Велика Хотинська битва 1621 року в літератури, філателії та нумізматиці: до 405-річчя знаменної події

 

«На політичному полі старої Європи на початку XVIІ століття було чимало гравців. Деякі об’єднувалися між собою, щоб захопити пів світу. Інші ж боролися за те, щоб просто залишитися на мапі…» (Є. Буйновська, Д. Позняков, І. Криворук «Chocim: коротка історія тривалої битви»)

 

1621 рік…  У вересні — на початку жовтня відбулася знаменита битва біля стін стародавньої Хотинської фортеці, побудованої на мальовничому правому березі Дністра. Завершальна частина Хотинської війни 1621 року, протистояння султанської Османської імперії та Речі Посполитої, закінчилась перемогою об'єднаних сил Речі Посполитої та запорозьких козаків на чолі з гетьманом Петром Конашевичем- Сагайдачним. Турецький султан Осман II був змушений припинити війну та підписати Хотинський мирний договір. Події  минулих століть і досі привертають увагу…

 

Битва під Хотином (худ. Юзеф Брандт, 1867 р.)

Роботу над картиною «Битва під Хотином» польський художник-реаліст Юзеф Брандт почав у 1865 році під впливом твору Вацлава Потоцького «Хотинська війна». З лівого боку картини зображено гетьмана Яна Кароля Ходкевича, командувача військ Речі Посполитої у битві, а з правого — бій польської кінноти з турецькою. Картина була представлена на Всесвітній виставці в Парижі. Зараз твір знаходиться в колекції Національного музею у Варшаві.

 

Петро Сас, Ґенуте Кіркене «Хотинська битва 1621 — битва за Центральну Європу»

Петро Михайлович Сас (1955) — український історик, доктор історичних наук, провідний вчений відділу історії НАН України, спеціалізується на дослідженнях історії України XVI—XVIII століть, заслужений діяч науки і техніки України. Лавреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Ґенуте Кіркене — відома литовська історикиня, докторка гуманітарних наук. У 2022 році її визнали найкращим викладачем історичного факультету Вільнюського університету, за що вона отримала престижну премію ректора. Ґенуте Кіркене є співавторкою масштабних історичних книг-альбомів, що вийшли в київському видавництві «Балтія-Друк» і присвячені спільній спадщині України та Литви: «Хотинська битва 1621 — битва за Центральну Європу, «Князі Радзивіли», «Князі Олельковичі-Слуцькі».

 

Сас П. Хотинська битва 1621 — битва за Центральну Європу / Петро Сас, Ґенуте Кіркене ; передм. Петра Саса ; післямова Альфредоса Бумблаускуса. — Київ : Балтія-Друк, 2011. — 216 с. : іл.

Що спричинило Хотинську війну 1621 року? Наскільки великі були за численністю війська противників і які тактичні принципи вони сповідували? Як виживали і від чого гинули рядові солдати Хотинської війни? Відповіді на ці та інші запитання можна знайти у першій частині цієї книжки.

В другій частині книги розповідається про життєвий шлях двох чільних полководців Хотинської битви — гетьмана ПетраКонашевича-Сагайдачного, а також литовського гетьмана Яна Кароля Ходкевича.

Гетьман війська Запорозького Петро Конашевич-Сагайдачний постійно перебував у гущі найважливіших для України подій перших десятиліть XVII століття. До його думки прислухалися, на нього зважали не лише його друзі, але й вороги. Мудрий полководець, тактик і стратег, блискучий політик і дипломат.

Слава і доблесть роду Яна Кароля Ходкевича з самого дитинства прокладала йому шлях до високого становища. Його виховували в найкращих лицарських традиціях. Ян Кароль успадкував багато батьківських якостей: був наполегливий, гострий на язик, красномовний, легкий у спілкуванні, мав розвинену інтуїцію та перевершував ровесників своєю мудрістю та розумовими здібностями.

Битва двох могутніх держав, двох цивілізацій для Яна Кароля Ходкевича  та Петра Конашевича-Сагайдачного стала останньою…

 

Єлизавета Буйновська, Денис Позняков, Інна Криворук «Chocim: коротка історія тривалої битви»

Видання присвячене 30-й річниці Незалежності України, здійснене за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України та Українського інституту книги.

У XVII столітті сталося наймасштабніше військове зіткнення в Європі — Хотинська війна 1621 року та її фінал — битва об'єднаних сил шляхетського та козацького військ Речі Посполитої проти османсько-кримського-волоського війська під Хотином. Ця подія стала непересічною в українській історії. Незаперечне її значення як для буковинського краю, так і для всієї Європи.

 

Буйновська Є.  Chocim : коротка історія тривалої битви : артбук до 400-річчя Хотинської битви / Єлизавета Буйновська, Денис Позняков, Інна Криворук ; наук. консультант канд. істор. наук Федорук А. В ; худож.-оформ. Анна Андрєєва. — Чернівці : Букрем, 2021. — 96 с. : іл.

В артбуці «Chocim: коротка історія тривалої битви» вміщено інформацію про битву в контексті європейської історії: історичні свідчення, архівні документи, репродукції відомих українців та світових художників, фотоматеріали. Хотинську битву висвітлено не як локальну подію. Вона зачепила найбільші країни того часу. Простота викладу зробить видання доступним для всякого читача.

 

Ярослав Затилюк, Олексій Савченко, Максим Яременко «Хотинська війна 1621 р. Козацька звитяга, османські амбіції та європейське майбутнє»

Унікальне науково-популярне видання вийшло у видавництві «Кліо» в межах конкурсу культурно-мистецьких проєктів Українського інституту книги 2024 року. Автори — науковці Національного музею історії України Ярослав Затилюк, Максим Яременко та Олексій Савченко, макет та художнє оформлення виконав Юрій Єжель.

Основою для книжки стали матеріаливиставки до 400-річчя Хотинської битви — «Хотинська війна 1621 року і доля Центрально-Східної Європи», яка проходила в Національному музеї історії України з 5 листопада 2021 до весни 2022 року. В експозиції були представлені не лише експонати з колекції Національного музею історії України. Унікальні предмети надали Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського та Центральний державний історичний архів України у місті Києві, Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського, Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав». Національна бібліотека Швеції та Бібліотека Музею палацу Топкапи у Стамбулі представили для виставки репродукції унікальних матеріалів. А герої 400-літньої давнини ожили у художніх реконструкціях Сергія Шаменкова, виконаних на основі досліджень артефактів епохи та візуальних і писемних джерел першої половини XVII століття.

 

Затилюк Я. Хотинська війна 1621 р. Козацька звитяга, османські амбіції та європейське майбутнє / Ярослав Затилюк, Олексій Савченко, Максим Яременко  ; худож. оформ. Юрій Єжель. — Київ : КЛІО, 2024. — 128 с. : іл.

У виданні описано перебіг військової баталії під Хотином 1621 року, її вплив на тогочасну Європу. Також представлені мілітарні й політичні традиції всіх учасників тих подій: українських козаків, литовських, польських, османських і татарських вояків. Завдяки виданню можна дізнатися, як інтерпретували битву її сучасники та як її представляли козацькі літописці.

Ключовою особливістю цього видання є публікація зображень унікальних артефактів з колекцій провідних українських музеїв та архівів, а також документів і графіки з аналогічних установ Швеції, Польщі та Туреччини. Крім того, у книзі вперше публікуються роботи провідних реконструкторів козацького одягу та озброєння початку XVII століття.

Для усіх, хто цікавиться козацькою звитягою, воєнною історією та загалом історією України і Європи раннього нового часу.

 

Юрій Сорока «Хотин»

Юрій Володимирович Сорока (1973) — український письменник. Автор понад 20 книг, серед яких: історичні романи «Хотин» (2007, 2011), «Іван Богун» (2010), детективний роман «Арахнофобія» (2010), історично-пригодницький роман «Іменем сонця. Куля для вовкулаки» (2019), науково-фантастичний роман «Легіон Хронос» (2017), науково-популярні твори: «Походи Богдана Хмельницького» (2011), «Чорна Рада» (2012), «Безгетьмання та останній гетьман України» (2012), «Битва при Синіх водах» (2010), «Бій під Крутами» (2011), «Куля для вовкулаки» (2018).

 

Сорока Ю. В. Хотин : роман / Юрій Сорока. — Київ : Гетьман, 2013. — 476 с.

Рік 1621 від Різдва Христового. Османська імперія вже пережила пік своєї могутності, однак усе агресивно позирає на захід, намагаючись поширити свій вплив на Річ Посполиту. Цього разу на шляху армії султана Османа ІІ опинилася Україна.

«З пагорбів перед табором Османа ІІ вдарили гармати… За мить, наче прокинувшись від сну, озвалася козацька, а потім польська армати. Кілька десятків гармашів забігали, намагаючись максимально ефективно використати лічені хвилини, коли ворог уже в межах досяжності гармат… Турки йшли одним великим фронтом, наближаючись одночасно до польського і козацького таборів. Сераскери шикували лави піхотинців у рівні ряди, готуючись дати залп із ручної зброї і малої армати. У проміжках між піхотними бюлюками в небо здіймався густий ліс списів ворожої кінноти. На Сагайдачного через лінзи труби дивилися тисячі перекошених від люті й жаху облич, з десятків тисяч горлянок виривався крик, що перетворювався на глухий стогін, подібний далекому виверженню вулкана. Ще мить — і заколотиться смертельна карусель…».

У центрі подій роману «Хотин» троє запорозьких козаків: Микита Непейпиво, Максим Горбонос і Андрій Кульбаба, які в складі об’єднаного козацько-польського війська протистоять експансії войовничого Сходу, а також чарівна пані Юстися. На сторінках роману читача очікує дим бойовищ, непохитна воля, міцна дружба і романтичне кохання.

 

Валентина Цайтлер «Забуті гріхи»

«Забуті гріхи» — другий історичний роман литовської письменниці й дипломата Валентини Цайтлер, який на її батьківщині швидко став бестселером. Написання роману надихнуло науково-популярне видання «Хотинська битва 1621. Битва за центральну Європу», що вийшло друком у провідному київському видавництві «Балтія-Друк».

Книжка переносить читачів у першу половину XVII століття — часи розквіту Речі Посполитої, спільної держави поляків, литовців. українців і білорусів. Саму тоді завдяки героїзму наших предків, проявленому у Хотинській війні 1621 року, зокрема вирішальній ролі українського козацтва у перемозі біля Хотина, було покладено край подальшому просуванню військ османської імперії углиб Європи.

 

Цайтлер В. Забуті гріхи : роман / Валентина Цайтлер ; пер. з лит. Володислава Журби. — Київ : Балтія-Друк, 2014. — 216 с.

Авторка описує сповнене драматизму життя Станіслава Жолкевського (1547—1620), галицького шляхтича і польського коронного гетьмана, буття і діяльність якого були пов’язані з Україною, і його дружини Реґіни на тлі історичних колізій, проводячи ідею, що кожна велична перемога сплачена людським життям і зруйнованими людськими долями. 

«Восени 1620 року життя Реґіни раптово розділилося на дві частини — до Цецори та після неї. У минулому зосталися щасливі й безтурботні дні, теперішнє лякало, а майбутнє непокоїло. Турки и татари, розбивши військо Жолкевського, спустошили Поділля та околиці Львова й Перемишля. Хто міг захистити маєтки, жінок і дітей од загарбників… страх і невідомість, неначе тяжкий камінь, лежали на людських серцях.. Ніхто не знав, що їх жде завтра…

Чоловікові Станіславу Реґіна була вдячна за безцінну підтримку й доволі дивну любов. Вони познайомилися тоді, коли очі молоденької дівчини, сповнені турботи, непевності в завтрашньому дні й навіть безнадії, волали про допомогу та заступництво. Станіслава вабила загадкова душа Реґіни, йому хотілося, щоб ця гарненька шляхтянка почувалася в безпеці за його міцними плечима…. Вони були щасливи й після багатьох літ, проведених разом…

Трохи несподівано в Реґіниному житті з’явився Жигмонт — милий, дещо закритий і стриманий мужчина. Він своєю зовнішністю нагадував Станіслава…  Вольмар також якось дивно ввійшов у життя Реґіни. Він заворожував своєю спонтанністю, якої так бракувало Станіславу та Жигмонтові…

Вечорами, перебуваючи на самоті… Реґіна, залежно від настрою, думками линула до одного з них — Станіслава, Жигмонта чи Вольмара. І, відчувши лагідне тепло й своєрідне щастя, вона спокійно засипала. Тоді всі вони зливалися в одного ідеального чоловіка — відданого й люблячого, він ніжно дивився на Реґіну й був ладен захистити її од усіх бід і розчарувань та виконати будь-які - хай навіть найбезглуздіші! - її бажання чи примхи…».

Повноцінним персонажем постає у творі й палац Жолкевських, німий свідок тих подій, що і досі стоїть у місті Жовкві на Львівщині. Особливу увагу в романі приділено й українським історичним постатям, зокрема гетьманові Петру Сагайдачному і Якову Бородавці.

Роман написано живою колоритною мовою, він читається на одному диханні.

 

Поштовий блок «400-річчя Хотинської битви»

Дата введення в обіг — 2 вересня 2021 року

Дизайн — Ярослав Очендзана (Польща)

Спільний випуск Україна—Польща—Литва.  Художнє оформлення блоку виконано талановитим польським дизайнером Ярославом Очендзаном. На поштовому блоці зображено фрагмент репродукції картини польського художника Юзефа Брандта «Битва під Хотином» (1867).

 

Ювілейна монета «Хотинська битва»

Ювілейна монета номіналом 5 гривень, випущена Національним банком України, присвячена 400-річчю Хотинської битви 1621 року.

Дата введення в обіг — 29 жовтня 2021 року

Автори — художник Кузьмін Олександр; скульптори: Іваненко Святослав, Атаманчук Володимир

Серія — «Герої козацької доби»

На аверсі в центрі монети розташована композиція облоги під час Хотинської битви, де ліворуч розміщена фортеця, праворуч від якої війська захисників, навколо яких розміщені клуби диму. Угорі за річкою та праворуч від фортеці карбований стилізований табір супротивників. На реверсі монети зображено гетьмана Петра Сагайдачного (на передньому плані). На другому плані розміщені постаті воїнів, ліворуч від яких на дзеркальному тлі розміщено написи: «ХОТИНСЬКА БИТВА», «1621 РІК».

Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читального залу.