«Слово не згаса ніколи»: до 185-річчя від дня народження українського поета Степана Руданського

Повій, вітре, на Вкраїну,

Де покинув я дівчину,

Де покинув чорні очі…

Повій, вітре, з полуночі!..

Між ярами там долина,

Там біленькая хатина;

В тій хатині голубонька,

Голубонька-дівчинонька…

Цей пісенний шедевр – безсмертний тужливий заклик закоханого серця, що лине із самісіньких глибин людської душі, – відомий кожному українцю (і не тільки!) як в Україні, так і далеко поза її межами. Та далеко не всі шанувальники української поезії знають, що автором цих чудових слів є класик української літератури Степан Руданський.

На сьогодні небезпідставно вважається, що творчість С. Руданського недооцінена в історії української культури, літератури й мови. Чого лише варта жанрова різноманітність митця – балади, ліричні поезії, поеми, пісні, приказки, байки, небилиці, співи, український дивоспів «Чумак», переклади (перекладав епічні твори світової літератури – «Іліаду» Гомера, «Енеїду» Вергілія, «Слово о полку Ігоревім», «Війну Жаб з Мишами», «Сни» Гейне, «Демона» Лермонтова, «Пісні про віщого Олега» Пушкіна, частково дав переспіви Краледворського і Зеленогорського рукописів).

Ким же була ця чудова людина?!

Насамперед, за словами М. Рильського, це справді «народний поет», який становить світлу сторінку в історії утвердження національної самобутності українського народу. Народні ідеали волелюбності, людяності та взаємопідтримки шліфували поетичний хист Степана Руданського. Рідний батько зневажав народну мову, на що Руданський писав: «Заказують мені рідну мову, заказує батько; але в мене був дід, був прадід і прапрадід і – вони мені не заказали; не слухає батько мої мови, – за то мене і по смерті, може послухають штирнадцять мільйонів моїх однодумців». Пророчі слова…

Народившись на Свят-вечір (6 січня 1834 р.), на прекрасному Поділлі, Степан Руданський з дитинства всотував душею народні обряди, традиції, колоритність мови, своєрідний український гумор.

Батько поета Василь Руданський був сільським священником і мріяв, щоб сини «вийшли в люди», а не захоплювалися «шкідливою для кар’єри» «мужицькою» українською мовою. Найбільші сподівання покладав на Степана. Після початкової науки в дяка хлопець навчався у Шаргородській бурсі (1842–1849) та Подільській духовній семінарії у Кам'янці-Подільському (1849–1855). На юнака чекала Петербурзька духовна академія і подальше забезпечене життя.

Степан Руданський із сестрою Ольгою та братом Григорієм, 1860-і роки

Та потрапивши до Петрополя, як називав поет столицю Російської імперії, Степан обирає зовсім інший шлях, і вступає на медичний факультет Медико-хірургічної академії. Вибір лікарської професії став своєрідним компромісом між набутими знаннями, які найближче стояли до медицини, і пориваннями душі, що прагнула широкого людського спілкування.

Медико-хірургічна академія була на той час видатним освітнім закладом. Тут діяли найбільші в Росії багатопрофільні клініки, розвивалися настанови М. І. Пирогова, викладали І. М. Сеченов, С. П. Боткін, М. Зінін. Традиційно підтримувався інтерес до літератури та мистецтва, працював аматорський гурток, де вперше було поставлено драму Тараса Шевченка «Назар Стодоля».

Але нелегким виявився шлях Степана у досягненні власної мети. Вчинок сина дуже розгнівав батька, і той лишив його будь-якої матеріальної підтримки. Вологий клімат і постійне недоїдання підірвали здоров’я юнака і він захворів на сухоту.

Будинок у Ялті, де жив С. Руданський

Роки в Петербурзі були хоч і важкими, але яскравими, оскільки на той час при Академії був гурт свідомих українців, організовувалися українські земляцтва, видавався журнал «Основа», де поряд з поезіями Т. Шевченка, прозою Марка Вовчка, дослідженнями професорв М. Сухомлина друкуються і твори Степана Руданського.

Після закінчення академії молодий лікар за сприяння Сергія Боткіна отримує призначення в Ялту на посаду міського лікаря. Працюючи наполегливо, чесно і самовіддано, він віддав лікарській справі на Кримській землі 12 років свого короткого життя, заживши широкої слави лікаря-благодійника. Додатково займає посаду домашнього лікаря в маєтку графа Воронцова, що допомагає Руданському мати більш-менш пристойне матеріальне становище.

Зустрічався Степан Руданський в Ялті з великим актором М. Щепкіним, істориком М. Костомаровим, поетом А. Метлинським, художником І. Айвазовським.

Сьогодні маловідомі факти про непересічні можливості Степана Васильовича та наукові розробки в царині археології, фольклористики, музики, історії. Широко обдарований чоловік, він досліджував «стародавні перекази арійських та не арійських племен», стародавні єврейські захоронення, робив з плит замальовки та гіпсові відливки. Вивчав побут та культуру численних народів Криму, малював олівцем, аквареллю та олією чудові кримські краєвиди. Грав на музичних інструментах, гарно співав. Збірку з 60 українських пісень, перекладених Руданським на ноти, було випадково знайдено у 1928 році.

«Помер Степан Васильович, як і жив гідно», – писав його брат Григорій, який два останні місяці доглядав умираючого поета. Після семи місяців безперервної хвороби він помирав на руках у брата, наспівуючи улюблену пісню «Україна моя мила». 4 травня 1873 року Степана Руданського не стало…

Похований Степан Руданський – «соловейко України», на Масандрівському кладовищі Ялти. На кам’яній брилі встановлено барельєф поета з написом:

На могилі не заплаче

Ніхто на чужині,

Хіба хмаронька заплаче

Дощем по мені.

Степан Руданський. Український (було – малоруський) поет.

Твори Степана Руданського із фондів бібліотеки

Руданський С. В. Твори. в 3 т. Т. 1 : Пісні. Приказки. Байки. Небилиці. Співи / С. В. Руданський ; редактор тому і автор вступ. ст П. Й. 

Руданський С. В. Твори. в 3 т. Т. 2 : Співи. Переклади та переспіви. Листи / С. В. Руданський ; редактор тому П. Й. Колесник ; упоряд. та прим. В. А. Зіпи. – Київ : Наукова думка, 1973. – 412 с. : іл.

Руданський С. В. Твори. в 3 т. Т. 3 : Переклад «Іліади» / С. В. Руданський ; редактор тому А. О. Білецький ; упоряд., підгот. текстів та прим. О. Д. Пономарева. – Київ : Наукова думка, 1973. – 448 с. : іл.

До трьотомного видання творів увійшла творча спадщина українського поета Степана Руданського, його лірика, пісні, приказки, байки, небилиці, співомовки, переклади.

Руданський С. Вибране / Степан Руданський ; відповід. за вип. Ю. Я. Іваніченко. – Сімферополь : Таврія, 2002. – 368 с. : іл.

Готуючи до друку однотомник творів Руданського, видавництво й упорядник прагнули зробити його максимально повним. Оскільки більшість попередніх видань, а почасти й публікації, не вільні від багатьох помилок і перекручень автентичних авторських текстів, це видання вирішено було підготувати за автографами. При підготовці текстів використано рукописи творів письменника. Максимально зберігаються лексичні, синтаксичні та фразеологічні особлівості мови автора. До збірки увійшли балади, лірика, співомовки, байки, переспіви і поеми.

Руданський С. Добре торгувалось : вибрані твори / Степан Руданський ; автор вступ. ст. О. Непорожній. – Київ : Веселка, 1972. – 132 с. : іл.

До збірки увійшли ліричні твори, співомовки та байки Степана Руданського.

Руданський С. Повій, вітре, на Вкраїну : переклади мовами народів світу / Степан Руданський ; упоряд. Б. В. Хоменко, К. Д. Хоменко ; передмова І. Дзюби. –Київ : Голов. спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України, 2003. – 320 с. : портр. – (Джерела духовності).

До видання увійшов вірш Степана Руданського «Повій, вітре, на Вкраїну…», який давно став однією з улюблених пісень українського народу, та всі відомі досі його переклади мовами народів світу – усього 114 текстів: деякими мовами – англійською, гірськомарійською, евенкійською, евенською, есперанто, іспанською, італійською, киргизькою, курдською, литовською, німецькою, ногайською, російською, французькою – існує по два і більше відтворень цієї ліричної перлини. До видання включено також автограф твору, ноти до нього Людмили Александрової та народні варіанти пісні, записані у 1920 р. Гнатом Танцюрою, а також кілька віршів сучасних поетів, присвячених пісні С. Руданського.

Руданський С. Співомовки : пісні, приказки, дитячі приказки / Степан Руданський ; упоряд., автор передмови та приміток М. Л. Гончарук. – Київ : Дніпро, 1988. – 320 с. : іл.

До збірки видатного українського поета вміщено ліричні пісні, веселі й дотепні гуморески – краще з його поетичної спадщини. При цьому збережено авторський поділ творів за жанрами, де пісні – це ліричні поезії, приказки – короткі жартівливі вірші, поетичні обробки народних анекдотів.

Руданський С. Твори : Співомовки. Пісні. Приказки. Байки. Небилиці / Степан Руданський ; передмова Лариси Яхно. – Київ : ВАТ «Вид-во «Київська правда», 2005. – 400 с.

Руданський С. Твори / Степан Руданський ; упоряд. та автор передмови Б. В. Хоменко ; худож. А. А. Синишин. – Одеса : Маяк, 1997. – 208 с. : іл.

До поетичної збірки увійшли ліричні та гумористичні твори класика української літератури.

Руданський С. Твори / Степан Руданський ; впорядкув., підгот. текстів, вступ. ст. та примітки В. Я. Герасименка. – Київ : Худ. літ., 1962. – 664 с.

До збірки увійшли балади, ліричні твори, співомовки, байки, український дивоспів на чотирьох місцях «Чумак», переклади переспівів з польської, чеської , німецької, сербської, листування Степана Руданського, сторінка з щоденника.

Руданський С. Усі твори в одному томі / Степан Руданський ; уклад. Григорій Латник ; іл. А. Д. Базилевича, В. М. Куща. – Київ ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2007. – 520 с. : іл. – (поет. поличка «Перуна»).

У книжці вперше в історії української літератури вміщено всю творчу спадщину українського поета-самородка Степана Руданського, автора слів дивовижної пісні «Повій, вітре, на Вкраїну» та вікопомних приказок-співомовок, які принесли митцеві неперебутню любов українського народу та обезсмертили його ім’я.

Видання про життя і творчість Степана Руданського

Герасименко В. Я. Степан Руданський : життя і творчість : [монографія] / В. Я. Герасименко. – Київ : Наук. думка, 1985. – 180 с.

У монографії всебічно досліджуються життя і творчість видатного українського поета Степана Руданського, аналізується його ліричні та гумористичні поезії, балади, поеми, переклади і переспіви.

Колесник П. Степан Руданський : літературний портрет / Петро Колесник. – Київ : Дніпро, 1971. – 111 с. : іл.

Пільгук І. І. Повій, вітре! : повість / Іван Іванович Пільгук. – Київ : Рад. письменник, 1969. – 227 с.

Відомий український літературознавець веде читача за рядками художньої біографії Степана Руданського. Життєвий та творчий шлях поета постає як частина цілого історичного процесу.

Як досвідчений педагог І. І. Пільгук один із перших звернув увагу на те, що підручники з літератури розкладали по ідеологічних поличках творчі біографії митців, після чого вони переставали були цілісністю, губилася індивідуальна особливість митця – відтак помітно спадав до нього інтерес у читача.

Пільгук І. І. Степан Руданський : нарис життя і творчості / Іван Іванович Пільгук. – Київ : Держлітвидав, 1956. – 115 с.

Сиваченко М. Є. Студії над гуморесками Степана Руданського : порівняльно-культурологічний аспект : [монографія] / Микола Сиваченко ; відповід. ред. І. О. Дзеверін ; упорядкування Г. М. Сиваченко ; передмова П. М. Федченка. – Київ : Наук. думка, 1995. – 448 с. : фото.

Автор монографії в порівняльно-культурологічному аспекті досліджує творчість С. Руданського, розкриває народну основу його гуморесок, показує співвідношення в них фольклорного та авторського елементів. Висвітлюються такі питання, як поетика з подібними явищами в інших літературах (російській, італійській, німецькій, польській та ін.), що дозволяє глибше зрозуміти типологічні та індивідуальні особливості творів українського поета.

Цеков Ю. І. Степан Руданський : нарис життя і творчості / Ю. І. Цеков. – Київ : Дніпро, 1983. – 176 с. : фото, іл.

Творчість С. Руданського спізнилася до читача, не справила за життя поета відчутного впливу на літературний процес. Але вона не вмерла в забутті. Його славі, на жаль, посмертній, можуть позаздрити і найбільші поети. Бо ця слава рік у рік зростала не по вишуканих малолюдних салонах, а під стріхами й дахами мільонів трударів, які часто-густо не знали й імені творця тих пісень і гуморесок, що полонили їхній розум і серце.

***

• Генвігай В. Лікар за професією, поет за покликом душі… / Віктор Генвігай // Наука і суспільство. – 2017. – № 1-2. – С. 44-49 : іл.
• Приходько І. Ф. «Україно, Україно, моя рідна мати! Чи ще довго над тобою будуть панувати?» : Степан Руданський (1834-1873) // Приходько І. Ф.  Українські класики без фальсифікацій : Степан Руданський, Панас Мирний, Павло Грабовський, Гнат Хоткевич : посіб. з укр. літ-ри для студ. та учнів ст. кл. / І. Ф. Приходько. – Харків, 1997. – С. 6-34.
• Руданський Степан // Українські письменники : Біографії. Огляди творчості. Літературні напрямки і течії. Літературознавчий словник : довідник / уклад. М. І. Преварська. – Харків, 2013. – С. 208-211.
• У вінок Степанові Руданському : [діалоги філологів про творчість Степана Руданського] / Світлана Попель, Світлана Єрмоленко // Українознавство. – 2009. – № 2. – С. 148-151 : іл.
• Шелешко М. І я знов живий світ оглядую : театралізоване дійство, присвячене дню народження С. В. Руданського // І сценарист, і режисер : зб. сценаріїв / упоряд. М. Б. Ревенко, вступ. ст. В. Ф. Циганюк ; за ред. М. Г. Спиця ; Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. – Вінниця, 2004. – С. 67-80.

Про життя і творчість С. Руданського у мережі Інтернет

• Твори Степана Руданського онлайн

• Степан Руданський: програма «Велич особистості» : [авторський цикл відомого мовознавця, док-ра філолог. наук Ірини Фаріон]

• Степан Руданський– духовна єдність поколінь : [родова ґенеза Степана Руданського: від пращурів – до нащадків] / радіостанція «Житомирська хвиля»

• Чудасія (мультфільмиукраїнською) : за мотивами віршів Степана Руданського

• Пісня «Повій, вітре,на Вкраїну…» (Л. Александрова, обр. К. Данькевича) у виконанні Анатолія Солов’яненка та супроводі оркестру народних інструментів Українського радіо

Підготували співробітники відділів періодичних видань та соціокультурної діяльності