* * * 2025 * * * Всесвітня столиця книжки 2025 року — Ріо-де-Жанейро* * * 2025 * * * 250 років від дня народження німецького філософа Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля * * * 2025 * * * 250 років від дня народження англійської письменниці Джейн Остін * * * 2025 * * * 200 років від дня народження австрійського композитора Йоганна Штрауса (сина) * * * 2025 * * *185 років від дня публікації збірки поезії Тараса Шевченка «Кобзар» * * * 2025 * * * 150 років від дня народження українського живописця Олександра Мурашка * * * 2025 ***150 років від дня публікації роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» * * * 2025 * * * 150 років від дня народження німецького письменника Томаса Манна* * *2025 * * * 150 років від дня народження українського хорового диригента, композитора Олександра Кошиця * * *2025 * * * 100 років з часу заснування журналу «Всесвіт»* * *

середа, 5 лютого 2025 р.

Психологічна допомога під час воєнного стану: освітні серіали та гайди Національної едьютейнмент освітньої платформи актуальних знань та навичок «Дія.Освіта»

 


Як повернутися до звичного життя після бойових дій? Що відчуває людина, яка залишилася без власної домівки? Який шлях проходить військовослужбовець від призову до повернення з військової служби? Що таке сексуальне й гендерно-обумовлене насильство, учинене в контексті збройного конфлікту? Як підтримувати дітей під час війни? Як працювати з дітьми під час війни та надавати ефективну психологічну допомогу? Як продовжувати навчати попри все?



На ці та багато інших непростих питань дають відповіді освітні серіали, гайди на національній едьютейнмент освітній платформі актуальних знань та навичок «Дія.Освіта»: «Психологічна та юридична допомога під час воєнного стану», «Допомога постраждалим від сексуального насильства», «Вчимося разом», «Бути поруч: Основи психологічної підтримки тим, хто працює з дітьми», «Навчання під час воєнного стану».

А також представляємо книжкові видання: Ілля Полудьонний, Марк Лівін  «Як це, війна? Психологічний досвід повномасштабного вторгнення», Петро Лісовський «Військова психологія», Чарльз Гоуґ «Одного разу воїн — воїн назавжди. Як повернутися до звичного життя після бойових дій», «Перші кроки до відновлення справедливості», Таня Костіна «На надломі зросла сила. Історії про трансформаційну силу жінок у війні», Артем Кияновський «Довідник з педагогічної психології» та монографія «ONLINE — ОСВІТА. ШГП : інформаційні технології сучасної дистанційної освіти».

 





Освітній серіал: «Психологічна та юридична допомога під час воєнного стану»





Повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України стало переломним моментом для нашої держави. Війна завжди є складним явищем, зокрема для тих, хто безпосередньо боронить наші кордони. Цей освітній серіал розкриє ключові питання психологічної готовності до бойових дій та стабілізацію власного стану в кризових та екстремальних умовах. Військовослужбовці дізнаються, як опанувати себе в складних ситуаціях. Близькі та родичі військових зрозуміють, який шлях проходить військовослужбовець перед поверненням до цивільного життя.

Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри для платформи Дія.Освіта за підтримки проєкту «Психологічна та юридична допомога під час воєнного стану», що реалізується благодійною організацією «Благодійний фонд “Внутрішня сила нації”» за фінансової підтримки NGO «Ukrainian Patriots» на базі Київського інституту сучасної психології та психотерапії.

Дивитися ТУТ

 



Гайд  «Допомога постраждалим від сексуального насильства»




Гайд ( англ. «guide» — «керівництво») — це детальний інформаційний матеріал, що допомагає розібратися в певній темі, розв'язати задачу чи проблему. Гайди можуть бути як короткими, так і об'ємними, з таблицями, ілюстраціями, графіками та відео.

Цифрове середовище вже давно стало невід'ємною складовою життя людини і суспільства. Гайд «Онлайн-безпека під час війни» стане у пригоді широкій аудиторії — дітям, батькам і опікунам, людям поважного віку та молоді. Оскільки в умовах повномасштабної війни росії проти нашої держави стало ще простіше скористатися вразливістю користувачів в онлайн-просторі. У ці часи потрібно подбати про свою цифрову безпеку та дотримуватися правил, які допоможуть захистити себе та своїх близьких.

Дивитися ТУТ

 



Освітній серіал: «Вчимося разом»




Цей освітній серіал створено, щоб надати важливі відповіді на непрості запитання батьків і вчителів про те, як допомогти дітям упоратися з наслідками війни.

Протягом 8 серій ознайомимо вас із тим, як працює мозок у ситуації тривоги, які реакції він запускає і що з цим робити; які реакції є нормальними, а які потребують нашої особливої уваги; як надати допомогу дітям із розладом спектра аутизму; як плекати стійкість і дбати про свій ресурс у непрості часи. Ви дізнаєтеся прості й ефективні способи стабілізації емоційного стану для дітей, способи надання підтримки та профілактики наслідків стресу. У серіалі знайдете інформацію про те, як навчити дітей впливати на свій стан, керувати власними думками, опанувати базові техніки саморегуляції.

Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри та громадської організації Gen.Ukrainian для платформи Дія.Освіта.

Дивитися ТУТ

 


Освітній серіал: «Бути поруч: Основи психологічної підтримки тим, хто працює з дітьми»




Дорослі та діти переживають стрес під час війни. Дитяча нервова система неймовірно чутлива: важливо знати, як заспокоїти дитину.

Дізнайтеся про проблему, яка, на жаль, стає поширенішою — посттравматичний стресовий розлад. Навчіться виявляти його прояви та допомагати дітям, що мають цей розлад. Також прослухайте, як психотравмувальні події впливають на розвиток та поведінку дитини і як пов’язане харчування й фізичне навантаження з ментальним здоров’ям.

З’ясуйте, як працювати з дошкільнятами й проводити уроки під час війни. Це допоможе якнайшвидше надати якісну допомогу у разі потреби. Навчіться покращувати психологічний стан — як свій, так і дитини.

Тримайтеся!

Освітній серіал розроблено для платформи Дія.Освіта Міністерства цифрової трансформації України за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

Дивитися ТУТ

 



Освітній серіал: «Навчання під час воєнного стану»




У межах цього освітнього серіалу ми говоритимемо про навчання в середній школі під час війни. Ми з’ясуємо, як вчителям ефективно працювати в умовах повітряних тривог, як давати учням не тільки знання й уміння, а й відчуття безпеки. Зрештою, як бути надійною опорою не тільки для учнів, а насамперед для себе самих. Ба більше, ми говоритимемо про нові інструменти для навчання, які можуть стати вам у пригоді, як-от використання штучного інтелекту.

Освітній серіал створено за сприяння Мінцифри для платформи Дія.Освіта за підтримки Канадського фонду підтримки місцевих ініціатив, що реалізовує Посольство Канади в Україні у співпраці з українським науково-популярним медіа Куншт.

Дивитися ТУТ



***


Полудьонний І. Як це, війна? Психологічний досвід повномасштабного вторгнення / Ілля Полудьонний, Марк Лівін. — Київ : Наш формат, 2024. — 224 с.

Що відчуває людина, яка залишилася без домівки й звичного їй життя?  Як наша психіка адаптується до нової реальності після розкриття вкрай жорстоких воєнних злочинів ворога? Чим загрожує травматичний досвід війни у довгостроковій перспективі.

Автори створили цей матеріал для переповідання досвіду травми, а також зафіксували, назвали й пояснили, що відбувалося з цивільним населенням із психологічного та соціального погляду впродовж перших місяців після 24 лютого 2022 року.

У книжці ви знайдете історії авторів про передчуття і початок вторгнення, намагання осягнути все, що відбувалось,, та спостереження наслідків цих подій на основі психологічної теорії. також тут зібрано мініісторії різних людей, які відображають доброту, вразливість, гумор і силу. А в розділах, що стосуються складних і чутливих тем, своїм досвідом поділилися партнери з проєктів Veteran Hub і «Сильні».

 

Лісовський П. М. Військова психологія : методологічний аналіз : навчальний посібник / Петро Миколайович Лісовський. — Київ : Кондор, 2017. — 290 с.

У навчальному посібнику викладено основи військової психології, що розглядають актуальні питання поведінки воїна-захисника країни. Це дозволить оволодіти методологічними основами важливих знань та практичної майстерності, зокрема, в галузі соціальної психології. При цьому акцентується увага на шляхетній (благородній, волонтерській, лицарській) конституції особистості, якій надається концептуальний аналіз. 


Гоуґ, Чарльз. Одного разу воїн — воїн назавжди. Як повернутися до звичного життя після бойових дій / Чарльз Гоуґ ; пер. з англ. Ольги Корнюшиної. — Київ : Наш формат, 2024. — 352 с.

Чарльз Гоуґ, доктор медицини, полковник Армії США (у відставці), експерт світового рівня з військової психіатрії. Автор понад ста рецензованих статей у міжнародних журналах. Його новаторські дослідження ПТСР, легкої черепно-мозкової травми та стигматизації проблем психічного здоров’я є найбільш цитованими медичними статтями про наслідки війн в Іраку та Афганістані.

Військовий психіатр Чарльз Гоуґ присвятив своє життя допомозі ветеранам у подоланні впливу війни на психічне здоров’я. Його книжка пропонує конкретний набір навичок і порад, що допоможуть впоратися з психофізіологічними наслідками війни, бойовим стресом та посттравматичним стресовим розладом. Автор детально описує, як відслідковувати власний психічний стан та керувати стресом, щоб зрештою його подолати. Практичні рекомендації Гоуґа допомогли тисячам воїнів успішно здійснити перехід до мирного життя.

Видання буде корисним учасникам бойових дій, членам їхніх родин, військовим лікарям, психотерапевтам і психіатрам, викладачам та студентам медичних навчальних закладів, а також роботодавцям, працівникам держустанов, громадських та благодійних організацій. 


Перші кроки до відновлення справедливості : посібник для тих, хто долає наслідки сексуального насильства, учиненого в ході збройної агресії Росії проти України. / Л. Касянчук ( розд. 4), Н. Лелюх (розд. 3), К. Ногуера (розд. 2), В. Смірнов (розд. 1, 5-8), Ю. Чистякова (розд. 1, 5, 6). В. Щербаченко ((розд. 1, 5, 8, 9) ; за заг. ред. автора / ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив. — Київ : ФОП Ямчинський О. В., 2024. — 240 с.

Дане видання ставить за мету допомогти тим, хто постраждав від сексуального та гендерно-обумовленого насильства (СГОН), учиненого в ході збройної агресії Росії проти України. Матеріали посібника пояснюють, що таке СГОН, його форми та наслідки. У книзі можна знайти інформацію про першу медичну допомогу у випадках сексуального насильства та про те, як справлятися з психологічними наслідками такого насильства. Суттєву частину посібника присвячено доступним в Україні видам допомоги, якими можуть скористатися постраждалі, та практичним рекомендаціям щодо юридичного захисту прав уцілілих. У посібнику подано контакти державних та громадських організацій, які надають допомогу тим, хто постраждав від СГОН.


Костіна Т. На надломі зросла сила. Історії про трансформаційну силу жінок у війні / Таня Костіна. — Одеса : punkt publishing (ФОП Полонік Т. В.), 2024. —208 с.

«На надломі зросла сила» — це 15 різних жіночих історій про полон, фронт ,ворога, нове життя і втрати, руйнації, непрості вибори та волю до життя, але насамперед — про силу побачити світло.

Ця книжка про жінок, які змогли піти далі, проживши фізичне, емоційне та психологічне пекло, які продовжили жити й вірити. Попри війну. Заради життя. Героїні різного віку, соціального статусу та покликання, наші сучасниці, у щирій розповіді надихають не здаватися.

 Історії для книги, записані протягом 2022—2023 років, документують для наступних поколінь історичну правду. Вони позбавлені романтичного героїзму чи художнього домислення, яким із часом може обрости цей період. Розказані від першої особи, вони пульсують особистим, сокровенним, важливим, яке розірвалося від ракетних ударів росії на До і Після.

Книга «На надломі зросла сила» не має терміну придатності чи актуальності. Це позачасові історії української жіночої боротьби, адже в кожній оповіді є найважливіше — сила, надія та воля до життя. 


Кияновський А. О. Довідник з педагогічної психології : методичний посібник / Артем Кияновський. — 2-ге вид. — Дніпро : Середняк Т. К., 2024. — 112 с.

Цей довідник містить низку конкретних психологічних рекомендацій щодо організації навчання та педагогічного спілкування, здійснення індивідуального та диференційованого підходу в навчанні, за способами вирішення педагогічних конфліктів.

Глибокі знання з дитячої психології дозволяють учителям та вихователям ефективно допомагати дитині долати труднощі в навчанні, спілкуванні як з однолітками, так і дорослими, що і робить педагога справжнім майстром у навчально-виховному процесі. Учитель, який працює з учнем на уроці, у позаурочній діяльності, спілкується з батьками та оточенням вихованців, має кращі можливості для вивчення та допомоги вирішення проблем, які виникають у дитини, ніж психологи, які працюють за межами освітніх закладів.

Це видання адресоване студентам педагогічних спеціальностей та вчителям. Невеликий обсяг довідника робить його дуже зручним у повсякденній роботі та під час підготовки до іспитів. 


ONLINE — ОСВІТА. ШГП : інформаційні технології сучасної дистанційної освіти : кол. монографія. — Дніпро : Середняк Т. К., 2023. — 188 с.

Монографію присвячено комплексному науково-практичному аналізу психолого-педагогічних, методичних умов створення та функціонування дистанційного освітньо-виховного простору на основі авторської науково-педагогічної концепції комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Школа гуманітарної праці» Херсонської обласної ради.

На засадах сучасних інформаційних освітніх технологій та досвіду їх застосування в освітньому процесі ШГП розглянуто психолого-педагогічні умови організації діджитал-освіти, її традиційні та інноваційні аспекти, оперативні інтернет-платформи, новітні інформаційно-комунікативні технології.

У п’яті розділах монографії висвітлено методи й прийоми дистанційного навчально-виховного процесу, шляхи соціалізації дітей в інтернет просторі, онлайн-організація їхньої позакласної, факультативної, науково-дослідницької роботи. На основі успішного досвіду фахівців, вихователів та психологів ШГП представлено організаційні форми комунікації педагогів і батьків, створення заходів колективного та сімейного дозвілля й відпочинку учнів.

Колективну монографію адресовано науковцям, викладачам вишів, методистам, шкільним учителям, студентам та батькам, усім хто зацікавлений проблемою новітніх освітньо-виховних інформаційних технологій дистанційної освіти.



Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читальним залом.

пʼятниця, 24 січня 2025 р.

«Всесвіт» — найстаріший український журнал іноземної літератури: 100-річчя з часу заснування

 


«Бути читачем «Всесвіту», одного з кращих наших журналів, завжди багато значило…» (Іван Драч)







У січні 2025 року виповнюється 100 років з часу заснування найстарішого українського журналу іноземної літератури — «Всесвіт», який завжди був частиною української літератури і в бурхливі 20—30-ті роки, і починаючи з 1958 року, коли вийшов перший випуск відродженого часопису,  і у ХХІ столітті. Це більше півтисячі романів, тисячі поетичних добірок, повістей і драматургічних творів, тисячі статей, розвідок, есе, репортажів, інтерв'ю авторів зі 105 країн світу в перекладах Леоніда Первомайського, Бориса Антоненко-Давидовича, Миколи Лукаша, Яра Славутича, Андрія Євси, Михайла Москаленка, Віктора Шовкуна та ще багатьох майстрів словесного мистецтва. У 1989 році редакцією журналу «Всесвіт» засновано премію «Ars Translationis» («Мистецтво перекладу») імені Миколи Лукаша , яка присуджується за найяскравіші зразки українського художнього перекладу, опубліковані за рік на сторінках журналу. 1991 року часописом «Всесвіт» засноване видавництво «Юніверс», цікавим проєктом якого у 2000 році стала книжкова серія «Лауреати Нобелівської премії».

 


Харківський період


Журнал «Всесвіт» почав виходити у Харкові з січні 1925 року як «універсальний ілюстрований двотижневик» за редакцією письменника Василя Еллана-Блакитного. Безпосередню участь у створенні журналу брали: літературний редактор Микола Хвильовий, художній редактор Олександр Довженко. З самого початку у роботі «Всесвіту» взяли участь відомі письменники, журналісти, вчені, громадські діячі не тільки України, але й інших країн світу.

У 1925 —1926 роках «Всесвіт» виходив на 24 сторінках формату сучасного журналу «Країна» двічі на місяць тиражем, що коливався від 15 000 до 7 500 примірників. У наступні роки періодичність виходу змінювалась: у 1927—1929 роках з метою актуалізації видання журнал виходив щотижнево, наступні два роки — тричі на місяць, а у 1933—1934 роках — знову як двотижневик. Всього за довоєнний період у світ вийшло 354 номери. В журналі одразу ж визначились основні розділи: «Художня література», «Образотворче мистецтво, театр і кіно», «Наука і техніка», «Всесвітня ілюстрація», а також менш вагомі з погляду мистецького, проте не менш потрібні в «універсальному» журналі «Сатира І гумор», «Шахи та шашки», «Фізкультура та спорт», «Задачі і ребуси».

За два перші роки у «Всесвіті» було надруковано 80 оповідань українських авторів: Василя Блакитного, Остапа Вишні, Майка Йогансена, Григорія Косинки, Петра Панча, ІОрія Яновського та багатьох інших, і 62 поетичні твори: Миколи Бажана, Наталі Забіли, Володимира Сосюри, Максима Рильського та інших майстрів поетичного слова. Поряд із цим з’явилися й надіслані із США та Канади вірші Мирослава Ірчана й Миколи Тарновського, переклади поезій Еміля Верхарна, а також оповідання сучасних німецьких, французьких, угорських письменників.

 

Обкладинка журналу «Всесвіт» за 1934 рік № 12 з фонду бібліотеки


Поважне місце на сторінках «Всесвіту» посіли ілюстровані нариси й статті про різні сфери культурно-мистецького, господарського, політичного життя України та зарубіжних країн. «Всесвітня ілюстрація» подавала інформацію у вигляді фотографій з текстовим супроводом — від однорядкової текстівки до цілої колонки. 60 — 80 таких матеріалів було розкидано в кожному номері журналу. За два роки було надруковано майже 3200 сюжетів. В наступні роки рубрика змінювала свою назву на «З усього світу», «За тиждень», «Наша хроніка»… В полі зору редакції постійно були питання міжнародної політики. Водночас багато уваги приділялось спортивним новинам та інформації про зарубіжне кіно. Закінчували номер розділи сатири й гумору, шахів, спорту — також у супроводі фотоматеріалів.

В наступні роки характер і напрям журналу принципових поворотів не зазнавали, хоча змінювалась його періодичність, зменшився обсяг номерів з 24 до 16 сторінок. Проте «Всесвіт» залишався «універсальним журналом», що містив художні й публіцистичні твори та значну кількість ілюстрацій. Після переїзду столиці республіки в Київ, де на той час працювали інші літературно-художні та громадсько- політичні газети й журнали, що значною мірою виконували функції «Всесвіту», журнал з кінця 1934 року перестав виходити.

 


Київський період


Друга половина 50-х та початок 60-х  років ХХ століття стали часом поступового національно-культурного відродження України. У цей час були створені Спілка журналістів України (1957) та Спілка працівників кінематографії України (1958). Почалося видання «Українського історичного журналу» та першої української енциклопедії. Більша увага стала приділятися розвитку літературознавства і мовознавства, що знайшло відображення у виданні багатотомних праць з історії української літератури та літературної мови., «Антології української поезії»… З’явилися нові періодичні видання, зокрема журнали «Ранок» (1953), «Мистецтво» (1954), «Прапор» (1956).

Саме у цей час Спілка письменників України і громадськість виступила з ініціативою створення журналу, спеціально присвяченого зарубіжній літературі, культурному й політичному життю за кордоном. Тодішнє керівництво СПУ, спираючись на думку письменників старшого покоління (Максима Рильського, ГІавла Тичини, Миколи Бажана, ГІетра Панча), вирішило дати новому журналові назву його найближчого попередника — «Всесвіт», тобто практично поновити довоєнне видання, але вже на вищому рівні — як літературно-мистецький і громадсько-політичний місячник, орган СПУ й Українського товариства дружби й культурного зв’язку з зарубіжними країнами.

Головним редактором видання був призначений прозаїк і публіцист Олексій Іванович Полторацький (1905—1977), що мав значний досвід журнальної роботи. До складу редколегії увійшли Ванда Василевська, Олександр Корнійчук, Андрій Малишко, Леонід Первомайський, Максим Рильський, ІОрій Смолич та інші відомі письменники, вчені й громадські діячі. У квітні 1958 року був підібраний склад редакції  та вже в липні вийшов перший номер повоєнного «Всесвіту» — своєрідного і цікавого журналу, в якому риси «товстого» літературного місячника поєднувалися з елементами «тонкого» ілюстрованого видання.

Відродження часопису привітало багато відомих зарубіжних літераторів. Французький письменник Луї Арагон зазначив: «Відродження «Всесвіту» для мене велика подія, тому що з появою цього журналу між Україною і моїм краєм встановлюється прямий зв'язок, який поки що існував лише в наших серцях: між Францією Віктора Гюго і Україною Тараса Шевченка між небом Верлена та Аполлінера і небом Тичини, Панча, Рильського…».

 

Обкладинка журналу «Всесвіт» за 1958 рік № 1 з фонду бібліотеки


Характерною рисою повоєнного «Всесвіту» було те, що романи, п’єси, оповідання, поезії, літературно-критичні статті, нариси, репортажі, фотоматеріали, інформація й бібліографія подавалися в класично «вільному» порядку, жодна рубрика не мала спершу свого постійного місця, але згодом саме життя, міркування зручності, користування виданням змусили редакцію дисциплінувати подачу матеріалів. літературно-художні твори все твердіше почали займати центральну частину кожного номера, що як правило, відкривався або закінчувався великою добіркою ілюстрованих публіцистичних матеріалів, які друкувалися окремо — і виглядали в журналі досить ефектно.

З першого ж номера журналу в 1958 році було прийнято твердий принцип, якого редакція дотримується до сьогодення. Вирішено було друкувати на сторінках «Всесвіту» лише ті оповідання, повісті, романи, які ще не були опубліковані російською мовою. У 1973—1974 роках на сторінках журналу публікувався кримінальний роман американського письменника, кіносценариста і журналіста Маріо П'юзо «Хрещений батько» у перекладі Олександра Овсюка і Віктора Батюка. Досвід наступних десятиріч показав, що цей принцип повністю виправдав себе, допоміг зробити журнал особливо цікавим, значно розширив коло зарубіжних авторів, чиї твори пропонувалися читачам.

 

Обкладинка журналу «Всесвіт» за 2000 рік № 1—2 з фонду бібліотеки


Головними редакторами відновленого журналу «Всесвіт» свого часу були: Олексій Полторацький (1958—1970), Дмитро Павличко (1971—1978),Віталій Коротич (1978—1986),Олег Микитенко (1986—2007), Юрій Микитенко (2007—2012). У 2012 році «Всесвіт» очолив  Дмитро Ігорович Дроздовський. 1958 року журнал виходив безперервно як щомісячник аж до 2000 року. З 2000 року виходить раз на два місяці.

Основні рубрики журналу за 2000 рік: «Сучасна література», «Скарбниця», «Письменник. Література. Життя», «Перекладацькі студії», «Україніка», «Країни. міста. Люди», «Всесвіт школі». 2015 рік: «Поезія», «Проза», «Письменник. Література. Життя»,  «На закінчення номера». 2024 рік: «Nota bene», «Поезія», «Новини культури», «Проза. Драма», «Письменник. Література. Життя», «Тур культурної дипломатії». У журналі надруковано переклади творів понад 5 тисячі авторів більш ніж із 100 країн світу, зокрема Вільяма Шекспіра, Бернарда Шоу, Франца Кафки, Редьярда Кіплінга,  Хорхі Луїса Борхеса, Вірджинії Вулф, Рея Бредбері, Андре Стіля, Едуара Гліссана, Жоржі Амаду…



 Видавнича серія «Лауреати Нобелівської премії»


1991 року часописом «Всесвіт» засноване видавництво «Юніверс». Були започатковані цікаві видавничі серії: «Філософська думка», «Світова поезія», «Австрійська бібліотека». Цікавим проєктом видавництва у 2000 році стала книжкова серія «Лауреати Нобелівської премії». З 2008 року серію «Лауреати Нобелівської премії» видає «Видавництво Жупанського». У серії вийшли твори Андре Жіда, Тоні Моррісон, Альбера Камю, Жана-Поля Сартра, Томаса Манна та інших. З видавництвом працюють найкращі перекладачі України:  Віктор Шовкун, Роман Осадчук, Олександр Мокровольський...

Нобелівська премія з літератури — найпрестижніша міжнародна літературна премія, одна з п'яти премій започаткованих у 1895 році Альфредом Нобелем, присуджується щорічно за видатний внесок у розвиток світової літератури. Вперше Нобелівську премію з літератури було присуджено у 1901 році французькому поетові Сюллі-Прюдом. Нобелівську премію з літератури 2024 року присудили південнокорейській письменниці Хан Ган «за напружену поетичну прозу, яка протистоїть історичним травмам».

 

Лагерлеф, Сельма. Сага про Єсту Берлінга / Сельма Лагерлеф ; пер. із швед. Ольги Сенюк.  — Київ : Вид-во Жупанського, 2015. — (Лауреати Нобелівської премії).

Перший роман шведської письменниці Сельми Лагерлеф «Сага про Єсту Берлінга», який був виданий у 1891 році, став великою подією в тогочасній літературі всієї Скандинавії. За короткий час роман приніс світову славу автору і був перекладений багатьма мовами. Сельма Лагерлеф — перша жінка-письменниця,  яка була відзначена у 1909 році Нобелівською премією з літератури «…на знак визнання піднесеного ідеалізму, яскравої уяви й духовного сприйняття, що характеризують її праці…». Письменниця здобула найбільшу популярність серед читачів завдяки своєму дитячому роману «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми».

 

Шоу, Бернард. Вибрані твори  / Бернард Шоу ; пер. з англ. — Київ : ФОП Жупанський, 2008. — Т. 1. — 332 с. — (Лауреати Нобелівської премії).

У 1925 році Бернарду Шоу було присуджено Нобелівську премію «за творчість, відзначену ідеалізмом і гуманізмом, за іскрометну сатиру, яка часто поєднується з винятковою поетичною красою». У привітальному слові було сказано, що «Шоу — автор п’єс, став одним із найяскравіших драматургів наших днів, а Шоу — автор передмов до п’єс — Вольтер нашого часу».  Але Бернард Шоу цього не чув — він був рішучим противником усяких премій і на церемонію вручення не прибув. Її одержав посол Англії, а грошову винагороду Шоу перерахував у фонд перекладачів творів основоположника сучасної шведської літератури та сучасного театру Августа Стріндберга. 

За роки творчої діяльності Бернард Шоу написав більше 50 п’єс, які підкорили сцену багатьох театрів світу. У 20-30-ті роки ХХ століття п’єси Джорджа Бернарда Шоу стараннями перекладачів Елеонори Ржевуцької та Михайла Пінчевського стали доступними й українською мовою. У ХХІ столітті твори Бернарда Шоу у перекладах Олександра Мокровольського, Владислава Носенка, Елеонори Ржевуцької та Марії Овруцької вийшли у серії «Лауреати Нобелівської премії».

 

Моррісон, Тоні. Пісня Соломона : роман / Тоні Моррісон ; пер. з англ. Олега Короля ; післямова Т. Денисова. — Київ : Юніверс, 2006. — 376 с. — (Лауреати Нобелівської премії).

Тоні Моррісон (Хлоя Арделія Вофорд) — американська письменниця, лауреатка Нобелівської премії з літератури 1993 року як авторка, «що у своїх наповнених мріями і поезією романах пожвавила важливий аспект американської реальності». Її твори творах про соціальні проблеми негрів у США та роль жінки у сучасному світі. В романі «Пісня Соломона», поєднуючи історію та сучасність, відтворила риси чорної Америки як особливої етнічно-расової спільноти зі своєрідним менталітетом, який складався протягом трьох століть за умов рабства та боротьби за національну самосвідомість, проти духовної уніфікації. Для прози письменниці характерна соціально-побутова й історико-хронікальна зображальність, алегоричні, міфопоетичні мотиви (переважно з негритянського фольклору). Працювала в галузі книговидання, зокрема редактором у нью-йоркському видавництві «Рендом гаус».

 

Гіні, Шеймас. Відкритий ґрунт : вибрані твори (1966— 1996)  / Шеймас Гіні ; пер. з англ. Олександра Мокровольського. — Київ : Юніверс, 2008. — 344 с. — (Лауреати Нобелівської премії).

Шеймас Гіні народився 1939 року в графстві Деррі, у Північній Ірландії. Перша збірка його поезій, «Смерть натураліста», вийшла друком у 1966 році. Відтоді опубліковано чимало його книжок: поезія, критика, переклади, — які принесли йому заслужену славу одного з провідних поетів його покоління. Лауреат Нобелівської премії в галузі літератури (1995).

 


Ле Клезіо, Жан Марі Гюстав. Золотошукач : роман / Жан Марі Гюстав Ле Клезіо ; пер. з фр. Галини Чернієнко. — Київ : Вид-во Жупанського, 2011. — 270 с. : портр. — (Лауреати Нобелівської премії).

Роман лауреата Нобелівської премії 2008 року Жана-Марі Ґюстава Ле Клезіо «Золотошукач» — це розповідь про пошук своєї ідентичности у заплутаному жорстокому світі, це спроба відповіді на кричущі питання розгубленого людства, яке знемагає від невмотивованого духовного і фізичного насилля, що панує у так званому проявленому світі, насилля, що спричинює безкінечні конфлікти, втягує в них цілі народи і нищить життя на планеті і саму планету. Це також щира розповідь про справжню дружбу, велику любов і чисте кохання…

 


Джерела з історії журналу «Всесвіт»


  • Дзира Я. I. «Всесвіт» // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Ін-т історії України НАН України. — Київ : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А—В. — С. 648.
  • Микитенко О.  «Всесвіт» : сторінки історії / Олег Микитенко  // Всесвіт. — 1985. — № 1. — С. 12—21.
  • Микитенко О. Шлях «Всесвіту» / Олег Микитенко  // Всесвіт. — 1995. — № 1. — С. 3, 173—179.
  • Микитенко О. На зламі сторіч / Олег Микитенко  // Всесвіт. — 2000. — № 1—2. — С. 3—6.
  • Москаленко М. Н.  «Всесвіт»  // Енциклопедія сучасної України / редкол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Т. 5 : Вод—Гн. — Київ : Ін-т енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — С. 207.
  • Редакція журналу «Всесвіт» // Всесвіт. — 1995. — № 1. — С. 180—182.
  • Снєгірьов Л. «Літературний Всесвіт» у десяти примірниках  / Лев Снєгірьов // Всесвіт. — 2000. — № 1—2. — С. 10—11.

 



Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читальним залом.