* * * 2026 * * * Всесвітня столиця книги — м. Рабат (Королівство Марокко)* * * 2026 * * *Культурні столиці Європи — м. Тренчин (Словаччина), м. Оулу (Фінляндія) * * * 2026 * * * «Зелена» столиця Європи — м. Гімарайнш (Португалія)* * * 2026 * * * 130 років від дня відродження Олімпійських ігор сучасності * * * 2026 * * *80 років від часу набуття чинності статуту ЮНЕСКО* * * 2026 * * * 165 років з часу перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі поблизу Канєва* * * 2026 ***100 років з дня заснування Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника* * * 2026 * * * 85 років з дня трагедії у Бабиному Яру* * *2026 * * * 65 років з дня заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка * * *2026 * * * 500 років від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького, культурного і релігійного діяча, мецената* * *2026 * * *180 років від дня народження польського прозаїка Генрика Сенкевича * **2026 * * * 170 років від дня народження Івана Франка, поета, прозаїка, драматурга, літературного критика, публіциста, перекладача, науковця* **2026 * * * 170 років від дня народження австрійського психолога і невролога Зигмунда Фрейда* * *2026 * * * 160 років від дня народження вченого, політичного та державного діяча Михайла Грушевського* * *2026 * * *160 років від дня народження англійського прозаїка, фантаста Герберта Джорджа Веллса* * *2026 * * *150 років від дня народження американського письменника Джека Лондона* * *2026 * * *140 років від дня народження художника-графіка Георгія Нарбута, автора перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок)* * *2026 * * *100 років від дня народження художника-графіка Анатолія Базилевича, неперевершеного ілюстратора «Енеїди» Івана Котляревського* * *
Показ дописів із міткою Нові надходження. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Нові надходження. Показати всі дописи

середа, 13 травня 2026 р.

Німецька класика мовою оригіналу у відділі літератури іноземними мовами: нові надходження


Щастя письменника  думка, здатна вся перейти в почуття, яке цілком переходить у думку (Томас Манн «Смерть у Венеції»)

 






Едуард Меріке (1775-1804) – німецький романтичний поет, прозаїк, перекладач. Був високо оцінений за життя і майже забутий після смерті. Він писав лірику, створював ідилії, випустив роман «виховання», перекладав з грецької та римської поезії…Його поезії вирізнялись особливою мелодійністю, що спонукало таких видатних композиторів як Роберт Шуман, Йоган Брамс та ін. писати музику до його віршів. Останньою великою роботою стала новела «Моцарт на шляху до Праги», що вийшла окремим виданням в 1856 році і визнана й у наш час «найвідомішою новелою ХІХ століття із життя митців».







Mörike, E, Novellen und Märchen [Text] / Eduard Mörike; [Nachw. , Zeittafel, Anm. und bibliogr. Hinwise: Dr. Hannelore Schlaffer, Stuttgart]. – 1. Aufl. – [München]: Wilhelm Goldmann Verl., [1982]. – 304 s. – (Goldmann Klassiker; 980). –ger.

Оригінальне німецьке видання містить новели та казки Едуарда Меріке. Казка «Рука Єзерте» (1853) розповідає історію ревнощів та інтриг при княжому дворі, а «Фермер і його син»(1839)-про чарівні сили природи, що вчать людей бути кращими. Новела «Люсі Гельмерот» (1839) є своєрідним детективом, в якому оповідач описує своє кохання до подруги дитинства Люсі, яке фатально виникло через кримінальну справу. А в невеликій повісті «Моцарт дорогою до Праги» (1856) Меріке висловив своє захоплення музичним генієм та його творчістю. З усіх композиторів Моцарт був особливо близький художній натурі письменника. Найбільше він захоплювався «Дон-Жуаном», вважаючи цю оперу вершиною музично-драматичного мистецтва, і не випадково для своєї новели він вибрав епізод з біографії Моцарта, пов'язаний з історією створення та постановки «Дон Жуана» у празькому оперному театрі. Твір став іронічним дослідженням проблем митців у жорстокому і прагматичному світі, до якого вразлива і складна натура генія не може пристосуватися, і тому страждає …Ця новела вважається найкращим творчим досягненням письменника.

 


Генріх фон Кляйст (1777-1811) – німецький драматург, поет, прозаїк та публіцист, один із найобдарованіших і найсуперечливіших художників у німецькій літературі початку XIX ст. Значення його творчості для німецької літератури важко переоцінити, як і його творчий геній неможливо вписати у будь-які рамки: Кляйста не можна однозначно віднести ні до романтиків, ні до класиків, хоча він часто використовував міфологічні сюжети у своїх п’єсах. Деякі літературознавці вважають його предтечею літературного модерну. Письменник є початківцем жанру новели в німецькій літературі. Він, як і багато талантів, пішов із життя рано, залишивши по собі вісім драматичних творів, серед яких самою відомою є його комедія «Розбитий глечик» (1806), та стільки ж оповідань, що не втратили свою актуальність і в наші часи, про що свідчать численні художні фільми, зняті за їх сюжетами («Міхаель Кольхаас» (1969, 1999, 2012), «Маркіза д’О» (1976, 2008), «Землетрус в Чілі» (1975). За мотивами його новел створені опери вірменським та японським композиторами («Землетрус» (2003,2018), його драматичні твори досі займають почесне місце в репертуарі багатьох театрів світу.


Kleist, H., von. Sämtliche Erzählungen und Anekdoten [Text] / Heinrich von Kleist; Herausg. und mit Anm., einem Nachw., einer Zeittafel und Literaturhinweisen vers. von Helmut Sembdner. – II. Aufl. – [München]: Deutscher Taschenbuch Verl. [GmbH & Co. KG], [1991]. – 320 s. – ([Literatur – Philosophie – Wissenschaft: 2033;] dtv klassik: 980). – ger.

Видання містить вісім новел автора, серед яких самими відомими і значними є «Міхаель Кольхаас» (1808), «Маркіза д’O» (1808), «Землетрус в Чілі» (1806).

Темами новел є морально-етичні конфлікти, боротьба добра зі злом, зіткнення ідеалу природних людських відносин із суспільними умовностями. Головний герой новели «Міхаель Кольхаас» – торговець кіньми, скромна, богобоязлива людина – стає «розбійником і вбивцею». І все тому, що головним у характері Міхаеля було почуття справедливості, «точне, як аптекарські ваги», здатне в екстремальних обставинах перерости в бурхливу, всепоглинаючу пристрасть. Ставши жертвою свавілля дворянина фон Трійка та вичерпавши всі можливості домогтися правди законними засобами, Міхаель Кольхаас вирішує відновити справедливість самочинно за допомогою вогню та меча.

Дія новели «Землетрус у Чілі» відбувається у 1647 р. в Сантьяго, столиці іспанської колонії Чилі. Головні герої, Херонімо та Хосефа, люблять один одного, але не можуть одружитися, оскільки належать до різних соціальних класів. А «Маркіза д’O» досліджує теми честі, сорому та складності людських стосунків в історичному контексті, позначеному війною.


Kleist, H., von.Werke in drei Bänden [Text] / Heinrich von Kleist; Herausg. von Rolf Toman. – [Köln] Könemann [Verlagsges], [1996-1996]. Bd. 1.Gedichte und Dramen. -1996. – 480 s. – ger.

Перший том із двотомного видання віршів та драматичних творів Генріха Кляйста містить його поезію та п’єси «Родина Шроффенштайн» (1803), «Амфітріон» (1807) і «Пентесілея» (1808). Якщо «Родина Шроффенштайн», що відноситься до так званих трагедій рока (долі), перекликається з мотивами трагедії Шекспіра «Ромео і Джульєтта», тільки події відбуваються в епоху німецького середньовіччя, то в комедії «Розбитий глек» проступають соціальні контрасти німецького села. А в « Амфітріоні » і «Пентесілеї» використані класичні сюжети з античної міфології: про бога Юпітера та царицю амазонок відповідно.


Kleist, H., von.Werke in drei Bänden [Text] / Heinrich von Kleist; Herausg. von Rolf Toman. – [Köln] Könemann [Verlagsges], [1996-1996]. Bd. 2. Dramen. – 1996. – 330 s. – ger.

У другому томі читач може знайти драми «Кетхен з Гайльбронна, або Випробування вогнем» (1807), «Битва Германа» (1810) та «Принц Фридрих Гомбургский» (1810). В п’єсі «Кетхен з Гайльбронна» дія розгортається в Швабії. Головна героїня, городянка з Хайльбронна Кетхен, відчуває непереборну пристрасть до свого коханого, головного героя графа Веттера фон Штраля. Але те, що вона не є йому рівною, спонукає його відштовхнути люблячу дівчину. У справу втручається суперниця Кетхен, що хоче заманити лицаря у свої сіті… Але невдовзі виявляється, що Кетхен є незакононародженою дочкою імператора, і граф приводить її до свого замку як гідну дружину. А драми «Битва Германа» та «Принц Фридрих Гомбурський» присвячені роздумам автора про долю своєї батьківщини.

 



Ернст Теодор Амадей Гофман (1776–1822) – німецький письменник, композитор, художник романтичного спрямування. Він займає дуже особливе місце в історії німецької літератури і культури. Він писав музику під псевдонімом Йоган Крейслер, робив успіхи в малярстві і залишив безцінний і прекрасний літературний спадок. Свою мистецьку думку він висловив у довгій низці незрівнянних у своєму роді фантастичних творів: збірниках «Фантазії в манері Калло», «Нічні етюди», «Серапіонові брати», романах «Еліксири сатани», «Життєві погляди кота Мурра», «Володар бліх», «Зловісний гість», казках «Золотий горщик», «Лускунчик і мишачий король», новелі «Незвичайні страждання директора театру», повісті «Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер» та інших творах, в яких письменник майстерно переплітає чудові фантастичні явища всіх століть і народів з особистою вигадкою, то похмуро-болючою, то граціозно-веселою і глузливою. І хоча за життя Е. Т. А. Гофман був невизнаним письменником,майбутнім поколінням ось вже понад два століття його твори приходяться до душі і здаються сучасними і захопливими.


Hoffmann, E. T. A. Die Elixiere des Teufels: Nachgelassene Papiere des Bruders Medardus eines Kapuziners / Herausg. von dem Verfasser der Fantasiestücke in Callots Manier [Text]/ Ernst Theodor Amadeus Hoffmann;[ Herausg.von Rolf Tomas]. – [Köln]: Könemann [Verlagsges. mbH], [1994]. – 358 s. – ger.

В цьому виданні представлено шедевр готичного роману «Еліксири сатани» (1816), присвячений улюбленій для Гофмана темі – руйнівній дії «темної половини» людської особистості. Історія «сина великого грішника» – молодого ченця з віддаленої німецької обителі, відправленого до Риму, де він випадково покуштувавши таємничої рідини з кришталевого флакона, став мимовільним носієм зла, свідком та учасником низки таємничих та страшних подій… Роман одночасно лякає, захоплює і зачаровує читача вишуканою манерою оповіді, притаманною великому німецькому письменнику…

 

Hoffmann, E. T. A. Kleine Zaches genannt Zinnober [Text] / Ernst Theodor Amadeus Hoffmann; Ein Märchen Mit einem Nachw. von Franz Fühmann und zehn Holzstichen von Christa Jahr. - [Erste Aufl.] – Leipzig: Insel-Verl. [Anton Kippenberg], 1978. – 141 s.:ill. – (Insel- Bücherei; Nr. 618). – ger.

Видання містить одне з найзначніших казкових творінь великого німецького письменника Гофмана «Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер» (1819). Крихітка Цахес, якого фея Розабельверде наділила унікальним даром – здатністю привласнювати собі всі добрі вчинки оточуючих його людей, використовує цей дар в особистих цілях – стає високопосадовцем. Єдиний герой, який не підвладний чаклунству феї – Бальтазар – поет, закоханий у Кандіду… Гофман вводить у свою повість фей та чарівників, щоб його герої могли знайти вихід із скрутної ситуації. Перемога над Цахесом та щастя для Бальтазара та Кандіди можливі лише у казковому світі, де є чудеса, а що з ними сталося б у реальному житті?..


Hoffmann, E. T. A. Nachtstücke: Herausg. von dem Verfasser der Fantasiestücke in Callots Manier [Text] / Ernst Theodor Amadeus Hoffmann; [ Herausg.von Rolf Tomas]. – [Köln]: Könemann [Verlagsges. mbH], [1994]. – 354 s. – ger.

Видання містить знамениту збірку «Нічні етюди» (1817), в яку Гофман включив вісім містичних оповідань, які занурять читача у зловісний і небезпечний світ. Головним героєм збірки стає сама ніч, з її таємничими вулицями, порожніми будинками, стародавніми замками та монастирськими стінами, за якими ховаються історії про злочини, дивні збіги та втручання потойбічних сил. Новели відкривають читачеві нічний, темний, ірраціонально-містичний бік творчої фантазії німецького письменника-романтика, вони об'єднані темою «нічного боку» життя: від кошмару студента Натанаеля в «Пісочній людині» до родових прокльонів у «Майораті» та дивного магнетизму особняка в «Порожньому домі» - кожен сюжет підводить читача до усвідомлення того, що межа між розумом і божевіллям, реальністю та баченням є дуже тонкою і примарною. А сам автор - готичний, небезпечно-двозначний, фантасмагорично-зловільний, він прозріває страшні таємні прірви в людській душі та в навколишньому світі, і долає їх в оточенні привидів і двійників, породжених його власною уявою…

 




Теодор Фонтане (1819-1898) – німецький романіст і поет, якого вважають одним з найважливіших німецькомовних авторів- реалістів.

Перший із своїх романів, якими він найбільш відомий сьогодні, він опублікував лише у віці 58 років, після закінчення кар'єри журналіста. Твори Фонтáне, ліричні та поетичні, приваблюють читачів яскравими описами та насиченим розвитком персонажів. Його романи і повісті містять у собі реалістичну історію німецького суспільства після об'єднання Німеччини. Скептично та насторожено спостерігає письменник за швидкою зміною образу імперії. Майже всі твори присвячені темі конфлікту особи та суспільства. Автор показує, як перетинаються долі представників різних соціальних та політичних верств від нижчого середнього класу до прусської знаті, і як в силу певних буржуазних упереджень ці взаємини не мають майбутнього. В його творах яскраво промальовані жіночі образи, а ніжна іронія та яскраві розмови між героями допомагають читачу проникнутися розумінням і відчуттям тієї далекої епохи, в якій живуть герої славетного автора.


Fontane, Th. Irrungen Wirrungen. Stine [Text] / Theodor Fontane. – [Köln]: Könemann [Verlagsges. mbH], [1997]. – 276 s. – ger.

Видання містить два романи Т. Фонтáне. В романі «Шляхи роздоріжжя» (1888) дія відбувається наприкінці 19 століття в Берліні, де юна Лене Німпч, прийомна дочка пралі, зустрічає барона Бото фон Рінекера. Невдовзі вони закохуються. Але їхнє щастя недовге через різницю в їхньому соціальному становищі. А роман «Стайн» (1890) розповідає історію двох закоханих, які не мають спільного майбутнього. Обидва твори – це позачасова класика, яка знаходить відгук у читачів навіть у сучасну епоху.



Fontane, Th. Effi Briest: Roman [Text] / Theodor Fontane. – [Köln]: Könemann [Verlagsges. mbH], [1994]. – 318 s. – ger.

Оригінальне німецьке видання представляє відомий реалістичний роман Т. Фонтáне «Еффі Брист» (1895). Сюжет обертається навколо юної Еффі, яку видають заміж за літнього дворянина, барона фон Інштеттена. В провінційному містечку Кессін Еффі відчуває себе дуже самотньою, у неї зав’язуються короткі любовні стосунки, наслідки яких виявляються трагічними і призводять до її соціального остракізму та ізоляції. Роман досліджує теми шлюбу, соціальних очікувань та честі у Німеччині ХІХ століття.

пʼятниця, 6 березня 2026 р.

Літературний калейдоскоп: відділ мистецтв знайомить з новинками літератури, отриманих від Українського інституту книги

Дорогі друзі! Запрошуємо до відділу мистецтв нашої бібліотеки (провулок Маланова, 1)!

Тут на вас чекає справжній світ натхнення — неймовірна література про живопис, музику, театр, архітектуру, кіно та видатних митців різних епох. Книги, які відкривають красу мистецтва, допомагають краще зрозуміти його мову та дарують естетичну насолоду 🎨📚





Балабко, Олександр. Ролі й манекени. Із життя Соломії Крушельницької [Текст] : роман / О. Балабко. – Чернівці : Букрек, 2025. – 512 с. 

Новий роман відомого українського журналіста, письменника і поета-пісняра Олександра Балабка «Ролі й манекени. Із життя Соломії Крушельницької»  продовжує біографічну оповідь про славетну оперну співачку, розпочату в попередньому романі «Кімоно для Баттерфляй».

Події нового роману про Соломію Крушельницьку обертаються наколо вілли «Саломея». На манекені, виставленому у вікні будинку, де мешкала оперна примадонна (донька  греко-католицького священника з України, а тепер – дружина масона Чезаре Річчоні) щодня змінюють сценічні костюми співачки. Автор роману використовує такий сюжетний хід для того, щоб у художній формі розповісти про тріумфи співачки на оперних і концертних сценах світу, про її зустрічі із знаменитостями, приміром, з Елеонорою Дузе й Айседорою Дункан. Широка панорама подій, подана на основі реальних фактів з життя Соломії Крушельницької, з примішком художнього  домислу, перенесе читача у визначні місця Італії, зокрема, до Рима, Мілана, Неаполя тощо. Показано тріумфальні злети співачки і реальні події, що стояли на заваді її кар’єри: війна, закриття більшості театрів у країні, одержання «ворожого» австрійського паспорта, і на цьому тлі – подальші події: окупація царськими військами Львова, заборона українських книжок, заслання до Сибіру родичів і друзів родини Крушельницьких, смерть письменників Володимира Павлика та Івана Франка, «удержавлення» України, життя співачки після поразки ЗУНР і УНР, концертні виступи містами Італії, Галичини тощо.

 

Богдан, Світлана. ВІНГРАН: життя Миколи Вінграновського [Текст] / С. Богдан. – Київ : Дух і Літера, 2025. – 368 с.: іл. – За сприяння держ. Установи «Укр. ін-т кн.». – (Серія «Постаті культури»). 

Книга Світлани Богдан «Вінгран : життя Миколи Вінграновського» є першою спробою детально, цілісно розповісти про життя і творчість відомого українського поета-шістдесятника, прозаїка, кінорежисера та актора, першого президента Українського ПЕН Миколи Вінграновського (1936-2004).

Біографія митця подана в хронологічному порядку. Авторка використала свідчення родичів і друзів митця, опубліковані  спогади про Миколу Вінграновського, документи з українських архівних установ і музеїв.

Це – суто авторське бачення особистості Миколи Вінграновського, натхненне зустрічами з людьми, котрі знали його, але, передусім, потужною енергетикою творів поета і прозїка Миколи Вінграновського, його надзвичайним талантом генерувати в своїй творчості життєствердне, креативне.

Авторка намагається з’ясувати, що в біографії  Миколи Вінграновського є усталеним міфом, а що має реальну основу. Зі сторінок книги перед читачем постає жива людина – видатний Українець Микола Вінграновський, котрий жив, творив, мріяв, мав потужну життєву енергію та чітку громадянську позицію.

Біографія митця подана у широкому історико-культурному контексті: показано Україну доби СРСР і початку нової епохи – епохи Незалежності .

 

Горбатюк, Василь. Якщо не росте трава…[Текст] : роман про Миколу Чирського вояка, емігранта, поета, драматурга, актора, балетмейстера / В. Горбатюк. – Київ : Український пріоритет, 2025. – 440 с. – За сприяння держ. установи «Укр. ін-т кн.»

 Роман Василя Горбатюка «Якщо не росте трава» – твір, що поєднує документальні факти й художній наратив про видатного українця – хорунжого армії УНР Миколу Чирського, українського емігранта, відомого поета, журналіста, представника «Празької школи» літераторів.

Доля Миколи Чирського є відображенням драматичних сторінок історії України першої половини XX століття. Цей роман оповідає про людину на зламі часу, про її пам’ять, втрати і відповідальність за навколишній світ через символ образу трави, яка не росте без коріння.

Роман Василя Горбатюка «Якщо не росте трава» отримав одну з найпрестижніших літературних премій України – на конкурсі «Коронація слова» у 2023 році (III премія) і відзначений дипломом Київського національного університету імені Т.Г  Шевченка за «Кращий патріотичний твір» в номінації «Романи».

Це – книга для тих, хто любить вдумливе читання і шукає сенси між рядками.

 

Душа народу. 100 років української народної пісні на поштовій листівці [Текст] / за наук. ред. Н. Мархайчук. – Харків: Раритети України, 2024. – 96 с.; 167 іл. 

Альбом «Душа народу. 100 років української народної пісні на поштовій листівці» було видано за підтримки Українського культурного фонду в рамках проєкту «Душа народу». У підготовці видання брали участь мистецтвознавці, працівники провідних українських музеїв, історики та етнографи. В альбомі представлені матеріали з фондів музеїв, бібліотек та приватних колекцій. Зібрано та проаналізовано великий обсяг українських поштових листівок, присвячених існуванню та розвитку української народної пісні протягом століття.

Основна тема видання – показати, як у народній пісні та в творах образотворчого мистецтва, зокрема, у поштових листівках, відображено сторінки історії: боротьбу українського народу за волю й державність.

Особливістю цього альбому є посилання через QR-коди на аудіозаписи українських народних пісень (козачих, стрілецьких і повстанських тощо), котрі були спеціально для проєкту «Душа народу» підготовлені та виконані музичними колективами м. Харкова.

Сподіваємось, альбом «Душа народу. 100 років української народної пісні на поштовій листівці» буде цікавим і корисним широкому колу читачів, котрі вивчають історію, культуру та мистецтво України.

 

Кара-Васильєва, Тетяна. Казимир Малевич та вишивка авангарду [Текст] / Т. Кара-Васильєва. – Київ : Мистецтво, 2025. –112 с.: іл.; – Укр. мова. – За сприяння держ. установи «Укр. ін-т кн.». 

Тема цієї книги – доробок всесвітньо відомого майстра живопису Казимира Малевича в галузі української вишивки.

В основу дослідження покладено унікальну співпрацю провідних митців українського авангарду першої чверті XX століття – Казимира Малевича, Олександри Екстер, Любові Попової, Ніни Генке-Меллер та народних майстрів Ганни Собачко-Шостак, Василя Довгошия, Євгена Пшеченка. Цей творчий колектив працював у кустарних артілях, організованих у маєтках Анастасії Семиградової в селі Скопці (нині село Веселинівка на Київщині) та Наталії Давидової у селі Вербівці (нині – Черкащина).

Це перший в українському мистецтвознавстві аналіз стилістики вишивки авангарду. Співпраця народних майстрів і художників авангарду була яскравим, але дуже коротким епізодом в історії вишивки. Під час революційних подій першої чверті XX століття колекція малюнків і вишивок загинула, було знищено майстерні, натхненниці й організаторки справи Олександра Екстер і Наталія Давидова емігрували. Творення авангардних вишивок припинилося, їх викреслили з історії, виключили з контексту світового мистецтва.

У цій монографії опубліковано зображення вишивок, віднайдених авторкою в музеях, приватних колекціях, також подано ілюстрації відновлених творів ,зроблених художницею з вишивки Валентиною Костюковою.

Сподіваємось, книга буде цікавою для всіх, хто цікавиться історією вишивки, творчістю художників українського авангарду, зокрема, генія XX століття, українського митця-киянина Казимира Малевича.

 

Корнієнко, В’ячеслав. Листи Середньовіччя. Графіті Софії Київської [Текст] / В. Корнієнко. – Київ : Мистецтво, 2025. – 144 с.: іл. За сприяння держ. Установи «Укр. ін-т кн.» 

Книга в доступній науково-популярній формі розповідає про історію графіті Софійського собору в Києві.

Виклад матеріалу побудований як путівник. Текст путівника складається з вісімнадцяти розділів. У трьох перших розділах подано короткий огляд історії Софійського собору – пам’ятки XI століття, його мозаїк та фресок. У четвертому розділі йдеться про основні методи вивчення графіті, про мету і способи написання на стінах собору графіті. У наступних чотирнадцяти розділах у доступній для широкого кола читачів подано історію написів та малюнків, розташованих на першому та другому поверхах будови Софійського собору.

Таким чином, читаючи книгу-путівник вдома або в бібліотеці, можна віртуально мандрувати будівлею собору. У путівнику чітко визначено маршрут. З допомогою цієї книги-путівника відвідувачі Софійського собору мають змогу самостійно, без екскурсовода, ознайомитись з визначною пам’яткою історії та культури України.

 

Лісаченко, Віктор. Архітектурна спадщина Умані [Образотворчий матеріал] – Architectural Heritage of Uman : [альбом] / В. Лісаченко. [Умань?] : [б. в.], [2025] – 41 мал. – Текст : укр., англ. – [Б. т.]. – (в опр.) 

Автор альбому «Архітектурна спадщина Умані» – уманський архітектор та художник, засновник і перший директор заповідника «Стара Умань», головний архітектор міста з 2009 по 2016 роки – Віктор Лісаченко.

В альбомі «Архітектурна спадщина Умані» розміщено фотографії старовинних будівель міста, історичні довідки, авторські коментарі, репродукції картин автора тощо.

Ілюстроване видання присвячене пам’яткам архітектури Умані (Черкаської області), що збереглися до наших днів.

Ключові архітектурні пам’ятки Умані – старовинні житлові будинки центру міста та торгові ряди; архітектурні споруди доби модерну (кінець XIX - початок XX століть), ратуша, колишні готелі та громадські будівлі XIX століття; церкви та костели (зокрема, Святомиколаївський собор, Костьол Успіння Богородиці); споруди, пов’язані з діяльністю відомих архітекторів (зокрема, Владислава Городецького) тощо.

Цей альбом дасть читачеві уявлення про історію Умані, про культурні символи та архітектурні стилі, що формувалися в місті протягом XVIII-XX століть, допоможе зрозуміти архітектурну еволюцію Умані.

 

Пузік, Валерій Борисович. Південний пейзаж. Нотатки на полях війни [ Текст + образотворчий матеріал ] / В. Б. Пузік; худож.-оформлювач В. Пузік. – Харків : Фоліо, 2025. – 160 с.: іл. – (Серія «Фронтир. Світлини»). 

«Південний пейзаж. Нотатки на полях війни»  – прозовий твір українського письменника й військовослужбовця Валерія Пузика.

«Південний пейзаж» – назва твору символічна. Події розгортаються на тлі війни на півдні України. «Південний пейзаж» – то не лише географія (степ, сонце, море), а й контраст між красою природи та жорстокістю війни.

Зображення реальності в творі супроводжується описом особистих переживань автора та з філософськими роздумами. Це – розповідь не стільки про конкретні бойові операції на основі власного досвіду автора-учасника подій, скільки взагалі про те, що відчуває людина на війні – про її страхи, втрати, пам’ять і намагання зберегти людяність.

Книга рекомендована для прочитання читачам віком 16+: старшокласникам, студентам, дорослим читачам – всім, хто цікавиться сучасною українською воєнною прозою.

 

Чайчук, Наталія. Яскрава мить. Насолоджуюсь [Образотворчий матеріал ] : [альбом] / сост., передмова Н. Чайчук. – [ Б. м.] : [ Б. в. ], 2025. – 118 с. 

В альбомі «Яскрава мить. Насолоджуюсь» майстриня з печворку, голова ГО «Український дім Одеси» Наталія Чайчук ділиться своїми набутками в царині печворку (так званого «клаптикового мистецтва»). У цьому багатокольоровому виданні подано зображення численних печворків авторки: це – майстерно створені ковдри, подушки, килимки, подушечки для диванів, крісел, стільців і табуретів, сумки, торбинки, кухонні прихопки, органайзери, прикраси тощо.

Для художниці творення печворків стало психологічним моментом – спробою відволіктись від драматичних подій нашого часу.

Читач, який візьме в руки цей альбом, дістане насолоду від зустрічі з прекрасними витворами мистецтва, і, можливо, сам захопиться мистецтвом печворку і у подальшому дістане  радість від творення.



Підготувала Т. М. Шилова, завідувачка відділу мистецтв.

четвер, 15 травня 2025 р.

5 книг з історії виноробства та кулінарних секретів

 


Чи робили трипільці вино? А ви знаєте, що 1948 року в інституті Таїрова, схрестивши Алікант Буше та Каберне Совіньйон, вивели новий сорт винограду Одеський чорний (Аліберне)? Його успішно культивують у Словаччині та Чехії, а 2022 року вперше висадили в Португалії. Як швидко й смачно готувати, сервірувати й ефективно провести звану вечерю або обід у вузькому колі? Чому гастрономічна дипломатія  — найефективніша…

Представляємо цікаві книжкові видання з нових надходжень до відділу літератури з питань економіки та сільського господарства: Сергій Клімов «Нерозказана історія українського виноробства», Марко Черветті «Школи. Історії кулінарних майстрів і застілля», Леся Кравецька «Сирні мандри», Колін Гармон «Що я знаю про роботу кав’ярень», Вероніка Чекалюк «Їжа як комунікація».

 





Сергій Клімов «Нерозказана історія українського виноробства»


Відколи в Україні роблять віно? Які регіони є на нашій виноробній карті?  Хто зараз активно розвиває наше виноробство, яким є їхній шлях і як на них впливає війна? Про все це розповідає дослідник та амбасадор українських вин Сергій Клімов у своєму дослідженні феномену українського виноробства. Ця книжка зарощує в подорож тисячолітньою традицією, розказує історії про сучасні виноробні та суміжні виробництва, зібрані командою Ukraїner в численних експедиціях країною, та містить експертні рекомендації, які допоможуть зорієнтуватися у світі українських вин.

 

Клімов С. Нерозказана історія українського виноробства / Сергій Клімов ; іл. Лари Яковенко. — Київ : Укрїнер, 2023. — 280 с. : іл.

У передмові до книжки Сергій Клімов пояснив : «Мій шлях дослідження й популяризації українського вина почався у 2014-му. Тоді я постійно стикався з скепсисом експертів, сомельє та пересічних українців: мовляв, звідки в Україні взятися хорошому вину. Аргументи у всіх були приблизно однакові: клімат та ґрунти більшості регіонів країни не підходять для виноградарства, в країні немає хороших виноробів, власних цікавих сортів винограду, немає своєї звички споживати сухе вино….

Я міг їх зрозуміти. Але не міг погодитися. Я хотів довести протилежне, і мені подобався цей виклик… Українське виноробство розвивається. Висаджують нові виноградники (навіть у тих регіонах, які раніше не вважалися виноробними), щороку з’являються сімейні виноробні, що експериментують з різними сортами та методами виробництва вина, реформується законодавство. Українські вина здобувають найвищі нагороди на міжнародних конкурсах та перемагають іменитих світових конкурентів у сліпих дегустаціях. Наші вина представлені у винних картах десятків світових ресторанів. Додайте до цього вплив глобального потепління та зростання інтересу до України після 24 лютого 2022 року і ви зрозумієте, що ми маємо всі шанси посісти одне із чільних місць на винний карті світу».

 


Марко Черветті «Школи. Історії кулінарних майстрів і застілля»


Марко Черветті — oste (господар, душа закладу), кухар, філософ, поліглот, каліграф. За свою кар’єру працював на безлічі кухонь, викладав каліграфію, був залучений до роботи Венеційського бієнале. Наразі є бренд-шефом у Fozzy Group, живе у Києві, досліджує кухню України.

Марко Черветті пройшов шлях від кухні матері до професійних кухонь у безлічі країн — з Венеції до Піднебесної імперії та назад, а сьогодні його можна зустріти у підвальному барі в центрі Києва чи на виноробні посеред Бессарабії. «Усе дуже просто, достатньо лише мати правильні інгредієнти, любити людство й поважати традиції, як кожен кухар»...  Бразильські авокадо та мексиканська кукурудза, таємниці італійських м’ясників і специфіка приготування чорної каракатиці.

 

Черветті М. Школи. Історії кулінарних майстрів і застілля / Марко Черветті ; іл. Олена Якимова. — Київ : Віхола, 2024. — 232 с. — (Серія «Хліб та вино»).

Книжка Марко Черветті — це ода смакам і текстурам, філософії майстрів, які роками вивіряли свої рецепти, та традиціям, що передавалися з покоління в покоління. Марко розповідає історії застіль та ділиться рецептами, дбайливо відібраними ним під час численних мандрів світом, — від українського борщу та цибулевих пиріжків Доброго Да до карбонари римського майстра і кесадильї з Мехіко-сіті.

 



Леся Кравецька «Сирні мандри»


Леся Кравецька — вправна господиня, кулінарна блогерка та знавчиня української кухні, з радістю навчить вас варити вдома адигейський сир, панір, маскарпоне, сир косичку, м’який і твердий плавлений сир, бринзу, моцареллу, сулугуні, фету, рікотту та інші різновиди сиру.

Авторка дає підказки, як досягти найкращого результату, та пояснення з наукової точки зору, які процеси відбуваються на вашій кухні та як ви можете на них вплинути. А ще вона розповідає, що можна приготувати з сироватки, яка залишилася після виготовлення сиру. Ви зможете створювати власні рецепти!

 

Кравецька Л. Сирні мандри. Про закваски, ферменти, температуру та інші тонкощі домашнього сироваріння / Леся Кравецька. — Харків : КСД, 2023. — 176 : іл.

Сир — продукт, який виробляють з молока, відділивши білковий згусток від сироватки. Більшість сирів на своєму шляху від молока до готового продукту проходить подібні етапи:

Підготовка молока;

Внесення ферменту, закваски, кислоти;

Утворення згустку;

Нарізання згустку та формування сирного зерна; Пресування сиру;

Соління (не для кожного виду сиру);

Домашнє сироваріння — нелегка справа. Простого слідування рецепту часто недостатньо для того, щоб отримати той сир чи інший молочний продукт. Але якщо знати всі тонкощі та розуміти кулінарну хімію, смачний результат гарантований. Саме про це ми й поговоримо в книжці.

 


Колін Гармон «Що я знаю про роботу кав’ярень»


Колін Гармон — власник мережі 3fe Coffee, чотириразовий переможець Чемпіонату барист Ірландії, фіналіст Всесвітнього чемпіонату барист. Із 2009 року відкрив чотири кав’ярні в Дубліні, що стали популярними серед місцевих і туристів.

Перша порада, яку Колін Гармон дає майбутнім власникам кав’ярень —  попрацюйте на когось. Чому? Бо тоді ви побачите залаштунки й позбудетесь зайвих ілюзій. Зняти рожеві окуляри також допоможе досвід тих, хто знає реалії справи.

Яким насправді є кав’ярневий бізнес? Чому вам варто бути готовими не тільки до вибору зерен, а й до ремонту сантехніки й до роботи з прилиплими серветками? Чим поганий підхід «купа прибамбасів» і жодного поняття»? Чому хороший сервіс стане найдешевшою і найпотужнішою інвестицією? Про все це ви довідаєтеся із книжки, що є не тільки сповіддю. власника кафе, а й своєрідним посібником з ведення кавового бізнесу.

 

Гармон К. Що я знаю про роботу кав’ярень. Реалії бізнесу від власника мережі 3fe Coffee / Колін Гармон ; пер. з англ. Олени Любенко. — 4-те вид. — Київ : Наш Формат, 2024. — 264 с. : іл.

У передмові Колін Гармон пояснив: «Цю книжку я написав не тільки для тих читачів, які планують відкрити власну кав’ярню, а й для тих, хто її вже відкрив. Керувати бізнесом —  справа самотня. Із досвіду знаю, що найважче запитати поради якраз тоді, коли ви її найбільше потребуєте. Сподіваюсь, незалежно від того, на якому етапі ви зараз перебуваєте, в усіх тріумфах, катастрофах і уроках, що чекають на вас у подальших розділах, ви виявите щось корисне для себе.

Також я хотів би, щоб ця книжка потрапила до рук читачів, які не мають наміру відкривати кав’ярню, але цікавляться її «кухнею». Мене давно ваблять книжки про різні професії: альпіністів, банкірів, шеф-кухарів і футболістів. Із детальних розповідей про їхню повсякденну роботу я черпаю натхнення й мотивацію, незалежно від того, як сильно моя діяльність відрізняється від їхньої. Коли я писав цю книжку, т о постійно пам’ятав про ширше коло читачів. І якщо вона зможе привернути увагу людей не лише з кавової спільноти, а й за її межами, то я вважатиму її успішною, хоч би скільки примірників було продано….

Я вважаю себе щасливчиком, що здолав такий довгий шлях і ніколи не сприймав усе як належне. Коли я озираюсь, то бачу, як часто, сам про це не підозрюючи, уникав катастрофи. Тож якщо бодай кіль ком людям допоможуть мої поради, я страшенно радітиму, що поділився… Кавовий бізнес, неймовірно захопливий, тому я радію, що ним займаюся. Він динамічний, прогресивний та інклюзивний - багатьом галузям тут є чого повчитися. А в його основі перебуває одна проста мета — гостинність».



Вероніка Чекалюк «Їжа як комунікація»


Вероніка Чекалюк — науковець-іміджмейкер із професійно набутими навичками готувати і сервірувати стіл, отримала диплом Стенфордського університету по закінченню курсу «Introduction to Food and Health» та сертифікат «Wine Tasting: Sensory Techniques for Wine Analysis» Каліфорнійського університету Девіса, де на платформі Coursera навчалася у 2022 році.

«Їжа як комунікація» — це не традиційна гастрономічна книжка. Це приватний зошит з авторськими ілюстраціями. Протягом 2000—2023 років Вероніка Чекалюк збирала рецепти і враження, досвід частування, записувала цікаві історії та легенди, почуті від блогерів, друзів, знайомих, прочитані у відкритих джерелах. Експериментувала і подорожувала, організовувала лекції та майстер класи.

Авторка пропонує розглядати їжу як один із видів комунікації. «Мій секрет: коли готую, пригощаю, думаю про щось приємне, дарую радість спілкування у приємному товаристві за смачним столом… Насолоджуйтеся. Колекціонуйте приємні емоції! Смакуйте життя, вивчайте їжу і культуру світу».

 

Чекалюк В. Їжа як комунікація. Пригощайте смачно : голод — це агресія / Вероніка Чекалюк. — Вид-во книг Паливода А. В, 2023. — 80 с.

Правда в тому, що ми повинні регулярно переривати будь-яку справу, навіть найулюбленішу, щоб перекусити. Регулярно зосереджуємося на харчових продуктах. Це відволікання гідне найбільшої уваги. У цій книзі-нотатнику «Їжа як комунікація» авторка розглядає кухню і застілля як платформу для спілкування. Вивчає смакові вподобання людей, аналізує історію та тренди харчування, подорожує і дегустує, готує та експериментує, частує і комунікує.

Їжу можна порівняти із безкрайнім Всесвітом. Йдеться не лише про різноманіття інгредієнтів, страв та палітри смакових вражень. А й про те, наскільки потужний вплив кулінарна культура має на всі сфери людського буття. Фізичний та емоційний стан людини, ментальне здоров’я безпосередньо пов’язані із харчуванням. Голодний — злий, ситий — щасливий, так з давніх-давен визначали настрій. Приготування їжі, частування – це нагода проявити себе, продемонструвати свої таланти господаря. Гостинність —  це творчість.

Їжа має вплив на лібідо, стосунки, безпеку, продуктивність, комунікацію, енергетику, формує світогляд та імідж індивіда. Психологія харчування —  тема, котру вивчають у всьому світі медики та маркетологи, отож ми підтримуємо тренд і розглянемо їжу в комунікативному аспекті, залучаючи талант, здібності й фантазію під час підготовки прийому й частування.

Як сказав Оскар Уайльд: «Після вдалого обіду можна пробачити кому завгодно»… Комунікація —  головний інструмент. Доречні слова часто сильніші за зброю. Важливо, за яких обставин буде сказано меседж. Говоріть і домовляйтеся. Вирішуйте справи й уникайте конфліктів шляхом переговорів.

Дослідниця системи ефективних комунікацій пропонує власну формулу вдалої вечері, сніданку та ланчу, звертає увагу на їжу як вид комунікації, акцентує на тому, що можна й не перейматися прийомом їжі під час вечері, але насититися атмосферою, поспілкуватися, домовитися про важливі справи. Кулінарна комунікація — це перевірена часом складова успіху або ж поразки. Недарма кажуть, що не варто мати справу із голодною людиною.

 


Книги, отримані за Обласною цільовою програмою «Культура Одещини. 2025-2027 роки»


Підготувала К.В. Бондарчук, завідувачка читальним залом.