Кримські татари: історія, культура, традиції: видання від Українського інституту книги та PEN Ukraine

 

«Будь-який етнос, із його культурою — незалежно від його чисельності, рівня його розвитку — є унікальною, неповторною цінністю людської цивілізації…» (Енвер Озенбашли, кримськотатарський історик та мовознавець)

 

Розмаїття книжкових скарбів: праці з історії, філософії, соціології, політології, літературознавства та мистецтвознавства, художні та документальні твори … Бібліотека отримала книжки провідних видавництв України, видання яких підготовлено за сприяння державної установи «Український інститут книги», а також у рамках спільної ініціативи PEN Ukraine з BooK Aid International, English PEN та PEN International.

Етнічна історія кримськотатарського народу протягом тисячоліть формувалася в Криму. Під впливом багатьох факторів склалися особливості антропологічного типу, расової приналежності, мови, характеру, традицій, релігії та побуту корінного народу. Це був складний процес. У ньому взяли участь багато народів і племінних союзів, які в різний час населяли Північне Причорномор’я і Кримський півострів. Таври, кіммерійці, скіфи, сармати, алани, елліни, готи, гуни, хозари, печеніги, кипчаки, італійці, ординці й багато інших племен стали прямими нащадками сучасних кримських татар. Усі вони внесли свій вагомий генетичний внесок і заклали фундамент майбутньої нації, яка вже в XV столітті створить свою незалежну державу.

Для усіх, хто цікавиться історією, культурою, традиціями кримськотатарського народу, представляємо видання: Гульнара Абдулаєва  «Кримські татари: від етногенезу до державності», Михайло Якубович «Філософська думка Кримського ханства», Наталя Беліцер «Кримські татари як корінний народ: Історія питання і сучасні реалі», збірник  документів та матеріалів «Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940—2015)», Наталя Гуменюк «Загублений острів. Книга репортажів з окупованого Криму», «І народився день: кримськотатарська проза українською», Юсуф Болат «Алім»,  Наталія Смирнова «Крим Керіма».

 

 

Абдулаєва, Гульнара. Кримські татари : від етногенезу до державності / Абдулаєва Гульнара. — Київ : Гамазин, 2021. — 408 с.

Гульнара Абдулаєва народилася в Євпаторії (Крим) 1979 року. Закінчила історичний факультет Таврійського національного університету. Авторка наукових та науково-публіцистичних праць у низці історичних збірок та журналів, зокрема й закордонних. У 2005 році нагороджена грамотою Верховної Ради України за особливий внесок у розвиток молодіжної політики. Перша книжка авторки побачила світ 2008 року, це був історичний роман «Шагін Гірай». У 2012 році вийшли історичні нариси «Золота епоха Кримського ханства», а у 2013 році — «Битви з історії Кримського ханства». Протягом багатьох років Гульнара Абдулаєва займається історією кримських татар ханського періоду. Мріє повністю присвятити себе письменництву.

Науково-популярна монографія «Кримські татари: від етногенезу до державності» — не просто начерк до життя й становлення кримських татар як етносу, це чудова можливість для читачів будь-якого віку довідатися й поміркувати в історичному (а подекуди й політичному) ракурсі про те, ким насправді є кримські татари, кримчаки, караїми, звідки вони взялися і яким чином сформувалися як народ. І чому зараз вони разом з іншими, на жаль, нечисленними етнічними групами змушені боронити свій статус корінного населення півострова, і якою є їхня роль у формуванні сучасної України.

Детальне дослідження кримського історика Гульнари Абдулаєвої допоможе відновити багатовікову етнічну історію кримських татар та інших корінних народів Криму, розвіє численні нав’язані міфи, продемонструє національну самобутність, унікальність та цінність етносу кримських татар для людської цивілізації. Книжка для тих, хто хоче знати історію без купюр.

 

Якубович М. М. Філософська думка Кримського ханства : монографія / Михайло Якубович. — Київ : Комора, 2016. — 448 с.

Михайло Якубович (1986) — сходознавець, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного університету «Острозька академія». Автор повного перекладу Корану українською мовою, а також численних наукових публікацій з питань ісламської філософії в українських і зарубіжних академічних журналах. Виступав із лекціями й доповідями в університетах Бельгії, Ірану, Німеччини, Польщі, Саудівської Аравії, США, Туреччини та інших країнах світу

«Філософська думка Кримського ханства» — перше комплексне наукове дослідження релігійно-філософської спадщини Кримського ханства XV—XVIII століття, що показує розвиток його основних інтелектуальних традицій — правознавства й апологетики, дискурсивного богослов’я та містицизму (суфізму) — в глобальному контексті мусульманської філософії посткласичного періоду.

Крім того, авторові вдалося реконструювати біографії найвидатніших мислителів Кримського ханства, а в додатках вміщено фрагменти їхніх праць, перекладені безпосередньо з рукописних та друкованих першоджерел. Значну частину використаних джерел уведено в науковий обіг уперше в світовій сходознавчій практиці.

 

Беліцер, Наталя. Кримські татари як корінний народ : Історія питання і сучасні реалії. — Київ : ДП «Національне газетно-журнальне видавництво», 2017. — 120 с. : іл.

Наталя Беліцер багато років вивчає боротьбу за визнання корінних народів світу. Активістка громадянського суспільства. Брала участь у багатьох акціях і знакових подіях, що відбувалися в Криму і в Києві з початку 1990-х років. Це дозволило отримати не лише теоретичні знання, але й розуміння багатьох нюансів кримськотатарської проблеми.

Написання книжки «Кримські татари як корінний народ : Історія питання і сучасні реалії» зумовлене необхідністю поширення в українському суспільстві адекватних базових уявлень про те, що таке «корінні народи», чим вони відрізняються від різних категорій меншин і якими є їхні права відповідно до норм сучасного міжнародного та національного права.

Актуальність і важливість цієї теми в Україні не була усвідомлена протягом усіх років, що минули після початку масового повернення кримських татар на історичну Батьківщину з місць заслання наприкінці 80-х років минулого століття (незважаючи на те, що Конституція України 1996 року містить згадки про корінні народи України).

Ситуація змінилася лише у 2014 році вже після окупації і незаконної анексії Криму. Постановою Верховної Ради України від 20 березня 2014 року кримських татар було нарешті визнано корінним народом нашої держави, а Курултай і Меджліс — його вищими репрезентативними органами. Видання розраховано на представників органів законодавчої та виконавчої влади України, членів центрального, регіональних і місцевих Меджлісів, громадських активістів, представників ЗМІ, вітчизняних та зарубіжних експертів і науковців, а також викладачів і студентів вищих навчальних закладів.

 

Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940—2015) : збірник  документів та матеріалів / НАН України ; Інститут історії України ; Центральний державний архів громадських об’єднань України ; Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ; Галузевий державний архів служби безпеки України ; упоряд. О. Г. Бажан (керівник) та ін. — Київ : ТОВ «Видавництво “КЛІО”», 2016. — 1092 с.

Запропонований читачам збірник документів покликаний відтворити процеси, що відбувалися в Криму упродовж значного відрізку його радянської історії та після проголошення Української незалежної держави. У книзі із залученням документального матеріалу висвітлюються депортації за національною ознакою з території Кримської АРСР у роки Другої світової війни (серпень 1941 р., травень—червень 1944 р.), здійснені силовими структурами (НКВС-МВС СРСР) на підставі рішень верхівки ВКП(б) та постанов надзвичайних органів державної влади (Державний Комітет Оборони — ДКО). Подані документи дозволяють відобразити етапи примусового виселення народів Криму в 1941—1944 роках. Насильницьке виселення жителів Криму за етнічною ознакою розпочалося на самому початку Радянсько-німецької війни. Об'єктом превентивної депортації, викликаної обставинами надзвичайного стану в СРСР, стали представники так званих «нелояльних народів» - німці, італійці, турки. Відповідно до постанови Ради з евакуації СРСР від 15 серпня 1941 року було розпочато суцільне виселення німець-кого населення Кримської АРСР до Орджонікідзевського (нині — Ставропольський, РФ) краю. Перший етап депортаційних заходів керівництвом СРСР розцінювався як превентивний запобіжний захід для позбавлення воєнного супротивника вірогідної можливості поповнення своїх мобілізаційних ресурсів за рахунок населення Криму. Другий етап — депортація кримських татар, болгар, греків та вірмен (травень—червень 1944 р.) мав характер масової каральної акції щодо народів, окремих представників, яких радянська влада звинуватила у пособництві німецьким окупантам.

На основі архівних документів упорядники намагалися відобразити кількісний та географічний зріз депортаційних акцій на півострові, порядок та умови виселення, масштаби втраченого майна, худоби, сільгосппродукції спецпересе-ленцями. У процесі відбору документів та підготовки їх до публікації значна увага приділялася особливостям організації заселення Криму в другій половині 1940-х років, переселенському процесу в 1950—1960-х роках, які істотно вплинули на етнічну карту регіону.

Особливе місце в збірнику посідають документи, що віддзеркалюють процес перепідпорядкування Кримської області Українській РСР. Предметом уваги колективу упорядників стали аналітичні довідки, інформації, підготовлені різними відділами ЦК КПУ, які містять в собі соціально-економічний аналіз стану народного господарства Кримської області до і після входження її до складу УРСР. Відібрані документи проливають світло, яким чином здійснювалася інтеграція Криму до складу України, за рахунок яких коштів (внутрішніх ресурсів УРСР чи союзних субвенцій) у середині 1950-х —1960-х років відбувалося відновлення спустошеного у роки Другої світової війни півострова.

Значний корпус документів та матеріалів, представлений у цьому виданні, розкриває основні етапи кримськотатарського національного руху за повернення на історичну батьківщину в 1950—1980-х роках, демонструє ставлення політичного керівництва УРСР, місцевих органів влади до розв'язання однієї з найгостріших національних проблем.

Збірник містить розділ, в якому йдеться про адаптацію та інтеграцію репатріантів в українське суспільство. Постанови, розпорядження, звіти, листування вищих органів державного управління України дають уявлення про заходи, здійснені в 1991—2015 роках для повернення, облаштування і відновлення прав депортованих кримських татар, болгар, вірмен, греків, німців.

До збірника включено 309 документів, 230 з яких публікуються вперше. Основний масив документів виявлено у фондах Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Галузевого державного архіву Служби безпеки України. Один документ зберігається у фондах Галузевого державного архіву Міністерства внутрішніх справ України. Особливе місце в збірнику посідають документи Державного архіву в Автономній Республіці Крим. Упорядниками здійснено також передрук низки документів із збірників «Крымскотатарское национальное движение. — Т. 2. Документы. Материалы. Хроника» (М., 1992), «Депортовані кримські татари, болгари, вірмени, греки, німці» (К., 2003), «Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х — початок 1990-х рр.) очима радянських спецслужб. Збірник документів та матеріалів» ( у 2-х частинах. К., 2004).

Автори свідомі того, що в цьому виданні представлено лише частину джерел, які висвітлюють історію народів Криму у 1940— 2015 роках. Цю публікацію слід розглядати як почин на шляху реалізації археографічного проекту з історії «кримського питання» у політиці керівництва СРСР, УРСР та Української держави у другій половині XX — початку XXI століття

Археографічне опрацювання документів здійснено відповідно до усталених в едиційній практиці в Україні засад передавання текстів. Україномовні та російськомовні документи друкуються у цілковитій відповідності з оригіналом: збережено всі мовні особливості їхнього написання й тогочасного відтворення.

Більшість документів публікуються повністю. У разі публікації частини документа випущені місця позначено трьома крапками в квадратних дужках [...]. У легендах документів зазначено місце їх зберігання (скорочені назви архівів, номери фондів, описів справ, аркушів) та попередні публікації, якщо документ є археографічним повтором. Помітки й резолюції наведено лише в тих випадках, коли вони засвідчують подальший рух документа, а також розкривають хід справи або ставлення посадової особи до події. У Коментарях наведено певні уточнення та роз’яснення змісту документів.

 

Гуменюк, Наталя. Загублений острів. Книга репортажів з окупованого Криму / Наталя Гуменюк. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2022. — 312 с.

«Загублений острів» — це збірка репортажів з окупованого Криму, куди відома журналістка Наталя Гуменюк їздила упродовж 2014–2019 років. У книжці — справжні історії і трагедії людей, життя яких кардинально змінилося після 2014 року, бо відтоді хтось із кримчан живе в окупації, а хтось — просто в іншій країні. То ж яка їхня неприхована правда? Підприємці та пенсіонери, кримські татари, студенти й громадські активісти, правозахисники та військові, люди з різними політичними та ідеологічними поглядами відверто розповідають свої історії: Одні діляться тихим, глухим болем, інші — просто втомилися мовчати й боятися. Ця книжка є справжнім голосом анексованого Криму, його багатоголоссям, в якому окремі розповіді творять єдину спільну історію, яка ще не завершилася.

 

І народився день : кримськотатарська проза українською : художне видання / пер. з кримськотатарської і рос. мови. — Київ : Кримський дім ; Майстер Книг, 2018. — 360 с. : іл.

Кримськотатарська література одна із найдавніших серед тюркських літератур. Біля її джерел стоять величні письменники класичного періоду, що розпочався за розквіту Кримського ханства. Це — автори прекрасних, здебільшого поетичних творів: Менглі Герай (1445—1515), Усеїн Кевефій (XVI ст.), Ашик Умер (1621—1707), Мустафа Джевкерій (XVIІ ст.), Джанмухамед (XVIІ ст.), Абдул Меджит Ефенді (1849 —1876).

На початку ХХ століття, внаслідок виходу на інший рівень, розпочалася нова епоха в розвитку кримськотатарської літератури. Період з 1917 по 1928 роки називають «відродженням», а твори, написані в цей час, вважають класикою нової доби. Письменники й діячі культури цього періоду надихалися життям і творчістю великого просвітника Ісмаїла Гаспринського (1851—1914) і створеної ним газети «Терджиман» («Перекладач»), що видавалася упродовж 1883—1918 років. Навколо газети сформувалося середовище із блискучих представників інтелігенції, як-от Аджи Абібулла, Амет Озенбашли, Осман Акчокракли та інші. Вони надзвичайно активно працювали у суспільній та літературній сферах, об’єднавшись під важливим гаслом газети «Терджиман» — «Єдність у мові, в ідеях, у справах».

Невдовзі література кримських татар, як і інших народів, потрапила під каток жорстоких сталінських репресій 1936—1938 років. Найяскравіших представників кримськотатарської літератури розстріляли, що справило нищівний вплив на її подальший розвиток. Дванадцять кримськотатарських письменників загинули в роки Другої світової війни. Після війни новий удар — депортація, що стала причиною тривалого мовчання.

Упродовж майже півстолітнього перебування на чужині в кримськотатарській літературі засяяли нові імена. Це письменники — Еміль Аміт, Рустем Алі, Білял Мамбет, Айдер Осман, Ервін Умеров… Чимало з них приєдналися до учасників національного руху за повернення на Батьківщину — в Крим. Попри утиски влади, вони намагалися підняти кримськотатарську літературу на вищий рівень.

До збірки увійшли прозові твори кримськотатарських письменників, що складають «канон» національної літературної спадщини, а їхніх авторів справедливо вважають виразниками традицій і прагнень кримськотатарського народу. Сподіваємося, що ознайомлення з художньою літературою допоможе широкому колу читачів краще зрозуміти національний характер, прагнення, систему життєвих поглядів кримських татар, їхні світоглядні настанови й цінності.

 

Болат, Юсуф. Алім : кримськотатарська проза українською : художнє видання / Юсуф Болат ; пер. з кримськотатарської мови. — Київ : Майстер Книг, 2019. — 180 с. : іл.

Книжка представляє українському читачеві першу частину історичного роману видатного кримськотатарського письменника Юсуфа Болата «Алім», що має назву «Алім син Азамата», і була написана упродовж 1939—1940 років. Тут оповідається про дитинство і юність Аліма, який пізніше став знаменитим захисником знедолених селян Криму. У романі доволі повно розкрито наслідки колоніальної політики Російської імперії в Криму, зокрема — примусове переселення корінних мешканців на чужину. Наскрізна тема роману — доля людини, яка силою обставин опинилася по інший бік закону, але в тому місці, де порушення законів було панівним явищем. Образ головного героя — народного улюбленця — постає через змалювання його взаємин із спільнотою, його ставлення до навколишньої дійсності, його спроби вирішити проблеми, що хвилюють кримських татар.

 

Смірнова, Наталія. Крим Керіма / Наталія Смирнова ; ілюстрації Людмили Стецькович. — Київ : Портал, 2021. — 96 с.

Дім, родина, квітучі гранати, дитячі спогади. Одного дня усе це змітає Друга світова війна. А іншого дня, після вже стількох утрат, виявляється, що бути кримським татарином — вирок. Поспішна депортація, тижні в товарняках, ще тяжчі втрати, непривітне нове місце мешкання, тяжка праця. Спогади про втрачений Крим. Як віднайти сенс, силу жити і віру в людей?

Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читальним залом.

5 книг про сон та корисну їжу: Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?»

 

Яким є природний сон? Як змінюється сон упродовж людського життя? Якою має бути їжа для мозку? Як чай з гібіскусу допоможе вам краще за будь-які ліки від гіпертонії, не чинячи при цьому жодних побічних ефектів? Чому кавун — не ягода, а горішки гречки, зернівки рису, горіхи ліщини з ботанічного погляду такі самі фрукти, як і банан? На ці та безліч інших запитань дають нам вичерпні, науково обґрунтовані відповіді: всесвітньо відомий нейробіолог і експерт зі сну Метью Вокер, доктор філософії Ліса Москоні, всесвітньо відомий популяризатор здорового харчування Майкл Грегер, лікар Майкл Мозлі та науковець Олексій Коваленко, який у вільний від роботи час активно популяризує ботаніку.

 

Метью Вокер «Чому ми спимо. Користаємо з усіх можливостей сну та сновидінь»

«Чому ми спимо» — всесвітньо відомий нейробіолог і експерт зі сну Метью Вокер веде нас захопливою подорожжю до найновіших знань про науку сну. Ця книжка виходить далеко за межі задоволення інтелектуальної цікавості, оскільки досліджує когнітивну поведінку, здоров’я, безпеку та наслідки від погіршення якості та кількості нашого сну. Тут знайдете ідеї, які можуть змінити ваш спосіб життя. У ці напружені, бурхливі часи важко придумати книжку, яку важливіше прочитати, ніж цю. Книжка призначена всім, хто цікавляться питаннями біології людини та хотіли б у природний спосіб підвищити якість свого життя.

 

Вокер, Метью. Чому ми спимо. Користаємо з усіх можливостей сну та сновидінь / Метью Вокер ; пер. з англ. Ксенислави Крапки. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2022. — 472 с.

Ця книжка відображає бачення автора. Її мета — подати корисну та пізнавальну інформацію, що відповідає заявленій тематиці. Читаючи цю книжку, ви маєте розуміти, що автор і видавець не надають жодних медичних, терапевтичних чи подібного роду професійних послуг в межах тематики цієї книжки. Перш ніж приймати будь-які рішення із пропонованих у книжці або робити висновки щодо власного життя, читач повинен проконсультуватися зі своїм лікарем: терапевтом або іншим компетентним фахівцем. Автор і видавець не несуть жодної відповідальності за будь-які зобов’язання, втрати або ризики — особисті чи інші, — які прямо чи побічно виникли внаслідок практичного застосування відомостей з цієї книжки.

Сон — одна з останніх великих таємниць біології людини. Чимало вчених безуспішно намагалися розшифрувати незбагненний код сну, аж доки не розвинулися наукові методи дослідження мозку. Метью Вокер, американський професор нейронауки та психології, значну частину свого життя досліджує вплив сну на здоров'я людини. Учений з’ясував: сон — унікальний спосіб оздоровити мозок і тіло, ба більше — найдієвіший метод відтермінувати старіння. То яким є природний сон? Чому ми бачимо сновидіння і чи можемо ними керувати? Хто спить лише половиною мозку? Як змінюється сон упродовж людського життя? І як врешті подолати безсоння? На ці та безліч інших запитань Метью Вокер дає нам вичерпні, науково обґрунтовані відповіді.

 

Ліса Москоні «Їжа для мозку. Наука розумного харчування»

Ліса Москоні — доктор філософії, заступник директора Клініки профілактики хвороби Альцгеймера при Медичному коледжі Вейл Корнелл (Нью-Йорк), доцент наук з області неврології та радіології. Також є ад'юнкт-викладачем факультету психіатрії Нью-Йоркського університету медицини, Департаменту харчування в Школі харчування та суспільної охорони здоров'я Нью-Йоркського університету імені Стейнхардта. Ліса Москоні має ступінь доктора наук в галузі неврології та ядерної медицини, та є сертифікованим фахівцем в області комплексного харчування й охорони здоров'я.

 

Москоні, Ліса. Їжа для мозку. Наука розумного харчування / Ліса Москоні ; пер. з англ. Валерія Глінка. — Київ : Наш формат, 2019. — 336 с.

Авторка дає багато простих рекомендацій і варіантів того, як заряджати мозок. Це корисна книжка для всіх, хто хоче взяти під контроль своє когнітивне здоров’я. «Важливо зазначити, що в цій книжці я не тільки подаю результати власного дослідження, а й аналізую дані сотень науковців, які десятиліттями вивчали зв'язок між харчуванням і здоров’ям мозку. Я сподіваюсь донести до широкого загалу, що наукові висновки — це не результат роботи однієї людини. Щоб вони з’явилися, потрібно, аби лікарі, науковці та просто зацікавлені люди об’єдналися задля тривалого обміну знаннями. Завдяки тому, що залучаються люди з усього світу, ми заохочуємо одне одного докопатися до вирішення проблеми, яка турбує нас більше. У цьому й полягає велич науки».

Наш мозок — особливий орган. Його робота безпосередньо залежить від їжі, яку ми споживаємо. Однак поради, які ми щодня бачимо в інтернеті, часто суперечливі й непослідовні. Одного дня ми читаємо, що треба за будь-яку ціну уникати холестерину, а наступного — що він навпаки підтримує здоров’я мозку. Проблема таких сенсаційних заяв у тому, що лише мізерну їх частку було ретельно перевірено. То якою має бути їжа для мозку? Чи здатна лише сама оливкова олія врятувати від «Альцгеймера»? Яка глюкоза потрібна нашому мозкові? І як зробити свій корисний раціон не лише поживним, а й смачним?

 

Майкл Грегер «Як не померти передчасно. Їжа, яка відвертає та лікує хвороби»

Майкл Грегер — всесвітньо відомий популяризатор здорового харчування, терапевт і засновник сайту Nutrition Facts.org., доктор медицини. Майкл Грегер, дослідивши 15 найпоширеніших причин смертності, до яких, зокрема належить серцево-судинні недуги, різні типи раку, діабет, хвороба Паркінсона, запевняє: позбутися хронічних захворювань — ба більше, уникнути дочасної смерті! — можна за допомогою простих змін у раціоні харчування та способі життя. Послуговуючись результатами величезної кількості медичних досліджень — як власних, так і інших фахівців, він пояснює, завдяки чому та яким чином здорова їжа й активний спосіб життя інколи чинять не менш позитивний ефект, ніж фармацевтичні препарати і хірургічні методи лікування.

 

Грегер, Майкл. Як не померти передчасно. Їжа, яка відвертає та лікує хвороби / Майкл Грегер, Джин Стоун ; пер. з англ. В. Горбатька. — Вид. група КМ-БУКС, 2018. — 512 с.

Страждаєте від високого тиску? Чай з гібіскусу допоможе вам краще за будь-які ліки від гіпертонії, не чинячи при цьому жодних побічних ефектів. Рак простати — спадкова хвороба у вашій родині? У такому разі відмовтеся від молока, а натомість додайте до свого раціону лляне насіння. А якщо непокоїть серцеве захворювання, переходьте на рослинну дієту.

Майкл Грегер докладно розповідає, як можна не лише запобігти більшості поширених недуг, а й побороти їх, якщо людина вже захворіла. Спираючись на велику кількість експериментальних і статистичних даних, він описує особливості протікання тієї чи іншої хвороби, розповідає, чим вона найчастіше зумовлена і чим загрожує, радить, яким харчам слід надати перевагу, а від чого краще відмовитись.

 

Майкл Мозлі «Розумний кишківник. Як змінити своє тіло зсередини»

Майкл Мозлі вивчав лікарську справу в лондонському Королівському вільному госпіталі. Здобувши освіту, працював у службі ВВС і став відомим телеведучим. Автор світових бестселерів «Швидка дієта» і «Двомісячна дієта для зниження рівня цукру у крові». За документальний фільм «Горизонт» його було номіновано на премію «Еммі» та BAFTA.

 

Мозлі, Майкл. Розумний кишківник. Як змінити своє тіло зсередини / Д-р Майкл Мозлі ; пер. з англ. А. Цвіри. — Харків : Віват, 2020. — 240 с. — (Серія «Саморозвиток»).

Автор цієї книжки стверджує, що кишківник — наш «другий мозок»: він містить понад сто мільйонів нейронів — приблизно стільки ж, скільки й мозок кішки. Кишківник не вміє розв’язувати геометричних задач і не переймається податками, натомість регулює травлення й нормалізує самопочуття людини. У формі мандрівки травною системою доктор Майкл Мозлі розповість про те, що роблять органи травлення і що стається, коли з ними щось не так.

 А ще запропонує науково перевірені методи, які допоможуть контролювати харчові вподобання й сприятимуть схудненню. Розкаже, як плекати «хороших» бактерій, що відповідають за нормальне функціонування кишківника, і як боротися з «поганцями», які викликають ожиріння та інші захворювання. Наприкінці книжки ви знайдете рецепти від дієтологині Тані Боровскі та лікарки загальної практики Клер Бейлі — весь арсенал засобів, щоб нормалізувати роботу кишківника й поліпшити загальний фізичний стан.

 

Олексій Коваленко. «Фрукти проти овочів. Чому кавун — не ягода, а томат — це фрукт»

Олексій Коваленко працює в Національному науково-природничому музеї НАН України, де займається науковими дослідженнями, проводить лекторії та освітні інтерактивні програми. Автор книг: «Фрукти проти овочів. Чому кавун — не ягода, а томат — це фрукт» (2020), «Рослини-прибульці. Як борщівник та амброзія захоплюють Землю» (2021), «Планета грибів» (2023).

У вільний від роботи час активно популяризує ботаніку — веде блог і Youtube-канал «Довколаботаніка», сторінку «Ботанік у кедах», пише для фейсбук-сторінки природничого музею, де розповідає про плазунів, яблука, мінерали й динозаврів, та низки інших науково-популярних платформ. Стати ботаніком Олексій вирішив ще у 6-му класі і відтоді своєї думки не змінював. «Вивчення рослин та щире захоплення ними — це одна з тих речей, які врятують світ. І як написано на моєму фамільному гербі “Не будь злюкою — вивчай ботаніку!”» — посміхається Олексій.

 

Коваленко, Олексій. Фрукти проти овочів. Чому кавун — не ягода, а томат — це фрукт / Олексій Коваленко. — Київ : Віхола, 2021. — 224 с. — (Серія «Наукпоп»).

Ця ботанічна подорож створена для того, щоб звернути увагу на звичні чи екзотичні компоненти обіднього столу. Адже похід на кухню цілком може стати екскурсією, детективом, захопливими мандрами в різні епохи та куточки земної кулі.

Усе своє життя, успішно проігнорувавши ботаніку, ми керуємося лише одним простим (і хибним) правилом: солодке — фрукт, а все решта — овочі. Насправді це так не працює. Єдина логічна система, яка існує для класифікації фруктів та овочів — ботанічна. Овочі — це вегетативні органи будь-якої рослини. Овочі можуть бути коренями (як морква й буряк), пагонами (як цибуля) та листями (як салат латук чи шпинат). Їстівні квіти і суцвіття — це теж овочі. А от те, що утворюється на рослині внаслідок запліднення, — це ще той фрукт.

У книжці «Фрукти проти овочів» ботанік, музейник та автор блогу «Довколаботаніка» Олексій Коваленко розповість справжню історію продуктів, які ми щодня бачимо на кухні та в супермаркеті, а ще навчить відрізняти овоч від фрукта, горіх — від горішка, а кавун — від ягоди. У книжці Олексій пояснить, хто намагався лікувати огірками безпліддя та укуси скорпіонів, як салату приписали здібності впливати на чоловічу потенцію, звідки примандрував до нас буряк та як приготувати каштани в домашніх умовах і не рознести квартиру на шматки. Перед вами — не збірник рецептів і навіть не підручник з ботаніки, книжка Олексія Коваленка — це реальна та дотепна історія найзвичайнісіньких овочів і фруктів: від особливостей їхньої ДНК та селекції до найдивніших міфів і кулінарних лайфхаків.

Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читальним залом.

Літературний вернісаж європейських та американських авторів: книги від PEN Ukraine

64 книжки провідних видавництв України — художні та документальні твори, праці з історії, філософії, соціології, політології, літературознавства та мистецтвознавства, а також 97 книжок англійською мовою — бібліотека отримала у рамках спільної ініціативи PEN Ukraine з BooK Aid International, English PEN та PEN International.

Найвідоміший твір американського письменника Джека Керуака «У дорозі» увійшов до списку «100 найкращих романів усіх часів». Це сповнена пригод подорож двох друзів. Письменник-початківець Сал Парадайз зустрічається з Діном Моріарті. Так починається та частина його життя, яку можна назвати життям у дорозі…

Літературний дебют французького письменника Жоржа Перека, роман «Речі», відразу зробив його ім’я відомим. Головні герої, двадцятирічні Сільвія і Жером захоплюються світом красивих речей, але їхні бажання здебільшого перевершують їхні можливості…  Автор пише про речі і «важкість буття» молоді у 1960-х, і постійно балансує між захопленням вишуканими речами, які оточують людину, та критикою суспільства споживання. Новаторський роман Жоржа Перека отримав престижну премію Ренодо.

У світі наукової фантастики визнання здобув відомий американський письменник Філіп Дік, автор 44 романів та 121 оповідання:  «Молот Вулкана», «Космічні ляльки», «Сонячна лотерея», «Людина у високому замку», «Марсіянський зсув часу», «Звихнутий час», «Три стигмати Палмера Елдритча», «А тепер зачекайте до минулого року», «Передостання правда»…

Найвідоміший роман «Рай» британського прозаїка Абдулразака Гурна потрапив до короткого списку Букерівської премії. Головний герой роману «Пам'ять про відбуття» приймає рішення скинути тягар власного коріння й розпочати нове життя в інших країнах…  2021 року його автор був удостоєний Нобелівської премії «за безкомпромісне та співчутливе вивчення наслідків колоніалізму та долі біженця у прірві між культурами та континентами».

Дивовижна «Нескінченна історія» німецького письменника Міхаеля Енде стала «золотою класикою» дитячої літератури. Це книга про книгу, яка так полонить увагу звичайного хлопчика Бастіана, що він потрапляє в іншу реальність. «Кожна історія є Нескінченною Історією… У світі Фантазії… існує безліч дверей. І безліч таких чарівних книжок. Багато людей цього навіть не помічають. Насправді все залежить від того, в чиїх руках опиниться така книжка…».

 

 

Джек Керуак «В дорозі» (1951)

Джек Керуак (1922—1969) — культовий американський письменник, поет, есеїст, чільний представник і літописець літературного покоління, що сформувалося у 1940-х роках у Нью-Йорку і Сан-Франциско і було назване Керуаком «Beat Generation». Писав у стилі «спонтанної прози». Найвідоміший твір Керуака — роман «У дорозі» (1957) приніс йому славу великого американського письменника і «короля бітників».

Роман Джека Керуака «В дорозі» був написаний 1951 року, але рукопис неодноразово відхиляли видавці. Керуак редагував і доповнював роман аж до публікації 1957 року видавництвом Viking Press. Роман входить до списків «100 найкращих англомовних романів з 1923 по 2005 рік» за версією «Тайм», «100 книг століття» за версією «Ле-Монд», «The Big Read» від BBC та «100 найкращих романів усіх часів» за версією «Обсервер».

 

Керуак, Джек. В дорозі : роман / Джек Керуак ; пер. з англ. Гєника Бєлякова. — Київ : Комубук, 2023. — 440 с.

Це без перебільшення головний роман «розбитого покоління», який миттєво став легендою, здійняв шквал суперечливих відгуків і визначив подальший розвиток американської літератури. Саме в цьому творі відбувається становлення славнозвісного «спонтанного» стилю Джека Керуака, натхненного ритмами і звучанням бібопу. «В дорозі» віддзеркалив світогляд цілого покоління, став культовим текстом контркультури, а невдовзі — всесвітньо визнаною класикою. Нескінченна дорога, автостоп і автобуси, перетинання континенту від краю до краю, нічні розмови до світанку, поезія, секс, речовини і, звісно ж, нестримний джаз. Дослідження меж особистої свободи і Американської мрії. Сповнена пригод подорож двох друзів: письменника-початківця Сала Парадайза та юного шахрая й бабія Діна Моріарті. Саме завдяки цьому тексту народився образ вічно молодого і шаленого «короля бітників», спокусливий і оманливий образ, у якому Джек Керуак назавжди закарбувався в уяві читачів, який приніс йому важкий тягар слави і якого він не позбувся й досі.

 

Філіп К. Дік «Звихнутий час» (1958) та «А тепер зачекайте до минулого року» (1963)

Філіп Кіндред Дік (1928—1982) — американський письменник, філософ, есеїст, переважна більшість робіт якого належить до жанру наукової фантастики. У своїх творах Філіп Дік досліджував питання соціології, політики і метафізики. У його романах йдеться про монополістичні корпорації, авторитарні уряди, та альтернативні світи. У пізніших роботах порушуються питання релігії.  Автор 44 романів, 121 оповідання та 14 збірок оповідань, надрукованих ще за життя. 1955 року опубліковано його перший роман «Сонячна лотерея». 1950-ті й ранні 1960-ті були дуже продуктивним періодом для Філіпа Діка. Він завоював вищу нагороду у світі наукової фантастики в 1963-му за роман «Людина у високому замку» (1962). У другій половині 1960-х і 1970-х років написав кілька найвідоміших творів — «Чи мріють андроїди про електричних овець?» (1968), «Лийтеся сльози, сказав полісмен» (1974), «Ми можемо згадати це для вас оптом» (1966) та інші.

 

Дік, Філіп К. Звихнутий час / Філіп К. Дік ; пер. з англ. Юлії Галети. — Київ : Комубук, 2022. — 296 с.

Антиутопічний роман Філіпа Діка «Звихнутий час» вперше вийшов в Сполучених Штатах 1959 року. Скорочена версія також виходила у британському науково-фантастичному журналі «New Worlds Science Fiction» кількома частинами з грудня 1959 по лютий 1960. Українською мовою роман вийшов у видавництві «Komubook» 2022 року в перекладі Юлії Галети

Реґл Ґамм — місцева суперзірка. У маленькому провінційному містечку всі знають його в обличчя. Саме він є багаторазовим переможцем конкурсу «Де маленький зелений чоловічок опиниться наступного разу?». Реґл має особливий дар до розв’язання головоломок: з поміж тисяч можливих варіантів, він завжди обирає правильний. Інколи йому здається, що цілий світ крутиться довкола нього. Втім, щось у цьому світі не тримається купи. Люди поводяться неприродно, а речі видаються штучними. І взагалі, час став якийсь звихнутий — крізь щілини звичної злагодженої реальності просочується зовсім інше, зумисно приховане від нього життя. Реґл вирішує за будь-яку ціну дізнатися правду, навіть попри те, що якась невидима сила контролює кожен його крок. А от чи вдасться йому це? І як це все пов'язано з війною, яка уже багато років триває між Землею та колоністами на Місяці? 

Дік, Філіп К. А тепер зачекайте до минулого року / Філіп К. Дік ; пер. з англ. Павла Шведа. — Київ : Комубук, 2023. — 336 с.

«А тепер зачекайте до минулого року» — роман Філіпа К. Діка, написаний   1963 року, а вперше опублікований 1966 року у видавництві «Даблдей». Український переклад роману виконаний видавництвом «Комубук» 2023 року. У романі ідеться про лікаря Еріка Світсента, що стає особистим хірургом лідера землян під час війни з інопланетянами. На цій роботі Ерік дізнається про наркотик, який поступово вбиває людину, проте дозволяє подорожувати в часі.

Життя доктора Еріка Світсента не назвеш легким. Його планету втягнуто у затяжний та кровопролитний конфлікт між двома потужними галактичними цивілізаціями — людиноподібними лілістарцями та потворними, схожими на велетенських комах ріґами, війна між якими триває вже не одне століття. Його дружина підсіла на новий небезпечний наркотик, який розладнує звичне сприйняття реальності і змушує того, хто його вжив, безпорадно переноситися туди й назад у часі. А на додачу йому ще й довелося стати особистим лікарем примхливого та іпохондричного правителя Землі Джино Молінарі, який вже давно перетворив свої недуги на політичний інструмент. Перебувати так близько до епіцентру багатолітнього міжпланетного конфлікту, безумовно, небезпечно, але, можливо, Еріку вдасться владнати суперечки з Лілістар і знайти порозуміння з ріґами? Однак якщо так, то якою ціною?

 

Жорж Перек «Речі» (1965) та «Людина що спить» (1967)

Жорж Перек (1936—1982) — французький письменник і кінорежисер. Член літературного об'єднання УЛІПО. Один з найбільших новаторів французької прози другої половини XX століття. Коли у 1965 році перший роман Жоржа Перека «Речі» отримує престижну премію Ренодо, його автору було двадцять дев’ять. З тих сорока п’яти, які йому випало прожити. Він уже п’ять років живе у маленькій квартирці площею у тридцять п’ять квадратних метрів, у п’ятому окрузі Парижа, про досвід облаштування якої частково розповідає у своєму романі.

Він уже декілька років працює документалістом в лабораторії медичних досліджень, і ця робота займає більшу частину його життя. Позаду — переважно студентське життя, пошуки себе та десять років письма, багато оповідань, чотири чи п’ять невиданих романів і п’ять різних версій роману «Речі». Попереду — ще півтора десятка років творчості, роки УЛІПО — «Майстерні потенційної літератури», роки формальних експериментів у тісному альянсі літератури та математики, які парадоксальним чином приведуть його до автобіографії. Це середина життя. За декілька місяців до своєї смерті він напише текст: «25 речей, які я хотів би зробити до того, як померти» Він ще не знає, що хвороба не дасть йому такого шансу…

 

Перек, Жорж. Речі. Людина, що спить : романи / Жорж Перек ; пер. з фр. Романа Осадчука. — Київ : Комубук, 2022. — 224 с.

Покинувши навчання, Жером і Сільвія підробляють психосоціологами, але відмовляються від постійної роботи, цінуючи своє необмежене дозвілля. Водночас вони закохані у світ красивих речей, який через брак грошей виявляється для них недоступним. Обіцяні речі, через які вони намагаються зрозуміти себе та вибудувати власні ідентичності, символізують для них справжнє, проте недосяжне щастя, а сам Париж здається «в’язницею достатку».  Нестерпність такого життя спонукає їх до втечі в далекий Туніс, втім, там вони також не знаходять розради. Завдяки своїй критиці споживацтва, роман «Речі» (1965) Перека і сьогодні звучить надзвичайно актуально. 1965 року цей твір було відзначено престижною французькою премією «Ренодо».

«Людина, що спить» — третій роман Жоржа Перека, вперше вийшов у Франції у видавництві Denoël 1967 року. Український переклад Романа Осадчука з'явився у 2022 році. Перек розповідає історію студента, який раптом замкнувся в собі, відрікшись не лише від навчання, а й від самого життя. Його поснула свідомість поміщає його немов поза часом, а дні заповнюються механічними діями, які залишаються неусвідомленими. Усі навколишні речі втрачають сенс. Порожнечу, яку головний герой намагається створити навколо себе, Перек майстерно передає через вигадливі описи станів на межі сну. Постійне повторення днів і ночей, заповнених одноманітними заняттями й ситуаціями, створює особливий сповільнений ритм, наділений примарною, меланхолійною поезією.

 

Абдулразак Гурна «Пам'ять про відбуття» (1987)

Абдулразак Гурна (1948) — англомовний британський прозаїк танзанійського походження; член Королівського літературного товариства. Найвідоміші з його романів — «Рай» (1994), який потрапив до короткого списку Букерівської премії і премії Вітбріда, «Дезертирство» (2005) та «Біля моря» (2001), який отримав книжкову премію газети Лос-Анджелес Таймс. Абдулразак Гурна удостоєний Нобелівської премії 2021 року «за безкомпромісне та співчутливе вивчення наслідків колоніалізму та долі біженця у прірві між культурами та континентами».

 

Гурна, Абдулразак. Пам'ять про відбуття : роман / Абдулразак Гурна ; пер. з англ. Гєника Бєлякова. — Київ : Комубук, 2023. — 224 с.

Абдулразак Гурна з уїдливою простотою й безкомпромісністю, а заразом із глибокою співчутливістю описує універсальний досвід іммігрантів, які зазнали зневаги, ворожості й деформації ідентичності, що стали ціною за їхнє рішення скинути тягар власного коріння й розпочати нове життя в інших країнах і навіть на інших континентах.

Східна Африка. 15-річний підліток Гасан Омар мешкає разом із родиною у злиденному морському портовому містечку. Усе його життя — цикл насильства й відчаю. П’яний тиранічний батько; сестра, яка стає на шлях розпусти; старший брат, що йде кривою дорогою і врешті-решт гине під час пожежі на очах усієї родини; матір, яка фаталістично змирилася з жорстокістю чоловіка.

Гасан вирішує розірвати це коло страждань і безпросвітності й вирушає до дядька в Найробі. Але там на нього чекають випробування імміграцією, жорстокість чужого світу, страх, спокута й розірвання зв’язку зі старим життям. Обряд ініціації новим майбутнім і скидання старої шкіри колоніальних традицій потребуватиме від Гасана неабиякої сміливості й здатності пожертвувати всім.

 

Міхаель Енде «Нескінченна історія» (1979)

Міхаель Андреас Гельмут Енде (1929—1995) — німецький письменник, автор низки творів для дітей, з яких найбільш відомі романи «Нескінченна історія» та «Джим Ґудзик і машиніст Лукас». Сьогодні твори Міхаеля Енде перекладені більш ніж 40 мовами й вийшли загальним тиражем понад 20 мільйонів примірників. За мотивами «Нескінченної історії» зняті однойменні фільми. За мотивами казки «Чарівний напій» знято анімаційний серіал «Вуншпунш» (2000). Серед творів Енде також кілька п'єс, романів і повістей. Однак найбільшим успіх мали саме фентезійні та дитячі твори. 

Енде, Міхаель. Нескінчена історія / Міхаель Енде ; пер. з нім. Юрка Прохаська. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2023. — 560 с. — (Серія «Дивовижні світи»).

«Нескінченна історія» (1979) Міхаеля Енде стала «золотою класикою» дитячої літератури. У 1983 році роман було перекладено англійською і видано у Великій Британії, а згодом й іншими мовами. Це казкова історія про дивовижну книгу, чарівну країну Фантазію та  маленького хлопчика Бастіяна, який несподівано потрапляє у невеличку букіністичну крамничку…

«Надворі був сірий холодний листопадовий день, дощ, періщив як із відра. Краплі стікали склом донизу, перебігаючи через літери з вигадливими завитками. Усе, що можна було розглядіти крізь цю шибку, — стіна, ціла у дощових патьоках, на протилежному боці вулиці. 

Зненацька двері розчахнулися — та так рвучко, що невеличке гроно мосяжних дзвіночків над ними стривожено забаламкало і добру часину не могла вгамуватися. Зчинив оцей гармидер невисокий, опецькуватий хлопчина років десяти-одинадцяти. Темно-брунатне волосся мокро звисало йому на обличчя, плащ наскрізь промок, з нього скрапувала вода, на ремінці через плече теліпався шкільний ранець. Хлопець був трохи блідий і захеканий, та ніби на противагу недавньому поспіху, тепер застиг як укопаний, зупинившись у відчинених дверях.

Хлопчина побачив перед собою довге вузьке приміщення. Глибша його частина губилася десь у сутіні. Попід стінами стояли стелажі, вони сягали аж до стелі, згори донизу вщерть напхані книжками найрізноманітніших форм і розмірів. На підлозі громадилися стоси велетенських фоліантів, на декотрих столиках височіли гори менших, оправлених у шкіру книжечок, що золотаво виблискували обрізами…Хлопець почув, як чийсь голос з-за тієї стіни книжок доволі непривітно мовив: — Або дивіться собі знадвору, або тут, тільки зачиняйте двері… Хлопець послухався і тихенько причинив двері. А тоді наблизився до стіни книжок і обережно зазирнув до неї. Там, у високому фотелі з потертої шкіри, з бильцями, що нагадували бакенбарди, сидів огрядний, присадкуватий чоловічок. Одягнений він був у пожмаканий чорний костюм… На колінах він тримав грубезну книжку, яку оце власно читав… У цей момент задзеленчав телефон. Пан Кореандер натужно підвівся зі свого фотеля і поплентався у невеличкий кабінетик, розташований углибині крамнички…

 Нараз Бастіян усвідомив, що вже довгий час не може відвести погляду від книжки, яку пан Кореандер перед тим тримав у руках і яка тепер лежала на шкіряному фотелі. Хлопець достоту прикипів до неї поглядом. Йому здавалося, наче якась сила нестримно притягує його до неї як магнітом. Він наблизився до фотеля, повільно простягнув руку, торкнувся оправи книжки…  У Бастіяна з’явилося невиразне відчуття, що разом із цим дотиком до фоліанта з ним почало відбуватися щось незворотне —  і ось воно вже діє. Він підняв книжку і зусібіч її роздивився… Придивившись ще раз уважніше до оправи, він помітив на ній двох гадюк, світлу і темну, які кусали одна одну за хвіст, витворюючи таким чином овал. А в цьому овалі дивовижно переплетеною в’яззю було виведено заголовок: Нескінченна історія…». Але це тільки початок цієї казкової історії. Попереду багато таємниць та випробувань...

 

Нескінченна історія

Жанр — пригоди, фентезі

Режисер — Вольфганг Петерсен

Рік — 1984

Німецько-американський фільм студії Warner Brothers, знятий за частиною книги письменника Міхаеля Енде «Нескінченна історія». 1990 року отримав продовження «Нескінченна історія 2: Нова глава», зняте за рештою оригінального твору, а в 1994 році — «Нескінченна історія 3» за мотивами попередніх фільмів та книги. Школяр Бастіан Букс живе зі своїм батьком після смерті матері. З цієї причини він відчуває себе самотнім, а у школі стає об'єктом для глузувань з боку інших учнів як мрійник. Батько ж намагається спонукати сина перестати мріяти та подорослішати…

 

Нескінченна історія 2: Нова глава

Жанр — пригоди, фентезі

Режисер — Джордж Т. Міллер

Рік — 1990

Німецько-американська екранізація другої половини книги Міхаеля Енде «Нескінченна історія». Зйомки тривали з 19 червня по 27 жовтня 1989 року, в прокат фільм вийшов 25 жовтня 1990 року. Після подій першого фільму Бастіан так і залишився мрійником. Його не беруть до спортивної команди плавців через те, що Бастіан боїться стрибати з вишки. Хлопчик навідується до книгарні Кореандера, шукаючи книги, які навчать його бути сміливим. Там він знову бачить книгу «Нескінченна історія». Він чує як королева Фантазії просить його про допомогу. Бастіан, як і минулого разу, без дозволу бере книжку.

Підготувала К.В. Бондарчук, завідувачка читальним залом.