Реформатор оперного мистецтва в епоху музичного класицизму: 310 років від дня народження Крістофа Ґлюка

 

 

«Простота, правда і природність – три великих принципи прекрасного у всіх творах мистецтва» (К. В. фон Ґлюк)

 

Крістоф Віллібальд фон Ґлюк, найвидатніший представник віденської класичної школи, увійшов до історії світового музичного мистецтва як реформатор жанру опери.

Народився майбутній композитор 2 липня 1714 року в Німеччині, в баварському містечку Ерасбасі, в сім’ї лісничого.

Батько сподівався, що син продовжить його справу, але Крістоф обрав долю музиканта. Навчаючись в єзуїтській колегії в чеському місті Комотау, крім основних освітніх предметів, Крістоф із захопленням опановував музичні інструменти: скрипку, віолончель, фортепіано, орган і, маючи хороший голос, співав у церковному хорі.

У 1731 році вступив до Празького університету, на філософський факультет. Вивчав філософію і водночас брав уроки музики у відомого чеського композитора і педагога Богуслава Матея Чорногорського. Разом з мандрівними оркестрами, у складі яких він грав на віолончелі, гастролював по всій Чехії. Саме в тих концертах віолончеліст Крістоф Ґлюк виконав свої перші музичні імпровізації.

У 1735 році він, вже сформований професійний музикант, був запрошений до музично-хорової капели графа Лобковіца у Відні. Через два роки дістав запрошення на посаду придворного музиканта при капелі в Мілані. Перебуваючи в капелі талановитий юнак одержав фундаментальні знання в теорії композиції й вивчив безліч опер найвидатніших майстрів цього жанру.

У 1741 році на сцені театру в Мілані була поставлена перша опера композитора Крістофа Ґлюка – «Артаксеркс» (лібрето П. Метастазіо). Окрилений першим успіхом, композитор-дебютант пише одну за одною опери. На жаль, ці ранні твори Крістофа Ґлюка не збереглися.

Слава молодого композитора Ґлюка шириться Європою. Виступи в Лондоні, Гамбурзі, Дрездені, Копенгаґені, Парижі...

У 1754 році Крістоф Ґлюк був запрошений на посаду придворного композитора у Відні. Різнобічно обдарований музикант, Ґлюк разом з віденським балетмейстером і лібретистом Г. Анджоліні створив для віденської опери кілька хореографічних драм. У цих комічних операх на зразок французьких балетів-пантомим визрівали реалістичні тенденції в тогочасному музичному мистецтві.

5 жовтня 1762 року у Відні була поставлена опера Ґлюка «Орфей» на текст поета Кальцабіджі. Ця опера вважається початком оперно-реформаторської діяльності композитора. Через п’ять років після «Орфея», 16 грудня 1767 року, на віденській сцені відбулася прем’єра опери «Альцест». У передмові до опери Ґлюк викладає основні теоретичні принципи своєї оперної реформи.

Велика міфологічна опера, що переживала тоді найгострішу кризу, знайшла в творчості Ґлюка музичну трагедію, що стверджувала етичні ідеали вірності, обов’язку, готовності до самопожертви, була сповнена величності та сильних пристрастей.

Опери Ґлюка – «Орфей і Еврідіка», «Альцеста», «Паріс і Єлена», «Іфігенія в Авліді», «Арміда», «Звільнений Єрусалим», «Іфігенія в Тавриді», «Ехо і Нарцис» тощо – вершини оперного мистецтва.

У творчому доробку Крістофа Ґлюка – понад 50 опер, 9 балетів, інструментальні твори: зокрема, концерт для флейти, тріо-сонати для дуету скрипок і баса, симфонії, та вокальні твори.

Земний шлях всесвітньо відомого композитора закінчився у Відні 15 листопада 1787 року. Під час похорону виконувався його останній твір – «De profundls» («З безодні волаю...»), написаний для хору і оркестру. Цим свого роду «реквієм» диригував учень Ґлюка, котрого композитор вважав своїм найкращим учнем, – знаменитий Антоніо Сальєрі.

Протягом трьох століть музика Крістофа Вілібальда фон Ґлюка підкорює слухачів силою і виразністю високих пристрастей.

Кращі з опер видатного композитора і у наш час посідають чільне місце в репертуарі оперних театрів світу. Звучить музика Крістофа Ґлюка і на сцені Національного академічного театру опери і балету в Одесі.

 

Література про життя та творчість композитора

 

Белецкий И. Кристоф Виллибальд Глюк 1714-1787 [Текст]: кн. для юношества / И. В. Белецкий; [ред. В. С. Фомин]. – Ленинград : Музыка, 1971. – 102 с.

Ця книга про життя та творчість німецького композитора Крістофа Ґлюка. Автор розповідає про непростий шлях митця до слави реформатора оперного мистецтва – це невгамовна праця та любов до музики. Багато відомих людей у галузі літератури та мистецтва того часу зустрічалися на його життєвому шляху, вони також вплинули на творчий успіх композитора.

 

Рыцарев С. А. Кристоф Виллибальд Глюк [Текст]: [монография] / С. А. Рыцарев; рец.: Климовицкий А. И., Конен В. Дж., Сапонов М. А. ; [ред. А. Злотых]. – Москва : Музыка, 1987. – 182 с.

Книга в яскравій літературній формі розповідає про творчість видатного композитора XVIII століття, реформатора музичного театру К. В. Ґлюка. Досліджується сутність естетики та музичного стилю композитора, а також проблема життя його творчої спадщини у наступні історичні епохи.

 

Соллертинский И. Глюк [Текст] / И. Соллертинский; отв. ред. С. Л. Гинзбург. – Ленинград : Музгиз, 1937. – 44 с.

Відомий музикознавець І. Солертинський в цьому виданні глибоко аналізує творчість німецького композитора К. Ґлюка, він пише : «до реформи Ґлюк розпочав лише після того, як всебічно обдумав її теоретично: цілі були зрозумілі, сили зважені, методи випробувані; у розпорядженні композитора було накопичене десятиліттями, багата та гнучка майстерність, яку можна було поставити на службу новій ідеї». Такий висновок зробив автор книги І. Солертинський та охарактеризував геніального композитора Крістофа Ґлюка – Реформатором оперного мистецтва в епоху класицизму.

 

Вокальні твори композитора

 

Глюк К. Ариетта Хариты [Ноты]: из оперы-балета «Осажденная Цитера»: для сопрано с сопровожд. фп. / Глюк К.; [ред. В. Левитская, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Музгиз, 1952 . – 7 с.

Глюк К. Ария Амура [Ноты]: из оперы «Орфей» / К. Глюк; А. Кампра. Песня мотылька: из оперы «Венецианские празднества»; В. Моцарт. Ария Церлины: из оперы «Дон Жуан»: для голоса с фп. (сопрано) ; [ред. М. Виноградов]. – Москва - Ленинград : Музгиз, 1948. – 15 с. – (Вокально-педагогический репертуар).

Глюк К. Ария Орфея («Потерял я Эвридику») [Ноты]: из оперы «Орфей»: для меццо-сопрано с фп. / К. Глюк; [ред. Л. Шохина, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Гос. муз. изд-во, 1958. – 7 с. – (Концертный репертуар вокалиста).

Глюк К. В. Арии [Ноты]: для муж. голоса сопровожд. фп. / К. В. Глюк; [ред. М. Городецкая, лит. ред. А. Тарасова]. – Москва : Музыка, 1986. – 34 с.

 

Глюк К. В. Арии из опер [Ноты]: для жен. голосов в сопровожд. фп. / К. В. Глюк; [ред. М. Городецкая, лит. ред. А. Тарасова]. – Москва : Музыка, 1987. – 62 с.

Глюк К. В. Орфей и Эвридика [Ноты] : опера в 3 д.: перелож. для пения; либретто Р. Кальцабиджи / К. В. Глюк; фр. текст П. Л. Молина; [ред. В. Золотарев, лит. ред. К. Данько]. – [Москва : Музыка, 1971]. – 244 с.

Глюк К. В. Хоры из опер [Ноты]: в сопровожд. фп. / К. В. Глюк; сост. А. П. Александров; [ред.: В. Бекетова, В. Смирнов, лит. ред. О. Соловьева]. – Москва : Музыка, 1987. – 61 с. – (Хоровые произведения).

Глюк Х. Две арии из оперы «Ифигения в Авлиде»; Ария Армиды из оперы «Армида» [Ноты]: для сопрано в сопровожд. фп. / Х. Глюк; [ред. Н. Полынский, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Музгиз, 1960. – 7 с. – (Концертный репертуар вокалиста).

Глюк Х. В. Ария Париса («Скоро настанут вновь») [Ноты]: из оперы «Парис и Елена»: для высок. голоса с сопровожд. фп. / Х. В. Глюк [ред. С. Разоренов]. – Москва : Гос. муз. изд-во, 1951. – 7 с.

Глюк Х. В. Речитатив и ария Ахилла [Ноты]: из оперы «Ифигения в Авлиде» / Х. В. Глюк; Л. Бетховен. Ария Флорестана: из оперы «Фиделио»: для тенора в сопровожд. фп. ; [ред. Ю. Климов, лит. ред. Л. Чудова]. – Москва : Музыка, 1964. – 13 с. – (Концертный репертуар вокалиста).

 

Твори композитора для музичних інструментів

 

Ґлюк Мелодія з опери «Орфей» [Ноти]: для флейти (скрипки з фортепіано) / Ґлюк. – Київ : Муз. Україна, 1995. – 5. с.

Глюк К. Мелодия [Ноты]: для фп. / К. Глюк; [ред. Н. Копчевский]. – Москва : Музыка, 1982. – 6 с.

Ґлюк К. Мелодія [Ноти]: для скрипки з фортепіано / Ґлюк; [ред. І. М. Хуторянський]. – Київ : Муз. Україна, 1967. – 4. с.

Глюк К. В. Мелодия из оперы «Орфей и Эвридика» [Ноты]: для фп. / К. В. Глюк; [ред. В. Ерохин]. – Москва : Музыка, 1986. – 6 с.

Глюк Х. Гавот [Ноты]: перелож. для фп. И. Брамса / Х. Глюк; [ред. К. Сорокин]. – Москва : Музгиз, 1963. – 6 с. (Популярная библиотека пианиста).

Підготувала Т. М. Шилова, завідувачка відділу мистецтв.

Майстер гармонії контрапунктів: до190-річчя з дня народження Йоганнеса Брамса

 

«Поки є люди, здатні всім серцем відгукуватися на музику, і поки саме такий відгук буде народжувати  в них музика Брамса – вона, ця музика, житиме» (Ганс Галь)

 

Йоганнес Брамс (1833-1897) – німецький композитор, піаніст і диригент, один з головних представників епохи романтизму.

Майбутній геній музичного мистецтва народився 7 травня 1833 року в одному з найбідніших кварталів Гамбурга в сім’ї музиканта Йоганна Якоба Брамса і економки прибуткового будинку Крістіани Ніссен. Батько, професійний музикант-контрабасист, помітив надзвичайні музичні здібності молодшого сина і став його першим учителем. Коли Йоганнесу виповнилося десять років, він вперше в житті зіграв на публіці, виконавши квінтет Бетховена і фортепіанний концерт Моцарта.

Почувши талановиту гру юного піаніста, відомий в Гамбурзі вчитель музики Едвард Марксен запросив Йоганнеса Брамса до себе в клас. Днями Йоганнес навчався в класі Едварда Марксена, ночами працював. Скрутне матеріальне становище сім’ї змушувало його братися за будь-яку роботу: переписувати ноти, аранжувати на замовлення музичні твори композиторів-сучасників, навіть грати у ресторанах і на різних концертних майданчиках міста. Це принесло юному Брамсу користь в майбутньому: так він пізнавав музику німецького демократичного побуту, що вплинуло на нього як композитора.

Брамс мріяв зробити блискучу кар’єру музиканта в рідному місті, але мрії так і залишалися мріями. І все ж йому щастило: саме в цей час він знайомиться з відомими скрипалями Едуардом Ременьї та Йозефом Йоахімом, композиторами Ференцом Лістом і Робертом Шуманом – один за одним ці видатні митці з’явилися в його житті, і кожен з них зіграв важливу роль в становленні Брамса-композитора.

Композитор Роберт Шуман в статті «Нові шляхи», написаній в жовтні 1853 року, дав таку характеристику 20-річному музиканту: «Він, той, хто покликаний стати ідеальним виразником часу, той, чия майстерність не пробивається із землі боязкими паростками, а відразу розцвітає пишним цвітом. Він з’явився, юнак світлий, у колиски якого стояли Грації і Герої. Його ім’я – Йоганнес Брамс».

У 1862 році Йоганнес Брамс прийняв запрошення на концертні виступи у Відні, сподіваючись, що його успіхи там, в Австрії, в музичній столиці світу, сприятимуть його популярності у гамбурзької публіки.

Від 1871 року до кінця свого життя митець жив у Відні. Видатний німецький композитор

Йоганнес Брамс помер 3 квітня 1897 року. У день похорону прапори на всіх кораблях в Гамбурзькому порту були приспущені.

Музична спадщина композитора Брамса вражає розмаїттям жанрів: музика камерна і симфонічна, камерно-інструментальні ансамблі, вокально-симфонічні твори, твори для фортепіано, для голосу і хору, концерти і танцювальні цикли (на жаль, Брамс не написав жодної опери).

Брамс був неперевершеним майстром у володінні контрапунтами. Багатоголосся, гармонійне звучання різних самостійних мелодій в творах видатного німецького композитора зачаровувало його сучасників і наступні покоління шанувальників. Зачаровують вони і нас, людей XXI століття: сонати, симфонії, фортепіанні вальси, романси, пісні, інтермецо, капричіо тощо. Музика Йоганнеса Брамса сповнена сильних пристрастей, потужної енергетики і водночас лірично-ніжна, мелодійна.

Життя і творчість останнього видатного представника німецької музики XIX століття, котрий розвивав ідейно-художні традиції передової національної культури, новатора і одночасно традиціоналіста, реаліста і романтика, супроводжувала одна Муза – Музика. Їй він дарував Всесвіт своєї душі: безмежжя ідей, образів, емоцій, звуків.

 

 

Література про життя та творчість композитора

 

Бондурянский А. Фортепианные трио Иоганнеса Брамса: проблемы интерпретации [Текст] / А. Бондурянский; [рецензент А.А. Мельников]. – Москва : Музыка, 1986. – 78 с. – (Вопросы истории, теории, методики).

В книге освещается один из важнейших разделов камерно-инструментального творчества Брамса. Каждому из пяти фортепианных трио посвящена отдельная глава, в которой содержатся краткие сведения из истории создания произведения, даются представления о его образном строе и драматургии. Однако основное внимание сосредоточено на детальном исполнительском анализе, на проблемах интерпретации, стилистических особенностях и т. д.

Обобщая свой педагогический и концертно-исполнительский опыт, автор – пианист известного «Московского трио», преподаватель кафедры камерного ансамбля и квартета Московской консерватории – дает ценные методические рекомендации как конкретно-технологического, так и обобщенно-интерпретационного характера. Книга адресована исполнителям-ансамблистам, учащимся и педагогам камерных классов консерваторий и музыкальных училищ. 

Грасбергер Ф. Иоганнес Брамс [Текст] / Ф. Грасбергер; пер. с нем. В.Г. Шнитке; [ред. В. Ерохин, худ. ред. Ю.Зеленков]. – Москва : Музыка, 1980. – 71 с.: ил.

Краткий очерк жизни и творчества великого немецкого композитора, деятельность которого была связана с музыкальной жизнью, как Германии, так и Австрии. Уделяется внимание творческому методу И. Брамса, особенностям его стиля.

Книга снабжена многочисленными иллюстрациями, хронологическим обзором жизни и деятельности И. Брамса, перечнем его произведений и кратким источниковедческим приложением. Издание рассчитано на широкие круги любителей музыки. 

Друскин М. С. Иоганнес Брамс [Текст] / М. С. Друскин; [ред. Ю. Хохлов, худож. А. Радищев]. – Москва : Музгиз, 1959. – 143 с.

Книга посвящена жизни и творчеству выдающегося немецкого композитора, пианиста, дирижера – одного из ярчайших представителей позднего романтизма. В ней обрисованы творческий путь, эстетические взгляды и художественный облик Брамса, дана краткая характеристика его произведений. Брошюра представляет интерес для учащихся музыкальных учебных заведений, а также широкого круга любителей музыки. 

Друскин М. С. Иоганнес Брамс [Текст] / М. С. Друскин. – 2-е изд., доп.; [ред. Д. Фришман, худ. Б. Резников]. – Москва : Музыка, 1970. – 111 с.

Брошюра посвящена жизни и творчеству выдающегося немецкого композитора, пианиста, дирижера – одного из ярчайших представителей позднего романтизма. В ней обрисованы творческий путь, эстетические взгляды и художественный облик Брамса, дана краткая характеристика его произведений (среди них – симфонии, вокальные сочинения, фортепианные пьесы, камерные ансамбли).

Брошюра представляет интерес для учащихся музыкальных учебных заведений, а также широкого круга любителей музыки. 

Симфонии Брамса [Текст]; [ред. Н. Шахназарова]. – Москва : Музгиз, 1959. – 40 с. – (Библиотека слушателя концертов).

Настоящая брошюра представляет собой переиздание с незначительными сокращениями очерка о симфониях Брамса, опубликованного в книге И. Соллертинского Музыкально-исторические этюды. Автор очерка о первой  симфонии И. Брамса М.С. Друскин рассматривает, анализирует ее художественные достоинства, находит общие черты с творчеством классиков античного искусства, рассматривает первую симфонию немецкого композитора, как художественный документ времени, посвященный взлетам и падениям в судьбе художника-романтика.

 

Царева Е. М. Иоганнес Брамс [Текст] / Е. М.Царева; [ред. Г. Шестаков, худож. Ю. Зеленков]. – Москва.: Музыка, 1986. – 383 с., ил. – (Классика мировой музыкальной культуры).

Книга посвящена жизни и творчеству Иоганнеса Брамса. Автор подробно рассматривает все крупные произведения композитора, выявляет особенности стиля Брамса. Широко привлекается эпистолярное наследие великого композитора. Книга адресована музыкантам и любителям музыки.

 

Вокальні твори композитора

 

Брамс Й. Детские народные песни [Ноты] : в обраб. для голоса с фп. / Й. Брамс; пер. Э. Александровой; [ред. М. Городецкая, лит. ред. А. Тарасова]. – Москва : Музыка, 1963. – 19 с.

Брамс Й. Избранные песни [Ноты] : для голоса в сопровожд. фп. / Й. Брамс; [ред. Р. Рустамов, лит. ред. И. Емельянова]. – Москва : Музыка, 1983. – 47 с.

Брамс Й. Избранные песни [Ноты] : для голоса в сопровожд. фп. / Й. Брамс; пер. И. Ивановского; [ред. А.Г Петропавлов]. – Ленинград : Музыка, 1985. – 78 с.

Брамс И. Избранные песни [Ноты] : для голоса с фп. тетр. 1 / И. Брамс; сост. А. Ерохин [ред. Н. Богданова, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Музгиз, 1959. – 60 с.

Брамс И. Избранные песни [Ноты] : для голоса с фп. тетр. 2 / И. Брамс; пер. И. Ивановского; [ред. Н. Богданова, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Музгиз, 1960. – 88 с.

Брамс И. Колыбельная [Ноты] : для голоса с фп. / И. Брамс; [ред. В. Рыжкова, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Музгиз, 1960. – (Репертуар школьной музыкальной самодеятельности).

Брамс Й. Немецкие народные песни [Ноты] : обраб. для голоса с фп. / Й. Брамс; пер. Э. Александровой; сост. А. Ерохин; [ред. Р. Рустамов, лит. ред. И. Емельянова]. – Москва : Музыка, 1971. – 56 с. – (Зарубежная вокальная музыка).

Брамс И. Ода Сафо [Ноты] : для высок. голоса с фп. / И. Брамс; [ред. Ю. Ефимов, лит. ред. Р. Нейман]. – Москва : Музгиз, 1954. – 3 с. – (Концертный репертуар вокалиста).

Брамс И. Ода Сафо. Воскресное утро [Ноты] : для тенора в сопровожд. фп. / И. Брамс; [ред. М. Городецкая, лит. ред. Л. Чудова]. – Москва : Музыка, 1961. – 7 с. – (Концертный репертуар вокалиста).

Брамс И. Песни любви [Ноты] : вальсы: для четырех голосов или хора и фп. в четыре руки / И. Брамс; сл. Ф.В. Даумера; Ор.52; [ред. Г. Смирнов, лит. ред. О. Соловьева]. – Москва : Музыка, 1990. – 80 с.

Брамс И. Постой, моя отрада…Всадник [Ноты] : немец. нар. песни в обраб. для голоса в сопровожд. фп. / И. Брамс; пер. Э. Александровой; [ред. М. Городецкий, лит. ред. А. Тарасова]. – Москва : Музыка, 1987. – 4 с.

Брамс И. Тебя забыть [Ноты] : для низкого голоса с фп. / И. Брамс; [ред. Ю. Яцевич]. – Москва – Ленинград : Гос. муз. изд-во, 1950. – 5 с.

Брамс И. Тебя не видеть боле. Воскресное утро [Ноты] : для сред. голоса в сопровожд. фп. / И. Брамс; [ред. Н. Полынский, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Музгиз, 1962. – 7 с. – (Вокальная библиотека художественной самодеятельности).

Брамс И. Глубже все моя дремота. Шуберт Ф. Ты мой покой [Ноты] : для высок. голоса с фп. / И. Брамс; Ф. Шуберт; [ред. Н. Полынский, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Музгиз, 1961. – 11 с. – (Вокальная библиотека художественной самодеятельности).

Брамс И. Смуглый парень в пляске бурной. Дворжак А.Нивы и рощи полны покоя. Шопен Ф. Желание [Ноты] : для высок. голоса в сопровожд фп. / И. Брамс; А. Дворжак; Ф. Шопен; [ред. О. Левтонова, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Музгиз, 1961. – 11 с. – (Вокальная библиотека художественной самодеятельности).

 

Хорові твори композитора

 

Брамс Й. Избранные хоровые произведения [Ноты] : без сопровожд. и в сопровожд. фп. / Й. Брамс; сост. Б. Тевлин; [ред. Ю. Александров, лит. ред. А. Землякова]. – Москва : Музыка, 1976. – 67 с. – (Хоровые произведения).

Брамс Й. Избранные хоры [Ноты] : без сопровожд. и в сопровожд. фп. / Й. Брамс; ред.- сост. Н. Шелков; [ред. В. Краснов]. – Ленинград : Музыка, 1974. – 124 с.

 

Фортепіанні твори композитора

 

Брамс И. Вариации на тему Паганини [Ноты] : для фп. / И. Брамс; [ред. Э. Бабасян]. – Москва : Музыка, 1972. – 40 с.

Брамс И. Венгерские танцы [Ноты] : для фп. в 4 руки; тетр. 1 и 2 / И. Брамс; [ред. Ю. Яцевич]. – Москва : Гос. муз. изд-во, 1954. – 45 с.

Брамс И. Венгерский танец №8 [Ноты] : для фп. / И. Брамс; [ред. К. Сорокин]. – Москва : Музгиз, 1960. – 9 с. – (Популярная библиотека пианиста).

Брамс Й. Вибрані твори для фортепіано [Ноти] / Й. Брамс; ред. В. Бойкова; [ред. О.В. Яворик, літ. ред. Є.А. Лур'є]. – Київ : Муз. Україна, 1983. – 247 с. – (Перлини світової музики).

Брамс И. Второй концерт. Соч. 83 [Ноты] : для фп. с орк.: перелож. для двух фп. / И. Брамс; ред.: Я. Зак, Я. Мильштейн; [ред. А. Бакулов]. – Москва : Музыка, 1965. – 132 с.

Брамс И. Две рапсодии. Соч. 79 [Ноты] : для фп. / И. Брамс. – Москва : Музыка, 1971. – 22 с.

Брамс И. Избранные венгерские танцы [Ноты] : для фп. в 4 руки / И. Брамс; [ред. Ю. Соловьев]. – Москва : Музыка, 1967. – 59 с. – (Музыка отдыха. Библиотека пианиста любителя).

Брамс И. Избранные пьесы [Ноты] : для фп. / И. Брамс; ред. В. Белова; [ред. Э. Бабасян]. – Москва : Музыка, 1973. – 52 с.

Брамс И. Концерт №1 ре минор. Ор. 15. [Ноты] : для фп. с орк.: перелож. для двух фп. / И. Брамс; ред. Э. Зауэр; [ред. Н. Копчевский]. – Москва : Музыка, 1974. – 88 с.

Брамс И. Пьесы [Ноты] : для фп. / И. Брамс; [ред. М.А. Элик]. – Ленинград : Музыка, 1973. – 75 с.

Брамс И. Пьесы [Ноты] : для фп. / И. Брамс. – 2-е. изд.; [ред. М.А. Элик]. – Ленинград : Музыка, 1977. – 75 с.

Брамс И. Рапсодия. Си минор. Соч. 79.№ 1. [Ноты] : для фп. / И. Брамс; [ред. Ю. Комальков]. – Москва : Музыка, 1965. – 13 с.

Брамс И. Рапсодия. Си минор. Соч. 79.№ 1. [Ноты] : для фп. / И. Брамс; [ред. Н. Копчевский]. – Москва : Музыка, 1982. – 11 с.

Брамс И. Русский сувенир [Ноты] : транскр. в форме фантазии на рус. песни для фп. в 4 руки / И. Брамс; [ред. Н. Копчевский]. – Москва : Музыка, 1973. – 52 с.

Брамс И. Полное собрание сочинений: для фортепьяно Т. 2. [Ноты] / И. Брамс; под наблюдением и с коммент. Я.И. Мильштейна; [ред. К. Сорокин, лит. ред.В. Кичоровская]. – Москва : Гос. муз. изд-во, 1961. – 194 с. – (Классики мировой фортепьянной музыки).

Брамс И. Симфонии [Ноты] : перелож. для фп. в 2 руки О. Зингера / И. Брамс; [ред. Н. Богданова]. – Москва : Музыка, 1984. – 159 с.

Брамс И. Соната. До мажор [Ноты] : для фп. / И. Брамс; ред. А. Рутгарт; [ред. Э. Бабасян]. – Москва : Музыка, 1976. – 33 с.

Брамс И. Соната. Фа-диез минор. Соч. 2. [Ноты] : для фп. / И. Брамс; ред. А. Рутгарт; [ред. Э. Бабасян]. – Москва : Музыка, 1977. – 27 с.

Брамс И. Соната. Фа минор. Соч. 5. [Ноты] : для фп. / И. Брамс; [ред. Н. Копчевский]. – Москва : Музыка, 1975. – 44 с.

Брамс Й Угорський танець № 5 [Ноти] : для фортепіано / Й. Брамс. – Київ : Муз. Україна, 1995. – 4 с.

Брамс Й Угорський танець № 5 [Ноти] : для фортепіано / Й. Брамc; [ред. О.В. Яворик, літ ред. Л.Н. Рохліна]. – Київ : Муз. Україна, 1986. – 5 с. – (Улюблені мелодії).

Brahms album. Zongorara [Notes] : klavier: for piano; [felelos vezeto Kormany Imre]. – Budapest : Editio Musica, 19… – 75 s.

Brahms Johannes Danses hongroises [Notes] : pour piano; transcription pour piano a deux mains / Johannes Brahms; [par Andras Borgulya et Karoly Vaczi]. – Budapest : Editio Musica, 1963. – 69 s.

Brahms Johannes Walzer fur klavier Op. 39 №. 15 [Notes] : beide zweihandige fassungen: both piano solo versions / Brahms Johannes; [felelos vezeto Kormany Imre]. – Budapest: Editio Musica, 1982. – 3 s. + facsimile.

Brahms Johannes Keringok:z zongorara. Walzer fur klavier [Notes] : for piano / Johannes Brahms; [felelos vezeto Kormany Imre]. – Budapest: Editio Musica, 1985. – 19 s.

Brahms Johannes Rondo Alla Zingarese [Notes] : fur klavier bearbeitet / Johannes Brahms; [von arranged for piano Dohnanyi Erno]. – Budapest: Editio Musica, 1983. – 14 s.

Brahms Johannes 51 Cwiczen [Notes] : na fortepian c. 1., c 2. / Johannes Brahms. – Krakow: P W M, 1963. – 67 s.

Brahms Johannes 82. Brahms intermezzo op. 118 [Notes] : fortepianowe. / Johannes Brahms; [red. L. Pilecka]. – Krakow: P W M, 1980. – 7 s. – (Miniatury fortepianowe).

 

Твори композитора для музичних інструментів

 

Брамс И. Венгерский танец № 1 [Ноты] : обраб. для скрипки и фп. / И. Брамс; [ред. Т. Ямпольский]. – Москва : Музыка, 1984. – 7 с.

Брамс И. Венгерский танец № 5 [Ноты] : перелож. для скрипки и фп. / И. Брамс; [ред. Т. Ямпольский]. – Москва : Музыка, 1979. – 7 с.

Брамс И. Венгерский танец № 6 [Ноты] / И. Брамс; [ред. Б. Страннолюбский]. – Москва : Гос. муз. изд-во, 1958. – 8 с. – (Концертный репертуар баяниста).

Брамс И. Венгерский танец № 8 [Ноты] : перелож. для скрипки и фп. / И. Брамс; [ред. Т. Ямпольский]. – Москва : Музыка, 1982. – 7 с.

Брамс Й. Восемь песен [Ноты] : перелож. для виолончели и фп. / Й. Брамс; [ред. А.Г. Асламозов]. – Ленинград : Музыка, 1985. – 27 с.

Брамс И. Соната № 1. Соната № 2 [Ноты] : для виолончели и фп. / И. Брамс; [ред. В. Мурзин]. – Москва : Музыка, 1983. – 79 с.

Брамс И. Сонаты [Ноты] : для скрипки и фп. / И. Брамс; [ред. Т. Ямпольский]. – Москва : Музыка, 1977. – 99 с.

Брамс И. Сонаты [Ноты] : для скрипки и фп. / И. Брамс; ред.: К. Флеш, А. Шнабель; [ред. С. Стемпневский]. – Москва : Музыка, 1966. – 100 с.

Скрипичные каденции. Вып. 6. [Ноты] : каденции к концерту И. Брамса; сост. и ред. Д. Цыганов [ред. Т. Ямпольский]. – Москва : Музыка, 1973. – 68 с.

 

Твори композитора для симфонічного оркестру

Брамс И. Избранные венгерские танцы [Ноты] : партит. / И. Брамс; [ред. Д. Чупатов, лит. ред. А. Землякова]. – Москва : Музыка, 1975. – 180 с.

Брамс И. Симфония № 1 [Ноты] : партит. / И. Брамс; [ред. Н. Д. Толстой]. – Ленинград : Музыка, 1980. – 191 с.

Брамс И. Трагическая увертюра. Академическая увертюра [Ноты] : для симф. орк.: партит. / И. Брамс; [ред. А.Г. Асламозов]. – Ленинград : Музыка, 1982. – 64 с.

Підготували: Т.М. Шилова, завідувачка відділу мистецтв, та О.М. Карпінський (відео), провідний бібліотекар відділу мистецтв