Від слова до тексту: книги про письменницьку майстерність та можливості ШІ

 

«Письменництво — це важка праця. Дуже рідко речення з першої чи навіть із третьої спроби виходять такими, як ви хочете. Пам’ятайте про це у хвилини відчаю. Якщо вам здається, що писати складно, то це тому, що так і є…» (Вільям Зінссер «Як писати добре. Класичний посібник зі створення нехудожніх текстів»)

 

Мрієте написати яскраву статтю, дивовижне оповідання, а може захоплюючий  роман, які будуть приваблювати вимогливого читача багато років і навіть століть? Таємниці письменницької майстерності розкривають відомі українські письменники, літературознавці й видавці. Практичні поради, які допоможуть писати на найрізноманітніші теми, надає американський письменник і журналіст Вільям Зінссер. А як ШІ-репетитор допомагає вдосконалити, переглянути й переписати текст розповідає Салман Хан, засновник всесвітньо відомої Khan Academy, та стверджує, що ми стоїмо на порозі безпрецедентної  освітньої революції.

 

 

«Як написати книгу. Концентрований курс письменницької майстерності»

Уявіть, що ви потрапили на справжній курс письменницької майстерності. Ваші викладачі — це топові українські письменники, літературознавці й видавці.

Вони дружньо й відверто діляться своїм досвідом, практичними порадами, інструментами, лайфгаками, які працюють найкраще. Навчають вас писати: з чого почати, як розробити цікавих героїв, побудувати сильний сюжет, знайти свій стиль і прокачати авторську мову.

 

Як написати книгу. Концентрований курс письменницької майстерності / упор. Дмитро Стретович, Світлана Стретович. — Київ : Stretovych, 2025. — 344 с.

Ця книжка для всіх, хто пише тексти: художні, нехудожні, комерційні. Або просто хоче глибше розібратися в літературі та як вона працює. Під однією обкладинкою — 20 авторів, 30 тем, та 30 творчих завдань.

Читати й вчитися завдяки цьому унікальному виданню можна двома способами.

Перший — розглядати його як комплексне навчання й пройти поступово шлях від чистого аркуша до надсилання свого рукопису, скажімо, на 400 тисяч знаків із пробілами на розгляд видавництва (для технічного орієнтира — це середній обсяг роману). У такому підході важливо вивчати теми одна за одною й поступово прогресувати в письмі. Підказуватимуть, що саме варто робити авторові на тому чи тому етапі, творчі завдання.

А другий шлях — читати це видання фрагментами: тобто шукати за змістом теми, які вас цікавлять або з яких ви хочете взяти корисні поради й ефективні практики письма від найкращих, і занурюватися  саме в них. Надихатися й досліджувати. Шукати приклади роботи й вивчати міркування.

Вільям Зінссер «Як писати добре. Класичний посібник зі створення нехудожніх текстів»

Вільям Зінссер (1922 —2015) — американський письменник, літературознавець, педагог, журналіст. Писав для New York Herald Tribune, викладав у Єлі, Вищій школі журналістики Колумбійського університету, а також читав курс із написання мемуарів у приватному університеті New School у Нью-Йорку. Протягом життя написав близько двох десятків книг, зокрема бестселер «Текст-пекс-шмекс. Магія переконливих текстів», котрий було перекладено та опубліковано українською мовою видавництвом «Наш Формат» в 2018 році.

«Як писати добре. Класичний посібник зі створення нехудожніх текстів» — це перевидання книжки «Текст-пекс-шмекс. Магія переконливих текстів» з новим оформленням.

Щоб написати яскравий текст, не треба чекати особливого натхнення. За лаштунками цього процесу стоїть чітке розуміння формул та інструментів. Знаючи ці універсальні принципи, ви зможете створити будь-який текст від посту у фейсбуці до власної статті чи нонфікшен-книжки.

Як боротися зі словесним мотлохом? Як уникнути найтиповіших помилок? І головне — із чого почати писати свій текст? У цьому класичному посібнику ви знайдете практичні поради, які допоможуть писати на найрізноманітніші теми: чи то про день із власного життя, чи то про обговорення спортивних змагань, політики, творів літератури або мистецтва.

Зінссер В. Як писати добре. Класичний посібник зі створення нехудожніх текстів / Вільям Зінссер ; пер. з англ. Дмитра Кожедуба. — 6-те вид. — Київ : Наш формат, 2025. — 296 с.

Сьогодні письменництво стало цілком електронне. Комп’ютери замінили друкарські машинки, клавіша Delete — кошик для сміття, а інші клавіші здатні вставляти, вирізати чи змінювати великі частини тексту. Однак ніщо не змінило письменника. Він досі має завдання — сказати щось, що інші захочуть прочитати…

То що ж головне в професії письменника? На 90 відсотків це кропітка праця над опануванням інструментів, описаних у цій книжці. Невеличкою додатковою перевагою стане природний музичний слух, відчуття ритму й спів. Однак основне в цій професії те саме, що й буть у якій іншій. Щоб писати краще за решту, ви повинні бажати писати краще за решту. Ви маєте стати одержимими найменшими елементами вашого ремесла.

 А ще треба вміти захищати написане вами перед різними посередниками — редакторами, агентами й видавцями, чиї погляди і стандарти можуть відрізнятися від ваших. Багатьох письменників переконують робити менше, ніж вони здатні. Більшість письменників не сперечається з видавцями, бо не хоче їх дратувати. Вони такі вдячні за публікацію їхньої праці, що погоджуються на привселюдне паплюження свого стилю, який відображає їхню особистість. Однак якщо ви захищаєте те, що написали, це означає, що ви живі.

Писати добре — це вірити у свою роботу й у себе., ризикувати, наважуватися бути іншим, прагнути досконалості. Ви писатимете так добре, як змусите себе.

 

Ростислав Семків «Як писали класики: поради, перевірені часом»

Ростислав Семків (1975) —український письменник, літературознавець, літературний критик, перекладач, видавець, доцент Національного університету «Києво-Могилянська Академія». Автор книжок «Як писали класики», «Як читати класиків»…

Серед визнаних письменників є ті, котрі вирішили поділитися секретами свого успіху й написали книжки про те, як писати добре. Це видання підсумовує погляди на художню творчість мегапопулярних Агати Крісті, Джорджа Орвелла, Рея Бредбері, Курта Воннеґута, а також ближчих до нас у часі Мілана Кундери, Маріо Варґаса Льйоси та Умберто Еко. Чому вони писали? Як вони писали? Й чому насправді вони стали успішними?  

 

Семків Р. Як писали класики : поради перевірені часом / Ростислав Семків. — Київ : Pabulum, 2016. — 240 с.

Це збірка практичних порад, котрі підтверджені визнанням читачів на усіх континентах. Книжка буде однаково цікава і тим, хто пише, і тим, хто цікавиться літературою та «внутрішньою кухнею» відомих письменників — як вони пишуть, як вони бачили своє місце в літературі, чому вони насправді стали успішними.

«Як нам дізнатися їхні секрети? Яким чином зрозуміти, як воно — сісти и написати сильний текст? Що тут найважливіше? Можливо, треба якось по-особливому затишно облаштувати місце для письма? Чи варто складати план тексту до того, як він вихлюпнеться на сторінку? Що вони робили, через що стали знаними та, врешті, великими?

Але ж формат подібного розсекречення давно придумано. Якщо кожен текст — це своєрідний лист у вічність, який читатимуть потім сотні, а може й тисячі людей, то хороший письменник, відправивши такою міжчасовою поштою десяток чи два послань, цілком природньо доходить до думки надіслати своїм допитливим читачам ще й своєрідний суперлист, який пояснить техніку та поетику всіх попередніх. Не всі великі пишуть книжку про те, як писати книжки, однак частина з них таки не проти поділитися власними стратегіями успіху…

Отже автор (чи авторка) сідають у спокійній обстановці за стіл, вони радісні, піднесені, у передчутті осмислення своєї творчої праці. Він чи вона думають про свої книги, персонажів, із якими провели тривалий час, вигадуючи їх та ведучи за руку зі сторінки на сторінку, вони згадують свій успіх (аякже, адже це відомі й визнані автори) і їхній настрій стає ще кращим. Звісно, за таких умов вони здатні розповісти нам багато…».

 

Салман Хан «Слова чудові в світі новім. Як штучний інтелект зробить революцію в освіті (і чому це добре)»

Салман Хан (1976) — відомий американський педагог, підприємець, науковець, меценат. Заснував безкоштовну некомерційну освітню платформу «Академія Хана», що створює лекції у формі коротких відео. YouTube-канал Khan Academy налічує понад дев’ять мільйонів фоловерів і має українську версію. 2012 року Салман Хан потрапив до списку ста найвпливовіших людей світу за версією Time.

 «Слова чудові в світі новім» — ваш провідник у майбутнє. Якщо хочете, щоб штучний інтелект працював на вас, а не проти, ця книжка покаже, з чого почати та як перетворити його на ваш головний освітній ресурс.

 

Хан С. Слова чудові в світі новім. Як штучний інтелект зробить революцію в освіті (і чому це добре) / Салман Хан ; пер. з англ. Анастасії Дубченко. — Київ : Наш формат, 2025. — 240 с.

Штучний інтелект вже стукає у двері шкіл та університетів. Перед нами вибір: чинити супротив і бачити в ньому загрозу звичним підходам до освіти, або ж зробити ШІ потужним союзником, що відкриє безмежні можливості для навчання. У цій книжці Салман Хан — засновник всесвітньо відомої Khan Academy — стверджує, що ми стоїмо на порозі безпрецедентної  освітньої революції, показує дієві підходи до освіти та самоосвіти із застосуванням ШІ.

Автор пояснює, як ChatGPT та інші ШІ-інструменти вже змінюють спосіб, у який ми навчаємося й навчаємо інших. Він пропонує дорожню карту для вчителів, батьків і учнів, аби максимально розкрити потенціал людини. Від персоналізованого навчання, що підлаштовується під індивідуальний темп, сильні та слабкі сторони дитини, до нових перспектив для кар’єрних консультантів, адміністраторів і роботодавців. 

***

ChatGPT: ваш особистий асистент у роботі, навчанні та житті [Електронний ресурс] : освітній серіал // Національна едьютейнмент освітня платформа актуальних знань та навичок «Дія.Освіта». — Режим доступу : https://osvita.diia.gov.ua/courses/chatgpt-your-personal-assistant-for-work-study-and-life

Хочете ефективніше працювати, швидше навчатися та спростити рутинні завдання? Цей курс допоможе опанувати можливості штучного інтелекту, інтегрувати його в роботу та повсякденне життя.

ChatGPT — це персональний помічник, який працює 24/7, без вихідних і перерв на каву. Саме на прикладі ChatGPT ви навчитеся ефективно взаємодіяти зі штучним інтелектом.

Майбутні лідери ШІ [Електронний ресурс] : освітній серіал  // Національна едьютейнмент освітня платформа актуальних знань та навичок «Дія.Освіта». — Режим доступу : https://osvita.diia.gov.ua/courses/future-ai-leaders

Серіал буде цікавий підліткам середньої та старшої школи, які хочуть зрозуміти сучасні технології, учителям, які прагнуть інтегрувати ШІ в освітній процес, та батькам, які хочуть розвивати сучасні компетентності у своїх дітей.

Методологію освітнього серіалу розробив керівник магістерської програми з комп’ютерних наук за напрямом Data Science Олексій Молчановський. У серіалі з’ясовуємо виклики ШІ, його обмеження та завдання, з якими він справляється найкраще, й етичні питання, пов’язані із застосуванням ШІ. Також з’ясовуємо, як ШІ можна застосувати в енергетиці чи сільському господарстві, проходимо тест Тюрінга, вивчаємо мовні моделі та граємо із ШІ в шахи.

Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читального залу.

Емоції та почуття: як керувати власним життям. 10 жовтня — Всесвітній день психічного (ментального) здоров'я

 

«Дощ нашого життя не має завадити прожите плідне й цікаве життя, яке має ціль і глибокий сенс» (Даниїл Міліковський «Хай буде дощ. Психологічні практики, щоб прийняти складність життя»)

Радість, натхнення, смуток, внутрішня рівновага… Як навчитися керувати своїми емоціями та знайти шлях до гармонії і справжньої любові до себе? Чому так важливо проживати смуток і як витримати біль втрати? Що таке «травми роду» і як позбутися їх тягаря? І чому меланхолійна музика — та й мистецтво загалом — можуть зцілювати?  Де знайти час для вдячності за те, що маємо…

Про все це розповідають досвідчені психологи та психотерапевти: Даниїл Міліковський «Хай буде дощ. Психологічні практики, щоб прийняти складність життя», Річард Шварц «Немає поганих частин. Як відновити цілісність і вилікуватися від травм», Деніел Ґоулман, Кері Чернісс «Оптимум. Як емоційний інтелект сприяє стабільній продуктивності», Сьюзен Кейн «Цінність смутку. Як втрати, любов і туга роблять нас сильнішими», Галина Тютюнник «Володар гніву. Путівник до рівноваги для ветеранів та військових». Особливою є книжка Тревіса Міллза «Повернутись у стрій. 12 принципів воїна, щоб відновити та перелаштувати своє життя». Історії успіху надихають та допомагають змінити наше життя на краще.

 

10 жовтня — Всесвітній день психічного (ментального) здоров'я

Даниїл Міліковський «Хай буде дощ. Психологічні практики, щоб прийняти складність життя»

Даниїл Міліковський — практикуючий психолог та психотерапевт, засновник центру Mindspace — простір, де фахівці працюють у доказових методах і допомагають людям змінювати життя. Мета — зробити психологічну допомогу в Україні доступною та ефективною.

Окрім терапевтичної практики, займається психологічною просвітою та розвитком критичного мислення у сфері психічного здоров’я. Веде YouTube-канал, де пояснює наукові підходи у психології, розбираючи  популярні міфи та допомагає людям орієнтуватися у світі психотерапії.

 

Міліковський Д. Хай буде дощ. Психологічні практики, щоб прийняти складність життя / Даниїл Міліковський. — Київ : Віхола, 2025. — 280 с. — (Серія «Психологія»).

Наш біль як дощ, каже психолог Даниїл Міліковський. Ми не можемо його ані контролювати, ані уникнути, але кожна злива рано чи пізно закінчується.

Автор пояснює, що впливає на нашу психіку та що із цього ми можемо контролювати, а що — ні; як прийняти свої емоції й навчитися ними керувати. Книжка вчить мислити гнучкіше та плекати корисні думки навіть у найскладніших обставинах, зберігати внутрішню стійкість і справлятися з деструктивними думками. Поміж історій клієнтів психолог вплітає вправи, які допомагають вирішувати, спираючись на ваші життєві цінності, та рухатись до плідного й наповненого сенсами життя.

У своїй книжці Даниїл спирається на техніки з класичної когнітивно-поведінкової терапії, терапії співчуття собі та терапії прийняття й відповідальності. Ці методи є науково обґрунтованими й ефективними, що підтверджує значна кількість клінічних досліджень. Чимала кількість покликань на наукові джерела й сучасні психотерапевтичні підходи свідчать, що тут зібрано не лише досвід роботи автора з клієнтами й внутрішню рефлексію - вони помножені на прочитану та оброблену професійну психотерапевтичну літературу. Протягом усієї книжки наскрізно проходитиме метафора дощу, на честь якої вона й названа. Мета цієї метафори — у підкріпленні головної тези тексту: дощ нашого життя не має завадити прожите плідне й цікаве життя, яке має ціль і глибокий сенс.

Ця книжка може бути корисною як для тих, хто відчуває, що має внутрішній ресурс і можливість впоратися зі своїми труднощами, так і для тих, хто проходить або раніше був у психотерапії і хоче поглибити арсенал навичок та знань у методах психологічної допомоги. Зазвичай ми достатньо впевнені у своїх силах і можливостях, але не маємо в запасі ефективних практик і методів емоційної регуляції та особистісної ефективності.

Ця книжка зможе достатньою мірою заповнити прогалини в цій площині й допомогти краще справлятися з викликами та рухатися вперед до плідного й щасливого життя. Даниїл запрошує вас разом з нім пірнути у вир доказової психотерапії, щоб дослідити, як можна зробити життя кращим, і допомогти собі ефективніше справлятися з бурями, що їх приносить нам реальність. Зміни на краще можливі, і вони завжди починаються тільки зараз.

«Найкращий момент, щоб посадити дерево, був двадцять років тому. Наступний — сьогодні» (Китайське прислів’я).

 

Річард Шварц «Немає поганих частин. Як відновити цілісність і вилікуватися від травм»

Річард С. Шварц (1949) — американський психотерапевт, доктор психологічних наук, професор кафедри психіатрії Медичної школи Гарвардського університету, автор моделі внутрішніх сімейних систем (IFS)[en], яка стала революційним підходом у сучасній психотерапії.

Автор багатьох наукових статей та книг. Найвідоміша з його книжок перекладена українською мовою: «Немає поганих частин. Як відновити цілісність і вилікуватися від травм» — бестселер, присвячений тому, як примиритися з власними сублічностями (внутрішні «Я») та знайти душевну рівновагу.

 

Шварц Р. Немає поганих частин. Як відновити цілісність і вилікуватися від травм / Річард Шварц ; передм. Аланіс Моріссетт ; пер. з англ. Анни Марховської ; за ред. Анастасії Широкої. — Київ : Наш формат, 2025. — 216 с. 

Як змінилось би ваше життя, якби ви приймали себе повністю, без ярликів «добре» чи «погано»? Сорокарічний клінічний досвід і взаємодія з тисячами клієнтів допомогли Річарду Шварцу знайти відповідь на це питання. Шлях до гармонії та справжньої любові до себе полягає в розумінні різних частин нашого «Я» та вмінні регулювати їхню взаємодію.

Розроблена автором психотерапія внутрішніх сімейних систем (Internal Family Systems, IFS) — науково доведена модель, що змінила світ психології і лише здобуває визнання в Україні. Вона пояснює природну множинність нашого розуму та внутрішній потенціал зцілення, який існує всередині кожної, навіть «зламаної життям» людини.

Завдяки описаним у книжці методам читачі навчаться дбайливіше ставитися до свого болю, внутрішніх конфліктів і тривог. А психологи і психотерапевти знайдуть дієві інструменти, як працювати з різним досвідом клієнтів: від хронічної депресії до РХП, самоушкодження, насильства чи залежностей.

Тревіс Міллз «Повернутись у стрій. 12 принципів воїна, щоб відновити та перелаштувати своє життя»

Штаб-сержант Армії США (у відставці) Тревіс Міллз — перекалібрований воїн, мотиваційний спікер, актор, письменник і захисник ветеранів та людей з ампутованими кінцівками. Він і його дружина Келсі заснували Фонд Тревіса Міллза, некомерційну організацію, створену для допомоги ветеранам.

Книжка Тревіса Міллза «Повернутись у стрій. 12 принципів воїна, щоб відновити та перелаштувати своє життя» не лише для тих, хто повертається. Вона для тих, хто чекає, і для тих, хто буде поряд з ветеранами, які повертаються в цивільне життя та шукатимуть своє місце. Ця книжка для всіх нас.

 

Міллз Т. Повернутись у стрій. 12 принципів воїна, щоб відновити та перелаштувати своє життя / Тревіс Міллз ; пер. з англ. Володимира Цибка. — Київ : Наш формат, 2025. — 192 с.

Що, як важке поранення чи просто трагічний випадок збили тебе з ніг? Якщо інші вважають, що тобі вже не піднятися? Не купись на брехню. Зціпи зуби й думай, як вижити й перемогти. Так учинив штаб-сержант 82-ї повітряно-десантної бригади Армії США Тревіс Міллз, коли протипіхотна міна забрала йому ноги і руки...

Тревіс розповідає, як вижив після страшного вибуху 12 квітня 2012 року в Афганістані. Про те, як узяв контроль над собою, — щоб і надалі залишатися чудовим сім’янином і виховувати двох діточок. На шляху до фізичного та емоційного відновлення він розробив 12 принципів, що допомогли йому рухатися вперед.

Ця книжка надихне всіх, хто після травми знову хоче опанувати себе, а фірмовий гумор Міллза, життєствердні історії та науково підтверджені методи допоможуть почати шлях до зцілення, протистояти травмі, зрозуміти свої емоції та повернути контроль над життям.

 

Галина Тютюнник «Володар гніву. Путівник до рівноваги для ветеранів та військових»

Галина Тютюнник — психологиня і психотерапевтка з понад 20-річним досвідом. Поруч із людьми, які проходять через непрості життєві періоди.  Підтримує тих, хто втомився, розгубився, втратив опору — і шукає шлях до себе. З 2014 року працює з військовими, ветеранами, переселенцями, тими, чий світ змінився через війну. Але незалежно від історії — у центрі завжди жива людина, її біль, ресурси і шлях до відновлення. Створює простір, де ви відчуваєте себе у безпеці, прийнятим та зрозумілим.

 

Тютюнник Г. Володар гніву. Путівник до рівноваги для ветеранів та військових / Галина Тютюнник. — Київ : [Воєнліт], 2025.  — 240 с.

Гнів — це потужна зброя. Уміло спрямована, вона може захистити і змінити хід битви. Якщо втратити контроль, вона здатна обернутися проти вас. «Володар гніву» — це не просто книга, це практичний путівник для тих, хто прагне взяти під контроль свою лють і перетворити її на силу. Авторка пропонує прості та дієві техніки керування гнівом, базовані на її багаторічному досвіді та сучасних психологічних підходах.

Книга побудована як покроковий тренінг, що дозволяє вивчати і відпрацьовувати методи керування гнівом у власному темпі, знаходячи баланс між контролем і свободою. Як боєць готує своє спорядження перед виходом на завдання, так і ви навчитеся розпізнавати тригери гніву, управляти своїми емоціями та відновлювати внутрішню рівновагу.

Ви отримаєте «бойові» інструменти — від психологічних технік до щоденних практик, що допоможуть вам мати ясну голову навіть у найважчі моменти. А реальні історії та приклади з життя наблизять вас до тренувань у «польових умовах».

Якщо ви хочете вийти переможцем зі щоденних битв із гнівом — ця книга стане вашим надійним напарником.

 

Деніел Ґоулман, Кері Чернісс «Оптимум. Як емоційний інтелект сприяє стабільній продуктивності»

Деніел Ґоулман (1946) — психолог, фахівець із вивчення емоційного інтелекту. Двічі номінований на Пулітцерівську премію за журналістські тексти для New York Times. Удостоєний нагороди Американської психологічної асоціації. Автор бестселерів «Емоційний інтелект» і «Емоційний інтелект лідера».

Кері Чернісс — професор прикладної психології, керівник програми психології управління Ратґерського університету. Автор низки праць про емоційний інтелект, виробничий стрес, вигоряння та професійне лідерство.

 

Ґоулман Д. Оптимум. Як емоційний інтелект сприяє стабільній продуктивності / Деніел Ґоулман, Кері Чернісс ; пер. з англ. Н. Кошманенко. — Київ : Наш формат, 2025. — 288 с.

Одним із вирішальних складників оптимального стану людини є усвідомлене ставлення до емоцій, тобто емоційний інтелект. Саме він допомагає реалізовувати наші можливості й отримувати задоволення від того, що робиш, не піддаючи себе постійному прискіпливому оцінюванню.

Ця книжка ґрунтується на дослідженнях, де сотні людей описували внутрішній механізм того, як створюють собі продуктивний день. Деніел Ґоулман і Кері Чернісс показують, як розвиток емоційного інтелекту стає ключем до здорової продуктивності, кращої комунікації та емпатичного лідерства, сприяє ефективності команд та інноваційним проривам, збільшує адаптивність і гнучкість людей та організацій у стресових ситуаціях. 

Якщо ви розбудовуєте компанію із сучасною корпоративною культурою, прагнете бути якісно продуктивнішим на роботі й удома, «Оптимум» — саме та книжка, з якою ви вийдете на новий рівень.

 

Сьюзен Кейн «Цінність смутку. Як втрати, любов і туга роблять нас сильнішими» 

Сьюзен Кейн — письменниця, юристка, випускниця Принстону і Гарварду. Одна з 50 найкращих експертів у сфері лідерства та менеджменту за версією журналу Inc. Авторка бестселера «Сила інтровертів» , перекладеного 40 мовами світу.

Книжка Сьюзен Кейн «Цінність смутку. Як втрати, любов і туга роблять нас сильнішими» для всіх, хто хоче стати сильнішим і змінити погляд на світ. Вона чудово підійде тим, хто хоче навчитися перетворювати свій біль на творчість, а також почуватися цілісним і натхненним.

 

Кейн С. Цінність смутку. Як втрати, любов і туга роблять нас сильнішими / Сьюзен Кейн ; пер. з англ. Анастасії Дубченко. — Київ : Наш формат, 2023. — 256 с. : іл. 

У цій книжці Сьюзен Кейн пропонує покласти край тиранії позитиву й визнати цілющу силу смутку. Як справжня адвокатка печалі вона показує, чому важливо проживати різні стани, відпускати старі історії. Ба більше, без суму не буде й радості, бо емоції течуть з одного крана. Прикрутили печаль — прикрутили й потік радості.

Авторка розповідає, чому Печаль поставили на головну роль у піксарівському мультику «Думками навиворіт», чи справді творчість асоціюється із сумом, чи можемо ми успадковувати біль від пращурів, як прийняти смертність і як стати цілісними. Спойлер: останнє можна зробити тільки тоді, коли ми дозволимо собі тужити.

Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читального залу.

Календар «Світ мистецтва»: ювіляри жовтня 2026 року

 

 Відділ мистецтв перегортає сторінку жовтня календаря «Світ мистецтва»

Найдивовижніше явище історії України. 1 жовтня — День українського козацтва

 

«Козацтво назавжди увійшло у свідомість українського народу як унікальний соціальний феномен і символ його прагнення до свободи, демократії й національний незалежності…» (Історія українського козацтва: Нариси; у 2 т.)

День українського козацтва невипадково відзначається у найшанобливіше християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, яке було найголовнішим у запорозьких козаків. Символізує небесне заступництво Божої Матері у найважчі часи та дарує духовні сили і надію. Цього ж дня в країні, з метою вшанування мужності та героїзму захисників і захисниць незалежності і територіальної цілісності України,  встановлено державне свято — День захисників і захисниць України.

 

Поштова марка «Під покровом Богородиці»

Дата введення в обіг — 1 жовтня 2024 року

Дизайн — художник Олександр Охапкін

Поштова марка «Під покровом Богородиці» — це справжнє втілення духовної сили й глибокого символізму, створена на честь Дня захисників і захисниць України. Пресвята Богородиця, велично постаючи на марці, простягає свій омофор, ніби захищаючи українських воїнів, які стоять на варті незалежності рідної землі. Її образ випромінює спокій і впевненість, нагадуючи, що навіть у найтемніші часи є небесний покров, що огортає тих, хто боронить мир і свободу.

Героїчна козацька доба оспівана у народних піснях і думах, згадана у середньовічних хроніках і літописах. Феномену козацтва присвячено багато художних творів і наукових праць зарубіжних та вітчизняних істориків минулого і сучасності.

 

Жан-Бенуа Шерер «Літопис Малоросії, або Історія козаків-запорожців та козаків України, або Малоросії»

1788 року у Парижі побачила світ основна праця французького дипломата і історика Жана-Бенуа Шерера (1741—1824) — «Аннали Малої Росії, або історії запорозьких та українських козаків». Вперше українською (перекладів на жодну з інших слов’янських мов немає) цей твір переклав з французької відомий український мовознавець Віктор Вікторович Коптілов (1930—2009) під назвою «Літопис Малоросії, або Історія козаків-запорожців та козаків України, або Малоросії».

Перекладач у передмові зазначив: «Літопис Малоросії» є першим західноєвропейським твором, цілком присвяченим історії України. У ньому відбилися як особисте зацікавлення автора долею нашого народу, так і прагнення Заходу осмислити Україну, шляхи її історичного розвитку та її взаємини з трьома суміжними державами — Річчю Посполитою, Московським царством і Оттоманською Портою.

З багатьох сторінок книжки до нас промовляє щира симпатія автора до України, часом навіть захоплення героїчною епопеєю боротьби козаків за волю. Змальовуючи величні постаті Богдана Хмельницького, Павла Полуботка та інших українських патріотів, Шерер беззастережно схвалює їхні дії. При цьому узагальнення французького історика звучать цілком по-сучасному: «Цей народ, пам’ять якого повна спогадів про предків, скинув із себе ярмо, — і саме цього не хочуть йому пробачити».

Разом із тим в інших місцях твору помітне схиляння автора перед потужністю імперії, проти якої боролися козаки. Імовірно, що така непослідовність зумовлена як перебуванням і працею Шерера в Петербурзі, так і намагання його бути цілком об’єктивним, віддаючи належне кожному учасникові тривалого історичного конфлікту…  Об’єктивній оцінці подій історії України свого часу дуже зашкодив своєрідний культ руїнниці Запорозької Січі Катерини II, поширення якого у Європі вміло скеровувалося з Петербурга цілеспрямованими вигадками та підкупами впливових осіб. Навіть такі визначні мислителі, як Дідро та Вольтер, стали знаряддями уславлення «освіченої імператриці», і захоплені хори її обожнювачів заглушили стогони уярмленої та закріпаченої України. Саме з тих часів бере початок безсоромна фальсифікація історії українського народу…

Пишучи свою книжку, Шерер використовував численні джерела інформації, насамперед українські, додаючи до викладу подій власні міркування про них. Ці міркування становлять особливу цінність для історика французько-українських взаємин у другій половині XVIII ст.

Часом серед відомостей про Україну, що їх наводить автор, натрапляємо на зовсім фантастичні. Це стосується історії про походження козаків нібито від хозар, розповіді про якусь таємничу смертельну хворобу, начебто поширену саме в Україні, та деяких інших місць твору. Перекладач, певна річ, не міг втручатися в текст Шерера й виправляти його. Проте, коли автор явно помилявся в написанні тих чи інших прізвищ або географічних назв, перекладач наводить відповідні слова в їх сучасному написанні.

Окремо слід сказати про мову перекладу. Перекладач переборов спокусу стилізувати її в дусі козацьких літописів, щоб не зробити з француза Шерера українця, і виклав зміст книжки, виданої наприкінці XVIII ст., сучасною українською мовою. При цьому він дотримувався стилю оригіналу, часом сухуватого та обтяженого повтореннями тих самих зворотів, маючи на увазі славнозвісний вислів сучасника й співвітчизника Шерера відомого натураліста Бюффона «Стиль — це людина».

 

Шерер Ж.-Б. Літопис Малоросії, або Історія козаків-запорожців та козаків України, або Малоросії / Жан-Бенуа Шерер ; пер. з фр. В. Коптілова — Київ : Укр. письменник, 1994. — 311 с.

Твір Жана Бенуа Шерера складається з двох частин. Перша з них включає географічний опис українських теренів з характеристикою природних умов, господарства, тваринного і рослинного світу краю, адміністративного устрою козацької автономії. Значна увага приділяється історії козацького стану, структурі війська та владних установ, судовій системи, звичаям та господарству запорозьких козаків, описові їхніх війн із турками, річчю Посполитою, обставинам участі в Північній війні 1700—1721 років на боці шведського короля Карла ХІІ та Івана Мазепи. Друга частина праці «Короткий виклад історії козацьких гетьманів і найвизначніших подій, що сталися в Україні» є перекладом «Короткого опису Малоросії».

 

Адріан Кащенко «Оповідання про славне Військо запорозьке низове»

Адріан Феофанович Кащенко (1858—1921) — талановитий український письменник кінця ХІХ — початку ХХ століття, співець запорозького козацтва, на книгах якого зросло кілька поколінь українців. Все своє життя Адріан Кащенко захоплювався історичним минулим України.

Відчуття історії, а також глибоке розуміння трагедії рідного народу розкрито у творах письменника. У повістях «З Дніпра на Дунай», «Зруйноване гніздо» він показав трагічну долю козацтва після знищення Запорозької Січі. Створив галерею портретів національних героїв України у творах: «Над Кодацьким порогом» (про Івана Сулиму); «Гетьман Сагайдачний», «Кость Гордієнко-Головко — останній лицар Запорожжя».

Літературний доробок письменника, не такий уже й малий, ще не зібраний і зовсім не вивчений. У Радянській Україні знайомство з А. Кащенком тривало до 1933 року, на Західній — років на дванадцять довше. В роки культу і застою на його книги було накладено категоричне табу. Після майже шести десятиліть мовчання А. Кащенко знов заговорив до нових своїх читачів, починаючи від наймолодших і кінчаючи тими, які щось пам'ятають про нього ще з літ своєї юності.

 

Кащенко А. Оповідання про славне Військо запорозьке низове : роман / Адріан Кащенко. — Київ : Кондор, 2019. — 564 с.

«Оповідання про славне Військо запорозьке низове» — основна праця Адріана Кащенка, яка стала бестселером У творі відслідковується народження та падіння низової вольниці. Цей твір можна вважати літописом історії українського козацтва. Адріан Кащенко обґрунтовано розповідає про зародження козацтва, про відчайдушну боротьбу, про далекі чорноморські походи, які були сповнені героїчного духу і патріотизму. Кожним своїм рядком письменник зміцнює любов до рідної землі.

«У же в середині XVI століття українські козаки поділилися на дві частини: тільки покірливі та ті, що мали жінок і домівки, жили «на волості», здебільшого в Черкасах і Каневі, а пізніше ще й у Трахтемирові й Корсуні; ті ж, які не мали дружин або не хотіли коритися владі на місцях, мешкали на Низу. Через те перших козаків називали городовими, а других — низовими.

Побачивши, що через оселення на Низу здобич починає вислизати з рук польських старостів, вони стали ходити походами на низових козаків, вишукуючи коші й одбираючи їхні здобутки. Тоді низовики, щоб уникнути тих грабунків і пильніше стежити за рухами татар, згуртувалися в чималу громаду, вибрали собі отамана й, посідавши на човни, поплили Дніпром за пороги.

Нелегко, мабуть, було козакам уперше перетнути бурхливі пороги, де і в наші часи нерідко розбиваються човни на тріски, та козаки подолали той небезпечний шлях, і звідтоді Дніпрові пороги та козаки стали рідними братами на кілька віків, і все тодішнє козацьке життя снувалося біля порогів.

За порогами, на одному з островів Великого Лугу, козаки поставили собі курені, обкопали свій табір окопами, обгородили засіками й прозвали цей новий кіш «Січчю». З того переходу низовиків за пороги вони й почали зватися «запорозькими козаками», або «запорожцями». Про них-то й підуть мої оповідання, хоча неможливо буде обминати життя й городовиків, бо й ті козаки щовесни приходили до  своїх товаришів за пороги, жили з ними одним життям, разом вирушали в походи, разом і клали свої голови в боротьбі з бусурманами, бодай і зимували на Україні, а все-таки звалися козаками Війська Запорозького Низового…».

 

Юрій Мицик, Сергій Плохій «Як козаки Україну боронили»

Юрій Андрійович Мицик (1949) — український історик, церковний діяч УПЦ КП, джерелознавець, археограф, дослідник історії України козацької доби, церковної історії. Доктор історичних наук (1989), професор кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія» (1990), заслужений діяч науки і техніки України (2007), почесний член товариства краєзнавців Волині (з 1995). почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців (1999). Автор понад 2000 друкованих праць, в тому числі понад 60 монографій, підручників та археографічних публікацій.

Сергíй Миколáйович Плохíй (1957) — український та американський історик, професор кафедри української історії в Гарвардському університеті. Один з провідних спеціалістів з історії Східної Європи. Член Українського ПЕН. Є членом наукової ради «Українського історичного журналу». Автор більше десятка книг з історії України та Східної Європи. Лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2018) за книгу «Брама Європи»). Іноземний член Національної Академії Наук України.

 

Мицик Ю. Як козаки Україну боронили / о. Юрій Мицик, Сергій Плохій. — Київ : КЛІО, 2018. — 368 с., іл.

Ця книга є своєрідним продовженням серії Давно се діялось колись», започаткованої у 1989 році, у якій вийшло понад десять книжок. Вона були присвячені і козацтву в цілому і окремим сюжетам історії саме українського козацтва, насамперед переможним битвам в ходу Національно-визвольної війни 1648—1658 років, козацькому минулому міст: Чигирина, Канева, Умані… Значним успіхом користувалася, зокрема, книга «Як козаки воювали» (автори Ю. Мицик, С. Плохій, І. Стороженко). Її видавали у 1990 і 1991 році.

Це ж видання містить окремі перероблені розділи книги «Як козаки воювали», а також розділи із книжки Ю. Мицика «Козацький край»  (1997) і кілька нових. Розділ «Культура козаків» написав Сергій Плохій. Усі інші — о. Юрій Мицик.

Це захоплююча науково-популярна розповідь про виникнення українського козацтва, його розквіт і занепад. Характеризуються звичаї козацтва, його військове мистецтво, релігійне життя, побут, устрій і функції Запорозької Січі, боротьба з зовнішніми ворогами, внесок козацтва в культуру українського народу. Також висвітлюється вплив традицій козацтва на ментальність і суспільно-політичне життя сучасних українців.

 

Тарас Каляндрук «Загадки козацьких характерників»

Тарас Богданович Каляндрук (1973) — український кіносценарист, режисер, журналіст. Дослідник української лицарської культури. Автор монографій, книжок для дітей та молоді, статей на економічну, політичну та історичну тематику: «Таємниці бойових мистецтв України» (2004 р.  Диплом Ради книговидавців Львівщини),«Загадки козацьких характерників» (2006 р, Диплом Книжкові контракти 2007),«Дорогичинська битва 1238 року: таємниці однієї перемоги», «Пластуни», «Меч Арія»(Комікс), «Дітям про козаків», «Козаки. Слов'яни проти орди»…

 

Каляндрук Т. Загадки козацьких характерників / Тарас Каляндрук. — Львів : Піраміда, 2007. — 288 с., іл.

Це друга книга серії Тараса Каляндрука про славні бойові подвиги українських «лицарів духу», що були розпочаті у «Таємницях бойових мистецтв України». У цьому дослідженні вперше зібрано відомості про бойовий лицарський дух і представлено його як на фактичному, так і на унікальному ілюстративному матеріалі, зібраному з найрізноманітніших давніх та сучасних джерел: ілюстрації до давніх видань, фрагменти фресок, графіті та рельєфних зображень, малюнки, світлини...

Монографія знайомить з історією та розвитком духовності та культури козацьких характерників, розкриває досі невідомі факти та подає новий погляд на уже знайомі явища історії та культури. Зібраний науковий та фактологічний матеріал, який сконцентрований в науковий праці, є унікальною джерельною базою з вивчення історії розвитку бойового духу характерників, які розвинули в Україні самобутню культуру та традицію лицарського бойового духу, що прийшов у сучасну епоху і був каталізатором відновлення незалежності України. Власне український бойовий лицарський дух, наголошує автор, і був тим критерієм, якій відродив українську бойову духовність та мистецтво і передав нинішньому поколінню українців.

Автор розкриває харизматичні риси українських бойових мистецтв, якими володіли козацькі характерники, і які вони застосовували в надзвичайно важких умовах. Він проводить дослідження явища характерництва в контексті психологічних та філософських вчень, вбачаючи тісний взаємозв’язок між мистецтвом ведення бою і духовністю, звичаями, світоглядом, релігією народу та його психологічними характеристиками. Саме тому автор у книзі часто апелює до стародавньої української міфології, релігійних вірувань, народної творчості. Цікавими є також етимологічні розвідки науковця, вивчення походження того чи іншого поняття. Історія, філософія та психологія українського бойового лицарського духу, який застосовували українські характерники у бою є предметом цього дослідження.

При написанні книги Тарас Каляндрук провів детальне та ґрунтовне дослідження великої кількості літературних джерел та пам’яток культури різних періодів, у яких відзеркалено козацьку звитягу характерників: документи, спогади, легенди, наукові історичні праці, перекази, загадки, прислів’я…

Автор адресує свою книгу молодому поколінню українців, адже важливо зберегти таємниці козацьких характерників для майбутнього, передати їх молодим, розповісти правдиву історію свого народу.

 

Віктор Горобець «Коровай свиного сала в пуд». Розваги, частування, хвороби та шати в козацький Україні»

Віктор Миколайович Горобець (1964) — український історик, дослідник середньовічної та ранньомодерної історії України та Центрально-Східної Європи, міжнародних відносин.  Доктор історичних наук (2002), професор (2007). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Завідувач сектора соціальної історії Інституту історії України НАН України. Автор понад 600 наукових праць, у т. ч. понад 30 індивідуальних і колективних монографій.

 

Горобець В. «Коровай свиного сала в пуд». Розваги, частування, хвороби та шати в козацький Україні / Віктор Горобець ; худож.-оформл. О. М. Марцинкевич. — Харків : бібколектор, 2025. —320 с. : іл.

Книжка «Коровай свиного сала в пуд» представляє українську історію не лише «без брому» та «без істерики», а й без таких, на жаль, уже традиційних «приправ» сучасного українського історіописання, як надмірний пафос, віктимізація /героїзація, пошуки в нашому минулому ареалів зародження людських цивілізацій і навіть з’яв найперших у світі конституцій.

Натомість на сторінках панує спокійна й довірлива розмова з вдумливим читачем про сутність звичних і, як виявляється, позачасових житейських радостей і турбот: Про те, в оточенні яких речей жили українці в козацькі часи, у що вдягались, що їли і що пили, як хворіли та проганяли недуги, як господарювали і торгували, як бенкетували та розважались — інтелектуально й не дуже; Про те, якими схожими й водночас різними можуть бути життєві пріоритети впродовж багатьох сотень літ, а також про те, як, здавалося б, звичні слова, мандруючи століттями, часом набувають зовсім незрозумілих значень.

Видання спробує відповісти й на більш конкретні запитання, наприклад: Якою була винна карта українця у XVIII столітті; Як слимаком і мозком хижого яструба лікували головний біль; А також зазіхне на наближення до відповідей на сакраментальні — «шароварно-сальні» — загадки української історії.

Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читального залу.