Замок Любарта в історії дипломатії Європейських держав XV століття

У 2029 році виповнюється 600 років із часу з’їзду монархів держав Європи, який відбувався у місті Луцьку за ініціативою великого князя литовського Вітовта. Враховуючи важливе значення цієї знакової події в історії європейської дипломатії, Верховна Рада України 13 травня 2025 року прийняла Постанову «Про відзначення 600-річчя з’їзду монархів держав Європи у Луцьку».

Перша згадка про стародавній Луцьк на Волині датується ХІ століттям. Спочатку місто оточували міцні дерев’яні укріплення, завдяки яким вдавалося стримувати ворожі напади. Змінювалися століття і 1340 року, за часів великого князя Любарта- Дмитра з династії Гедиміновичів, Луцьк стає столицею Галицько-Волинського князівства. Цього ж року розпочалося будівництво мурованого замку на місці дерев’яного укріплення, зруйнованого в 1261 році за наказом монгольського хана Бурундая.

 

Луцьк. Замок Любарта

 

Луцьк. Замок Любарта

Мальовничий невисокий пагорб прикрашає твердиня з високими вежами та мурами, увінчаними зубцями-мерлонами. Луцький замок має ще назву Верхній, або Любарта. Він спроектований у формі неправильного трикутника з випуклими сторонами, що відповідає рельєфу місцевості. З боку поля замок був колись захищений глибоким ровом, який наповнювався річковою водою. Вражають величними розмірами три замкові вежі: В’їзна, Стирова та Владича. У XV столітті великим князем литовським Вітовтом проведена модернізація замку у зв’язку з поширенням вогнепальної зброї. 

Кілька століть у стінах замку вирувало життя та вирішувалася доля всього краю. У січні 1429 року замок Любарта став містом безпрецедентної на той час зустрічі монархів найбільших європейських держав. До Луцька прибули: майбутній імператор король римський, чеський, угорський Сигізмунд I Люксембург з дружиною Барбарою, король данський і шведський Ерік VII, король польський  Владислав II Ягайло, командор Тевтонського ордену Гердхард фон Балґі, магістр Лівонського ордену Ціссе фон дем Рутенберг зі своїми лицарями, московський князь Василь II Темний, татарські хани Перекопської, Донської, Волзької орд, повноважні представники інших держав. Луцьк прийняв 15 тисяч чоловік, що перевищувало населення міста в кілька разів.

 

Вітовт Великий на конгресі в Луцьку ( художник Йонас Мацкявічус,  1934 р.)

 

Під час дипломатичної зустрічі вирішувалися найважливіші проблеми політичного, економічного, військового та релігійного життя Європи. Планувалося також проголосити Велике князівство Литовське королівством, а князя Вітовта увінчати короною. Коронація так і не відбулася. Перший з'їзд європейських монархів став значною подією в історії середньовічної дипломатії, але через суперечки між головними його учасниками не мав помітних наслідків у політичному житті тогочасної Центрально-Східної Європи.

Найдавнішій в Україні величний архітектурний комплекс Луцького Верхнього замку став символом міста та перлиною історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», заснованого у 1985 році з метою збереження історичних пам'яток, які зберігають ще багато цікавих історій з тих далеких часів Середньовіччя.

 

Цікаві факти

2014 року у луцькому видавництві «Ініціал» побачила світ надрукована шрифтом Брайля поема волинського письменника Віктора Гребенюка «Європа. Луцьк.1429-й» — перший художній твір про з’їзд європейських монархів у Луцьку 1429 року. Ілюстрації Елеонори Сабової-Дишко, післямова Петра Коробчука, науковий редактор Петро Троневич.

В 1878 році батька Лесі Українки, Петра Антоновича Косача, було переведено до Луцька на посаду голови Луцько-Дубенського з’їзду мирових посередників. Навесні 1879 року сюди переїхала і вся родина Косачів, де оселилась у будинку по вулиці Кафедральній поруч з костьолом Петра і Павла недалеко від замку Любарта. Леся й Михайло подружилися з старшою дочкою батькового приятеля по університету нотаріуса Михайла Андрійовича Биковського Марією та з її молодшою сестрою Оленою. Літньої пори місцем розваг дітей найчастіше ставав старий Луцький замок, оповитий легендами і таємницями. Пізніше цей епізод Леся Українка згадає в поезії «Віче».

Банкнота України номіналом 200-гривень традиційно містить на аверсі графічний портрет Лесі Українки — видатної української письменниці, перекладачки та культурної діячки; а на реверсі — В'їзну вежу Луцького замку. Ескіз всіх гривневих купюр — це творча праця українських майстрів пензля. Художник-дизайнер Борис Максимов займався орнаментами, геральдикою, розробкою шрифтів і вибором колірної гами гривень. Художник-графік Василь Лопата створив зображення видатних осіб та малюнки споруд і пейзажів.

2012-й рік запам'ятався книголюбам появою унікальної антології поезій «Луцький замок у мистецькому просторі України». За упорядкування такої збірки взялися Майя Хмелюк та Віра Кумановська. Вони довели, що Луцький замок Любарта не лише пам'ятка архітектури XIV століття, а й цікавий поетичний образ, створений письменниками ХІХ—ХХ століть. До збірки увійшли вірші відомих та малознаних митців, у яких замок оживає завдяки використанню оригінальних метафор, епітетів, порівнянь. Видання ілюстроване зображеннями Луцького замку.

 

Малий Аркуш «7 чудес України: замки, фортеці, палаци»

29 листопада 2012 року в Україні було введено в обіг сім нових поштових марок, які увійшли в малий аркуш під назвою «7 чудес України: замки, фортеці, палаци» — «Аккерманська фортеця», «Воронцовський палац», «Митрополичий палац», «Хотинська фортеця», «Луцький Верхній замок», «Кам’янець-Подільська фортеця», «Палац у Качанівці». Розробку концепції та ескізу малого аркуша здійснила відома українська художниця Марія Гейко, дизайн штемпеля — Світлана Бондар. Надруковано на ДП «Поліграфічний комбінат „Україна“ по виготовленню цінних паперів».

 

 

Ювілейна монета «925 років м. Луцьку»

Дата введення в обіг — 28 липня 2010 року.

Автори — художники: Володимир Атаманчук (аверс); Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук (реверс); скульптор — Володимир Атаманчук.

Серія — «Стародавні міста України»

Ювілейна монета «925 років м. Луцьку» номіналом 5 гривень випущена Національним банком України. Присвячена одному з найдавніших міст України, згадку про яке знаходимо під 1085 роком в Іпатіївському літописі. Місто прикрашає визначна архітектурна пам'ятка Волині — мурований Верхній замок, закладений останнім галицько-волинським князем Любартом у XIV столітті. На аверсі монети зображено візитну картку міста — В'їзну вежу замку. На реверсі монети зображено панораму міста з висоти В'їзної вежі замку.

***

Троневич П. Луцький замок в історії України / Петро Троневич. — Луцьк : ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2007. — 200 с.

У монографії на основі аналізу результатів досліджень останніх років та використання широкої бази документальних джерел по новому висвітлюється історія Замку Любарта в місті Луцьку. Досліджуються періоди будівництва, реконструкцій, добудов та реставрації, в результаті яких він набув сучасного вигляду. Поряд з цим основна увага приділяється розкриттю функціональної структури Замку, який, поза оборонною функцією, будучи резиденцією органів державної та регіональної влади Волині, мав риси політичної і духовної столиці, адміністративно- господарського і судового центру краю.

 

Михайловський В. Наші Королі  — Reges Nostri. Володарі та династії в історії України (1340—1795). — Київ : Темпора, 2023. — 436 с., іл.

Король в українській історії — це не чужий володар. Сприйняття короля як свого в нашій історичній традиції пов’язане передусім із Данилом Романовичем та його коронацією в середині XIII століття. Однак наші предки від середини XIV століття і аж до кінця XVIII також жили під владою королів. Здебільшого польських, меншою мірою угорських, але ці королі були володарями наших пращурів у ті часи, коли держави, до складу яких належали українські землі, не були національними.

У цій книжці йдеться про королів та династії від 1340-х і до 1790-х років, підданими яких були наші предки. У першій частині розказано про королів із династії П’ястів, Анжу та Яґеллонів. Друга частина висвітлює історії виборних королів, яких шляхта обирала на елекційних сеймах у Речі Посполитій. У вісімнадцяти нарисах представлено біографії монархів та історії династій у контексті нашої історії.

 

Україна : литовська доба 1320—1569 / автори : Борис Черкас, Сергій Климовський, Леонтій Войтович, Дмитро Ващук, Андрій Блануца. — 2-гє вид.  доп. і перероб. — Київ : Балтія-Друк, 2016. — 176 с.

Нові факти і документи з історії України періоду литовської доби на сторінках науково-популярного видання «Україна: литовська доба 1320-1569». Екскурс в історію балто-слов’янських відносин, пов’язаних спільним минулим трьох народів - білоруського, литовського і українського. Перше видання, що побачило світ 12 років тому, стало культурним проривом і отримало високі рейтинги книжкових конкурсів.

 

Липа К. Під захистом мурів : з історії української фортифікації Х — XVІІ ст. —   Київ : Наш час, 2008. — 184 с. — (Серія «Невідома Україна»).

Оборонна архітектура — це не просто потужні мури, високі вежі та мальовничі замки. Це — дзеркало життя мільйонів людей протягом століть. У цьому дзеркалі відбились політичні інтриги, технологічні новинки, побутові звички, та, звичайно ж, героїчні діяння тогочасних мешканців фортець та замків. Фортифікаційні споруди — це кам’яний літопис, який розповість чимало захоплюючих історій тому, хто забажає його прочитати.

 

Шедеври архітектури України / авт.-упоряд. Л. В. Прибега (Лучанський). —   Київ : Мистецтво, 2016. — 224 с., іл.

У виданні репрезентовано понад 130 визначних творів архітектури, пам’яткових ансамблів і комплексів, зведених на землях України в різні часи її багатовікової історії. Стислі нариси й візуальна інформація про архітектурні релікти висвітлюють історію архітектурно-будівельної діяльності на українських теренах, засвідчують талант і творчу вдачу будівничих, слугують автентичним підґрунтям для пізнання глибинного коріння культурних традицій українського народу.

***

• Бондаренко Р. І. Луцький історико-культурний заповідник  // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Ін-т історії України НАН України. — Київ : Наук. думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 314—316.

• Лесик О. В. Замки та монастирі України. — Львів : Світ, 1993. — С. 18—19.

• Луцький (Любартів) замок // Шаров І. 100 визначних місць України / Ігор Шаров. — Київ : Преса України, 2003. — С. 208—211.

• Русина О. В. Луцький з’їзд монархів 1429 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Ін-т історії України НАН України. — Київ : Наук. думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 314.

• Третяк А. Квітуча Україна / Анна Третяк. — Київ : АВІАЗ, 2021. — С. 28—31.

• Удовік С. Україна. Історія великої держави / Сергій Удовік. — Київ : ОСНОВА-ПРИНТ-ПЛЮС, 2021. —146 с. : іл.

• Шиманська А.  501 факт, який треба знати з… історії УкраїнАпостаи / Анна Шиманська, Андрій Шиманський. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2023. — С. 51.

Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читального залу.