Гайдамаки — перший український історичний роман у віршах: 185 років з дня видання поеми Тараса Шевченка

 

«Все йде, все минає — і краю немає… Сини мої, гайдамаки! Світ широкий, воля, — Ідіть, сини погуляйте, Пошукайте долі…».

Так поетичним словом Тарас Григорович Шевченко починає розповідь про найдраматичніші події XVIII століття, які відомі в історії під назвою Коліївщина  — козацько-селянське національно-визвольне повстання у Правобережній Україні у 1768—1769 роках, очолене запорожцем Максимом Залізняком та його найближчим сподвижником Іваном Ґонтою, сотником уманської надвірної міліції.

Тарас Шевченко вперше звернувся до історичного минулого України у поемах «Тарасова ніч» (1838) та «Іван Підкова»(1839), які увійшли до поетичної збірки «Кобзар» 1840 року. Видання 1841 року героїчної поеми «Гайдамаки» стало яскравим явищем та відкрило нову епоху в історії української літератури.

 

«Гайдамаки» (1841)

Тарас Григорович Шевченко почав працювати над поемою «Гайдамаки» близько 1839 року, під час навчання в Петербурзький Академії мистецтв. Ще до остаточного завершення поеми Тарас Шевченко знайомив з нею українських письменників у Петербурзі. Частину рукопису, нині не відому, він послав до Харкова письменнику та літературному критику Григорію Федоровичу Квітці-Основ'яненкові, який у листі до Шевченка від 22 березня 1841 року писав про своє та інших харків’ян захоплення Шевченковими віршами й заохочував його швидше публікувати поему: «”Гайдамаки” Ваші добра штука буде. Читав я декому з наших… Друкуйте швидше, лишень. Нехай Вам Бог помага».

Український письменник і видавець Євген Павлович Гребінка додатково включив перший розділ «Гайдамаків (без назви) до впорядкованого ним альманаху «Ластівка», рукопис якого з кількома іншими творами Шевченка (балада «Причина», вірші «Вітре буйний, вітре буйний!» і «Тече вода в синє море») вже перебував на той час у цензурі, про що свідчать дві дати цензурних дозволів на його титульній сторінці: 12 березня і 20 грудня 1840 року.  Альманах вийшов друком 1841 року.

 

Титульна сторінка альманаху «Ластівка». 1841 р.

 

Публікація поеми в «Ластівці» мала присвяту «Василю Ивановичу Григоровичу, на память 22-го апреля 1838 года». Це була дата звільнення Шевченка з кріпацтва, в якому брав активну участь Василь Григорович, мистецтвознавець та історик мистецтва, конференц-секретар і професор Петербурзької Академії мистецтв. Першодрук частини поеми супроводжувався також приміткою Євгена Гребінки: «Порадував нас торік Шевченко кобзарем, а тепер знов написав поему ”Гайдамаки” Гарна штука, дуже гарна…».

Намір опублікувати поему окремим виданням Шевченко висловив у вступі до неї ще в квітні 1841 року, але здійснювати почав його, через скрутні матеріальні обставини, лише наприкінці року. Не маючи коштів на видання Тарас Шевченко випустив передплатні квитки на майбутню книжку вартістю 5 карбованців асигнаціями, які поширював серед знайомих.

8 листопада 1841 року Тарас Григорович особисто подав рукопис поеми до Петербурзького цензурного комітету. З 11 листопада поема була на розгляді у цензора, який схвалив її до друку 29 листопада. 1 грудня 1841 року Тарас Шевченко забрав рукопис із цензурного комітету. Протягом грудня книжку було надруковано, але дозвіл на її випуск в світ цензор видав тільки 21 березня 1842 року. Це пояснюється цензурними причинами — забороною публікувати твори про народні повстання середини XVIII століття в Україні.

Тарас Шевченко у передмові до поеми писав: «Про те шо діялось на Україні 1768 року, розказую так, як чув од старих людей; надрукованого і критикованого нічого не читав, бо, здається, і нема нічого. Галайда вполовину видуманий, а смерть вільшанського титара правдива, бо ще є люди, котрі його знали. Гонта і Залізняк, отамани того кровавого діла, може виведені в мене не так, як вони були, — за це не ручаюсь. Дід мій, нехай здоров буде, коли зачина розказувать що-небудь таке, що не сам бачив, а чув, то спершу скаже: «Коли старі люди брешуть, то й я щ з ними».

Гайдамацький рух виник на початку XVIII століття у зв’язку із загостренням економічного, політичного й національно-релігійного утиску українського народу польськими магнатами й шляхтою та католицьким духівництвом. Загони гайдамаків складалися переважно із селян та запорозьких козаків, а також дрібних ремісників, міщан.., які діяли здебільшого поодинці, дотримуючись тактики раптових нападів, але нерідко об’єднувалися, і в численні формування, розгортаючи тривалі наступальні та облогові дії.

Особливо значні гайдамацькі повстання 1734 і 1750 років охоплювали не лише Київщину та Поділля, а й Волинь, Білорусь, Галичину. Найвищого розмаху гайдамацький рух набрав під час масового повстання 1768 року, відомого під назвою Коліївщина.

 

Шевченко Т. Гайдамаки [Текст] : поема / Тарас Шевченко ; іл. худож. О. Г. Сластіона ; приміт. Л. Ф. Кодацької. — Київ : Дніпро, 1988. — 104 с., іл.

У поемі Тараса Шевченка «Гайдамаки» щільно сплетені дві лінії: епічна (історичні події) і романічна (кохання Яреми та Оксани).

Ілюстрації українського художника-графіка Опанаса Георгійовича Сластіона (1855—1933) відтворено з репродукцій видання: Тарас Шевченко. Гайдамаки, 1886. Ілюстрації до поеми були створені впродовж 1883—1885 років.

 

Ілюстрація до поеми «Гайдамаки» (худож. Опанас Сластіон)

 

Шевченко Т. Гайдамаки [Текст] : поема / Тарас Шевченко ; іл. худож. Василя Касіяна.  — Київ : Молодь, 1964. — 104 с., іл.

Перші малюнки до поеми «Гайдамаки» український художник-графік Василь Ілліч Касіян (1896—1976) створив у 1918 році. Відтоді шевченківська тема стала однією з провідних в його творчості. На протязі майже сорока років майстер повертався до ілюстрування «Кобзаря». У 1964 році, у зв'язку з 150-ю річницею з дня народження Тараса Шевченка, за багаторічну подвижницьку працю, створення численних портретів, плакатів і ілюстрування п'яти видань «Кобзаря» Василеві Касіяну, першому серед художників, за створену ним «шевченкіану», присуджено Державну премію України імені Т. Г. Шевченка.

 

Ілюстрація до поеми «Гайдамаки» (худож. Василь Касіян)

 

Шевченко Т. Г. Гайдамаки [Текст] : [поема] / Тарас Шевченко. — Харків : Фоліо, 2013. — 288 с. — Миниатюр кн.

До книжки увійшли такі визначні поетичні твори Шевченка, як балади «Причинна» і «Тополя», драматична поема «Катерина», а також поеми «Тарасова ніч», «Іван Підкова», «Гайдамаки», присвячені визвольній боротьбі українського народу проти загарбників і поневолювачів.

 

«Чигиринський Кобзар і Гайдамаки» (1844)

Незважаючи на схвальну оцінку поеми «Гайдамаки», надрукована книжка дуже повільно розходилася. 8 лютого 1843 року Тарас Шевченко продав майже весь її тираж (800 примірників) петербурзькому книгареві Івану Тимофійовичу Лисенкову разом із правом на перевидання «Кобзаря» 1840 року, про що видав йому зобов’язання, згідно з яким ні він сам, ні навіть ніхто з його спадкоємців не мав права їх друкувати. Звичайно, петербурзький книгар, крамниця якого була своєрідним літературним клубом, був свідком популярності молодого українського поета й художника.

Іван Лисенков вирішив перевидати «Кобзар» (1840), а тому вже 15 лютого 1843 року звернувся до Цензурного комітету і саме особисто до цензора Петра Олександровича Корсакова, який давав раніше дозвіл на видання першого «Кобзаря». На руках у Лисенкова була записка Тараса Шевченка до цензора, який хоч і скоротив свого часу перше видання «Кобзаря» на одну сторінку (дуже важливого тексту історичного значення), проте опублікував прихильну рецензію в одеському журналі «Маяк», де висловив своє захоплення поезією Шевченка.

27 лютого 1843 року цензор дав дозвіл на друге видання «Кобзаря». Маючи на руках дозвіл цензури на друге видання «Кобзаря» і нерозпродані 800 примірників поеми «Гайдамаки», Іван Тимофійович Лисенков вирішив скомпонувати їх в одній книжці, тобто зброшурувати в одній оправі. Таким чином з’являлося нове видання із опублікованих у 1840—1841 роках творів, яке було надруковане майже через півтора роки.

 

Титульний аркуш «Чигиринського Кобзаря і Гайдамаків» 1844 року

1 вересня 1844 року в журналі «Современник» було оголошено про вихід у світ «Чигиринського Кобзаря і Гайдамаків» Тараса Григоровича Шевченка. Це друга збірка творів Тараса Шевченка, до якої увійшли вісім поезій із першого «Кобзаря» (1840) та окреме видання поеми «Гайдамаки» (1841). До цієї збірки Тарас Григорович повертався після заслання, редагуючи власні тексти з метою підготовки видання творів у новій редакції під назвою «Поезія Т. Шевченка. том 1».

 

Шевченко, Тарас. Чигиринський Кобзар і Гайдамаки [Текст] : [Факсимільне відтворення видання 1844 року] / Тарас Шевченко ; упоряд. С. А. Гальченко. — Київ : КЛІО, 2014. — 272 с.

«Чигиринський Кобзар і Гайдамаки» надрукували в друкарні Гінце влітку 1844 року, а квиток на випуск книжки підписував цензор Нікітенко, оскільки Корсаков помер 11 квітня 1844 року. Назву «Чигиринський Кобзар…» Тарас Шевченко обрав не випадково. Очевидно, йому хотілося ще раз нагадати читачеві, що Чигирин за часів гетьмана Богдана Хмельницького був центром політичного життя незалежної української держави.

 

«Кобзар» (1860)

1 серпня 1857 року закінчилося десятирічне заслання поета та художника Тараса Григоровича Шевченка. Він повертався через Астрахань, Саратов та Нижній Новгород, де надовго зупинився. Тільки 5 березня 1858 року Шевченкові було офіційно повідомлено про дозвіл на виїзд  до Петербурга.

Тарас Шевченко сподівався на нове видання своїх творів. 23 грудня 1858 року він подав до Петербурзького цензурного комітету примірник «Чигиринського Кобзаря і Гайдамаків», до якого додав також окреме видання поеми «Гамалія» (1844). Це викликало тривале офіційне листування про цензурний статус творів поета та можливість нової публікації. 28 січня 1859 року він отримав згоду на перевидання друкованих раніше творів з умовою, що їх буде заново піддано цензурному розгляду.

Шевченко подав цензорові замість друкованої книжки «Чигиринський Кобзар і Гайдамаки» рукописну збірку «Поезія Т. Шевченка. Том первий». Цей рукопис було виготовлено Тарасом Шевченком (за допомогою Івана Лазаревського, рукою якого переписано частину аркушів) наприкінці 1858 — на початку 1859 року з метою обійти цензурні перепони й опублікувати не лише ті твори, які вже друкувалися до арешту 1847 року, а й написані пізніше. Поема «Гайдамаки» містилася в цьому рукопису на 106—161 аркушах. 5 травня 1859 року рукопис потрапив на розгляд до Головного управління цензури, де взагалі відхилили його.  Але Тарас Шевченко отримав дозвіл на нове видання творів, написаних раніше.

Друкування нової збірки почалося 1860 року у друкарні Пантелеймона Куліша, який ще влітку 1858 року виявляв готовність бути видавцем Шевченкових творів. Тарас Григорович продовжував працювати над поемою «Гайдамаки», намагаючись удосконалити і покращити текст. Це була остання крапка у творчий історії поеми.

У січні 1860 року нова збірка «Кобзар» вийшла з друку і складалася вже з 17 написаних до заслання Тараса Шевченка поезій. На друкування було витрачено 1048 крб. 40 коп. Кошти для цього дав поету цукрозаводчик і меценат Платон Федорович Симиренко з умовою, що борг буде повернуто примірниками книжки. Характерною ознакою останнього прижиттєвого видання «Кобзаря» була блакитна оправа. Раритетний примирник «Кобзаря» 1860 року зберігається у зібранні Національного музею Тараса Шевченка у Києві. 

 

Шевченко Т. Г. Зібрання творів [Текст] : у 6 т. :  [вид. автент 1-6 тт. «Пов. зібрання творів у 12 т.»] / Тарас Шевченко ; [редкол. : М. Г. Жулинський (голова), В. С. Бородін, С. А. Гальченко [та ін.]]. — Київ : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : Поезія 1837—1847 / [упоряд. та комент. І. Д. Бажинова [та ін.] ; перед. слово І. М. Дзюби ; ред. тому В. С. Бородін]. — 2003. — 784 с. : портр.

Поетичні твори Тараса Шевченка, створені у 1837—1847 роках:  «Причина», «Тарасова ніч», «Катерина», «Перебендя», «Іван Підкова», «Думи мої, думи мої…», «Гайдамаки», «Мар’яна-черниця»,  «Гамалія»… 

Шевченко Т. Г. Усі твори в одному томі [Текст] / Тарас Шевченко ; [упоряд., провід. ред.-коректор Г. В. Латник ; відп. за вип. Т. П. Боброва ; худож. оформ. складено з творів Шевченка-худож.]. —  Київ : Ірпінь : Перун, 2007. —  824 с. : іл. — (Поетична  Поличка «Перуна»). —  Бібліогр. : с. 818. —  Тексти друкуються за сучас. правописом.

Вперше в історії української літератури в одному томі вміщено всю літературну спадщину великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка, автора творів, які принесли митцеві любов українського народу та обезсмертили його ім’я. 

Шевченко Т. Г. Кобзар [Текст]  / Тарас Шевченко ; [лінограв. В. Касіяна ; худож. Світлана Бялас]. — Тернопіль : Навчальна книга Богдан, 2022. — 960 с.   

Повне видання поетичних творів Тараса Шевченка. В оформленні книги використано ліногравюру Василя Касіяна.

 

Шевченко Т. Г. Кобзар [Текст] : до 20-річчя  незалежності України / Тарас Шевченко ; [упоряд. В. М. Валько ; передм.  Д. Донцов] ; іл. С. Караффи. —  Корбут. —  Львів : Каменяр, 2011. —  915 с.

У виданні вміщено поетичний доробок Тараса Шевченка, що супроводжується ілюстраціями видатної художниці Софії Петрівни Караффи-Корбут (1924—1996), створеними в середині 60-х років ХХ століття. Тексти поезій подаються за академічними виданнями творів поета.

 

Шевченко Т. Г. Кобзар [Текст] / Тарас Шевченко ; худож. В. Касіян ; [передм. О. Т. Гончара ; післямова  Я. П. Гояна; приміт.  В. Л. Смілянської ; упоряд. граф. матеріалу Я. П. Гояна, О. В. Касіян, М. С. Пшінки]. —  Київ : Веселка, 1998. —   486 с. : іл.

Вічна Книга буття українського народу — «Кобзар» — має багату й цікаву історію ілюстрування. Це подарункове видання якнайповніше репрезентує Шевченкіану Василя Касіяна (1896—1976), одного з найвидатніших українських графіків, чия подвижницька праця від ранньої юності до останнього подиху була освітлена любов’ю до Шевченка.

 

Література про життєвий і творчий шлях Тараса Шевченка

Дзюба І. М. Тарас Шевченко [Текст] : життя і творчість / Іван Дзюба. — Київ : ВД «Києво-Могилянська академія», 2008. — 720 с.

Праця Івана Дзюби «Тарас Шевченко» поєднує розповідь про життєвий і творчий шлях великого поета й художника з інтерпретацією його спадщини, аналізом конкретних творів та характерних мотивів поезії й прози в синхронному й діахронному вимірах. У цій праці, як і в попередніх, автор прагнув охопити весь обшир літературної та громадянської діяльності великого сина України в широкому історичному й естетичному контексті, розкрити центральне місце Шевченка в усьому національному житті, з’ясувати природу його магнетичної влади над поколіннями українців.

 

Згадай мене, брате! Тарас Шевченко в контексті свого часу [Текст] / [авт.-упоряд. Ю. Іванченко]. — Київ : Парлам. вид-во, 2018. — 432 с.

Тарас Григорович Шевченко — великий український поет, художник, попри тяжку долю, адже з 47 років життя він лише тринадцять був вільним, вирізнявся чуйною і доброзичливою вдачею. Він приятелював, дружив і спілкувався з багатьма сучасниками з різних верств тогочасного суспільства. Багатьом з них він присвятив свої твори, що складають перший розділ цієї книги. Також представлено епістолярну спадщину Т. Шевченка, уривок з автобіографічної повісті «Художник», листи, спогади друзів і знайомих про Кобзаря, в яких він постає як людина виняткової сердечності, толерантності, яка над усе любила свій знедолений народ і високо цінувала щирість і доброзичливість у взаєминах межи людьми. Нариси про сучасників, яким Шевченко присвятив свої твори, ілюстративний матеріал — малярські та графічні твори Шевченка та багатьох інших тогочасних митців, рідкісні фото та архівні матеріали допоможуть глибше сприйняти час, у який він жив і творив.

 

Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя [Текст] / Олександр Кониський ; [вступ. ст. В. Смілянської]. — Київ : ВД «Кондор», 2019. — 620 с.

Талановитий письменник, історик, публіцист, критик Олександр Якович Кониський (1836—1900) залишив яскравий слід в український культурі ХІХ століття. Десять років свого життя він присвятив створенню книжки «Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя» — першої ґрунтовної біографії Тараса Григоровича Шевченка. Критичне осмислення витоків біографії Кобзаря, популярна, белетризована форма викладу привернули увагу сучасників Олександра Кониського і , безперечно, зацікавлять читачів сьогодні.

 

Шевченківська енциклопедія : Тарас Шевченко та його сучасники [Текст] : енциклопедія / [редкол. М. Г. Жулинський (голова), М. П. Бондар, О. В. Боронь [та ін.]. — Київ : Ліра-К, 2021. — 608 с.: іл.

Книжка складається зі стислих біографій друзів і знайомих Шевченка, його сучасників загалом, прямо чи опосередковано з ним пов’язаних. Реконструюються широке коло Шевченкового спіл- кування з однодумцями і близькими товаришами, контакти поета з посадовцями та іншими особами. В основу видання покладено відповідні статті шеститомної «Шевченківської енциклопедії»

***

• Вічний як народ: Сторінки до біографії Т. Г. Шевченка [Текст]  : навч. посіб. / [авт.-упоряд. О. І. Руденко, Н.Б. Петренко ; передм. І. М. Дзюба ; голов. ред. М. Тимошик ; ред. Л. Щербатенко ; худож. оформ. Є. І. Муштенка]. — Київ : Либідь, 1998. — 272 с.

• Історія української літератури [Текст] : у 12 т. / НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка ; [редкол. В. Дончик (голова) [та ін.]]. — Київ : Наук. думка, 2014. — Т. 4 : Тарас Шевченко / [авт. І. Дзюба ; наук. ред. М. Жулинський]. — 2014. —783 с.

• Куцевол О. М. Вивчення життя і творчості Великого Кобзаря через художню рецепцію літературної шевченкіани [Текст] : посібник / Ольга Куцевол. — Вінниця : ТОВ «Консоль», 2013. — 256 с.

• Панченко В. Шевченко зблизька [Текст] / Володимир Панченко. — Київ : Темпора, 2021. — 272 с. : іл.

• Симоненко Р. Г. Тарас Шевченко та його доба [ Текст] : док.-хрестом. висвітлення життя й діяльності видат. сина України та найближ. у часі спадкоємців і продовжувачів його справи І. Я. Франка, Лесі Українки, М. П. Драгоманова : у 3 т. — Т.1 / Р. Симоненко, В. Берестенко ; [худож.-оформлювач О. М. Іванова]. — Харків : Фоліо, 2013. — 495 с. : іл. — (Укр. та рос. мовами).

• Ушкалов Л. В. Тарас Шевченко [Текст] / Леонід Володимирович Ушкалов ; [худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко]. — Харків : Фоліо, 2015. — 122 с. — (Знамениті українці).

• Шляхами Великого Кобзаря [Текст] : атлас / [упоряд.  Л. М. Веклич, Н. О.   Крижова ; авт. текстів О. В. Білоконь (с. 78, 79), О. А. Бондаренко (с. 8— 16, 79),  В. В. Дзима (с. 78—79), О. В. Слободянюк (с. 18—86) ; худож.-оформл. О. Ю. Андрющенка]. — Київ : ДНВП «Картографія», 2013. — 88 с. : іл.

Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читального залу.