Кримські татари: історія, культура, традиції: видання від Українського інституту книги та PEN Ukraine

 

«Будь-який етнос, із його культурою — незалежно від його чисельності, рівня його розвитку — є унікальною, неповторною цінністю людської цивілізації…» (Енвер Озенбашли, кримськотатарський історик та мовознавець)

 

Розмаїття книжкових скарбів: праці з історії, філософії, соціології, політології, літературознавства та мистецтвознавства, художні та документальні твори … Бібліотека отримала книжки провідних видавництв України, видання яких підготовлено за сприяння державної установи «Український інститут книги», а також у рамках спільної ініціативи PEN Ukraine з BooK Aid International, English PEN та PEN International.

Етнічна історія кримськотатарського народу протягом тисячоліть формувалася в Криму. Під впливом багатьох факторів склалися особливості антропологічного типу, расової приналежності, мови, характеру, традицій, релігії та побуту корінного народу. Це був складний процес. У ньому взяли участь багато народів і племінних союзів, які в різний час населяли Північне Причорномор’я і Кримський півострів. Таври, кіммерійці, скіфи, сармати, алани, елліни, готи, гуни, хозари, печеніги, кипчаки, італійці, ординці й багато інших племен стали прямими нащадками сучасних кримських татар. Усі вони внесли свій вагомий генетичний внесок і заклали фундамент майбутньої нації, яка вже в XV столітті створить свою незалежну державу.

Для усіх, хто цікавиться історією, культурою, традиціями кримськотатарського народу, представляємо видання: Гульнара Абдулаєва  «Кримські татари: від етногенезу до державності», Михайло Якубович «Філософська думка Кримського ханства», Наталя Беліцер «Кримські татари як корінний народ: Історія питання і сучасні реалі», збірник  документів та матеріалів «Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940—2015)», Наталя Гуменюк «Загублений острів. Книга репортажів з окупованого Криму», «І народився день: кримськотатарська проза українською», Юсуф Болат «Алім»,  Наталія Смирнова «Крим Керіма».

 

 

Абдулаєва, Гульнара. Кримські татари : від етногенезу до державності / Абдулаєва Гульнара. — Київ : Гамазин, 2021. — 408 с.

Гульнара Абдулаєва народилася в Євпаторії (Крим) 1979 року. Закінчила історичний факультет Таврійського національного університету. Авторка наукових та науково-публіцистичних праць у низці історичних збірок та журналів, зокрема й закордонних. У 2005 році нагороджена грамотою Верховної Ради України за особливий внесок у розвиток молодіжної політики. Перша книжка авторки побачила світ 2008 року, це був історичний роман «Шагін Гірай». У 2012 році вийшли історичні нариси «Золота епоха Кримського ханства», а у 2013 році — «Битви з історії Кримського ханства». Протягом багатьох років Гульнара Абдулаєва займається історією кримських татар ханського періоду. Мріє повністю присвятити себе письменництву.

Науково-популярна монографія «Кримські татари: від етногенезу до державності» — не просто начерк до життя й становлення кримських татар як етносу, це чудова можливість для читачів будь-якого віку довідатися й поміркувати в історичному (а подекуди й політичному) ракурсі про те, ким насправді є кримські татари, кримчаки, караїми, звідки вони взялися і яким чином сформувалися як народ. І чому зараз вони разом з іншими, на жаль, нечисленними етнічними групами змушені боронити свій статус корінного населення півострова, і якою є їхня роль у формуванні сучасної України.

Детальне дослідження кримського історика Гульнари Абдулаєвої допоможе відновити багатовікову етнічну історію кримських татар та інших корінних народів Криму, розвіє численні нав’язані міфи, продемонструє національну самобутність, унікальність та цінність етносу кримських татар для людської цивілізації. Книжка для тих, хто хоче знати історію без купюр.

 

Якубович М. М. Філософська думка Кримського ханства : монографія / Михайло Якубович. — Київ : Комора, 2016. — 448 с.

Михайло Якубович (1986) — сходознавець, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного університету «Острозька академія». Автор повного перекладу Корану українською мовою, а також численних наукових публікацій з питань ісламської філософії в українських і зарубіжних академічних журналах. Виступав із лекціями й доповідями в університетах Бельгії, Ірану, Німеччини, Польщі, Саудівської Аравії, США, Туреччини та інших країнах світу

«Філософська думка Кримського ханства» — перше комплексне наукове дослідження релігійно-філософської спадщини Кримського ханства XV—XVIII століття, що показує розвиток його основних інтелектуальних традицій — правознавства й апологетики, дискурсивного богослов’я та містицизму (суфізму) — в глобальному контексті мусульманської філософії посткласичного періоду.

Крім того, авторові вдалося реконструювати біографії найвидатніших мислителів Кримського ханства, а в додатках вміщено фрагменти їхніх праць, перекладені безпосередньо з рукописних та друкованих першоджерел. Значну частину використаних джерел уведено в науковий обіг уперше в світовій сходознавчій практиці.

 

Беліцер, Наталя. Кримські татари як корінний народ : Історія питання і сучасні реалії. — Київ : ДП «Національне газетно-журнальне видавництво», 2017. — 120 с. : іл.

Наталя Беліцер багато років вивчає боротьбу за визнання корінних народів світу. Активістка громадянського суспільства. Брала участь у багатьох акціях і знакових подіях, що відбувалися в Криму і в Києві з початку 1990-х років. Це дозволило отримати не лише теоретичні знання, але й розуміння багатьох нюансів кримськотатарської проблеми.

Написання книжки «Кримські татари як корінний народ : Історія питання і сучасні реалії» зумовлене необхідністю поширення в українському суспільстві адекватних базових уявлень про те, що таке «корінні народи», чим вони відрізняються від різних категорій меншин і якими є їхні права відповідно до норм сучасного міжнародного та національного права.

Актуальність і важливість цієї теми в Україні не була усвідомлена протягом усіх років, що минули після початку масового повернення кримських татар на історичну Батьківщину з місць заслання наприкінці 80-х років минулого століття (незважаючи на те, що Конституція України 1996 року містить згадки про корінні народи України).

Ситуація змінилася лише у 2014 році вже після окупації і незаконної анексії Криму. Постановою Верховної Ради України від 20 березня 2014 року кримських татар було нарешті визнано корінним народом нашої держави, а Курултай і Меджліс — його вищими репрезентативними органами. Видання розраховано на представників органів законодавчої та виконавчої влади України, членів центрального, регіональних і місцевих Меджлісів, громадських активістів, представників ЗМІ, вітчизняних та зарубіжних експертів і науковців, а також викладачів і студентів вищих навчальних закладів.

 

Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940—2015) : збірник  документів та матеріалів / НАН України ; Інститут історії України ; Центральний державний архів громадських об’єднань України ; Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ; Галузевий державний архів служби безпеки України ; упоряд. О. Г. Бажан (керівник) та ін. — Київ : ТОВ «Видавництво “КЛІО”», 2016. — 1092 с.

Запропонований читачам збірник документів покликаний відтворити процеси, що відбувалися в Криму упродовж значного відрізку його радянської історії та після проголошення Української незалежної держави. У книзі із залученням документального матеріалу висвітлюються депортації за національною ознакою з території Кримської АРСР у роки Другої світової війни (серпень 1941 р., травень—червень 1944 р.), здійснені силовими структурами (НКВС-МВС СРСР) на підставі рішень верхівки ВКП(б) та постанов надзвичайних органів державної влади (Державний Комітет Оборони — ДКО). Подані документи дозволяють відобразити етапи примусового виселення народів Криму в 1941—1944 роках. Насильницьке виселення жителів Криму за етнічною ознакою розпочалося на самому початку Радянсько-німецької війни. Об'єктом превентивної депортації, викликаної обставинами надзвичайного стану в СРСР, стали представники так званих «нелояльних народів» - німці, італійці, турки. Відповідно до постанови Ради з евакуації СРСР від 15 серпня 1941 року було розпочато суцільне виселення німець-кого населення Кримської АРСР до Орджонікідзевського (нині — Ставропольський, РФ) краю. Перший етап депортаційних заходів керівництвом СРСР розцінювався як превентивний запобіжний захід для позбавлення воєнного супротивника вірогідної можливості поповнення своїх мобілізаційних ресурсів за рахунок населення Криму. Другий етап — депортація кримських татар, болгар, греків та вірмен (травень—червень 1944 р.) мав характер масової каральної акції щодо народів, окремих представників, яких радянська влада звинуватила у пособництві німецьким окупантам.

На основі архівних документів упорядники намагалися відобразити кількісний та географічний зріз депортаційних акцій на півострові, порядок та умови виселення, масштаби втраченого майна, худоби, сільгосппродукції спецпересе-ленцями. У процесі відбору документів та підготовки їх до публікації значна увага приділялася особливостям організації заселення Криму в другій половині 1940-х років, переселенському процесу в 1950—1960-х роках, які істотно вплинули на етнічну карту регіону.

Особливе місце в збірнику посідають документи, що віддзеркалюють процес перепідпорядкування Кримської області Українській РСР. Предметом уваги колективу упорядників стали аналітичні довідки, інформації, підготовлені різними відділами ЦК КПУ, які містять в собі соціально-економічний аналіз стану народного господарства Кримської області до і після входження її до складу УРСР. Відібрані документи проливають світло, яким чином здійснювалася інтеграція Криму до складу України, за рахунок яких коштів (внутрішніх ресурсів УРСР чи союзних субвенцій) у середині 1950-х —1960-х років відбувалося відновлення спустошеного у роки Другої світової війни півострова.

Значний корпус документів та матеріалів, представлений у цьому виданні, розкриває основні етапи кримськотатарського національного руху за повернення на історичну батьківщину в 1950—1980-х роках, демонструє ставлення політичного керівництва УРСР, місцевих органів влади до розв'язання однієї з найгостріших національних проблем.

Збірник містить розділ, в якому йдеться про адаптацію та інтеграцію репатріантів в українське суспільство. Постанови, розпорядження, звіти, листування вищих органів державного управління України дають уявлення про заходи, здійснені в 1991—2015 роках для повернення, облаштування і відновлення прав депортованих кримських татар, болгар, вірмен, греків, німців.

До збірника включено 309 документів, 230 з яких публікуються вперше. Основний масив документів виявлено у фондах Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Галузевого державного архіву Служби безпеки України. Один документ зберігається у фондах Галузевого державного архіву Міністерства внутрішніх справ України. Особливе місце в збірнику посідають документи Державного архіву в Автономній Республіці Крим. Упорядниками здійснено також передрук низки документів із збірників «Крымскотатарское национальное движение. — Т. 2. Документы. Материалы. Хроника» (М., 1992), «Депортовані кримські татари, болгари, вірмени, греки, німці» (К., 2003), «Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х — початок 1990-х рр.) очима радянських спецслужб. Збірник документів та матеріалів» ( у 2-х частинах. К., 2004).

Автори свідомі того, що в цьому виданні представлено лише частину джерел, які висвітлюють історію народів Криму у 1940— 2015 роках. Цю публікацію слід розглядати як почин на шляху реалізації археографічного проекту з історії «кримського питання» у політиці керівництва СРСР, УРСР та Української держави у другій половині XX — початку XXI століття

Археографічне опрацювання документів здійснено відповідно до усталених в едиційній практиці в Україні засад передавання текстів. Україномовні та російськомовні документи друкуються у цілковитій відповідності з оригіналом: збережено всі мовні особливості їхнього написання й тогочасного відтворення.

Більшість документів публікуються повністю. У разі публікації частини документа випущені місця позначено трьома крапками в квадратних дужках [...]. У легендах документів зазначено місце їх зберігання (скорочені назви архівів, номери фондів, описів справ, аркушів) та попередні публікації, якщо документ є археографічним повтором. Помітки й резолюції наведено лише в тих випадках, коли вони засвідчують подальший рух документа, а також розкривають хід справи або ставлення посадової особи до події. У Коментарях наведено певні уточнення та роз’яснення змісту документів.

 

Гуменюк, Наталя. Загублений острів. Книга репортажів з окупованого Криму / Наталя Гуменюк. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2022. — 312 с.

«Загублений острів» — це збірка репортажів з окупованого Криму, куди відома журналістка Наталя Гуменюк їздила упродовж 2014–2019 років. У книжці — справжні історії і трагедії людей, життя яких кардинально змінилося після 2014 року, бо відтоді хтось із кримчан живе в окупації, а хтось — просто в іншій країні. То ж яка їхня неприхована правда? Підприємці та пенсіонери, кримські татари, студенти й громадські активісти, правозахисники та військові, люди з різними політичними та ідеологічними поглядами відверто розповідають свої історії: Одні діляться тихим, глухим болем, інші — просто втомилися мовчати й боятися. Ця книжка є справжнім голосом анексованого Криму, його багатоголоссям, в якому окремі розповіді творять єдину спільну історію, яка ще не завершилася.

 

І народився день : кримськотатарська проза українською : художне видання / пер. з кримськотатарської і рос. мови. — Київ : Кримський дім ; Майстер Книг, 2018. — 360 с. : іл.

Кримськотатарська література одна із найдавніших серед тюркських літератур. Біля її джерел стоять величні письменники класичного періоду, що розпочався за розквіту Кримського ханства. Це — автори прекрасних, здебільшого поетичних творів: Менглі Герай (1445—1515), Усеїн Кевефій (XVI ст.), Ашик Умер (1621—1707), Мустафа Джевкерій (XVIІ ст.), Джанмухамед (XVIІ ст.), Абдул Меджит Ефенді (1849 —1876).

На початку ХХ століття, внаслідок виходу на інший рівень, розпочалася нова епоха в розвитку кримськотатарської літератури. Період з 1917 по 1928 роки називають «відродженням», а твори, написані в цей час, вважають класикою нової доби. Письменники й діячі культури цього періоду надихалися життям і творчістю великого просвітника Ісмаїла Гаспринського (1851—1914) і створеної ним газети «Терджиман» («Перекладач»), що видавалася упродовж 1883—1918 років. Навколо газети сформувалося середовище із блискучих представників інтелігенції, як-от Аджи Абібулла, Амет Озенбашли, Осман Акчокракли та інші. Вони надзвичайно активно працювали у суспільній та літературній сферах, об’єднавшись під важливим гаслом газети «Терджиман» — «Єдність у мові, в ідеях, у справах».

Невдовзі література кримських татар, як і інших народів, потрапила під каток жорстоких сталінських репресій 1936—1938 років. Найяскравіших представників кримськотатарської літератури розстріляли, що справило нищівний вплив на її подальший розвиток. Дванадцять кримськотатарських письменників загинули в роки Другої світової війни. Після війни новий удар — депортація, що стала причиною тривалого мовчання.

Упродовж майже півстолітнього перебування на чужині в кримськотатарській літературі засяяли нові імена. Це письменники — Еміль Аміт, Рустем Алі, Білял Мамбет, Айдер Осман, Ервін Умеров… Чимало з них приєдналися до учасників національного руху за повернення на Батьківщину — в Крим. Попри утиски влади, вони намагалися підняти кримськотатарську літературу на вищий рівень.

До збірки увійшли прозові твори кримськотатарських письменників, що складають «канон» національної літературної спадщини, а їхніх авторів справедливо вважають виразниками традицій і прагнень кримськотатарського народу. Сподіваємося, що ознайомлення з художньою літературою допоможе широкому колу читачів краще зрозуміти національний характер, прагнення, систему життєвих поглядів кримських татар, їхні світоглядні настанови й цінності.

 

Болат, Юсуф. Алім : кримськотатарська проза українською : художнє видання / Юсуф Болат ; пер. з кримськотатарської мови. — Київ : Майстер Книг, 2019. — 180 с. : іл.

Книжка представляє українському читачеві першу частину історичного роману видатного кримськотатарського письменника Юсуфа Болата «Алім», що має назву «Алім син Азамата», і була написана упродовж 1939—1940 років. Тут оповідається про дитинство і юність Аліма, який пізніше став знаменитим захисником знедолених селян Криму. У романі доволі повно розкрито наслідки колоніальної політики Російської імперії в Криму, зокрема — примусове переселення корінних мешканців на чужину. Наскрізна тема роману — доля людини, яка силою обставин опинилася по інший бік закону, але в тому місці, де порушення законів було панівним явищем. Образ головного героя — народного улюбленця — постає через змалювання його взаємин із спільнотою, його ставлення до навколишньої дійсності, його спроби вирішити проблеми, що хвилюють кримських татар.

 

Смірнова, Наталія. Крим Керіма / Наталія Смирнова ; ілюстрації Людмили Стецькович. — Київ : Портал, 2021. — 96 с.

Дім, родина, квітучі гранати, дитячі спогади. Одного дня усе це змітає Друга світова війна. А іншого дня, після вже стількох утрат, виявляється, що бути кримським татарином — вирок. Поспішна депортація, тижні в товарняках, ще тяжчі втрати, непривітне нове місце мешкання, тяжка праця. Спогади про втрачений Крим. Як віднайти сенс, силу жити і віру в людей?

Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читальним залом.