* * * 2026 * * * Всесвітня столиця книги — м. Рабат (Королівство Марокко)* * * 2026 * * *Культурні столиці Європи — м. Тренчин (Словаччина), м. Оулу (Фінляндія) * * * 2026 * * * «Зелена» столиця Європи — м. Гімарайнш (Португалія)* * * 2026 * * * 130 років від дня відродження Олімпійських ігор сучасності * * * 2026 * * *80 років від часу набуття чинності статуту ЮНЕСКО* * * 2026 * * * 165 років з часу перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі поблизу Канєва* * * 2026 ***100 років з дня заснування Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника* * * 2026 * * * 85 років з дня трагедії у Бабиному Яру* * *2026 * * * 65 років з дня заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка * * *2026 * * * 500 років від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького, культурного і релігійного діяча, мецената* * *2026 * * *180 років від дня народження польського прозаїка Генрика Сенкевича * **2026 * * * 170 років від дня народження Івана Франка, поета, прозаїка, драматурга, літературного критика, публіциста, перекладача, науковця* **2026 * * * 170 років від дня народження австрійського психолога і невролога Зигмунда Фрейда* * *2026 * * * 160 років від дня народження вченого, політичного та державного діяча Михайла Грушевського* * *2026 * * *160 років від дня народження англійського прозаїка, фантаста Герберта Джорджа Веллса* * *2026 * * *150 років від дня народження американського письменника Джека Лондона* * *2026 * * *140 років від дня народження художника-графіка Георгія Нарбута, автора перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок)* * *2026 * * *100 років від дня народження художника-графіка Анатолія Базилевича, неперевершеного ілюстратора «Енеїди» Івана Котляревського* * *
Показ дописів із міткою Захисники України. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Захисники України. Показати всі дописи

середа, 28 серпня 2024 р.

"...Усміхається Богу моя Україна — в камуфляжному вбранні Мадонна…": військова поезія, проза та есеї

 

29 серпня  відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Дата приурочена до дня найбільших втрат української армії на Донбасі — дня виходу з оточення в Іловайську 29 серпня 2014 року. Минуло десять років з тих трагічних подій, але героїчний супротив продовжується.

Мужність, стійкість, відвага українського народу надихає на створення поетичних та прозових творів, які народжуються під пером військових, журналістів, письменників, волонтерів. Це захопливі розповіді  і правдиві історії про незламність духу і героїзм звичайної людини: «Народні Герої України. Історії справжніх», Андрій Тристан «Прийшла війна...», Бабіч Гліб «Вірші та пісні», «Журналісти на війні», Дракуліч Славенка «Війна всюди однакова», Валерій Пузік «Три медалі в шухляді», Томчук Дмитро «Не зупиняйте білий автобус»…

 







Есеї та щоденники



Народні Герої України. Історії справжніх / авт. текстів та перекладів : Віка Ясінська, Віолетта Кіртока, Ігор Осипчук та ін. ; укладачі книги Євген Толочин, Віолетта Кіртака — Київ : Вид-во «Білка», 2021. —400 с.

«Народні Герої України. Історії справжніх» — перша збірка розповідей про Героїв російсько-української війни, які були нагороджені недержавним срібним орденом «Народний Герой України». В ній 45 історій, з яких пересічному читачеві стане зрозуміло, що ж такого надзвичайного зробила людина, яка була відзначена народом. Кожна розмова чи нарис про героя — приклад мужності, жертовності та вияву глибинної любові до власної країни. А портрети Романа Ніколаєва — саме вони в більшості представлені в книзі — чудово передають сутність Героїв. Ідея зібрати ці світлини в єдиному циклі видань послугувала концепцією збірки.

Книга відкривається першим розділом — розмовами з тими Героями, які отримали нагороди прижиттєво. За рік після нагородження розвідник Олександр Колодяжний загинув під Донецьком під час військової операції. Доброволець Володимир Галаган і пастор Олександр Хомченко пішли з життя внаслідок важких хвороб. Але всі троє отримували нагороди особисто, тому їхні інтерв’ю залишаються поряд з іменами живих.

Другий розділ присвячений пам’яті загиблих. І саме тут розповідається про наймолодших Народних Героїв України — краматорчанина Степана Чубенка, харків’янина Данила Дідіка, сумчанина Сергія Табалу. Усі вони, майже діти, свідомо віддали своє життя за Україну, їхній подвиг, їхній приклад мужності мають залишитися в історії нашої країни.

Волонтери, медики, журналісти, громадські діячі — усі ці люди без зброї в руках, але не менш героїчно й самовіддано захищають країну від ворога. Саме про них ідеться в третьому розділі книги.

 

Народні Герої України. Історії справжніх. Кн. 2-га / авт. текстів та перекладів : Віка Ясінська, Віолетта Кіртока, Валерія Бурлакова, Ігор Осипчук та ін. ; укладачі книги Євген Толочин, Віолетта Кіртака — Київ : Вид-во «Білка», 2023. — 552 с.

Перша книга про Народних героїв вийшла друком у 2021 році. І зразу ж укладачі почали збирати наступні 45 історій. Але зі зрозумілих причин видання пригальмувалося — після 24 лютого 2022 року деякий час не працювали ані друкарні, ані видавництва. При цьому всі Народні герої — без перебільшення ВСІ! —знову показали себе людьми найвищої якості. Ті, хто перебував у лавах ЗСУ, прийняли страшні бої по всій країні. Ті, хто встиг повернутися в цивільне життя, мобілізувалися і стали на захист України. Волонтери, маючи досвід, зі ще більшою енергією заходилися допомогати нашим воїнам.

Ця книга «Народні Герої України. Історії справжніх» — друга збірка розповідей про Героїв російсько-української війни, які були нагороджені недержавним срібним орденом «Народний Герой України». В ній 45 історій, з яких пересічному читачеві стане зрозуміло, що ж такого надзвичайного зробила людина, яка була відзначена народом.

 

Журналісти на війні : док. дослідж., хронік, літопис, аналітика / передм. О. Наливайка ; упоряд. М. Сорока; худож.-оформлювач О. Гуталова-Мєшкова. — 2-ге вид., перероб. і допов. — Харків : Фоліо, 2022. — 446 с.: іл. — (Воєнні щоденники).

Автори цього видання — відомі в Україні журналісти, які починаючи з весни 2014 року ведуть літопис трагічних подій у Криму й на Донбасі. До недавнього часу якщо й бували журналістські відрядження на війну, то тільки в далекі від України гарячі точки планети. А нині через російську агресію такі точки з’явились і на карті України, і багато українських журналістів, зокрема й ті, хто долучився до створення цієї книги, добровільно стали військовими кореспондентами, вважаючи своїм професійним і патріотичним обов’язком безпосередньо з місця подій із ризиком для життя роз-повідати нашому суспільству, всьому світу про цю нав’язану нам жахливу, руйнівну війну. Журналістські хроніки, щоденники, спогади, документальні дослідження доповнено світлинами з передової і фотопортретами героїв цієї війни — українських воїнів.

 

Тристан, Андрій. Прийшла війна... / Андрій Тристан. — Львів : Вид-во «Апріорі», 2023. —144 с.

У ваших руках унікальна книга. У ній детально й захопливо розповідається про офіцерів, викладачів і науковців Харківського національного університету Повітряних Сил, які в перші дні війни взяли в руки зброю й виступили проти набагато сильнішого ворога, що насувався на Харків. Автор — безпосередній учасник і свідок тих трагічних і водночас героїчних подій. Ця книга цінна насамперед тим, що подає численні факти про оборону Харкова. Видання буде цікавим широкому колу читачів.

 

Вакуленко, Володимир.  Я перетворююсь... Щоденник окупації. Вибрані вірші / Володимир Вакуленко-К. ; упоряд. К. Міхаліциної, О. Рибки ; передм. В. Амеліної. — Харків : Віват, 2023. — 192 с.: іл. — (Серія «Бібліотека Українського ПЕН»).

Щоденник Володимира Вакуленка -К. — болісні й правдиві нотатки, які письменник вів від початку повномасштабного вторгнення й під час окупації рідного села Капитолівки на Харківщині. Вів, поки Володимира не викрали рашисти: неминучість цього він усвідомлював, як і те, що шансів вижити у нього небагато — бо українець, бо волонтер та активіст, бо має гідність. До книжки ввійшли тексти згаданого щоденника, вибрана поезія Володимира Вакуленка для дітей і дорослих, а також історії від друзів, колег та очевидців, що занурять у хроніку війни Росії проти України

 

Дракуліч, Славенка. Війна всюди однакова / Славенка Дракуліч ; пер. з хорват. Н. Хороз. — Львів : Човен, 2023. — 184 с.

Ця книжка особлива, бо до неї ввійшли есеї про війну, які Славенка Дракуліч написала від 1991 року і до наших днів — часу повномасштабноі російсько-української війни. Ці тексти викличуть у вас чимало емоцій і змусять задуматися, чому, досягнувши такого велетенського технологічного і наукового поступу, ми не можемо викоренити зі свого життя війну та вбивства.

Есеї Славенки Дракуліч описують серію воєнних ситуацій, побачених із «жаб’ячої» перспективи, тобто з точки зору звичайної людини. Тому героями книжки стають біженці, які намагаються освоїтися в чужій країні, де їм не раді; матері, надломлені очікуванням синів, які, можливо, і не повернуться; зґвалтовані жінки, які відмовляються мовчати; обставини, які перетворюють звичайних людей на жорстоких злочинців; медіа і їхня роль в осмисленні воєнних подій.

 

Гудименко Ю. В. Історії та війни / Юрій Гудименко ; худож.-оформлювач М. С. Мендор ; іл. А. І. Козоріз. — Харків : Фоліо, 2023. — 415 с.: іл. — (Воєнні щоденники).

Юрій Гудименко (нар. 1987) — український політичний діяч, лідер Руху «Демократична Сокира», у минулому — блогер, телеведучий, публіцист. Після російського вторгнення вступив до лав ЗСУ, сапер, був поранений. «Це не зовсім звичайна книга. Тут немає сюжету, немає персонажів, які затримуються надовго. Це — збірка текстів, промов, історичних нарисів, які я писав і пишу донині. Тут є смішні тексти і тексти несмішні, є слова, які я писав у доброму гуморі й ті, які я писав у шпиталі, не бувши певен, що колись встану на ноги. Є навіть тексти, за які мені соромно, але вони все одно будуть тут; у книзі, тому що я їх говорив і я їх написав» (Ю. Гудименко).

 

Хромейчук, Олеся. Смерть солдата. Історія, розказана його сестрою /Олеся Хромейчук. — Київ : Віхола, 2023. — 208 с. — (Серія «Життя»).

 «Я воліла б, щоб не довелося писати цю книжку, щоб не було теми для неї, щоб брат був живий, а не щоб мою книжку надрукували...» Цими словами Олеся Хромейчук починає свою історію, книжку, яка не мала би бути написана, історію смерті солдата, розказану його сестрою. Це дуже особиста оповідь, та водночас це історія десятків тисяч українських родин, історія втрат та їх проживання.

Володимир Павлів, брат Олесі,  воїн, який загинув на фронті в березні 2017-го, за кілька років до початку повномасштабного вторгнення. «Це європейська війна, яка просто почалася на Сході України» — такими словами свій вибір повернутися на передову Олесі пояснював Володимир. Невдовзі він загинув. «Доброго дня. Я з військової частини, де служить ваш брат»... Смерть. Заперечення. Гнів. Депресія. Прийняття. Жодна історія не може повернути близьких, але інколи чужа історія може допомогти зрозуміти та пережити втрату. У нашій країні триває війна, щодня гинуть люди — захисники та захисниці, кохані, батьки, діти, брати й сестри. І все, що ми можемо, — лише навчитися жити із цією втратою. Своєю історією в цій книжці ділиться історикиня Олеся Хромейчук.



 

Поезія



Бабіч, Гліб. Вірші та пісні / Гліб Бабіч. — Київ : Вид-во «Білка», 2021. — 238 с.

Двомовна поетична збірка військового поета, ветерана Гліба Бабіча, яку Ви тримаєте в руках — чесна до щему та потужна, як зброя. Власне, вона є зброєю у сучасній війні. «Коли працюють гармати, музи мовчать» — не про нього. Його несамовиті музи кричать уголос, заглушаючи розриви, переносячи кожного з мирного, тихого, ситого життя в чорно-білий світ війни. А ще вони співають голосом «Козак систем», доповнюючи музикою пронизливі тексти. І ви, читаючи, несподівано почнете підспівувати вголос «Подай зброю мені, брате...»


«Не схиливши в покорі коліна,

Не піддавшись брехні і прокленам,

Усміхається Богу моя Україна —

В камувляжному вбранні Мадонна…»


Чого ще варто чекати від цієї книги? Флешбеків у перші роки війни, коли автор ще писав російською «Погожий день. На бруствере цветок...». Захвату від пронизливих україномовних текстів, якими наче говорить сама наша земля «Нищити ворога — це не гріх...». А ще чекайте від Гліба Бабіча нових віршів та пісень. Бо війна триває. А значить кожен патрон і кожен вірш стане в пригоді!

 

Пузік, Валерій. Три медалі в шухляді / Валерій Пузік. —  Харків : АССА, 2023. —  192 с. : іл.

Валерій Пузік — український письменник, художник, режисер і журналіст. У січні 2015 пішов добровольцем на фронт. Нині перебуває в лавах Збройних сил України. Це збірка вибраних віршів останніх дев’яти років. Про війну, любов та смерть. Про час, що завмирав, зупинявся та не зупинився. Про ПТСР, страх, повернення додому й повернення на війну. Знову. У чергове коло. Це розмова з Богом, із землею, з небом. Це фіксація емоцій та станів. «Три медалі в шухляді» —  це те, що не одягнеш на парад перемоги. Це те, що хочеш сховати. А можливо, й забути. До видання увійшли й нові тексти, що були написані на Херсонщині 2023 року.

 

Незламній = For invincible / Павло Вишебаба, Ярина Чорногуз, Віталій Бирчак та ін. ; упоряд. Віталій Бирчак ; фото Олексій Самсонов, Яна Сідаш, Яро Коник та ін. ; худож.-оформлювач Юлія Уварова. — Харків : Фоліо. —  160 с.

 «Незламній» — це книга-альбом і збірник поезій. Про боротьбу, відвагу, про любов і незламність українців. Книга, в якій кожне слово пронизане силою і волею до свободи, а кожне фото — емоціями, які переживаємо, і які не маємо права забути.

 


Чорногуз, Ярина. [daseіn: оборона присутності] : вірші / Ярина Чорногуз. — Київ : Віхола, 2023. — 128 с. — (Серія «Худліт. Поезія»).

«Світ зійшовся клином на обороні цієї землі. І навіть якщо буде щось опісля цього, навіть тоді — нам іншого вже, мабуть, ніколи насправді не буде треба» Вибір без вибору. Пітьма і лють. Наша згода загинути. Наш вибір убивати. Бій і порожнеча. Щоденні втрати. Втрати, які вже не рахують та не відчувають. Кордони землі, що впізнаєш навпомацки.

Поезії Ярини Чорногуз — це своєрідні листи з фронту, листи з передової, де ти не знайдеш опису бойових дій чи переліку звільнених територій. Це листи про біль від утрати загиблих побратимів та посестер, листи про буття на війні тут і зараз, про усвідомлення та прийняття власного вибору піти воювати, листи про те, як виглядатиме світ після всього цього болю, що розриває зсередини. Листи про те, як виглядає оборона твоєї присутності в цьому світі.

Ці тексти Ярина написала за останні півтора року ротації на фронті, значна частина якої припала на повномасштабну війну. «У цій добірці, — пише Ярина, — промовлятиме моя пам’ять про Скадовськ і морське узбережжя Херсонщини, Сєвєродонецьк та Маріуполь, висоти над Новоайдаром, дорогу Бахмут-Лисичанськ і села по той бік Сіверського Дінця, річки, яка стала українським Стіксом. І всі вони відчуваються мені як ще одна мала батьківщина, бо вони переміряні нашими кроками вздовж і впоперек. Деякі вільні й оборонені, більшість з них — ще належить звільнити».

 


Проза



#Голоси. Антологія військових письменників / упоряд. Тетяна Пилипець. —  Київ : ФОП Степурін Ігор Миколайович, 2023. —  260 с.: іл.

У 2019 році за безпосередньої участі директорки Львівської обласної бібліотеки для юнацтва імені Романа Іваничука Тетяни Пилипець народився Всеукраїнський форум військових письменників — платформа, на якій діючі військові ЗСУ, журналісти, ветерани АТО/ОСС, волонтери мали змогу потоваришувати, презентувати свої книги, почути слова вдячності і надиху. І ось уже п'ять років поспіль місцем їхньої зустрічі у тому чи іншому форматі є Бібліотека Іваничука. З початком повномасштабного вторгнення автори форуму стали на захист України.

У альманасі «#Голоси» зібрані прозові та поетичні тексти, також роздуми тридцяти учасників Всеукраїнського форуму військових письменників, що стали рефлексіями, а почасти і хронологією пекельних місяців 2022-2023 років. Видання підготовлено за сприяння державної установи «Український інститут книги». Авторська думка може не збігатися з офіційною позицією державної установи «Український інститут книги».

 

Паламарчук, Василь. Військовий непотріб / Василь Паламарчук. — Київ : ТОВ «Білка Студіо», 2020. — 320 с.

З перших рядків книга захоплює, занурює у світ подій і вражень, які автор, військовослужбовець 28-ої ОМБр та учасник бойових дій, прожив насправді. Прості, ясні описи, розмови без прикрас і цензури допоможуть комусь із читачів уявити, а комусь знову згадати, що війна-це не тільки постріли, вибухи та руйнування, це важкий побут, непрості стосунки та різні емоції-сміх і сльози людей, які так чи інакше причетні до кожного з оповідань. Ця книга розпочинає серію автора «Арта». Тож далі буде. Він продовжує писати, бо це — пам’ять.

 

Пузік, Валерій. 3 любов’ю — тато! / Валерій Пузік. — Київ : Лабораторія, 2023. — 216 с.

 «З любов’ю — тато!» — книга насамперед про людину на війні. Тут немає описів батальних сцен, боїв, спецоперацій тощо. Ця книга — розмова з сином і дружиною. Уламки реальності складаються, наче пазл. Образи нанизуються один на одний: ось — минуле, ось — теперішнє, ось — майбутнє, що проглядає плямами та розривами на сторінках фронтового зошита. «З любов'ю — тато!» — не щоденник. Низка мозаїчних текстів веде читача разом із героями в сюрреалістичну подорож назустріч смерті, світлу, невідомому.

Сміятися. Плакати. Ридати. Кричати. Нервово викурювати третю цигарку поспіль. Не відчувати нікотиновий дим. Не відчувати пальців рук. Не відчувати нічого. Бачити все уповільнено, наче впадати в гіпнотичний транс. І слухати, слухати тишу, коли вона накриває землю. Лише серце вистукує свій оскаженілий адреналіновий ритм. Вибух — раз. Живий. Вибух—два...

Це книга про наше тривожне тут-і-зараз, живий нерв, що не дає змоги вдихнути кисень і вибратися зі стихії війни, адже в повітрі, яким ми дихаємо, занадто багато втрат, занадто багато куль та обстрілів, які зробили решето з наших душ і почуттів.

 

Пузік, Валерій. Мисливці за щастям : збірка воєнної прози / Валерій Пузік. —  Харків : Віват, 2024. — 208 с. — (Серія «Художня література»).

«Мисливці за щастям» —  збірка щемких оповідань про життя на фронті та на деокупованих територіях, з яких, попри звільнення, війна нікуди не пішла. Села зруйновані, поля заміновані, але там живуть люди, які вірять, турбуються одне про одного, будують плани, усміхаються всупереч усьому. На деокуповані вулиці повертаються діти й весна. Це лаконічні історії про військових і цивільних, проте, як довіряти своє життя побратимам і незнайомцям, про звичайні буденні радості: можливість малювати, обіймати кошеня, не боятися тиші. Про обов'язок і вірність, утому і щастя, близькість смерті й наповненість життя.

 

Стеблівський, Євген. Лють : роман / Євген Стеблівський. — Харків : ВД «Фабула», 2024. —  336 с.

 «Лють» Євгена Стеблівського — це справжня сага про кожного з нас у перші місяці великої та жахливої війни, захоплива панорама подій, що розгорталися під Києвом і на півдні України. Серед героїв роману —  троє колишніх однокласників, один із яких разом зі своїм дідусем іде добровольцем до лав ЗСУ, другий — журналіст і волонтер, який у справах допомоги армії потрапляє до Ірландії, а третій — син дрібного бізнесмена, який свідомо залишається в окупації під Бородянкою. Але поруч із головними героями діють хлопці із ТрО, котрі піднялися на захист Києва, майстерний мисливець за російськими танками, який веде рахунок знищеної «броні» на десятки, літній бджоляр, який наодинці розстріляв російську ДРГ у тилігульському степу, та багато, багато інших. У романі використані свідчення учасників оборони «Азовсталі», отримані в режимі реального часу, — і це ще одна вражаюча своєю правдою оповідь про неймовірну відвагу, мужність і стійкість захисників Маріуполя.

 

Томчук, Дмитро. Не зупиняйте білий автобус : роман / Дмитро Томчук. — Київ : Вид-во «Білка», 2024. — 232 с.

За два тижні після початку великої війни спецпризначенець Біг- макс і новобранець-тероборонівець Дмитро їдуть удвох на південь через усю Україну. їхня мета: вивезти з оточеного загарбниками села Антонівка 130 дітей —вихованців місцевого й евакуйованого туди раніше дитбудинків. Починаючи подорож, вони ще не знають, де їм шукати підтримки та допомоги. До останніх хвилин цієї зухвалої операції побратими не впевнені, чи вдасться їм зберегти дітей і вижити самим.

Роман Дмитра Томчука — захоплива розповідь учасника про реальну рятувальну операцію, яка тривала лише 13 хвилин і задокументована на відео, про довгий шлях до місця призначення, про дивні події та дивних людей, які траплялися їм на цьому шляху й допомагали здалека, про сюрреалістичний світ, у якому опинилися всі ми в перші тижні війни. Цей твір —про Україну, якою вона була в березні 2022-го, і наших сучасників з їхніми простими й непростими історіями, завдяки яким Україна є і залишається Україною.

 


Підготували О.А. Нагорнюк, С.О. Чернявська, К.В. Бондарчук.

середа, 16 серпня 2023 р.

Історія мужності, самопожертви та братерства. 29 серпня - День пам’яті захисників України

 


29 серпня — День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Дата приурочена до дня найбільших втрат української армії на Донбасі — дня виходу з оточення в Іловайську 29 серпня 2014 року. Бої під Іловайськом стали одним з переломних моментів війни на сході України. Відповідно до даних Національного військово-історичного музею, у тих боях 7—31 серпня 2014 року полягло 368 українських бійців, 18 вважають зниклими безвісти. Бої за Савур-Могилу, Авдіївку, Мар'їнку, Бахмут, оборона Донецького аеропорту, битва за «Азовсталь»… Кожен день та кожне місце це героїчна сторінка українського супротиву…

 






Вклоняємось доземно українському солдату. — 2-ге вид. — Київ : Народна армія, 2015. — 196 с.

Перша книга серії «Вклоняємось доземно українському солдату» була написана по гарячих слідах подій 2014 року. Оскільки війна продовжувалася, було створено друге видання, а наприкінці 2016 року світ побачив третій випуск. Це історія боротьби за нашу незалежність, написана військовими журналістами. Історія буремних військових буднів на Донбасі, історія солдатів цієї війни, на плечах яких увесь її тягар. Це розповіді про героїзм українського солдата. Це щемливі історії про те, як війна ламає людські долі.  За кожною історією справжній герой, який самовіддано любить і служить своїй Батьківщині, віддаючи всі свої сили і своє життя для добра українського народу. Герої книги різні за віком, професією, вони з різних куточків України, але вони поєднанні однією метою — відстояти Україну.

 

Бура Д. Хроніка війни. 2014—2020 : у 3-х т. — Т. 1. Від Майдану до Іловайська / Дар’я Бура, Олександр Красовицький ; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. — Харків : Фоліо, 2020. — 478 с. : іл. — (Хроніка).

«Хроніка війни» – це документальне дослідження, літопис-хроніка подій 2014–2020 років в Україні, від завершального етапу Майдану до наших днів. Метою написання книги було прагнення переосмислити новітню історію, нагадати хронологію подій, що призвели до анексії Криму Російською Федерацією і початку гібридної збройної військової агресії РФ на Донбасі. Упорядники переглянули і хронологічно впорядкували тисячі публікацій щоденних новин і повідомлень з офіційних джерел.

 

Бура Д. Хроніка війни. 2014—2020 : у 3-х т. — Т. 2. Від першого до другого «Мінська» / Дар’я Бура, Олександр Красовицький ; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. — Харків : Фоліо, 2020. — 474 с. : іл. — (Хроніка).

Другий том «Від першого до другого «Мінська’» тритомника «Хроніка війни. 2014—2020» висвітлює події з вересня 2014 року до 20 лютого 2015 року. Сухі інформаційні рядки зведень проілюстровані свідченнями безпосередніх учасників подій, процитованих з книг-хронік, що вийшли раніше у видавництві «Фоліо». Долучені спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, про новітніх героїв, хто заплатив найдорожчу ціну за спокій і добробут українців.

 

Бура Д. Хроніка війни. 2014—2020 : у 3-х т. — Т. 3. П’ять років гібридної війни / Дар’я Бура, Олександр Красовицький ; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. — Харків : Фоліо, 2020. — 478 с. : іл. — (Хроніка).

Ця книга – нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває, і не можна забувати про тих, хто зі зброєю в руках фактично захищає благополуччя Європи. Перший том «Від Майдану до Іловайська» тритомника «Хроніка війни. 2014–2020» охоплює період з кінця лютого 2014 року до перших днів вересня 2014 року. У третьому томі тритомника «Хроніка війни. 2014—2020» подається хроніка новин від кінця лютого 2015 року до 31 жовтня 2020 року.

 

Вовк І. На щиті. Спогади родин загиблих воїнів. Іловайськ / Ірина Вовк ; літ. ред. О. І. Думанська ; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мешкова. — Харків : Фоліо, 2020. — 475 с. : іл. — (Хроніка).

Перша частина тритомника «На щиті» відтворює в оповідях становлення українського війська в умовах ворожого вторгнення й сепаратистського руху. Імена перших загиблих під «Градами», у літаку чи у гелікоптері, «на броні» чи «на розтяжках», на кургані Савур-могила, в Луганському аеропорту чи в підступному «зеленому коридорі» Іловайська вже належать новітній історії. Спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, зібрані й художньо адаптовані, — це потреба людської пам’яті, пам’яті серця про незабутніх. Це непроминальний біль живих, їхня туга за втраченим, а також нагадування людям цивільним, хто заплатив найдорожчу ціну за їхній спокій і добробут. У виданні використані фотоматеріали з родинних архівів. 


Вовк І. На щиті. Спогади родин загиблих воїнів. Донецький аеропорт / Ірина Вовк ; літ. ред. О. І. Думанська ; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мешкова. — Харків : Фоліо, 2020. — 572 с. : іл. — (Хроніка).

Друга книга тритомника — про загиблих у «котлі» Цвітних Пісків (цей епізод війни чомусь лишився непоміченим), про розстріляну Луганщину під містом промовистого імені — Щастя, про донецький форпост — ДАП, що у свідомості громадян постає «символом», за який полягли герої-кіборги, полонені й розстріляні після тортур.

 


Вовк І. На щиті. Спогади родин загиблих воїнів. Дебальцеве / Ірина Вовк ; літ. ред. О. І. Думанська ; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мешкова. — Харків : Фоліо, 2020. — 604 с. : іл. — (Хроніка).

Третя книга тритомника — оповіді про оборонців Дебальцевого, загиблих спекотного літа 2014-го і у найтяжчі зимові місяці 2015-го; про непохитних вояків Світлодарської дуги, про героїв Авдіївки, Зайцевого й Мар’їнки, що пролили свою кров на точках «нуль». Вояки оживають у спогадах матерів і батьків, братів і сестер, дружин і дітей, щоб ми не змарнували історичного шансу незалежності. 


Зіненко Р. А. Іловайський щоденник / Роман Зіненко ; пер. з рос. Т. В. Рассадкіної ; передмова Є. В. Положія ; худож.-оформлювач Л. П. Вировець. — Харків : Фоліо, 2018. —  282 с. : фото.

«Іловайський щоденник» Романа Зіненка — чесна і відверта книжка, написана безпосереднім учасником подій, бійцем добровольчого батальйону «Дніпро-1», який пройшов «Іловайський котел» від початку до кінця. Розповідь про маловідомі події в оточеному Іловайську та вихід бійців «кривавим коридором» дозволяє читачеві пережити разом з українськими солдатами одну з найтрагічніших сторінок в історії сучасної України, відчути все те, чого зазнали бійці добровольчих батальйонів, а численні фотографії дають можливість краще уявити описані події.

 

Зіненко Р. А. Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії.  Ч. 1. 7—24 серпня 2014 року / Роман Зіненко ; за ред. Ю. Є. Бутусова ; вступ. ст. Ю. Є. Бутусова ; худож.-оформлювач Е. О. Балула. — Харків : Фоліо, 2019. — 446 с. : іл. — (Хроніка).

Роман Зіненко (нар. 1974 р.), колишній морський піхотинець, доброволець батальйону «Дніпро-1», був серед тих, хто в серпні 2014-го опинився в пеклі Іловайська. Він не тільки вижив, але й написав одну з перших книжок про війну на Сході України — «Іловайський щоденник». Ця чесну і відверту розповідь очевидця, який нічого не вигадує, а намагається бути максимально точним у своїх спогадах, отримала широкий відгук у читачів, насамперед у тих, хто виходив з-під Іловайська кривавим «зеленим коридором». Книга «Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії» є результатом ретельного дослідження, яке ґрунтується на спогадах близько сотні бійців і офіцерів, від добровольця до вищого керівництва сектора «Б», учасників Іловайської трагедії. Окрім того, автору довелося переглянути, перевірити й хронологічно розібрати сотні публікацій, відео- і фотоматеріалів, що стосуються боїв під Іловайськом. Перша частина книжки висвітлює хронологію подій, що відбувалися 7—24 серпня 2014 року.

 

Зіненко Р. А. Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії. —  Ч. 2. 25—31 серпня 2014 року / Роман Зіненко ; за ред. Ю. Є. Бутусова ; вступ. ст. Ю. Є. Бутусова ; худож.-оформлювач Е. О. Балула. — Харків : Фоліо, 2019. — 476 с. : іл. — (Хроніка).

Друга частина книжки висвітлює хронологію подій, що відбувалися 25—31 серпня 2014 року. Результати окремих журналістських досліджень, а також звіт тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України вміщені на сторінках цієї книжки. Переважна більшість зібраних фактів до сьогодні не була відома українському суспільству. І хоча автор подає найбільш повну і реальну картину бойових дій під Іловайськом, залишається ще дуже багато питань, на які свого часу обов’язково будуть отримані відповіді.

 

Лойко С. Аеропорт (у новій доповненій редакції) / пер. з рос. О. Гончар. — Київ : Брайт Стар Паблішинг, 2016. — 376 с.

«Аеропорт» – це не хроніка, не розслідування, не літопис. Це художній вимисел, заснований на реальних фактах. У книзі багато персонажів, багато переплетених драматичних сюжетних ліній. Роман не тільки і не стільки про війну. Він і про любов, про зраду, пристрасть, ненависть, лють, ніжність, відвагу, біль і смерть. Іншими словами, про наше сьогоднішнє й учорашнє життя. Дія роману починається в Аеропорті й розгортається похвилинно протягом останніх п’яти днів понад 240-денної облоги. Хоча роман заснований на реальних фактах, усі персонажі – плід художнього вимислу, як і назва Аеропорту. Маленький український гарнізон Аеропорту денно й нощно відбиває атаки супротивника, який значно переважає його у живій силі й техніці. Але тут, у цьому зруйнованому до підвалин Аеропорті, підступні й жорстокі вороги зіштовхуються з чимось неочікуваним і неймовірним. Із кіборгами. Вороги самі так назвали захисників Аеропорту за їхню нелюдську живучість та впертість приречених. Кіборги, своєю чергою, ворогів прозвали орками. Разом із кіборгами в Аеропорті перебуває американський фотограф, який через низку причин переживає цю необов’язкову війну як особисту драму. Його очима, наче в калейдоскопі, в перервах між боями в Аеропорті читач також побачить усю історію того, що об’єктивні історики назвуть не інакше як російсько-українською війною.

 

Мамалуй А. А.  Военный дневник (2014—2015) / Александр Мамалуй ; худож.-оформитель Л. П. Вировець ; фото К. Ходака, А. Клименко. — Харьков : Фолио, 2016. — 282 с. : фото.

Перед вами - записки про війну, в якій довелося битися автору і його товаришам. Їх писав не журналіст і не письменник, а піхотний снайпер. Писав на айфоні в наметах і будиночках базових таборів, в короткострокових відпустках і навіть у напівзруйнованій будівлі метеостанції Донецького аеропорту. А зводив їх у книгу, вже снайпер-прикордонник, який повернувся з 77-добового відрядження до Краю Великих Неприємностей. Зводив на тому ж подряпаному айфоні, під час нічних чергувань у резервній мобільній групі на заставі і під час перемир'я. Ця книжка не про героїв і не про святих, а про простих хлопців, які ризикнули головою заради того, щоб наша домівка не стала фронтом, про людей, які намагалися воювати добре, - тому, що билися за Батьківщину. Автор присвячує її всім бійцям і командирам роти снайперів 93-ї гвардійської чотири рази орденоносної мехбригади - і живим, і загиблим...

 

Михайлишин І. Я. Танець смерті: Щоденник добровольця батальйону «Донбас» / Ігор Михайлишин ; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. — Харків : Фоліо, 2019. — 315 с. — (Воєнні щоденники).

Ігор Михайлишин — доброволець, піаніст, юрист. Музикант-аматор, грав на Майдані у грудні 2013 року. До лав добровольчого батальйону «Донбас» НГУ потрапив у червні 2014 року. Взяв позивний «Піаніст». У серпні 2014 року опинився в гущі Іловайського котла у протистоянні зі збройними силами РФ. Після вимушеної капітуляції провів 119 днів у полоні. Згодом повернувся на фронт у складі батальйону «Донбас-Україна» ЗСУ. Після закінчення військового контракту здобуває професійну музичну освіту в Київському інституті музики імені Рейнгольда Глієра. «Танець смерті» — музичний твір Ференца Ліста, який для Ігоря символізує війну, боротьбу добра і зла, якій немає кінця. У цій конфронтації доля однієї людини є настільки мізерною, що її просто не помічаєш. Але якщо придивитись, побачиш віддзеркалення глобальної баталії у внутрішньому світі людини. Єдине, що врятує від загибелі, — постійний рух. Рух є умовою життя. Умовою розвитку. Умовою перемоги.

 

Положій Є. В. Іловайськ : розповіді про справжніх людей / Євген Положій ; худож.-оформлювач В. А. Боднар. — Харків : Фоліо, 2016. — 378 с.

Євген Положій —  відомий журналіст і письменник. У видавництві «Фоліо» вийшли його романи «Потяг», «Мері та її аеропорт», «Дядечко на ім'я Бог», «Вежі мовчання», «Юрій Юрійович, улюбленець жінок», «Риб'ячі діти». «Іловайськ» —  книга про мужність неймовірний героїзм і людяність українських солдат і офіцерів, бійців добровольчих батальйонів, батальйонів тероборони, всіх тих, хто опиняється в кінці серпня 2014 року в «Іловайському котлі», що став найбільшою поразкою української армії в ході війни на сході. Це чесна книга про війну, яка, як відомо, нікого ще не зробила краще, натомість, серед крові, вогню та заліза люди залишаються людьми. Автор почув історії близька сотні учасників Іловайської трагедії, книга побудована на реальних подіях. Тим не менше, просимо вважати всі збіги імен, прізвищ та позивних випадковими.

 

У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту / Сергій Глотов, Анастасія Глотова, Анастасія Воронова, Юрій Руденко, Дмитро Путята ; худож.-оформлювач В. М. Карасик. — Харків : Фоліо, 2018. — 540 с. : іл. — (Хроніка).

Ця книга — результат першої в Україні спроби зібрати та проаналізувати свідчення безпосередніх учасників однієї з найгероїчніших і найтрагічніших операцій початку російсько-української війни, що досі лишається маловідомою для більшості українців. У документальній хроніці описуються події, пов’язані з обороною міжнародного аеропорту «Луганськ» та прилеглих населених пунктів (квітень — початок вересня 2014 року), а також події, що передували окупації Луганська (зима — весна 2013—2014 років). Команда волонтерів зібрала спогади понад 140 учасників та очевидців тих подій — військових, волонтерів, місцевих мешканців, працівників міліції та аеропорту, медиків, — а також унікальні фотографії та картосхеми, що ілюструють військові операції, які відбувалися навколо летовища. Книга містить коментарі військових дослідників, офіцерів та експертів із аналізом основних подій, а також перелік загиблих українських бійців із різних підрозділів.

 

Шевченко А. Слов’янськ. Початок війни / Артем Шевченко ; вступ. ст. А. Авакова ; худож.-оформлювач М. Мендор. — Харків : Фоліо, 2020. — 431 с. : іл. — (Хроніка).

«Слов’янськ. Початок війни» — це документальне дослідження та хронікальний літопис найважливіших епізодів битви за місто Слов’янськ Донецької області, захоплення якого загоном бойовиків Гіркіна-«Стрєлкова» 12 квітня 2014 року стало початком гібридної збройної військової агресії РФ на українському Донбасі. Кожен розділ книжки має символічну назву зі словом «перший», яка відбиває суть того, що відбувалося навесні 2014 року: «Перша кров», «Перша зрада», «Перша страта», «Перший бій», «Перша перемога»… У книжці використано архівні фото й записи інтерв’ю з ключовими військово-політичними керівниками України, які ухвалювали головні рішення в ті буремні часи. Також у кожному з епізодів з’являються спогади героїв, що безпосередньо брали участь у тих драматичних, героїчних і трагічних подіях. Автор книжки — Артем Шевченко, директор Департаменту комунікацій МВС України. Ще військовим журналістом він активно висвітлював події у Слов’янську протягом квітня-червня 2014 року.




Підготувала К.В. Бондарчук, завідувачка читальним залом