Літературна спадщина українського письменника, дослідника історії Івана Корсака

Кожне варте уваги слово має бути цвяхом прибите до стіни історії (Іван Корсак)

Дякуємо Музею сучасного українського мистецтва Корсаків за переданий у дар нашій бібліотеці унікального зібрання творів українського письменника, дослідника історії Івана Корсака – повне 10-томне видання його літературної спадщини.

Це більше ніж книжки. Це відновлена історична правда про видатних українців, чия діяльність була несправедливо забута або ж привласнена іншими народами.

У своїх творах Іван Корсак повертає Україні її героїв – лікарів, дипломатів, науковців, військових, творців держави.

Співробітники Музею щиро прагнуть, щоб ці історії знайшли живе продовження  – у студентських аудиторіях, бібліотечних залах, шкільних проектах і читацьких клубах. Адже пам’ять — це теж чин. А поширення правди — це форма служіння своєму народові.

Іван Феодосійович Корсак (15 вересня 1946, Заболоття — 7 грудня 2017, Луцьк) – український письменник і журналіст. Почесний громадянин Луцька.

Народився 15 вересня 1946 року у смт. Заболоття Ратнівського району Волинської області. Навчаючись у Заболоттівській середній школі, вперше спробував писати поезію та прозу. Після закінчення школи вступив на агрономічний факультет Української сільськогосподарської академії, де навчався до 1969 року. Одночасно працював на Заболоттівському деревообробному заводі.

Навесні 1966 року почав працювати кореспондентом у ратнівській районній газеті, де опікувався темою сільського господарства. З грудня 1968 року працював у старовижівській газеті «Сільські новини».

У 1973 році вступив на перший курс відділення журналістики Вищої партійної школи при ЦК КПУ. Навчався стаціонарно, співпрацював з українським телебаченням і радіо, готував репортажі. В 1975 році очолив районну газету Камінь-Каширщини «Радянське життя».

У часи Перебудови виступав за демократизацію преси, газета «Радянське життя» стала фактично органом Народного Руху. В 1990 році Корсак став редактором газети Луцької міської ради «Народна трибуна», що виходила в 1990—1995 роках.

Наступницею «Народної трибуни» стала газета «Сім'я і дім», що стала виходити в 1996 році. Корсак був її шефредактором до 2014 року, працював також редактором радіо «Сім'я і дім». «Сім'я і Дім» була першою газетою на Волині, яка виходила у комп'ютерному наборі.

Був депутатом Волинської обласної ради кількох скликань, у п'ятій каденції — головою постійної комісії з питань культури, духовності та ЗМІ. В 2006 році отримав звання почесного громадянина Луцька.

У 2017 році кандидатуру Івана Феодосійовича Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка висунуло на здобуття Шевченківської премії.

Помер 7 грудня 2017 року.

Син Івана Корсака, Віктор Корсак, став одним із засновників Музею сучасного українського мистецтва Корсаків, що відкрився у 2018 році в Луцьку.

Корсак І. Борозна у чужому полі. Вибух у пустелі: романи / Іван Корсак. – Київ : Ярославів Вал, 2022. – 448 с.

Роман Івана Корсака «Борозна у чужому полі» - про істинно легендарну родину – братів Тимошенків. Старшого брата Степана іменують батьком американської прикладної механіки, Володимир – член уряду Рузвельта, Сергій був міністром шляхів уряду УНР, в еміграції, мешкаючи у Луцьку, обирався послом і сенатором польського сейму, а ще він започатковував модерний український стиль в архітектурі – в Грузії і Росії, Україні і Польщі, Чехії і Канаді, Парагваї та Аргентині зводилися будівлі за його проектами; храмів поміж тих будівель доля значна. А ще Сергіїв син Олександр був головним архітектором метро в Вашингтоні, зводив хмарочоси в Нью-Йорку, закладав підвалини Товариство українських інженерів Америки... Шкода, звісно, що славетним цим вченим, інженерам і архітекторам так випало мало свій край розбудовувати, більше натомість Польщу чи Чехію, Вашингтон чи Нью-Йорк... Та склалося вже, як склалося, кожен з них свою борозну прокладав, хай навіть і не на своєму полі. Але ж воно, нивка до нивки, в висліді дасть поле загальнолюдське, вічне.

Роман «Вибух у пустелі» присвячений знаковій українській родині Кістяківських, яка полишила по собі славні діла на кількох континентах. Водночас книга охоплює події та явища значно ширше, вона оповідає про вагомий внесок українства у наукові здобутки людства, у високі технології сучасності, авторство яких інколи чужий чужаниця привласнює. Георгій Кістяківський, головний герой роману, бере участь у розробленні атомної бомби, аби протистояти фашизму німецькому чи російському, а ще як науковий радник Президента США долучається до підготовки перших астронавтів для польотів на Місяць, розвитку балістики і так само має мужність сказати «ні» тому, що противиться його совісті чи цивілізаційному поступу людства. Книга може зацікавити читача ще й тим, що побудована вона значною мірою на англомовних джерелах досі відсутніх в Україні.

Корсак І. Імена твої, Україно : художньо-документальні оповідання. Діти Яфета : роман / Іван Корсак. – Київ : Ярославів Вал, 2023. – 608 с., іл.

Книга «Імена твої, Україно» повертає нас обличчям до постатей української історії, замовчуваних або забутих. Унікальністю книги є публікація в ній на підтвердження уривків з оригіналів польською, англійською, французькою та іншими мовами, аби читач впевнився, що автор суворо дотримується правди.

Роман «Діти Яфета» – це пристрасна розповідь автора про українського політика, історика, громадського діяча, поляка з походження В'ячеслава (Вацлава) Казимировича Липинського, народженого на Волині. Він був одним із організаторів Української демократично-хліборобської партії та «Українського союзу хліборобів-державників». За Гетьманату – послом України в Австрії. Михайло Слабошпицький писав: «... в нас нарешті написано роман про В’ячеслава Липинського. Важко навіть охопити духовним зором усе, що звершила у сфері думки ця дивовижна людина за сорок дев’ять років, відведених їй долею для перебування на землі. Політика, історіософія, соціологія, публіцистика – у кожній з них зроблено на окрему біографію, на ціле велике, невсипуще працею життя. І лише нині приходять до нас скарби її думки. Ми тільки відкриваємо для себе материк В’ячеслава Липинського. Іван Корсак, до речі, не приховує свого захоплення цим видатним чоловіком і змальовує його з почуттям глибокої симпатії. Це, ясна річ, не лакування, не ідеалізація (Корсак із такою літературною практикою, здається, не знайомий), це глибоке зосередження на внутрішньому світі героя, фокусування уваги читача на його моральних константах».

Корсак І. На вістрі часу і подій : журналістський доробок Івана Корсака / Іван Корсак. – Дрогобич : Видавництво «Коло», 2024. – 604 с.

Окрім плідної письменницької роботи, творчість Івана Корсака передовсім тісно пов’язана із журналістикою. Його статті, есеї, інтерв’ю, нариси, створені у різний час та для різних видань, не втрачають актуальності і в сьогоденні.

Злободенні теми, що їх він висвітлював, торкалися чи не всіх сфер суспільного, культурного, громадського та політичного життя. Влучні метафори, алегорії, гіперболи, яскраві епітети, дотепні стилістичні фігури, якими філігранно послуговувався журналіст у своїх публікаціях, – своєрідна візитівка авторського стилю Івана Корсака.

У пропонованому виданні читач матиме нагоду прочитати інтерв’ю з непересічними та знаковими людьми - політиками, письменниками, істориками, митцями та простими людьми, які кожен у свій час творили нашу історію, статті на завжди актуальні теми суспільного життя, добротну аналітику громадсько-політичних процесів. Ще одна цінність видання - це інтерв’ю з Іваном Корсаком, завдяки яким поціновувачі його творчості матимуть змогу довершити в уяві портрет цього мудрого, далекоглядного та неперевершеного майстра слова.

Корсак І. Корона Юрія II. Завойовник Європи : романи / Іван Корсак. – Київ : Ярославів Вал, 2021. – 314 с.

Роман Івана Корсака «Корона Юрія II» читається легко. Динамічний сюжет, заволодівши з перших розділів уявою читача, вже не «відпустить» її аж до фіналу. Водночас уваги не промине й те, що бачиться поміж рядків. Ми так багато не знаємо ще про своїх попередників, славний люд, який жив на нашій землі! Про ті знакові постаті, які воліли менше хапатися за меча, натомість засновували й розбудовували міста, зводили величні храми, дбали, щоб їхній сучасник жив у «багатстві, мирі й славі». Постаті, по чиїх могилах топчуться підошви невдячних і нетямковитих байдужих нащадків.

Завойовувати землі та країни можна не тільки військами. В княжі часи вміли плести матримоніальні сіті, в яких опинялися не лише сильні світу того, а й держави... Відомий майстер історичного роману Іван Корсак явив у цьому творі невідомі сюжети нашої історії і філософське її осмислення.

Корсак І. На розстанях долі. За серпанком, загадковим серпанком : романи / Іван Корсак. – Київ : Ярославів Вал, 2022. – 580 с.

Трагічна і щаслива доля інтелігенції... Бути високо поцінованою суспільством де-юре і водночас – бути приниженою й упослідженою де-факто, не піднімаючись вище визначення «прошарок». Бути спокушеною підкупом: коли успішно, коли ні... Але й – бути в усі часи незламною, витягуючи себе, як барон Мюнхаузен за чуба, свій народ зі смердючого болота бездуховності і деградації. «Самосійні діти», за Маланюком, воістину даровані Небесами. Роман «На розмаїтті долі» - про дивовижні й розмаїті долі інтелігенції в середині пекельного XX століття, серед яких – засновник УПА Тарас Бульба-Боровець і командувач УНА Павло Шандрук.

В’єтнамська війна (1959-1975) починалася для сучасних українців до болю знайомо. Неоголошені терористичні дії диверсійних загонів комуністичного Північного В’єтнаму проти демократичного Південного. Російський слід і російський стиль загарбницької гібридної війни, яка мала на меті поширення комунізму і ліквідацію демократичного ладу. Радянські агенти впливу антивоєнної кампанії хіпі в Америці. Підкуп «совітами» ключових фігур і інформаторів ФБР. Традиційним був і «український слід» у цій війні. Певна річ, на боці демократичного табору. І, певна річ, героїчний. Діти вчорашніх комбатантів ніби продовжили справу батьків, знову воюючи з «червоною чумою». Той самий ворог. Та сама звитяга. Недарма ж одного з пілотів, майора армії США Мирона Дідурика з Тернопілля, американці прозвали «скаженим козаком»... Він загинув від кулі, щойно його гелікоптер торкнувся землі. Не зрадивши козацької честі й ідеалів свободи. Розуміючи, що герої не вмирають... Про ці події йдеться в романі «За серпанком, загадковим серпанком».

Корсак І. Отаман Чайка. Немиричів ключ : романи / Іван Корсак. – Київ : Ярославів Вал, 2020. – 320 с.

Вони обидва прагли самостійної Української держави – і поляк з українським серцем Міхал Чайковський – шляхтич, який вирішив бути козаком, і українець з «паспортом» шведської лояльності Іван Немирич, права рука гетьмана Івана Виговського, видатний дипломат, канцлер Великого князівства Руського, автор проекту Гадяцької угоди.

Кожен хотів урятувати цю землю по-своєму і в різний час. Одначе – рівнозначно жертовно і віддано. Обидва хотіли відірвати Україну від Московїї. Обидва ризикували задля цього життям. Обидва видатні діячі нашої історії оживають у романах Івана Корсака.

 

Корсак І. Перстень Ганни Барвінок. Запізніле кохання Миклухо-Маклая : романи / Іван Корсак. – Київ : Ярославів Вал, 2021. – 432 с.

Один із цих романів про долю, труди і дні жінки-подвижниці на «рідному полі» українського відродження XIX століття - Ганни Барвінок, яка водночас була й Олександрою Михайлівною Білозерською-Куліш, дружиною палкого трудівника ідеї, видатного письменника, невгамовного, жертовного й егоцентричного Пантелеймона Куліша. Але одночасно цей роман можна назвати й романом про подружжя Кулішів і про їхнє непросте спільне життя, а ще про велику любов Ганни Барвінок до свого чоловіка...

Відомого всьому світові вченого, антрополога й етнографа, дослідника Нової Гвінеї та Океанії Миколу Миклухо-Маклая в Україні майже не знають. Росія ж називає його російським ученим. А насправді Микола Миколайович - праправнук прообразом Тараса Бульби, один із нащадків Ґете й Міцкевича по материнській лінії. Він же вважав себе українцем, німцем і поляком одночасно. У валізці завжди возив «Фауста» і «Кобзаря». Своє велике кохання Миклухо-Маклай зустрів у 38 років у далекій Австралії. Її звали Маргарита Робертсон, в заміжжі Миклухо-Маклай...

Корсак І. Таємниця святого Арсенія. Мисливці за маревом : романи / Іван Корсак. – Київ : Ярославів Вал, 2020. – 440 с.

Його судили сім днів судили «за превратныя и возмутительная толкования Св. Писания и за посягательсто на спокойствие подданых». Після першого судилища Катерина II відправила його простим ченцем в монастир під Архангельськом. Вдруге віддали під суд вже як політичного злочинця («достойный истязания и лишения жизни») – і та ж цариця наказала замурувати його в казематах Ревельської фортеці великого проповідника права Церкви від втручання державної влади. «Мисливці за маревом» – це дещо химерна книга про те, що гідність людини не здолає навіть сокира ката. Сокира та вищербиться, іржа її сточить, а слово Данила Братковського непідвладне назавше іржі чи тліну. А ще це роман про кохання і гідність, які варто боронити зі зброєю у руках.

Корсак І. Тиха правда Модеста Левицького. Капелан армії УНР. Гетьманич Орлик : романи / Іван Корсак. – Київ : Ярославів Вал, 2022. – 434 с.

Твори Івана Корсака – це завжди сенсаційний історичний матеріал про малознаних і недооцінених діячів української минувшини, про події, що залишилися поза нашою увагою через тенденційне трактування або й замовчування радянських історієписців. Вдаючись до літературного прийому «воскресіння» забутих діячів, автор пропонує зануритися в реалії України різних епох - від часів життя Григора Орлика, сина легендарного Гетьмана Війська Запорозького, й аж до визвольних змагань XX сторіччя.

Корсак І. Оксамит нездавнених літ. Оповідання. Нариси. Роман О.А. (Олександр Архипенко) (незакінчений) / Іван Корсак. – Дрогобич : Видавництво «Коло», 2023. – 760 с.

На крутих віражах, аж тамується і перехоплює подих, нашої новітньої історії є особлива дата – 24 серпня, День незалежності.

Цей день - тема велична і величезна, незміряна і невимірна, скільки не черпай – невичерпна. І все ж без осмислення цієї історичної розстані подальша дорога наша може стати дорогою в нікуди.

Із нотаток автора, інтерв’ю, бесід та розповідей вимальовуються контури

низки «оксамитових» і не вельми подій, що відбувалися в краї наприкінці 1980-х на початку 90-х років, окреслювалися силуети людей, завдяки яким і стало можливим Двадцять четверте серпня.

Оповідання Івана Корсака представляють нам життя простих, земних людей з їхніми радощами і болями, переживаннями та драматичними долями. Автор майстерно проникає у їхні будні, розкриваючи перед нами глибокі аспекти їхнього існування. У цих оповіданнях добропорядність і великодушність зіштовхуються з душевною убогістю і підступною байдужістю, а також дефіцитом духовності і культури. Через талановитий погляд автора ми відчуваємо тепло та гіркоту життя цих персонажів, а також відзначаємо важливість моральних засад у нашому світі.

В оповіданнях також подаються глибокі дослідження села періоду застою, коли бюрократія намагалася заглушити все живе і людське. Через них ми розуміємо народний біль за несправедливості, відчуваємо підлість зовні привітних чиновників і впізнаємо «порядних» з вигляду злодіїв та пройдисвітів. Корсак здатен докладно відобразити життєві ситуації, в яких з’являються характери персонажів, намагаючись зрозуміти і передати особливості їхніх доль та моральних конфліктів.