* * * 2020 * * * Рік Біблії * * * 2020 * * * Рік математики в Україні * * * 2020 * * * 180-річчя виходу першої поетичної збірки Т.Г. Шевченка «Кобзар» * * * 2020 * * *

середа, 26 червня 2019 р.

Англомовний детектив від Амблера до Декстера: до 110 річниці від дня народження Еріка Амблера



Пропонуємо вашій увазі добірку сучасного англомовного детективу з творів дуже відомих і титулованих авторів, книги яких є у фондах відділу літератури іноземними мовами.


Ерік Амблер (1909-1998)
Британський письменник Ерік Амблер (1909-1998) - сценарист і автор трилерів представлений серією, що складається із  кримінального детективу і бойовика про Артура Абделя Сімпсона. 
Ще один британець Колін Декстер (1930-2017) - автор серії детективних романів про інспектора Морса - познайомить вас з трьома дуже відомими своїми творами про генія розшуку. До речі, був знятий успішний, дуже популярний  телесеріал про знаменитого інспектора. І нарешті, ще один британець, автор шпигунських детективів Джон Ле Карре (1931) продемонструє героїв, яких  можна назвати «антиджеймсбондами», зі своїх останніх романів. 
Знайомство з американським детективом почнемо з пронизливого психологічного трилера Патрісії Хайсміт (1921-1995), що буде тримати з першої до останньої сторінки. 
А продовжить це знайомство вельми знаменитий і майстерний Джон Грішем (1955), автор  так званих юридичних трилерів,чотири з яких ми вибрали для вас, шановні читачі. 
Приємного перегляду, і, сподіваємось, ви завітаєте до нашого відділу для близького знайомства з вищеозначеними авторами.



На фото (зліва направо): Колін Декстер, Джон Ле Карре, Патрісія Хайсміт, Джон Грішем 






Ambler, Eric. The Light of Day[Text] /E. Ambler. – [Second Impression]. - [Glasgow]: Fontana Books by Agreement with Heinemann,[1974]. – 220, [40] p.: illus. – eng.
Герой роману «Світло дня»(1962) Артур Абдель Сімпсон, журналіст без громадянства і постійної роботи, від безвиході робить дуже  ризиковані вчинки, внаслідок яких його шукають і поліція і бандити. Тільки неабияке везіння рятує його від в'язниці…

Ambler, Eric. Dirty Story: A further account of the life and adventures of Arthur Abdal Simpson [Text] /E. Ambler. – [Copyright]. - London: Wоrld Books,[1969]. – 175,[1] p.: illus. – eng.
У романі «Брудна історія» (1967) антигерой зі «Світу дня» Артур Сімпсон нагально потребує нового паспорту. Перестрибуючи з однієї нелегальної роботи на іншу, Артур незабаром потрапляє в халепу і, щоб врятувати своє життя,  тікає в Центральну Африку. Лихо-герой  переконує своїх нових роботодавців в тому, що він досвідчений солдат удачі і знову опиняється у вирі небезпечних подій….




Dexter, Pete. The Riddle of the Third Mile[Text] /P. Dexter. – [First  ed. in  paperback]. – [London] : Pen Books, [1984] – 276, [12] p. – (An Inspector Morse Mystery ; Pan: Fiction). - eng.
Роман  «Загадка третьої милі»( 1983) є одним з 13 романів про інспектора Морса. Приголомшливий Оксфорд, інтелектуальна еліта, детективи-джентльмени і час, коли в злочині і його розкритті є особливе творче мислення. Головний герой інспектор Морс - інтелектуал, любитель кросвордів, класичної музики, літератури, жінок і алкоголю, які стимулюють його мозкову діяльність. Він самотній холостяк, хоча так любить жінок. І тільки йому під силу розгадати самі заплутані і складні злочини Оксфорда. За свої романи Декстер удостоєний вищих нагород Асоціації письменників детективного жанру - «Золотий кинджал» і «Срібний кинджал».

Dexter, Pete. The Secret of Annexe 3[Text] /P. Dexter. – [Copyright]. – [London] : Pen Books in association with Macmillan, [1986] – 218, [6] p. – (An Inspector Morse Mystery ; Pan: Crime). - eng.
У романі «Таємниця будови 3» (1986) інспектора Морса викликали в готель «Хауорд» для розслідування вбивства в перший день нового року. Тіло убитого все ще було одягнене в костюм карібця, що приніс йому перемогу на маскарадному конкурсі; його супутниця і інші гості встигли розбігтися. Ця загадка непроста навіть для Морса, але подібно пітбулю він міцно вхопить правду за горло і знайде  всі подробиці кривавого злочину.


Dexter, Pete. The Wench is Dead [Text] /P. Dexter. – [Reprint]. – London : Macmillan, [1990] – 200, [8] p.: illus. – (An Inspector Morse Novel). - eng.
У романі  «Вбивство на каналі»(1989) інспектор Морс розслідує злочин столітньої давності. Тіло Джоани Франкс було знайдено в Оксфордському каналі в середу двадцять другого червня 1859 року. Тіло інспектора Морса - ще, втім, цілком живе, було доставлене для лікування виразки в лікарню «Джон Редкліф» суботнім ранком 1989 року. Слідчого і злочин розділяє понад століття, але Морсу страшенно нудно лежати цілими днями на ліжку, тому він береться за справу.І як в більшості кримінальних справ, які він вів, саме на перший погляд незначні випадкові подробиці  допомогли в одну мить змінити тлумачення встановлених фактів і встановити істину...

Carré, John,le. Single & Single [Text] /J. le Carré. – [First ed.]. - [London]: Hodder & Stoughton, [1999]. – 336 p. : illus. – eng.
Як це важко - довгі роки жити чужим життям під чужим прізвищем. У романі «Сингл і Сингл» (1999) агент Олівер Хоторн ховається в англійській глушині, підробляє фокусником до тої пори, коли знову стає потрібним  своїм кураторам, щоб розібратися в проблемах фірми «Сингл& Сингл», що надто захопилася відмиванням грошей російсько-грузинської мафії, що влаштувалася в Туреччині.




Carré, John, le. Our  Kind of Traitor [Text] /J. le Carré. – [Copyright.]. - [London]: Penguin Books, [2011]. – 306,[14] p. – (Penguin: Fiction). - eng.
У романі «Такий же зрадник, як ми» (2010) молода англійська пара влаштовує собі романтичні канікули на Антигуа, де знайомиться з російським багатієм, що відмиває гроші для злочинних угрупувань, чиї лідери ось-ось спишуть його з рахунків. Щоб зберегти життя своєї сім’ї  і  себе самого, він пропонує розвідці Великобританії цінну інформацію . Це його остання надія на спасіння…




Highsmith, Patricia. Strangers on a Train / P. Highsmith. – Copyright. – [Harmondsworth]: Penguin Books [Ltd.], [1974]. – 256 p. – (Penguin Book: Crime). – eng.
Роман «Незнайомці в поїзді»(1950)  є інтелектуальним трилером, який відразу був відзначений  критикою. Знаменитий Альфред Хічкок також звернув на нього увагу - його зацікавив мотив перехресного вбивства, на якому побудований сюжет книги. В поїзді зустрічаються двоє - молодий архітектор Гай Хейнс і таємнича людина на ім'я Ентоні Бруно. Ентоні робить Гаю таку  пропозицію, від якої той не в змозі відмовитися. Відтепер два чоловіка з різних світів пов'язані спільним  злочином ...
Grisham, John. A Time to Kill /J. Grisham. – [Copyright]. – [New York]: Island Books,[ 1992]. – 515,[13] p. – eng.
Роман «Пора вбивати» (1989) є юридичним трилером за жанром , першим романом Джона Грішема. Як домогтися виправдання людини, що  наважилася  на подвійне вбивство? Життя чоловіка, що захистив  честь своєї сім'ї, і репутація молодого адвоката, що  зважився взятися за цю справу , сплелися у тугий вузол . Будь-яка його помилка може стати фатальною, будь-яке слово може обернутися смертним вироком  для його підопічного...




Grisham, John. Firm /J. Grisham. – [Copyright]. – [New York]: Island Books,[ 1992]. – 501,[11] p. – eng.
Роман «Фірма» (1991) є юридичним трилером за своїм жанром. Роман увійшов до списку бестселерів за версією Publishers Weekly за 1991 рік. Молодий, перспективний, дуже амбітний адвокат отримує фантастичну пропозицію  від солідної юридичної фірми,  і  згодом починає розуміти, що за її респектабельним фасадом відбувається щось недобре. Підозріла загибель трьох співробітників фірми - лише початок  нерозгаданих, таємничих злочинів ...




Grisham, John. The Chamber /J. Grisham. – [Copyright]. – [London]: Arrow Books, [ 2007]. – 598,[9] p. – eng.
Роман «Камера» (1994) є  також юридичним трилером.  Це 5-й за рахунком роман Грішема. Зайняв перше місце в списку бестселерів за версією Publishers Weekly за 1994 рік. У камері смертників чекає виконання вироку чоловік, якого  суд визнав винним за жорстоке вбивство. Але молодий адвокат, що мріє про славу , впевнений, що  все не так, як здається, і готовий почати боротьбу, яка або врятує його клієнта, або позбавить  його самого кар'єри, а може, і життя ...




Grisham, John. The Summons /J. Grisham. – [Copyright]. – [London]: Arrow [Books],[ 2002]. – 391,[9] p. – eng.
Роман «Повістка» (2002) є ще одним загадковим трилером автора. Офіційною повісткою із зазначенням часу і місця розгляду справи батько, в минулому легендарний суддя, викликає своїх синів додому. Його сину Рею, професійному  юристу,  такий вчинок видається капризом старого, що не сповна розуму.. Однак коли батько гине при загадкових обставинах і з'ясовується, що в будинку заховані три мільйони доларів, він починає замислюватися над таємничою повісткою…

пʼятниця, 21 червня 2019 р.

Літературний калейдоскоп: твори-ювіляри Франсуази Саган





Популярна французька письменниця Франсуаза Саган народилася 21 червня 1935 року в родині промисловця, отримала освіту в закритому католицькому пансіоні. У 1952 році Франсуаза була зарахована на філологічний факультет Сорбонни, але за власним зізнанням, вона більше часу проводила не в аудиторіях, а в маленьких затишних паризьких кафе, які надихали її на творчість. Сонце, яке рано піднімається над ще сплячим Монмартром, мости над Сеною, тихі вулички … Саме в цьому дивовижному місті Франсуаза Куарез написала свій перший роман «Здрастуй, печаль!», який приніс їй світову славу. Дев'ятнадцятирічна дебютантка опублікувала цей твір під ім'ям Франсуази Саган. Псевдонім вона взяла на честь дукині Доротеї Саган (Саганської), ім'я якої зустрічається на сторінках роману-єпопеі «В пошуках втраченого часу» улюбленого письменника Марселя Пруста.
Один за одним з-під  пера Франсуази Саган виходили романи, які ставали бестселерами: «Дивна посмішка», «Чи любите ви Брамса?», «Дивовижні хмари», «Сонячний промінь в холодній воді», «Втрачений профіль»… Яскравий слід у світовій літературі залишив її роман - біографія  «Дорога Сара Бернар», написаний у формі листів до актриси. До 1991 року письменниця створила двадцять два романи, дві збірки новел, сім п'єс, три книги нарисів, а паризька квартира письменниці стала найвідомішим в той час літературним салоном Франції.

Жанр – драма
Режисер - Діана Кюрі
Рік - 2008

Фільм про життя знаменитої письменниці Франсуази Саган від днів світової слави після публікації знаменитого роману «Здрастуй, печаль». Створюючи бестселери про кохання, вона раз у раз стає героїнею світських хронік. 






Здрастуй, печаль!

«Здрастуй, печаль!» - перший роман Франсуази Саган побачив світ в 1954 році. Книга була переведена на тридцять мов світу. Назву твору Франсуази Саган підказали рядки з вірша Поля Елюара:
«Бувай, печаль.
Заходь, печаль.
Ти вписана у риси стелі,
Ти вписана в очі, які я кохаю…»






Героїня повісті Франсуази Саган «Здрастуй, печаль!» Сесіль розповідає про події, які були раніше, але з часом оцінює їх по іншому.

«Це нове й дивне почуття, що охопило мене, я не наважуюсь назвати гарним і строгим словом «печаль». Це почуття таке складне і таке егоїстичне, що мені за нього соромно, а печаль завжди видавалася мені благородною. Я її ніколи не знала - відчувала звичайно нудьгу, жаль, зрідка – докори сумління. Тепер же мене огорнуло щось ніжно-тремтливе, неначе шовк, відмежуючи од інших людей. Того літа мені виповнилося сімнадцять років, і я почувалася безмірно щасливою… Моєму батькові сорок років, і вже минуло п’ятнадцять, як він овдовів. Це був іще молодий чоловік, енергійний і привабливий… він був добрий, шляхетний, життєрадісний, та ще й дуже до мене ніжний. Я не мала ліпшого й веселішого друга. На початку того літа він був навіть такий ласкавий, що спитав мене, чи я не проти, якщо під час канікул з нами житиме Ельза… Батько винайняв на узбережжі Середземного моря подалі від гамірних шляхів чудову велику віллу… Перші дні були чудові…». 
Одного разу батько повідомив Сесіль, що до них повинна приїхати в гості Анна Ларсен, давня подруга матері. «У свої сорок два роки це була дуже знадлива, витончена жінка з гарним гордовитим обличчям… Усе в ній свідчило про сильну волю, душевний спокій, і це бентежило людей… Гадаю, що Анна трохи зневажила нас із батьком через наше захоплення розвагами, нікчемними забавами, як у загалі вона зневажала всяку надмірність…. Поєднували нас тільки ділові обіді (її фах був моделювання, а батьків – реклама), спогади про мою матір та моя прихильність до Анни, бо, хоч Анна мене й бентежила, все-таки я нею захоплювалася. Проте її несподіваний приїзд здавався недоречним через присутність Ельзи та Аннині погляди на виховання…». 
Поступово Анна спробувала змінити їх безтурботний відпочинок. Сесіль, яка звикла до вільного життя, повстала проти нових правил.  А рішення батька і Анни зв'язати свою долю штовхнуло її на рішучі, іноді необдумані, вчинки ...


Жанр - драма
Режисер - Отто Премінгер
Рік - 1958
Юна Сесіль, яка рано втратила матір, кілька років провела в монастирському пансіоні. Повернувшись додому, вона із задоволенням занурюється в богемне життя без особливих правил і відповідальності…







Чи любите ви Брамса?

«Чи любите ви Брамса?» - роман був опублікований в 1959 році. Поль - героїня роману - повинна зробити вибір між двома чоловіками: мужнім, хоча і невірним Роже і люблячим щиро її юним Симоном, який на чотирнадцять років її молодше.

«Сидячи перед дзеркалом, Поль вдивлялась у власне обличчя, мовби вивчала на ньому сліди поразок, що їх зазнала за свої тридцять дев’ять років, вдивлялася, не відчуваючи ні жаху, ні гіркоти, що охоплюють жінок у таких випадках, а з якимось притлумленим спокоєм. Так, ніби тепла шкіра, яку вона подекуди ледь натягувала двома пальцями, щоб позначилася зморщечка, щоб чіткіше проступила тінь, ніби ця шкіра належала комусь іншому, іншій Поль, котра переймалася своєю вродою і з прикрістю усвідомлювала, що переходить із категорії молодих жінок у категорію моложавих, і вона ледве впізнавала цю іншу Поль. Вона сіла перед дзеркалом, аби лише згаяти час, і усміхнувшись, несподівано усвідомила, що саме час крадькома вбиває її, спалює її на милому вогні, руйнуючи тіло й обличчя, які – вона знала – багатьом ще подобаються…». 


Жанр - драма, мелодрама
Режисер - Анатоль Литвак
Рік - 1961
Фільм заснований на романі Франсуази Саган «Чи любите ви Брамса?»








Сонячний промінь в холодній воді

«Сонячний промінь в холодній воді» - роман був створений в кінці 1969 року. У заголовку, взятому з вірша Поля Елюара, розкривається зміст роману: сонце справжнього кохання осяює, але не може зігріти «холодну воду» бездушного і суєтного існування, яке веде головний герой повісті - тридцятип'ятирічний паризький журналіст Жиль Лантье, який не здатний зрозуміти порив Наталі Сільвенер , жінки, здатної любити і зробити людину щасливою.






«… Наталі уважно подивилась на нього.
-              А може, ти просто подумав, що незручно кинути жінку, залишивши їй тільки коротку записку, навіть якщо ти знайомий з нею лише два тижні?
Говорила вона спокійно, і Жіль піймав себе на тому, що заперечливо хитає головою, навіть червоніє, ніби збрехав. А що, коли вона, зрештою, має слушність і він ніколи не повернеться? Його захопить Париж, літо, приятелі, море, подорожі, і, можливо, Наталі залишиться для нього лише спогадом про двотижневий роман на початку літа в Лімузені. Нараз він побачив себе очима цієї жінки - вільним, рішучим, знову легковажним і впевненим у собі, яким був усе життя. Його заполонила глибока ніжність, і він сам не знав, чим вона викликана: вдячністю за те, що Наталі відродила в ньому його колишній веселий, майже забутий ним образ, чи, може, в ньому обізвалась жалість до неї в передчутті, що він не повернеться…»

Жанр - драма
Режисер - Жак Дере
Рік - 1971
У молодого француза Жиля Лантье гарна робота і приваблива подруга, але  він відчуває себе втраченим в цьому житті…








Втрачений профіль


«Втрачений профіль» - роман побачив світ у 1974 році. Головна героїня роману Жозе Еш згадує події свого життя в Парижі. Вона одружена з Алоном Ешем вже кілька років, але шлюб виявився невдалим і болісним для неї. У момент, коли вона була готова піти від чоловіка, доля зводить її з Юліусом А. Крамом, могутнім ділком. Юліус виявився дуже уважним по відношенню до Жозе і вона прийняла його дружбу і допомогу. Юліус якось сказав, що з дня їх зустрічі, він не відчуває себе вже таким самотнім, як раніше. Жозе вдалося дуже швидко знайти хорошу роботу в редакції одного паризького журналу. Вона думала, що удача супроводжує їй, і вона може почати самостійне життя. 



«Музика завжди починала звучати в мені в самий невідповідний час. Начебто життя - це гігантський рояль, а я не вважаю за потрібне натискати на педалі або, вірніше, натискаю навпаки: запрошую симфонічні увертюри моїх щасливих днів і удач, а місячне світло сумних днів виконую фортисимо. Розсіяна, коли треба радіти, і сповнена радості життя при несприятливих обставинах, я без кінця обманювала очікування і почуття тих, хто мене любив...». 
Жозе, приймаючи дружнє ставлення Юліуса А. Крама, не підозрювала, що він попросить у неї більшого ...

пʼятниця, 7 червня 2019 р.

Майстер вишуканої прози: до 120-річчя від дня народження класика японської літератури Ясунарі Кавабати


Відомий прозаїк XX століття Ясунарі Кавабата народився в місті Осака 11 червня 1899 року в освіченій і заможній родині лікаря, але дуже рано осиротів. Біографи письменника відзначають, що така рання душевна травма наклала свій печальний відбиток на всю його творчість. У шкільні роки  Ясунарі Кавабата мріяв стати художником. Його захоплювали творіння Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рембрандта…  Але у дванадцять років вирішує спробувати свої сили в літературі. Ясунарі любив читати твори із японської та світової літератури, особливо його цікавила творчість шведського письменника Юхана Августа Стріндберга.
Після закінчення середньої школи 1920 року Ясунарі Кавабата вступив на англійське відділення філологічного факультету Токійського університету, але через рік перейшов на відділення японської літератури. В університеті разом з іншими студентами Ясунарі Кавабата видавав літературний журнал «Сінто», в одному з випусків якого було надруковане його оповідання «Картина для поминання», що привернуло увагу японських літераторів. У 1923 році Ясунарі Кавабата увійшов до складу редколегії літературного журналу «Бунгей сюндзю», для якого писав огляди і рецензії на нові книги.
У 1924 році він захищає дипломну роботу «Коротка історія японського роману». Закінчивши університет, Ясунарі Кавабата узяв участь у заснуванні часопису «Бунггей  дзідай», що об’єднував навколо себе так званих «неосенсуалістів» - групу молодих літераторів, яка перебувала під впливом європейського модернізму 20-х років ХХ століття. В 1925 році він пише ліричне оповідання «Танцівниця з Ідзу», завдяки якому стає популярним. Однак справжній успіх і заслужене визнання прийшли до автора після публікації повісті «Країна снігу». Цей твір визнано одним із найкращих у прозі Японії.
Під час Другої світової війни і в повоєнні часи письменник довго подорожував по Маньчжурії й багато часу приділив вивченню «Повісті про Гендзі», класичному японському роману XІ століття. У 1948 році Ясунарі Кавабата був обраний президентом японського відділення ПЕН-клубу, на посаді якого залишався протягом багатьох років. У 1960 році за підтримки держдепартаменту США письменник відвідав кілька американських університетів, де прочитав цикл лекцій, присвячених японській літературі. Всі ці роки Ясунарі Кавабата займався улюбленою справою. З'являлися нові романи, повісті, оповідання, есе ...  Поетичність, вміння бачити красу, цінність кожної хвилини життя, яскраві описи природи - відмінні риси всіх творів Ясунарі Кавабати.
Творчість письменника, яка отримала широке визнання і популярність у всьому світі, відзначено безліччю престижних нагород:
1937 - Премія урядової Консультативної ради з літератури за повість «Країна снігу».
1944 – Премія імені японського письменника Кікуті Кан за «Місце народження», «Захід» і ін. твори.
1952 -  Літературна премія Японської академії мистецтв за повість «Тисяча журавлів».
1954 - Премія Номи за роман «Стугін гори». Присуджується щорічно з 1941 року відповідно до заповіту Сейдзі Номи , засновника видавничого дому «Коданся».
1959 - Нагороджений «Франкфуртською медаллю» імені Гете.
1960 -  Ясунарі Кавабата отримав французький офіцерський орден «Мистецтва і літератури», премію Франції «За кращу іноземну книгу».
1961 - Орден «Культури від японського уряду».
1962 - Приз газети «Майніті» за повість «Сплячі красуні».
1968 - Ясунарі Кавабата першим із японських письменників отримав Нобелівську премію з літератури  за «письменницьку майстерність, яка з великим почуттям виражає суть японського мислення». Нобелівській комітет відзначив повісті «Країна снігу», «Тисяча журавлів» та роман «Давня столиця».

Цікаві штрихи до літературного портрета письменника

В 1914 році Ясунарі Кавабата починає писати автобіографічну розповідь, яка публікується в 1925 році під назвою «Щоденник шістнадцятирічного» - описуються чотирнадцять днів 1914 року. Твір передав ширі й безпосередні почуття юнака, на очах якого відбулося стільки трагедій.

 «Повість про Гендзі» - один із найвидатніших творів японської класичної літератури, написаний в епоху Хейан - улюблена книжка Ясунарі Кавабати упродовж всього життя. Авторство роману приписується пані при дворі імператриці Сесі, письменниці і поетесі Мурасакі Сікібу.

«Танцівниця з Ідзу» створена у традиціях класичної японської літератури. Це перший значний твір Ясурі Кавабати, в якому виявилися характерні риси стилю митця - задушевність, м’якість, спокійність.

Ясунарі Кавабата вважав найкращим своїм твором книгу «Мейдзін» («Майстер го») - повість, яка написана на основі репортажів про перебіг прощальної гри Хон'імбо Сюсая. Знаменита гра відбулася у 1938 році.

У 1955 році письменнику присвоєно звання «людина-скарб» за його внесок в збереження традиційного японського настрою в своїх творах.

«Принцип нарощування» був одним з основних прийомів в роботі Ясунарі Кавабати. Багато своїх «довгих» творів він писав саме таким чином. Повість «Країна снігу», наприклад, створювалася протягом більше десяти років: перший варіант з'явився в 1937 році під назвою «Дзеркало вечірнього пейзажу», а остаточний, перероблений текст в 1947 році.

Найвідоміше есе Ясунарі Кавабати - мова при врученні Нобелівської премії - «Красою Японії народжений». Слово «краса» - чи не найбільш часто вживане в словнику письменника. Краса в творчості письменника міцно з'єднана з любов'ю до всього сущого.

Природа у творах Ясунарі Кавабати посіла особливе місце. Життя природи і людини на його думку, поєднані невидимими ланцюгами. Рядки про природу - це своєрідне тло, на якому взаємодіяли герої, проте нерідко природа набувала і самостійного значення, ставши одним із образів твору. Письменник закликав вчитись у природи, проникати у її нерозгадані таємниці, він бачив у спілкуванні з нею шлях до морального та естетичного вдосконалення людини.

Літературна премія імені Ясунарі Кавабати - літературна премія Японії, заснована видавництвом «Синтеся» в пам'ять про класика сучасної японської літератури Ясунарі Кавабати, який вважається неперевершеним майстром малої форми. У цьому сенсі зразком при ухваленні рішення про вибір переможця вважаються «Розповіді на долоні» Кавабати. Премія присуджується щорічно з 1974 року.

23 березня 1992 року був відкритий астероїд головного поясу, якому було присвоєно ім'я - Кавабата





Найвідоміші твори


Кавабата, Ясунари. Избранные произведения : сборник / пер. с япон. ; сост. Б. Раскина ; послесл. Н. Федоренко. - Москва : Радуга, 1986. - 592 с.
До книги увійшли найвідоміші твори Ясунарі Кавабати, що представляють автора як дивного майстра, який зумів висловити таємну суть японської душі: роман «Стугін гори» і «Давня столиця», оповідання «Танцівниця з Ідзу», повість «Озеро».





Кавабата, Ясунари. Избраные произведения / пер. с япон. В. Марковой, В. Гривнина, З. Рахима, А. Мещерякова. - СПБ. : Гиперион, 2002. - 638 с. - (Японская классическая библиотека. ХХ век).
До книги увійшли вже відомі твори письменника:  роман «Стугін гори», оповідання «Танцівниця з Ідзу» і «Країна снігу». Збірник коротких оповідань - «Розповіді на долоні».  Талант Ясунарі Кавабати блискуче проявився саме в цих коротких історіях, які він писав усе своє життя. Перше оповідання «Масло» було опубліковано в 1921 році, а останнє «Сніг» в 1964 році. Всього налічується близько 128 оповідань.


Кавабата, Ясунарі. Країна снігу : оповідання й повісті / пер. з япон. Іван Дзюба. - Київ : Дніпро, 1976. - 224 с.
«Країна снігу» - у основі сюжету історія стосунків токійця Сімамури, людини без певного заняття, і провінційної гейші Комако на тлі суворої природи західної Японії.








«У небі над далекими горами дотлівали останні відблиски заграви, і тому в краєвиді за вікном ще вгадувалися обриси безбарвних уже предметів. Куди не глянь, усе буденні, одноманітні поля і гори. Лише в душі Сімамури відбувалося щось незвичайне: бурхливим потоком пропливали невиразні почуття. Ясна річ, то все через відбите у шибці обличчя Йоко. Оскільки крізь нього не проступало нічого знадвору, а мимо без упину проносився вечірній краєвид, воно здавалося прозорим. Але, розгубившись у здогадах, чи то обличчя пробігає поверх вечірнього краєвиду, чи навпаки — краєвид по обличчю, Сімамура не мав часу переконатися, що ж відбувається насправді».

Кавабата, Ясунарі. Країна снігу : оповідання й повісті / пер. с япон. та передмова І. П. Дзюби ; худож.-оформлювач Б. П. Бублик. - Харків : Фоліо, 2008. - 251 с.- (Бібліотека японської літератури).
Письменник сам визначав для себе шлях у житті та літературі і завжди слідував йому. Звідси - неповторна естетика творів Ясунарі Кавабати, зображення Японії та японців крізь призму вічних тем – життя і смерті, кохання і розлуки, радощів та смутку. До збірки увійшли оповідання «Танцівниця з Ідзу», яке стало першим літературним успіхом письменника, та повісті «Країна снігу» і «Тисяча журавлів», які належать до найвідоміших творів Ясунарі Кавабати та неодноразово відмічалися літературними преміями та нагородами.



 «Танцівниця з Ідзу» - ліричне оповідання про перше кохання:

«Мені було двадцять. У форменому кашкеті учня середньої школи вищого ступеня, в кімоно з темно-синьої касурі, в хакама, з ранцем за плечима ось уже четвертий день я сам подорожував провінцією Ідзу: першу ніч провів на гарячих мінеральних джерелах у Сюдзендзі, дві - в Югасіма, а тепер у високих гета добувся до перевалу Амагі. Милуючись осінньою красою хвилястих гір, дикого пралісу й глибокої ущелини, я поспішав, розтривожений потаємною надією.
Тим часом великими краплями сипнув дощ, і крутою дорогою я побіг угору. А коли, полегшено зітхнувши, спинився перед порогом чайної на північному боці перевалу, то завмер: моє сподівання справдилося — мандрівні артисти відпочивали саме в цій оселі…
Танцівниця на вигляд мала років сімнадцять. Старовинна, не відома мені зачіска напрочуд пасувала до її овального, з урочистим виразом обличчя і робила його ніби ще меншим, ніж було насправді. Здавалося, та дівчина з розкішною зачіскою зійшла з гравюри, навіяної стародавньою повістю…».


Повість «Тисяча журавлів» - ліричний твір, тлом для якого автор обрав чайну церемонію. Чайний обряд - стародавній звичай, доведений японською естетикою до рівня високого мистецтва. Суть його полягає в тому, щоб дати людині змогу подумати над життям, віддатися роздумам, очистити душу від буденних клопотів і суєти. Чайна церемонія покликана служити досягненню гармонійної єдності людини з природою та іншими людьми.


Кавабата, Ясунари. Стон горы : роман, повесть / пер. с япон. В. Гривнина, В. Марковой. - СПБ. : Азбука, 2000. - 352 с.

«Стугін гори», який деякі критики вважають вершиною творчості Ясунарі Кавабати, - це психологічний роман, в якому головний персонаж, старий Сінґо, виступає як носій традиційних японських цінностей у відносинах між людьми і в ставленні до природи. Його буденне життя, розчарованість сімейними негараздами дочки й сина, байдужість до дружини переплітаються з поетичними описами природи, спогадами про минуле й еротичними фантазіями, пов’язаними з тим, що невістка дуже нагадує йому про вродливу покійну сестру дружини, в яку він був закоханий. З роману читач дізнається, з яким пієтетом письменник ставиться до традиційних форм життя, з яким жалем описує ремесла, що поступово відмирають у Кіото. У цьому творі майстерно поєднано витончену традиційну японську естетику з європейським психологізмом.

Кавабата, Ясунарі. Сплячі красуні. Давня столиця. Стугін гори / Ясунарі Кавабата; пер. с япон. І. П, Дзюба, М. С. Федоришина ; худож.-оформлювач О. Д. Кононученко. - Харків : Фоліо, 2016. - 536 с. - (Бібліотека нобелівських лауреатів).
Ще більшою тривогою про збереження традиційних японських цінностей просякнутий роман «Давня столиця». Романтичний сюжет про двох дівчат-близнят - Тіеко й Наеко, - які врешті-решт знаходять одна одну, розгортається на тлі різноманітних свят. Причиною їхнього розлучення було повір’я, згідно з яким народження близнят провіщало в сім’ї лихо. Крім людей, одним з центральних персонажів роману є саме місто Кіото з його святами, храмами, парками, гірськими краєвидами, гейшами та ремеслами. Це - своєрідний гімн давній столиці Японії, яка все ще зберігає свою історичну неповторність.



Екранізація творів


Танцівниця з Ідзу: Там, де розпускаються квіти любові
Жанр - драма, мелодрама
Режисер - Хейноске Госе
Рік - 1933
Японія, початок XX століття. У фільмі показана історія любові студента Мідзухари і юної танцівниці Каору з трупи бродячих акторів, які  мандрують  дорогами країни в пошуках заробітку.





Жанр - драма, комедія
Режисер - Хіросі Симідзу
Рік - 1936
Водій автобуса, прозваний «паном Спасибі» за те, що він дякує тим, хто зустрічається йому в дорозі, він сама ввічливість.






Жанр - драма
Режисер - Сіро Тойода
Рік - 1957
Дія відбувається в 1930-і роки. Художник Симамура їде в «країну снігу», місцевість на півночі Японії, щоб побачитися з місцевою красунею по імені Комако. По дорозі, в поїзді його супутницею була ще одна красуня, Еко, яка вийде на тій же станції. Вона супроводжувала хворого молодого чоловіка. Цим чоловіком, як згодом дізнається Симамура, є Юкіо, син вчительки танців, з яким заручена Комако, жінка заради якої він сюди приїхав. А Еко є прийомною дочкою вчительки танців.

Жанр - драма, мелодрама
Режисер - Кацумі Нісікава
 Рік - 1974
Подорожуючи дорогами країни, студент Мідзухара одного разу зустрів акторів і пішов разом з ними не просто з цікавості. Йому сподобалася юна танцівниця Каору.









Сторінками видань про творчий і життєвий шлях письменника


Ясунарі Кавабата (1899 - 1972) // Шкляр Л. Э, Шпиталь А. Г. Під знаком Нобеля. Лауреати Нобелівської премії з літератури 1901 - 2006. - Київ, 2006. - С. 252 - 253.
Як перший японський письменник, що здобув Нобелівську премію, Кавабата в своїй промові сказав: «Все своє життя я прагнув до прекрасного і буду прагнути до самої смерті».








***

  • Григорьева Т. Встреча чувств // Кавабата, Ясунари. Стон горы : роман, повесть. - СПБ., 2000. - С. 330 - 347.
  • Дзюба І. Ясунарі Кавабата // Ясунарі Кавабата. Країна снігу. - Київ, 1976. - С. 220 - 223.
  • Дзюба І. Прекрасної Японії син // Ясунарі Кавабата. Країна снігу. - Харків, 2008. - С. 3 - 8.
  • Кавабата Ясунари (11 июня 1899 - 16 апреля 1972) // Лауреаты Нобелевской премии : энциклопедия А - Л / пер. с англ. - Москва, 1992 - С. 489 - 491.
  • Конєва Т. М. Тривожні акорди чайної церемонії : начерки до вивчення творчості Ясунарі Кавабати, зокрема його повісті «Тисяча журавлів» // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 1999. - № 10. - С. 38 - 40.
  • Мещеряков А. Кавабата Ясунари (1899 - 1972) : жизнь и смерть с видом на Фудзияму // Кавабата, Ясунари. Избранные произведения. - СПб., 2002. - С. 3 - 10.
  • Федоренко Н. Послесловие : [Ясунари Кавабата (1899 - 1972)] //Кавабата, Ясунари. Избранные произведения / пер. с япон. - Москва, 1986. - С. 573 - 591.
  • Ялтанець Т. Л. Хризантеми розквітлі : сценарій вечора японської літератури, присвячений творчості Ясунарі Кавабати // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 2000. - № 1. - С. 50 - 53.
  • Я. Кавабата - класик сучасної японської літератури // Давиденко Г. Й. Історія зарубіжної літератури ХХ століття / Давиденко Г. Й., Стрельчук Г. М., Гричаник Н. І. - Київ, 2009. - С. 227 - 230.