* * * 2026 * * * Всесвітня столиця книги — м. Рабат (Королівство Марокко)* * * 2026 * * *Культурні столиці Європи — м. Тренчин (Словаччина), м. Оулу (Фінляндія) * * * 2026 * * * «Зелена» столиця Європи — м. Гімарайнш (Португалія)* * * 2026 * * * 130 років від дня відродження Олімпійських ігор сучасності * * * 2026 * * *80 років від часу набуття чинності статуту ЮНЕСКО* * * 2026 * * * 165 років з часу перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі поблизу Канєва* * * 2026 ***100 років з дня заснування Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника* * * 2026 * * * 85 років з дня трагедії у Бабиному Яру* * *2026 * * * 65 років з дня заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка * * *2026 * * * 500 років від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького, культурного і релігійного діяча, мецената* * *2026 * * *180 років від дня народження польського прозаїка Генрика Сенкевича * **2026 * * * 170 років від дня народження Івана Франка, поета, прозаїка, драматурга, літературного критика, публіциста, перекладача, науковця* **2026 * * * 170 років від дня народження австрійського психолога і невролога Зигмунда Фрейда* * *2026 * * * 160 років від дня народження вченого, політичного та державного діяча Михайла Грушевського* * *2026 * * *160 років від дня народження англійського прозаїка, фантаста Герберта Джорджа Веллса* * *2026 * * *150 років від дня народження американського письменника Джека Лондона* * *2026 * * *140 років від дня народження художника-графіка Георгія Нарбута, автора перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок)* * *2026 * * *100 років від дня народження художника-графіка Анатолія Базилевича, неперевершеного ілюстратора «Енеїди» Івана Котляревського* * *

субота, 2 травня 2026 р.

Широкі простори творчості: до 90-річчя від дня народження Олександра Красотова

 


 

«Музика – це не набір звуків, а спосіб мислення. У мистецтві не можна говорити чужими словами» (О.О. Красотов)


 

Олександр Олександрович Красотов (1936 – 2007) – видатний український композитор, педагог і музикознавець. Митець, чия творчість є вагомим внеском в українську музику другої половини XX століття. Він – одесит, відомий своєю музичною та педагічною творчістю широкому світові.

Олександр Красотов народився в Одесі 5 травня 1936 року. З дитинства був тісно пов’язаний з музикою. Перші кроки зробив під впливом матері, котра працювала музичним педагогом. Після закінчення навчання в загальноосвітній школі перед юнаком постала пряма дорога до консерваторії. В Одеській консерваторії Олександр Красотов навчався одразу за трьома напрямами: композиція, фортепіано, музикознавство. Закінчивши навчання, талановитий музикант залишився працювати в консерваторії викладачем, згодом (з 1991року ) дістав посаду професора Одеської державної консерваторії імені А. В. Нежданової. Засновник південноукрїнської композиторської школи, він виховав понад 60 учнів – композиторів, відомих в Україні та за кордоном. З 1999 року Олександр Красотов – почесний професор композиторького факультету Тянцзінського музичного університету в Китаї. У 1966-1970 роках та з 1976 року – відповідальний секретар Одеського відділення Спілки композиторів України.

Для педагога Красотова головним принципом було не просто навчити студентів композиторській творчості, а, насамперед, розвинути індивідуальність студента, виховати мистецьку особистість. «Він учив мислити» – не писати музику «як треба», а знаходити своє», – говорила про свого Вчителя одеська композиторка Кармелла Цепколенко. З почуттям величезної вдячності згадують також про Олександра Красотова одеські композитори: Юлія Гомельська, Сергій Шустов, Тетяна Ярова, Іван Голубов, Людмила Самодаєва та інші.

Заслужений діяч мистецтв України Олександр Олександрович Красотов (з 1987 року) є став засновником південноукраїнської композиторської школи.

Як композитор, він працював у різних жанрах і стилях. Писав симфонічну музику та інструментальні концерти, камерні твори і вокальні цикли, пісні, кантати, ораторії, музику для театру, кіно, телебачення.

Творчість Олександра Красотова – то поєднання традицій класичної музики і сучасних (на той час) авангардних тенденцій. Композитор прагнув до масштабногсті й «симфонізації» навіть у камерних жанрах. Його музика надзвичайно лірична та емоційна.

Найвідоміші твори композитора – опери «Кінець казки», «Михайло Воронцов», оперета-ревю «Пропала дівчинка», мюзикли «П’ятий зайвий», «Вірити та чекати», «Зірка кохання та надії», вокально-симфонічні твори, твори для фортепіано з оркестром, твори для духового оркестру та для оркестру народних інструментів, камерно-інструментальні твори, твори для фортепіано, сонати тощо. Музика Олександра Красотова звучала зі сцени одеських театрів, з кіноекрану, в програмах телебачення.

Пісні та романси на музику О. О. Красотова були популярними: славень Україні «Краю мій заповітний», марш «Ми – народ вільної держави», пісні про Одесу – «Знов іду я славетними сходами», «Пісня про чайку», «Є такий порт» тощо. Композитор створив цикли романсів на слова Т. Шевченка, Р. Бернса, Ж. Превера, Л. Ашкіназі та інших поетів. Твори композитора Олександра Красотова виконувалися музикантами з усього світу, деякі твори стали обов’язковими на міжнародних музичних конкурсах.

Помер Олександр Олександрович Красотов 5 жовтня 2007 року в Тяньцзіні (Китай), де він певний час викладав. Похований в Одесі на Другому християнському кладовищі.




Література про життя та творчість композитора

 


Розенберг, Римма Марківна. Олександр Красотов. [Текст] / Р. М. Розенберг; [ред. Т.С. Невінчана, худож. Бродський Б.Й.]. – Киев : Муз. Україна, 1984. – 48 с. – (Творчі портрети українських композиторів).

Книга з серії «Творчі по ртрети українських композиторів» знайомить найширші кола читачів і шанувальників музики з українським композитором Олександром Красотовим. Невелика за обсягом книжка розповідає про життєвий шлях творця української музики Олександра Красотова, про його пошук і прагнення, містить аналіз його творчості.

 




Вокальні твори композитора

 


Красотов, Олександр Олександрович. Пісні [Ноти] = Песни : для голосу в супроводі фортепіано / О. О. Красотов ; [муз. ред. Г. О. Кнюх; худож. В. Д. Квітка]. – Київ : Муз. Україна, 1967. – 67 с. – Текст укр., рос. – (Відскановано 68 с.).

 





Красотов, Олександр Олександрович. Пісні [Ноти] / О. О. Красотов ; [муз. ред. Л. В. Левітова; худож. В .А. Єгорова]. – Київ : Муз. Україна, 1974. – 52 с. – Текст укр., рос. – (Відскановано 54 с.).

 






Красотов ,Олександр Олександрович. Пісні [Ноти] / О. О Красотов ; [муз. ред. В. Ф. Таловиря; худ. С. М. Гайова]. – Київ : Муз. Україна, 1981. – 44 с. – Текст укр., рос. – (Відскановано 46 с.).

 









Фортепіанні твори композитора

 


Красотов, Олександр Олександрович. Джазові композиції [Ноти] = Джазовые композиции : для фортепіано, гітари та контрабаса / О. О. Красотов ; [муз. ред. Є. В. Кравченко; худож. Б. І. Барський]. – Київ : Муз. Україна, 1968. – 32 с. – Текст укр., рус. – (Відскановано 34 с.).

 





Красотов, Олександр Олександрович. Концерт №2 [Ноти] : для фортепіано з оркестром : клавір / О. Красотов ; [муз. ред. О. В. Яворик; худож. О. П. Лебедєва]. – Київ : Муз. Україна, 1980. – 60 с. – Текст укр., рос. – (Відскановано 62 с.).

 





Красотов, Олександр Олександрович. Три прелюди [Ноти] : для фортепіано / О. О. Красотов ; [муз. ред. Л. Кауфман; худож. А. Кичай]. – Київ : Сов. композитор, 1961. – 19 с. – (Відскановано 20 с.).

 







 

Твори композитора для інших інструментів

 


Красотов, О. Симфонія-концерт №2 [Ноти] : для труби з симфон. оркестром : / Олександр Красотов ; [муз. ред. Я.Ф. Зирянов; худож. В. С. Мітченко]. – Партитура. – Київ : Муз. Україна, 1986. – 72 с. – Текст укр., рос. – (Відскановано 74 с.).

 





Красотов, Олександр Олександрович. Соната №3 [Ноти] : для скрипки з фортепіано / О. О. Красотов ; [муз. ред. Я. Ф. Зирянов; худож. М. П. Вуєк]. – Київ : Муз. Україна, 1970. – 19 с. + скрипка 6 с. – Текст укр., рос. – (Відскановано 26 с.).

 





Красотов, Олександр Олександрович. Чакона і танець [Ноти] : для ансамблю скрипалів і фортепіано / О. Красотов ; [муз. ред. Є. Ф. Станкович, худож. В. Б. Лопарев]. – Партитура. – Київ : Муз. Україна, 1972. – 32 с. – Текст укр., рос. – (Відскановано 34 с.).

 








Підготувала Шилова Т. М., завідувачка відділу мистецтв.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Надеемся на комментарии