Одеський період життя і діяльності Дмитра Івановича Менделєєва: до 185-річчя від дня народження видатного вченого

«Усе вчення хімії полягає у вченні про властивості елементів — мета і завдання — перетворити один в інший — це буде далі»

Дмитро Менделєєв

Дмитро Іванович Менделєєв, видатний вчений-енциклопедист, творець періодичної системи хімічних елементів, народився 8 лютого (27 січня) 1834 року в Тобольську в сім'ї Івана Павловича Менделєєва, що у той час був директором Тобольської гімназії і училища Тобольського округу, і  Марії Дмитрівни Менделєєвой. Перші п'ять років дитинства майбутнього вченого пройшли в селі Аремзянском, де у сім'ї був скляний завод.

У 1841 році Дмитро Менделєєв вступив до Тобольської гімназії, серед вчителів якої був автор «Конька-Горбунка» - поет Петро Павлович Єршов. Улюбленими предметами у Дмитра були фізика, математика, а також історія, географія. У 1849 році Дмитро Менделєєв закінчив гімназію і разом з матір'ю переїхав до Петербурга, де в травні 1850 року вступив на фізико-математичний факультет Головного педагогічного інституту.

Менделєєв з вдячністю згадував про роки навчання в інституті. Серед професорів інституту були такі видатні вчені, як математик Михайло Остроградський, фізик Емілій Ленц, хімік Олександр Воскресенський.  Дмитро Менделєєв виділявся серед студентів надзвичайними здібностями і працьовитістю. Під керівництвом Воскресенського студент Менделєєв виконав і опублікував в 1854 році свою першу наукову роботу «Хімічний аналіз ортіта з Фінляндії».

У віці 21 року  Дмитро Менделєєв блискуче витримав випускні іспити, а його дипломна робота  о явище ізоморфізму була визнана повноцінної докторською дисертацією. У травні 1855 року вчена рада інституту присудила Дмитру Менделєєву титул «Старший учитель» і нагородила золотою медаллю. Залишитися в Петербурзі для роботи над магістерською дисертацією він не зміг. Стан здоров'я Менделєєва вимагав зміни клімату, тому він був призначений старшим вчителем гімназії в Сімферополі. Йшла Кримська війна 1853 - 1856 років. Сімферополь знаходився поблизу театру військових дій і гімназія була зачинена. Дмитро Іванович незабаром переводиться в Одесу. Саме в Одесі Менделєєв почав свою педагогічну діяльність.

4 листопада 1855 він прибуває в Одесу, а 17 листопада його призначають старшим учителем математики і фізики в гімназії при Рішельєвському ліцеї, який назвали на честь генерал-губернатора краю герцога Армана Емманюеля де Плюссі Рішельє. Історію Рішельєвського ліцею можна поділити на два періоди. Перший охоплював 1817 - 1837 роки, коли навчальний заклад був близьким до середнього типу. Другий припадає на 1837 - 1864 роки, коли за структурою, програмами, системою викладання ліцей став повністю вищим навчальним закладом.

16 грудня 1855 року Дмитра Івановича переводять на посаду старшого вчителя природничих наук. Взимку і навесні  1856 року Менделєєв продовжував працювати в гімназії при Рішельєвському ліцеї. Крім проведення уроків за програмою він планував організувати навчальний кабінет і написати посібник з вивчення природничих наук. Зберігся уривок із запису в його робочому зошиті від 24 лютого 1856 року: «Народився ... в голові план книги…, де хотів описати гази, рідини, гірські породи, мінерали, залишки органічних речовин, рослини, починаючи з нижчих , і тварин, починаючи з людини як типу… Закінчити хочу географією ...».

Одеський період зіграв важливу роль в житті Дмитра Івановича Менделєєва. Тут він остаточно визначив тему магістерської дисертації і провів перші експерименти. За час перебування в Одесі стан здоров'я Менделєєва покращився, і він зміг підготуватися до іспиту, а також продовжити роботу над дисертацією. Магістерська дисертація Дмитра Івановича Менделєєва «Питомі об'єми» являє собою велике і багатопланове дослідження, яке присвячене актуальним питанням хімії середини ХІХ століття. У травні 1856 року Дмитро Іванович залишив Одесу і повернувся до Петербурга…

Заслуги Дмитра Івановича Менделєєва були високо оцінені вченими Одеси. В 1880 році він був обраний почесним членом Новоросійського університету, а в 1904 році  почесним членом Товариства дослідників природи при Новоросійському університеті.

В Одесі на будівлі колишнього Рішельєвського ліцею встановлено барельєф Дмитра Івановича Менделєєва роботи скульптора Станіслава Голованова.

Наукові досягнення Дмитра Менделєєва

9 вересня 1856 року Дмитро Менделєєв захистив магістерську дисертацію за темою «Питомі об'єми». А 21 жовтня він захистив дисертацію «на право читання лекцій» по темі «Будова крем'яних з'єднань», після чого на початку 1857 року був прийнятий приват-доцентом на кафедру хімії Петербурзького університету.

У 1859 році Петербурзький університет надав Дмитру Івановичу, як одному з видатних викладачів, закордонне відрядження «для вдосконалення в науках». Дмитро Іванович вибрав німецьке місто Гейдельберг, де працював відомий хімік Роберт Вільгельм Бунзен. Для виконання намічених досліджень Менделєєв влаштував у своїй квартирі невелику лабораторію. У 1860 році йому вдалося зробити велике відкриття - встановити існування «температури абсолютного кипіння».

За пропозицією видавництва «Общественная польза» Менделєєв написав підручник з органічної хімії. Книга була написана за надзвичайно короткий термін. Перше видання з'явилося в 1861 році і викликало широкий резонанс. Дмитру Менделєєву була присуджена Демидівська премія Академії наук. У 1863 році вийшло друге видання підручника.

В процесі написання фундаментального підручника «Основи хімії» Дмитро Іванович зіткнувся з труднощами систематизації фактичного матеріалу. На той момент було відомо 63 елемента, атомна вага багатьох з них була визначена неточно. Менделєєв, обдумуючи структуру підручника, поступово прийшов до висновку, що властивості простих речовин і атомні маси елементів зв'язує якась закономірність. Вирішальна ідея зіставити близькі атомні маси різних хімічних елементів і їхні хімічні властивості народилася 14 лютого (1 березня) 1869 року. Так з'явилася таблиця хімічних елементів, названа його ім'ям. Відкриття Періодичного закону ознаменувало настання нової ери в науці, прискорило розвиток хімії, сприяло процесу пошуку нових хімічних елементів.

Особливим напрямком діяльності Менделєєва є його робота в Медичної раді. В діяльності цієї установи Менделєєв брав участь довгі роки, проводячи численні експертизи. Цей напрямок можна розглядати  як застосування на практиці теоретичних знань в області хімії і в першу чергу органічної.

У 1863 році Менделєєв почав великий цикл наукових робіт з розробки технології спирто-водного виробництва. На першому етапі він займався конструюванням приладів для визначення концентрації спирту - спиртоміри. Протягом 1864 він провів дослідження питомої ваги спирто-водного розчину. Ця експериментальна робота лягла в основу докторської дисертації «Про з'єднання спирту з водою», яку він захистив 31 січня 1865 року.

Серед винаходів Дмитра Менделєєва велике місце займають всілякі наукові прилади. З них найбільш цікава доля диференціального барометра - єдиного винаходу Дмитра Івановича, який він вирішив реалізувати. У 1872 році, працюючи над пружністю газів, він виготовив прилад, настільки чутливий до найменших змін атмосферного тиску, що з його допомогою можна було виміряти висоту столу, вікна, сходинок. Це наштовхнуло Дмитра Івановича на думку покласти такий барометр в основу висотоміра.

Науковий авторитет Дмитра Івановича Менделєєва був величезний. Список титулів і звань його включає понад сто найменувань: доктор Туринської Академії наук і Кембриджського університету, доктор хімії Санкт-Петербурзького університету, доктор права Единбурзького… Тим не менш, свої праці, приватні та офіційні звернення він підписував без вказівки причетності до них: «Д. Менделєєв» або «професор Менделєєв».

Рідкісні видання праць Дмитра Менделєєва

Менделеев Д. Два лондонских чтения : попытка приложения к химии одного из начал естественной философии Ньютона и периодическая законность химических элементов. - С.-Петербург : Тип. В Демакова, 1889. - 60 с.

У листопаді 1888 року Дмитро Іванович отримав з Лондона приємну пропозицією. Менделєєву надавалася можливість прочитати в Королівському Інституті лекцію в одну з п'ятниць літнього сезону майбутнього 1889 року. Тема лекції була на вибір.

Менделеев Д. И. Исследование водных растворов. Соотношение свойств с атомным весом элементов. Естественная система элементов. Периодическая законность химических элементов : избранные места / вступ. ст. Д. Л. Талмуда. - Ленинград : Ленинградское областное издательство, 1931. - 60 с.

Праці Менделєєва, присвячені відкритої ним періодичної системи елементів, безсумнівно, стоять на першому місці в його науковій спадщині.

Менделеев Д. И. Сочинения. Т. 1. Кандидатская и магистерская диссертации / ред. акад. В. Е. Тищенко. - Ленинград : ОНТИ - ХИМТЕОРЕТ, 1937. - 348 с.

«Законы минералогии, как и других естественных наук, относятся к трем категориям, определяющим предметы видимого мира: к форме, содержанию и свойствам. Законы форм подчиняются кристаллографии; законы свойств и содержания управляются законами физики и химии».

Менделеев Д. И. Литературное наследство. Т. 1 / ред. проф. Э. Х. Фрицман. - Ленинград : Изд. ЛГУ, 1938. - 132 с., ил.

Дмитро Менделєєв відноситься до плеяди таких гігантів людської думки, як Ньютон, Лавуазьє, Ломоносов ..., чиї ідеї світяться яскравим факелом протягом багатьох століть.

Менделеев Д. И. Основы химии. Т. 1. - Москва - Ленинград : Изд-во химической литературы, 1947. - 624 с.

У 1867 році Менделєєв перейшов у Петербурзький університет на посаду професора хімії й повинен був читати лекції з неорганічної хімії. Однак, на його думку, ні в Росії, ні за кордоном не було курсу загальної хімії, який можна було б рекомендувати студентам. Дмитро Іванович вирішив написати його сам. Ця праця одержала назву «Основи хімії», і виходила протягом декількох років окремими випусками.

Менделеев Д. И. Новые материалы по истории открытия периодического закона. - Москва - Ленинград : Изд-во АН СССР, 1950. - 148 с.

Опубліковані в книзі матеріали відносяться до історії відкриття Дмитром Менделєєвим періодичного закону хімічних елементів.

Менделеев Д. И. Научный архив. Т. 1. Периодический закон. Естественная система элементов. Рукописи и таблицы 1869-1871.      - Москва : Изд-во АН СССР, 1953. - 868 с.

Опубліковані матеріали дають повне уявлення про те, як розвивалася творча думка Дмитра Менделєєва.

Сторінками видань про життя та діяльність Дмитра Менделєєва

Антонович В. П. Периодический закон, система и таблица химических элементов Д. И. Менделеева / В. П. Антонович, А. О. Стоянов. - Одесса : Астропринт, 2010. - 60 с.

У навчальному посібнику систематизовано інформацію щодо життя та наукової діяльність Д.І. Менделєєва, історії відкриття періодичного закону хімічних елементів і його утвердження як одного із фундаментальних законів природознавства. Акцентовано увагу на необхідність та доцільність використання в навчальних та наукових цілях довгоперіодної форми таблиці Д.І. Менделєєва.

Дмитрий Иванович Менделеев //  Манолов К. Великие химики : в 2-х тт. Т. ІІ. - Москва, 1985. - С. 105 - 133.

Автор книги, болгарський вчений-хімік Калоян Манолов, відомий не тільки як фахівець, а й перш за все як талановитий популяризатор і історик хімічних наук. Монографія містить багато раніше невідомих матеріалів. Біографії насичені яскравими, цікавими епізодами, добре передають основні риси характерів і головні віхи творчості героїв нарисів.

Кедров Б. М. Мировая наука и Менделеев. - Москва : Наука, 1983. - 256 с.

У книзі розглянуто творчість Д. І. Менделєєва як центральної фігури сучасного вчення про речовину. Робота висвітлює питання творчого взаємозв'язку між вченими різних країн.

Летопись жизни и деятельности Д. И. Менделеева / отв. ред. А. В. Сторонкин. - Ленинград : Наука, 1984. - 531 с.

У книзі представлено підсумок останніх досліджень творчості Д.І. Менделєєва, проведених на основі цілісного підходу до вивчення життя і діяльності цього видатного вченого. Авторам вдалося простежити логічні зв'язки між різними сторонами його діяльності. Хронологія основних подій життя і діяльності Д.І. Менделєєва складена за документами його архіву та результатами численних досліджень його робіт. Матеріал супроводжується коментарями, що дає повне уявлення про вченого, педагога і просвітителя, громадського діяча і мислителя - Менделєєва.

Менделеева А. И. Менделеев в жизни / вступ. ст. М. Цявловского. - Москва : Издание М. и С. Сабашниковых, 1928. - 182 с.

Автор друкованих спогадів про Менделєєва - Анна Іванівна Менделєєва. Розповідь про те, як вона стала супутницею життя великого вченого, як прожила з ним більше двадцяти років ...

Смирнов, Герман. Менделеев. - Москва : Молодая гвардия, 1974. - 336 с. - (ЖЗЛ).

Книга розповідає про життя та діяльність Дмитра Івановича Менделєєва. В уявленні більшості людей він в першу чергу хімік, який створив періодичну систему елементів. Але, виявляється, власне хімії присвячено менше однієї десятої частини його праць. Дмитра Менделєєва можна вважати технологом, економістом, геофізиком, метрологом ...

Таблица Менделеева // Микеле Джуа. История химии. - Москва, 1975. - С. 272 - 275.

Дмитро Іванович Менделєєв опублікував свою першу схему періодичної таблиці в 1869 році в статті «Співвідношення властивостей з атомною вагою елементів». Сутність відкриття Менделєєва полягала в тому, що зі зростанням атомної маси хімічних елементів їх властивості змінюються періодично.

Шалимов Н. А. Творец периодической системы химических элементов. «Я - человек своеобычный!.. В талане заслуги больше...» : монография. - Одесса : «Апрель», 2019. - 106 с.

Видання присвячене Д. І. Менделєєву, основна заслуга якого - створення періодичної системи хімічних елементів. До досягнень вченого слід віднести розкриття питання про змінюваність природи елементів, засноване на єдності матерії і їх спільне походження, на явищі радіоактивності всіх хімічних елементів.