Календар «Світ мистецтва»: ювіляри березня 2024 року

 

Відділ мистецтв перегортає сторінку березня календаря «Світ мистецтва»

Літературна Франція від класики до сучасної прози

 

Розмаїття книжкових видань від Французького інституту в Україні, який є складовою частиною Відділу культури та співробітництва Посольства Французької Республіки в Києві, і популяризує  французьку культури та мову, а також сприяє налагодженню ефективного довготривалого співробітництва з установами культури України. 

Представляємо твори класиків французької літератури та сучасних авторів в українських перекладах:  Александр Дюма «Три мушкетери» та «Граф Монте-Крісто», Еміль Золя «Дамське щастя»,  Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц ; Листи та публіцистика», Жан-Поль Сартр «Диявол і Господь Бог», Ежен Йонеско «Антологія театру. Вибрані п’єси», Ірен Немировськи «Французька сюїта», Борис Віан «Серцедер», Дельфіна де Віган «Ніщо не заперечить ночі», Жоель Діккер «Книга Балтиморів» та «Загадка 622 номера», Лоран Мовіньє «Чоловіки», Могамед Мбугар Сарр «Найпотаємніший спогад людський», Мішель Уельбек «Карта і територія» та Франк Тільє «Пазл».

 

Дюма, Александр. Три мушкетери / Александр Дюма ; пер. з фр. Романа Терещенка ; ілюстратор Моріс Лелуар. — Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2023. — 736 с. : іл.  

Цей один із найпопулярніших у світовій літературі романів видатного французького письменника Александра Дюма спочатку публікувався окремими розділами в газеті «Ле Сьєкль» з березня по липень 1844 року як традиційний роман з продовженням, розділи якого обривалися на найцікавішому місці. Книга присвячена пригодам юного французького дворянина Д’Артаньяна, який покинув свою батьківщину Ґасконь, щоб стати мушкетером короля Франції, та його друзям Атосові, Портосові й Арамісу. Історія, блискуче описана Александром Дюма, охоплює період між 1625 та 1628 роками, коли королем Франції був Людовік XIII, людина надто слабка й недосвідчена для правління державою. Фактично влада належала кардиналові Рішельє, на якого король покладався в усіх політичних справах. У романі вони ведуть приховану війну між собою. Інструментом цієї боротьби стають добірні військові частини — полк мушкетерів, улюбленців короля, та полк гвардійців, улюбленців кардинала. Дюма також використовує відому з історії ворожнечу між кардиналом та королевою Анною Австрійською... При написанні роману Дюма спирався на «Мемуари Д’Артаньяна», книгу Гатьєна де Куртіля, написану 1700 року. Спершу Дюма назвав свій твір «Атос, Портос і Араміс», але видавцю така назва не сподобалась і він запропонував іншу — «Три мушкетери», на що Дюма радо погодився, «адже мушкетерів насправді не троє, а четверо, — назва буде абсурдом, а це обіцяє роману більший успіх».

Дюма, Александр. Граф Монте-Крісто : роман : Т. 1 / Александр Дюма ; пер. з фр. Ігоря Андрущенка. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2018. — 528 с.

«Граф Монте-Крісто» Александра Дюма — один із улюблених романів багатьох поколінь читачів. Це розповідь про несправедливо засудженого й ув’язненого в замку Іф юнака Едмона Дантеса. Зумівши утекти з в’язниці й відшукавши скарб, він прагне справедливості та відплати... Що чекає на його кривдників? Чи принесе ця помста задоволення самому Дантесові? Історія добра і зла, кривди й помсти, змальована у книзі, сповнена неабиякої інтриги... До уваги читачів перший том цього захоплюючого роману. Поділ на розділи та томи здійснено на основі прижиттєвого видання твору; такого ж принципу дотримуються і європейські видавці (на ньому, зокрема, заснований і єдиний відомий на сьогодні друкований переклад роману українською мовою, що побачив світ 1924 року у Вінніпеґу). 

Дюма, Александр. Граф Монте-Крісто : роман : Т. 2 / Александр Дюма ; пер. з фр. Ігоря Андрущенка. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2018. — 464 с.

До уваги читачів другий том цього захоплюючого роману. Розділи : «Пробудок», «Римські розбійники», «Примара»,» La mazzolata», «Карнавал у Римі», «Катакомби Сан-Бастьян», «Зустріч», «Гості», «Сніданок», «Знайомство», «Пан Бертуччо», «Будинок в Отейлі», «Вендета»… 

 

Дюма, Александр. Граф Монте-Крісто : роман : Т. 3 / Александр Дюма ; пер. з фр. Ігоря Андрущенка. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2019. — 464 с.

До уваги читачів третій том цього захоплюючого роману. Розділи: «Андреа Кавальканті», «Загін, засіяний люцерною», «Пан Нуартьє де Вільфор», «Заповіт», «Телеграф», «Спосіб садівника позбутися сонь, які ласували його персиками», «Привиди», «Обід», «Жебрак», «Сімейна сцена», «Шлюбні плани»…

 

Дюма, Александр. Граф Монте-Крісто : роман : Т. 4 / Александр Дюма ; пер. з фр. Ігоря Андрущенка. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2020. — 464 с.

До уваги читачів заключний четвертий том цього захоплюючого роману. Поділ на розділи та томи здійснено на основі прижиттєвого видання твору, такого ж принципу дотримуються і європейські видавці: «Мандрівка», «Суд», «Виклик», «Образа», «Ніч», «Дуель», «Мати і син»… «Пробачення», «П’яте жовтня».

 

Золя, Еміль. Дамське щастя : роман / Еміль Золя ; пер. з фр. П. Таращука. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2021. — 408 с.

У романі «Дамське щастя» (1883) всесвітньовідомого і завжди популярного Еміля Золя (1840—1902) зображено з дивовижною експресивністю становлення сучасної роздрібної торгівлі, усі пастки, які вона вправно розставляє на легковірних покупців в універсальних магазинах. І водночас це зворушлива історія палкого, відданого, ніжного, сором’язливого, цнотливого і несамовито гордого кохання простої продавчині з провінції до власника та директора великого і розкішного магазину, прообразом якого ще й досі можна помилуватись, відвідавши паризький універмаг «Printemps». І, звичайно, і тло, і один з головних героїв роману — сам Париж, його перебудова, прощання з запліснявілою давниною, відкриття просторів майбутнього.

 

Сент-Екзюпері А. де Маленький принц ; Листи та публіцистика / Антуан де Сент-Екзюпері ; пер. з фр. П. В. Таращука, В. С. Бойка ; худож.-оформлювач О. А. Гугалова. —Харків : Фоліо, 2019. — 221 с. : іл.

Твори відомого французького письменника, поета, професійного льотчика Антуана де Сент-Екзюпері (1900—1944) раз у раз привертають увагу сучасного читача, бо сповнені майже містичного перегуку з нашим днем: вони пояснюють, звідки ми вийшли й куди прийшли. У своїй творчості письменник спромігся порушити такі питання, що сьогодні набули абсолютної значущості: прогрес і його ціна, панування техніки й розплата за це, ризик та відповідальність, сенс людського життя... Філософська казка «Маленький Принц» (1943), що представлена у цьому виданні стала підсумком життєвого досвіду письменника і була перекладена понад 180 мовами світу. Крім «Маленького принцу» у видання включені маловідома у нас публіцистика та листи.

Сартр, Жан-Поль. Диявол і Господь Бог / Жан-Поль Сартр ; пер. з фр. О. Жупанський. — Київ : Вид-во Жупанського, 2021. — 160 с. — (Серія «Лауреати Нобелівської премії»).

Події історико-філософської драми «Диявол і Господь Бог» відбуваються в Німеччині XVI сторіччя, в часи так званої Селянської війни. Жан-Поль Сартр у своїй п’єсі, в притаманній йому філософській манері, надзвичайно по-сучасному порушує одвічні питання Добра і Зла, а також місію вільної людини у цьому світі. Свого часу Сартр написав, що був би дуже радий, якби майбутні покоління з усіх його творів пам’ятали роман «Нудота», а також… п’єсу «Диявол і Господь Бог».

 

Йонеско, Ежен. Антологія театру. Вибрані п’єси / Ежен Йонеско ; пер. з фр. Марії Абрамової. — Київ : Дух і Літера, 2019. — 544 с.

Французького драматурга румунського походження Ежена Йонеско (1909— 1994) справедливо називають одним із творців «нового» театру — театру абсурду. Персонажі Йонеско — або, як він їх називав, «маріонетки» – безпорадно борсаються в абсурдності буття: ірраціонального, кумедного, гротескного, сповненого непорозуміння й болю. Комедія, за словами автора, трагічніша від самої трагедії, адже остання має правила, а біль — межу. Комедія натомість — гра без правил. За численними каламбурами, химерною грою слів, двозначними жартами й аж ніяк не двозначними натяками криються примітивні й водночас складні почуття. Занадто банальні. Занадто людські. Як розпізнати їх за масками? Як відчути під ногами ґрунт у цьому хисткому, до смішного абсурдному світі, де Оратор — глухонімий, Учитель – нетямущий, Король – немічний, а Детектив — не спроможний арештувати безжального Вбивцю, дарма що знає все про кожен його крок?.. Ця книжка — для тих, хто, шукаючи чітких відповідей, знає, що їх немає і бути не може.

 

Немировськи, Ірен. Французька сюїта : роман / Ірен Немировськи ; пер. з фр. та передм. Г. Малець. — Київ : Університетське вид-во «ПУЛЬСАРИ», 2012. —400 с. : порт. — (Серія «Класика»).

Життя Ірен Немировськи (1903—1942) обірвалося в розквіті сил і таланту. Драматична й історія її останнього роману, рукопис якого переховували, а потім ще півстоліття він пролежав у невідомості. І лише кілька років тому був виявлений, розшифрований і виданий. Тріумфально обійшовши мало не весь світ, твір нарешті повертається на батьківщину її авторки — Україну. Роман «Французька сюїта», написаний у вихорі історії, майже наживо змальовує масову втечу 1940 року, де в трагічному хаосі перемішалися долі французьких родин різних класів — від найзнатніших до найубогіших. Роман розкриває душу кожного француза, що переживає часи окупації,  та оживляє найпотаємніші грані нашої пам’яті.

 

Віан, Борис. Серцедер : роман / Борис Віан ; пер. з фр. Дарії Бібікової. — Івано-Франківськ : Вавилонська бібліотека, 2017. — 176 с.

Борис Віан (1920 —1959) — прозаїк, поет, джазовий музикант і співак. Автор низки модерністських та фантастичних епатажних творів, який, попри це, став після смерті класиком французької літератури, передбачивши бунт нонконформістських творів 60-х років XX століття та був передвісником «Нової хвилі» в англомовній та французькій фантастиці. Писав не лише під своїм іменем, але й під 24 псевдонімами, найвідоміший з яких «Вернон Саліван». Роман «Серцедер» розповідає історію психіатра Жакмора, який приїздіть у глуху місцину серед фантасмагоричних пейзажів. Молодий лікар допомагає при пологах Клементині, яка народжує химерних трійнят, і залишається в її домі, плануючи здійснити небувалий психоаналітичний експеримент. Завдяки блискучий іронії автора похмурий, абсурдний та сюрреалістичний світ Серцедера перетворюється на цікаву інтелектуальну пригоду.

 

***

Віган Д., де. Ніщо не заперечить ночі / Дельфіна де Віган; пер. з фр. Н. Якубовської. — Харків : Віват, 2017. — 384 с.

Дельфін де Віган (1966) — французька письменниця, лауреатка Премії Ренодо ліцеїстів, Премії «Франс Телевізьйон» та Премії «Ротарі Ентернасьйональ». «Ніщо не заперечить ночі» — це роман-спогад, роман-сповідь, роман-шукання. Донька намагається дослідити причини самогубства матері. Чому дуже красива дівчинка, третя дитина в дружній родині, чия світлина була на багатьох плакатах, відчувала невимовний сум? Чому вона згодом, коли одружилася й стала матір'ю двох чудових донечок, так і не змогла пристосуватися до соціуму?.. Цей твір сповнений смутку, ніжності, болю-і, попри все, жаги до життя.

 

Діккер, Жоель. Книга Балтиморів ; роман / Жоель Діккер ; пер. з фр. Леоніда Кононовича. —Львів : Видавництво Старого Лева, 2022. — 544 с.

Жоель Діккер (1985) — сучасний швейцарський письменник, пише французькою мовою. «Книга Балтиморів» — родинна сага з детективним сюжетом, історією великої любові і Драми. Це психологічний роман, у якому відомий письменник Маркус Ґольдман (герой бестселера Жоеля Діккера «Правда про справу Гаррі Квеберта») розгадує таємниці трьох поколінь своєї родини і пише нову книжку. Розв'язка історії Балтиморських і Монклерівських Ґольдманів відома — жахлива Драма, що зруйнувала не одне життя. Проте, чим вона була — випадковим поворотом долі чи логічним фіналом низки секретів, протистоянь, незреалізованих амбіцій, конкуренції та боротьби за визнання і любов, які десятиліттями приховувалися в сім'ї Ґольдманів? І чи було кохання Маркусового життя, яке він знову зустрів через вісім років після трагедії, кульмінацією в цій Драмі чи другорядним тлом?

 

Діккер, Жоель. Загадка 622 номера ; роман / Жоель Діккер ; пер. з фр. Леоніда Кононовича. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2022. — 712 с.

Одного грудневого ранку на підлозі в номері 622 розкішного готелю в швейцарських Альпах знаходять труп. Поліції так і не вдається розкрити справу, а з плином часу чимало людей забуло про те, що сталося. Через багато років письменник Жоель Діккер приїжджає в той самий готель, щоб оговтатися від розриву стосунків. Він навіть не уявляє, що закінчить розслідувати давній злочин, та ще й не сам: Скарлетт, прекрасна гостя й письменниця-початківка, що зупинилась у сусідньому номері, буде супроводжувати його в пошуку, а також намагатиметься збагнути, як написати хорошу книжку. Що сталося тієї ночі? Відповідь на це питання знайдемо в цьому диявольському детективі, побудованому з точністю швейцарського годинника. Жоель Діккер нарешті приводить нас до рідної країни, щоб розповісти про розслідування, яке поєднує любовний трикутник, ігри з владою, зради і заздрість у не такій вже спокійній Швейцарії, де правда сильно відрізняється від усього, що ми собі уявляли.

 

Мовіньє, Лоран. Чоловіки : роман / Лоран Мовіньє ; пер. з фр. та передм. Ганни Малець. — Київ : Університетське вид-во «ПУЛЬСАРИ», 2013. — 224 с : портр. — ( Серія «Бібліотека сучасної прози»).

У своєму романі відомий сучасний французький письменник Лоран Мовіньє порушує довго замовчувану тему війни в Алжирі, показує її жахливий вплив на людські душі на прикладі скаліченої долі головного героя книги — Бернара на прізвисько Вогонь.

 

Сарр, Могамед Мбугар. Найпотаємніший спогад людський : роман / Могамед Мбугар Сарр ; пер. з фр. Івана Рябчія. — Львів : Видавництво Анетти Антоненко, 2022. — 328 с.

Могамед Мбугар Сарр (1990) — французький письменник сенегальського походження, лауреат Гонкурівської премії 2021 року. «Найпотаємніший спогад людський» за формою є романом-розслідуванням, та насправді це майстерний постмодерністський твір, який іронічно (а іноді й цинічно) грається сам у себе, грається в літературу. Роман зачіпає безліч тем — від кривди колоніалізму й провини Європи перед Африкою до сексуальної та інтелектуальної ідентичності на тлі війни й цивілізаційної кризи. Це водночас екзо- і езотеричний твір, який прагне ідеалу — достоту «Аламут» Бартола, — але залишається вкрай простим і гуманним.

 

Уельбек, Мішель. Карта і територія : роман / Мішель Уельбек ; пер. з фр. Л. Г. Кононовича ; худож.-оформлювач Д. О. Самойленко. — Харків : Фоліо, 2012. — 347. — (Карта світу).

Мішель Уельбек — французький прозаїк, поет, співак, сценарист, кінорежисер. Лауреат Премій за найкращу книгу року (1998), Інтеральє (2005). Лауреат Гонкурівської премії (2010) за роман «Карта і територія». Один з найбільш читаних у світі французьких авторів. Здавалося б, у сучасній Європі ліберальні цінності запанували настільки всеохопно, що ніхто й ніщо вже не поставить їх під сумнів. Однак це вдалося Уельбекові. Митець і суспільство, покликання і гроші, самотність як свідомий вибір, самогубство як боягузтво — про все це говорить письменник у своєму романі. Говорить сміливо і чесно.

 

Тільє, Франк. Пазл : роман / Франк Тільє ; пер. з фр. О. Колеснікова. — Харків : Вид-во «Ранок» : «Фабула», 2023. —400 с.

Ілан і Хлоя — гравці із досвідом, у яких позаду чимало успішно пройдених квестів. Та цього разу на них і ще шістьох учасників чекає «Параноя» — напівмістична гра, до якої спробуй ще втрапити. Гонитва за призовими 300 000 євро відбуватиметься у будівлі покинутої лікарні для душевнохворих. Доволі швидко ігровий простір перетвориться на жахливу реальність. Повна картина залишиться неясною до самого останнього фрагмента. Ну що ж — на те він і пазл. Захопливе, моторошне, добротне чтиво з геть несподіваним фіналом від визнаного майстра жанру трилера Франка Тільє.

#ооунб_французька_книга

Підготувала К.В. Бондарчук, завідувачка читальним залом.

100 років тому: захоплюючі літературні історії 1924-го

 

Перші десятиліття ХХ століття в історії світової літератури представлені іменами визначних прозаїків, поетів, драматургів. На сценах театру йшли блискучі п'єсі ірландського драматурга Бернарда Шоу, а найвизначнішим твором англійського письменника Джона Голсуорсі  стала трилогія «Сага про Форсайтів». Справжню революцію у світовому романі здійснив французький письменник Марсель Пруст, написавши роман-епопею «У пошуках утраченого часу».

Світову славу німецькому письменнику Томасу Манну приніс роман «Будденброки», удостоєний Нобелівської премії з літератури 1929 року. Одним з найвідоміших американських письменників був Джек Лондон, автор пригодницьких оповідань і романів: «Дочка снігів», «Морський вовк», «Біле Ікло», «Поклик предків», «Любов до життя»... Чеський письменник Ярослав Гашек створив всесвітньо відомий сатиричний роман «Пригоди бравого вояка Швейка», а Карела Чапека називали одним з найрозумніших письменників ХХ століття.

Неперевершеним майстром новели кінця ХІХ — початку ХХ століття вважається український письменник Василь Стефаник, який, за висловом Івана Франка, був «найбільшим талантом», яким «можна повеличатися перед світом». Значний внесок у розвиток соціально-психологічної прози зробила Ольга Кобилянська. Вона увійшла в історію української літератури як проникливий художник слова, глибокий знавець людської душі та тонкий майстер пейзажу. Її творча спадщина велика і різноманітна: поезії в прозі, новели, оповідання, повісті, романи.

20-ті роки ХХ століття в української літературі — це небачене розмаїття мистецьких талантів і численні художні видкриття. У бурхливому житті цих років діяли літературні організації «Гарт», «Плуг», «Молодняк, «Ланка», «ВАПЛІТЕ», «Нова генерація»… Були відомі імена Миколи Хвильового, Євгена Плужника, Миколи Зерова, Григорія Косинки, Миколи Куліша, Михайла Драй-Хмари… В еміграції працювали Олександр Олесь, Володимир Винниченко, Василь Королів-Старий та Наталена Королева, Юрій Клен, Євген Маланюк, Тодось Осьмачка, які із забуття прийшли до читачів вже на початку 90-х років ХХ століття.

***

100 років тому увійшли в світ твори майстрів пера світової і української літератури: автобіографічна книга «Спогади та пригоди» шотландського письменника Артура Конан Дойла, роман «Пімпернел і Розмарі» британської романістки, авторки роману «Червоний Першоцвіт» Емми Орці, роман «Біла мавпа» англійського письменника Джона Голсуорсі, біографічний твір «Магатма Ґанді» французького письменника Ромена Роллана, збірка оригінальних віршів і перекладів римських поетів «Камена» українського поета-неокласика Миколи Зерова, п'єса «Кохання під в'язами» американського драматурга Юджина О'Нілла, детективний роман «Людина в коричневому костюмі» англійської письменниці Агати Крісті, поетична збірка «Вітер з України» відомого українського поета Павла Тичини, п’єса «97» найяскравішого українського драматурга Миколи Куліша, фантастичний роман «Торпеда часу» польського поета і драматурга Антонія Слонімського, перша збірка оповідань «У наш час» американського письменника Ернеста Хемінгуея, роман «Зачарована гора» німецького прозаїка і публіциста Томаса Манна, повість «Саламандра» польського письменника Стефана Грабинського та перший в історії української літератури фантастичний роман «Сонячна машина» відомого письменника Володимира Винниченка.

 

Літературні новини 1924 року

Польський письменник Владислав Реймонт (1867—1925) став  лауреатом Нобелівської премії з літератури 1924 року за роман «Селяни». Роман вперше був опублікований частинами у журналі «Tygodniku Ilustrowanym» з 18 січня 1902 по 26 грудня 1908. У книжковій формі твір видавався партіями — перші два томи були видані 1904 року, третій том — 1906 року, натомість четвертий — у 1909. Перше видання містило підзаголовок «Сучасний роман». Автор описує життя мешканців села Ліпці протягом чотирьох пір року.

Англійський письменник Джон Голсуорсі (1867—1933) у 1906—1921 роках написав кілька романів про вигадану буржуазну родину Форсайтів, об'єднаних спільною назвою «Сага про Форсайтів». Голсуорсі  продовжив сімейну хроніку Форсайтів у трилогії «Сучасна комедія»: «Біла мавпа», «Срібна ложка», «Лебедина пісня». Перший з творів цієї серії — роман «Біла мавпа» — був написаний у 1924 році. У трилогії події розгортаються на тлі історичних подій 1922—1926 років.

У 1924 році американський драматург Юджин О'Нілл (1888—1953) опублікував п'єсу «Кохання під в'язами». П'єса є адаптацією класичної грецької трагедії Софокла «Цар Едіп», яка вперше поставлена в 428 році до нашої ери. О'Нілл переніс дію трагедії в сільську місцевість Нової Англії XIX століття. 1936 року Юджин О'Нілл став лауреатом Нобелівської премії з літератури, присудженої «за силу впливу, правдивість і глибину драматичних творів, що по-новому трактують жанр трагедії».

22 серпня 1924 року уперше опублікований у Великій Британії видавництвом «The Bodley Head» детективний роман англійської письменниці Агати Крісті (1890—1976) «Людина в коричневому костюмі», і в тому ж році видавництвом «Dodd, Mead and Company» у США. У романі вперше представлений полковник Рейс, що з'явиться ще у трьох творах Крісті: «Карти на стіл», «Блискучий ціанід» і «Смерть на Нилі».

1924 року у харківському державно-кооперативному видавництві «Червоний шлях» вийшла друком поетична збірка «Вітер з України» відомого українського поета Павла Тичини (1891—1967). Перша книжка віршів Тичини «Сонячні кларнети» вийшла навесні 1918 року і була доброзичливо зустрінута критиками та читачами. До збірки «Вітер з України» увійшли вірші написані у 1920—1924 роках: «Вітер з України» (1923), «Плач Ярославни» (1923, «Надходить літо…» (1924), «Кожум’яка» (1924), «Три сини» (1923) та інші.

Французький письменник, поет, есеїст Тьєрі Сандр (1891—1950) отримав у 1924 році за роман «Жимолость» престижну Гонкурівську премію — французька літературна премія, яку присуджують авторам на знак відзначення прозових творів, написаних французькою мовою. Премія присуджується щорічно з 1903 року за рішенням Гонкурівської академії, до складу якої входять відомі французькі літератори. Назва премії походить від прізвища класиків французької літератури ХІХ століття — братів Жуля та Едмона де Гонкурів.

Одним з найяскравіших та найбільш оригінальних українських драматургів першої половини ХХ століття був Микола Гурович Куліш (1892—1937). Розквіт його творчої активності припав на 20-ті — початок 30-х років. З-під пера Миколи Куліша вийшло 15 п’єс, з яких 9 були поставлені за життя драматурга і згодом заборонені. Майже всі п’єси Куліша стали української національною класикою, а «Народний Малахій», «Патетична соната»  і «Маклена Граса» увійшли до скарбниці світової драматургії. Миколу Куліша захопив намір написати драматичну трилогію про українське село періоду 1919—1930 років, що згодом втілився у п’єси «97» (1924—1929), «Комуна в степах» (1924— 1931), «Прощай, село» (1930—1933). Матеріалом слугувало побачене на власні очі і пережите бідування та голодомори на селі. П’єса «97» вражає великою правдою реальності.

Польський поет і драматург, сатирик, театральний критик Антоній Слонімський (1895—1976) написав два романи у стилі наукової фантастики: «Торпеда часу» (1924) та «Два кінці світу» (1937). Роман «Торпеда часу» був опублікований у другій половині 1923 року у 281—352 номерах газети «Польський Кур'єр». Окремим виданням роман вийшов 1924 року у видавничому товаристві «Ignis». Науковець XXII століття професор Панктон винайшов «торпеду часу» — машину, що уможливлює подорожувати в часі.

Перша збірка оповідань американського письменника Ернеста Хемінгуея (1899—1961) під назвою «У наш час» була опублікована в Парижі у 1924 році. За задумом автора, вона мала дати уявлення «середньому американцю» про трагічне післявоєнне європейське життя. Книжка складалась із вісімнадцяти мініатюр по десять-двадцять рядків кожна. В основному мініатюри виконувалися у формі нарисів військового кореспондента, короткого яскравого репортажу про кориду, тощо. З цих мініатюр шість було надруковано у журналі «Little Rewiew».

У жовтні 1924 року майбутній лауреат Нобелівської премії з літератури Ясунарі Кавабата (1899—1972) з кількома друзями заснували новий літературний журнал «Бунґей дзідай». Цей журнал був реакцією молоді на стару школу японської літератури. Водночас журнал став у опозицію до робітничого або пролетарського руху в літературі. Молоді письменники притримували ідеї мистецтва для мистецтва і перебували під впливом європейських течій кубізму, експресіонізму, дадаїзму та інших модерністських стилів. Кавабата та Йокоміцу Ріічі називали свій стиль «сінканкакуха» — стиль нових вражень.

 

Томас Манн роман «Зачарована гора» (1924)

Творчий шлях видатного німецького прозаїка і публіциста Томаса Манна (1875—1955) охоплює майже шість десятиліть — з 90-х років ХІХ століття до середини 50-х років ХХ століття. Працюючи редактором у сатиричному щотижневику «Сімпліціус», він видав книжку оповідань «Маленький пан Фрідеман» (1898). Це ще була «книга становлення», бо в цей час Томас Манн напружено працював над романом «Будденброки» — великою сімейною хронікою родини німецьких бюргерів. Після виходу твору у 1901 році двадцятип’ятилітній Томас Манн став одним із найвідоміших письменників Німеччини. Свій авторитет він підтвердив новелами, що стали світовою класикою, «Трістан» (1902) і «Тоніо Креґер» (1903). Вершиною новелістики Томаса Манна вважають «Смерть у Венеції» (1913).

«Зачарована гора» (1924) Томаса Манна започаткувала традицію інтелектуального роману. Це історія молодого інженера Ганса Касторпа, що прибув до туберкульозного санаторію і там у розмовах, дискусіях, у самоаналізі духовно зростає. У 1929 році Томасу Манну присуджують Нобелівську премію з літератури «передусім за великий роман «Будденброки», який став класикою сучасної літератури і популярність котрого неухильне росте». При врученні зазначалося, що велич Томаса Манна у його здатності примирити «поетичну піднесеність та інтелектуальність з любов’ю до всього земного, до простого життя». Та, звичайно, роман «Зачарована гора» також відіграв своєрідну роль, адже був уже схвально прийнятий усією Європою. Це роман про час: життя довоєнної Європи і час як такий. Упродовж чотирьох років його перевидали сто разів та переклали багатьма мовами світу.

 

Манн, Томас. Зачарована гора : роман : у 2-х т. Т. І / Томас Манн ; пер. з нім. Р. Осадчук. — Київ : Юніверс, 2008. — 424 с. — (Лауреати Нобелівської премії).

Вступ Томаса Манна до «Зачарованої гори» (для студентів Принстонського університету»: «Право вирішувати, чи «Зачарована гора» справедливо вважається «шедевром» у розумінні класичних предметів ваших студій, залишається за нашими нащадками. Проте наступні покоління в кожному разі сприйматимуть цей твір як документ європейського стану душі й духовних проблем першої третини двадцятого століття, тож нехай прислужаться вам ці міркування та досвід автора, набутий за час написання роману «Зачарована гора»… У 1912 році… моя дружина мала легеневу недугу, до речі, неважку. проте ця недуга змусила її провести півроку високо в горах, у санаторії швейцарського курорту Давос. Тим часом я перебував з дітьми в Мюнхені та в нашому заміському будинку в Тельці на річці Ізар, але в травні-червні я на кілька тижнів навідав мою дружину там, на горі, й коли ви читатимете розділ на початку «Зачарованої гори»… то матимете справу з досить точним описом нашого побачення в тих місцях та мої особисті дивні враження того часу. Оті такі особливі враження посилюються й поглиблюються протягом трьох тижнів, які я провів у середовищі пацієнтів давоського санаторію, склавши товариство моїй дружини. То були три тижні, які Ганс Касторп спершу збирався там провести і які перетворилися на сім років його зачарування…».  

 

Манн, Томас. Зачарована гора : роман : у 2-х т. Т. ІІ / Томас Манн ; пер. з нім. Р. Осадчук. — Київ : Юніверс, 2009. — 488 с. — (Лауреати Нобелівської премії).

Інтрига роману розгортається на початку минулого сторіччя. Молодий Ганс Касторп навідує двоюрідного брата в санаторії Давоса і потрапляє під чари мікрокосмосу тих, хто «живе нагорі». Серед неповторної атмосфери декадансу та зачаєної смерті Ганс Касторп знайомиться з яскравими персонажами: паном Сеттембріні, адвокатом поступу та просвітництва, містичним Нафтою, екзотичним Пепперкорном та магнетичною пані Шоша, втіленням любовного потягу. Тритижневі гостини Ганса Касторпа затягуються на довгі роки, й зачароване поле Гори розриває лише несподіваний удар грому, провісник війни. «Зачарована гора» — ключовий роман не лише німецької, а й всієї європейської літератури ХХ сторіччя.

 

Стефан Грабинський повість «Саламандра» (1924)

Стефан Грабинський, відомий свого часу львівський письменник, який писав польською мовою, народився у місті Кам’янка- Струмилівська (нині Львівська область) 26 лютого 1887 року. Життя Грабинського було коротке і повне смутку. Багато чим він нагадував американського письменника Едгара По. Завше в чорному вбранні, з блідим, аж прозорим обличчям, з якого хвороба виссала всі барви життя, він, здавалося, дивився своїми голубими очима з якогось іншого світу. Сухоти, ця фатальна хвороба для європейських письменників початку століття, не обминула і Стефана. Звичайно, цей факт поклав свій відбиток на літературну творчість Стефана Грабинського.

1908 рік став дебютним для Стефана Грабинського — часопис «Nasz Kraj» опублікував його оповідання «Несамовита садиба». Наступного року Грабинський під псевдонімом «Стефан Жальний» видав своїм коштом збірку оповідань «З винятків. У сутінку віри», яка пішла в забуття. Став відомий у 1918 році своєю другою книжкою «На трояндовому узгір'ї», а здобув славу завдяки «Демонові руху» (1919, Краків) — циклу оповідань жахіть, який ґрунтується на мотивах залізниці, залізничних станцій і поїздів.

 

Грабинський, Стефан. Демон руху / Стефан Грабинський ; пер. з пол. Лариси Андрієвської. — Київ : Знання, 2021. — 165 с. — (Голоси Європи).

Це видання здійснено у рамках проєкту «Польська полиця в Україні», організованого Інститутом книги (Польща) та фінансованого Міністерством культури та національної спадщини Республіки Польща у співпраці з Українським інститутом книги. Оповідання Стефана Грабинського, що входять до збірки «Демон руху», включені до багатьох антологій світової фантастичної літератури. Герої цих творів стикаються з таємничими й незвичайними явищами, які змінюють їх внутрішньо. Автор порушує психологічні, філософські й метафізичні проблеми людського буття і свій жанр пропонує називати психо- або метафантастикою. Містика, якою оповито все, що відбувається на залізничних коліях та в місцях спалахування пожеж, просякнута неабиякою поезією й ліризмом та тримає в напрузі з першої й до останньої сторінки.

Після успіху «Демона руху» настав особливо активний період творчості Стефана Грабинського. З’явилися наступні збірки готичних оповідань: «Безумний прочанин» (1920), «Страхітлива оповідь» (1922), «Книга вогню» (1922) і «Пристрасність» (1930). Оповідання Грабинського — це особливий жанр не тільки для польської літератури, а й узагалі для світової. Моторошні твори впливають на читача передусім своїм настроєм, до якого додається ще й незвичність просторової і часової сценографії. Письменник не обмежується таємничими узбіччями, запущеними будинками, а веде читача в абсолютно необстежені терени.

У творчому доробку Стефана Грабинського є й фантастичні повісті, повні містики та жахів — «Саламандра» (1924), «Тінь Бафомета» (1926), «Монастир і море» (1928), «Острів Ітонго» (1936).  Його перу належать п’єси «Вілла над морем» (1921), «Поминальна субота» (рукопис), «Ларви» (рукопис) та теоретичні праці «Проблема оригінальності у літературній творчості» (1925), «Про творчість у галузі фантастики. Її генезис і джерела» (близько 1928). 

Творчість Грабинського дуже влучно схарактеризував польський дослідник Артур Гутнікевич: «Грабинський, будучи представником глибокої провінції, створив особливий вид фантастики — «галичанський», а тому залишався чужим для літераторів з-поза Галичини». У квітні 1931 року Стефан Грабинський отримав літературну премію міста Львова.

 

Грабинський С. Саламандра : оповідання, повість / Стефан Грабинський ; пер. з пол. Ю, Винничука, А. Квитковського, Я. Королюк та ін. ; за заг. ред. Ю. Винничука ; упорядкув. та передм. Ю. Винничука ; худож.-оформлювач М. Мендор. —Харків : Фоліо, 2018. — 314 с.

До цієї книжки вибраного увійшли оповідання зі збірок «Демон руху» (1919), «Шалений подорожній» (1920), «Несамовита оповідь» (1922), «Книга вогню» (1922) та фантастична повість «Саламандра» (1924), події в який розповідаються від імені головного героя. Після багатьох років буденності в книзі його життя відкривається перша таємнича сторінка… Уже місяць він постійно зустрічає в найнесподіваніших місцях високого сивого пана в потертій накидці.

«Зустріч зазвичай відбувається не відразу — спершу він неодмінно «дає про себе знати»: за декілька хвилин до зустрічі обов’язково примариться в кому-небудь з перехожих. І схожість деколи така велика, що я готовий присягнути — знову він. І лише в останню мить, минувши незнайомця, усвідомлюю: ні, цієї людини я ніколи раніше не бачив. А за декілька хвилин зустрічаюся з ним.

Цікаво, чи навмисне він шукає зі мною зустрічей? Сумніваюся. Навпаки, схоже він жодного разу і не зауважив мене; принаймні ніколи не дивиться в мій бік, —його м’які сіро-блакитні очі завжди спрямовані кудись у простір. Дивна людина. Невже всупереч бажанню нас зводить невловима таємнича сила… Я познайомився з ним сьогодні на лекції доктора С. Мого сивого незнайомця звуть Вєруш — Анджей Вєруш. Знайомство відбулося під час дискусії після читань. Тема лекції — реінкарнація і закони карми… Після закінчення дебатів він перший підійшов до мене і назвався. Його голос, тихий і глибокий, м’яка усмішка, що легенько набігає на губи, коли він говорить, викликають симпатію і довіру — хтозна, чи не станемо друзями…».

 

Володимир Винниченко роман «Сонячна машина» ( 1922—1924)

Володимир Кирилович Винниченко (1880—1951) — яскрава і багатогранна особистість, блискучий політик, автор трьох перших Універсалів Центральної Ради, голова Директорії Української Народної Республіки і безперечно видатний прозаїк, драматург, творча спадщина якого стала внеском у розвиток української літератури ХХ століття. Твори Володимира Винниченка мали велику популярність. Він створів понад сто оповідань, сценаріїв, статей, памфлетів, кілька романів і п’єс, що ставилися на сценах Берліна, Праги, Рима, Парижа…

Роки еміграції в житті Володимира Винниченка відзначені появою семи романів: «Сонячна машина», «Поклади золота», «Нова заповідь», «Вічний імператив», «Лепрозорій» і «Слово за тобою, Сталіне!». Незавершеним залишився історичний роман «Хмельниччина». Проте найбільший успіх випав на долю «Сонячної машини» — першого в історії української літератури фантастичного та утопічного роману, який було написано упродовж 1922—1924 років у Німеччині, де на той час мешкав Володимир Кирилович Винниченко.

 Хоч і з великими труднощами, «Сонячну машину» все ж видали в Україні в 1928 році. Автор плекав сподівання, що це буде «візитова картка» вітчизняної літератури в Європі. Жоден з українських романів ні до публікації «Сонячної машини», ні після неї не викликав такої бурхливої реакції читачів і критиків. За словами Миколи Зерова, про новий твір Володимира Винниченка пишуть, говорять, дискутують, а головне — його читають. Відгуки про роман були почасти діаметрально протилежними: від дифірамбів авторові до осуду всієї його творчості. Друге видання роману «Сонячна машина» побачило світ лише 1989 року.

 

Винниченко В. К. Сонячна машина : роман / Володимир Винниченко ; після мова Павла Федченка. — Київ : Дніпро, 1989. — 619 с. — (Серія «Романи й повісті» №6).

Дія роману відбувається десь через 40—50 років після закінчення Першої світової війни. Завдяки досконалим засобам пересування й зв’язку ареною подій стає не лише вся Німеччина і Європа, а й цілий світ — Східні Держави й Америка. Найкращі й художньо найпереконливіші сторінки роману пов’язані з гостро сатиричним зображенням правлячої верхівки сучасного фінансово- промислового капіталу — гумового фабриканта і президента Об’єднаного Банку Мертенса та його оточення. Володимир Винниченко максимально насичує роман динамічною фабулою, карколомними ситуаціями, поєднуючи при цьому різноманітні змістові та сюжетно-образні прийоми: реалістичне зображення, традиційно казкове, детективне, утопічне.

 

Винниченко В. К. Сонячна машина : роман / Володимир Винниченко. — Київ : Центр навчальної літератури, 2020. — 608 с. — (Серія «Класика української літератури»).

Фінансовий король Німеччини Фрідріх Мертенс тримає в своїх руках всю Європу, підпорядкувавши собі правлячі династії, політичні установи, дрібний капітал. Мертенс претендує на корону Землі, а відповідно його дружиною і королевою Землі має стати принцеса Еліза, остання парость збіднілих родовитих володарів країни. Князь Альбрехт, батько Елізи, не хоче цього нерівного з аристократичної точки зору шлюбу, але опинившись у фінансовій скруті, не може відстояти дочку та гине в авіакатастрофі разом із братом Елізи. Він заповідає красуні-дочці безкомпромісну помсту…  Довкола принцеси Елізи закипає новий вир боротьби, який особливо підсилюється після пропажі з її кімнати фамільної коштовності — коронки Зігфріда. В ній аристократія Німеччини вбачає вагомий для себе символ — відродження правлячої династії. Могутній реальній політичній і економічній силі в романі протиставлено винахід геніального інженера Рудольфа Штора — Сонячну машину, що символізує визволення од усіх економічних, соціальних, політичних форм утиску, та організація під назвою «Інтернаціональний авангард революційної акції» (ІНАРАК), яку дуже цікавить Сонячна Машина…

 

Джерела з історії світової літератури ХХ століття

• Гальчук О. В. Томас Манн // Історія зарубіжної літератури ХХ ст. : навч. посіб / В. І. Кузьменко, О. О. Гарачковська, , М. В. Кузьменко та ін. — Київ : ВЦ «Академія», 2010. — С. 152—160.

• Томас Манн (1875—1955) // Шкляр Л. Є., Шпиталь А. Г. Під знаком Нобеля. Лауреати Нобелівської премії з літератури 1901—2006. — Київ : Грамота, 2006. — С. 91—94.

• Винничук, Юрій. Блудний син // Грабинський С. Саламандра : оповідання, повість / Стефан Грабинський ; пер. з пол. Ю, Винничука, А. Квитковського, Я. Королюк та ін. ; за заг. ред. Ю. Винничука ; упорядкув. та передм. Ю. Винничука ; худож.-оформлювач М. Мендор. — Харків : Фоліо, 2018. — С. 3—6.

• Історія української літератури : ХХ — поч. ХХІ ст. : навч. посіб. : у 3 т. / [В. І. Кузьменко, О. О. Гарачковська, М. В. Кузьменко та ін.] ; за ред. В. І. Кузьменка. — Київ : Академвидав, 2013. — Т. 1. — 590 с. — (Серія «Альма-матер»).

• Володимир Винниченко (1880—1951) // Історія української літератури : ХХ — поч. ХХІ ст. : навч. посіб. : у 3 т. / [В. І. Кузьменко, О. О. Гарачковська, М. В. Кузьменко та ін.] ; за ред. В. І. Кузьменка. — Київ : Академвидав, 2013. — Т. 1. — С. 160—171.

• Володимир Винниченко (1880—1951) // Історія української літератури ХХ століття : у 2 кн. — Кн. 1 : Перша половина ХХ ст. : підручник / за ред. В. Г. Дончика. — Київ : Либідь, 1998. — С. 252—262.

• Зеров М. «Сонячна машина» як літературний твір // Зеров М. К. Твори : в 2 т. — Київ : Дніпро, 1990. — Т. 2 : Історико-літературні та літературознавчі праці / упоряд. Г. П. Кочура, Д. В. Павличка. — С. 435—456.

• Федченко П. Соціальна фантастика Володимира Винниченка // Винниченко В. К. Сонячна машина : роман. — Київ : Дніпро, 1989. — С. 611—615.

Підготувала К.В. Бондарчук, завідувачка читальним залом.