День науки в Україні

Людина споконвіку прагне до однієї мети – до щастя. Того щастя вона досягне аж тоді, коли наука і праця зіллються до неї воєдино…

Іван Франко

На підтримку ініціативи відомих учених, наукових установ, а також професійних спілок України Указом Президента України № 145/97 від 14 лютого 1997 року встановлено професійне свято працівників науки – День науки, який відзначається щорічно в третю суботу травня. В 2015 році День науки в Україні припадає на 16 травня.

Тисячі геніальних учених присвятили своє життя тому, щоб розкрити всі загадки навколишнього світу й підняти цивілізацію на сучасний рівень. В усіх галузях науки існують відкриття, які докорінно змінили уявлення людства про причини тих чи інших явищ.

Українській науці прислужилися такі відомі імена, як Михайло Остроградський – зірка першої величини у сузір’ї найвидатніших математиків світу; Степан Тимошенко – всесвітньо відомий механік, один із творців Української Академії наук; Михайло Туган-Барановський – видатний економіст світової слави. Михайло Кравчук – український математик, доктор фізико-математичних наук. Методи М. Кравчука використані в США, Японії та інших країнах при моделюванні кібернетичної техніки. Наукові праці М. Кравчука широко використовували американські автори першого у світі комп'ютера. Степан Рудницький – видатний географ, який працював в Харкові. Володимир Кубійович, український історик, географ, енциклопедист,   багато зробив для становлення в Україні географічної науки. Архип Люлька – творець двигунів для літаків. Володимир Вернадський – славетний учений,  перший президент Української Академії наук. Він відкрив українську науку для світу.  Відомі імена таких вчених, як Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк, Сергій Корольов, які доклали своїх знань в розвиток космічної галузі. Золотими літерами в історію вітчизняної науки вписане імена Євгена та Бориса Патонів.

Сучасна Україна має потужний потенціал, що нараховує понад 280 тисяч учених, серед яких – більше чотирьох тисяч докторів наук та 24 тисячі кандидатів наук.

Геніальними винаходами і відкриттями наших земляків користується весь світ. Творіння українських геніїв навіть змінили хід історії, перевернули уявлення про світ та відкрили нові можливості для всього людства.

Десять фактів про Україну, які змінили світ на краще:

Перша у світі повітряна куля на рідкому паливі (1784)

Офіційно задокументована історія львівського повітроплавання сягає 4 березня 1784 року. Саме цього дня над містом вперше здійнялася повітряна куля. Це був тепловий аеростат з автоматичним пальником на рідкому паливі, розробленим і виготовленим професором фізики Львівського університету Ігнатієм Мартиновичем і доктором медицини Непомуком Германом. Завдяки цьому пристрою тепловий аеростат міг триматися у повітрі тривалий час – доки на борту вистачало палива. Це сталося усього через дев’ять місяців після польоту кулі братів Монгольф’є, пальним для якої служила солома. У 1874 році у Харківській губернії М. Т. Лаврентьєв на кулі-шарльєрі власного виготовлення виконав 10 польотів і досягнув висоти 6 000 м.

Перший у світі розбірний рамковий вулик (1814)

Здавна українці з любов’ю та вмінням займалися бджільництвом. Навіть нині Україна входить у трійку найбільш «медових» країн світу. Та особливо прославив українське бджільництво житель Чернігівської області Петро Прокопович (1755 – 1850), який у 1814 році першим у світі розробив розбірний рамковий вулик. Це дозволило отримувати чистий мед без знищення бджіл. Своїм відкриттям Прокопович здійснив справжню революцію у бджолярстві.

Перша у світі гасова лампа (1853)

1853 року в аптеці «Під золотою зіркою» у Львові, що на вулиці Коперника, фармацевтами Яном Зегом та Ігнатіем Лукасевичем винайдено першу у світі гасову (нафтову) лампу. Дослідники за наполегливим проханням свого керівника аптекаря Петра Міколяша намагалися добути з нафти спирт, проте несподівано винайшли найраціональніший метод крекінгу нафти. У березні 1853 року така лампа освічувала вітрину аптеки «Під золотою зіркою» (тепер аптека на вул. Коперника, 1). А 31 липня того ж року хірург львівського міського госпіталю Загорський зробив першу нагальну нічну операцію, завдяки гасовим лампам, що освітлювали операційну. Згодом гасова лампа була представлена на міжнародній виставці в Мюнхені, винахід був відзначений спеціальною грамотою. З цього часу гас стає найуживанішим у світі продуктом освітлення, яким навіть зараз, на початку XXI століття, ще користується третина людства.

Перший у світі апарат «кінескоп» (1893)

Ще один український геній – технік Йосип Тимченко (1852 – 1924). Автор багатьох оригінальних винаходів — передусім автоматичних метеорологічних, фізичних і астрономічних приладів, деякі з яких неодноразово були відзначені золотими та срібними медалями на світових виставках. Брав участь у створенні першої моделі автоматичної телефонної станції Фрейденберга.

Влітку 1893 р. (за два роки до відкриття братів Люм'єрів) — разом з фізиком М. Любимовим розробив скачковий механізм «слимак», який було використано для удосконалення стробоскопу. Принцип дії цього механізму став основою для нового апарату «кінескопу», у створенні якого брав участь винахідник М. Фрейденберг.

У листопаді 1893 р. в одеському готелі «Франція» (на розі вул. Дерибасівської та Колодязного провулку) відбулася публічна демонстрація двох кінофільмів, знятих «кінескопом» на Одеському іподромі: «Вершник» та «Метальник списа».

Флуоресцентна «Лампа Пулюя» ( 1881)

Іван Пулюй (1845 – 1918) - український винахідник Х-променів.  Усі експерименти з ними І. Пулюй проводив, використовуючи вакуумні трубки власної конструкції, які винайшов у 1883 році, на 12 років раніше, ніж це зробив німецький фізик В.-К. Рентген. Саме він зробив першій знімок людського скелета, відкривши нову еру в медицині, - адже до того часу велику кількість хвороб не можна було вчасно виявити без винаходу українця. Ї хоча український вчений присвятив цьому відкриттю більше 50 наукових робот, і його першість була очевидною, уся слава, як це нерідко буває в науці, дісталася іншому.

Перша у світі хірургічна операція на відкритому серці (1897)

 Широковідомим був вихованець Харківського університету хірург-новатор Аполлінарій Григорович Підріз (1852 – 1900). Він з 1887 року очолював пропедевтичну, а пізніше госпітальну клініку. Підріз у нашій країні був піонером хірургії серця. Він перший у світі спробував усунути стороннє тіло з серця і розробив клаптевий метод доступу до серця при таких операціях, запропонував багато доцільних інструментів.

Перша у світі кафедра епідеміології в Одеському медичному інституті (1920)

Подвиг в їм’я науки було здійснено 1 травня 1893року студентом-медиком Київського університету вінничанином Данилом Заболотним (1866 – 1929) та асистентом Іваном Савченком: обидва випили протихолерну сироватку. Це був великий ризик, оскільки безпечність нещодавно створеної вакцини ніхто у світі не гарантував. Та у країні лютувала епідемія холери, і молоди лікарі вирішили випробувати сироватку на собі. Минуть роки, і Заболотний напише багато наукових праць про холеру, чуму, малярію, сифіліс, дифтерію, висипний тиф, створить в Одесі першу в сіті кафедру епідеміології. А заснований цим вченим у 1929 році Інститут епідеміології та мікробіології України (нині Інститут мікробіології та вірусології НАН України) тепер носить його ім’я.

Перший у світі катодний комутатор – першооснова передавальної телевізійної трубки (1924)

Створити повністю електронну систему передачі на віддаль і реалізувати практичну трансляцію рухомого зображення за цією схемою вперше в світі поталанило нашому співвітчизникові Борисові Грабовському, сину відомого українського поета-класика Павла Грабовського. У 1924 р. він винайшов катодний комутатор, що став основою побудови передавальної телевізійної трубки, за що отримав премію. 26 липня 1928 року в Ташкенті комісія під керівництвом професора університету Златоврацького приймала експеримент, який здійснювали Грабовський і Бєлянський. І сталося диво: на маленькому екрані всі побачили лице Бєлянського. Це вперше у світі в природних умовах за допомогою електронного методу транслювалося рухоме зображення. визнання Бориса Грабовського як винахідника електронного телебачення сталося. 23 грудня 1963 р. Борис Грабовський дістав листа з Державного комітету з радіоелектроніки, в якому зазначалося: «Ваш пріоритет на одержання рухомого зображення за допомогою “апарата для електронної телескопії“ незаперечний, а факт видачі патенту юридично скріплює пріоритет за авторами винаходу».

Перша у світі теорія багатоступеневих космічних ракет  (1929)

Ім’я Юрія Кондратюка ( 1897 – 1942) - ( справжнє ім’я Олександр Шаргей) вписане золотими літерами в історію світової космонавтики, нашому землякові на космодромі Канаверал (США) встановлено пам’ятник, його ім’ям названо не тільки вулиці та навчальні заклади, а й малу планету та кратер на зворотному боці Місяця. Через чверть століття американські астронавти Нейл Армстронг та Едвін Олдрін висадилися на Місяці і популярний журнал Life (Життя) опублікував інтерв’ю з провідним інженером програми «Аполлон» Джоном Хуболтом, котрий заявив, що програма польоту будувалася на розрахунках, які належать Юрію Кондратюку (власне йшлося про використання ідеї так званої траси Кондратюка). Використали американці й інші деталі Місячного проекту Ю. Кондратюка (наприклад, про кількісний склад екіпажу Місячного модуля - саме три астронавти: один залишається на місячній орбіті, а двоє опускаються на Місяць).

Незалежно від К. Е. Ціолковського, розробив основи космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів. У праці «Завоювання міжпланетних просторів» (1929 рік) вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, виклав теорію багатоступеневих ракет. Першим сформулював теорію багатоступеневих ракет, запропонував використовувати для ракетного палива деякі метали і неметали та їхні водневі сполуки. Розглянув проблеми створення проміжних міжпланетних баз, ідею використання гравітаційного поля небесних тіл для розв'язання цих проблем.

Перший у світі вугільний комбайн (1932)

У 1932 році українець, уродженець нинішньої Луганської області, Олексій Бахмутський (1893 – 1939) створив дослідний зразок першого в світі вугільного комбайну. Після деякого вдосконалення у 1939 році Горлівський завод ім. Кірова почав серійне виробництво вугільних комбайнів, які успішно працювали на шахтах Донбасу до початку війни.

Сторінками книжкових відань:

Верхратський С. А. Історія медицини. – Київ : Здоров’я, 2011. – 352 с.

В книзі провідного історика медицини професора С. А. Верхратського висвітлені етапи розвитку медичної науки від стародавніх часів до кінця ХХ ст.. Велику увагу приділено внеску українських учених-медиків. Окремі розділи присвячені медичній допомозі на Запорізькій Січі, на західноукраїнських землях.

Видатні наукові відкриття /Авт.-упорядники В. М. Скляренко, Т. В. Іовлєва, О. Ю. Очкурова ; Ілюстрації і художнє оформлення Л. Д. Киркач-Осипової. – Харків : Фоліо, 2008. – 319 с.

Науки виникають не самі по собі. Вони з’являються внаслідок необхідності вирішення тих чи інших проблем, що постають у процесі розвитку людства. Багато відкриттів стали для людства доленосними.

1000 фактів про Україну /В. М. Скляренко. – Харків : ТОВ «Бібколектор», 2013. – 315 с., іл.

Історія та політика, наука і техніка, мистецтво і спорт – ось далеко не повний перелік тем, що висвітлюються в цьому виданні.

Шаров І. Ф. Вчені України : 100 видатних імен. – Київ : АртЕк, 2006. – 488 с.

Книга кандидата історичних наук Ігоря Шарова репрезентує сто видатних вчених України, які є гордістю славою, духовним надбанням нації.

Шендеровський, Василь. Нехай не гасне світ науки /За ред.. Е. Бабчук. – Київ : Смолоскип, 2004. – 416 с.

Книга містить 50 нарисів про українських вчених, що зробили вагомий доробок до скарбівні світової науки і культури.

Фахівцями бібліотеки підготовлено фільм-презентацію "Українські винахідники, визнані світом".

Цікаво знати:

• Кондратюк Юрій.Засновник польоту на Місяць
• Український Едісон(талановитий винахідник) — Микола Пильчиков
• Українські винахідники
• Винаходи українців,які відомі у всьому світі