Широкі простори творчості: до 90-річчя від дня народження Олександра Красотова

 

 

«Музика – це не набір звуків, а спосіб мислення. У мистецтві не можна говорити чужими словами» (О.О. Красотов)

 

Олександр Олександрович Красотов (1936 – 2007) – видатний український композитор, педагог і музикознавець. Митець, чия творчість є вагомим внеском в українську музику другої половини XX століття. Він – одесит, відомий своєю музичною та педагічною творчістю широкому світові.

Олександр Красотов народився в Одесі 5 травня 1936 року. З дитинства був тісно пов’язаний з музикою. Перші кроки зробив під впливом матері, котра працювала музичним педагогом. Після закінчення навчання в загальноосвітній школі перед юнаком постала пряма дорога до консерваторії. В Одеській консерваторії Олександр Красотов навчався одразу за трьома напрямами: композиція, фортепіано, музикознавство. Закінчивши навчання, талановитий музикант залишився працювати в консерваторії викладачем, згодом (з 1991року ) дістав посаду професора Одеської державної консерваторії імені А. В. Нежданової. Засновник південноукрїнської композиторської школи, він виховав понад 60 учнів – композиторів, відомих в Україні та за кордоном. З 1999 року Олександр Красотов – почесний професор композиторького факультету Тянцзінського музичного університету в Китаї. У 1966-1970 роках та з 1976 року – відповідальний секретар Одеського відділення Спілки композиторів України.

Для педагога Красотова головним принципом було не просто навчити студентів композиторській творчості, а, насамперед, розвинути індивідуальність студента, виховати мистецьку особистість. «Він учив мислити» – не писати музику «як треба», а знаходити своє», – говорила про свого Вчителя одеська композиторка Кармелла Цепколенко. З почуттям величезної вдячності згадують також про Олександра Красотова одеські композитори: Юлія Гомельська, Сергій Шустов, Тетяна Ярова, Іван Голубов, Людмила Самодаєва та інші.

Заслужений діяч мистецтв України Олександр Олександрович Красотов (з 1987 року) є став засновником південноукраїнської композиторської школи.

Як композитор, він працював у різних жанрах і стилях. Писав симфонічну музику та інструментальні концерти, камерні твори і вокальні цикли, пісні, кантати, ораторії, музику для театру, кіно, телебачення.

Творчість Олександра Красотова – то поєднання традицій класичної музики і сучасних (на той час) авангардних тенденцій. Композитор прагнув до масштабногсті й «симфонізації» навіть у камерних жанрах. Його музика надзвичайно лірична та емоційна.

Найвідоміші твори композитора – опери «Кінець казки», «Михайло Воронцов», оперета-ревю «Пропала дівчинка», мюзикли «П’ятий зайвий», «Вірити та чекати», «Зірка кохання та надії», вокально-симфонічні твори, твори для фортепіано з оркестром, твори для духового оркестру та для оркестру народних інструментів, камерно-інструментальні твори, твори для фортепіано, сонати тощо. Музика Олександра Красотова звучала зі сцени одеських театрів, з кіноекрану, в програмах телебачення.

Пісні та романси на музику О. О. Красотова були популярними: славень Україні «Краю мій заповітний», марш «Ми – народ вільної держави», пісні про Одесу – «Знов іду я славетними сходами», «Пісня про чайку», «Є такий порт» тощо. Композитор створив цикли романсів на слова Т. Шевченка, Р. Бернса, Ж. Превера, Л. Ашкіназі та інших поетів. Твори композитора Олександра Красотова виконувалися музикантами з усього світу, деякі твори стали обов’язковими на міжнародних музичних конкурсах.

Помер Олександр Олександрович Красотов 5 жовтня 2007 року в Тяньцзіні (Китай), де він певний час викладав. Похований в Одесі на Другому християнському кладовищі.

Література про життя та творчість композитора

 

Розенберг, Римма Марківна. Олександр Красотов. [Текст] / Р. М. Розенберг; [ред. Т.С. Невінчана, худож. Бродський Б.Й.]. – Киев : Муз. Україна, 1984. – 48 с. – (Творчі портрети українських композиторів).

Книга з серії «Творчі по ртрети українських композиторів» знайомить найширші кола читачів і шанувальників музики з українським композитором Олександром Красотовим. Невелика за обсягом книжка розповідає про життєвий шлях творця української музики Олександра Красотова, про його пошук і прагнення, містить аналіз його творчості.

 

Вокальні твори композитора

 

Красотов, Олександр Олександрович. Пісні [Ноти] = Песни : для голосу в супроводі фортепіано / О. О. Красотов ; [муз. ред. Г. О. Кнюх; худож. В. Д. Квітка]. – Київ : Муз. Україна, 1967. – 67 с. – Текст укр., рос. – (Відскановано 68 с.).

 

Красотов, Олександр Олександрович. Пісні [Ноти] / О. О. Красотов ; [муз. ред. Л. В. Левітова; худож. В .А. Єгорова]. – Київ : Муз. Україна, 1974. – 52 с. – Текст укр., рос. – (Відскановано 54 с.).

 

Красотов ,Олександр Олександрович. Пісні [Ноти] / О. О Красотов ; [муз. ред. В. Ф. Таловиря; худ. С. М. Гайова]. – Київ : Муз. Україна, 1981. – 44 с. – Текст укр., рос. – (Відскановано 46 с.).

 

Фортепіанні твори композитора

 

Красотов, Олександр Олександрович. Джазові композиції [Ноти] = Джазовые композиции : для фортепіано, гітари та контрабаса / О. О. Красотов ; [муз. ред. Є. В. Кравченко; худож. Б. І. Барський]. – Київ : Муз. Україна, 1968. – 32 с. – Текст укр., рус. – (Відскановано 34 с.).

 

Красотов, Олександр Олександрович. Концерт №2 [Ноти] : для фортепіано з оркестром : клавір / О. Красотов ; [муз. ред. О. В. Яворик; худож. О. П. Лебедєва]. – Київ : Муз. Україна, 1980. – 60 с. – Текст укр., рос. – (Відскановано 62 с.).

 

Красотов, Олександр Олександрович. Три прелюди [Ноти] : для фортепіано / О. О. Красотов ; [муз. ред. Л. Кауфман; худож. А. Кичай]. – Київ : Сов. композитор, 1961. – 19 с. – (Відскановано 20 с.).

 

 

Твори композитора для інших інструментів

 

Красотов, О. Симфонія-концерт №2 [Ноти] : для труби з симфон. оркестром : / Олександр Красотов ; [муз. ред. Я.Ф. Зирянов; худож. В. С. Мітченко]. – Партитура. – Київ : Муз. Україна, 1986. – 72 с. – Текст укр., рос. – (Відскановано 74 с.).

 

Красотов, Олександр Олександрович. Соната №3 [Ноти] : для скрипки з фортепіано / О. О. Красотов ; [муз. ред. Я. Ф. Зирянов; худож. М. П. Вуєк]. – Київ : Муз. Україна, 1970. – 19 с. + скрипка 6 с. – Текст укр., рос. – (Відскановано 26 с.).

 

Красотов, Олександр Олександрович. Чакона і танець [Ноти] : для ансамблю скрипалів і фортепіано / О. Красотов ; [муз. ред. Є. Ф. Станкович, худож. В. Б. Лопарев]. – Партитура. – Київ : Муз. Україна, 1972. – 32 с. – Текст укр., рос. – (Відскановано 34 с.).

 

Підготувала Шилова Т. М., завідувачка відділу мистецтв.

Реформатор оперного мистецтва в епоху музичного класицизму: 310 років від дня народження Крістофа Ґлюка

 

 

«Простота, правда і природність – три великих принципи прекрасного у всіх творах мистецтва» (К. В. фон Ґлюк)

 

Крістоф Віллібальд фон Ґлюк, найвидатніший представник віденської класичної школи, увійшов до історії світового музичного мистецтва як реформатор жанру опери.

Народився майбутній композитор 2 липня 1714 року в Німеччині, в баварському містечку Ерасбасі, в сім’ї лісничого.

Батько сподівався, що син продовжить його справу, але Крістоф обрав долю музиканта. Навчаючись в єзуїтській колегії в чеському місті Комотау, крім основних освітніх предметів, Крістоф із захопленням опановував музичні інструменти: скрипку, віолончель, фортепіано, орган і, маючи хороший голос, співав у церковному хорі.

У 1731 році вступив до Празького університету, на філософський факультет. Вивчав філософію і водночас брав уроки музики у відомого чеського композитора і педагога Богуслава Матея Чорногорського. Разом з мандрівними оркестрами, у складі яких він грав на віолончелі, гастролював по всій Чехії. Саме в тих концертах віолончеліст Крістоф Ґлюк виконав свої перші музичні імпровізації.

У 1735 році він, вже сформований професійний музикант, був запрошений до музично-хорової капели графа Лобковіца у Відні. Через два роки дістав запрошення на посаду придворного музиканта при капелі в Мілані. Перебуваючи в капелі талановитий юнак одержав фундаментальні знання в теорії композиції й вивчив безліч опер найвидатніших майстрів цього жанру.

У 1741 році на сцені театру в Мілані була поставлена перша опера композитора Крістофа Ґлюка – «Артаксеркс» (лібрето П. Метастазіо). Окрилений першим успіхом, композитор-дебютант пише одну за одною опери. На жаль, ці ранні твори Крістофа Ґлюка не збереглися.

Слава молодого композитора Ґлюка шириться Європою. Виступи в Лондоні, Гамбурзі, Дрездені, Копенгаґені, Парижі...

У 1754 році Крістоф Ґлюк був запрошений на посаду придворного композитора у Відні. Різнобічно обдарований музикант, Ґлюк разом з віденським балетмейстером і лібретистом Г. Анджоліні створив для віденської опери кілька хореографічних драм. У цих комічних операх на зразок французьких балетів-пантомим визрівали реалістичні тенденції в тогочасному музичному мистецтві.

5 жовтня 1762 року у Відні була поставлена опера Ґлюка «Орфей» на текст поета Кальцабіджі. Ця опера вважається початком оперно-реформаторської діяльності композитора. Через п’ять років після «Орфея», 16 грудня 1767 року, на віденській сцені відбулася прем’єра опери «Альцест». У передмові до опери Ґлюк викладає основні теоретичні принципи своєї оперної реформи.

Велика міфологічна опера, що переживала тоді найгострішу кризу, знайшла в творчості Ґлюка музичну трагедію, що стверджувала етичні ідеали вірності, обов’язку, готовності до самопожертви, була сповнена величності та сильних пристрастей.

Опери Ґлюка – «Орфей і Еврідіка», «Альцеста», «Паріс і Єлена», «Іфігенія в Авліді», «Арміда», «Звільнений Єрусалим», «Іфігенія в Тавриді», «Ехо і Нарцис» тощо – вершини оперного мистецтва.

У творчому доробку Крістофа Ґлюка – понад 50 опер, 9 балетів, інструментальні твори: зокрема, концерт для флейти, тріо-сонати для дуету скрипок і баса, симфонії, та вокальні твори.

Земний шлях всесвітньо відомого композитора закінчився у Відні 15 листопада 1787 року. Під час похорону виконувався його останній твір – «De profundls» («З безодні волаю...»), написаний для хору і оркестру. Цим свого роду «реквієм» диригував учень Ґлюка, котрого композитор вважав своїм найкращим учнем, – знаменитий Антоніо Сальєрі.

Протягом трьох століть музика Крістофа Вілібальда фон Ґлюка підкорює слухачів силою і виразністю високих пристрастей.

Кращі з опер видатного композитора і у наш час посідають чільне місце в репертуарі оперних театрів світу. Звучить музика Крістофа Ґлюка і на сцені Національного академічного театру опери і балету в Одесі.

 

Література про життя та творчість композитора

 

Белецкий И. Кристоф Виллибальд Глюк 1714-1787 [Текст]: кн. для юношества / И. В. Белецкий; [ред. В. С. Фомин]. – Ленинград : Музыка, 1971. – 102 с.

Ця книга про життя та творчість німецького композитора Крістофа Ґлюка. Автор розповідає про непростий шлях митця до слави реформатора оперного мистецтва – це невгамовна праця та любов до музики. Багато відомих людей у галузі літератури та мистецтва того часу зустрічалися на його життєвому шляху, вони також вплинули на творчий успіх композитора.

 

Рыцарев С. А. Кристоф Виллибальд Глюк [Текст]: [монография] / С. А. Рыцарев; рец.: Климовицкий А. И., Конен В. Дж., Сапонов М. А. ; [ред. А. Злотых]. – Москва : Музыка, 1987. – 182 с.

Книга в яскравій літературній формі розповідає про творчість видатного композитора XVIII століття, реформатора музичного театру К. В. Ґлюка. Досліджується сутність естетики та музичного стилю композитора, а також проблема життя його творчої спадщини у наступні історичні епохи.

 

Соллертинский И. Глюк [Текст] / И. Соллертинский; отв. ред. С. Л. Гинзбург. – Ленинград : Музгиз, 1937. – 44 с.

Відомий музикознавець І. Солертинський в цьому виданні глибоко аналізує творчість німецького композитора К. Ґлюка, він пише : «до реформи Ґлюк розпочав лише після того, як всебічно обдумав її теоретично: цілі були зрозумілі, сили зважені, методи випробувані; у розпорядженні композитора було накопичене десятиліттями, багата та гнучка майстерність, яку можна було поставити на службу новій ідеї». Такий висновок зробив автор книги І. Солертинський та охарактеризував геніального композитора Крістофа Ґлюка – Реформатором оперного мистецтва в епоху класицизму.

 

Вокальні твори композитора

 

Глюк К. Ариетта Хариты [Ноты]: из оперы-балета «Осажденная Цитера»: для сопрано с сопровожд. фп. / Глюк К.; [ред. В. Левитская, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Музгиз, 1952 . – 7 с.

Глюк К. Ария Амура [Ноты]: из оперы «Орфей» / К. Глюк; А. Кампра. Песня мотылька: из оперы «Венецианские празднества»; В. Моцарт. Ария Церлины: из оперы «Дон Жуан»: для голоса с фп. (сопрано) ; [ред. М. Виноградов]. – Москва - Ленинград : Музгиз, 1948. – 15 с. – (Вокально-педагогический репертуар).

Глюк К. Ария Орфея («Потерял я Эвридику») [Ноты]: из оперы «Орфей»: для меццо-сопрано с фп. / К. Глюк; [ред. Л. Шохина, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Гос. муз. изд-во, 1958. – 7 с. – (Концертный репертуар вокалиста).

Глюк К. В. Арии [Ноты]: для муж. голоса сопровожд. фп. / К. В. Глюк; [ред. М. Городецкая, лит. ред. А. Тарасова]. – Москва : Музыка, 1986. – 34 с.

 

Глюк К. В. Арии из опер [Ноты]: для жен. голосов в сопровожд. фп. / К. В. Глюк; [ред. М. Городецкая, лит. ред. А. Тарасова]. – Москва : Музыка, 1987. – 62 с.

Глюк К. В. Орфей и Эвридика [Ноты] : опера в 3 д.: перелож. для пения; либретто Р. Кальцабиджи / К. В. Глюк; фр. текст П. Л. Молина; [ред. В. Золотарев, лит. ред. К. Данько]. – [Москва : Музыка, 1971]. – 244 с.

Глюк К. В. Хоры из опер [Ноты]: в сопровожд. фп. / К. В. Глюк; сост. А. П. Александров; [ред.: В. Бекетова, В. Смирнов, лит. ред. О. Соловьева]. – Москва : Музыка, 1987. – 61 с. – (Хоровые произведения).

Глюк Х. Две арии из оперы «Ифигения в Авлиде»; Ария Армиды из оперы «Армида» [Ноты]: для сопрано в сопровожд. фп. / Х. Глюк; [ред. Н. Полынский, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Музгиз, 1960. – 7 с. – (Концертный репертуар вокалиста).

Глюк Х. В. Ария Париса («Скоро настанут вновь») [Ноты]: из оперы «Парис и Елена»: для высок. голоса с сопровожд. фп. / Х. В. Глюк [ред. С. Разоренов]. – Москва : Гос. муз. изд-во, 1951. – 7 с.

Глюк Х. В. Речитатив и ария Ахилла [Ноты]: из оперы «Ифигения в Авлиде» / Х. В. Глюк; Л. Бетховен. Ария Флорестана: из оперы «Фиделио»: для тенора в сопровожд. фп. ; [ред. Ю. Климов, лит. ред. Л. Чудова]. – Москва : Музыка, 1964. – 13 с. – (Концертный репертуар вокалиста).

 

Твори композитора для музичних інструментів

 

Ґлюк Мелодія з опери «Орфей» [Ноти]: для флейти (скрипки з фортепіано) / Ґлюк. – Київ : Муз. Україна, 1995. – 5. с.

Глюк К. Мелодия [Ноты]: для фп. / К. Глюк; [ред. Н. Копчевский]. – Москва : Музыка, 1982. – 6 с.

Ґлюк К. Мелодія [Ноти]: для скрипки з фортепіано / Ґлюк; [ред. І. М. Хуторянський]. – Київ : Муз. Україна, 1967. – 4. с.

Глюк К. В. Мелодия из оперы «Орфей и Эвридика» [Ноты]: для фп. / К. В. Глюк; [ред. В. Ерохин]. – Москва : Музыка, 1986. – 6 с.

Глюк Х. Гавот [Ноты]: перелож. для фп. И. Брамса / Х. Глюк; [ред. К. Сорокин]. – Москва : Музгиз, 1963. – 6 с. (Популярная библиотека пианиста).

Підготувала Т. М. Шилова, завідувачка відділу мистецтв.

Майстер гармонії контрапунктів: до190-річчя з дня народження Йоганнеса Брамса

 

«Поки є люди, здатні всім серцем відгукуватися на музику, і поки саме такий відгук буде народжувати  в них музика Брамса – вона, ця музика, житиме» (Ганс Галь)

 

Йоганнес Брамс (1833-1897) – німецький композитор, піаніст і диригент, один з головних представників епохи романтизму.

Майбутній геній музичного мистецтва народився 7 травня 1833 року в одному з найбідніших кварталів Гамбурга в сім’ї музиканта Йоганна Якоба Брамса і економки прибуткового будинку Крістіани Ніссен. Батько, професійний музикант-контрабасист, помітив надзвичайні музичні здібності молодшого сина і став його першим учителем. Коли Йоганнесу виповнилося десять років, він вперше в житті зіграв на публіці, виконавши квінтет Бетховена і фортепіанний концерт Моцарта.

Почувши талановиту гру юного піаніста, відомий в Гамбурзі вчитель музики Едвард Марксен запросив Йоганнеса Брамса до себе в клас. Днями Йоганнес навчався в класі Едварда Марксена, ночами працював. Скрутне матеріальне становище сім’ї змушувало його братися за будь-яку роботу: переписувати ноти, аранжувати на замовлення музичні твори композиторів-сучасників, навіть грати у ресторанах і на різних концертних майданчиках міста. Це принесло юному Брамсу користь в майбутньому: так він пізнавав музику німецького демократичного побуту, що вплинуло на нього як композитора.

Брамс мріяв зробити блискучу кар’єру музиканта в рідному місті, але мрії так і залишалися мріями. І все ж йому щастило: саме в цей час він знайомиться з відомими скрипалями Едуардом Ременьї та Йозефом Йоахімом, композиторами Ференцом Лістом і Робертом Шуманом – один за одним ці видатні митці з’явилися в його житті, і кожен з них зіграв важливу роль в становленні Брамса-композитора.

Композитор Роберт Шуман в статті «Нові шляхи», написаній в жовтні 1853 року, дав таку характеристику 20-річному музиканту: «Він, той, хто покликаний стати ідеальним виразником часу, той, чия майстерність не пробивається із землі боязкими паростками, а відразу розцвітає пишним цвітом. Він з’явився, юнак світлий, у колиски якого стояли Грації і Герої. Його ім’я – Йоганнес Брамс».

У 1862 році Йоганнес Брамс прийняв запрошення на концертні виступи у Відні, сподіваючись, що його успіхи там, в Австрії, в музичній столиці світу, сприятимуть його популярності у гамбурзької публіки.

Від 1871 року до кінця свого життя митець жив у Відні. Видатний німецький композитор

Йоганнес Брамс помер 3 квітня 1897 року. У день похорону прапори на всіх кораблях в Гамбурзькому порту були приспущені.

Музична спадщина композитора Брамса вражає розмаїттям жанрів: музика камерна і симфонічна, камерно-інструментальні ансамблі, вокально-симфонічні твори, твори для фортепіано, для голосу і хору, концерти і танцювальні цикли (на жаль, Брамс не написав жодної опери).

Брамс був неперевершеним майстром у володінні контрапунтами. Багатоголосся, гармонійне звучання різних самостійних мелодій в творах видатного німецького композитора зачаровувало його сучасників і наступні покоління шанувальників. Зачаровують вони і нас, людей XXI століття: сонати, симфонії, фортепіанні вальси, романси, пісні, інтермецо, капричіо тощо. Музика Йоганнеса Брамса сповнена сильних пристрастей, потужної енергетики і водночас лірично-ніжна, мелодійна.

Життя і творчість останнього видатного представника німецької музики XIX століття, котрий розвивав ідейно-художні традиції передової національної культури, новатора і одночасно традиціоналіста, реаліста і романтика, супроводжувала одна Муза – Музика. Їй він дарував Всесвіт своєї душі: безмежжя ідей, образів, емоцій, звуків.

 

 

Література про життя та творчість композитора

 

Бондурянский А. Фортепианные трио Иоганнеса Брамса: проблемы интерпретации [Текст] / А. Бондурянский; [рецензент А.А. Мельников]. – Москва : Музыка, 1986. – 78 с. – (Вопросы истории, теории, методики).

В книге освещается один из важнейших разделов камерно-инструментального творчества Брамса. Каждому из пяти фортепианных трио посвящена отдельная глава, в которой содержатся краткие сведения из истории создания произведения, даются представления о его образном строе и драматургии. Однако основное внимание сосредоточено на детальном исполнительском анализе, на проблемах интерпретации, стилистических особенностях и т. д.

Обобщая свой педагогический и концертно-исполнительский опыт, автор – пианист известного «Московского трио», преподаватель кафедры камерного ансамбля и квартета Московской консерватории – дает ценные методические рекомендации как конкретно-технологического, так и обобщенно-интерпретационного характера. Книга адресована исполнителям-ансамблистам, учащимся и педагогам камерных классов консерваторий и музыкальных училищ. 

Грасбергер Ф. Иоганнес Брамс [Текст] / Ф. Грасбергер; пер. с нем. В.Г. Шнитке; [ред. В. Ерохин, худ. ред. Ю.Зеленков]. – Москва : Музыка, 1980. – 71 с.: ил.

Краткий очерк жизни и творчества великого немецкого композитора, деятельность которого была связана с музыкальной жизнью, как Германии, так и Австрии. Уделяется внимание творческому методу И. Брамса, особенностям его стиля.

Книга снабжена многочисленными иллюстрациями, хронологическим обзором жизни и деятельности И. Брамса, перечнем его произведений и кратким источниковедческим приложением. Издание рассчитано на широкие круги любителей музыки. 

Друскин М. С. Иоганнес Брамс [Текст] / М. С. Друскин; [ред. Ю. Хохлов, худож. А. Радищев]. – Москва : Музгиз, 1959. – 143 с.

Книга посвящена жизни и творчеству выдающегося немецкого композитора, пианиста, дирижера – одного из ярчайших представителей позднего романтизма. В ней обрисованы творческий путь, эстетические взгляды и художественный облик Брамса, дана краткая характеристика его произведений. Брошюра представляет интерес для учащихся музыкальных учебных заведений, а также широкого круга любителей музыки. 

Друскин М. С. Иоганнес Брамс [Текст] / М. С. Друскин. – 2-е изд., доп.; [ред. Д. Фришман, худ. Б. Резников]. – Москва : Музыка, 1970. – 111 с.

Брошюра посвящена жизни и творчеству выдающегося немецкого композитора, пианиста, дирижера – одного из ярчайших представителей позднего романтизма. В ней обрисованы творческий путь, эстетические взгляды и художественный облик Брамса, дана краткая характеристика его произведений (среди них – симфонии, вокальные сочинения, фортепианные пьесы, камерные ансамбли).

Брошюра представляет интерес для учащихся музыкальных учебных заведений, а также широкого круга любителей музыки. 

Симфонии Брамса [Текст]; [ред. Н. Шахназарова]. – Москва : Музгиз, 1959. – 40 с. – (Библиотека слушателя концертов).

Настоящая брошюра представляет собой переиздание с незначительными сокращениями очерка о симфониях Брамса, опубликованного в книге И. Соллертинского Музыкально-исторические этюды. Автор очерка о первой  симфонии И. Брамса М.С. Друскин рассматривает, анализирует ее художественные достоинства, находит общие черты с творчеством классиков античного искусства, рассматривает первую симфонию немецкого композитора, как художественный документ времени, посвященный взлетам и падениям в судьбе художника-романтика.

 

Царева Е. М. Иоганнес Брамс [Текст] / Е. М.Царева; [ред. Г. Шестаков, худож. Ю. Зеленков]. – Москва.: Музыка, 1986. – 383 с., ил. – (Классика мировой музыкальной культуры).

Книга посвящена жизни и творчеству Иоганнеса Брамса. Автор подробно рассматривает все крупные произведения композитора, выявляет особенности стиля Брамса. Широко привлекается эпистолярное наследие великого композитора. Книга адресована музыкантам и любителям музыки.

 

Вокальні твори композитора

 

Брамс Й. Детские народные песни [Ноты] : в обраб. для голоса с фп. / Й. Брамс; пер. Э. Александровой; [ред. М. Городецкая, лит. ред. А. Тарасова]. – Москва : Музыка, 1963. – 19 с.

Брамс Й. Избранные песни [Ноты] : для голоса в сопровожд. фп. / Й. Брамс; [ред. Р. Рустамов, лит. ред. И. Емельянова]. – Москва : Музыка, 1983. – 47 с.

Брамс Й. Избранные песни [Ноты] : для голоса в сопровожд. фп. / Й. Брамс; пер. И. Ивановского; [ред. А.Г Петропавлов]. – Ленинград : Музыка, 1985. – 78 с.

Брамс И. Избранные песни [Ноты] : для голоса с фп. тетр. 1 / И. Брамс; сост. А. Ерохин [ред. Н. Богданова, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Музгиз, 1959. – 60 с.

Брамс И. Избранные песни [Ноты] : для голоса с фп. тетр. 2 / И. Брамс; пер. И. Ивановского; [ред. Н. Богданова, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Музгиз, 1960. – 88 с.

Брамс И. Колыбельная [Ноты] : для голоса с фп. / И. Брамс; [ред. В. Рыжкова, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Музгиз, 1960. – (Репертуар школьной музыкальной самодеятельности).

Брамс Й. Немецкие народные песни [Ноты] : обраб. для голоса с фп. / Й. Брамс; пер. Э. Александровой; сост. А. Ерохин; [ред. Р. Рустамов, лит. ред. И. Емельянова]. – Москва : Музыка, 1971. – 56 с. – (Зарубежная вокальная музыка).

Брамс И. Ода Сафо [Ноты] : для высок. голоса с фп. / И. Брамс; [ред. Ю. Ефимов, лит. ред. Р. Нейман]. – Москва : Музгиз, 1954. – 3 с. – (Концертный репертуар вокалиста).

Брамс И. Ода Сафо. Воскресное утро [Ноты] : для тенора в сопровожд. фп. / И. Брамс; [ред. М. Городецкая, лит. ред. Л. Чудова]. – Москва : Музыка, 1961. – 7 с. – (Концертный репертуар вокалиста).

Брамс И. Песни любви [Ноты] : вальсы: для четырех голосов или хора и фп. в четыре руки / И. Брамс; сл. Ф.В. Даумера; Ор.52; [ред. Г. Смирнов, лит. ред. О. Соловьева]. – Москва : Музыка, 1990. – 80 с.

Брамс И. Постой, моя отрада…Всадник [Ноты] : немец. нар. песни в обраб. для голоса в сопровожд. фп. / И. Брамс; пер. Э. Александровой; [ред. М. Городецкий, лит. ред. А. Тарасова]. – Москва : Музыка, 1987. – 4 с.

Брамс И. Тебя забыть [Ноты] : для низкого голоса с фп. / И. Брамс; [ред. Ю. Яцевич]. – Москва – Ленинград : Гос. муз. изд-во, 1950. – 5 с.

Брамс И. Тебя не видеть боле. Воскресное утро [Ноты] : для сред. голоса в сопровожд. фп. / И. Брамс; [ред. Н. Полынский, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Музгиз, 1962. – 7 с. – (Вокальная библиотека художественной самодеятельности).

Брамс И. Глубже все моя дремота. Шуберт Ф. Ты мой покой [Ноты] : для высок. голоса с фп. / И. Брамс; Ф. Шуберт; [ред. Н. Полынский, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Музгиз, 1961. – 11 с. – (Вокальная библиотека художественной самодеятельности).

Брамс И. Смуглый парень в пляске бурной. Дворжак А.Нивы и рощи полны покоя. Шопен Ф. Желание [Ноты] : для высок. голоса в сопровожд фп. / И. Брамс; А. Дворжак; Ф. Шопен; [ред. О. Левтонова, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Музгиз, 1961. – 11 с. – (Вокальная библиотека художественной самодеятельности).

 

Хорові твори композитора

 

Брамс Й. Избранные хоровые произведения [Ноты] : без сопровожд. и в сопровожд. фп. / Й. Брамс; сост. Б. Тевлин; [ред. Ю. Александров, лит. ред. А. Землякова]. – Москва : Музыка, 1976. – 67 с. – (Хоровые произведения).

Брамс Й. Избранные хоры [Ноты] : без сопровожд. и в сопровожд. фп. / Й. Брамс; ред.- сост. Н. Шелков; [ред. В. Краснов]. – Ленинград : Музыка, 1974. – 124 с.

 

Фортепіанні твори композитора

 

Брамс И. Вариации на тему Паганини [Ноты] : для фп. / И. Брамс; [ред. Э. Бабасян]. – Москва : Музыка, 1972. – 40 с.

Брамс И. Венгерские танцы [Ноты] : для фп. в 4 руки; тетр. 1 и 2 / И. Брамс; [ред. Ю. Яцевич]. – Москва : Гос. муз. изд-во, 1954. – 45 с.

Брамс И. Венгерский танец №8 [Ноты] : для фп. / И. Брамс; [ред. К. Сорокин]. – Москва : Музгиз, 1960. – 9 с. – (Популярная библиотека пианиста).

Брамс Й. Вибрані твори для фортепіано [Ноти] / Й. Брамс; ред. В. Бойкова; [ред. О.В. Яворик, літ. ред. Є.А. Лур'є]. – Київ : Муз. Україна, 1983. – 247 с. – (Перлини світової музики).

Брамс И. Второй концерт. Соч. 83 [Ноты] : для фп. с орк.: перелож. для двух фп. / И. Брамс; ред.: Я. Зак, Я. Мильштейн; [ред. А. Бакулов]. – Москва : Музыка, 1965. – 132 с.

Брамс И. Две рапсодии. Соч. 79 [Ноты] : для фп. / И. Брамс. – Москва : Музыка, 1971. – 22 с.

Брамс И. Избранные венгерские танцы [Ноты] : для фп. в 4 руки / И. Брамс; [ред. Ю. Соловьев]. – Москва : Музыка, 1967. – 59 с. – (Музыка отдыха. Библиотека пианиста любителя).

Брамс И. Избранные пьесы [Ноты] : для фп. / И. Брамс; ред. В. Белова; [ред. Э. Бабасян]. – Москва : Музыка, 1973. – 52 с.

Брамс И. Концерт №1 ре минор. Ор. 15. [Ноты] : для фп. с орк.: перелож. для двух фп. / И. Брамс; ред. Э. Зауэр; [ред. Н. Копчевский]. – Москва : Музыка, 1974. – 88 с.

Брамс И. Пьесы [Ноты] : для фп. / И. Брамс; [ред. М.А. Элик]. – Ленинград : Музыка, 1973. – 75 с.

Брамс И. Пьесы [Ноты] : для фп. / И. Брамс. – 2-е. изд.; [ред. М.А. Элик]. – Ленинград : Музыка, 1977. – 75 с.

Брамс И. Рапсодия. Си минор. Соч. 79.№ 1. [Ноты] : для фп. / И. Брамс; [ред. Ю. Комальков]. – Москва : Музыка, 1965. – 13 с.

Брамс И. Рапсодия. Си минор. Соч. 79.№ 1. [Ноты] : для фп. / И. Брамс; [ред. Н. Копчевский]. – Москва : Музыка, 1982. – 11 с.

Брамс И. Русский сувенир [Ноты] : транскр. в форме фантазии на рус. песни для фп. в 4 руки / И. Брамс; [ред. Н. Копчевский]. – Москва : Музыка, 1973. – 52 с.

Брамс И. Полное собрание сочинений: для фортепьяно Т. 2. [Ноты] / И. Брамс; под наблюдением и с коммент. Я.И. Мильштейна; [ред. К. Сорокин, лит. ред.В. Кичоровская]. – Москва : Гос. муз. изд-во, 1961. – 194 с. – (Классики мировой фортепьянной музыки).

Брамс И. Симфонии [Ноты] : перелож. для фп. в 2 руки О. Зингера / И. Брамс; [ред. Н. Богданова]. – Москва : Музыка, 1984. – 159 с.

Брамс И. Соната. До мажор [Ноты] : для фп. / И. Брамс; ред. А. Рутгарт; [ред. Э. Бабасян]. – Москва : Музыка, 1976. – 33 с.

Брамс И. Соната. Фа-диез минор. Соч. 2. [Ноты] : для фп. / И. Брамс; ред. А. Рутгарт; [ред. Э. Бабасян]. – Москва : Музыка, 1977. – 27 с.

Брамс И. Соната. Фа минор. Соч. 5. [Ноты] : для фп. / И. Брамс; [ред. Н. Копчевский]. – Москва : Музыка, 1975. – 44 с.

Брамс Й Угорський танець № 5 [Ноти] : для фортепіано / Й. Брамс. – Київ : Муз. Україна, 1995. – 4 с.

Брамс Й Угорський танець № 5 [Ноти] : для фортепіано / Й. Брамc; [ред. О.В. Яворик, літ ред. Л.Н. Рохліна]. – Київ : Муз. Україна, 1986. – 5 с. – (Улюблені мелодії).

Brahms album. Zongorara [Notes] : klavier: for piano; [felelos vezeto Kormany Imre]. – Budapest : Editio Musica, 19… – 75 s.

Brahms Johannes Danses hongroises [Notes] : pour piano; transcription pour piano a deux mains / Johannes Brahms; [par Andras Borgulya et Karoly Vaczi]. – Budapest : Editio Musica, 1963. – 69 s.

Brahms Johannes Walzer fur klavier Op. 39 №. 15 [Notes] : beide zweihandige fassungen: both piano solo versions / Brahms Johannes; [felelos vezeto Kormany Imre]. – Budapest: Editio Musica, 1982. – 3 s. + facsimile.

Brahms Johannes Keringok:z zongorara. Walzer fur klavier [Notes] : for piano / Johannes Brahms; [felelos vezeto Kormany Imre]. – Budapest: Editio Musica, 1985. – 19 s.

Brahms Johannes Rondo Alla Zingarese [Notes] : fur klavier bearbeitet / Johannes Brahms; [von arranged for piano Dohnanyi Erno]. – Budapest: Editio Musica, 1983. – 14 s.

Brahms Johannes 51 Cwiczen [Notes] : na fortepian c. 1., c 2. / Johannes Brahms. – Krakow: P W M, 1963. – 67 s.

Brahms Johannes 82. Brahms intermezzo op. 118 [Notes] : fortepianowe. / Johannes Brahms; [red. L. Pilecka]. – Krakow: P W M, 1980. – 7 s. – (Miniatury fortepianowe).

 

Твори композитора для музичних інструментів

 

Брамс И. Венгерский танец № 1 [Ноты] : обраб. для скрипки и фп. / И. Брамс; [ред. Т. Ямпольский]. – Москва : Музыка, 1984. – 7 с.

Брамс И. Венгерский танец № 5 [Ноты] : перелож. для скрипки и фп. / И. Брамс; [ред. Т. Ямпольский]. – Москва : Музыка, 1979. – 7 с.

Брамс И. Венгерский танец № 6 [Ноты] / И. Брамс; [ред. Б. Страннолюбский]. – Москва : Гос. муз. изд-во, 1958. – 8 с. – (Концертный репертуар баяниста).

Брамс И. Венгерский танец № 8 [Ноты] : перелож. для скрипки и фп. / И. Брамс; [ред. Т. Ямпольский]. – Москва : Музыка, 1982. – 7 с.

Брамс Й. Восемь песен [Ноты] : перелож. для виолончели и фп. / Й. Брамс; [ред. А.Г. Асламозов]. – Ленинград : Музыка, 1985. – 27 с.

Брамс И. Соната № 1. Соната № 2 [Ноты] : для виолончели и фп. / И. Брамс; [ред. В. Мурзин]. – Москва : Музыка, 1983. – 79 с.

Брамс И. Сонаты [Ноты] : для скрипки и фп. / И. Брамс; [ред. Т. Ямпольский]. – Москва : Музыка, 1977. – 99 с.

Брамс И. Сонаты [Ноты] : для скрипки и фп. / И. Брамс; ред.: К. Флеш, А. Шнабель; [ред. С. Стемпневский]. – Москва : Музыка, 1966. – 100 с.

Скрипичные каденции. Вып. 6. [Ноты] : каденции к концерту И. Брамса; сост. и ред. Д. Цыганов [ред. Т. Ямпольский]. – Москва : Музыка, 1973. – 68 с.

 

Твори композитора для симфонічного оркестру

Брамс И. Избранные венгерские танцы [Ноты] : партит. / И. Брамс; [ред. Д. Чупатов, лит. ред. А. Землякова]. – Москва : Музыка, 1975. – 180 с.

Брамс И. Симфония № 1 [Ноты] : партит. / И. Брамс; [ред. Н. Д. Толстой]. – Ленинград : Музыка, 1980. – 191 с.

Брамс И. Трагическая увертюра. Академическая увертюра [Ноты] : для симф. орк.: партит. / И. Брамс; [ред. А.Г. Асламозов]. – Ленинград : Музыка, 1982. – 64 с.

Підготували: Т.М. Шилова, завідувачка відділу мистецтв, та О.М. Карпінський (відео), провідний бібліотекар відділу мистецтв