Іван Франко. Поза межами письменництва: Перекладач. Політик. Журналіст

 

 

«Література — се найвищий вицвіт людської цивілізації, найкраще її мірило» (Іван Франко)

Іван Франко відіграв фундаментальну роль у розвитку української літератури та національної культури як геніальний перекладач і популяризатор світової класики. Свій шлях у перекладі він розпочав ще під час навчання у старших класах Дрогобицької гімназії.

Франко був видатним поліглотом та володів 19 мовами, серед яких: польська, німецька, давньогрецька, латинська, старослов’янська, чеська, французька, англійська, болгарська, словацька, італійська, іврит та іспанська.

Завдяки його титанічній праці українська культура збагатилася перекладами шедеврів Гомера, Данте Аліг’єрі, Вільяма Шекспіра, Йоганна Вольфганга Ґете, а також творами давньоіндійської, арабської та вавилонської літератур. Франко не просто перекладав тексти, а прагнув «навести мости» між українським читачем та світовою цивілізацією, доводячи, що українська мова здатна передати найтонші художні та філософські змісти.

Автограф перекладу І. Франка поезії Г. Гейне «Сміх і співи, – світло сонця блискотить…»

Перша сторінка автографу перекладу І. Франка гомерової «Одіссеї» (пісгя преша), 1873 р.

Авторизований рукопис перекладу І. Франка вірша «Авіценна», 1912 р. із збірки «Староарабські поезії»

 

Агеєва, Віра. Лабіринти людських шляхів [Текст] / В. Агеєва // Перехресні стежки : повісті / І. Я. Франко ; передм. В. Агеєва ; післям. І. Уривського. – Київ : Віхола, 2026. – С. 7–23 : іл.

У центрі сюжету – молодий адвокат Євгеній Рафалович, який приїжджає в невеличке галицьке містечко і стає народним захисником. Там він зустрічає кохання своєї юності. Та колишня кохана перебуває у пастці нещасливого шлюбу із чоловіком-садистом: знущання і приниження тривають роками, і жінка, не маючи сил на втечу, у відчаї наважується на вбивство. І це стане лише початком подій, які сколихнуть сонне містечко.

На тлі цих подій Франко промальовує психологічні образи та глибинну мотивацію героїв, і паралельно з розвитком сюжету майстерно зображує вибір головного героя – попри все знайти вихід із замкненого кола, де слабші завжди програють, а легковірні стають жертвами шахрайства й маніпуляцій. 

ГРИЦАК, Ярослав Йосипович. Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота (1856-1886) / Я. Грицак. – Київ : Критика, 2006. – 630, [1] с. : іл., табл. – Бібліогр.: с. 557–601 та у підрядк. прим. – Покажч. імен: с. 605–796.

Історик Ярослав Грицак розглядає особистість Івана Франка в контексті тогочасного суспільства й на тлі малих спільнот, із якими той узаємодіяв, і пише «біографію за характером і мікроісторію за жанром». Аналізуючи все розмаїття Франкових модерних ідентичностей, дослідник відкидає «одну з найбільших спокус в історіописанні» – телеологію, намагання звести різні можливості розвитку історичних подій до того єдиного варіянту, що вже зреалізувався, і вважає, що в обмеженні ролі Франка винятково до функції національного провідника, що ставив собі мету перетворити руське селянське суспільство на українську модерну націю, стільки ж правди, скільки було її в радянському франкознавстві, яке силкувалося подати «Каменяра» винятково як «революціонера-демократа». 

ГУНДОРОВА, Тамара Іванівна. Невідомий Іван Франко : грані Ізмарагду / Т. І. Гундорова. – Київ : Либідь, 2006. – 359 с. : іл.

У книзі подаються вибрані твори Івана Франка, які супроводяться розлогими статтями-коментарями про основні аспекти культурної феноменології письменника. Вперше в українському літературознавстві розглядається цілісність культурного, філософського й художнього мислення Франка та описуються основні поняття етико-естетичного універсуму Франка, його культурні символи, маски та образи. В центрі уваги – символічна автобіографія письменника, гностичні колізії творчості, культурний синтез, натурфілософія і антропологія Франка. 

ДЗЮБА, Іван. Що ми знаємо про самих себе? [Текст] / І. Дзюба // Україна. Наука і культура / НАН України; Т-во «Знання» України; [ред. рада: А. Шпак, В. Кремень та ін. ; гол. ред. О. Сергієнко]. – Київ : Знання, 2008. – Вип. 34. – С. 4–8 : іл.

Ця книга – про український світ. Історію, терпкий досвід поступу, наукові і мистецькі прозріння. Навчання і працю. Спроби роздивитися перспективи і застороги нового часу.

МІЦКЕВИЧ, Адам. Лірика / А. Міцкевич. – Київ : Дніпро, 1968. – 214, [1] с. : іл.

Переклад І. Франка «Ордонова редута» с. 67–74.

 

Найдавніша література Шумеру, Вавилону, Палестини / НАН України. Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка; пер. І. Франко, П. Куліш, Л. Українка та ін. ; передм. та примітки В. Храновський. – Харків : Фоліо, 2016. – 441, [1] с. – (Бібліотека світової літератури).

Переклад І. Франка з «Книги Буття» с. 232

Шумер, Вавилон, Палестина... Тут почалась історія людства, історія цивілізації, саме тут люди створили перший міфопоетичний твір – епос про Гільгамеша, «героя-предка», в якому відобразився світогляд людини, її уявлення про світ і своє місце в ньому. Видання містить найяскравіші зразки найдавнішої літератури: епос про Гільгамеша, поеми про створення світу та біблійний потоп, а також перли біблійної поезії та прози, перекладом яких ми завдячуємо видатним українським митцям: І. Франкові, П. Кулішеві, І. Нечую-Левицькому, Лесі Українці. 

ПАВЛИЧКО, Дмитро. Франко з нами [Текст] / Д. Павличко // Наука і культура : Україна : щорічник / редкол. О. Сергієнко та ін. – Київ : Товариство «Знання», 1966.

Вип. 21. – 1987. – С. 346–357 : іл.

 

ПАНАСЕНКО, Т. М. Іван Франко / Т. М. Панасенко. – Харків : Фоліо, 2009. – 121, [1] с. – (Знамениті українці).

Видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, етнограф... Його творчий доробок становить понад 50 томів, серед його праць – твори на кількох європейських мовах. Тому не дивно, що в листопаді 1915 року віденський науковець Йосиф Застирець звернувся до Нобелівського комітету з пропозицією відзначити діяльність «найбільшого українського і одночасно слов'янського поета і вченого», «великого провідника свого народу, міжнародного генія» Івана Франка Нобелівською премією. На жаль, через півроку Івана Яковича не стало – смерть виявилася прудкішою за світове визнання. 

ПАНЧЕНКО, Володимир. Іван Франко. Рубіж століть: звільнення від ілюзій [Текст] / В. Панченко // Літературний ландшафт України. XX століття. 50 «слайдів» / В. Панченко. – Київ : Ярославів Вал, 2019. – С. 11–20 : іл. – Бібліогр. у підрядк. прим.

«Від Франка до Андруховича» – так могла називатися ця книжка про літературний ландшафт України ХХ століття. Автор пропонує читачам подорож у країну книг, що протягом десятиліть живуть своїм життям, ставши літературною класикою. 50 «слайдів» – це оригінальні, вільні від квазінаукового стилю, інтерпретації знакових художніх творів, полеміка, цікаві – а часом і драматичні – історії, зіперті на нові архівні матеріали, мемуарні сюжети, інтерв’ю з Павлом Загребельним, Іваном Дзюбою, Іваном Драчем, Анатолієм Макаровим, Сергієм Тримбачем… 

СЕМКІВ, Ростислав. Флагман Франко [Текст] / Р. Семків // Пригоди української літератури : (від романтизму до постмодернізму) / худож. О. Глумчер. – Київ : Темпора, 2023. – С. 196–212 : іл.

Класицизм, романтизм, реалізм, модернізм, постмодернізм – у школі нас вчили, що культура розвивалася саме так. Ростислав Семків переконує: усе не так просто і значно цікавіше. Рухаючись від майже романтика Сковороди до часом постмодерніста Жадана, він пропонує інколи поглянути на стилі та напрями української літератури під незвичним кутом. А найголовніше – побачити самобутню красу і силу в текстах чільних авторів і авторок нашої літератури. 

СТРІХА, Максим. Іван Франко – невтомний трудівник на ниві перекладу [Текст] / М. Стріха // Український переклад і перекладачі : між літературою і націєтворенням. – Київ : Дух і літера, 2020. – С. 142–148. – Бібліогр. у підрядк. прим.

У книзі дано розгорнуту панораму розвитку українського перекладу від Княжої доби й до нашого часу. Особливу увагу приділено перекладові й перекладачам ХІХ–ХХ ст., чия діяльність, окрім літературного, мала й виразне націєтворче спрямування, сприяючи проведенню чіткої межі між українцями і панівними націями імперій, до складу яких входили українські землі. Така роль українського перекладу не була унікальна: подібну функцію виконував німецький переклад другої половини XVIII ст., за часів домінування серед вищих верств розділеної Німеччини французької мови й культури, чи каталонський переклад ХХ ст., за часів здійснення урядом Франко примусової «кастилізації» Каталонії. Проте саме історія українського перекладу наповнена найбільшою кількістю драматичних сюжетів, і саме доля провідних українських перекладачів складалася значно трагічніше, аніж в їхніх колег з інших країн, які також зазнавали чужоземного політичного чи культурного панування. Врешті-решт, саме роль українського перекладу в процесах сучасного націєтворення виявилася в силу низки історичних обставин вищою, аніж націєтворча роль перекладу в Німеччині чи Каталонії. 

«Твоїми говоритиму устами...». Іван Франко в контексті свого часу / авт.-упоряд. М. Гнатюк; худож. оформл. І. В. Женченко. – Київ : Парламентське видавництво, 2021. – 597, [1] с. : фотоіл., портр. – Бібліогр. у підрядк. прим.

Упорядник книги філолог-україніст, історик та теоретик літератури, літературознавець, доктор філологічних наук, голова Міжнародної асоціації франкознавців Михайло Гнатюк намагається наблизити постать Івана Франка до пересічного читача через рецепцію постаті письменника в літературі, а також через знайомство з особами, які його оточували, з якими він контактував та які впливали на нього чи зазнали його впливу. Такий підхід допомагає пізнати митця в контексті світу, часу і людей.

У книзі подаються листи І. Франка до його близьких та колег, спогади сучасників про письменника, нариси про тогочасних інтелектуалів, з якими письменника та вченого пов’язували дружні та творчі стосунки, присвяти визначних митців слова І. Франкові. Книга також містить фотографії І. Франка, його оточення та архівні матеріали, які допоможуть заглибитись у тодішнє буття. 

Тисячоліття : поетичний переклад України-Русі : антологія / упоряд. та авт. передм. М. Н. Москаленко. – Київ : Дніпро, 1995. – 692, [1] с.

Переклади І. Франка с. 301–321.

До антології «Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі» увійшли найдосконаліші та найпоказовіші зразки українського художнього перекладу, характерні для всіх етапів його розвою, починаючи від епохи Київської Русі і закінчуючи поетичною класикою нашого століття.

 

ФРАНКО, Іван. Створення світу / І. Франко ; упоряд., передм. комент. В. Погребенника. – Київ : Обереги, 2004. – 159 с. : іл. – Бібліогр. у підрядк. прим.

 

ФРАНКО, Іван. Твори / І. Франко ; ред. І. Лизанівського ; заг. ред. С. Пилипенка. – Харків : Рух, [192-].

Т. 29, кн. 2 : З чужих літератур. – 1929. – 824 с.

 

ФРАНКО, Іван. «Тільки те, що здобудемо своєю працею, те буде справді наше надбання...» : вибрані статті / І. Франко. – Львів, 2016. – 22 с.

 

ФРАНКО, Іван. Твори : в 20 томах / І. Франко ; редкол. О. Є Корнійчук та ін. – Київ : Державне видавництво художньої літератури, 1955.

Т. 14 : Поетичні переклади / ред. тома О. І. Білецький ; відп. за вип. А. Симонова, 1955. –  460, [1] с. : іл. 

ФРАНКО, Іван. Твори : в 20 томах / І. Франко ; редкол. О. Є Корнійчук та ін. – Київ : Державне видавництво художньої літератури, 1955.

Т. 15 : Поетичні переклади / ред. тома О. І. Білецький ; відп. за вип. А. Симонова., 1955. –  609, [1] с. : іл.

 

ФРАНКО, Іван Якович. Зібрання творів : у 50 т. / І. Я. Франко ; редкол. І. І. Басс та ін.; Академія наук УРСР, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. – Київ : Наукова думка, 1976.

Т. 8 : Поетичні переклади та переспіви / ред. тому А. О. Білецький ; упоряд. В. І. Шевчука ;  комент. А. О. Білецького та В. І. Шевчука., 1977. – 637, [1] с. : іл. – Бібліогр. у підрядк. прим.

До восьмого тому п’ятдесятитомного зібрання творів видатного поета, публіциста, перекладача, вченого та громадсько-політичного діяча І. Я. Франка (1856-1916) увійшли поетичні переклади та переспіви, а саме: «Вавілонські гімни й молитви», «Індійські легенди», «Старо-арабські поезії», «Давньогрецька поезія тощо. 

ФРАНКО, Іван Якович. Зібрання творів : у 50 т. / І. Я. Франко ; редкол. І. І. Басс та ін.; Академія  наук УРСР, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка – Київ : Наукова думка, 1976.

Т. 9 : Поетичні переклади та переспіви / ред. тому І. Ю. Журавська ; упоряд. та комент. Г. М. Сиваченко та ін., 1977. – 526, [1] с. : іл.

Дев’ятий том п’ятдесятитомного зібрання творів Івана Франка вміщує поетичні переклади та переспіви творів давньогрецької та давньоримської поезії.

 

ФРАНКО, Іван Якович. Зібрання творів : у 50 т. / І. Я. Франко ; редкол. І. І. Басс та ін.; Академія наук УРСР, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка – Київ : Наукова думка, 1976.

Т. 10 : Поетичні переклади та переспіви / ред. тому О. Є. Засенко ; упоряд. та комент. Ф. П. Погребенника., 1977. – 478, [1] с. : іл. – Бібліогр. у підрядк. прим.

До десятого тому п’ятдесятитомного зібрання творів видатного поета, публіциста, перекладача, вченого та громадсько-політичного діяча І. Я. Франка (1856-1916) увійшли поетичні переклади та переспіви творів із слов’янської епічної поезії, із епічної поезії народів світу та українські народні пісні в перекладі польською та німецькою мовами. 

ФРАНКО, Іван Якович. Зібрання творів : у 50 т. / І. Я. Франко ; редкол. І. І. Басс та ін.; Академія наук УРСР, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка – Київ : Наукова думка, 1976.

Т. 11 : Поетичні переклади та переспіви / ред. тому Б. А. Деркач ; упоряд. та комент. Т. П. Маєвської та В. І. Шевчука., 1978. – 526, [1] с. : іл. – Бібліогр. у підрядк. прим.

В одинадцятому томі зібрання творів Івана Франка вміщені переклади та переспіви з російської, польської, словацької, чеської літератур, здійснені протягом 1876-1916 років. Разом з перекладами сюди увійшли передмови, післямови, коментарі до них І. Франка. 

ФРАНКО, Іван Якович. Зібрання творів : у 50 т. / І. Я. Франко ; редкол. І. І. Басс та ін.; Академія наук УРСР, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка – Київ : Наукова думка, 1976.

Т. 12 : Поетичні переклади та переспіви / ред. тому Д. В. Затонський ; упоряд. та комент. В. І. Шевчука., 1978. – 726, [1] с. : іл. – Бібліогр. у підрядк. прим.

Дванадцятий том п’ятдесятитомного зібрання творів вміщує поетичні переклади І. Франка 1875-1915 рр. з творів італійських, французьких, англійських та норвезьких письменників. До цього тому ввійшли також передмови та примітки І. Франка до його перекладів творів Джордано Бруно, Гаральда Гардраді, Вільяма Шекспіра, Джона Мільтона, Джорджа-Гордона Байрона. Оскільки переклади з Данте Алігієрі є складовою частиною наукової розвідки, в томі подається повний текст самої розвідки. 

ФРАНКО, Іван Якович. Зібрання творів : у 50 т. / І. Я. Франко ; редкол. І. І. Басс та ін.; Академія наук УРСР, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка – Київ : Наукова думка, 1976.

Т. 13 : Поетичні переклади та переспіви / ред. тому Н. М. Матузова ; упоряд. та комент. В. П. Лук’янової., 1978. – 662, [1] с. : іл. – Бібліогр. у підрядк. прим.

Тринадцятий том п’ятдесятитомного зібрання творів І. Я. Франка 1875-1915 рр. : поетичні твори німецьких, швейцарських, австрійських письменників. У том включено передмови та примітки І. Франка до його перекладів з У. Бонера, Й. Гете, Г. Гейне. 

ФРАНКО, Іван Якович. Зібрання творів : у 50 т. / І. Я. Франко ; редкол. І. І. Басс та ін.; Академія наук УРСР, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка – Київ : Наукова думка, 1976.

Т. 25 : Прозові переклади, 1877–1913 / ред. тому І. Ю. Журавська ті ін. ; упоряд. та комент. Т. П. Маєвської ті ін., 1980. – 607 с. : іл. – Алф. покажч. худ. пер., переспівів та передмов до них (т. 1–25): с. 577–601.

До двадцять п’ятого тому п’ятдесятитомного зібрання творів видатного поета, публіциста, перекладача, вченого та громадсько-політичного діяча І. Я. Франка (1856-1916) увійшли прозові переклади 1877-1913 рр. (із давньоримської, староісландської, російської, німецької, швейцарської, французької, американської, сербської, угорської, скандинавської та австралійської літератур). 

ФРАНКО, Іван Якович. Зібрання творів : у 50 т. / І. Я. Франко ; редкол. : М. Г. Жулинський та ін. – Київ : Наукова думка, 1976.

Т. 51 : Прозові переклади, 1876–1912 / ред. тому Є. К. Нахлік ; упоряд. та комент. М. З.  Лепкого та ін., 2008. – 985 с. : іл. – Покажч. імен та назв: с. 964–979. – Бібліогр. у підрядк. прим.

До п’ятдесят першого (додаткового) тому літературної спадщини І. Франка ввійшли ті переклади прозових творів з іншомовного фольклору, античних, західноєвропейських, американських і слов’янських літератур, які не побачили світ у двадцять п’ятому томі Зібрання творів І. Франка у п’ятдесяти томах. Ці переклади здійснено протягом 1876–1912 рр. 

ФРАНКО, Іван Якович. Зібрання творів : додаткові томи до зібр. тв. у 50-ти т. / І. Я. Франко ; редкол.: М. Г. Жулинський (голова) та ін. ; НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка, Львів. від-ня Ін-ту літ. ім. Т. Г. Шевченка. – Київ : Наукова думка, 1976.

Т. 52 : Оригінальні та перекладні поетичні твори / ред. тому М. П. Бондар ; упоряд. та комент. Є. М. Барана та ін., 2008. – 1037, [1] с. : іл. – Покаж. імен та назв: с. 1013–1025.

Том п’ятдесят другий із Додаткових томів до виданого в 1976-1986 рр. Зібрання творів Івана Франка у п’ятдесяти томах містить оригінальні поезії та поетичні переклади, що істотно розширюють зміст 1-13 томів Зібрання. Їх публікація не тільки виповнює першопочатковий проєкт корпусу поезії, що мав бути реалізований у 50-томнику, але й значною мірою виходить за його межі, пропонуючи читачеві маловідомі й зовсім невідомі зразки Франкової поезії та його перекладацької діяльності. Вміщена в томі поетична спадщина додає нові та яскраві штрихи до масштабного образу творчості Франка – поета, перекладача, глибокого знавця літератур світу. 

ФРАНКО, Іван Якович. Зібрання творів : у 50 т. / І. Франко ; редкол.: М. Г Жулинський (голова) та ін. ; НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. – Київ : Наук. думка, 1976.

[Дод. том] : Покажчик купюр / упоряд. та комент. М. З. Легкого та ін. ; упоряд. та комент. М. З. Легкого та ін., 2009. – 331, [2] с. – Бібліогр. у підрядк. прим. – Покажч. імен та назв с. 325–332.

У книзі друкуються вилучені (переважно з ідеологічних міркувань) шматки текстів у Зібранні творів у п’ятдесяти томах І. Франка і подаються коментарі до купюр. У передмові з’ясовано характер та ймовірні причини вилучень

 

«Podanie o przybyciu Eneasza do Italii»Сторінка журналу «Друг» за 1876 р., у якому друкувалась перша редакція повісті І.Франка «Петрії і Довбущуки» (фрагмент 4-го розділу 2-ї частини)

Уривок з «Фауста» Й.-В. Гете, друкований у «Правді» 1880 р. у перекладі І. Франка

Остання сторінка автографа поезії І. Франка «Podanie o przybyciu Eneasza do Italii»

Періодичні та продовжувані видання

 

1. БАРАН, Євген. Іван Франко: непоборні міфи pro i contra… : виступ на святкування 159-ої річниці від народження Івана Франка [Текст] / Є. Баран // Дзвін. – 2015. – № 8 (850). – С. 143–144. – (Франкова криниця).
2. ВАН Сяоюй. Іван Франко і нова китайська література (现代文学) : психоаналітичний аспект [Текст] / С. Ван // Слово і час. – 2016. – № 8. – С. 54–60. – Бібліогр.: с. 59–60. – (Франкознавство).
3. ГВОЗДОВСЬКИЙ, Василь. Утвердження національної ідеї в суспільно-політичних поглядах Івана Франка [Текст] / В. Гвоздовський // Визвольний шлях. – 2002. – Кн. 7 (652). Липень. – С. 78-85. – Бібліогр. у підрядк. прим. – (Літературознавство. Крітика).
4. ГИРИЧ, Ігор Борисович. М. Грушевський і І. Франко: до історії взаємин [Текст] / І. Б. Гирич // Український історичний журнал. – 2006. – № 5. – С. 35–67. – Бібліогр.: с. 62–66. – (До 140-річчя від дня народження М. С. Грушевського).
5. ГНАТЮК, Михайло. Українська ідентичність у тлумаченні Івана Франка [Текст] / М. Іванишин // Слово і час. – 2009. – № 2. – С. 46–52. – Бібліогр.: с. 52. – (Ad Fontes!).
6. ГНАТЮК, Михайло. Франкова концепція національної літератури та її регіональних особливостей [Текст] / М. Гнатюк // Слово і час. – 2016. – № 8. – С. 24–29. – Бібліогр.: с. 29. – (Франкознавство).
7. ГОРДАСЕВИЧ, Галина. Три арешти Івана Франка [Текст] / Г. Гордасевич // Дивослово. – 1998. – № 4. – С. 52–54. – (Бібліотечка вчителя-словесника).
8. ДОРОФТЕЙ, Орест. Маловідома стаття Івана Франка про слов’янофільські рухи : до 150-річчя Івана Франка [Текст] / О. Дорофтей // Визвольний шлях. – 2006. – Кн. 2 (695). Лютий. – С. 48-53. – (Література. Культура).
9. ДОРОФТЕЙ, Орест. Цивілізаційні виміри української культури в німецькомовних наукових публікаціях Івана Франка [Текст] / О. Дорофтей // Слово і час. – 2006. – № 9. – С. 3–8. – Бібліогр. у підрядк. прим. – (Питання франкознавства).
10. ДУПЛЯК, Микола. Гідна публікація до Франкового ювілею [Текст] / М. Дупляк // Дзвін. – 2018. – № 8 (886). – С. 206–110 : іл. – (Критична робітня).
11. ЗОРІВЧАК, Роксолана. Поцінувач і популяризатор англомовної літератури [Текст] / Р. Зорівчак // Дзвін. – 2016. – № 8 (862). – С. 154–163. – Бібліогр. у підрядк. прим.: іл. – (Життя і слово).
12. ІВАНИШИН, Мирослава. Українська ідентичність у тлумаченні Івана Франка [Текст] / М. Іванишин // Слово і час. – 2009. – № 2. – С. 46–52. – Бібліогр.: с. 52. – (Ad Fontes!).
13. КРАВЕЦЬ, Ярема. Іван Франко та іспанська література [Текст] / Я. Кравець // Слово і час. – 2012. – № 6. – С. 19–28. – Бібліогр.: с. 27–28. – (Матеріали до «Історії української літератури»).
14. КІРАЛЬ, Сидір. Письменники – провідники нації : типологічні зближення І. Франка з П. Кулішем [Текст] / С. Кіраль // Слово і час. – 2016. – № 10. – С. 61–76. – Бібліогр.: с. 75–76 : іл. – (Ad Fontes!).
15. ЛИЗАНЧУК, Василь. Мусимо навчитися чути себе українцями : засади української національної ідентичності в концепції Івана Франка [Текст] / В. Лизанчук // Дзвін. – 2017. – № 8 (874). – С. 167–177 : іл. – (Історична публіцистика).
16. НАХЛІК, Євген. Націєтворчі імперативи Трохима Зіньківського й Івана Франка : дискусійний аспект [Текст] / Є. Нахлік // Слово і час. – 2019. – № 8. – С. 14–29. – Бібліогр.: с. 28–29. – (До 200-річчя Пантелеймона Куліша).
17. ОДРЕХІВСЬКА, Ірина. Важкий шлях націоутворення. Українські різночитання драми П. Б. Шеллі «Прометей розкутий» [Текст] / І. Одрехівська // Дзвін. – 2017. – № 3 (869). – С. 204–208. – Бібліогр. у підрядк. прим.: іл. – (Життя і слово).
18. ПИЛИПЧУК, Святослав. Франкові оскарження «темного царства» : lux in tenebris? [Текст] / С. Пилипчук // Слово і час. – 2016. – № 8. – С. 60–65. – Бібліогр.: с. 65. – (Франкознавство).
19. САЄНКО, Валентина. Іван Франко і скандинавські літератури [Текст] / В. Саєнко // Слово і час. – 2016. – № 8. – С. 43–53. – Бібліогр.: с. 53. – (Франкознавство).
20. СІНЧЕНКО, Олексій. Методологічний ізоморфізм як стиль наукового мислення Івана Франка [Текст] / О. Сінченко // Слово і час. – 2019. – № 2. – С. 3–10. – Бібліогр.: с. 10–11. – (Франкознавство).
21. СОДОМОРА, Андрій. На шляху поступу. Іван Франко – перекладач античної літератури [Текст] / А. Содомора // Дзвін. – 2009. – № 5-6 (775-776). – С. 137–142. – Бібліогр.: с. 75–76. – Бібліогр. у підрядк. прим. – (Життя і слово).
22. ТЕТЕРИНА, Ольга. Переклад у концепції національної літератури Івана Франка / О. Тетерина // Слово і час. – 2007. – № 12 (564). – С. 15–23. – Бібліогр. у підрядк. прим.
23. ТЕТЕРИНА-БЛОХИНА, Дарина. Ю. Бойко-Блохин – дослідник творчості Івана Франка [Текст] / Д. Тетерина-Блохина // Слово і час. – 2006. – № 8 (548). – С. 48–57. – Бібліогр. у підрядк. прим.: іл. – (XX століття).
24. ФРАНКО, Андрій. Діяльність Івана Франка в Науковому товаристві ім. Т. Шевченка [Текст] / А. Франко // Визвольний шлях. – 2006. – Кн. 7–8. Липень-Серпень. – С. 74–91. – Бібліогр.: с. 90–91. – (До 150-річчя Івана Франка).
25. ФРАНКО, Іван. Успіхи панславізму [Текст] / І. Франко, пер. з пол. О. Дорофтея // Визвольний шлях. – 2006. – Кн. 2 (695). Лютий. – С. 53-73 : іл. – (Література. Культура).
26. ХРОПКО, Петро. Українське літературне життя 70-90-х років XIX ст. (матеріали до оглядової лекції в 10-му класі) [Текст] / П. Хропко // Дивослово. – 1994. – № 3. – С. 28–32. – (Методика. Досвід. Проблеми).
27. ШИМОНІК, Данута. Іван Франко на сторінках «Kuriera lwowskiego» : щодо слов’янських питань [Текст] / Д. Шимонік // Слово і час. – 2020. – № 1 (710). – С. 76–85. – Бібліогр.: с. 83–85. – (Україніка).

 

Підготувала Г. С. Довженко, бібліотекар відділу соціокультурної діяльності.

 

 

 

 

Лікувальна книжкова терапія від кращих письменників світу. 30 вересня — Всеукраїнський день бібліотек

 

«Читаючи художню розповідь, ми маємо діяти так, щоб вона діяла на нас. Ми маємо дати їй зачепити нас, дати їй зробити з нами те, що вона прагне зробити. Ми маємо якимось чином відкрити себе для неї...» (Мортімер Дж. Адлер, Чарльз Ван Дорен «Як прочитати книгу. Класичний посібник із розумного читання»)

Лікувальна книжкова терапія або бібліотерапія є найпопулярнішим методом психологічної допомоги та самопідтримки. А коли ми звертаємось до книги? Усвідомлення того, що саме ця книга допоможе і є вирішальним моментом! Читання художнього твору гарантує покращення емоційного стану. Асоціація себе з героями книги, аналіз їх переживаний дарує розуміння та вирішення власних проблем в реальному житті. Науково-популярна література з психології  розкриває практичні поради від досвідчених фахівців. Кожна обрана книжка повертає впевненість у свої сили і дає надію на краще.

 

Книжки, які допомагають подолати перевтому, стрес та тривогу

Як подолати перевтому, стрес та тривогу? На допомогу прийдуть щоденні корисні звички! Якісний сон, якого нажаль бракує в наш стрімкий час; Смачна їжа та чиста питна вода; Прогулянка на свіжому повітрі або мандрівка екзотичними країнами; І не забувайте про дихальні вправи, які допоможуть заспокоїти нервову систему…

Джером Клапка Джером. Троє в човні, якщо не рахувати собаки / Джером Клапка Джером ; пер. з англ. Марка Лівіна. — Київ : КНИГОЛАВ, 2018. — 176 с. — (Серія «Золота полиця»).

Цей твір з'явився завдяки щасливому випадку. Джером Клапка Джером збирався написати для одного журналу захоплюючий путівник, що розповідає про мальовничі околиці Лондона під назвою «Історія Темзи». Для пожвавлення розповіді вирішено було включити в нього кілька смішних епізодів, але перо автора відмовилося підкорятися. Замість путівника з гумористичними вставками вийшла гумористична повість з вкрапленням пейзажних, історичних, а часом і забавних фрагментів.

«Нас було четверо: Джордж, Вільям Семюель Гарріс, я та Монморансі. Ми сиділи в моїй кімнаті, курили та розмовляли про те, як там погано. З медичної точки зору, звісно. Ми почувалися розбитими та сильно нервували з цього приводу… Повечерявши, ми знову наповнили склянки, підкурили люльки та продовжили розмову про здоров’я. Жоден з нас не міг точно сказати, що саме не так, але всі погоджувалися з думкою, що наша хвороба, як її не називай, пов’язана з перевтомою.

Усе, що нам треба, — це відпочинок, — сказав Гарріс.

Відпочинок і щось геть новеньке, — докинув Джордж, — перенапруження мозку спричинило ослаблення нервової системи. Зміна обстановки і брак потреби думати відновлять внутрішню рівновагу!..».

Гарріс, Джей і Джордж вирішують відпочити від міської метушні, але як незабаром з’ясовується, не все так просто. Будь-яка дрібниця — починаючі від зборів і закінчуючи спробую відкрити консервну банку, — може стати причиною кумедних пригод. А коли в човні, крім трьох завзятих джентльменів, присутній ще й вкрай енергійний фокстер’єр веселощів не минути…

Троє нерозлучних друзів, які подорожують човном по Темзі, смішать читачів вже більше ста років. Повість «Троє у човні, якщо не рахувати собаки» побачила світ у серпні 1889 року, а Джером Клапка Джером став одним з найпопулярніших письменників Англії. «Правдивість, що є найбільшою з принад цієї книжки — і це відчувається — стане найціннішим здобутком вдумливого читача і додасть ваги цій повчальній історії».

 

Коцюбинський М. Intermezzo // Коцюбинський М. Збірка творів / Михайло Коцюбинський ; уклад. та передм. канд. філол. наук Наталії Левченко ; рец. Наргіс Гафурова. — Харків : Прапор, 2008. — С. 55—64.

1908 року український письменник Михайло Коцюбинський під враженням сільської природи написав новелу «Intermezzo» — в перекладі з італійської означає «перерва». Епізод, описаний у новелі, справді мав місце у житті Михайла Михайловича в червні 1908 року. Вкрай виснажений службою, громадською роботою, знесилений хворобою, він мріяв про відпустку, як про рятувальну соломинку. Давній знайомий Євген Чикаленко запросив Коцюбинського до себе в маєток в селі Кононівці, що на початку ХХ століття входило до складу Полтавської губернії.

«Ніколи перше не почував я так ясно зв’язку з землею, як тут. В городах земля одягнена в камінь й залізо — і недоступна. Тут я став близький до неї. Свіжими ранками я перший будив сонну ще воду криниці. Коли порожнє відро плескалося денцем об її груди, вона ухала гучно спросоння у глибині й ліниво вливалася в нього. Потому тремтіла, сиза на сонці. Я пив її, свіжу, холодну, ще повну сіл, і хлюпав нею собі у лице… Я тут почуваю себе багатим, хоч нічого не маю… Коли лежиш в полі лицем до неба і вслухаєшся в многоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній щось є не земне, а небесне…».

 

Беспалов М. Африканський роман / Максим Беспалов ; худ. Катерина Гордієнко. — Харків : Віват, 2025. — 256 с. : кольор. іл. — (Серія «Художня література»).

Максим Геннадійович Беспалов (1983) — український письменник, журналіст, військовий, мандрівник, блогер. Член Українського ПЕН. Працює туристичним лідером створюючи авторські тури, описує власні подорожі у блозі та книгах («Шлях на край світу», «Український Шпіцберген», «Усе, що ви знаєте про Ірландію», «Африканський роман»). Відвідав понад 40 країн на чотирьох континентах.

Чи можна поєднати пригодницький роман і художній репортаж? Так, бо саме такою є ця книжка про любов до мандрів і пошук кохання.

Коли бізнес-партнер напівжартома радить одружитися із танзанійкою, бо це дозволить суттєво економити у наступних подорожах, головний герой — українець, який возить тури до Африки, — починає діяти. Це дає поштовх до великої пригоди, яскравого калейдоскопа з кумедних і зворушливих історій про невдалі побачення й оглядини, а також про глибоке пізнання країни. Африка навчила не поспішати та не бачити проблем там, де можна їх не бачити.

 

Хессон Д. Кишенькова книжка  емоційного інтелекту : Невеличкі вправи для інтуїтивного життя /Джил Хессон ; пер. з англ. Є. Бондаренко. — Харків : Ранок : Фабула, 2020. — 176 с.

Джил Хессон — викладачка й письменниця, авторка книг «Самоусвідомлення», «Кишенькова книжка емоційного інтелекту» та інших. Вона є експертом в питаннях розвитку довіри й підвищення самооцінки, комунікативних навичок, розвитку впевненості в собі і здатності швидко відновлювати душевні сили.

Скільки ми маємо емоцій? П’ятдесят? Вісімдесят? Понад сто? Вважають, що існує шість базових емоцій: радість, подив, страх, відраза, гнів, смуток. Звісно ж, окрім цих шістьох існує багато різних емоцій, але не так просто відрізнити одну емоцію від іншої, зрозуміти, де закінчується одна і починається інша.

А коли, наприклад, доходить до таких емоцій, як щастя та розчарування, ми із власного досвіду знаємо, що емоції мають різний ступень інтенсивності; можна почуватися дуже щасливими, трішечки щасливішими, до краю розчарованими, відчувати лише легке розчарування.

Мало того, ми також можемо відчувати більш ніж одну емоцію за раз: ми можемо нервувати та відчувати радісне збудження, засмучуватися й мати полегшення  — і це додає новий вимір складному спектру наших емоцій.

Що таке емоційний інтелект?, Як керувати емоціями? Як стати господарем власного життя? На ці та інші питання ви знайдете відповіді в цій книжці. Авторка пропонує теоретичні відомості та практичні поради щодо розвитку емоційного інтелекту та керування своїми почуттями — маленькі кроки, які допоможуть досягти великої мети. Ознайомившись із ними, ви навчитеся співіснувати з усіма своїми емоціями та обертати їх собі на користь у будь-якій ситуації, а також розвинете емоційну чутливість та емпатію. 

 

Трентон Н. Оверсинкінг. Як побороти тривогу та почати жити тут і зараз / Нік Трентон ; пер. з англ. О. Лоза. — Одеса : ФОП Полонік Т. В., 2025.  — 152 с.

Нік Трентон — автор понад 30 бестселерів, психолог і дослідник поведінкової терапії. У книзі «Оверсинкінг. Як побороти тривогу та почати жити тут і зараз» автор пропонує не просто набір порад, а ефективні техніки когнітивно-поведінкової терапії третьої хвилі. Ми живемо в час глобальних змін і постійного стресу, контроль над власними думками та емоціями — це не розкіш, а необхідність. Уміння помічати свої когнітивні пастки, фокусуватися на реальності й не дозволяти тривозі керувати життям — усе це критично важливо для психічного здоров’я та внутрішньої рівноваги. Адже ключ до щасливого життя — у діалозі з самим собою.

 

Книжки, які допомагають знайти внутрішню опору та не втратити сенс життя

Як знайти внутрішню опору та не втратити сенс життя? Щодня помічайте навіть найменші речі, які приносять стабільність чи радість;  Навчитися прислухатися до власних бажань, а не до очікувань інших людей; Довіряйте собі, своїм поглядам та цінностям; Підтримуйте себе у складні хвилини так, як підтримали б найкращого друга!

Ґеорґе Н. Маленька паризька книгарня : роман / Ніна Георге ; пер. з англ. О. Захарченко. — Київ : Наш формат, 2024. — 328 с.

«Маленька паризька книгарня» — бестселер німецької письменниці Ніни Ґеорґе про те, як стати вільним. Вільним від душевних терзань, марних сподівань і туги за нездійсненим майбутнім. Разом з головним героєм Жаном Одинаком кожен зможе зануритися у найболючіші спогади, переживатиме печаль від утрати коханої людини, подорожуватиме і зустрічатиметься із надзвичайними людьми.

Це історія про дружбу і кохання. Про час страждань і пошук себе. Жан Одинак —  власник книжкової баржі «Літературна аптека» — точно знає, як вилікувати почуття, що не вважаються захворюваннями й не діагностуються лікарями. Адже він — читач душ, тож кожному покупцеві добирає книги, які якнайкраще впораються із завданням вилікувати людський смуток, тугу чи зневіру. Єдиний, кого Жан не може зцілити, — це він сам. Душевні терзання від спогадів про Манон, котра покинула месьє Одинака двадцять один рік тому, розбили йому серце і досі тривожать душевні рани. Усе, що вона залишила, —  лист, який Жан ніяк не наважується прочитати. Згадуючи її, він завше уявляв — або паузу серед шуму думок, або відсутню сторінку в книзі минулого, або якесь затьмарення почуттів. Щораз у його уяві поставали все нові й нові образи прогалин пам’яті. Спогади — як вовки. Не можна загнати їх у клітку і думати, що ти їх позбувся…

Усе змінюється одного літнього дня після зустрічі з Катрін, глибоку печаль якої месьє Одинак сподівається вилікувати. Саме цей момент став переломним у житті Жана. Він вирушає в подорож до місця найболючіших спогадів — серця Провансу, щоб пережити час страждань і віднайти себе.

 

Ахерн С. P.S. Я кохаю тебе : роман / Сесілія Ахерн ; пер. з англ. Ірина Гоял. — Київ : РІДНА МОВА, 2020. — 432 с. — (Серія «Авторська серія»).

Бестселер ірландської письменниці Сесілії Ахерн — сучасна історія про те, як любов виявляється сильніше смерті. Втративши коханого чоловіка, тридцятирічна Голлі Кеннеді впадає у відчай, перестає виходити з дому, спілкуватися з людьми. І раптом отримує поштою пакет…

«Тремтячими пальцями вона обережно розпечатала пакунок, перевернула його до догори дном і витрусила вміст. Звідти випало десять крихітних конвертів. Такі зазвичай кріплять на букети. На кожному зазначено назву місяця. На мить серце Голлі завмерло — на аркуші паперу під купою конвертів вона побачила знайомий почерк. Почерк Джеррі. Голлі перехопило подих, в очах забриніли сльози, а серце хотіло вискочити з грудей. Вона читала лист з кожним рядком все чіткіше усвідомлюючи: людина, яка писала його, більше ніколи цього не зробить. Голлі провела пальцями по написаних Джеррі рядках, знаючи, що саме він торкався аркуша останнім.

«Люба Голлі! Не знаю, де ти і коли саме читаєш цей лист. Але сподіваюсь, що ти здорова й усе в тебе гаразд. Недавно ти прошепотіла, що не зможеш жити без мене. Зможеш Голлі. Ти — сильна й смілива, тож зможеш це витримати. Разом ми прожили безліч прекрасних моментів, і завдяки тобі моє життя… було Життям. Мені нема про що шкодувати. А я — тільки сторінка твоєї книги життя. Їх буде ще багато. Не забувай наші чудові миті, але, будь ласка, не бійся творити нові.

Я пишаюсь тим, що ти була моєю дружиною. Це честь для мене. Дякую тобі за все. Знай, я завжди поруч, коли тобі потрібен. Кохаю навіки. Твій чоловік і найкращий друг Джеррі.

P.S. Я обіцяв тобі список. Тримай! Розпечатуй конверти, коли вказано, і виконуй написане. І пам’ятай, я за тобою спостерігаю, тож знатиму все.».

«Список дійсно став для неї своєрідною Біблією. Вона підкорялася йому, жила за правилами і ніколи не порушувала жодного з них. Вона виконала б будь-який наказ Джері. Але список їй допоміг. Він допоміг їй почати нове життя, коли хотілося одного - згорнутися клубочком і померти. Джеррі допоміг їй, і вона не шкодувала про нову роботу, нових приятелів чи про будь які думки і почуття, які виникли в неї самої, без прохання Джеррі… ».  

Але скоро їй доведеться приймати рішення самостійно, жити своїм життям, бажано — щасливим.

Роман «P.S. Я кохаю тебе» приніс своїй авторці світову славу, був переведений майже на півсотні мов і успішно екранізований компанією Warner Bros. У 2019 році улюблена історія невмирущого кохання знайшла нове дихання: Сесілія Ахерн написала довгоочікуване продовження — «Postscript».

 

Браун Е. Світло Парижа : роман / Елінор Браун ; пер. з англ. Т. Мухамедшиної. — Харків : Ранок : Фабула, 2017. — 384 с. — ( Серія «Світовий бестселер»).

Роман «Світло Парижа», опублікований в США 2016 року, заслужено став бестселером, підкоривши не тільки читачів, але і критиків. Це історія про те, як непросто стати самим собою і яка це насолода — знех¬тувати всіма умовностями, що відокремлюють нас від мрії.

«Я не мала наміру втратити себе. Насправді ніхто не має такого наміру. Ніхто навмисно не відпливає від твердого всепрощаючого якоря свого серця. просто йдемо на компроміси, часто маленькі, приймаючи, здавалось б, незначні рішення, при цьому не розуміючи, як ці маленькі зміни додаються до чогось, більшого, змінюючи нас самих на кращих або гірших, і от ми бачимо себе такими, якими зрештою стали.

Я завжди мало добрі наміри: хотіла зробити матір щасливою, згладити мою неврівноваженість, ні з ким не ворогувати, полегшити мій власний шлях. Однак з рештою, створила життя, схоже на порцелянові фігурки, що мешкали в маминих китайських шафках: гладенькі, гарненькі, крихкі й порожні…

Не могла пояснити всього: завжди відчувала, що я не така, як інші в моїй родині, та коли читала бабусині щоденники, здавалось, читаю власні думки, хотіла зв’язатися з нею, відчувала, що бабуся залишила щось незакінченим, і в мене був шанс зробити це замість неї, зрозуміла, що поїздка за кордон буде відвагою, яку я ніколи раніше у собі не мала…».

Дві історії — нашої сучасниці Мадлен і її бабусі Маргарет, яка ще в 20-х роках, в «епоху джазу», здійснила романтичну подорож до Парижа, тісно переплітаються, знову і знову нагадуючи, що жити варто тільки на власних умовах, підкоряючись лише поклику серця і душі.

 

Вишко Т. Дихай і живи. Як опанувати себе в кризових ситуаціях / Тетяна Вишко. — Харків : Віват, 2023. — 192 с. — (Серія «Саморозвиток»).

Наше життя — це постійний рух, часом — у дуже важких умовах. Уціліє той, хто рухається та йде далі, хай там що. Щоб долати перепони, потрібно знати міць своїх внутрішніх та дію зовнішніх опор і власні ресурси, джерела сили. Ця книжка розкриває можливості для такого пізнання. Вона стане підручною для людей, які прагнуть бути психічно, морально, духовно та фізично здоровими. Безліч наведених психологічних технік і вправ допоможуть покращити психоемоційний стан, стабілізуватися в  кризових ситуаціях, зарадити собі й підтримати рідних. Книжку написано як діалог психологині з клієнткою, то замість нудьги від сухої теорії читач відчуває присутність у своєму житті психолога, з яким можна «на ти» і який запитує «Як ти?».

 

Са С. Опір. Як сказати «ні» у світі, де вимагають «так» / Д-р Суніта Са ; пер. з англ. Юлії Максимейко. — Київ : Наш формат, 2026. — 288 с.

Скільки разів ви хотіли заперечити, відмовитися або сказати «ні», але натомість мовчали й пливли за течією? Спираючись на новаторські наукові дослідження, реальні історії та прості щоденні практики, докторка Суніта Са показує, як обстоювати себе й інших — в особистому житті, на роботі, в суспільстві. Її висновок переконливий: усвідомлений опір — необхідна навичка, і її можна розвинути. У час, коли багато хто з нас відчуває тривогу, розгубленість або внутрішній конфлікт, ця практична книжка допоможе повернути себе голос і жити відповідно до власних цінностей, а не чужих очікувань.

Суніта Са — професорка Університету Корнелла, експертка з організаційної психології. Досліджує питання впливу, авторитету, покори й спротиву. Міжнародна спікерка і бізнес-консультантка, радниця урядових установ. Її міждисциплінарні дослідження опубліковані у провідних наукових, суспільно-політичних та бізнес-виданнях, зокрема у New York Times, Harvard Business Review, Nature, Scientific American, Journal of the American Medical Association та багатьох інших.

 

Книжки, які допомагають не втрачати надії та підтримувати вогонь кохання протягом всього життя

У кожного є мрія зустріти своє кохання! А як зберегти його протягом всього життя? Для цього потрібно щодня докладати спільних зусиль! Підтримуйте один одного; Відверто розповідайте про свої емоції та прагнення; Вчитися слухати; Робить несподівані та приємні сюрпризи; Говорить «дякую» коханий людини…

Остін Д. Гордість та упередження : роман / Джейн Остін ; пер. з англ. Г. Лелів. — Київ : Знання, 2018. — 335 с. — (Класна література).

«Гордість та упередження» (1813) — найвідоміший роман популярної британської письменниці Джейн Остін (1775—1817). Посідає 9 місце у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів щотижневого американського журналу «Newsweek». Роман вирізняється зворушливою романтичністю, легким гумором, психологічно точно виписаними портретами героїв.

«Пильно спостерігаючи за тим, як містер Бінглі виявляє увагу до її сестри, Елізабет і гадки не мала, що сама стала об’єктом зацікавлення в очах його приятеля. Спершу містер Дарсі заледве визнав її гарною, на балу він дивився на неї без краплі захоплення, а коли вони зустрілися наступного разу, то кинув на неї погляд лише для того, щоб знайти якийсь огріх. Але щойно Дарсі переконав себе і своїх друзів, що на обличчі Елізабет не знайти жодної вродливої риси, як помітив, що чарівний вираз її карих очей надає йому незвично розумного вигляду. На нього чекало ще кіл ка не менш разючих відкриттів. Обвівши критичним поглядом постать Елізабет, він помітив, що її фігурі бракує бездоганної симетрії, однак мусив визнати, що вона струнка та гарна; і хоч уголос, зауважив, що вона поводиться не так, як прийнято у світському товаристві, та легка грайливість її манер захопила його. Про все це Елізабет і не підозрювала, для неї Дарсі був всього лиш чоловіком, який нікому не намагався сподобатися і який  вважав її недостатньо вродливою, щоб запросити до танцю. Дарсі захотів дізнатися більше про Елізабет і перед тим, як звернутися до неї наодинці, почав прислухатися до її розмов іншими…».

Закохані серця часом легко долають соціальні бар’єри, але не завжди можуть обійти стіни власної гордості, звичайних непорозумінь, а інколи й упередженості. Джейн Остін змогла так майстерно викласти у романі сподівання й розчарування, турботи й почуття закоханих Елізабет і містера Дарсі, що її книгу і сьогодні із захопленням читають мільйони читачів різних поколінь.

 

Бронте Ш. Джейн Ейр : роман / Шарлотта Бронте ; пер. з англ. О. Ломакіної. — Київ : Знання, 2018. — 511 с. — (Класна література).

За своє недовге життя всесвітньо відома англійська письменниця Шарлотта Бронте (1816—1855) написала декілька десятків віршів і чотири романи — «Вчитель», «Джейн Ейр», «Шерлі», «Містечко».

Роман «Джейн Ейр» належить до найзначніших творів англійської літератури. Перше видання «Джейн Ейр», підписане «Каррер Белл», вийшло у видавництві Сміта Старшого (Smith, Elder & Company) 19 жовтня 1847 року. Сила впливу і чару роману «Джейн Ейр» — у правді почуттів, у їхній істинності, у поєднанні реального з романтичним, у захоплюючій історії простої маленької гувернантки, здатної на велике і самовіддане кохання, гувернантки, яка змогла знайти своє щастя…

 «Я заміжня вже десять років і знаю, як воно — жити цілковито для того і з тим, кого кохаєш понад усе на світі. Я вважаю себе неймовірно, невимовно щасливою, бо ми з чоловіком живемо одне для одного. Жодна жінка на Землі не відчуває такої близькості зі своїм обранцем, як я, — більше ніж кість від костей його, і тіло від тіла його. Мені ніколи не нудно в товаристві мого Едварда, а йому не нудно зі мною — так само, як не може втомити серцебиття у нього і в мене у грудях; відтак ми постійно разом. бути разом означає для нас почуватися так само вільними у самотності, як і звеселеними у товаристві. Ми цілими днями говоримо, і ці бесіди радше нагадують жваві роздуми вголос. Я цілковито довіряю йому, а він — мені, наші характери ідеально пасують один одному, і, як наслідок, між нами панує повне порозуміння…». 

 

Джонсон С. Пригорни мене міцніше! 7 бесід про кохання тривалістю в життя / Сью Джонсон ; пер. з англ. Віри Кучменко. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2024. — 288 с.

Видатна британська клінічна психологиня, сімейна психотерапевтка і письменниця Сью Джонсон (1947—2024) у книзі «Пригорни мене міцніше!» відкриває перед читачами абсолютно новий, сповнений любові світ щасливих і гармонійних стосунків. Її методи будуть корисними для всіх без винятку пар — молодих і літніх, одружених і ні, щасливих і нещасних,, — для всіх, хто прагне зберегти кохання упродовж усього життя

7 реальних історій кохання, 7 правил ідеальних стосунків. Сью Джонсон пояснює: Які вчинки зміцнюють чи, навпаки, руйнують довіру; Чому емпатія така важлива; Чи варто свідомо зачіпати партнера за живе; Чому міцні обійми гарантують тривалі стосунки; Як навчитися чути другу половинку та підтримувати вогонь кохання.

***

Адлер М. Як прочитати книгу. Класичний посібник із розумного читання / Мортімер Дж. Адлер, Чарльз Ван Дорен ; пер. з англ. І. Дубей, В. Зайця. — Київ : КМ-БУКС, 2018. — 456 с.

Мортімер Джером Адлер (1902— 2001) — американський філософ та педагог. Він є автором більш ніж п’ятдесяти книг та двохсот статей. Мортімер Адлер був редактором кількох книжкових серій і університетських освітніх проектів.

Книжка Мортімера Адлера «Як прочитати книгу» вперше побачила світ 1940 року і відтоді вийшла понад півмільйонним накладом різними мовами світу, а у 1972 році вона була видана у співавторстві з Чарльзом Ван Дореном. Це видання, перероблене та доповнене новим матеріалом, пояснює різні рівні читання та розказує, як на них перейти — від початкового читання до систематичного поверхового читання та ознайомчого читання, і так аж до швидко читання. Автори також наводять рекомендований список літератури та вправи на читання, якими ви зможете перевірити, як покращилися ваші читацькі навички, розуміння та швидкість.

«Хороші книги принесуть гарні плоди, якщо ви докладете зусиль до їхнього читання, — і найбільше це стосується саме найкращих книг. Такі плоди, звісно, можуть бути двох типів. По-перше, коли ви успішно прочитуєте хорошу й складну книжку, то вдосконалюєте свої читацькі навички. По-друге, — що зрештою значно важливіше — хороша книга може вас дечого навчити про світ і про вас самих. Ви не лише навчаєтеся читати краще, але дізнаєтеся щось про саме життя…» (Мортімер Дж. Адлер, Чарльз Ван Дорен «Як прочитати книгу. Класичний посібник із розумного читання»).

Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читального залу.