* * * 2020 * * * Рік Біблії * * * 2020 * * * Рік математики в Україні * * * 2020 * * * 180-річчя виходу першої поетичної збірки Т.Г. Шевченка «Кобзар» * * * 2020 * * *

пʼятниця, 27 березня 2015 р.

Артур Хейли - выдающийся мастер документально-художественной прозы: к 95-летию со дня рождения



Известный канадский писатель британского происхождения Артур Хейли  родился 5 апреля 1920 г. в городе Лутоне, графство Бедфордшир (Великобритания), в семье заведующего заводским складом.
Родившийся в Великобритании, живший в Канаде, Хейли был скорее, американским писателем, поскольку все его крупные произведения написаны по американским впечатлениям и впервые были опубликованы в США. 
Артуром Хейли написано одиннадцать книг: "Взлетно-посадочная полоса ноль восемь" (1958), "Окончательный диагноз" (1959), "На высотах твоих" (1960), "Отель" (1965), "Аэропорт" (1968), "Колеса" (1971), "Менялы" (1975), "Перегрузка"(1979), "Сильнодействующее лекарство" (1984), "Вечерние новости" (1990), "Детектив" (1997).
Произведения Артура Хейли – это своеобразные куски жизни... жизни аэропорта, отеля, больницы, Уолл-стрит, замкнутого пространства, в котором обитают люди – со своими радостями и горестями, честолюбием и надеждами, интригами и страстями. Люди работают, враждуют, влюбляются, расстаются, добиваются успеха, нарушают закон - такова жизнь. Таковы и романы Хейли...
С 1997 г. Артур Хейли не издал больше ни одной книги.
Все произведения Артура Хейли стали бестселлерами. Они были изданы в 40 странах на 38 языках общим тиражом в 170 млн. экземпляров.


Романы А. Хейли в фонде отдела литературы на иностранных языках:

eng
И (Амер)
H17
Hailey, Arthur. Airport [Text] /A. Hailey. – [New York]: Doubleday, [1968]. – 440 p.,[6]; 160x240.
Первое издание знаменитого бестселлера «Аэропорт». Роман повествует о «жизни» аэропорта большого мегаполиса и о людях, его использующих, зависящих от него и страдающих от него. На аэропорт обрушился снежный буран, поэтому администрация аэропорта, наземные службы и лётный персонал вынуждены работать в условиях запредельных нагрузок, чтобы аэропорт продолжал функционировать. И вот… 


eng
И (Амер)
H17
Hailey, Arthur. Airport [Text] /A. Hailey. – Copyright. – [New York]: [Bantam Books, [1969]. – 438,[8]; 105x180.
Триллер Артура Хейли «Аэропорт» был написан в 1968 году и сразу стал бестселлером. На борту самолета прогремел взрыв. Необходима срочная посадка… Аэропорт отрезан от окружающего мира снежной бурей – и посадка практически невозможна…Это не детектив. Это – просто повседневная жизнь гигантского аэропорта. Своеобразного микромира, в котором люди работают, враждуют, ссорятся, рвутся к успеху. Это – просто один день из жизни аэропорта… 


eng
И (Амер)
H17
Hailey, Arthur. Airport [Text] /A. Hailey; Compiled by I. G. Mkrtchyan. –M.: Military Publishing House; USSR Ministry of Defence, 1977. - 277,[3];105x170. – (Reading Book: Issue 17).
Книга представляет собой сокращённый вариант романа Артура Хейли «Аэропорт». Текст романа подвергся незначительной адаптации. Для облегчения понимания содержания даны постраничные комментарии и алфавитный англо-русский словарь. 



eng
И (Амер)
H17
Hailey, Arthur. In High Places[Text]/A. Hailey.-Copyright.-London: Pan Books Ltd., [1973].-427,[5]; 110x175.-(Fiction).
Роман А. Хейли «На высотах твоих» был написан в 1960 году. Он показывает  жизнь во всем  многообразии и сложности на сей раз в политике и во всем, что ее окружает. Как всегда, люди живут, любят друг друга, умирают, интригуют, обманывают и т.п. То, чем они занимаются, накладывает сильный отпечаток на их жизни и судьбы. Это занятие и есть их жизнь и судьба. 



eng
И (Амер)
H17
Hailey, Arthur. Hotel [Text] /A. Hailey. – Copyright.-London: Pan Books Ltd., [1972]. – 413,[3]; 110x175. – (Fiction).
Роман «Отель» был написан в 1965 году  и  принёс автору мировую известность. Вечеринка «золотой молодежи» закончилась большой бедой... Титулованный иностранец случайно совершил преступление – и ищет возможность уйти от ответа... Дочь миллионера, спасенная из рук насильников, влюбляется в своего спасителя... Это не детектив. Это – просто повседневная жизнь гигантского, роскошного отеля. Здесь делаются карьеры. Здесь разбиваются сердца. Здесь совершаются сделки и зарабатываются деньги. Здесь просто живут... 


eng
И (Амер)
H17
Hailey, Arthur. The Final Diagnosis[Text]/A. Hailey.-Reprint.-London: Pan Books Ltd., [1979].-334,[2]; 110x175.-(Fiction).
«Окончательный диагноз» - один из первых романов Артура Хейли. Это так называемый «производственный роман» как, впрочем,  и подавляющее большинство произведений автора. Это - больница.  Больница, в которой кипит жизнь.  Здесь лечат людей - и не просто лечат, но спасают. Однако - это ли главное в мире больницы? В мире, где интригуют и дружат, рискуют и предают, влюбляются - и теряют любовь. Изменяют. Сражаются. Попросту - живут. Потому что жизнь - это, как говорится, окончательный диагноз!.. 


eng
И (Амер)
H17
Hailey, Arthur. The Moneychangers [Text] /A. Hailey. – Copyright. - London; Sydney: Pan Books [Ltd.], [1976]. – 476,[4]; 110x175. - (Fiction).
Роман «Менялы» был написан в 1975 году и является  «производственным романом». Это – мир не просто огромных денег. Это - мир, где, кроме денег, не существует вообще ничего. Нет, существует, конечно, многое - любовь и дружба, измены и предательство. Но... важно ли это для современных менял - профессиональных банкиров? Люди могут интриговать, лгать, красть, ломать свои и чужие жизни - это не имеет ровно никакого значения, пока стоит финансовая империя. Но если империя однажды зашатается - что тогда?!



Хотите посмотреть фильм «Аэропорт»? ЗДЕСЬ

Режиссёр: Джордж Ситон
Автор сценария: Артур Хейли (роман); Джордж Ситон
Оператор: Эрнест Ласло
Кинокомпания: Universal Pictures
Страна: США
Год: 1970





четвер, 12 березня 2015 р.

Поезія – це завжди неповторність: до 85-річчя від дня народження Ліни Костенко


Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться –
у мене жодних претензій нема
до Долі – моєї обраниці.

Ліна Костенко


Ліна Костенко – поетеса, культуролог, громадська діячка (19.03.1930) – яскрава і своєрідна постать в українській літературі ХХХХІ ст. 

Видатний літературознавець Іван Дзюба у своїй праці «Є поети для епох» (2011) з повагою до поетеси написав: «…її життєпис у її Слові. А слово це – невід’ємна частина історії України, її культури, її персоналітету. Вже більш як півстоліття. Це слово відлунювало в серцях тисяч читачів. Його ждали. По ньому звіряли людську гідність. У ньому знаходили відгук своїх тривог і покріплення своїй вірі в Україну та своїм надіям на її краще буття. І навіть коли воно мовчало – то було промовисте мовчання. Моє покоління знало і любило багатьох поетів. Знає і любить. Однак Ліна Костенко – це той «білий голос висоти», який і в цьому многозвучному оркестрі чутний особливо – ось уже шостий десяток літ».




Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія – це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.


Родзинки творчості Ліни Костенко:
  • 1946 року надрукувала перші вірші. Поетичні збірки «Проміння Землі» (1957), «Вітрила» (1958), «Мандрівка серця» (1961) засвідчили прихід в українську літературу сильної творчої особистості.
  • Ліні Костенко судилося стати предтечею цілої когорти шістдесятників, покоління української творчої інтелігенції.
  • На долю поетеси випали як гучна слава, так і не менш гучне мовчання. Збірки «Зоряний інтеграл» та «Княжа гора» були зняті з виробництва, історичний роман у віршах «Маруся Чурай» – затриманий на багато років. Наступна книжка «Над берегами вічної ріки» після «Мандрівок серця» з’явилася тільки 1977-го: через шістнадцять років!
  • Твори Ліни Костенко перекладалися багатьма мовами народів СРСР і зарубіжних країн (англійською, білоруською, естонською, італійською, німецькою, словацькою та французькою мовами). Російською мовою видана книжка "Лучи земли" (1960), сербо-хорватською – "Скіфська баба" (1981), чеською – "Над берегами вічної ріки" (1987).
  • Перу поетеси належать також збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987), сценарій фільму «Чорнобиль. Тризна» (1993).
  • 2010 року вийшов перший роман Л. Костенко – «Записки українського самашедшого». Роман викликав великий ажіотаж і тимчасову його нестачу в книгарнях, що привело до появи піратських передруків. Станом на червень 2011 року загальний офіційний тираж роману становив 80 тисяч примірників.


Нагороди та відзнаки Ліни Костенко:
  • 1987 – Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка (за роман «Маруся Чурай» і збірку «Неповторність»).
  • 1990 – Лауреат міжнародної премії Фонду Омельяна і Тетяни Антоновичів.
  • 1992 – Почесна відзнака Президента України.
  • 1994 – Премія ім. Франческо Петрарки за книжку поезій у перекладі італійською мовою «Інкрустації».
  • 2000 – Орден князя Ярослава Мудрого V-го ступеня.
  • 2000 – Перший лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О. Теліги.
  • 2005 – Почесне звання «Герой України».
  • 2012 – Відзнака «Золотий письменник України».
  • 2013 – УГКЦ нагородила Ліну Костенко, Редлиха Шимона та Зеновію Кушпету третьою щорічною відзнакою імені блаженного священномученика Омеляна Ковча.
  • Почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія».
  • Почесний доктор Львівського національного університету.
  • Почесний доктор Чернівецького національного університету.













Видання творів Ліни Костенко з фондів бібліотеки:
  1. Костенко Л. Берестечко : істор. роман / Ліна Костенко. – К. : Укр. письменник, 1999. – 157 с.
  2. Костенко Л. Вибране / Ліна Костенко. – К. : Дніпро, 1989. – 560 с.
  3. Костенко Л. Записки українського самашедшого : [роман] / Ліна Костенко. – К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. – 416 с. – (Перлини сучасної літератури).
  4. Костенко Л. Мадонна перехресть / Ліна Костенко. – К. : Либідь, 2012. – 112 с. : іл.
  5. Костенко Л. Неповторність : вірші, поеми / Ліна Костенко. – К. : Молодь, 1980. – 224 с.
  6. Костенко Л. Річка Геракліта / Ліна Костенко ; упоряд. та передм. О. Пахльовської ; післямова Д. Дроздовського ; худож. С. Якутович. – К. : Либідь, 2011. – 336 с. : іл.
  7. Костенко Л. Сад нетанучих скульптур : вірші, поема-балада, драматичні поеми / Ліна Костенко. – К. : Рад. письменник, 1987. – 207 с.



Літературознавчі праці про життєвий та творчій шлях Ліни Костенко:
  1. Брюховецький В. С. Ліна Костенко : нарис творчості / В. С. Брюховецький. – К. : Дніпро, 1990. – 262 с. – (Літ. портрет).
  2. Буцько О. В. Костенко Ліна Василівна / О. В. Буцько // Енциклопедія історії України. у 10 т. Т. 5 : Кон-Кю / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. – К., 2008. – С. 222-225 : фото.
  3. Дзюба І. Є поети для епох / Іван Дзюба. – К. : Либідь, 2011. – 208 с. : іл.
  4. Карпенко Ю. О. Літературна ономастика Ліни Костенко : монографія / Ю. О. Карпенко, М. Р. Мельник. – Одеса : Астропринт, 2004. – 216 с.
  5. Ковалевський О. Ліна Костенко :нарис творчо-світоглядної біографії / Олексій Ковалевський. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Х. : Прапор, 2004. – 192 с.
  6. Коляда Т. Ф. Інтенсіональний світ поезії Ліни Костенко : [монографія] / Т. Ф. Коляда. – Одеса : ОКФА, 1999. – 112 с.
  7. Ліна Костенко : навч. пособ.-хрестоматія / ідея, упоряд. інтерпретація Г. Ключека. – Кіровоград : Степова Еллада, 1999. – 320 с.
  8. Ліна Василівна Костенко // Шевченківські лауреати, 1962-2012 : енциклопед. довід. / вступне слово Б. і. Олійнка ; авт.-упоряд. М. Г. Лабінський. – 3-є вид., змінене і доп. – К., 2012. – С. 338-340 : фото.
  9. Котик І. «Записки…» Ліни Костенко у двох ракурсах: суспільно-політичному та літературно-критичному (Костенко Л. Записки українського самашедшого) / Ігор Котик // Критика прози : статті та есеї / В. Неборак, І. Котик, М. Котик-Чубинська, М. Барабаш, К. Левків ; Львів. Від-ня Ін-ту ім. Т. Г. Шевченка НАН України. – К., 2011. – С. 318-324.
  10. Савка М. Ліна Костенко / М. Савка. – К. : АртЕк, 2001. – 80 с. : іл. – ( УСЕ для школи. Укр. літ. 11 кл. Вип. 6).
  11. Тарнашинська Л. Художній час як категорія індивідуального «Я»: творчість Ліни Костенко / Людмила Тарнашинська // Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління (історико-літературний та поетикальний аспекти) : [монографія] / Людмила Тарнашинська. – К., 2010. – С. 25-58.


Сторінками періодичних видань:
  • «Річка Геракліта» : [нові вірші з поетичної книжки Ліни Костенко] // День. – 2011. – 11-12 лютого. – С. 10 : фото.
  • З роману Ліни Костенко «Записки українського самашедшого» // Слово Просвіти. – 2011. – 27 січ. – С. 8 : фото.
  • Костенко Л. Доля : вірш / Ліна Костенко // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. – 2010. – № 4. – 2-га обкл.
*   *   *

  • Астаф’єв О. Символіка природи в поезії Ліни Костенко / Олександр Астаф’єв // Слово і Час. – 2005. – № 6. – С. 52-56.
  • Базилевський В. Поезія як мислення / Володимир Базилевський // Дніпро. – 1990. – № 3. – С. 106-116 : фото.
  • Бакула Б. Історія і поезія / Богуслав Бакула ; з пол. пер. Микола Ільницький // Дивослово. – 2000. – № 3. – С. 42-45.
  • Банківська Н. Мітопоетичне мислення в романі Ліни Костенко «Маруся Чурай» / Ніна Банківська, Анатолій Яковець // Визвольний шлях. – 2005. – Кн. 3. – С. 52-73.
  • Білоцерківець Н. Презентація життя : [про презентацію роману у віршах «Берестечко» та збірки віршів «Гіацинтове сонце»] / Наталка Білоцерківець // Українська культура. – 2010. – № 1-4. – С. 26-27 : фото.
  • Бойко О. Нев’янучий сад поезій Ліни Костенко / Ольга Бойко // Дивослово. – 2011. – № 8. – С. 16-20.
  • Бондаренко С. В тебе впадає ріка Геракліта : [презентація книги Л. Костенко «Річка Геракліта»] / С. Бондаренко // Літ. Україна. – 2011. – 10 лют. – С. 3.
  • Брюховецький В. Спасенний келих гіркоти / Вячеслав Брюховецький // Дніпро. – 1981. – № 3. – С. 134-139. – Рец. на кн. : Костенко Л. Маруся Чурай. К., Рад. письменник, 1979.
  • Галич О. «Записки українського самашедшого» Ліни Костенко як імітація документального твору / Олександр Галич // Слово і Час. – 2012. – № 7. – С. 105-110.
  • Глеб О. Роль пейзажів у історичному романі у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» та інтерпретація їх учнями під час роботи над текстом / Оксана Глеб // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. – 2011. – № 7-8. – С. 30-32.
  • Голобородько Я. Вербалізація вічності: філософемні інкрустації Ліни Костенко / Ярослав Голобородько // Слово і Час. – 2012. – № 7. – С. 111-116.
  • Голобородько Я. Поетичні універсалії Ліни Костенко / Ярослав Голобородько // Віче. – 2012. – № 19. – С. 68-69.
  • Голуб О. Ліна Костенко: мудрість народжена багатством серця : учительські роздуми / Ольга Голуб // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2009. – № 1. – С. 60-64.
  • Голобородько Я. Епічна географія глибини : поетичні інкрустації Ліни Костенко / Ярослав Голобородько // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. 2010. – № 6. – С. 2-6 : іл.
  • Гольберг М. «Душа тисячоліть себе шукає в слові» : роздуми над книжкою Ліни Костенко «Сад нетанучих скульптур» / Марк Гольберг // Жовтень. – 1988. – № 6. – С. 100-109.
  • Горблянський Ю. «Кривава фієста сучасності» в одкровенні від Ліни Костенко (зауваги про «Записки українського самашедшого») / Ю. Горблянський, М. Кульчицька // Слово і Час. – 2011. – № 5. – С. 73-83.
  • Горик Н. Рецензія на книгу Клочек Г. Ліна Костенко : навч. посіб.-хрестоматія. Кіровоград : Степова Еллада, 1999. 320 с. // Дивослово. – 2000. – № 3. – С. 51-52.
  • Грипась Л. «Ми мовчимо, поезія і я, ми одна одній дивимось у вічі» : ліричний вечір за поезією Ліни Костенко, 10-й кл. / Лілія Грипась, Ольга Семіошко // Укр. мова та літ. – 2011. – № 43-44. – С. 30-34.
  • Гузь О. Погляд на твори Ліни Костенко у ракурсі світової літератури / Ольга Гузь // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. – 2010. – № 12. – С. 13-16.
  • Гузь О. У світовому ракурсі : начерки до уроків аналітико-інтерпретаційного осмислення поезії Ліни Костенко / Ольга Гузь // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2008. – № 3. – С. 8-15.
  • Денискіна Г. Парадоксальні висловлення: логічний та лінгвістичний феномен : на матеріалі «Записок українського самашедшого» Ліни Костенко / Ганна Денискіна // Дивослово. – 2015. – № 1. – С. 43-46.
  • Дзюба І. Неопалима книга : [про істор. роман «Маруся Чурай»] / Іван Дзюба // Україна. – 1987. – № 7. – С. 15.
  • Дзюба І. Пишеться «Велика книга нашого народу» (до 80-річчя Ліни Костенко) / Іван Дзюба // Сучасність. – 2010. – № 4. – С. 80-106.
  • Дроздовский Д. Поэт и время… : к юбилею Лины Костенко / Д. Дроздовский // Зеркало недели. – 2010. – 20 марта. – С. 12.
  • Думич Л. Адресовані людям вірші – найщиріший у світі лист : літ.-муз. композиція, присвячена творчості Ліни Костенко, 11-й кл. / Лариса Думич // Укр. мова та літ. – 2013. – № 1-2. – С. 12-22.
  • Духовний олімп України (літературний вечір, присвячений ювілею Ліни Костенко) / склала Надія Стецюк // Дивослово. – 2000. – № 3. – С. 37-40.
  • Жулинський М. Лицарство духа / Микола Жулинський // Вітчизна. – 2000. – № 3-4. – С. 2-5.
  • Захаров Д. Подолання поразки : постаті : [про Ліну Костенко] / Деніс Захаров // Соціальна політика. – 2010. – № 3-4. – С. 72-73 : фото.
  • Зібарова Л. Ліна Костенко. Поезії «Дощ полив», «Пісенька про космічного гостя», «Кольорові миші», 6 кл. / Людмила Зібарова // Укр. мова і літ. – 2012. – № 1. – С. 19-21.
  • Іванишин П. Проза генія, або роман опору Ліни Костенко / Петро Іванишин // Дивослово. – 2011. – № 4. – С. 57-60. – Рец. на кн. : Костенко Л. Записки українського самашедшого. К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. 416 с.
  • Ільницький М. Неповторність – це доля : [аналіз збірок «Над берегами вічної ріки», «Неповторність», роману у віршах «Маруся Чурай»] / Микола Ільницький // Прапор. – 1981. – № 3. – С. 125-130.
  • Ільницький М. «Якби знайшлась неопалима книга…» : роздуми над прочитаним / Микола Ільницький // Прапор. – 1980. – № 8. – С. 112-115. – Рец. на кн. : Костенко Л. Маруся Чурай : істор. роман у віршах. К. : Рад. письменник, 1979.
  • Ковалевський О. Екзистенціалізм і кордоцентризм у «тихій ліриці» Ліни Костенко / Олексій Ковалевський // Київ. – 2002. – № 1-2. –С. 88-95.
  • Коваленко Л. «Нерівня душ – це гірше, ніж майна!» : урок-дослідж. : [історичний роман у віршах «Маруся Чурай»] / Людмила Коваленко // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. – 2011. – № 4. – С. 20-22 : іл.
  • Ковальчук О. «Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста» (етико-гуманістичний зміст інтимної лірики Ліни Костенко) / Олеся Ковальчук // Дивослово. – 2000. – № 3. – С. 33-35.
  • Кодак М. «Берестечко»: один урок українству / Микола Кодак // Слово і Час. – 2000. – № 1. – С. 48-49.
  • Козачук О. «Я лиш інструмент, в якому плачуть сни мого народу…» : загальний огляд життя й творчості Ліни Костенко, 11 кл. / Олена Козачук // Укр. мова й літ. в сучасній шк. – 2013. – № 5. – С. 16-23 : фото, іл.
  • Костенко Л. Равнєніє на трибуну / Ліна Костенко // Літ. Україна. – 2011. – 25 серп. – С. 1 : фото.
  • Ліна Костенко : «В глухі часи загострюється слух…» : [до 80-річчя з дня народження] // Літ. Україна. – 2010. – 18 берез. – С. 1.
  • Ліна Костенко : «Виколупую з-під льоду свій народ» : [Ліні Костенко – 80] // Віче. – 2010. – № 3. – С. 56-59.
  • Ліна Костенко : життєвий портрет поетеси // Все для вчителя. – 2004. – № 34-35. – С. 10.
  • Лина Костенко : «Поезжайте туда, где умерла Украина» : [О Чернобыле] // Зеркало недели. – 2005. – № 44. – С. 20.
  • Ліна Костенко : Про перемогу над поразкою : [Ліні Костенко – 80] // День. – 2010. – № 53-54. – С. 6-7 : фото.
  • Ліні Костенко присуджена премія імені Франческо Петрарки // Всесвіт. – 1995. – № 7. – С. 172-173.
  • Кошарська Г. Ще один підхід до поезії Ліни Костенко / Галя Кошарська // Слово і Час. – 1996. – № 8-9. – С. 49-52.
  • Кривенко Г. Ліна Костенко: «Ото постмодернізм: біля мертвих сіл – живі цвинтарі…» / Г. Кривенко // Молодь України. – 2008. – № 39. – С. 18-19.
  • Кривич М. Проблема духовного Чорнобилю у творчості Ліни Костенко / Марина Кривич // Учитель. – 1999. – № 3-4. – С. 63-70.
  • Левченко Г. Необароковий діаріуш людства Ліни Костенко : [проаналізовано перший роман Ліни Костенко «Записки українського самашедшого»] / Галина Левченко // Слово і Час. – 2011. – № 5. – С. 84-89.
  • Лілік О. «Поразка – це наука. Ніяка перемога так не вчить» : вивчення роману Ліни Костенко «Берестечко» в школі, 11 клас / О. Лілік // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. – 2008. – № 7-8. – С. 38-46.
  • Макаров А. Історія – сестра поезії (шкіц до портрета Ліни Костенко) / Анатолій Макаров // Українська мова і література в школі. – 1980. – № 10. – С. 24-44 : фото.
  • Макаров А. Поэзия – сестра истории : [о стихотворном романе «Маруся Чурай»] / Анатолий Макаров // Дружба народов. – 1982. – № 2. – С. 243-250.
  • Миколаєнко А. «Записки українського самашедшого» – перший прозовий роман Ліни Костенко / А. Миколаєнко // Літ. Україна. – 2010. – 23 груд. – С. 1, 2, 5 : фото.
  • Мовчан Р. Позбутися рабського комплексу : [роздуми про роман Ліни Костенко «Берестечко»] / Раїса Мовчан // Слово і Час. – 2000. – № 1. – С. 47-48.
  • Моя Лина Костенко : личность // День. – 2008. – 19 марта. – С. 1, 7-10.
  • Найдан М. М. Інші поети в творчості Ліни Костенко / Майкл М. Найдан ; пер. з англ. Микола Рябчук // Сучасність. – 1994. – № 10. – С. 151-161.
  • «Немає часу на поразку» : до ювілею Ліни Костенко // День. – 2010. – № 48-49. – С. 1, 17-20 : фото.
  • Никанорова О. «Душа не створить бутафорський плід…» / Олена Никанорова // Дніпро. – 1981. – № 3. – С. 140-144. – Рец. на кн. : Костенко Л. Неповторність. К. : Молодь, 1980.
  • Нонконформізм, що надихає : [Ліна Костенко] // День. – 2013. – 15-16 берез. – С. 6-7.
  • Овдійчук Л. «Моя свобода завжди при мені» : урок літературний портрет Ліни Костенко / Лілія Овдійчук // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. – 2005. – № 1. – С. 35-36.
  • Овдійчук Л. Конспект уроку за романом у віршах Ліни Костенко «Берестечко» / Лілія Овдійчук // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. – 2010. – № 4. – С. 20-22.
  • Олійник Р. Хронотоп як ключ до розуміння історичної поеми Ліни Костенко «Берестечко» /Р. Олійник // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. – 2005. – № 7. – С. 10-11.
  • Павленко О. Світ кольорових мишей : зіткнення неповторності й буденності в поезії Л. Костенко «Кольорові миші», 6 кл. / Олеся Павленко // Укр. мова і літ. – 2012. – № 1. – С. 15-18.
  • Павлів І. «Нерівність душ – це гірше, ніж майна!» : урок – гендерне дослідження за романом «Маруся Чурай» / Ірина Павлів // Дивослово. – 2010. – № 3. – С. 46-50 : іл.
  • Панченко В. «Без згоди і без відома поетеси…» : [у 1969 році у видавництві «Смолоскип» (Балтимор-Торонто-Париж) була видана збірка Ліни Костенко «Поезії»] / Володимир Панченко // Слово і Час. – 2010. – № 3. – С. 67-69.
  • Панченко В. Нетанучі скульптури Ліни Костенко / Володимир Панченко // Вітчизна. – 1988. – № 8. – С. 179-185.
  • Панченко В. «Поразка – це наука…» : роман «Берестечко» // Володимир Панченко // Дивослово. – 2010. – № 3. – С. 39-43.
  • Панькова Н. «Поезія – це свято, як любов…» : урок в 11 кл. / Надія Панькова // Дивослово. – 2010. – № 3. – С. 51-54 : фото.
  • Пісківець Т. Зіткнення унікальності і буденності : урок вивчення поезії «Кольорові миші» у 6 кл. / Тамара Пісківець // Дивослово. – 2010. – № 3. – С. 44-45.
  • Поліщук Я. Малий апокаліпсис із помаранчем / Ярослав Поліщук // Дніпро. – 2011. – № 3. – С. 152-157. – Рец. на кн. : Костенко Л. Записки українського самашедшого. К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. 416 с.
  • Проць О. І. Щоб передати драматизм сьогодення : біблійні мотиви та міфологічні образи в поезії Ліни Костенко / О. І. Проць // Всесвітня літ. в серед. навч. закл. України. – 1997. – № 7. – С. 32-33.
  • Реваха В. Щоб відбулося життя…: урок-філософське дослідження творчості Ліни Костенко / Валентина Реваха // Укр. мова й літ. в серед. шк., гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2007. – № 2. – С. 24-27.
  • Савка М. Життя на барикадах поезії / Мар’яна Савка // Дивослово. – 2005. – № 3. – С. 60-63.
  • Савчук Н. Методика аналізу історичного роману Ліни Костенко «Маруся Чурай» / Надія Савчук // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. – 2012. – № 2. – С. 2-6.
  • Саєнко В. Поетична культурологія Ліни Костенко / Валентина Саєнко // Укр. мова та літ. – 2005. – № 9. – С. 3-7 : іл.
  • Салига Т. «Віддайте мені дощ. Віддайте мені тишу». «Вольтова дуга» слова Ліни Костенко / Тарас Салига // Літ. Україна. – 2008. – 17 лип. – С. 5 : фото.
  • Салига Т. Поезія – це завжди неповторність : мотиви художнього мислення у творчості Ліни Костенко / Тарас Салига // Вітчизна. – 1986. – № 5. – С. 164-169.
  • Символ сильної половини [Ліна Костенко] // Голос України. – 2010. – 20 берез. – С. 1 : фото.
  • Слоньовська О. Античні мотиви у ліриці Ліни Костенко / Ольга Слоньовська // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. – 2010. – № 3. – С. 31-39
  • Слоньовська О. Біблійні образи й сюжети у творчості Ліни Костенко / Ольга Слоньовська // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. – 2010. – № 4. – С. 5-9 ; № 5. – С. 2-6.
  • Слоньовська О. Культурологічні паралелі в сюжетних вірашх Ліни Костенко тематичного пласту №з чужого поля» / Ольга Слоньовська // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. 2010. – № 7-8. – С. 6-11
  • Ставицька Л. «О скільки слів, і скільки снів мені наснилося…» : до ювілею Ліни Костенко / Леся Ставицька // Дивослово. – 2000. – № 3. – С. 26-30.
  • Степаненко М. І. Ліна Костенко – «найбільша поетеса України». Щоденникові записи Олеся Гончара / М. І. Степаненко // Вивчаємо укр. мову та літ. – 2009. – № 22-23. – С. 2-4 : фото.
  • Степанюк О. Акварелі слова : поетична мова Ліни Костенко / Олена Степанюк // Дошкільне виховання. – 1996. – № 11. – С. 10-11.
  • Тарнашинська Л. Мнемонічне коло у структурі художньої свідомості: метаморфози пам’яті (літературознавчо-філософський зріз поетики Ліни Костенко) / Людмила Тарнашинська // Слово і Час. – 2010. – № 3. – С. 51-67.
  • Тарнашинська Л. Час у творчості Ліни Костенко як темпоральний код структури людського досвіду / Людмила Тарнашинська // Слово і Час. – 2005. – № 6. – С. 42-52.
  • Таровита І. Найвища сутність Ліни Костенко : урок-телепередача, 11-й кл. / Ірина Таровита // Укр. мова та літ. – 2011. – № 19-20. – С. 9-14 : фото.
  • Тестові завдання до теми «Творчість Ліни Костенко» / склала Ніна Антонюк // Дивослово. – 2000. – № 3. – С. 35-37.
  • Тиндикевич І. Зіткнення неповторності й буденності в поезії Ліни Костенко «Кольорові миши» (урок української літератури в 6 кл.) : педагогічний досвід / І. Тиндикевич // Укр. мова і літ. в шк. – 2011. – № 6. – С. 40-43.
  • Ткаченко І. Образ степу в художньому світі Ліни Костенко: міфопоетична парадигма / Ірина Ткаченко // Укр. мова й літ. в серед. шк., гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2007. – № 6. – С. 96-104 : іл.
  • Турбин В. Лина Костенко: века, годы, дни и минуты / В. Турбин // Дружба народов. – 1979. – № 1. – С. 74-77. – Рец. на кн. : Костенко Л. Над берегами вечной реки : стихи. К. : Рад. письменник, 1977.
  • «У майбутнього слух абсолютний» : інтерв’ю Ліни Костенко // День. – 2011. – 11-12 листоп. – С. 6-7.
  • Фізер І. Шедеври поетичної мітоісторії Ліни Костенко / Іван Фізер // Сучасність. – 1988. – Ч. 7-8. – С. 291-296. – Рец. на кн. : Костенко Л. Сад нетанучих скульптур. К. : Рад. письменник, 1987.
  • Хай буде легко дотиком пера : [до дня народження Ліни Костенко ; надруковані раніше не публіковані вірші зі збірки «Річка Геракліта»] // Україна молода. – 2011. – 18-19 берез. – С. 20.
  • Чумак Т. «Вже почалось, мабуть, майбутнє…» : читацька конф. за творчістю Ліни Костенко / Тетяна Чумак // Дивослово. – 2011. – № 7. – С. 10-17.
  • Чумак Т. «Моя любове, як перед тобою…» : літературно-мистецька вітальня, присвячена вивченню інтимної лірики Ліни Костенко / Тетяна Чумак // Укр. мова й літ. в серед. шк., гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2011. – № 3. – С. 9-16 : іл.
  • Чумак Т. Проблема вірності і зради у творах Ліни Костенко на історичну тематику / Тетяна Чумак // Дивослово. – 2011. – № 7. – С. 17-20.
  • Шпиталь А. Книга болю з проблиском надії : [про віршований історичний роман «Берестечко»] / Анатолій Шпиталь // Слово і Час. – 2000. – № 1. – С. 44-46.
  • Янченко А. Любов і небо Марусі Чурай / Анатолій Янченко // Вітчизна. – 1983. – № 1. – С. 192-198.
  • Яценко Н. Військова лексика в історичних романах Ліни Костенко / Ніна Яценко // Дивослово. – 2000. – № 3. – С. 30-32.


З мережі Інтернет:




Вірші Ліни Костенко у виконанні українських митців:








Відеопрезентація до 85-річчя Л. Костенко (Одеська національна наукова бібліотека ім. М. Горького)




19 березня 2015р. в бібліотеці ім. М.Грушевського відбулися поетичні читання «Хай буде легко дотиком пера...», присвячені 85-річчю з дня народження української поетеси Ліни Костенко.
«Поезія – це назавжди неповторність: до 85-річчя з дня народження Ліни Костенко», - саме під такою назвою було представлено книжково-ілюстративну виставку.

В програмі заходу – перегляд документального фільму про Ліну Костенко. Також лунали вірші Л. Костенко, кожен із бажаючих зачитував улюблені твори.






Матеріал підготували Бурлак О.О., зав. відділом періодичних видань, та Бондарчук К.В., зав. читальним залом гуманітарних наук.

вівторок, 3 березня 2015 р.

Оспівана воля: до 200-річчя від дня народження Михайла Вербицького, автора музики Гімну України

Українське національно-культурне відродження, яке розгорталося на українських землях у ХІХ столітті, покликало до інтенсивного розвитку й усі форми художнього життя. Це був період зародження й становлення професійного театру і музичної культури.
У культурі українського народу музиці належить одне із основних місць. У першій половині ХІХ століття українська музична культура зазнає романтичних впливів. Романтизм у музиці позначений глибоким проникненням у внутрішній світ людини, широким використанням фольклору.
На західних українських землях народна музика пробивала собі шлях у широкий світ професійного мистецтва дещо повільніше, долаючи численні труднощі. Перші західноукраїнські композитори були здебільшого вихідцями з середовища духівництва, виховувалися у духовних навчальних закладах.
 У 20-х роках ХІХ століття у Перемишлі при дворі єпископа Івана Снігурського був заснований постійний церковний хор, в основу якого покладені твори Дмитра Бортнянського. Саме з цього хору вийшли композитори М. Вербицький і І. Лаврівський.

Михайло Михайлович Вербицький (04.03. 1815 – 19 (07).12.1870) – священик, композитор, хоровий диригент, громадській діяч. Автор музики до театральних і оркестрових творів. Народився в селі Явірник Руський біля Перемишля (нині Пшемисль, Польша).

Цікаві факти з життя Михайла Вербицького:
  • Відомості про місце і час народження композитора були спростовані зовсім недавно завдяки знахідці польського історика Здзіслава Будзинського, який на підставі вивчення метричних книг сіл Бірчанського деканату встановив місто та дату народження композитора.
  • Ще за життя Вербицький здобув визнання як творець улюблених і популярних хорів, солоспівів і театральної музики.
  • Вербицький є першим з галицьких композиторів, який звернувся до поезії Т. Шевченка. Це був текст «Заповіту» в музичній інтерпретації для подвійного хору (мішаного і чоловічого), соліста (бас) і симфонічного оркестру.
  • Він був єдиним композитором першої половини ХІХ століття на теренах усієї України, який працював над творами духовної тематики
  •  Священик і митець Михайло Вербицький - зачинатель професійної музики в Галичині - став одним із фундаторів національної композиторської школи України.
  • До нашого часу дійшло створене М. Вербицьким «Поученіє Хітари», яке стало першим таким посібником в Україні.
  • Увертюри Вербицького були першими і єдиними впродовж усього XIX ст. спробами створити в Західній Україні національну симфонічну музику на професіональній основі.
  • Вербицький Михайло – автор музики національного Гімну України.



Життєвий та творчий шлях композитора Михайла Вербицького





З історії українського національного гімну

ГІМН ДЕРЖАВНИЙ – офіційна урочиста пісня, що поряд із гербом і прапором символізує державу і є одним з атрибутів державності країни.


  • Автори гімну України  ніколи не зустрічались, проживаючи в одній країні, але в різних імперіях: Павло Чубинський – в Російський, Михайло Вербицький – в Австро-Угорській.
  • 1863 року львівський часопис «Мета» надрукував серед творів Тараса Шевченка вірш «Ще не вмерла Україна». Цей вірш надихнув галицького композитора і священика на написання музики на цей текст. Згодом з’ясувалось, що цей твір належить Павлу Чубинському.
  • Публічне виконання майбутнього гімну відбулося 10 березня 1865 року у Перемишлі під час першого на західноукраїнських землях шевченківського концерту (М. Вербицький сам співав в хорі).
  • Вперше надрукований з нотами в 1885 році.
  • Студія Columbia (США) 1916. Перший в історії тиражований на грамплатівці запис гімну «Ще не вмерла Україна» виконав Михайло Зазуляк.
  • Як державний гімн твір уперше прозвучав 1917 року в добу УНР, хоча законодавчо його так і не затвердили.
  • 15 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного Гімну, про що зроблено відповідний запис у Конституції України.




Державний Гімн України: популярний історичний нарис. – Київ: Музична Україна, 2006. – 56 с.
Кожен народ має свої священні символи. котрі уособлюють його самобутність, національну єдність. Вони покликані підносити дух нації у боротьбі за свободу, національну самоідентифікацію та самоутвердження, за власну самостійну державу. До таких символів, крім прапора та герба, належить і гімн.










Сторінками книжкових та періодичних видань:


  1. Автор Гімну України: [про Михайла Вербицького] //Україна: хронологія розвитку. Імперська доба. 1800 – 1917 рр.  –  Київ, 2011.  –  С. 46–47.
  2. Вербицький, Михайло // Видатні постаті в історії України ІХ – ХІХ ст. – Київ, 2002. – С. 293–295.
  3. Вербицький,  Михайло Михайлович // Енциклопедія історії України: В 10 т. Т. 1: А – В. – Київ, 2003. – С. 477 – 478.
  4. Вербицький, Михайло // Енциклопедія українознавства. Т. 1. – Львів, 1993. – С. 229– 230.
  5. Зиль, Андрей. Две вершины нашей культуры: Шевченко и Чубинский – побратимы духа // День. – 2014. – №12 – 13. – С. 21.
  6. Кияновська Л. О. Галицька музична культура ХІХ – ХХ ст.: навч. посібник. – Чернівці: Книги-XXI, 2007.  –  424 с. 
  7. Кияновська, Л.О. Українська музична культура: навч. посіб. – Львів: Тріада плюс, 2008, – 344 с.: фото.
  8. Корній Л. Історія української музики. Ч. І. – Київ – Харків – Нью-Йорк, 1996. – 314 с.
  9. Максим'юк, Степан. «Ще не вмерла Україна» в звукозаписах // Слово і час. – 1998. – С.72– 75.
  10. Мандзюк, Денис. "Зная єго крайнюю бідність, я взяв з собою розлічнії з'їстнії припаси": [Про Михайла Вербицького] // Країна.  – 2015.  – № 8.  – С. 47 – 50.
  11. Михайло Вербицький //Український пантеон.  –  Київ, 2013.  –  С. 162  – 164.
  12. Мовчанюк, Володимир. Шевченко – Чубинський – Гімн // Слово і час. – 1998.  –  №8. – С. 49 – 53.
  13. Муха, А.І. Композитори України та української діаспори : Довідник.  –  К. : Муз. Україна, 2004. – 352 с.
  14. Чередниченко, Дмитро. Від патріотичних пісень до національного гімну //Українська мова і література в школі. – 1991. – Ч. 12. – С. 43.
  15. Чередниченко, Дмитро. Слова, що пронизують віки: [Деякі штрихи до історії українського національного гімну] // Україна. – 1999.  – №9. – С. 40– 41.
  16. «Ще не вмерла України ні слава, ні воля»  –  ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ: [Урок української літератури] //Дивослово. – 2009.  –  №1. – С. 10–14.