Реформатор оперного мистецтва в епоху музичного класицизму: 310 років від дня народження Крістофа Ґлюка

 

 

«Простота, правда і природність – три великих принципи прекрасного у всіх творах мистецтва» (К. В. фон Ґлюк)

 

Крістоф Віллібальд фон Ґлюк, найвидатніший представник віденської класичної школи, увійшов до історії світового музичного мистецтва як реформатор жанру опери.

Народився майбутній композитор 2 липня 1714 року в Німеччині, в баварському містечку Ерасбасі, в сім’ї лісничого.

Батько сподівався, що син продовжить його справу, але Крістоф обрав долю музиканта. Навчаючись в єзуїтській колегії в чеському місті Комотау, крім основних освітніх предметів, Крістоф із захопленням опановував музичні інструменти: скрипку, віолончель, фортепіано, орган і, маючи хороший голос, співав у церковному хорі.

У 1731 році вступив до Празького університету, на філософський факультет. Вивчав філософію і водночас брав уроки музики у відомого чеського композитора і педагога Богуслава Матея Чорногорського. Разом з мандрівними оркестрами, у складі яких він грав на віолончелі, гастролював по всій Чехії. Саме в тих концертах віолончеліст Крістоф Ґлюк виконав свої перші музичні імпровізації.

У 1735 році він, вже сформований професійний музикант, був запрошений до музично-хорової капели графа Лобковіца у Відні. Через два роки дістав запрошення на посаду придворного музиканта при капелі в Мілані. Перебуваючи в капелі талановитий юнак одержав фундаментальні знання в теорії композиції й вивчив безліч опер найвидатніших майстрів цього жанру.

У 1741 році на сцені театру в Мілані була поставлена перша опера композитора Крістофа Ґлюка – «Артаксеркс» (лібрето П. Метастазіо). Окрилений першим успіхом, композитор-дебютант пише одну за одною опери. На жаль, ці ранні твори Крістофа Ґлюка не збереглися.

Слава молодого композитора Ґлюка шириться Європою. Виступи в Лондоні, Гамбурзі, Дрездені, Копенгаґені, Парижі...

У 1754 році Крістоф Ґлюк був запрошений на посаду придворного композитора у Відні. Різнобічно обдарований музикант, Ґлюк разом з віденським балетмейстером і лібретистом Г. Анджоліні створив для віденської опери кілька хореографічних драм. У цих комічних операх на зразок французьких балетів-пантомим визрівали реалістичні тенденції в тогочасному музичному мистецтві.

5 жовтня 1762 року у Відні була поставлена опера Ґлюка «Орфей» на текст поета Кальцабіджі. Ця опера вважається початком оперно-реформаторської діяльності композитора. Через п’ять років після «Орфея», 16 грудня 1767 року, на віденській сцені відбулася прем’єра опери «Альцест». У передмові до опери Ґлюк викладає основні теоретичні принципи своєї оперної реформи.

Велика міфологічна опера, що переживала тоді найгострішу кризу, знайшла в творчості Ґлюка музичну трагедію, що стверджувала етичні ідеали вірності, обов’язку, готовності до самопожертви, була сповнена величності та сильних пристрастей.

Опери Ґлюка – «Орфей і Еврідіка», «Альцеста», «Паріс і Єлена», «Іфігенія в Авліді», «Арміда», «Звільнений Єрусалим», «Іфігенія в Тавриді», «Ехо і Нарцис» тощо – вершини оперного мистецтва.

У творчому доробку Крістофа Ґлюка – понад 50 опер, 9 балетів, інструментальні твори: зокрема, концерт для флейти, тріо-сонати для дуету скрипок і баса, симфонії, та вокальні твори.

Земний шлях всесвітньо відомого композитора закінчився у Відні 15 листопада 1787 року. Під час похорону виконувався його останній твір – «De profundls» («З безодні волаю...»), написаний для хору і оркестру. Цим свого роду «реквієм» диригував учень Ґлюка, котрого композитор вважав своїм найкращим учнем, – знаменитий Антоніо Сальєрі.

Протягом трьох століть музика Крістофа Вілібальда фон Ґлюка підкорює слухачів силою і виразністю високих пристрастей.

Кращі з опер видатного композитора і у наш час посідають чільне місце в репертуарі оперних театрів світу. Звучить музика Крістофа Ґлюка і на сцені Національного академічного театру опери і балету в Одесі.

 

Література про життя та творчість композитора

 

Белецкий И. Кристоф Виллибальд Глюк 1714-1787 [Текст]: кн. для юношества / И. В. Белецкий; [ред. В. С. Фомин]. – Ленинград : Музыка, 1971. – 102 с.

Ця книга про життя та творчість німецького композитора Крістофа Ґлюка. Автор розповідає про непростий шлях митця до слави реформатора оперного мистецтва – це невгамовна праця та любов до музики. Багато відомих людей у галузі літератури та мистецтва того часу зустрічалися на його життєвому шляху, вони також вплинули на творчий успіх композитора.

 

Рыцарев С. А. Кристоф Виллибальд Глюк [Текст]: [монография] / С. А. Рыцарев; рец.: Климовицкий А. И., Конен В. Дж., Сапонов М. А. ; [ред. А. Злотых]. – Москва : Музыка, 1987. – 182 с.

Книга в яскравій літературній формі розповідає про творчість видатного композитора XVIII століття, реформатора музичного театру К. В. Ґлюка. Досліджується сутність естетики та музичного стилю композитора, а також проблема життя його творчої спадщини у наступні історичні епохи.

 

Соллертинский И. Глюк [Текст] / И. Соллертинский; отв. ред. С. Л. Гинзбург. – Ленинград : Музгиз, 1937. – 44 с.

Відомий музикознавець І. Солертинський в цьому виданні глибоко аналізує творчість німецького композитора К. Ґлюка, він пише : «до реформи Ґлюк розпочав лише після того, як всебічно обдумав її теоретично: цілі були зрозумілі, сили зважені, методи випробувані; у розпорядженні композитора було накопичене десятиліттями, багата та гнучка майстерність, яку можна було поставити на службу новій ідеї». Такий висновок зробив автор книги І. Солертинський та охарактеризував геніального композитора Крістофа Ґлюка – Реформатором оперного мистецтва в епоху класицизму.

 

Вокальні твори композитора

 

Глюк К. Ариетта Хариты [Ноты]: из оперы-балета «Осажденная Цитера»: для сопрано с сопровожд. фп. / Глюк К.; [ред. В. Левитская, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Музгиз, 1952 . – 7 с.

Глюк К. Ария Амура [Ноты]: из оперы «Орфей» / К. Глюк; А. Кампра. Песня мотылька: из оперы «Венецианские празднества»; В. Моцарт. Ария Церлины: из оперы «Дон Жуан»: для голоса с фп. (сопрано) ; [ред. М. Виноградов]. – Москва - Ленинград : Музгиз, 1948. – 15 с. – (Вокально-педагогический репертуар).

Глюк К. Ария Орфея («Потерял я Эвридику») [Ноты]: из оперы «Орфей»: для меццо-сопрано с фп. / К. Глюк; [ред. Л. Шохина, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Гос. муз. изд-во, 1958. – 7 с. – (Концертный репертуар вокалиста).

Глюк К. В. Арии [Ноты]: для муж. голоса сопровожд. фп. / К. В. Глюк; [ред. М. Городецкая, лит. ред. А. Тарасова]. – Москва : Музыка, 1986. – 34 с.

 

Глюк К. В. Арии из опер [Ноты]: для жен. голосов в сопровожд. фп. / К. В. Глюк; [ред. М. Городецкая, лит. ред. А. Тарасова]. – Москва : Музыка, 1987. – 62 с.

Глюк К. В. Орфей и Эвридика [Ноты] : опера в 3 д.: перелож. для пения; либретто Р. Кальцабиджи / К. В. Глюк; фр. текст П. Л. Молина; [ред. В. Золотарев, лит. ред. К. Данько]. – [Москва : Музыка, 1971]. – 244 с.

Глюк К. В. Хоры из опер [Ноты]: в сопровожд. фп. / К. В. Глюк; сост. А. П. Александров; [ред.: В. Бекетова, В. Смирнов, лит. ред. О. Соловьева]. – Москва : Музыка, 1987. – 61 с. – (Хоровые произведения).

Глюк Х. Две арии из оперы «Ифигения в Авлиде»; Ария Армиды из оперы «Армида» [Ноты]: для сопрано в сопровожд. фп. / Х. Глюк; [ред. Н. Полынский, лит. ред. Р. Рапопорт]. – Москва : Музгиз, 1960. – 7 с. – (Концертный репертуар вокалиста).

Глюк Х. В. Ария Париса («Скоро настанут вновь») [Ноты]: из оперы «Парис и Елена»: для высок. голоса с сопровожд. фп. / Х. В. Глюк [ред. С. Разоренов]. – Москва : Гос. муз. изд-во, 1951. – 7 с.

Глюк Х. В. Речитатив и ария Ахилла [Ноты]: из оперы «Ифигения в Авлиде» / Х. В. Глюк; Л. Бетховен. Ария Флорестана: из оперы «Фиделио»: для тенора в сопровожд. фп. ; [ред. Ю. Климов, лит. ред. Л. Чудова]. – Москва : Музыка, 1964. – 13 с. – (Концертный репертуар вокалиста).

 

Твори композитора для музичних інструментів

 

Ґлюк Мелодія з опери «Орфей» [Ноти]: для флейти (скрипки з фортепіано) / Ґлюк. – Київ : Муз. Україна, 1995. – 5. с.

Глюк К. Мелодия [Ноты]: для фп. / К. Глюк; [ред. Н. Копчевский]. – Москва : Музыка, 1982. – 6 с.

Ґлюк К. Мелодія [Ноти]: для скрипки з фортепіано / Ґлюк; [ред. І. М. Хуторянський]. – Київ : Муз. Україна, 1967. – 4. с.

Глюк К. В. Мелодия из оперы «Орфей и Эвридика» [Ноты]: для фп. / К. В. Глюк; [ред. В. Ерохин]. – Москва : Музыка, 1986. – 6 с.

Глюк Х. Гавот [Ноты]: перелож. для фп. И. Брамса / Х. Глюк; [ред. К. Сорокин]. – Москва : Музгиз, 1963. – 6 с. (Популярная библиотека пианиста).

Підготувала Т. М. Шилова, завідувачка відділу мистецтв.