Писанки та крашанки – головний символ Великодня

На столі – духмяна паска,

А круг неї – писанки.

Уділи нам, Боже, ласки

На всі дні, на всі віки!

Платон Воронько «Великдень»

Цикл Великодніх свят є одним із найважливіших у християн. Він включає Вербну неділю, Чистий четвер, Страсну п’ятницю та власне Великдень.  На Великодні свята, як і на Різдвяні, повинна зібратися вся родина, адже це – «Великий День». Великдень багатий різноманітними народними звичаями.

Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх-давен, адже яйце символізувало зародок нового життя. У християнстві яєчко є символом Христового Воскресіння. Вчені порівнювали орнаменти на посудинах, що були знайдені при археологічних розкопках, з найстарішими орнаментами писанок і довели, що звичай розмальовувати яйця походить на Україні ще з перед християнських часів. Головним символом Великодня є писанки та крашанки.




ПИСАНКА – розмальоване Великоднє куряче або декоративне, звичайно дерев’яне, яйце – символ сонця, відродження, любові й краси. Вченими встановлено, що символічних малюнків писанці понад сто. Кожний візерунок має своє глибоке символічне значення. За технікою виконання писанки поділяють на «драпаки» та «мальованки». Найпоширеніша – воскова техніка розпису.

Зважаючи на фізичні особливості шкарлупи яйця, середньовічні писанки до наших днів не збереглися. Масове розписування яєць в Україні існувало протягом століть. У ХІХ столітті писанкарство у різних художніх варіантах побутувало на всій території України, про що свідчать давні колекції українських писанок у музеях Києва, Лубен, Львова, Кракова, Варшави, Брно та ін. Найдавніші писанки зберігаються у фондах Музею етнографії та художнього промислу інституту народознавства НАН України і походять зі сіл Острів (1882 р. Львівщина), Слобідка (1891 р. Поділля) та ін.

Писанки виготовляли навесні, перед Великоднем, сільські дівчата і жінки, монастирські ченці й іконописці, міські панночки, пекарі та ін.. Тому й техніка декорування різнилася. На селі яйця фарбували в один колір, інколи продряпували візерунки, орнаментували воском і фарбували у кілька кольорів, тоді як у місті вдавалися до різних штучних способів – наклеювали шматки кольорового паперу, фольги, тканини, нитки тощо. Писанки переважно виготовляли для себе і лише зрідка для продажу на ярмарку. Сьогодні писанкарство збереглося і розвивається завдяки майстрам старшого покоління у багатьох давніх осередках цього виду мистецтва. Українська писанка в світі є символом нашого народу.

КРАШАНКА – фарбоване в один колір яйце. Червоне яйце означало радість життя, любов. Жовтий колір уособлював місяць і зорі, а в господарстві – урожай. Блакитний – небо, повітря, здоров’я. Зелений – весну, воскресіння природи.

Традиційна технологія виготовлення крашанки є дуже простою, в порівнянні з виготовленням всіх інших видів великодніх яєць. Вона не потребує використання воску, спеціальних фарб та писачка.

У багатьох народів збереглися перекази, в яких яйце виступає джерелом життя, світла і тепла, навіть зародком усього всесвіту. Існують також численні варіанти легенд, які пояснюють побутування писанок під час Великодніх свят.

У Франції та Бельгії вважається, що розмальовані яйця розносять дзвони повертаючись з Риму. У Греції у Великий четвер красять яйця. Крім фарбованих яєць символом Великодня також є писки, названі чуреки, які прикрашають фарбованими яйцями. Великодній фінський стіл прикрашають традиційна паска із сиру й вершків, великодній пудинг, баби, фарбовані й шоколадні яйця, блюда з баранини.  У Австралії дуже популярні крашанки із шоколаду або цукру – дуже великі й менші. Ще тут крашанки люблять робити у формі кролика. У Швеції крашанки роблять із картону, а в середину кожного яйця кладуть по великій гарній цукерці. У Польщі популярні писанки та крашанки. В Америці діти одержують кошики від «великоднього зайчика», у яких лежать крашанки й багато шоколадних цукерок.

26 жовтня 1987 року урочисто відкрито в Коломийський церкві святого Благовіщеня (Івано-Франківська область) Музей писанкового розпису. В колекції музею понад 6000 писанок з різних регіонів України та країн світу.

На фото: студенти спеціальності "повар-кондитер" ДНЗ "Центр профтехосвіти" 
під час зустрічі "Українські традиції пасхального столу" (08.04.2015)

Традиції Великодніх свят в літературних виданнях

Гуркіна Г. О. Традиції та звичаї українців / Г. О.  Гуркіна, О. В. Сердюк. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2008. – 95 с., іл.

Книжка розповідає про стародавні й сучасні звичаї та традиції українців, про їх вірування та світогляд, знання та народну мудрість. Зі сторінок цього видання ви дізнаєтеся про найважливіші свята українців, їх побут та життя, а також чим відрізнялося життя українців, які мешкали у різних регіонах.

Лазебный, Александр, священник. Все праздники православной церкви. Почитаемые иконы. – Донецк : ООО «ПКФ «БАО», 2012. – 448 с., ил.

В этой иллюстрированной книге благочестивый читатель найдет подробное описание традиций празднования памятных дней в Православии. Издание включает изображения наиболее почитаемых икон.

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір’я українського народу / Сост. Шкода М. П. . – Донецьк : ТОВ «ВКФ «БАО», 2012. – 544 с., іл.

Книжка розповідає про народні традиції, обряді і свята українського народу. Хто забуває минуле, той не вартий майбутнього – справедливість цього вислову перевірена часом.

Манько,  Віра. Українська народна писанка. – Львів : Свічадо, 2001. – 48 с., іл.

В книжці загострюється увага на функціональності писанки і особливо на символічності її орнаменту – незнищенного знакового коду нації та пралюдства, що становить надзвичайну цінність для науки та культури, й, отже, потребує «певної консервації».

Скарбниця  народної мудрості. Свята, традиції, прислів’я, приказки / Авт.-укл. О. В. Лаврик. – Харків : Аргумент-Принт, 2012. – 256 с. – (Корисна книга).

Ви хотіли б дізнатися, як зустрічали Різдво чи Великдень у давнину? Або які існують календарні свята та обряди? Тоді ця книга просто необхідна вам.

Сторінками періодичних видань

• Андреєва В. Писанка: код одвічного добра / Віра Андреєва // Голос України. – 2015. -  25 берез. – С. 16 : фото.
• Биленко Т. Готовимся к Пасхе : [курс пасхальных поделок: как сделать писанку] / Татьяна Биленко // Мир семьи. – 2005. – № 4. – С. 52-55 : фото.
• Відродження писанкарства // Планета знань. – 2008. – № 4. – С. 14-17 : фото, ил.
• Древлянський В. Недалечко красне яєчко (історія крашанок і їх віртуальне використання) / Василь Древлянський // Берегиня. – 2003. – № 1. – С. 3-6.
• Кісіль Г. Святиня та оберег українського народу : [українська писанка] / Галина Кісіль // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2011. – № 12. – С. 3-7 : фото.
• Ляукина М. Яйцо из бусин / М. Ляукина // Семья и школа. – 2008. – № 3. – С. 36-37 : фото, ил.
• Остапенко І. Українська писанка : заняття для старших дошкільнят / Ірина Остапенко // Дошкільне виховання. – 2009. – № 4. – С. 16-17.
• Пастернак Н. Писанка – як молитва, з якої слів не викинеш : [бесіда з Вірою Манько, авторкою книги «Українська народна писанка»] / Віра Манько, Надія Пастернак // Культура і життя. – 2013. – 26 квіт. – С. 5 : фото.
• Рогаткина Т. Музей одного образа: пасхальное яйцо / Т. Рогаткина, Г. Гаврилова // Дошкольное воспитание. – 2006. – № 4. – С. 33-37 : ил.
• Ткаченко В. Мистецтво писанкарства / Віктор Ткаченко // Мистецтво та освіта. – 2007. – № 7. – С. 58-59.

Матеріал підготували Бурлак О.О., зав. відділом періодичних видань, та Бондарчук К.В., зав. читальним залом гуманітарних наук.