив Вирій (острів у Всесвіті). Тут моє місце на віки вічні. Звідси я творитиму Світ».

На українських писанках давнім є зображення дубового листя. Дуб – ознака чоловічої сили й мужності, витривалості й довголіття. Дуб був символом головного бога східних слов’ян за часів язичництва – Перуна.
Цар-дуб - назва дерев у ряді місцевостей Європи, в кожній з яких він вважається найстарішим деревом.

Несподіванка природи:
Стелмужський Дуб (лит. Stelmužės ąžuolas) — найстаріший дуб Європи. Його вік оцінюється в 1500 років, є відомості, що йому вже близько 2 000 років.
Дуб знаходиться в Зарасайському районі Литви, на території села Стелмуже, поруч з кордоном Латвії. Дерево пережило кілька історичних епох в історії регіону. У 1960 році Стелмужський дуб був оголошений пам'ятником природи і включений в число охоронюваних об'єктів Литви.
Дуб-каплиця (фр Шен d'Allouville.) - пам'ятка, розташована в селі Аллувіль-Бельфосс, департамент Приморська Сена, Франція. Його точний вік невідомий, в XIX столітті його вік оцінювався старше 800 років, а пізніше був оцінений в 1 200 років. Він вважається найстарішим дубом у Франції і відноситься до категорії історичних пам'яток з 1932 року. Її висота становить 18 м, а окружність досягає 16 м. В дуплі дерева в 1669 році споруджено дві молитовні: каплиця Богоматері Миру  і каплиця відлюдника.
Дуб «Чемпіон» - визнаний найстарішим дубом в Україні , зростає в селі Стужиця (Закарпатська область, Великоберезнянський район). Його вік оцінюють в 1300 років. Його розміри: окружність стовбура — 9,6 м, діаметр — 3,0 м, висота — 30 метрів.
Дуби «Дев’ятеро братів» - в Арсенівському районі Тульської області недалеко від села Сороколєтово розташований унікальний природний об’єкт.
Дев’ять братів – дуби незвичайної форми росту, які зрослися в один стовбур. Вік дубів десь 75 років, висота 32-35 метрів. Дуби отримали статус пам’ятника природи.
Карликові дуби - Раде́хівський райо́н — район України на північному сході Львівської області. Адміністративний центр — місто Радехів. Велику частину території, майже 25 відсотків, займають ліси, переважно соснові, дубові. В околиці села Нестаничі ростуть карликові дуби.
Урочище Боромля -  у Сумський області однією із пам’яток природи є урочище Боромля, площею у 55 га. Це острів у заплаві Сейму, укритий гаями 200-річних дубів та луками, де водяться колонії сірої чаплі.
Черкаський бір -  у Черкаській області зберігся єдиний великий цілісний масив реліктового лісу в лісостеповій зоні України – Черкаський бір. Він складається переважно з дубових та соснових дерев.

У світі є багато природних пам’яток, що пов’язані із життям видатних людей та значними історичними подіями. Значне місце серед них займають пам’ятники-дерева.
Запорізький дуб (о. Верхня Хортиця)
Хортиця – легендарний острів на Дніпрі, серце Запорізької Січі. Виникнення й історія Січі пов’язані з подвигами вождя українських козаків, князя Дмитра Вишневецького, який з’явився там у 1556 році. Острів Хортиця має довжину 12 км, ширину 2,5 км. На острові бескиддя гранітних скель, балки, озера.
Острів – справжнє буйство зелені. У давнину навколо нього гримкотіли потужні бурхливі пороги. Тому легендарна Хортиця була колись майже неприступна для ворога.
У Верхній Хортиці стоїть найстаріший в Україні дуб (понад сім століть). Дуб-велетень має висоту 36 метрів, товщину стовбура 6,5 м, периметр крони сягає 102 м. Пишний, крислатий дуб здалеку скидається на цілий гай.
 За легендою під цим дубом у 1675 році запорожці на чолі з кошовим отаманом Іваном Сірко писали свій знаменитий лист турецькому султанові. За іншими оповіданнями, тут зупинявся для відпочинку Богдан Хмельницький перед блискучою перемогою під Жовтими Водами. Запорізький дуб охороняється законом, як визначна пам’ятка.
Дуб Чорна ніч (місто Одеса)
Від покоління до покоління передають одесити легенду про дуба – «Чорна ніч», якому вже болем 200 років. Обхват дерева 4,50 м. Висота 28 м.  За легендою, дуб посадили чорноморські козаки в 1792 г., коли йшли на Кубань.
Російсько-турецька  війна 1787 -1791 рр. завершилась визволенням українського Причерномор’я з-під Османської Порти. У цій війні, як на суходолі, так і на морі та річках, у жорстоких боях виявило відчайдушнисть і героізм Чорноморске козацтво. Відвойовані землі російським урядом були відписані чорноморським козакам. Багато хто осів у давніх селах, що буяли довколо Хаджибею (Одеси) – Нерубайському, Усатовому, Бурлачій, Кривій та Холодній Балках, на креслах самого міста – на Пересипу, Слобідці, Бугаївці. Одні козаки порт розбудовували, інші – каміння добували та будинки зводили.
За вказивкою Катерини ІІ, Чорноморське козацьке військо було відправлено на Кубань і Тамань. В останню нічь пред далекою дорогою козаки посадили дуба, аби не загинула, а дубом зросла козацька єдність. Дуба нарекли “Чорною ніччю”.
Юзефінський дуб (Рокитнівський р-н, Рівненської обл.)
Юзефи́нський дуб — ботанічна пам'ятка природи. Розташований неподалік від села Глинне , на території пам'ятки природи з 1975 року  — урочища «Юзефинська Дача». Охороняється ділянка дубових насаджень. Окремим деревам по 300 – 400 років.
За місцевими переказами, Юзефинський дуб є свідком походів на древлянські землі київського князя Ігоря 945 року та княгині Ольги.  У 20 столітті  природознавці  визначили за фітограмою вік Юзефинського дуба в 1350 років, завдяки чому він потрапив до переліку Природних чудес України.


Дуби нерідко увічнюють, за давньою традицією, пам’ять про видатних людей. В Україні є зелені велетні, посаджені на честь видатних діячів історії та культури.
Дуб Івана Гонти (місто Умань)
«Софіївка» - дендрологічний заповідник НАН України, визначна пам’ятка українського садово-паркового мистецтва. Споруджено у 1796 – 1801 роках в місті Умані у маєтку Фелікса Потоцького. «Софіївка» - це ландшафтний парк загальною площею понад 150 га.
За задумом творців парк є наочною ілюстрацією до поем Гомера "Іліада" і "Одіссея", де кожна композиція містить певний зміст, відображає ідею міфу або якоїсь події. В парку дуже багато різних водойм, водоспадів і фонтанів та інших садово-паркових споруд.
«Китайська» альтанка  споруджена цілком з деревини і розфарбована в різні кольори. Поблизу альтанки стоїть могутній старий дуб, стверджують, що його вік перевищує 400 років. Як свідчать народні перекази - саме під цим багаторічним дубом зустрічалися запорізький козак Максим Залізняк та уманський сотник Іван Гонта - герої селянського повстання в далекому для нас 1768 році.
 Сім багатовікових дубів ростуть в урочищі Холодний Яр, яке знаходиться на межі Черкаської та Кіровоградської областей. Серед них найвідомішим є 1000-літній дуб Максима Залізняка на хуторі Буда, який був свідком багатьох історичних подій. Існують перекази, що в 1854 році біля дуба відпочивав Тарас Шевченко. Висота дерева 22 метри, стовбур – у сім обхватів (8, 64 м.). Його ровесники збереглися в Литві (біля с. Стельмуж) та в Китаї (провінція Хунань).
Місцеві жителі розповідають, що під цім дубом Тарас Шевченко слухав розповіді про часи Коліївщини. За мотивами цих оповідей він написав поему «Гайдамаки» і вірш «Холодний Яр». Спомині від поїздки в Холодний Яр відобразились на полотнах Т. Шевченка «Матронин монастир», «Дуб на хуторі Буда», «Три хрести».
Дуб ГригоріяСковороди (с. Сковородинівка, Золочевський р-н Харківської обл..)
Особливе місце в історії української літератури посідає визначний просвітитель і філософ ХVIII століття Григорій Сковорода (!722 – 1794), який походив з козацької родини, що мешкала в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку на Полтавщині.
В останні роки свого життя мандрівний філософ часто гостював в поміщика Андрія Ковалівського в селі Пан-Іванівка, де зупинявся в невеликій кімнаті затишного флігеля. Невтомний мислитель блукав стежками старовинного парку  по берегах ставка, який зберігся і донині. Він любив відпочивати і працювати під кроною 500-літнього дуба і пити кришталеву воду з глибокої криниці. Восени 1784 року Сковорода назавжди повернувся в це затишне місце.
Дуб мав обхват 9,50 м, висоту 30 м, в стовбурі було дупло висотою 6 м, діаметром біля основи 2 м, в ньому одночасно могло поміститися 10 чоловік. Це був найбільший дуб на Слобожанщині.
Місцеві селяни двічі рятували дуб Сковороди: в 1912 році, коли в його дуплі невігласи-пастухи розпалили вогнище, і в літку 1943 року, коли дуб загорівся під час відступу німецьких військ.
1972 року, коли за рішенням ЮНЕСКО відзначили 250-річний ювілей Григорія Сковороди, біля дуба встановили пам’ятний знак.

Дуб Тараса Шевченка (хутір Михайлова Гора біля с. Прохорівки Золотоніського повіту)
Український вчений-енциклопедист Михайло Максимович з квітня 1841 року проживав на власному хуторі Михайлова Гора. Тут 1844 року він вперше зустрівся з поетом і художником Тарасом Шевченко, з яким у нього відразу встановились теплі, дружні стосунки. В червні 1859 року поет вдруге побував на Михайловій горі, де вугіллям і крейдою намалював портрети гостинних господарів затишного обійстя.
На Михайловій горі досі росте 600-рячний дуб під яким любив відпочивати Тарас Шевченко, і 250-річна сосна Миколи Гоголя – так її назвав Максимович на честь свого товариша і однодумця.
Дуб Шевченка в Полтаві (також відомий як Тарасів дуб, Шевченків дуб) — пам'ятка природи, перший в Україні живий пам'ятник Т. Г. Шевченкові, посаджений у Полтаві місцевою «Громадою» 6 (18) травня 1861 р. в час перепоховання Шевченка на спомин про перевезення тіла поета в Україну.
Кочубеївські дуби (Полтавщина)
Не менш відомі і диканські дуби на Полтавщині, яким по 500 – 600 років. А ще Диканька відома своїм унікальним бузковим гаєм. До середини 30-х років ХХ століття виділявся найбільшими розмірами дуб Марії, або дуб Мазепи, що ріс у вибалку неподалік дзвіниці Миколаївської церкви. Саме з ним пов’язані народні перекази місця зустрічі закоханих -   гетьмана Івана Мазепи та його хрещениці Матрони Василівни Кочубей. Особа Івана Мазепи є однією з найзагадковіших і найромантичніших постатей в українській історії.
Про історію кохання старого гетьмана до юної Мотрі Кочубей ходять легенди. Їхній романтичний зв’язок як сюжет було використано у багатьох літературних творах.
Порой и старца строгий вид,
Бразды чела, власы седые
В воображенье красоты
Влагают страстные мечты…
Так писав про почуття Мазепи до Мотрі Олександр Сергійович Пушкін у поемі «Полтава».
Взаємини між гетьманом і Мотрею надихнули композитора Петра Ілліча Чайковського на створення опери «Мазепа», а художника Іллю Юхимовича Рєпіна – на написання історичного портрета «Мотря Кочубей».
А за народними переказами: садили дуби Кочубей та Іскра, котрі дружили й були свояками, задовго до Полтавської битви у день народження В. Л. Кочубея.  Гетьманський універсал на володіння Диканькою Кочубей отримав у 1687 році, то дуби вже можуть сягати за трьохсотлітній рубіж.

Друїди – служителі релігійного культу у кельтів. Вони були носіями культури і духовності, які увібрали багатовіковий народний досвід кельтського суспільства. Володіли знаннями з астрономії, географії, математики, секретами народної медицини. Творці своєрідної філософії, поданої у вигляді загадок у віршованій формі, де чільне місце посідає культ дерева. Друїди особливо шанували ліси, які заміняли їм храми й були гарантом віри в сприятливі впливи природи на долю людини. Вони створили відомий кельтський гороскоп, у якому прослідковується зв’язок людських характерів з деревами.  Риси народжених під знаком ДУБА : рішучість, точність у вчинках, практичний розум, реалізм, спостережливість, організаторські здібності.
Під знаком ДУБА (21 березня – день весняного рівнодення) народилися таки видатні особистості: Йоганн Себастьян Бах, Олександр Вертинський,  Леонід Утьосов, Вадим Козін, Юрій Мушкетик, Тімоті Далтон та інші.

Сторінками книжкових відань:




  1. Войтович В. Українська міфологія. – Вид. 3-тє. – Київ : Либідь, 2012. – 664 с., іл.
  2. Географія: Україна і світ / Олійник Я.Б., Шищенко П.Г., Степаненко А.В., Масляк П. О. – Київ : Т – во «Знання», КОО, 2008. -456с.
  3. Давиденко В.А. Ландшафтна екологія / В.А. Давиденко, Г.О. Білявський, С.Ю. Арсенюк. - Київ : Лібра, 2007. - 280 с., ил.
  4. Данилюк Архип Шляхами України. Етнографічний нарис. – Львів : Світ, 2003. – 256 с., іл.
  5. Луняк Є. Минувшина України в романтичних історіях / Є. Луняк – Київ : Книга, 2011.- 708с.
  6. Мусієнко М.М. Екологія. Охорона природи: словник-довідник / Мусієнко М.М., Серебряков В.В. – Київ : Т-во "Знання", КОО, 2007. - 624 с.
  7. Низовский А.Ю. 100 великих чудес Украины. – Киев : Арий, 2010. - 416 с.: ил. - (100 великих).
  8. Олійників, Олег. Сторінки історії чорноморського козацького війська. – Одеса : Астропринт, 2001. – 120 с., іл.
  9. Плачинда С. П. Міфи і легенди давньої України. – Київ : «Спалах» ЛТД, 1997. – 176 с.
  10. Сегеда С. Український пантеон. – Київ : ТОВ «Балтія-Друк», 2013. – 184 с.
  11. 1000 фактів про Україну /В. М. Скляренко. – Харків : ТОВ «Бібколектор», 2013. – 315 с., іл.
  12. Яришева Н. Ф. Основи природознавства : Природа України. – Київ :Вища школа, 1995. – 335 с., іл.


Цікаво знати:




Немає коментарів:

Дописати коментар

Надеемся на комментарии