* * * 2022 * * * Міжнародний рік кустарного рибальства та аквакультури * * * 2022 * * * Місто Гренобль (Франція) - Європейська зелена столиця * * * 2022 * * * Каунас (Литва) та Еш-сюр-Альзетт (Люксембург) – культурні столиці Європи * * * 2022 * * * Гвадалахара (Мексіка) - Всесвітня столиця книги * * * 2022 * * * Рік збреження природи та живого миру в Україні * * * 2022 * * * 300-річчя від дня народження видатного українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, педагога Григорія Савича Сковороди * * * 2022 * * * 150-річчя від дня народження зірки світового оперного мистецтва Соломії Крушельницької * * * 2022 ***

понеділок, 23 травня 2022 р.

«Творець музики, добра та любові»: до 140-річчя від дня народження Кирила Стеценка

 

 

«Я хочу це все закінчити і привести в порядок, щоб для нащадків нічого недосказаного не лишилось» К. Стеценко (з листа до поета О. Коваленка від 19.X.1910 р.)

 



Кирило Григорович Стеценко (1882-1922) – видатний композитор, диригент, педагог, організатор і мистецький діяч.

Кирило Григорович Стеценко народився 24 травня 1882 року в селі Квітки на Канівщині в сім’ї маляра-іконписця. Його дитинство пройшло серед сільської природи, цікавих і багатих піснями народних звичаїв.

В сім’ї Стеценка з великою любов’ю й пошаною ставилися до музики. Вчитися Стеценко починає у сільського дяка Платона Старжевського, який, помітивши музичне обдаровання й хороший голос хлопця, взяв його у хор і знайомив з музичною грамотою.

З десятирічного віку К. Стеценко переважно перебуває в Києві. Його віддають до Софійської духовної школи, а також до школи художника М. Мурашка. Поряд з інтересом до живопису хлопця вабить музичне мистецтво, красиве, злагоджене хорове звучання. Природні музичні здібності знаходять у шкільному хорі грунт для плідного розвитку. Спочатку він – найкращий хорист, а потім і керівник хору.

Закінчивши в 1897 році школу, Стеценко вступає до Київської семінарії. Давні хорові традиції Київської семінарії сприяли дальшому розвитку молодого музиканта.

Кирило Стеценко, випускник музично – драматичної школи у Києві, брав участь у діяльності товариства ім. М. Леонтовича, опікувався створенням кобзарського осередку, об’єднанням музикантів-модерністів, проблемами музичної і загальної освіти, справами церковної музики та у кожній з цих ланок досяг помітних успіхів.

Про нього М. Лисенко казав: «Ось хто замінить мене по моїй смерті!». Очоливши музично-хорову секцію у «Дніпросоюзі», він організував першу та другу мандрівні капели. Перша капела, а згодом – Державна українська мандрівна капела «Думка» діяла під поводом Нестора Городовенка; другою керував Кирило Стеценко і здійснив з нею 1920 р. велику концертну подорож Україною. Участь у ній узяв видатний поет П. Тичина, згодом він описав її у книзі спогадів «Подорож з капелою К. Стеценка».

Основне місце у доробку Кирила Стеценка належить хоровим творам, серед яких п’ять кантат, літургія, панахида пам’яті М. Лисенка, численні обробки народних пісень. Крім цього, митець залишив після себе романси, серед них рідкісні для української музики того часу – сатиричні, на тексти французького поета П. Беранже, а також ліричні та драматичні вокальні композиції на поезії М. Рильського, Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, С. Черкасенка, казкові опери для дітей «Івасик - Телесик» та «Лисичка, котик і пивник». Композитор звернувся до новаторського жанру європейського музичного мистецтва – моноопери (музичної вистави для одного виконавця), на античний сюжет Іфігенія в Тавриді» у переспіві Лесі Українки.

Натхненна творчість композитора, розкриваючи художню неповторність національного фольклору і духовної музики , набуває дедалі ширшого визнання, захоплює своєрідним осмисленням оточуючого світу. Сповнена гуманізму, етичної наснаги, музика Кирила Стеценка належить до високих надбань української культури.




Література про життя та творчість

 


Лісецький С. Риси стилю творчості К.Стеценка [Текст] / С. И. Лісецький ; [ред. Р. М. Немировський, худож. О. І. Мікловда] – Київ : Муз. Україна, 1977. – 123 с.

У праці досліджується творчість видатного українського композитора початку XX століття Кирила Григоровича Стеценка. В ній висвітлюється соціально-історичний грунт, на якому зріс Стеценко – митець, виявляються фактори, що впливали на формування стильових особливостей його творчості, аналізуються елементи музичного стилю композитора.


Лісецький С. Кирило Стеценко [Текст] / С. И. Лісецький ; [ред. Р. М. Немировський, худож. Б. Й. Бродський]. – Київ : Муз. Україна, 1974. – 44 с.: іл. – (Творчі портрети українських композиторів).

Серія «Творчі портрети українських композиторів», яка знайомить найширші кола читачів і шанувальників музики з українськими композиторами, підготувала невелику за обсягом книжку, яка розповідає про життєвий і творчий шлях українського композитора, диригента, педагога – Кирила Григоровича Стеценка.




Пархоменко Л. Кирило Григорович Стеценко [Текст] / Л. А. Пархоменко ; [ред. Є. В. Христич, худож. В. К. Стеценко]. – Київ : Мистецтво, 1963. – 232 с.

Ця монографія розповідає про шлях у мистецтво одного з кращих українських композиторів, його просвітницьку та музично-організаційну діяльність, творчі зустрічі й взаємини з М. Лисенком, М. Леонтовичем, Я. Степовим, О. Кошицем та іншими митцями. У книзі аналізуються основні твори композитора.

Пархоменко Л. Кирило Григорович Стеценко [Текст] / Л. А. Пархоменко ; [ред. Т. В. Тихонович, худож. Д. Д. Грибов]. – Київ : Муз. Україна, 1973. – 264 с.

Ця книга є другим доповненим виданням монографії «К. Стеценко», з якої читач дізнається про шлях у мистецтво одного з кращих українських композиторів, його просвітницьку і музично-громадську діяльність, творчі зустрічі й взаємини з М. Лисенком, М. Леонтовичем, Я. Степовим, О. Кошицем та іншими митцями. У книзі аналізуються основні твори композитора, висвітлюються його естетичні погляди та риси музичного стилю.


Пархоменко Л. Кирило Стеценко [Текст] / Л. А. Пархоменко ; [ред. І. М. Сікорська, фот. Є. М. Ляхова]. – Київ : Муз. Україна, 2009. – 390 с.: фот.

Монографія про видатного українського композитора К. Г. Стеценка, про його життєвий та творчий шлях у мистецтві, про взаємини з видатними українськими композиторами, просвітительську діяльність.

У монографії представлено нові документальні дані, переглянуто й поглиблено аналіз найвидатніших творів композитора, а також досліджені твори, (основні з них ілюструються нотними прикладами). Призначена для музикознавців і широкого круга читачів.


Кирило Стеценко : спогади, листи, матеріали [Текст] ; [упоряд., вступ. ст. Є. Федотова]. – Київ : Муз. Україна, 1981. – 480 с.

Запропоноване видання присвячене життєвому та творчому шляху українського композитора – класика Кирила Стеценка. В книгу увійшли спогади сучасників, рецензії музичних творів, концертні виступи Кирила Стеценка, особисті та офіційні листи, оригінальні теоретичні, педагогічні та критичні статті композитора та документи.


Товстуха Є.С. Кирило Стеценко [Текст] : біограф. повість / Є.С. Товстуха ; [ред. П. Ф. Кравчук, худож ред. С. В. Василенко]. – Київ : Молодь, 1982. – 200с.: фотоіл. – (Уславлені імена. Вип. 57.).

Біографічна повість про Кирила Стеценка є першою спробою широкого художньо-літературного висвітлення життєвого шляху видатного українського композитора, творчість якого залишила глибокий слід в історії української музики.

Повість видана до 100-річчя з дня народження К. Стеценка, розрахована на широкого кола читачів та шанувальників музики і вітчизняної культури.



 

Зібрання творів композитора

 

Стеценко К. Солоспіви й ансамблі [Ноти] : зібр. творів в 5 т. / Кирило Стеценко ; [муз. ред. В. Д. Кирейка, літ. ред. П.. Г. Тичини]. – Київ : Мистецтво, 1963. –

Т. 2. – 1963. – 181 с.






Стеценко К. Театральна музика [Ноти] : зібр. творів в 5 т. / Кирило Стеценко ; [муз. ред. В. Д. Кирейка, літ. ред. П.. Г. Тичини]. – Київ : Мистецтво, 1965. –

Т. 4. – 1965. – 271 с.

 







Вокальні твори композитора

 


Квітка-Основ’яненко Г. Сватання на Гончарівці [Ноти] : оперета в 3-х діях : клавір / Григорій Квітка-Основ’яненко; муз. упоряд. Кирило Стеценко ; [ред. Ф. Надененко; худож. В. Хоменко]. – Київ : Держ. вид-во образотвор. мистецтва і муз. літ. УРСР, 1958. – 104 с.





Стеценко К. В’ється стежка [Ноти] : для голосу і фортепіано / Кирило Стеценко; слова М. Славинського. – Київ : Мистецтво, [1955]. – 4 с.







Стеценко К. В’ється стежка [Ноти] : для баритона або тенора / Кирило Стеценко; слова М. Славинського. – Київ : Мистецтво, [1949]. – 4 с.







Стеценко К. Дивлюсь я на яснії зорі [Ноти] : для голосу і фортепіано / Кирило Стеценко; слова Л. Українки. – Київ : Мистецтво, [1955]. – 4 с.







Стеценко К. Дивлюсь я на яснії зорі [Ноти] : романс для скрипки і фортепіано / Кирило Стеценко; транскрипція І. Добржинця. – [Київ]. – 8 с.


Стеценко К. О, не дивуйсь [Ноти] / Кирило Стеценко; слова О.Олеся. – Київ : Держ. вид-во образотвор. мистецтва і муз. літ. УРСР, 1958. – 6 с.







Стеценко К. Ой, чого ти, дубе [Ноти] / Кирило Стеценко; слова С. Черкасенка. – Київ : Мистецтво, [1949]. – 4 с.








Стеценко К. Плавай, плавай, лебедонько [Ноти] / Кирило Стеценко; слова Т. Шевченка. – Київ : Мистецтво, [1950]. – 8 с.








Стеценко К. Стояла я і слухала весну [Ноти] : для голосу і фортепіано / Кирило Стеценко; слова Лесі Українки. – Київ : Мистецтво, [1955]. – 4 с.







Стеценко К. Стояла я і слухала весну [Ноти] : для мецо-сопрано / Кирило Стеценко; слова Л. Українки. – Київ : Мистецтво, [1950]. – 4 с.

 









Хорові твори композитора



Стеценко К. Вибрані хорові твори [Ноти] / Кирило Стеценко ; [упоряд. Ю. Таранченко ред. Ф. Надененко; худож. В. Хоменко]. – Київ : Мистецтво, 1950. – 79 с.







Кирило Стеценко Кантати і хори [Ноти] / Кирило Стеценко ; [упоряд. М. С. Юрченко; вступ. ст. Л. О. Пархоменко]. – Київ : Муз. Україна, 2008. – 323 с.







Стеценко К. Кантати та хори [Ноти] / Кирило Стеценко ; [упоряд. В. М. Іконник; вступ. ст. П. Тичина]. – Київ : Муз. Україна, 1982. – 240 с.







Стеценко К. Обробки українських народних пісень [Ноти] : для хору без супроводу / Кирило Стеценко ; [ред.-упоряд. Г. А. Ніколаєва]. – Київ : Муз. Україна, 1980. – 40 с.










Підготувала Т.М. Шилова, завідувач відділу мистецтв

Юзеф-Ігнацій Крашевський – найплодовитіший автор в історії польської літератури: до 210-річчя від дня народження польського письменника


Юзеф-Ігнацій Крашевський (1812 - 1887) – різностороння людина, яка внесла свій значущий внесок до польської історії та культури.

Він був письменником, публіцистом, художником, видавцем, істориком, філософом, польським та українським громадським і політичним діячом, найбільш плідним автором в історії польської літератури (його літературна спадщина налічує близько 600 томів творів з різних жанрів та галузей знань).

І хоча у відділі літератури іноземними мовами можна знайти велику кількість його книг, сьогодні ми пропонуємо вашій увазі романи із знаменитого циклу Юзефа-Ігнація Крашевського «Історія Польщі».

Цей історичний цикл сягає періоду з 10 по 18 сторіччя і присвячений важливим віхам у становленні польської нації і польської державності. Автор зберігає певний стиль різноманітності в кожному творі, складаючи цілісну розповідну систему у такому багатотомному циклі (29 романів) про епоху польської княжої та королівської династії П’ястів.

Першим історично достовірним князем цієї династії був Мешко I (960-992).

Треба відмітити, що незважаючи на величний задум розказати про славну і шляхетну історію своєї Батьківщини, Крашевський зображає героїчні постаті звичайними людьми з притаманними їм недоліками. Так, Мешко був м’якотілим і не дуже інтелектуально розвинутим, а Болеслав Хоробрий – тираном і недобрим хазяїном. Виключенням є Владислав Варненчик, який є хоробрим чесним лицарем.

Основний задум автора - це відтворення тої чи іншої історичної епохи достовірно і без зайвого пафосу.


Запрошуємо всіх, хто любить літературу і цікавиться історією, познайомитися з творами цього талановитого автора. А для тих, хто володіє або вивчає польську мову, почитати його в оригіналі.

 

Kraszewski, Józef Ignacy. Lubonie: Powieść z X wieku [Text] / J. I. Kraszewski. – Warszawa: Lud. Spółdz. Wydaw., 1966. – 324, [16] s.: ill. – (Cykl powieści historycznych obejmujących “ Dzieje polski” / Red. kom. pod przewodn. Prof. Dra Juliana Krzyżanowskiego.

Дія другої повісті з історичного циклу І. Крашевського «Історія Польщі» «Любоні: історія з Х століття»(1876) відбувається в 964-973 роках, в часи Священної Римської імперії, що стала центром західного християнського світу, коли імператором у 962 році став герцог Саксонський Отто (Оттон). На фоні важливих політичних подій того часу автор зосередив увагу на християнізації Польщі і історії вигаданого титульного польського роду Любонів. Заможна правителька роду страждає від втрати сина Власта, який потрапив у полон під час боїв з германцями. Через багато років Власт несподівано повертається. Він приховує, що прийняв християнську віру і є священиком. Він приїхав як отець Матія, щоб навернути своїх співвітчизників до християнської віри.. Це призводить до неминучого конфлікту з родиною, для яких християнство є вірою ворогів.


«Цей твір має велику художню цінність, що виражається в компактності композиції, в яскраво розвинутій дії, у багатьох цікавих і художньо красивих уривках і в чудовій характеристиці персонажів» (Є. Яровецький).



Kraszewski, Józef Ignacy. Boleszczyce: Powieść z czasów Bolesława Szczodrego [Text] / J. I. Kraszewski. – Warszawa: Lud. Spółdz. Wydaw., 1967. – 300, [18] s.: ill. – (Cykl powieści historycznych obejmujących «Dzieje polski» / Red. kom. pod przewodn. Prof. Dra Juliana Krzyżanowskiego.

Дія п’ятої історичної повісті «Болещиці: повість із часів Болеслава Щедрого» (1877) відбувається наприкінці правління Болеслава Сміливого, починаючи з весни 1079 року. Хоча країна під його владою є значною державою з сильною королівською владою, авторитаризм короля та його вільний спосіб життя провокує зростаюче невдоволення серед його підданих. Оточений вірними охоронцями – «Болещиками», правитель не має відкритих супротивників і не терпить найменшої критики своїх дій. Єдиний, хто має сміливість наставляти короля, – це широко шанований краківський єпископ Станіслав Щепанівський, що часто вказує королю на його провини та моральні недоліки. Назріває і формується опозиція серед лицарів і знаті, підбурювана Мстиславом з Буженіна, у якого правитель спокусив молоду дружину і відкрито зробив своєю коханкою. Все менше людей залишається на боці короля…


Kraszewski, Józef Ignacy. Jelita : Legenda herbowa z r. 1331[Text] / J. I. Kraszewski; Przygot. do druku, posl. i przypisami opatrz. Julius Kijas. – Warszawa: Lud. Spółd. Wydaw., 1959. – 256, [2] s.: ill. – (Cykl powieści historycznych obejmujących «Dzieje polski» / Red. kom. pod przewodn. Prof. Dra Juliana Krzyżanowskiego i Wincentego Danka; XIII).

Тринадцятий роман з історичного циклу «Єліта: гербова повість із 1331 р.» (1880) пояснює обставини створення одного з найдавніших польських гербів – Єліти . Сюжет розгортається навколо тевтонської навали на Польщу в 1331 році, яка закінчилася битвою під Пловцями. В ній бере участь головний герой роману Флоріан Грей із Сурденги, лицар із Серадзького краю – взірець лицарських чеснот, патріотизму, відданості Батьківщині. Антигероєм роману є історична особа – магнат Вінцент Шамотульський, обурений тим, що король відібрав у нього посаду генерального старости Ґожува Велькопольського, де він мав абсолютну владу. Він їде до Тевтонських лицарів і пропонує їм свої послуги. Згодом разом з ними бере участь у поході на польські землі. Лише через деякий час, ставши свідком звірств тевтонців над польським населенням, він усвідомлює свою помилку і хоче спокутувати свою провину. В історичній науці факт зради не є підтвердженим, але І. Крашевський так майстерно створив захоплюючу легенду, що багато поколінь з задоволенням продовжують читати цей твір.



Kraszewski, Józef Ignacy. Królewscy synowie: powieść z czasów Władysława Hermana i Krzywoustego [Text] /J. I. Kraszewski. – Warszawa: Lud. Spółd. Wydaw., 1957. – 525 s. – (Cykl powieści historycznych obejmujących «Dzieje polski»).

Основним історичним джерелом для шостого роману «Королівські сини»: роман часів Владислава І Германа Кривовустого» (1877) була Хроніка Гала Аноніма. Головні герої, сини князя Владислава Германа – два зведені брати Збігнєв і Болеслав. Їхнє суперництво автор показує на тлі панорами історії Польщі на зламі 11-12 століть. Збігнєв є сином жінки-наложниці. Коли Владислав несподівано став правителем держави після вигнання його брата Болеслава Великого, він відправив «незаконного» нащадку до монастиря, де той повинен був провести решту свого життя. Але Збігнєв не хоче змиритися зі своєю долею і, скориставшись ворожнечею польських панів до воєводи Сєцеха, піднімає повстання проти нього, а значить і проти власного батька. Два брати є антиподами один одного: Збігнев показаний ледащою і невправною людиною, честолюбною і дріб’язковою, здатною на будь-яку підлість заради влади і багатства. А Болеслав є взірцем благородства і великодушності, що притаманна справжньому правителю і лицарю.


Kraszewski, Józef Ignacy. Historia prawdziwa o Petrku Włałcie palatynie, którego zwano Duninem: opowiadanie historyczne z XII wieku [Text] / J. I. Kraszewski. – Warszawa: Lud. Spółd. Wydaw., 1956. – 309 s. – (Cykl powieści historycznych obejmujących «Dzieje polski»).

«Справжня історія про палатина Петрика Власта, якого звали Дуніним: історичне оповідання з ХІІ століття»(1878) - сьомий роман, що належить до серії «Історія Польщі». У другій половині 12 ст. Польська держава поділена на округи, якими керують чотири князі – сини Болеслава Кривоустого. Старший з них, Владислав, також є старшим князем. Його честолюбна дружина Агнешка переконує його виступити проти своїх братів і взяти повну владу над усією країною. Його намірам протистоїть шляхта на чолі з воєводою Петром Властом. Проте за свій виступ проти Владислава йому доведеться заплатити високу ціну.


Kraszewski, Józef Ignacy. Strzemieńczyk : Czasy Władysława Warneńczyk [Text] / J. I. Kraszewski. – Warszawa: Lud. Spółdz. Wydaw., 1981. – 364, [32] s.: ill. – (Cykl powieści historycznych obejmujących «Dzieje polski» / Red. kom. pod przewodn. Prof. dra Czesława Hernasa; XVIII ). Вісімнадцятий роман з історичного циклу «Історія Польщі» «Стременний» (1883) оповідає про часи польського та угорського короля Владислава Варненьчика (1434-1444). Головний герой роману відомий високоосвічений польський гуманіст Григорій з Санока стає радником молодого короля та королеви- матері. У романі відображені події боротьби Владисдава за угорський престол, а також битва при Варні з турками. З притаманною автору майстерністю він занурює читача в далеке середньовіччя, де вирують справжні пристрасті.


Kraszewski, Józef Ignacy. Banita : Czasy Stefana Batorego [Text] / J. I. Kraszewski. – Warszawa: Lud. Spółdz. Wydaw., 1985. – 404, [32] s.: ill. – (Cykl powieści historycznych obejmujących «Dzieje polski» / Red. kom. pod przewodn. Prof. dra Czesława Hernasa; XXII).

Роман «Вигнанець: часи Стефана Баторія» (1885) є двадцять другим з циклу «Історія Польщі». Стефан Баторій (1533-1586) – польський король, великий князь литовський та Руський (з 1576 року), а також князь Семигородський. Польща веде переможні війни з Росією. Король хоче зробити Польщу могутньою державою, що має значення в Європі, і водночас зміцнити королівську владу. Його політика ґрунтується не на старих магнатських родинах, а на нових людях. Такою новою людиною є Ян Замойський, права рука короля та друга особа в державі. Замойський стає вірним слугою і виконавцем планів королівських реформ щодо зміцнення монархії в Польщі.Однак, це не подобається деяким магнатам. У цих умовах формується антикоролівська опозиція. Її очолює могутній шляхетний польський рід Зборовських…


Kraszewski, Józef Ignacy. Adama Polanowskiego,dworzanina Króla Jegomości Jana III : Notatki [Text]: / J. I. Kraszewski;[ Przygot. do druku, posl. i przypisy Ewa Warzenica-Zalewska ] . – Warszawa: Lud. Spółdz. Wydaw., 1986. – 264, [24] s.: ill. – [(Cykl powieści historycznych obejmujących «Dzieje polski»)].

Дія двадцять сьомого роману з циклу «Історія Польщі» відбувається в епоху Яна III Собеського (1629-1696) – монарха Речі Посполитої, короля польського, Великого князя Литовського, Великого князя Руського. Своїм військовим талантом він надовго забезпечив Речі Посполитій спокій на південних кордонах. Його вважають національним героєм Польщі. Роман має форму вигаданого щоденника Адама Полановського. Головний герой вступає на службу до Яна Собеського, в ті часи той був ще великим коронним гетьманом, в 1673 році. Його служба тривала до смерті Собеського. Він був свідком подій, важливих для Речі Посполитої та Собеського особисто, таких як битва під Хоцимом, обрання Собеського королем і, нарешті, битва під Віднем. Крім того, завдяки спостереженням героя, можна дізнатися про буденне життя королівського двору, про події, що відбуваються там, і придворні інтриги.