Від слова – до нації: в Одесі вшанували 160-річчя Михайла Грушевського

 

Книга, історія, мистецтво й сучасні технології об’єднали учасників XXX обласного фестивалю української книги, який відбувся 27–28 жовтня в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці імені М. С. Грушевського

 

Два дні в бібліотеці говорили про українську історію, книжкову спадщину, культуру та людей, які творили наше минуле. Цьогорічний фестиваль «Від слова – до нації» присвятили 160-річчю від дня народження видатного українського історика, науковця, літератора й державного діяча Михайла Грушевського.

Зранку в бібліотеці зібралися охочі долучилися до спільної традиції, що об’єднує українців у різних куточках світу, – Радіодиктанту національної єдності. Цьогорічний щемливий текст Артура Дроня читали вчитель Артур Пройдаков і волонтерка Даша Астаф’єва.

Урочисте відкриття розпочалося хвилиною мовчання на знак пошани до загиблих захисників і захисниць України та мирних жителів, чиї життя забрала російська агресія.

З піднесеним настроєм та відчуттям великої відповідальності на заході виступив академічний хор «Ave Ton» Одеського фахового коледжу мистецтв імені К. Ф. Данькевича (художній керівник – Інга Селіна). У виконанні хору урочисто пролунали Державний Гімн України та духовний гімн «Молитва за Україну».

Програма першого дня була насиченою. Учасники знайомилися з науковою та літературною спадщиною видатного українця, згадували його зв’язки з Одесою, говорили про історію українського національного руху на Одещині.

Про літературний доробок ученого розповіла філологиня та літературознавиця Ірина Нечиталюк. Завідувач Музею української книги Євген Забіянов представив книжкову виставку «Минуле України у наукових працях Михайла Грушевського». Відвідувачі мали змогу ознайомитися з виданнями, які допомагають глибше зрозуміти історію нашої країни та внесок ученого в її дослідження.

Окрему увагу приділили діяльності Одеської «Просвіти». Бібліотекарка Ксенія Сорокіна представила матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Одеська “Просвіта” в боротьбі за здобуття та збереження незалежності України», присвяченої 120-річчю заснування товариства. А краєзнавець Василь Вельможко у виступі «Одеські друзі Михайла Грушевського» розповів про зв’язки історика з нашим містом та людей, які були причетні до українського культурного й громадського руху. Його доповідь супроводжувалася перекладом жестовою мовою, адже доступність культурних подій – важлива складова сучасного бібліотечного простору.

Не обійшлося й без музики. Гарний настрій присутнім подарував ансамбль народних інструментів «Мозаїка» Одеської обласної філармонії імені Давида Ойстраха.

Ще однією подією стала презентація книги Андрія Тарасова «Від вітрильників до сталевих гігантів: нарис еволюції бойових кораблів 1860–1920 рр.». Видання представив видавець Антон Санченко. Ця зустріч розширила тематику фестивалю, поєднавши історію, військово-морську справу та сучасне книговидання.

А в бібліотеці на відвідувачів чекала особлива фотозона – «Кабінет Грушевського». Вона дає змогу бодай на мить уявити атмосферу кабінету вченого, де народжувалися наукові ідеї та писалися праці, присвячені минулому України. Фотозона стала ще однією можливістю ближче познайомитися з людиною, чиє ім’я носить бібліотека.

Другий день фестивалю показав, як можна розповідати про історію за допомогою сучасних технологій. Учасники ознайомилися зі створенням візуального контенту за допомогою штучного інтелекту на тему «Михайло Грушевський: історія України в одній постаті». 

Бібліотеки області долучилися до фестивалю, продемонструвавши власні виставки та творчі підходи до популяризації української книги. Присутні переглянули відеоогляд книжкових виставок бібліотек Одещини «На хвилі з Грушевським». А сучасні цифрові інструменти допомогли представити ці напрацювання ширшій аудиторії.

Знайшлося місце й для розмови про душевну рівновагу та емоційну підтримку. Психологічну зустріч «Чи може книга бути простором спокою?» провели представники Благодійного фонду HEKS|EPER «Рука Допомоги» – психолог Сергієнко О. М. та координатор Кривошеєнко І. О. Учасники говорили про власні почуття, важливість підтримки та про те, як читання допомагає відволіктися від щоденних турбот і відновити внутрішні сили.

Особливою подією фестивалю стала художньо-документальна оповідь «Мелодія, що подолала час і простір» за авторством театрознавиці Любові Федченко. Її представили митці Одеського академічного українського музично-драматичного театру імені В. С. Василька: народний артист України Ігор Геращенко, заслужена артистка України Галина Кобзар-Слободюк та артистка Ольга Максимів.

Глядачі перенеслися в грудень 1923 року, до австрійського міста Баден, де родина Грушевських перебувала у вимушеній еміграції. Через спогади, щоденникові записи, поезію та прозу перед присутніми постали особисті переживання родини, її туга за Батьківщиною та надія на повернення.

Важливе місце в оповіді посіла історія Української республіканської капели під керівництвом Олександра Кошиця. Її виступи в країнах Європи й Америки знайомили світ з українською музикою. А «Щедрик» Миколи Леонтовича став одним із найвідоміших українських музичних творів у світі. Історія капели нагадала, що українська культура здатна долати кордони й об’єднувати людей навіть далеко від рідного дому.

За виставою із зацікавленням стежили учні 10–11-х класів Одеського ліцею № 1 імені А. П. Бистріної разом зі своїми вчителями. Для молоді це була нагода побачити відому історичну постать з іншого боку – не лише як автора фундаментальних наукових праць, а і як людину зі своїми спогадами, почуттями та надіями.

Два дні фестивалю промайнули в розмовах, нових відкриттях і зустрічах. У його програмі знайшлося місце і для серйозних наукових досліджень, і для музики, і для театрального мистецтва, і для сучасних технологій. Усе це об’єднала українська книга – як джерело знань, пам’яті та духовної сили.

Назва фестивалю «Від слова – до нації» сьогодні звучить особливо актуально. Адже знання власної історії допомагає нам краще розуміти себе, цінувати свою культуру й усвідомлювати, за що бореться Україна. А бібліотека залишається місцем, де історія не припадає пилом на книжкових полицях, а оживає в людських розмовах, мистецьких творах, нових дослідженнях і зустрічах поколінь.

 

Ольга Булгакова, заступник директора з наукової роботи.

Фото Наталії Михайленко.

 

Стародавні пам’ятки рукописної та друкованої книги на монетах України

 

Національним банком України у 1996 році започаткована серія ювілейних та пам'ятних монет «Духовні скарби України», присвячена видатним пам'яткам історії, культури, архітектури, літератури та духовності українського народу. 26 листопада 1996 року була введена першою в обіг ювілейна монета до 1000-ліття з часу спорудження Десятинної церкви у Києві.

Серія нараховує понад 50 офіційних випусків, серед яких знакові історичні та культурні святині й шедеври: «Оранта», «Києво-Печерська Лавра» та «Успенський собор Києво-Печерської лаври», «Повість минулих літ», «Київський псалтир», «Пересопницьке Євангеліє», «Острозька Біблія»,  «Енеїда», «Сад божественних пісень»…

 

«Повість минулих літ» (ХІІ ст.)

Найвидатніша літописна пам’ятка української писемності ХІІ століття «Повість минулих літ» складена ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором на основі раніше написаних літописів; архівних матеріалів великого князя Святополка Ізяславовича; народних переказів та оповідань, з поєднанням сучасних авторові подій доби Київської держави.

Це був результат майже двадцятилітньої титанічної праці літописця, який охоплює величезний історичний період — від перших згадок про слов’ян до подій літа 1108 року доби Київської держави. Рукопис Нестора не дійшов до наших днів в оригіналі, але був покладений в основу подальшого літописання.

 

Сторінка Повісті минулих літ з Радзивіллівського літопису XV ст.

Повість минулих літ : Літописні оповіді : Для серед. та ст. шк. віку / переказ В. С.  Близнеця ; худож. Г. В. Якутович ; [наук. ред. і післямова В. В. Яременка]. — 3-те вид. зі змінами. — Київ : Веселка, 2002. — 227 с., іл. — (Іст. б-ка для дітей «Золоті ворота»).

«Повість минулих літ» — не просто літопис, а й високохудожня поетична книга, своєрідна хрестоматія, збірник епічних пісень, легенд та переказів. Це перша, найдавніша історія українського народу, написана на замовлення Вічності. Вона є букварем нашої національної свідомості, глибоких патріотичних почуттів, пронесених народом крізь тисячоліття.

Переказав літописні оповіді для дітей талановитий майстер художнього слова, лауреат літературної премії імені Лесі Українки Віктор Близнець. Проілюстрував «Повість минулих літ» видатний український художник, лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка Георгій Якутович.

 

Срібна ювілейна монета «900 років „Повісті минулих літ“»

Дата введення в обіг — 20 грудня 2014 року

Автори — художники: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій; скульптори: Атаманчук Володимир, Дем'яненко Володимир.

Серія — Духовні скарби України

Присвячена 900-річчю створення першого варіанта літопису «Повість минулих літ». На реверсі монети розміщено стилізовану композицію батальної сцени, у центрі — Нестор-літописець, угорі напис — «ПОВІСТЬ/ МИНУЛИХ ЛІТ/ ХІІ СТ.»

 

«Київський псалтир» (1397)

«Київський Псалтир» — пам’ятка середньовічної книжної культури і мистецтва. Є перекладом з грецької на церковнослов'янську мову однієї з книг Старого Завіту — Псалтиря, що складається з 151 псалму (переважна більшість з них приписується цареві Давиду). Переписана 1397 року в Києві протодияконом Спиридонієм на замовлення смоленського єпископа Михаїла. Написана урочистим, дуже чітким і каліграфічним півуставом, оформлена 302 мініатюрами, виконаними в неовізантійському стилі. Уперше пам'ятка була видана фототипічним способом у 1890, а друге факсимільне видання — 1978 року.

 

Київський псалтир 1397. Початкова сторінка

 

Мицик Ю. А. Київський Псалтир 1397 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Ін-т історії України НАН України. — Київ : Наук. думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 266.

 

Золота пам'ятна монета «Київський псалтир»

Дата введення в обіг — 22 січня 1998 року

Автори — художник Бєляєв Сергій, скульптори: Дем'яненко Володимир (аверс), Чайковський Роман (реверс).

Серія — Духовні скарби України

Золота пам'ятна монета Національного банку України номіналом 100 гривень, присвячена 600-річчю створення видатної пам'ятки національної культури — Київському псалтирю (1397 рік).

На реверсі монети на тлі аркади розміщені зображення: Христос Пантократор у колі і титли «ІС-ХС» (угорі) та композиції мініатюр рукопису: біблійний цар Давид (справа) і фрагмент його псалмів (зліва); Спиридоній-писар (у центрі). Угорі по колу розміщено стилізований напис «КИЇВСЬКИЙ ПСАЛТИР», унизу дата «1397» — рік його написання.

 

«Пересопницьке Євангеліє» (1556—1561)

«Пересопницьке Євангеліє» — національна святиня України, визначна пам'ятка рукописної книги, перший із відомих перекладів Святого Письма на староукраїнську літературну мову. Рукописна книга на 482 аркушах створена на Волині за меценатством княгині Анастасії Юріївни Заславської-Гольшанської та князів Чорторийських — Івана Федоровича і Євдокії. Над нею працювали: чернець Григорій, який керував роботою та здійснив переклад і редакторську правку рукопису, та два писці — Михайло Васильович із Сянока, яким писано більшу частину тексту. Ім’я другого писця залишилося невідомим.

Робота була розпочата 15 серпня 1556 року в Дворецькому монастирі князів Заславських при церкві Святої Трійці (монастир був у селі Двірці Ізяславського району (нині Шепетівського району) Хмельницької області. 

Продовжена (з аркуша 155 зворотного) в Пересопницькому монастирі Різдва Пресвятої Богородиці в селі Пересопниця князів Чорторийських, після призначення Григорія архімандритом, де і була завершена 29 серпня 1561 року. Нині пам’ятка зберігається в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського.

Президенти України під час інавгурації присягають народові не лише на Конституції, а й на Пересопницькому Євангелії, яке символізує історичні корені української духовності.

«Кому хоча б раз пощастило доторкнутися до пожовклих, помережаних рядками добірного письма й ошатно прикрашених аркушів давніх кодексів, той може впевнено сказати, що мав побачення з самою історією…».

 

Пересопницьке Євангеліє. 1556—1561рр. Мініатюра «Євангеліст Іоанн з Прохором»

 

Запаско Я. П. Пам’ятки книжкового мистецтва : Українська рукописна книга. — Львів : Світ, 1995. — 480 с. : іл.

У монографії висвітлюється неперехідна цінність рукописного мистецтва — важливої галузі духовної культури українського народу, багатого джерела вивчення його історії, мови, літератури, художньої творчості. Простежується тісний зв’язок його мистецтва з соціально-економічними, політичними й культурними умовами розвитку суспільства. Монографія проілюстрована кольоровими та чорно-білими репродукціями сторінок, зразків мініатюр і декоративних прикрас. «Українську рукописну книгу» щорічне авторитетне журі фахівців книжки в Парижі визнало кращим виданням в Україні, книгою № 1 за 1995 рік. На державному конкурсі мистецтва книги (серпень, 1996) вона отримала найвищу мистецьку нагороду — диплом імені Георгія Нарбута, а на Форумі видавців у Львові удостоєна Гран-прі.

 

Срібна ювілейна монета «Пересопницьке Євангеліє»

Дата введення в обіг — 30 березня 2011 року

Автори — художники: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій; скульптори: Дем'яненко Володимир, Атаманчук Володимир

Серія — Духовні скарби України

Срібна ювілейна монета номіналом 20 гривень, випущена Національним банком України. Присвячена визначній історичній пам'ятці духовної культури та писемності українського народу середини XVI століття — «Пересопницькому Євангелію».

На реверсі монети зображено чотири мініатюри початкових ілюстрацій до кожної з книг євангелістів, праворуч і ліворуч — орнаментальні позолочені смуги з декору Пересопницького Євангелія, між мініатюрами розміщено написи: угорі рік початку роботи над Євангелієм — «1556/рік», унизу рік завершення — «1561/рік», посередині стилізований напис — «ПЕРЕСОПНИЦЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ».

 

«Острозька Біблія» (1581)

«Острозька Біблія» — перше повне видання Біблії (як Нового, так і Старого Завіту) церковнослов'янською мовою завдяки зусиллям князя Василя-Костянтина Острозького. В її основу покладено відому рукописну Геннадієву Біблію, укладену в 1489—1499 роках, вивірену й узгоджену видавцями з канонізованими грецькими і латинськими текстами.

Підготовка до видання тексту Біблії розпочалася в середині 70-х років XVI століття. Князь запросив до Острога велику групу європейських інтелектуалів: богослова, вихідця з Поділля Герасима Смотрицького, білоруського астролога Тимофія Михайловича (Аннича), друкаря Івана Федорова Москвитина, литовського астролога й поета Андрія Римшу, грецьких богословів і церковних діячів Діонісія Раллі (Палеолога), Євстахія Нафанаїла…

1575 року управителем Дерманського монастиря Василь-Костянтин Острозький призначив Івана Федорова. З березня 1575 й до кінця 1576 року Іван Федоров, виконуючи обов’язки управителя монастиря, керував підготовкою друкарні до відкриття. Першим острозьким виданням була грецько-церковнослов’янська «Азбука» з датою 18 червня 1578 року. 1580 року були видані Новий завіт і Псалтир. Першим у кириличному друкарстві виданням поетичного твору була «Хронологія» (1581) Андрія Римші.

Шедевром друкарської майстерності стала Острозька Біблія, завершена 1581 року. Спершу наклад планували надрукувати до 12 липня 1580 року, і таку дату подано в післямові у частині накладу. На більшості примірників вказано іншу дату виходу — 12 серпня 1581. Цей день, очевидно було визначено як остаточний термін надрукування Біблії. До першого найповнішого видання Біблії були вміщені передмова Василя-Костянтина Острозького, віршова передмова Герасима Смотрицького та післямова Івана Федорова. Вихід «Острозької Біблії» став важливою культурною подією для всього слов'янського світу.

 

 

Острозька Біблія. Титульний лист оригінального видання

Ісаєвич Я.  Літературна спадщина Івана Федорова / Ярослав Ісаєвич. — Львів : Вища школа, 1989. — 192 с.

Окремий цикл становлять праці Ярослава Дмитровича Ісаєвича про Івана Федорова і його внесок в розвиток друкарства. У книзі після загальної характеристики видавничої та літературної діяльності Івана Федорова, поданої в контексті розвитку тогочасного культурного життя, розглядається кожне з видань друкаря. У факсимільному відтворенні опубліковано передмови і післямови його видань — найважливіше джерело для дослідження літературної творчості Івана Федорова.

 

Золота пам'ятна монета «Острозька Біблія»

Дата введення в обіг — 15 листопада 2007 року

Автори — художники: Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій; скульптор — Іваненко Святослав

Серія — Духовні скарби України

Золота пам'ятна монета Національного банку України номіналом 100 гривень, присвячена визначній пам'ятці книгодрукування — Острозькій Біблії (1581) — першому повному друкованому виданню Біблії церковнослов'янською мовою.

На реверсі монети зображено стилізовані портрети Івана Федорова та Костянтина Василя Острозького, які тримають розгорнуту книгу, і розміщено стилізовані написи: «ОСТРОЗЬКА БІБЛІЯ» (угорі) та «1581» (унизу).

Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читального залу.

Нові надходження до відділу мистецтв у 3-му кварталі 2026 року

Шановні друзі!

Відкрийте світ мистецтва разом із книжками про Сальвадора Далі та Марію Примаченко, історію образотворчого мистецтва й музики.

Познайомтеся з п’єсами сучасних драматургів, спогадами видатного хореографа Сержа Лифаря та автобіографією легенди кіно Аль Пачіно.

Дізнайтеся більше про український кінематограф незалежності, а також відкрийте для себе інші цікаві видання про творчість, натхнення та життя видатних митців.

 

Абрамов Виталий. Избранные статьи об истории искусства [Текст] / В. А. Абрамов; [редкол.: К. Гилевич, М. Линник, М. Мойсеенко и др.; сост., и отв. ред. Е. Г. Петренко]. – изд. Одес. Дома – музея им. Н. К. Рериха. – Одесса : Астропринт, 2026. – 124 с. – Библиогр. в конце ст.

До книги увійшли наукові статті та доповіді, переведені в письмову форму відомого історика мистецтва Віталія Олексійовича Абрамова. Доповіді пролунали на щорічних міжнародних конференціях, які проходили В Одеському будинку-Музеї ім. Н. К. Реріха та присвячені великому художнику.

 

Гавран, Миро. Таємниця Грети Гарбо; Ніч богів [Текст] = Tajna Grete Garbo ; I Druge Drame: п'єси / М. Гавран; з хорват. пер. А. Татаренко. – Лівів : Вид-во Анетти Антоненко, 2025. – 119 с. – (Серія «Особливі прикмети ІІ»).

Творчість відомого хорватського драматурга Миро Гаврана представлена в цьому виданні психологічною драмою «Таємниці Грети Гарбо» та трагікомедією «Ніч богів».

У найкращих традиціях мелодрами автор замальовує життя голлівудської зірки після того, як вона завершила свою кар’єру акторки. Цей період життя Гарбо оповитий таємницею, адже актриса уникала інтерв’ю і публічних виступів. Гавран пропонує свою версію історії легенди кіно. Розмірковуючи над причинами, яки змусили Грету Гарбо усамітнитись, драматург змальовує її життя і намагається зрозуміти її почуття. У драмі Гаврана можна пошукати відповіді на питання, чи було в житті скандинавської зірки місце для кохання і що було її таємницею. «Ніч богів» за жанром наближається до політичного фарсу з алюзіями на сучасність, хоча дія твору відбувається XVII столітті. Король Франції Людовик XIV, славний драматург Жан-Батист Мольєр та придворний блазень весело випивають, згадуючи старі часи. Все змінюється у той момент, коли король повідомляє, що знає про фарс, у якому вони його висміюють, і пропонує цей фарс зіграти для нього… Це не історична драма: дійсність, яку вивчають історики, і «дійсність», яку будує драматург, – різні. Може, саме тому «Ніч богів» відлунює і в нашому часі.

 

Далі, Сальвадор. Щоденник одного генія [Текст] = Journal D’un Genie : [автобіографія] / С. Далі ; пер. з фр. І. Рябчий. – Київ : Лабораторія, 2025. – 288 с.

Завісу зірвано! Видавництво «Лабораторія » відкриває українським читачам відвертий портрет ексцентричного генія, живого втілення сюрреалізму – Сальвадора Далі.

«Щоденник одного генія» – це подорож у незвідані глибини свідомості митця, де філософські роздуми, пристрасть до мистецтва й одержимість деталями переплітаються із беззастережною вірою у власну геніальність. Це справжня скринька Пандори, наповнена химерними одкровеннями, думками і потаємними куточками уяви митця, який без тіні страху ділиться своїм баченням буремного XX століття.

 

Канціонал [Текст] / пастор О. Гросс. – Б . м. та Б. р.. – 136 с.

Це перший лютеранський канціонал Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України.

У канціоналі представлені хорали євангелічно-лютеранські та інших християнських конфесій, що додатково підкреслює екуменічне значення церковної музики. Це видання – більше ніж просто збірка хоралів. У ньому ви знайдете два порядки україномовної літургії («без» та «з» Святим Причастям), які впорядковують літургійне життя євангелічно-лютеранських громад України.

 

Картер, Джуді. Біблія комедії [Текст] = The new comedy bible : пов. посіб. зі стендапу: від написання до виступу / Д. Картер ; пер. з англ. О. Качура – Київ : Наш формат, 2026. – 288 с.

Гадаєте, коміками народжуються? А от і ні! «Біблія комедії» Джуді Картер – це покроковий практичний путівник для тих, хто мріє про сцену. Відома американська комікеса й мотиваційна ораторка ділиться перевіреними методами, як писати розривні жарти, долати страх виступів і сформувати власний комедійний стиль. Книжка містить 48 вправ, які допоможуть перетворити життєві труднощі на смішні сетапи, написати годину унікального матеріалу та зробити перші кроки до успішної кар’єри в стендапі.

 

Лифар, Серж. Роки жнив [Текст] : [кн. спогадів] / С. Лифар ; Музей історії м. Києва, Музей укр. діаспори ; пер. з рос. А. Бондар ; авт. ідеї, меценат О. Берестовий ; передм. О. Підсуха ; комент. О. Немировський ; худож. оформ. О. Гаврищук. – Київ : ВАРТО, 2020. – 239 с. : фот.

Книга спогадів видатного танцівника та хореографа Сержа Лифаря (1905- 1986) «Роки жнив» – перше видання мемуарів мистця у перекладі українською мовою. Спомини охоплюють період від найбільш ранніх епізодів, збережених у пам’яті майбутнього артиста, до 13 січня 1923 року – дня, коли Лифар прибув у Париж. Автор змальовує щасливі сцени київського дитинства, яке минуло в оточенні люблячої родини, згадує буремне отроцтво, що припало на роки політичних потрясінь, створює яскраву картину повсякдення міста. Книга є цінним життєписом Києва 1910-х. – початку 1920-х років, відтвореним автором крізь призму власного погляду на світі і події.

До видання увійшла стаття мистецтвознавці, директорки Музею української діаспори Оксани Підсухи, в якій висвітлюється життєвий та творчий шлях Сержа Лифаря, відкриваються маловідомі сторінки його біографії. Книга ілюстрована рідкісними фотографіями мистця та історичними світлинами Києва.

 

Маллінз, Шарлотта. Коротка історія мистецтва [Текст] = A little histo-ry of art / Ш. Маллінз; пер. з англ. І. Андрущенко. – Київ : Наш формат, 2026. – 335 с. : іл. – (Серія «Короткі історії»).

У цій книжці Шарлотта Маллінз запрошує в захопливу мандрівку крізь сто тисяч років світові історії візуального мистецтва. Вона знайомить читачів зі скульптурними шедеврами культури Нок і величчю Теракотової армії, відчиняє потаємні двері до робітень митців та мисткинь і повертає з набуття давно забутих художників, як-от Софонісбу Ангіссолу, Гуань Даошен та Джейкоба Лоуренса. Від первісного живопису до сучасного мистецтва як форми спротиву, від величних стародавніх храмів до масштабних всесвітніх виставок – ця книжка змінює уявлення про те, що таке візуальне мистецтво, і показує, як воно продовжує впливати на світ.

 

Пачіно, Аль. Сонні-бой [Текст] : автобіографія / А. Пачіно ; пер. з англ. О. Колесников. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2025. – 303 с. : фот.

Неймовірна відверта розповідь про власний творчий шлях від одного з найкультовіших акторів в історії кіно. Мемуари Аль Пачіно. – без перебільшення культового актора. – несамовито щирі, зворушливі й емоційні.

«Соні-бой» – це мемуари людини, якій вже нема чого боятися чи приховувати. Він щиро розповідає про великі ролі, зіркові дуети і важливі стосунки, а також про тонку грань між творчістю й комерцією. Але головне тема книги – кохання й відданість. Кохання може зрадити, амбіції – не справдитись, а світло софітів – згаснути. Втім, Пачіно пощастило полюбити своє ремесло, коли він ще зеленого уявлення не мав про його матеріальні принади. Саме це і робить його незрівнянним.

 

Прокофьев Владимир. Мир тонкой реальности Зинаиды Прокофьевой [Изобразительный материал] : выставка журн. «Лига культуры» : альбом-кат. / В. В. Прокофьев, отв. ред. Е. Петренко. – изд. Одес. Дома – Музея им. Н. К. Рериха. – Одесса : Астропринт, 2026. – 28 с. – (Серия «Коллекции. Коллекционеры. Вып. 28»).

До альбому-каталогу увійшли одинадцять живописних творів художниці Зінаїди Прокоф’євої (1949-2016), періоду 2013-2016 рр. із зібрання Одеського Дому-Музею ім. Реріха. Каталог супроводжує стаття художника – чоловіка художниці.

 

Рафєєнко Володимир. Вертеп для Homo Sapiens ; Концерт для Енді Уорхола [Текст]: драми / В. Рафєєнко. – Львів : Вид-во Анетти Антоненко, 2025. – 76 с.

Вашій увазі – міні п’єса зі складною структурою, щільним філософським і світоглядним художнім наповненням, тісно пов’язаним як з російським вторгненням в Україну, так і загалом – з геополітичними зрушеннями в усьому світі. Концептуальні пошуки в ситуації кризового помежів'я характеризують драми Володимира Рафєєнко.

«Вертеп для Homo sapiens» відсилає нас до традиції старовинного пересувного українського лялькового театру, чий репертуар передбачав поряд з осмисленням священних євангельських подій інтермедійні вкраплення сюжетів з сьогоденного побуту.

П’єса «Концерт для Енді Уорхола» побудована на фактах життя і творчості Енді Воргола, однієї з найвизначніших постатей в історії сучасного західного мистецтва. Утім, для персонажів п’єси – кількох українських емігрантів Пітсбургу, рідному для Енді, – він не тільки митець зі світовим ім’ям, а передусім – «свій», українець, лемко за народженням, не чужий нашій культурі і нашому болю.

 

Самусенко, Юрій. Як це дивитися: українське кіно незалежності [Текст] / Ю. Самусенко. – Київ : Вид-во Stretovych, 2025. – 309 с.

Ця книга – путівник українським кіно з аналізом 34-х фільмів, списками рекомендацій та ексклюзивними свідченнями режисерів, продюсерів, акторів та учасників знімальних груп, які творять нашу кіноіндустрію. 

Кінокритик Юрій Самусенко розповідає найцікавіше про те, який шлях проходило кіно за час нашої незалежності. У фокусі 34 українських стрічки, створених у період 1991-2025 років. Серед них – і зовсім забуті, і переможці найпрестижніших світових кінофестивалів, включно з першим в історії «Оскором».

Автор провів кілька десятків ексклюзивних інтерв’ю і зібрав унікальні свідчення учасників знімальних груп від режисерів, продюсерів та акторів до кастинг – директорів, художників – постановників та операторів – де вони розповідають із середини , як створювався той чи інший фільм.

Також додано перелік із понад ста українських фільмів, з яких можна почати чи продовжити знайомство з українським кіно.

«Як це дивиться : українське кіно незалежності» – це навігація українським кінематографом, яка допоможе вам краще на ньому розумітися, а від того й сильніше любити. Для максимально широкого кола читачів і глядачів.

 

Семенік, Оксана. Марія Примаченко без міфів [Текст] / О. Семенік. – Київ : Віхола, 2025. – 193 с. – Бібліогр.: С. 185-193. – (Серія «Життя»).

Марія Примаченко – смілива жінка з маленького польського села, яка створила власний всесвіт – сильний і химерний.

Від дитинства в селі, де дівчинка малювала квіти на стінах хат, до Лаврських майстерень у Києві, від перших звірів до трагедій війни, особистої втрати, Чорнобиля та виставок у Парижі, Нью-Йорку й Венеції. Такий шлях художниці змальовує у своїй книжці історикиня мистецтва Оксана Семенік. Занурившись в архіви, авторка оповідає справжню історію Марії Примаченко та розвінчує міфи, якими оповити її образ.

 

Філіп, Роберт. Коротка історія музики [Текст] = A little history of music / Р. Філіп; пер. з англ. І. Андрущенко. – 2-ге вид. – Київ : Наш формат, 2026. – 313 с. : іл. – (Серія «Короткі історії»).

Від ритму биття маминого серця – до бунтівних рифів електрогітари. Від флейт із кісток мамонта до саундтреків «Зоряних війн». Усе це музика – код людства, зашифрований у звуках.

Видатний музикознавець Роберт Філіп запрошує вас у неймовірну подорож крізь 40 тисяч років музичної історії. На сторінках цієї книжки оживають забуті мелодії стародавніх цивілізації, революційні стилі та жанри, що народилися на перетині культур, історії сотень геніїв, які винаходили музичні інструменти, фіксували звуки на папері й створювали справжні шедеври.

Чому середньовічні візїї Гільдегарди Бінгенської вплинули на позицію церкви щодо жіночих монастирів? Хто розвівав блюз, регтайм і джаз, які розхитали світське суспільне життя? Що особливого у вихованні гімну США Джимі Гендріксом під час «Вудстоку» в 1969 році? Ця книжка – ваш квіток до музичного всесвіту, де кожна сторінка – як новий трек у плейлісті, що змінив історію людства.