Календар «Світ мистецтва»: ювіляри червня 2023 року

 Відділ мистецтв перегортає сторінку червня календаря «Світ мистецтва»

Митці «Розстріляного відродження»: літературний портрет на тлі ХХ століття

 

30-ті роки ХХ століття стали трагічними для української культури та літературно-мистецького покоління; воно увійшло до історії під назвою «Розстріляне відродження». 

Понад двісті поетів, прозаїків, перекладачів, літературознавців, викладачів, театральних діячів було знищено тоталітарним сталінським режимом… 13 травня 1933 року в Харкові, у будинку письменників «Слово», на знак протесту проти арешту письменника Михайла Ялового, покінчив життя самогубством поет і прозаїк Микола Хвильовий. Ця подія стала символом кінця українського національного відродження та початком репресій української інтелігенції, які переросли в масові після пленуму ЦК ВКП(б) у лютому—березні 1937 року. А 31 липня вийшов наказ місцевим органам НКВС, згідно з яким за чотири місяці потрібно було репресувати 268 950 чоловік, з них знищити 75 950…

Масові розстріли в’язнів Соловецької тюрми особливого призначення були вчинені 11 березня та 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох (Карелія). У списку загиблих: поет-неокласик Микола Зеров, драматург Микола Куліш, прозаїки  Валер’ян Підмогильний, Павло Филипович, Олекса Слісаренко, Григорій Епік, Валер'ян Поліщук, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріз, Михайло Яловий, творець театру «Березіль» Лесь Курбас...—  увесь цвіт української культури.

 

Герасим’юк О. Розстрільний календар / Олена Герасим’юк. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. — 432 с.

Це унікальна хроніка політичних репресій в радянській Україні. Страшні події нашої історії ХХ століття — арешти, допити, заслання, розстріли українських політичних діячів, військових, науковців, митців, письменників, громадських активістів — викладені не у звичній хронологічній послідовності, а прив’язані до традиційного календаря. Тут не лише зафіксовані дати подій, але й подані короткі розповіді про долі людей, які зазнали переслідувань та катувань. Така форма викладу наочно показує схему роботи радянської репресивної машини та привертає увагу до сторінок історії, які нам потрібно знати і пам’ятати.

Соловецький етап : антологія / упоряд. та передм. Ю. П. Винничука ; худож.-оформлювач О. А. Гугалова. — Харків : Фоліо, 2018. — 490 с. : іл. — (Великий науковий проєкт).

Ця антологія присвячується тому останньому етапу 1937-го року з Соловків до урочища Сандармох у Карелії, де було розстріляно кілька десятків науковців та біля трьох десятків провідних майстрів українського художнього слова.  Протягом п'яти днів — 27 жовтня і 1— 4 листопада — було убито 1111 в'язнів…

 

Антології

Розстріляне відродження : Антологія 1917—1933 : Поезія —  проза —  драма —  есей / упорядкув., передм., післямова Ю. Лавріненка ; післямова Є. Сверстюка. — Київ : Смолоскип, 2002. —  984 с.

ХХ століття принесло українській мові й культурі високі злети й найскладніші випробування. У добу українського Ренесансу 20-х років на небувалі вершини естетичного розквіту піднеслися література, театр, живопис.. В ці роки на терені літератури з’явилися такі яскраві постаті, як Павло Тичина, Микола Хвильовий, Микола Зеров, Майк Йогансен, Михайло Семенко, Євген Плужник, Володимир Свідзінський… — ціла плеяда митців, з творчою діяльністю яких пов'язаний український Ренесанс. Таємниця «літературного злочину», за який ліквідовано українських радянських письменників 30-х років, тривожила багатьох. Реабілітація 50-х років і видання їхніх «вибраних творів» не пояснювали нічого, а ще більше вуалювали таємницю. 1959 року у Парижі вийшла в опрацюванні Юрія Лавриненка антологія української літератури 20-30-х років «Розстріляне відродження». З неї видно їхню головну вину перед сталінським режимом: вони прагнули зберегти письменницьку честь і національну гідність.

 

Невідоме розстріляне відродження : антологія / упоряд. та передм. Ю. П. Винничука ; худож.-оформлювач О. А. Гугалова. —  Харків : Фоліо, 2016. —  763 с. 

У біографічних довідках про авторів, твори яких увійшли до антології «Невідоме Розстріляне Відродження», не подано причин арешту та кримінальних статей, за якими їх судили: всі вони однакові  якщо не УВО (Українська Військова Організація), яка «ставила своєю метою організацію контрреволюційних повстанських сил», то «активна контрреволюційна діяльність, спрямована на повалення радянської влади і встановлення української буржуазно-демократичної республіки», а то й зовсім безглузді — замах на членів уряду, праця на іноземну контррозвідку… Більшість прізвищ цих письменників невідомі ширшому колу читачів, і майже усі твори, які увійшли до цієї антології, публікуються вперше після загибелі авторів. На читача чекають цікаві відкриття та нагода познайомитися з невідомими раніше поезіями Людмили Старицької-Черняхівської і рідного брата Василя Чумака — Миколи, фантастичним оповіданням Олекси Слісаренка та багатьма іншими творами, які не втратили своєї цінності й актуальності і в наш час.

 

Серія «Митці на прицілі»

 

Михайло Драй-Хмара / передм. та приміт. С. А. Гальченка ; худож.-оформлювач А. В. Нотова. — Харків : Фоліо, 2018. — 500 с.. : іл. — (Митці на прицілі).

До книги увійшли вибрані твори видатного українського поета, перекладача, вченого-філолога Михайла Драй-Хмари, зокрема поезії зі збірки «Проростень», вірші різних років, щоденникові записи, листи до родини, нарис «Українці», автобіографії. Подано тексти матеріалів слідчої справи. За так звану контрреволюційну діяльність Михайло Драй-Хмара був засуджений до непосильної праці у виправних концтаборах, де загинув 1939 року.

 

Григорій Косинка / передм., упоряд. та приміт. С. А. Гальченка ; худож.-оформлювач Р. В. Варламов. — Харків : Фоліо, 2018. — 508 с.. : іл. — (Митці на прицілі).

До книги увійшли дві автобіографії письменника (1923, 1925), незавершене і ненадруковане за життя оповідання «Фавст» (1923), спогади про Григорія Косинку його матері Наталії Стрілець та дружини Тамари Мороз-Стрілець, а також вибрані оперативні документи про стеження за молодим талановитим майстром слова, що розпочалося ще на початку 1920-х років. Із донесень таємних агентів (сексотів) формувалася справа-формуляр, яка велася фактично до арешту Григорія Косинки і його розстрілу у грудні 1934 року.

 

Остап Вишня / передм., упоряд. та приміт. С. А. Гальченка ; худож.-оформлювач Р. В. Варламов. — Харків : Фоліо, 2018. — 476 с.. : іл. — (Митці на прицілі).

До даної книги увійшли лише деякі зразки творчої спадщини «короля» українського гумору ХХ століття Остапа Вишні (табірний щоденник із Ухтпечлагу, листи із заслання). Архівно-слідча справа (публікується вперше) віддзеркалює типовий процес творення міфів про наявність ворогів народу у тогочасному суспільстві і приписування їм намагання знищити керівників компартії і держави. Комплекс архівних матеріалів із двотомної справи-формуляра Остапа Вишні — це накопичення донесень секретних агентів спецорганів, що свідчить про боротьбу системи із митцями, найталановитіші з яких зазнали репресій і знищення.

 

Максим Рильський / авт.-упоряд. : В. Є. Панченко, В. Л. Колесник ; передм. В. Є. Панченка ; худож.-оформлювач Р. В. Варламов. — Харків : Фоліо, 2019. — 379 с.. : іл. — (Митці на прицілі).

До видання увійшли матеріали, що висвітлюють драматичну історію цькування видатного поета, перекладача, громадського діяча Максима Рильського (1895—1964). У 1920-ті роки його причетність до угруповання «неокласиків» викликала гострі напади офіційної критики, що закінчилося арештом Рильського у 1931-му. В жовтні 1947 року він знову зазнав безжально-несправедливої критики, відкритого політичного гоніння з боку літераторів і партійних діячів за «буржуазно-націоналістичний ухил, відсутність більшовицької ідейності». Дух тих часів живе у статтях, архівних матеріалах, поетичних творах, спогадах, промовах, резолюціях, що включені до цього збірника, як нагадування про жорстокі уроки тоталітаризму ХХ століття

 

Серія «Знамениті українці»

 

Коломієць Р. Микола Хвильовий / Ростислав Коломієць ; худож.-оформлювач  О. А, Гугалова-Мєшкова. — Харків : Фоліо, 2019. — 120 с. — (Знамениті українці).

Література 20—30-х років  ХХ століття відзначається багатством стилів, жанрів, вершинних мистецьких надбань. Неперевершений майстер малої прозової форми Микола Хвильовий (справжнє прізвище — Фітільов, 1893–1933) витворив у письменстві власний стиль, своєрідний різновид лірико-романтичної, імпресіоністичної новели. У 20-х роках ХХ століття він став визнаним лідером цілого літературного покоління. Його збірка прозових творів «Сині етюди» (1923) була сприйнята найавторитетнішими тогочасними критиками як явище новаторське і знакове. У різні часи Миколу Хвильового сприймали по-різному, але сьогодні його ім’я уособлює в собі вищий злет української літератури 20-х років XX століття.

 

Коломієць Р. Валер'ян Підмогильний / Ростислав Коломієць ; худож.-оформлювач  Є. В. Вдовиченко. — Харків : ЛА «Час читати», 2021. — 123 с. — (Знамениті українці).

Валер’ян Підмогильний (1901—1937) — письменник, перекладач, літературознавець, мовознавець, організатор літературно-мистецького процесу. У своїй творчості спирався на психоаналітичні дослідження Зиґмунда Фройда, сприяв входженню української літератури до європейського культурного простору. 1928 року був опублікований роман Валер’яна Підмогильного «Місто», написаний в модерністській стилістиці з використанням деяких моделей французького роману XIX століття.  Його пророчий дар дозволив випередити шукання французьких письменників-екзистенціалістів Жана-Поля Сартра й Альбера Камю. Тоталітарним режимом Підмогильному було відпущено лише 13 років на здійснення всіх новаторських починань. Як і більшість митців українського мистецького Відродження, був звинувачений в активній контрреволюційній діяльності й страчений на Соловках у зловісному 1937-му.

Коломієць Р. Євген Плужник / Ростислав Коломієць ; худож.-оформлювач Р. Варламов. — Харків : ЛА «Час читати», 2021. — 124 с. — (Знамениті українці).

Український бібліотекознавець, книгознавець, літературознавець Юрій Меженко сказав про нього: «Такого поета ми в житті будем довго чекати і дай нам Бог, щоб ми дочекалися». Євген Плужник (1898—1936) був знаковою фігурою післяреволюційної української інтелігенції. Поет, драматург і перекладач, він перебував поза політикою у своїх віршах і належав до тих унікальних особистостей, яким дано бачити цілий світ, не виходячи з кімнати. Він не кидав антирадянських гасел, не вступав у політичну полеміку і ніколи не помишляв бути комуністом. Відторгнення дійсності, що заперечувала вічні цінності, — людське життя і любов, — разом із закликами чинити спротив сліпій жорстокості, зробило його героєм українського Розстріляного відродження і жертвою сталінського терору. 

Коляда І. А. Максим Рильський  / І. Коляда, Ю. Коляда. — Харків : Бібколектор, 2015. — 120 с. — (Знамениті українці).

Видатний український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, академік АН України понад 50 років працював у літературі і залишив нам велику спадщину. «Поет — це людина, що палко любить слово, як найгострішу зброю», — говорив Рильський, і він дійсно був «володарем слів ясних і мудрих». Його поезії сповнені щирістю, відвертістю, пронизані мотивами любові до усього сущого. «Читачу! Поглянь, усміхнись: я твій, я не вмер, я живий!» — ці слова спадають на думку, коли читаєш безсмертні вірші Максима Тадейовича Рильського (1895—1964).

 

Кужавська Є. Микола Зеров / Євгенія Кужавська ; худож.-оформлювач  О. А, Гугалова-Мєшкова. — Харків : Фоліо, 2019. — 122 с. — (Знамениті українці).

Визнаний літературознавець, глибокий аналітичний критик, полеміст, лідер «неокласиків», поет і блискучий перекладач античної поезії Микола Костянтинович Зеров (1890—1937) не міг бути осторонь відомої літературної дискусії 20-х років. Погляди Зерова вимагали усвідомлення й засвоєння багатств української національної традиції, перенесення на український ґрунт кращих творів європейської класики й сучасної літератури. Став жертвою сталінських репресій доби Розстріляного відродження.

 

Коломієць Р. Лесь Курбас / Р. Коломієць ; худож.-оформлювач  О. Д. Кононученко. — Харків : Фоліо, 2016. — 121 с. — (Знамениті українці).

Шекспірівські слова «Весь світ — театр, і ми актори в ньому» були девізом життя Леся Курбаса (1887—1937), ім’я якого овіяно суцільними легендами і вигадками. Ще за життя його вважали титаном, творцем, пророком-інтуїтом. «Заручником вічності в полоні часу» вважає Леся Курбаса автор цього видання — режисер, театральний історик і критик, педагог, перекладач Ростислав Коломієць, доктор філософії, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, професор. Ця книжка — остання робота автора у циклі видань «Вибрані сторінки сучасного театру», присвячених творчості провідних театрів, видатних акторів і режисерів.

 

Коломієць Р. Гнат Хоткевич / Ростислав Коломієць. — Харків : ТОВ «Сиция», 2019. — 121 с. — (Знамениті українці).

Гнат Хоткевич (1877—1938) — митець небаченого в українській художній культурі масштабу творчості: бандурист, письменник, мистецтвознавець, театральний діяч, історик, педагог, етнограф, художник... Український Леонардо да Вінчі — таким він уявляється сьогодні. Своєю творчістю і організаційно-творчою діяльністю він охопив усю Україну — від Слобожанщини до Карпат. Ніщо — ні матеріальні нестатки, ні вимушена еміграція, ні переслідування з боку царизму, ні терор за часів радянської влади — не могло вгамувати його спраги до творчості. Митець українського Розстріляного відродження, романтик у житті і провидець у творчості, він був потрібен своєму народові у найважчі для нього часи. Потрібен він і нам, його нащадкам, які вибудовують українську державу.  

Коломієць Р. Остап Вишня / Ростислав Коломієць ; худож.-оформлювач С. М. Кошелєва. — Харків : Фоліо, 2019. — 120 с. — (Знамениті українці).

Остап Вишня (справжнє ім'я — Павло Михайлович Губенко, 1889—1956)  — неперевершений майстер сатиричної прози, письменник від народу і для народу, що, проживаючи разом із ним бурхливі й найтяжчі роки радянської дійсності, зумів через фейлетон та гумор дарувати надію й почуття єдності й близькості порозуміння. Він винайшов новий жанр гумористичної прози —усмішки. І вони, Вишневі, розійшлися анекдотами в читацькому середовищі... Людина з загостреним почуттям українськості, письменник болів душею за своїх рідних «чухраїнців», за жартом приховуючи розпач і біль від безсилля щось змінити. Міг лишень писати — крізь рядки натякаючи на вади дійсності, що коштувало йому свободи і майже життя, але в обмін на те подарувало неминущу любов і повагу українського читача, яку не змогли знищити навіть гидкі совісті письменника контроверсні «антиупівські» твори...

***

Лицар честі і краси. Микола Вороний у спогадах, листах і матеріалах / упоряд., передм. та приміт І. М. Лисенка. — Київ : Рада, 2011. — 208 с.

У збірку вміщено спогади про видатного українського поета. літературного критика та театрального діяча, жертви сталінських репресій, Миколу Вороного (1871—1938), його вибране листування та матеріали, які висвітлюють його життєвий і творчий шлях.

 

Соловей Е. Невпізнаний гість. Доля і спадщина Володимира Свідзінського : монографія / Елеонора Соловей ; НАН України,  Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка ; ред. Є. І. Мазніченко. — [2-ге вид.].— Київ : Наукова думка, 2016. — 240 с.

Монографія про унікального поета-нонконформіста поєднує різні аспекти, пов’язані з нагальною необхідністю осмислення ролі й місця Володимира Свідзінського (1885—1941) в український літературі. Дослідження оперте на широке коло архівних та бібліологічних джерел, на сучасне наукове розуміння природи поетичної творчості. Перша частина праці — власне життєпис, друга й третя присвячені проблемам поетики Свідзінського як поета-модерніста, що зберіг водночас глибинний зв’язок із фольклорною та літературною традицією. Перше видання монографії (2006) було відзначене премією імені Василя Стуса. 

Куліш М. Мина Мазайло. Народний Малахій. Патетична соната, 97 : п’єси / Микола Куліш ; післямова Ніни Бернадської.— Київ : Знання, 2010. — 376 с. — (Класна література).

Микола  Куліш (1892—1937) — один з найяскравіших та найбільш оригінальних українських драматургів першої половини ХХ століття. Розквіт його творчої активності припав на 20-ті — початок 30-х років – період відродження та трагедії України. Микола Гурович увійшов в драматургію одночасно з найзначнішими митцями драми першої половини ХХ століття — Бертольтом Брехтом, Гарсія Лоркою, Бернардом Шоу. З-під пера Миколи Куліша вийшло 15 п’єс, з яких 9 були поставлені за життя драматурга і згодом заборонені. Майже всі п’єси Куліша стали української національною класикою, а «Народний Малахій», «Патетична соната»  і «Маклена Граса» Ввійшли до скарбниці світової драматургії. 

Йогансен, Майк. Подорожі філософа під кепом.— Київ : Темпора, 2016. — 448 с.

У цій книжці зібрано п’ять художніх репортажів Майка Йогансена (1895—1937)  — письменника, перекладача, журналіста, мисливця, більярдиста і просто чудермайстра. Йогансен любив подорожувати, полювати й фотографувати — це неодмінні хобі мандрівника. У його доробку з десяток подорожей: від химерних пригод доктора Леонардо і прекрасної Альчести до цілком реалістичних замальовок про нафтові промисли в Казахстані. Першу традиційно називають белетристикою, решту — публіцистикою, нарисами, репортажами, а Йогансена вважають одним з основоположників цього жанру в український літературі.

 

Літературознавчі праці

 

Дзюба І. Золота нитка : нариси про (не) знаних / Іван Дзюба ;  упоряд. Олексій Сінченко. —  Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 2020. —  392 с.

У цій книжці подано есеї про українських письменників різних часів і різної життєвої та політичної долі — але всі вони створювали ту традицію відповідальності перед своїм народом і пошуку нового слова, яку Ольга Кобилянська назвала «Золотою ниткою» української літератури.

 

Славутич Я. Розстріляна муза : мартиролог. Нариси про поетів. —  2-ге вид., випр. і доп. / Яр Славутич ; вступ. ст. К. П. Волинського. —  Київ : Либідь, 1992. —  184 с.

Доктор Яр Славутич (Григорій Михайлович Жученко), професор Альбертського університету в Едмонтоні (Канада) — автор першого в світі мартирологу української літератури, що був надрукований у 1955 році в Детройті під назвою «Розстріляна муза». Працюючи над ним ще в Україні під час війни, Яр Славутич склав тоді список близько 200 поетів, письменників і літературознавців, розстріляних у в’язницях чи замучених на каторжній праці в масових таборах смерті. До списку були додані 26 нарисів про визначніших поетів.

 

Київські неокласики /  упоряд. Віра Агеєва. — Київ : Факт, 2003. —  352 с. — (Серія «Українські мемуари»).

У 1923 році сформувалася група українських поетів та письменників-модерністів початку ХХ століття «Київські неокласики». Лідером був Микола Зеров, один з найяскравіших талантів українського пореволюційного письменства, всеосяжний гуманітарій, поет критик, перекладач, історик і теоретик літератури, педагог, натхненник багатьох унікальних літературних видань.  До неокласиків також належали Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Юрій Клен, Максим Рильський.

 

Біла А. Український літературний авангард : пошуки, стильові напрямки : монографія / Анна Біла.— 2-ге вид., доп. і перероб. — Київ : Смолоскип, 2006. — 464 с.

У монографії розглядаються становлення, теоретичні засади і практичні надбання українського літературного авангарду. В колі уваги дослідниці - типологічні риси ідеологічно-естетичного руху, контекстуальні особливості функціонування авангардистських стильових напрямів, таких як футуризм, конструктивізм, експресіонізм і сюрреалізм, проблема стильових ерзаців і специфіки проникнення інноваційних принципів «лівого мистецтва» у паралельні художні дискурси. У монографії використано широкий фактичний матеріал, що дає змогу унаочнити взаємозбагачення художніх практик в авангарді і плідність естетичного експерименту в ХХ столітті.

 

Саєнко В. Українська модерна поезія 20-х років ХХ століття : Ренесансні параметри : наук.-навч. посіб. для студ. філол. спец. вузів : до 140-річчя Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова / Валентина Саєнко ; відп. ред. : В. Г. Дончик; заст. відп. ред.: М. О. Подрезова; ОНУ ім. І.І. Мечникова.. — Одеса : Астропринт, 2004. — 256 с.

Компендіум присвячено аспектам художньої своєрідності та аналізові поетичного доробку неокласиків Миколи Зерова, Михайла Драй-Хмари, Юрія Клена, Павла Филиповича та футуриста Майка Йогансена. Творчість найвидатніших репрезентантів української модерної поезії трактується з погляду особливостей поетики.

 

 

Червоний ренесанс: «Безодня» 1930—1934 роки

Жанр    — документальний фільм

Режисери — Віктор Шкурин, Олександр Фролов

Сценарист — Олександр Рожен

Рік — 2004

У 2004 році на кіностудії «Контакт» був відзнятий український документальний трисерійний фільм режисерів Віктора Шкурина та Олександра Фролова «Червоний ренесанс»: «Пролог» (1921—1925), «Пастка» (1926—1929), «Безодня» (1930—1934). Текст до фільму написав лауреат Шевченківської премії документаліст Ігор Малишевський.

Підготувала К.В. Бондарчук, завідувачка читальним залом

 

Майстер гармонії контрапунктів: до190-річчя з дня народження Йоганнеса Брамса

 

«Поки є люди, здатні всім серцем відгукуватися на музику, і поки саме такий відгук буде народжувати  в них музика Брамса – вона, ця музика, житиме» (Ганс Галь)

 

Йоганнес Брамс (1833-1897) – німецький композитор, піаніст і диригент, один з головних представників епохи романтизму.

Майбутній геній музичного мистецтва народився 7 травня 1833 року в одному з найбідніших кварталів Гамбурга в сім’ї музиканта Йоганна Якоба Брамса і економки прибуткового будинку Крістіани Ніссен. Батько, професійний музикант-контрабасист, помітив надзвичайні музичні здібності молодшого сина і став його першим учителем. Коли Йоганнесу виповнилося десять років, він вперше в житті зіграв на публіці, виконавши квінтет Бетховена і фортепіанний концерт Моцарта.

Почувши талановиту гру юного піаніста, відомий в Гамбурзі вчитель музики Едвард Марксен запросив Йоганнеса Брамса до себе в клас. Днями Йоганнес навчався в класі Едварда Марксена, ночами працював. Скрутне матеріальне становище сім’ї змушувало його братися за будь-яку роботу: переписувати ноти, аранжувати на замовлення музичні твори композиторів-сучасників, навіть грати у ресторанах і на різних концертних майданчиках міста. Це принесло юному Брамсу користь в майбутньому: так він пізнавав музику німецького демократичного побуту, що вплинуло на нього як композитора.

Брамс мріяв зробити блискучу кар’єру музиканта в рідному місті, але мрії так і залишалися мріями. І все ж йому щастило: саме в цей час він знайомиться з відомими скрипалями Едуардом Ременьї та Йозефом Йоахімом, композиторами Ференцом Лістом і Робертом Шуманом – один за одним ці видатні митці з’явилися в його житті, і кожен з них зіграв важливу роль в становленні Брамса-композитора.

Композитор Роберт Шуман в статті «Нові шляхи», написаній в жовтні 1853 року, дав таку характеристику 20-річному музиканту: «Він, той, хто покликаний стати ідеальним виразником часу, той, чия майстерність не пробивається із землі боязкими паростками, а відразу розцвітає пишним цвітом. Він з’явився, юнак світлий, у колиски якого стояли Грації і Герої. Його ім’я – Йоганнес Брамс».

У 1862 році Йоганнес Брамс прийняв запрошення на концертні виступи у Відні, сподіваючись, що його успіхи там, в Австрії, в музичній столиці світу, сприятимуть його популярності у гамбурзької публіки.

Від 1871 року до кінця свого життя митець жив у Відні. Видатний німецький композитор

Йоганнес Брамс помер 3 квітня 1897 року. У день похорону прапори на всіх кораблях в Гамбурзькому порту були приспущені.

Музична спадщина композитора Брамса вражає розмаїттям жанрів: музика камерна і симфонічна, камерно-інструментальні ансамблі, вокально-симфонічні твори, твори для фортепіано, для голосу і хору, концерти і танцювальні цикли (на жаль, Брамс не написав жодної опери).

Брамс був неперевершеним майстром у володінні контрапунтами. Багатоголосся, гармонійне звучання різних самостійних мелодій в творах видатного німецького композитора зачаровувало його сучасників і наступні покоління шанувальників. Зачаровують вони і нас, людей XXI століття: сонати, симфонії, фортепіанні вальси, романси, пісні, інтермецо, капричіо тощо. Музика Йоганнеса Брамса сповнена сильних пристрастей, потужної енергетики і водночас лірично-ніжна, мелодійна.

Життя і творчість останнього видатного представника німецької музики XIX століття, котрий розвивав ідейно-художні традиції передової національної культури, новатора і одночасно традиціоналіста, реаліста і романтика, супроводжувала одна Муза – Музика. Їй він дарував Всесвіт своєї душі: безмежжя ідей, образів, емоцій, звуків.

 

 

Література про життя та творчість композитора

 

Бондурянский А. Фортепианные трио Иоганнеса Брамса: проблемы интерпретации [Текст] / А. Бондурянский; [рецензент А.А. Мельников]. – Москва : Музыка, 1986. – 78 с. – (Вопросы истории, теории, методики).

В книге освещается один из важнейших разделов камерно-инструментального творчества Брамса. Каждому из пяти фортепианных трио посвящена отдельная глава, в которой содержатся краткие сведения из истории создания произведения, даются представления о его образном строе и драматургии. Однако основное внимание сосредоточено на детальном исполнительском анализе, на проблемах интерпретации, стилистических особенностях и т. д.

Обобщая свой педагогический и концертно-исполнительский опыт, автор – пианист известного «Московского трио», преподаватель кафедры камерного ансамбля и квартета Московской консерватории – дает ценные методические рекомендации как конкретно-технологического, так и обобщенно-интерпретационного характера. Книга адресована исполнителям-ансамблистам, учащимся и педагогам камерных классов консерваторий и музыкальных училищ. 

Грасбергер Ф. Иоганнес Брамс [Текст] / Ф. Грасбергер; пер. с нем. В.Г. Шнитке; [ред. В. Ерохин, худ. ред. Ю.Зеленков]. – Москва : Музыка, 1980. – 71 с.: ил.

Краткий очерк жизни и творчества великого немецкого композитора, деятельность которого была связана с музыкальной жизнью, как Германии, так и Австрии. Уделяется внимание творческому методу И. Брамса, особенностям его стиля.

Книга снабжена многочисленными иллюстрациями, хронологическим обзором жизни и деятельности И. Брамса, перечнем его произведений и кратким источниковедческим приложением. Издание рассчитано на широкие круги любителей музыки. 

Друскин М. С. Иоганнес Брамс [Текст] / М. С. Друскин; [ред. Ю. Хохлов, худож. А. Радищев]. – Москва : Музгиз, 1959. – 143 с.

Книга посвящена жизни и творчеству выдающегося немецкого композитора, пианиста, дирижера – одного из ярчайших представителей позднего романтизма. В ней обрисованы творческий путь, эстетические взгляды и художественный облик Брамса, дана краткая характеристика его произведений. Брошюра представляет интерес для учащихся музыкальных учебных заведений, а также широкого круга любителей музыки. 

Друскин М. С. Иоганнес Брамс [Текст] / М. С. Друскин. – 2-е изд., доп.; [ред. Д. Фришман, худ. Б. Резников]. – Москва : Музыка, 1970. – 111 с.

Брошюра посвящена жизни и творчеству выдающегося немецкого композитора, пианиста, дирижера – одного из ярчайших представителей позднего романтизма. В ней обрисованы творческий путь, эстетические взгляды и художественный облик Брамса, дана краткая характеристика его произведений (среди них – симфонии, вокальные сочинения, фортепианные пьесы, камерные ансамбли).

Брошюра представляет интерес для учащихся музыкальных учебных заведений, а также широкого круга любителей музыки. 

Симфонии Брамса [Текст]; [ред. Н. Шахназарова]. – Москва : Музгиз, 1959. – 40 с. – (Библиотека слушателя концертов).

Настоящая брошюра представляет собой переиздание с незначительными сокращениями очерка о симфониях Брамса, опубликованного в книге И. Соллертинского Музыкально-исторические этюды. Автор очерка о первой  симфонии И. Брамса М.С. Друскин рассматривает, анализирует ее художественные достоинства, находит общие черты с творчеством классиков античного искусства, рассматривает первую симфонию немецкого композитора, как художественный документ времени, посвященный взлетам и падениям в судьбе художника-романтика.

 

Царева Е. М. Иоганнес Брамс [Текст] / Е. М.Царева; [ред. Г. Шестаков, худож. Ю. Зеленков]. – Москва.: Музыка, 1986. – 383 с., ил. – (Классика мировой музыкальной культуры).

Книга посвящена жизни и творчеству Иоганнеса Брамса. Автор подробно рассматривает все крупные произведения композитора, выявляет особенности стиля Брамса. Широко привлекается эпистолярное наследие великого композитора. Книга адресована музыкантам и любителям музыки.

 

Вокальні твори композитора

 

Брамс Й. Детские народные песни [Ноты] : в обраб. для голоса с фп. / Й. Брамс; пер. Э. Александровой; [ред. М. Городецкая, лит. ред. А. Тарасова]. – Москва : Музыка, 1963. – 19 с.

Брамс Й. Избранные песни [Ноты] : для голоса в сопровожд. фп. / Й. Брамс; [ред. Р. Рустамов, лит. ред. И. Емельянова]. – Москва : Музыка, 1983. – 47 с.

Брамс Й. Избранные песни [Ноты] : для голоса в сопровожд. фп. / Й. Брамс; пер. И. Ивановского; [ред. А.Г Петропавлов]. – Ленинград : Музыка, 1985. – 78 с.

Брамс И. Избранные песни [Ноты] : для голоса с фп. тетр. 1 / И. Брамс; сост. А. Ерохин [ред. Н. Богданова, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Музгиз, 1959. – 60 с.

Брамс И. Избранные песни [Ноты] : для голоса с фп. тетр. 2 / И. Брамс; пер. И. Ивановского; [ред. Н. Богданова, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Музгиз, 1960. – 88 с.

Брамс И. Колыбельная [Ноты] : для голоса с фп. / И. Брамс; [ред. В. Рыжкова, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Музгиз, 1960. – (Репертуар школьной музыкальной самодеятельности).

Брамс Й. Немецкие народные песни [Ноты] : обраб. для голоса с фп. / Й. Брамс; пер. Э. Александровой; сост. А. Ерохин; [ред. Р. Рустамов, лит. ред. И. Емельянова]. – Москва : Музыка, 1971. – 56 с. – (Зарубежная вокальная музыка).

Брамс И. Ода Сафо [Ноты] : для высок. голоса с фп. / И. Брамс; [ред. Ю. Ефимов, лит. ред. Р. Нейман]. – Москва : Музгиз, 1954. – 3 с. – (Концертный репертуар вокалиста).

Брамс И. Ода Сафо. Воскресное утро [Ноты] : для тенора в сопровожд. фп. / И. Брамс; [ред. М. Городецкая, лит. ред. Л. Чудова]. – Москва : Музыка, 1961. – 7 с. – (Концертный репертуар вокалиста).

Брамс И. Песни любви [Ноты] : вальсы: для четырех голосов или хора и фп. в четыре руки / И. Брамс; сл. Ф.В. Даумера; Ор.52; [ред. Г. Смирнов, лит. ред. О. Соловьева]. – Москва : Музыка, 1990. – 80 с.

Брамс И. Постой, моя отрада…Всадник [Ноты] : немец. нар. песни в обраб. для голоса в сопровожд. фп. / И. Брамс; пер. Э. Александровой; [ред. М. Городецкий, лит. ред. А. Тарасова]. – Москва : Музыка, 1987. – 4 с.

Брамс И. Тебя забыть [Ноты] : для низкого голоса с фп. / И. Брамс; [ред. Ю. Яцевич]. – Москва – Ленинград : Гос. муз. изд-во, 1950. – 5 с.

Брамс И. Тебя не видеть боле. Воскресное утро [Ноты] : для сред. голоса в сопровожд. фп. / И. Брамс; [ред. Н. Полынский, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Музгиз, 1962. – 7 с. – (Вокальная библиотека художественной самодеятельности).

Брамс И. Глубже все моя дремота. Шуберт Ф. Ты мой покой [Ноты] : для высок. голоса с фп. / И. Брамс; Ф. Шуберт; [ред. Н. Полынский, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Музгиз, 1961. – 11 с. – (Вокальная библиотека художественной самодеятельности).

Брамс И. Смуглый парень в пляске бурной. Дворжак А.Нивы и рощи полны покоя. Шопен Ф. Желание [Ноты] : для высок. голоса в сопровожд фп. / И. Брамс; А. Дворжак; Ф. Шопен; [ред. О. Левтонова, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Музгиз, 1961. – 11 с. – (Вокальная библиотека художественной самодеятельности).

 

Хорові твори композитора

 

Брамс Й. Избранные хоровые произведения [Ноты] : без сопровожд. и в сопровожд. фп. / Й. Брамс; сост. Б. Тевлин; [ред. Ю. Александров, лит. ред. А. Землякова]. – Москва : Музыка, 1976. – 67 с. – (Хоровые произведения).

Брамс Й. Избранные хоры [Ноты] : без сопровожд. и в сопровожд. фп. / Й. Брамс; ред.- сост. Н. Шелков; [ред. В. Краснов]. – Ленинград : Музыка, 1974. – 124 с.

 

Фортепіанні твори композитора

 

Брамс И. Вариации на тему Паганини [Ноты] : для фп. / И. Брамс; [ред. Э. Бабасян]. – Москва : Музыка, 1972. – 40 с.

Брамс И. Венгерские танцы [Ноты] : для фп. в 4 руки; тетр. 1 и 2 / И. Брамс; [ред. Ю. Яцевич]. – Москва : Гос. муз. изд-во, 1954. – 45 с.

Брамс И. Венгерский танец №8 [Ноты] : для фп. / И. Брамс; [ред. К. Сорокин]. – Москва : Музгиз, 1960. – 9 с. – (Популярная библиотека пианиста).

Брамс Й. Вибрані твори для фортепіано [Ноти] / Й. Брамс; ред. В. Бойкова; [ред. О.В. Яворик, літ. ред. Є.А. Лур'є]. – Київ : Муз. Україна, 1983. – 247 с. – (Перлини світової музики).

Брамс И. Второй концерт. Соч. 83 [Ноты] : для фп. с орк.: перелож. для двух фп. / И. Брамс; ред.: Я. Зак, Я. Мильштейн; [ред. А. Бакулов]. – Москва : Музыка, 1965. – 132 с.

Брамс И. Две рапсодии. Соч. 79 [Ноты] : для фп. / И. Брамс. – Москва : Музыка, 1971. – 22 с.

Брамс И. Избранные венгерские танцы [Ноты] : для фп. в 4 руки / И. Брамс; [ред. Ю. Соловьев]. – Москва : Музыка, 1967. – 59 с. – (Музыка отдыха. Библиотека пианиста любителя).

Брамс И. Избранные пьесы [Ноты] : для фп. / И. Брамс; ред. В. Белова; [ред. Э. Бабасян]. – Москва : Музыка, 1973. – 52 с.

Брамс И. Концерт №1 ре минор. Ор. 15. [Ноты] : для фп. с орк.: перелож. для двух фп. / И. Брамс; ред. Э. Зауэр; [ред. Н. Копчевский]. – Москва : Музыка, 1974. – 88 с.

Брамс И. Пьесы [Ноты] : для фп. / И. Брамс; [ред. М.А. Элик]. – Ленинград : Музыка, 1973. – 75 с.

Брамс И. Пьесы [Ноты] : для фп. / И. Брамс. – 2-е. изд.; [ред. М.А. Элик]. – Ленинград : Музыка, 1977. – 75 с.

Брамс И. Рапсодия. Си минор. Соч. 79.№ 1. [Ноты] : для фп. / И. Брамс; [ред. Ю. Комальков]. – Москва : Музыка, 1965. – 13 с.

Брамс И. Рапсодия. Си минор. Соч. 79.№ 1. [Ноты] : для фп. / И. Брамс; [ред. Н. Копчевский]. – Москва : Музыка, 1982. – 11 с.

Брамс И. Русский сувенир [Ноты] : транскр. в форме фантазии на рус. песни для фп. в 4 руки / И. Брамс; [ред. Н. Копчевский]. – Москва : Музыка, 1973. – 52 с.

Брамс И. Полное собрание сочинений: для фортепьяно Т. 2. [Ноты] / И. Брамс; под наблюдением и с коммент. Я.И. Мильштейна; [ред. К. Сорокин, лит. ред.В. Кичоровская]. – Москва : Гос. муз. изд-во, 1961. – 194 с. – (Классики мировой фортепьянной музыки).

Брамс И. Симфонии [Ноты] : перелож. для фп. в 2 руки О. Зингера / И. Брамс; [ред. Н. Богданова]. – Москва : Музыка, 1984. – 159 с.

Брамс И. Соната. До мажор [Ноты] : для фп. / И. Брамс; ред. А. Рутгарт; [ред. Э. Бабасян]. – Москва : Музыка, 1976. – 33 с.

Брамс И. Соната. Фа-диез минор. Соч. 2. [Ноты] : для фп. / И. Брамс; ред. А. Рутгарт; [ред. Э. Бабасян]. – Москва : Музыка, 1977. – 27 с.

Брамс И. Соната. Фа минор. Соч. 5. [Ноты] : для фп. / И. Брамс; [ред. Н. Копчевский]. – Москва : Музыка, 1975. – 44 с.

Брамс Й Угорський танець № 5 [Ноти] : для фортепіано / Й. Брамс. – Київ : Муз. Україна, 1995. – 4 с.

Брамс Й Угорський танець № 5 [Ноти] : для фортепіано / Й. Брамc; [ред. О.В. Яворик, літ ред. Л.Н. Рохліна]. – Київ : Муз. Україна, 1986. – 5 с. – (Улюблені мелодії).

Brahms album. Zongorara [Notes] : klavier: for piano; [felelos vezeto Kormany Imre]. – Budapest : Editio Musica, 19… – 75 s.

Brahms Johannes Danses hongroises [Notes] : pour piano; transcription pour piano a deux mains / Johannes Brahms; [par Andras Borgulya et Karoly Vaczi]. – Budapest : Editio Musica, 1963. – 69 s.

Brahms Johannes Walzer fur klavier Op. 39 №. 15 [Notes] : beide zweihandige fassungen: both piano solo versions / Brahms Johannes; [felelos vezeto Kormany Imre]. – Budapest: Editio Musica, 1982. – 3 s. + facsimile.

Brahms Johannes Keringok:z zongorara. Walzer fur klavier [Notes] : for piano / Johannes Brahms; [felelos vezeto Kormany Imre]. – Budapest: Editio Musica, 1985. – 19 s.

Brahms Johannes Rondo Alla Zingarese [Notes] : fur klavier bearbeitet / Johannes Brahms; [von arranged for piano Dohnanyi Erno]. – Budapest: Editio Musica, 1983. – 14 s.

Brahms Johannes 51 Cwiczen [Notes] : na fortepian c. 1., c 2. / Johannes Brahms. – Krakow: P W M, 1963. – 67 s.

Brahms Johannes 82. Brahms intermezzo op. 118 [Notes] : fortepianowe. / Johannes Brahms; [red. L. Pilecka]. – Krakow: P W M, 1980. – 7 s. – (Miniatury fortepianowe).

 

Твори композитора для музичних інструментів

 

Брамс И. Венгерский танец № 1 [Ноты] : обраб. для скрипки и фп. / И. Брамс; [ред. Т. Ямпольский]. – Москва : Музыка, 1984. – 7 с.

Брамс И. Венгерский танец № 5 [Ноты] : перелож. для скрипки и фп. / И. Брамс; [ред. Т. Ямпольский]. – Москва : Музыка, 1979. – 7 с.

Брамс И. Венгерский танец № 6 [Ноты] / И. Брамс; [ред. Б. Страннолюбский]. – Москва : Гос. муз. изд-во, 1958. – 8 с. – (Концертный репертуар баяниста).

Брамс И. Венгерский танец № 8 [Ноты] : перелож. для скрипки и фп. / И. Брамс; [ред. Т. Ямпольский]. – Москва : Музыка, 1982. – 7 с.

Брамс Й. Восемь песен [Ноты] : перелож. для виолончели и фп. / Й. Брамс; [ред. А.Г. Асламозов]. – Ленинград : Музыка, 1985. – 27 с.

Брамс И. Соната № 1. Соната № 2 [Ноты] : для виолончели и фп. / И. Брамс; [ред. В. Мурзин]. – Москва : Музыка, 1983. – 79 с.

Брамс И. Сонаты [Ноты] : для скрипки и фп. / И. Брамс; [ред. Т. Ямпольский]. – Москва : Музыка, 1977. – 99 с.

Брамс И. Сонаты [Ноты] : для скрипки и фп. / И. Брамс; ред.: К. Флеш, А. Шнабель; [ред. С. Стемпневский]. – Москва : Музыка, 1966. – 100 с.

Скрипичные каденции. Вып. 6. [Ноты] : каденции к концерту И. Брамса; сост. и ред. Д. Цыганов [ред. Т. Ямпольский]. – Москва : Музыка, 1973. – 68 с.

 

Твори композитора для симфонічного оркестру

Брамс И. Избранные венгерские танцы [Ноты] : партит. / И. Брамс; [ред. Д. Чупатов, лит. ред. А. Землякова]. – Москва : Музыка, 1975. – 180 с.

Брамс И. Симфония № 1 [Ноты] : партит. / И. Брамс; [ред. Н. Д. Толстой]. – Ленинград : Музыка, 1980. – 191 с.

Брамс И. Трагическая увертюра. Академическая увертюра [Ноты] : для симф. орк.: партит. / И. Брамс; [ред. А.Г. Асламозов]. – Ленинград : Музыка, 1982. – 64 с.

Підготували: Т.М. Шилова, завідувачка відділу мистецтв, та О.М. Карпінський (відео), провідний бібліотекар відділу мистецтв