* * * 2020 * * * Рік Біблії * * * 2020 * * * Рік математики в Україні * * * 2020 * * * 180-річчя виходу першої поетичної збірки Т.Г. Шевченка «Кобзар» * * * 2020 * * *

пʼятниця, 24 липня 2020 р.

Володимир Винниченко: біля витоків українського відродження: до 140-річчя від дня народження


«Я хочу собою возвеличити українське…»

Володимир Винниченко, «Щоденник», 21 грудня 1916 р.


Портрет В. Винниченка (худож. М. Глущенко, 1923 р.)
Видатний український письменник, державний, громадський і політичний діяч Володимир Кирилович Винниченко народився 16 липня 1880 року в Єлисаветграді (нині – Кропивницький), на вулиці, що називалася до революції Солдатською. Вона прилягала до валів фортеці св. Єлисавети. Будинок під номером 49 не зберігся. Точна дата і місце народження встановлена сучасними дослідниками по метричній книзі церкви Володимирської Богоматері. У джерелах і зарубіжних публікаціях існує чимало різночитань.
Боротьба за національне і соціальне визволення українського народу й художня творчість нерозривно переплелися в долі Володимира Винниченка – однієї з ключових постатей української історії й культури перших десятиліть ХХ століття. З його ім’ям пов’язані героїчні сторінки Української революції 1917 – 1920 років, формування Української Центральної Ради, становлення Української Народної Республіки, вікопомний акт Злуки УНР і ЗУНР в єдиній Соборній Україні. Останні 25 років життя В. Винниченко прожив у французькому містечку Мужен поблизу Канн.
Володимир Винниченко увійшов в історію української літератури й театру як художник-новатор. Він змалював життя з його трагізмом, боротьбою людських пристрастей і дисгармонією, привніс в літературу нову модерністську естетику. Творча спадщина Винниченка це – понад сто оповідань, п’єс, сценаріїв, статей і памфлетів, історико-політичний трактат «Відродження нації», двотомну етико-філософську працю «Конкордизм», чотирнадцять романів (один із них незавершений). Майже не доступні протягом багатьох десятиліть вітчизняному читачеві досягнення митця, серед яких майстерний, сповнений сатири, роман «Записки Кирпатого Мефістофеля», створений на еміграції фантастичний роман «Сонячна машина», стали надбанням європейської літератури.
В період еміграції Володимир Кирилович відкрив ще один свій талант – талант художника, дивуючи всіх своїми досягненнями. Портрети, пейзажі, натюрморти майстра захоплюють багатою кольоровою гамою, наповненою світлом і повітрям. При житті автора його твори експонувалися на виставках у Львові, Парижі, де отримали позитивні відгуки художників і мистецтвознавців.
Художні твори Винниченка, згідно з заповітом дружини Розалії Винниченко, сукупно зі спадщиною літературною, а також доробком суспільно-політичного спрямування після її смерті перейшли у володіння Українській Вільній Академії Наук у США (Нью-Йорк) за тієї умови, що після здобуття Україною незалежності вони стануть власністю нашої держави.
У травні 2000 року 89 творів Володимира Винниченка передано із США в Україну. Нині вони зберігаються в Інституті літератури ім.. Т. Г. Шевченка НАН України. Це неповний малярський доробок художника, бо частина картин належить до приватних колекцій. Загалом мистецька спадщина Винниченка налічує понад 100 композицій.
З малярською спадщиною Володимира Кириловича Винниченка Україна вперше ознайомилась у 2001 році на виставці в Національному музеї Тараса Шевченка.

Штрихи до творчості Володимира Винниченка
  • Життєвим кредо письменника була «чесність з собою»
  • У літку 1902 року Винниченко створив свої перші перлини в жанрі оповідань – «Біля машини», «Антрепреньор Гаркун-Задунайський» та ін.  Цього же року з’явився й перший друкований твір-оповідання «Краса і сила».
  • У Львові в 1903 році була видана під псевдонімом В. Деде перша збірка письменника під непретензійною назвою «Повісті й оповідання».
  • 14 (1) лютого 1911 року Володимир Кирилович почав вести «Щоденник» Це стало звичкою, якій він не зраджував до самої смерті. Після нього лишилося 40 записних книжок, 12 596 сторінок записів, які зберігаються у відділі рукописів і рідкісної книги Бібліотеки Колумбійського університету (Нью-Йорк, США).
  • Володимир Винниченко міг писати свої твори дуже швидко, на одному диханні. Коли твір не виходив одразу як довершена цілісність, він рідко повертався до нього, щоб удосконалити. Вважав за краще знищити його і написати щось нове, вже з урахуванням набутого досвіду.
  • Сезон 1917 року «Молодий театр» Леся Курбаса відкрив двома п’єсами В Винниченка – «Чорною Пантерою» і «Базаром».
  • У 1922 році в кінотеатрах Німеччини пройшов фільм «Чорна Пантера», зроблений на основі однойменної п’єси.
  • У 1927 році один за одним вийшли з друку три томи фантастичного  Винниченкового твору – «Сонячна машина».
  • 1929 рік, кіностудія ім. Олександра Довженка - перша екранізація твору В.Винниченка «Пригоди полтиника».
  • У 2007 році в Україні вийшов друком альбом «Володимир Винниченко – художник».
  • Міжнародна премія імені Володимира Винниченка заснована у 1990 році Українським фондом культури (УФК), яким, протягом всього часу його існування, опікується поет-академік Борис Олійник. Першими цю премію одержали: відомий український письменник і правозахисник, дійсний член Української вільної академії наук у Нью-Йорку Микола Руденко та визначний учений-літературознавець Григорий Костюк.


Твори Володимира Винниченка з фонду бібліотеки

Винниченко В. К. Твори в 2-х тт. Том 1. – Київ :  Дніпро, 2000. – 584с.
До першого тому творів класика української літератури Володимира Винниченка (1880 – 1951) ввійшли вибрані оповідання, повісті та п’єси «Між двох сил», у яких з високою художньою майстерністю й глибоким психологізмом відтворено соціальні типи і суспільно-політичні процеси початку XX століття.







Винниченко В. К. Твори в 2-х тт. Том 2. Сонячна машина: Роман. – Київ :  Дніпро, 2000.- 624 с.
До другого тому творів Володимира Винниченка ввійшов перший в українській літературі соціально – утопічний роман «Сонячна машина», написаний під впливом  бурхливих подій 20 – х років у Європі. Детективні колізії роману та характерні для Винниченка цікаві психологічні  спостереження і нині триматимуть читача в постійній  напрузі.

Винниченко В. К. Вибрані твори: Оповідання. Повість. Романи / передм. Л.С. Дем’янівської. – Київ : Грамота, 2005. – 928 с., фото.
До книги ввійшли кращі твори з багаторічної творчої спадщини Володимира Винниченка. Яскраві, позначені глибоким психологізмом оповідання, повість, фантастично – утопічний роман, що вміщені у виданні, стали надбанням української літератури після багатьох десятиліть заборони.

Винниченко В. Вибрані твори /передм. А. Гуляка. – Київ : Сакцент Плюс, 2005. – 256 с.
До вибраних творів класика української літератури В Винниченка (1880 – 1951) увійшли найвідоміші повісті та оповідання -  «Краса і сила», «Біля машини», «Роботи!», «Солдатики!», «Суд» та інші – у яких з високою художньою майстерністю відтворено соціальні типи і суспільно-політичні процеси початку ХХ століття.





Винниченко В. Записки Кирпатого Мефістофеля /упоряд. І.О. Кошова; передм. М.Г. Жулинського. - Черкаси : Брама – Україна, 2005. – 264 с.
Роман «Записки Кирпатого  Мефістофеля» дослідниками різних поколінь  визнаний кращим художнім  здобутком В. Винниченка. Адже проблеми порушені автором, не підвладні часові, актуальні й сьогодні, і через сто років. Це питання моралі, стосунки між статями, сім’ї , любові, сексу, життя на віру, позашлюбних дітей, щастя, пошуки сенсу буття, особистісної свободи, ролі інстинктів, боротьби свідомого та позасвідомого, Божого і диявольського начал у людині.



Винниченко, Володимир. Конкордизм. Система будування щастя: Етико-філософський  трактат / В.К. Винниченко; передм. Т.І. Гундорової. -  Київ: Укр. письменник, 2011. – 355с.
Цей «соціопсихотерапевтичний» трактат став вершиною творчості Володимира Винниченко як мислителя. У трактаті накреслюється утопічна схема будування щастя людства. Рецепт цього – конкордизм, тобто погодження. Автор розробляє струнку і переконливу систему погоджень (із природою, з самим собою, з ближнім, з колективом тощо). І проголошує щастя людства в погодженні, нещастя – в розладі.



Винниченко Володимир. Краса і сила /упоряд., авт., прим. П.Федченко; авт. передм. І. Дзеверін. – Київ: Дніпро, 1989. – 752 с.
В пропонованій збірці повістей та оповідань з глибокою художньою і психологічною майстерністю відтворено соціальні типи і суспільні процеси початку століття.  В цьому творі  Винниченко заглиблюється  найперше  саме у внутрішній світ людини , чого бракувало  творам  побутово – етнографічного характеру в українській реалістичній літературі.




Винниченко В.К. Намисто: Оповідання: Для мол. та серед. шк. віку / упоряд. Й.Й. Брояк; передм. С.А. Крижанівського; худож. Л.В. Ільчинська. – Київ: Веселка, 1989. – 380с.: іл.
Найвищим достоїнством оповідань, які складають цю книгу, є незвичайна пластичність, глибоке проникнення в дитячу психологію, розмаїтість характерів маленьких героїв.






Винниченко В. Нова заповідь: роман / Володимир Винниченко; післям. Галини Сиваченко. – Київ : Знання, 2011. – 349 с. – (Класична література).
Вперше йде до читача роман В. Винниченка з так званого муженського циклу – «Нова  заповідь» . Твір пройнятий  розчаруванням у соціалістичних ідеях ленінського штибу, вибудований у жанрі детективу.
«Нова заповідь» - це своєрідна спроба «розкрити очі зрячим» на їхньому шляху до можливого  толітаризму й культу особи.




Винниченко В. Оповідання. Роман «Слово за тобою, Сталіне!», п’єса «Чорна Пантера і Білий Медвідь». – Київ: Наук. думка, 1999. – 440с. – (Сер. «Б – ка школяра»).
У книзі вміщено твори видатного українського письменника В. К. Винниченка, які рекомендовані Програмою середньої загальноосвітньої  школи з української літератури для текстуального та оглядового вивчення.





Винниченко, Володимир Перед новим етапом (наші позиції). – Торонто: Накладом вид. т – ва «Вперед», 1938. – 62с.
В цій брошурі подано історичний матеріал з часів революції на Великій Україні. Ця брошура є цінним документом українського народу. Винниченко, як активний учасник революції, описав в цій статті всі успіхи, помилки й недостачі в ті часи, оперті на фактах і документах.
Винниченко, Володимир. Публіцистика /упоряд. і ред. В. Бурбела. – Нью-Йорк – Київ, 2002. – 392 с.
У це видання включено 31 публіцистичну працю Володимира Винниченка, які в переважній більшості не відомі широкій читацькій аудиторії, зокрема й досі не опубліковані. Хронологічно публіцистика Винниченка охоплює понад 40 років його життя і діяльності, зокрема, віддзеркалена у пропонованому виданні від 1913 до 1951 рр. включно. Матеріали збірника укладено за хронологічним принципом. Використано автографи, машинописи та першопублікації, які зберігаються в архіві письменника у бібліотеці Колумбійського університету (США) та архівних фондах Інституту літератури ім.. Т. Г. Шевченка НАН України.

Винниченко В. Сонячна машина / передм. О. Гнідан. - Київ : Сакцент  Плюс, 2005. – 640 с.
«Сонячна машина» - це перший сучасний науково – фантастичний роман класика української  літератури В Винниченка, який  чимало знавців  літератури вважають вершиною його творчості.  Новаторство митця , експресивна і  динамічна манера  його письма знаходить своє оригінальне психологічне і філософське втілення  в незвичайних поворотах  людського характеру, думок і вчинків героїв, у сюжеті, що постійно інтригує читача  в стані високої емоційної напруги, естетичної втіхи.



Винниченко В. Честность с собой: Повесть; «Записки курносого Мефистофеля»: роман /пер с укр.; сост., подгот. текста и вступ. ст. Ю. Барабаша. – Москва: Художественная литература, 1991. – 464 с.
Повесть «Честность с собой» и роман «Записки курносого Мефистофеля» относятся к предоктябрьскому периоду творчества В. Винниченко. В обоих произведениях, при всей своей несхожести и неравноценности, есть общая эмоциональная доминанта, в обоих улавливается сквозное настроение – душевная смута.





Твори про життєвий та творчий шлях письменника


Тагліна. Ю. Володимир Винниченко / худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко. – Харків : Фоліо, 2010. - 121 с. - (Знамениті українці).

Володимир Винниченко - неординарний політик, блискучий оратор, автор трьох перших Універсалів Центральної Ради, голова уряду УНР, потім голова Директорії і при цьому видатний письменник і драматург, який зробив неоціненний внесок у розвиток української літератури XX століття. І хоча у 1920 році Винниченко був змушений покинути - Україну й опинився в еміграції, він і за кордоном продовжував творити: на сценах багатьох країн Європи ще багато років ставили його п'єси.
Винниченко й українська соціал-демократія /упоряд. та авт. передм. В.С. Лозицький. – Київ: Парламент. вид-во, 2008. – 280 с.
Зібрані архівні документи і матеріали висвітлюють історію створення та діяльності першої в Україні політичної партії соціал-демократичного спрямування (РУП – УСДРП), роль В. Винниченка в її організаційному та ідеологічному зміцненні, що дало можливість українським соціал-демократам стати найвпливовішою політичною силою періоду національної революції.




Володимир Винниченко: у пошуках естетичної, особистої і суспільної гармонії: збірник статей /голов. ред. Л. З. Онишкевич. – Нью-Йорк, 2005. – 280 с.
До архіву Винниченка в Нью-Йорку приїздили дослідники з різних країн і пізніше присилали свої статті про Володимира Винниченка. Всі ці доповіді і праці почали вже творити певне джерело інформації та інтерпретацій, за якими звичайно розшукують нові дослідники.





Володимир Винниченко – художник : альбом /упорядкував та комент С. Гальченко і Т. Маслячук. – Київ : Мистецтво, 2007. – 224 с.; іл.
В альбомі подано мистецький доробок Володимира Кириловича Винниченка (1880-1951). Півтори сотні творів олійного живопису та графіки, а також картини, подаровані родині Винниченко закордонними українськими художниками і зарубіжними митцями, Цю неоціненну спадщину майстра слова і пензля передала в Україну в 2000 р. УВАН у США.

Краєвид Мужена, 1932. Худож. В. Винниченко

Кошова І. Володимир Винниченко: Повернення… 2005 / Інна Кошова, Олександр Третяков. – Черкаси : Брама – Україна, 2005. – 16 с.
Видання містить фото В. Винниченка різних років та його особистих речей, художні полотна митця, уривки зі «Щоденника» та романів Володимира Винниченка.
«Він в моїй душі постійно, як дихання, як світло, як духовний пряв і контакт зі світом. Все що може людина в’явити найкращого в Людині було в ньому…» «Щоденники» Р. Я. Винниченко, 15. 07. 1954 р.



Кульчицький С. Володимир Винниченко / Станіслав Кульчицький, Валерій Солдатенко. – Київ : Видавничий дім «Альтернативи», 2005. 376 с.; іл.
Книга є першою політичною біографією одного із засновників УНР, видатного українського революціонера і великого письменника. Узагальнюючи досягнення вітчизняної науки та істориків діаспори, користуючись архівними документами, матеріалами преси, величезними за обсягом і тривалістю щоденниковими записами й усім творчим здобутком В. К. Винниченка. Автори відтворюють постать і справи свого героя впродовж життя, показують його сильні та слабкі сторони. Могутня особистість В. Винниченка істотно позначилася на перебігу революційних подій 1917 – 1919 років. Велика увага в книзі приділяється періоду Української революції.

Мороз Л. З. «Сто рівноцінних правд». Парадокси драматургії В. Винниченка. – Київ, 1994. – 208 с.
У пропонованій книзі вперше досліджено увесь драматургічний доробок В. Винниченка, на думку автора, експериментальний за своїм характером, «розміщений» у філософському вимірі буття, за всієї правдоподібності.






Процюк С. Маски опадають повільно: роман про Володимира Винниченка /Степан Працюк. – Київ : ВЦ «Академія», 2001. – 304 с. – (Серія «Автографи часу»).
У романі «Маски опадають повільно» - внутрішній світ і складний шлях героя. Його життя – пристрасні, мученицькі і болючі пошуки власної сутності у творчості, громадській діяльності та особистому житті.






Сиваченко Г. М. Пророк не своєї вітчизни. Експатріантський «метароман» Володимира Винниченка. – Київ : Альтернатива, 2003. – 280 с.
Монографія присвячена висвітленню літературної та історіософської спадщини Володимира Винниченка доби еміграції з її гострими актуальними ідеями, незвичними для української літератури формами, новою постановкою проблем моралі та етики, а головне – процесу у формування нового художнього мислення, яке вповні відповідало пошукам європейської культури першої половини ХХ століття.




Сторінками періодичних відань:
  • Брайко О. Наближення до духовної вітчизни: тексти, контексти й можливості нових значень [рецензія на книгу Сиваченко Г. «Пророк не своєї вітчизни. Експатріантський «метароман» Володимира Винниченка: текст і контекст] // Слово і час. – 2005. - № 7. – С. 73 – 76.
  • Брайко О. Натуралістична поетика і дискурси раннього модернізму : «Рівновага» Володимира Винниченка і «Біля останньої межі» Михайла Арцибашева //Слово і час. – 2010. - № 7. – С. 14 – 30.
  • Ведмідь У. Особливості психологізму малої прози Володимира Винниченка // Дивослово. – 2010. - № 4. – С. 27 – 32.
  • Ганіч Н. Конфлікт між етичними й естетичними началами: [роман Оскара Вайлда «Портрет Доріана Грея» і п’єса Володимира Винниченка «Чорна Пантера і Білий Медвідь»] // Дивослово. – 2010. - № 4. – С. 21 – 26.
  • Ковальчук О. Сім’я як економічний проект ( на матеріалі роману Володимира Винниченка «Записки Кирпатого Мефістофеля») // Дивослово. – 2010. - № 4. – С. 18 – 20.
  • Костюк Г. Деякі проблеми наукового вивчення В. Винниченка // Сучасність. – 1971. - № 11. – С. 78 – 87.
  • Кульчицький С. В. Володимир Винниченко: світоглядна еволюція // Український історичний журнал. – 2005. - № 4. – С. 47 - 70
  • Павлишин Л. Г. Проблема відчуження людини у романі В. Винниченка «Сонячна машина» // Практична філософія. – 2012. - № 1. – С. 8 – 13.
  • Панченко В. Творчість Володимира Винниченко 1902 – 1920 рр. та  художні течії початку ХХ століття // Слово і час. – 2000. - № 7. – С. 9 – 17.
  • Печарський А. Нарцисизм і трансформація особистості в житті і творчості В. Винниченка // Слово і час. – 2010. - № 7. – С. 3 – 14.
  • Рева Л. Неореалістична новелістика Володимира Винниченка // Історико-літературний журнал. – 2009. - № 16. – С. 220 – 230.
  • Сиваченко Г. Винниченкові щоденники (1926 – 1951) – чесність зі світом і з самим собою //Слово і час. – 2000. - № 7. – С. 80 – 81.
  • Федченко П. «Треба наблизити до найбільшої реальності…»: [про роман Володимира Винниченка «Сонячна машина»] // Київ. – 1989. - № 1. – С. 157 – 160.
  • Солдатенко В. Ф. Документи ЦК РКП(б) 1920 р. Про В. Винниченка // Український історичний журнал. – 2005. - № 4. – С. 70 – 89.
  • Хархун В. Метароман В. Винниченка як предмет естетико-філософської рецензії:[рецензія на книгу Сиваченко Г. «Пророк не своєї вітчизни. Експатріантский «метароман» Володимира Винниченка: текст і контекст] //Слово і час. – 2005. - № 7. – С. 71 – 73.
  • Хархун В. Винниченкознавчий семінар у Ніжині // Слово і час. – 2005. - № 7. – С. 90 – 91.
  • Шупта-В’язовська О. Художньо-творчий експеримент як спосіб організації хаосу в драмі «Брехня» В. Винниченка //Історико-літературний журнал. – 2009. - № 16. – С. 289 – 295.


Екранізація творів Володимира Винниченка:


Жанр – драма
Режисер – Олег Бийма
Країна – СРСР
Рік – 1990
Подружня пара Корній (Білий ведмідь) – художник – і його дружина Рита (Чорна пантера) живуть у Парижі. Робота Корнія полягає в написанні картин для салону…




Жанр – драма
Режисер – Олег Бийма
Країна  – СРСР
Рік – 1991
1916 рік. Київ. Молода жінка опиняється у вирі подій напередодні революції. Головна героїня - революціонерка Марія Ляшковська вважає, що в сучасному світі немає такого поняття, як «гріх», це пережитки «старого світу» ....



Жанр – драма, мелодрама
Режисер – Юрій Ляшенко
Країна – Україна
Рік – 1994
Дія фільму розгортається у 1905 році. Головний герой — адвокат Михалюк, соціал-революціонер, інтелігент. Він носій руйнівної сили, спрямованої на близьких людей. Душевний спокій полишає кожного, хто потрапляє під його вплив. Любовними пригодами він намагається компенсувати свою бездуховність.


Корисні посилання:


середа, 15 липня 2020 р.

Біблійні сюжети у творах світової літератури



«Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу, це джерела мудрості»Повість минулих літ


Біблія - одна з найдревніших і відомих у світі Книг. Назва «Біблія» походить від грецького τα βιβλια - «книги». Вона створювалася протягом тисячоліття і є найпомітнішою писемною пам’яткою. Священна історія, Старий і Новий Завіт, біблійні герої протягом століть надихають на творчість художників і скульпторів, архітекторів і композиторів, іконописців і майстрів фрескового живопису…
У монастирі домініканців Санта Марія делле Граціє в Мілані до наших днів збереглася фреска Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря» - шедевр, який в історії живопису відкриває епоху Відродження. «Мадонна в скелях», «Мадонна в гроті» - відомі картини Леонардо да Вінчі, одна з яких виставлена в Луврі, а інша в Лондонській Національній галереї.
Італійський живописець Рафаель Санті, один з найяскравіших представників мистецтва епохи Високого Відродження, створив славетну картину «Сікстинська мадонна» для вівтаря церкви монастиря Святого Сікста в П'яченці на замовлення папи Юлія II. Видатні картини художника на біблійну тематику - «Мадонна Конестабіле», «Заручини Діви Марії». «Мадонна на луці»…
Духовна ораторія «Страсті за Матфеєм» - одна з вершин творчості німецького композитора Йогана Себастьяна Баха та світової музичної культури.  А український композитор Мирослав Скорик створив музичний твір «Мойсей» за однойменною поемою Івана Франка. «Для мене це була велика честь. Написати оперу, тим більше з глибокими філософськими ідеями, на біблійній основі, непросто, це дійсно величезна праця».
Біблія вплинула і на світову літературу. З давніх часів створювалися поеми, розповіді, повісті, романи. Знаменитий англійський письменник Чарльз Дікенс написав «Життя Господа нашого Ісуса Христа», український мандрівний філософ і поет Григорій Сковорода склав «Сад божественних пісень, що проросли із зерен Святого Письма», з-під пера шведської письменниці, авторки роману «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми» Сельми Лагерлеф вийшли «Легенди про Христа»…


Джон Мілтон «Утрачений рай»


Джон Мілтон - англійський поет, прозаїк та політичний діяч, автор політичних памфлетів і релігійних трактатів. Перші свої вірші Мілтон написав у 15 років. Він створив поеми «Веселий» та «Замислений», п'єси-маски «Аркадія» та «Комус», елегію «Люсідас». Йому на той час було вже тридцять років, але написане ним було відоме лише невеликому колу.
Протягом 1638-1639 років Мілтон здійснив подорож Італією. У цей час в Англії назрівали революційні події. Джон Мілтон взяв активну участь у революційній боротьбі, спочатку виступивши як публіцист. Окрім публіцистичних робіт, Мілтон був автором цілого ряду трактатів, зокрема у 1644 році написав трактат «Про виховання», що став важливою віхою у становленні гуманістичної педагогіки. Найвідоміші його поеми «Утрачений рай», «Повернений рай» та драма «Самсон-борець» були написані в останній період його життя.

Утрачений рай - найвидатніша епічна поема Джона Мілтона у білих віршах вперше була опублікована в 1667 році в десяти книгах і містила більше десяти тисяч окремих віршованих рядків. У 1674 році вийшло друге видання, яке охоплювало дванадцять книг.
Автор першого повного українського перекладу поеми «Утрачений рай» - літературознавець  Олександр Васильович Жомнір. Переклад цього видатного твору світової літератури вийшов в 2019 році.



«Про найдавніший людський той Непослух
І древа забороненого плід.
Що смак його на землю смерть накликав
І лихоліття, і утрату Раю,
Аж до великого пришестя Мужа,
Що нам Едем поверне, - заспівай,
Благословенна Музо. Як колись
В Народі обраному Пастуха
Ти на горі Синаї научила
Розповісти, як поставав сей світ…»





Тарас Шевченко «Давидові псалми»





Тарас Шевченко - класик української літератури, мислитель, художник, громадський та політичний діяч. Збірка поезій Тараса Григоровича Шевченка «Кобзар» відкрила новий етап у розвитку української літератури. Перше видання, рукопис якого до друку підготував видатний український письменник Євген Гребінка, побачило світ 18 квітня 1840 року в Санкт-Петербурзі.
До книжки, яку видало приватне видавництво Фішера, ввійшло вісім творів: «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами!», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч». Поету вдалося своїми творами передати думки й почуття, сподівання і прагнення рідного народу.




Давидові псалми - поетичний цикл Тараса Шевченка, написаний у грудні 1845 року, складається із десяти переспівів. Книга Псалмів - чудова скарбниця, звідки людство тисячоліттями черпало духовні сили, надію й умиротворення. Десять поезій Кобзаря «Давидові псалми» є не лише високохудожніми переспівами пісень-молитов, а й своєрідними заповітами рідному народові.





«Блаженний муж на лукаву
Не вступає раду,
І не стане на путь злого,
І з лютим не сяде.
А в законі Господньому
Серце його й воля
Навчається, і стане він,
Як на добрім полі
Над водою посажене
Древо зеленіє,
Плодом вкрите…»




Іван Франко «Мойсей»




Іван Франко - видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Його духовна спадщина - 50 значних томів: збірники віршів «Зав’яле листя», «Мій ізмарагд» , поеми «Панські жарти», «Смерть Каїна», «Іван Вишенський», «Мойсей», оповідання, повісті «Борислав сміється», «Захар Беркут», «Для домашнього вогнища», «Перехресні стежки», праці з історії та теорії літератури, переклади творів з російської, польської, чеської, сербської, хорватської, німецької, англійської, французької, старогрецької, римської, арабської, ассиро-вавилонської мов… Твори Івана Франка перекладено багатьма мовами світу.



Мойсей -  філософська поема Івана Франка, яка була написана протягом січня-липня 1905 року. Поема «Мойсей» складається з прологу і 20 пісень. Поштовхом до створення образу Мойсея була скульптура Мікеланджело. Подорожуючи в 1904 році по Італії, Іван Франко був вражений величчю мармурової скульптури біблійного пророка Мойсея в Римі.





«Сорок літ проблукавши, Мойсей
По арабській пустині
Наблизився з народом своїм
О межу к Палестині. 
Тут ще піски й червоні, як ржа,
Голі скелі Моава,
Та за ними синіє Йордан,
І діброви, й мурава…»




Роберт Грейвс «Цар Ісус»





Британський поет, романіст і літературний критик Роберт Ранке Грейвс протягом свого довгого життя створив понад 140 творів. Широко відомим Грейвса зробили історичні романи «Я, Клавдій» і «Клавдій-бог», а також «Золоте руно» і «Цар Ісус», який був опублікований в 1946 році.







Цар Ісус - протягом двох тисяч років образ Ісуса з Назарета хвилює серця і уяву людей різних країн. Роберт Грейвс, професор і знавець античної історії, захоплююче поєднав у своєму романі розповіді з Нового Завіту, пізніх апокрифів і свідоцтва давніх істориків про події в Палестині. У романі можна зустріти справжніх історичних персонажів - імператора Августа і царя Ірода. Грейвс знайомить не тільки з історичної обстановкою, але і з релігійною ситуацією східних провінцій Римської імперії.






Говард Мелвін Фаст «Мойсей, єгипетський царевич»





Говард Мелвін Фаст - американський письменник і громадський діяч. У 1932 році було опубліковано його перше фантастичне оповідання «Wrath of the Purple». А в 1933 році виходить його дебютний роман «Дві долини». Потім були романи «Дивне вчора», «Громадянин Том Пейн», «Друге покоління»…







Мойсей, єгипетський царевич - роман про дитинство і юність Мойсея був опублікований в 1958 році. Це книга про людину, про яку сказано і написано більше, ніж про будь-якого з його сучасників. Час Мойсея - це час розквіту Єгипту і Вавилона, час великих правителів. Він був сином Амрама і Іохведи. Мойсей народився в Єгипті, де в той час існував закон, за яким всіх єврейських немовлят чоловічої статі знищували. Іохведа, щоб врятувати його, поклала в кошик і віднесла на берег Нілу. Його знайшла дочка фараона, яка виростила його як свого сина і дала йому ім'я Мойсей…





Михайло Булгаков «Майстер і Маргарита»




Михайло Булгаков - автор всесвітньо відомого роману «Майстер і Маргарита» і сатиричної повісті «Собаче серце». Перший роман письменника «Біла гвардія» був опублікований частково в 1925 році. П'єса Михайла Булгакова «Іван Васильович», яка була створена в 1934-1936 роках на основі п'єси «Блаженство», послужила основою фільму «Іван Васильович змінює професію».







Майстер і Маргарита - підсумком творчості Михайла Булгакова є роман «Майстер і Маргарита». Твір був задуманий у 1928 році, а останню повну редакцію письменник розпочав 1937 року і продовжував до останніх днів свого життя. Створюючи свій роман, Михайло Булгаков використовував композиційний прийом «тексту в тексті» - роман Майстра про Понтія Пілата і роман про долю Майстра.





«Туж мить з ділянки саду під колони на балкон два легіонери ввели і поставили перед кріслом прокуратора чоловіка років двадцяти семи. Чоловік цей мав на собі старенький і роздертий блакитний хітон. Голова його була покрита білою пов’язкою з ремінцем округ лоба, а руки зв’язані за спиною Під лівим оком у чоловіка був великий синець, у кутику рота - садно із запеченою кров’ю. Приведений з тривожною допитливістю дивився на прокуратора…
Загучав мерклий, недужий голос:
Ім’я?
Моє? - похапцем озвався в’язень, усім єством виказуючи готовність відповідати до ладу, не накликати більше гніву.
Своє я знаю. Не прикидайся дурнішим, ніж є насправді. Твоє.
Ієшуа, - поспіхом відповів в’язень…».



Маріанне Фредрікссон «Діти раю»




Маріанне Фредрікссон - шведська письменниця і журналіст. Більшість її ранніх книг засновані на біблійних історіях - «Книга Єви», «Книга Каїна». Всесвітню популярність Фредрікссон приніс роман «Дочки Ханни», що розповідає про три покоління жінок однієї сім'ї.









Діти раю - трилогія, яка включає в себе «Книгу Єви», «Книгу Каїна» і «Сагу про Норею», була опублікована в 1985 році. «Діти раю» - це книга спогадів. За словами автора, в основу своєї книги вона поклала концепцію, що бачить в стародавніх міфах і релігійних уявленнях колективну пам'ять людства. «Вона занурилася в бездонну глибину свого «я».... Її свідомість розширилася, «я» розчинилося, і тоді її оточили давно забуті образи і картини ...».



Відповіді на питання вікторини шукайте ТУТ