Майстер вишуканої прози: до 120-річчя від дня народження класика японської літератури Ясунарі Кавабати

Відомий прозаїк XX століття Ясунарі Кавабата народився в місті Осака 11 червня 1899 року в освіченій і заможній родині лікаря, але дуже рано осиротів. Біографи письменника відзначають, що така рання душевна травма наклала свій печальний відбиток на всю його творчість. У шкільні роки  Ясунарі Кавабата мріяв стати художником. Його захоплювали творіння Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рембрандта…  Але у дванадцять років вирішує спробувати свої сили в літературі. Ясунарі любив читати твори із японської та світової літератури, особливо його цікавила творчість шведського письменника Юхана Августа Стріндберга.

Після закінчення середньої школи 1920 року Ясунарі Кавабата вступив на англійське відділення філологічного факультету Токійського університету, але через рік перейшов на відділення японської літератури. В університеті разом з іншими студентами Ясунарі Кавабата видавав літературний журнал «Сінто», в одному з випусків якого було надруковане його оповідання «Картина для поминання», що привернуло увагу японських літераторів. У 1923 році Ясунарі Кавабата увійшов до складу редколегії літературного журналу «Бунгей сюндзю», для якого писав огляди і рецензії на нові книги.

У 1924 році він захищає дипломну роботу «Коротка історія японського роману». Закінчивши університет, Ясунарі Кавабата узяв участь у заснуванні часопису «Бунггей  дзідай», що об’єднував навколо себе так званих «неосенсуалістів» - групу молодих літераторів, яка перебувала під впливом європейського модернізму 20-х років ХХ століття. В 1925 році він пише ліричне оповідання «Танцівниця з Ідзу», завдяки якому стає популярним. Однак справжній успіх і заслужене визнання прийшли до автора після публікації повісті «Країна снігу». Цей твір визнано одним із найкращих у прозі Японії.

Під час Другої світової війни і в повоєнні часи письменник довго подорожував по Маньчжурії й багато часу приділив вивченню «Повісті про Гендзі», класичному японському роману XІ століття. У 1948 році Ясунарі Кавабата був обраний президентом японського відділення ПЕН-клубу, на посаді якого залишався протягом багатьох років. У 1960 році за підтримки держдепартаменту США письменник відвідав кілька американських університетів, де прочитав цикл лекцій, присвячених японській літературі. Всі ці роки Ясунарі Кавабата займався улюбленою справою. З'являлися нові романи, повісті, оповідання, есе ...  Поетичність, вміння бачити красу, цінність кожної хвилини життя, яскраві описи природи - відмінні риси всіх творів Ясунарі Кавабати.

Творчість письменника, яка отримала широке визнання і популярність у всьому світі, відзначено безліччю престижних нагород:

1937 - Премія урядової Консультативної ради з літератури за повість «Країна снігу».

1944 – Премія імені японського письменника Кікуті Кан за «Місце народження», «Захід» і ін. твори.

1952 -  Літературна премія Японської академії мистецтв за повість «Тисяча журавлів».

1954 - Премія Номи за роман «Стугін гори». Присуджується щорічно з 1941 року відповідно до заповіту Сейдзі Номи , засновника видавничого дому «Коданся».

1959 - Нагороджений «Франкфуртською медаллю» імені Гете.

1960 -  Ясунарі Кавабата отримав французький офіцерський орден «Мистецтва і літератури», премію Франції «За кращу іноземну книгу».

1961 - Орден «Культури від японського уряду».

1962 - Приз газети «Майніті» за повість «Сплячі красуні».

1968 - Ясунарі Кавабата першим із японських письменників отримав Нобелівську премію з літератури  за «письменницьку майстерність, яка з великим почуттям виражає суть японського мислення». Нобелівській комітет відзначив повісті «Країна снігу», «Тисяча журавлів» та роман «Давня столиця».

Цікаві штрихи до літературного портрета письменника

В 1914 році Ясунарі Кавабата починає писати автобіографічну розповідь, яка публікується в 1925 році під назвою «Щоденник шістнадцятирічного» - описуються чотирнадцять днів 1914 року. Твір передав ширі й безпосередні почуття юнака, на очах якого відбулося стільки трагедій.

 «Повість про Гендзі» - один із найвидатніших творів японської класичної літератури, написаний в епоху Хейан - улюблена книжка Ясунарі Кавабати упродовж всього життя. Авторство роману приписується пані при дворі імператриці Сесі, письменниці і поетесі Мурасакі Сікібу.

«Танцівниця з Ідзу» створена у традиціях класичної японської літератури. Це перший значний твір Ясурі Кавабати, в якому виявилися характерні риси стилю митця - задушевність, м’якість, спокійність.

Ясунарі Кавабата вважав найкращим своїм твором книгу «Мейдзін» («Майстер го») - повість, яка написана на основі репортажів про перебіг прощальної гри Хон'імбо Сюсая. Знаменита гра відбулася у 1938 році.

У 1955 році письменнику присвоєно звання «людина-скарб» за його внесок в збереження традиційного японського настрою в своїх творах.

«Принцип нарощування» був одним з основних прийомів в роботі Ясунарі Кавабати. Багато своїх «довгих» творів він писав саме таким чином. Повість «Країна снігу», наприклад, створювалася протягом більше десяти років: перший варіант з'явився в 1937 році під назвою «Дзеркало вечірнього пейзажу», а остаточний, перероблений текст в 1947 році.

Найвідоміше есе Ясунарі Кавабати - мова при врученні Нобелівської премії - «Красою Японії народжений». Слово «краса» - чи не найбільш часто вживане в словнику письменника. Краса в творчості письменника міцно з'єднана з любов'ю до всього сущого.

Природа у творах Ясунарі Кавабати посіла особливе місце. Життя природи і людини на його думку, поєднані невидимими ланцюгами. Рядки про природу - це своєрідне тло, на якому взаємодіяли герої, проте нерідко природа набувала і самостійного значення, ставши одним із образів твору. Письменник закликав вчитись у природи, проникати у її нерозгадані таємниці, він бачив у спілкуванні з нею шлях до морального та естетичного вдосконалення людини.

Літературна премія імені Ясунарі Кавабати - літературна премія Японії, заснована видавництвом «Синтеся» в пам'ять про класика сучасної японської літератури Ясунарі Кавабати, який вважається неперевершеним майстром малої форми. У цьому сенсі зразком при ухваленні рішення про вибір переможця вважаються «Розповіді на долоні» Кавабати. Премія присуджується щорічно з 1974 року.

23 березня 1992 року був відкритий астероїд головного поясу, якому було присвоєно ім'я - Кавабата

Найвідоміші твори

Кавабата, Ясунари. Избранные произведения : сборник / пер. с япон. ; сост. Б. Раскина ; послесл. Н. Федоренко. - Москва : Радуга, 1986. - 592 с.

До книги увійшли найвідоміші твори Ясунарі Кавабати, що представляють автора як дивного майстра, який зумів висловити таємну суть японської душі: роман «Стугін гори» і «Давня столиця», оповідання «Танцівниця з Ідзу», повість «Озеро».

Кавабата, Ясунари. Избраные произведения / пер. с япон. В. Марковой, В. Гривнина, З. Рахима, А. Мещерякова. - СПБ. : Гиперион, 2002. - 638 с. - (Японская классическая библиотека. ХХ век).

До книги увійшли вже відомі твори письменника:  роман «Стугін гори», оповідання «Танцівниця з Ідзу» і «Країна снігу». Збірник коротких оповідань - «Розповіді на долоні».  Талант Ясунарі Кавабати блискуче проявився саме в цих коротких історіях, які він писав усе своє життя. Перше оповідання «Масло» було опубліковано в 1921 році, а останнє «Сніг» в 1964 році. Всього налічується близько 128 оповідань.

Кавабата, Ясунарі. Країна снігу : оповідання й повісті / пер. з япон. Іван Дзюба. - Київ : Дніпро, 1976. - 224 с.

«Країна снігу» - у основі сюжету історія стосунків токійця Сімамури, людини без певного заняття, і провінційної гейші Комако на тлі суворої природи західної Японії.

«У небі над далекими горами дотлівали останні відблиски заграви, і тому в краєвиді за вікном ще вгадувалися обриси безбарвних уже предметів. Куди не глянь, усе буденні, одноманітні поля і гори. Лише в душі Сімамури відбувалося щось незвичайне: бурхливим потоком пропливали невиразні почуття. Ясна річ, то все через відбите у шибці обличчя Йоко. Оскільки крізь нього не проступало нічого знадвору, а мимо без упину проносився вечірній краєвид, воно здавалося прозорим. Але, розгубившись у здогадах, чи то обличчя пробігає поверх вечірнього краєвиду, чи навпаки — краєвид по обличчю, Сімамура не мав часу переконатися, що ж відбувається насправді».

Кавабата, Ясунарі. Країна снігу : оповідання й повісті / пер. с япон. та передмова І. П. Дзюби ; худож.-оформлювач Б. П. Бублик. - Харків : Фоліо, 2008. - 251 с.- (Бібліотека японської літератури).

Письменник сам визначав для себе шлях у житті та літературі і завжди слідував йому. Звідси - неповторна естетика творів Ясунарі Кавабати, зображення Японії та японців крізь призму вічних тем – життя і смерті, кохання і розлуки, радощів та смутку. До збірки увійшли оповідання «Танцівниця з Ідзу», яке стало першим літературним успіхом письменника, та повісті «Країна снігу» і «Тисяча журавлів», які належать до найвідоміших творів Ясунарі Кавабати та неодноразово відмічалися літературними преміями та нагородами.

 «Танцівниця з Ідзу» - ліричне оповідання про перше кохання:

«Мені було двадцять. У форменому кашкеті учня середньої школи вищого ступеня, в кімоно з темно-синьої касурі, в хакама, з ранцем за плечима ось уже четвертий день я сам подорожував провінцією Ідзу: першу ніч провів на гарячих мінеральних джерелах у Сюдзендзі, дві - в Югасіма, а тепер у високих гета добувся до перевалу Амагі. Милуючись осінньою красою хвилястих гір, дикого пралісу й глибокої ущелини, я поспішав, розтривожений потаємною надією.

Тим часом великими краплями сипнув дощ, і крутою дорогою я побіг угору. А коли, полегшено зітхнувши, спинився перед порогом чайної на північному боці перевалу, то завмер: моє сподівання справдилося — мандрівні артисти відпочивали саме в цій оселі…

Танцівниця на вигляд мала років сімнадцять. Старовинна, не відома мені зачіска напрочуд пасувала до її овального, з урочистим виразом обличчя і робила його ніби ще меншим, ніж було насправді. Здавалося, та дівчина з розкішною зачіскою зійшла з гравюри, навіяної стародавньою повістю…».

Повість «Тисяча журавлів» - ліричний твір, тлом для якого автор обрав чайну церемонію. Чайний обряд - стародавній звичай, доведений японською естетикою до рівня високого мистецтва. Суть його полягає в тому, щоб дати людині змогу подумати над життям, віддатися роздумам, очистити душу від буденних клопотів і суєти. Чайна церемонія покликана служити досягненню гармонійної єдності людини з природою та іншими людьми.

Кавабата, Ясунари. Стон горы : роман, повесть / пер. с япон. В. Гривнина, В. Марковой. - СПБ. : Азбука, 2000. - 352 с.

«Стугін гори», який деякі критики вважають вершиною творчості Ясунарі Кавабати, - це психологічний роман, в якому головний персонаж, старий Сінґо, виступає як носій традиційних японських цінностей у відносинах між людьми і в ставленні до природи. Його буденне життя, розчарованість сімейними негараздами дочки й сина, байдужість до дружини переплітаються з поетичними описами природи, спогадами про минуле й еротичними фантазіями, пов’язаними з тим, що невістка дуже нагадує йому про вродливу покійну сестру дружини, в яку він був закоханий. З роману читач дізнається, з яким пієтетом письменник ставиться до традиційних форм життя, з яким жалем описує ремесла, що поступово відмирають у Кіото. У цьому творі майстерно поєднано витончену традиційну японську естетику з європейським психологізмом.

Кавабата, Ясунарі. Сплячі красуні. Давня столиця. Стугін гори / Ясунарі Кавабата; пер. с япон. І. П, Дзюба, М. С. Федоришина ; худож.-оформлювач О. Д. Кононученко. - Харків : Фоліо, 2016. - 536 с. - (Бібліотека нобелівських лауреатів).

Ще більшою тривогою про збереження традиційних японських цінностей просякнутий роман «Давня столиця». Романтичний сюжет про двох дівчат-близнят - Тіеко й Наеко, - які врешті-решт знаходять одна одну, розгортається на тлі різноманітних свят. Причиною їхнього розлучення було повір’я, згідно з яким народження близнят провіщало в сім’ї лихо. Крім людей, одним з центральних персонажів роману є саме місто Кіото з його святами, храмами, парками, гірськими краєвидами, гейшами та ремеслами. Це - своєрідний гімн давній столиці Японії, яка все ще зберігає свою історичну неповторність.

Екранізація творів

Танцівниця з Ідзу: Там, де розпускаються квіти любові

Жанр - драма, мелодрама

Режисер - Хейноске Госе

Рік - 1933

Японія, початок XX століття. У фільмі показана історія любові студента Мідзухари і юної танцівниці Каору з трупи бродячих акторів, які  мандрують  дорогами країни в пошуках заробітку.

Пан Спасибі

Жанр - драма, комедія

Режисер - Хіросі Симідзу

Рік - 1936

Водій автобуса, прозваний «паном Спасибі» за те, що він дякує тим, хто зустрічається йому в дорозі, він сама ввічливість.

Країна снігу

Жанр - драма

Режисер - Сіро Тойода

Рік - 1957

Дія відбувається в 1930-і роки. Художник Симамура їде в «країну снігу», місцевість на півночі Японії, щоб побачитися з місцевою красунею по імені Комако. По дорозі, в поїзді його супутницею була ще одна красуня, Еко, яка вийде на тій же станції. Вона супроводжувала хворого молодого чоловіка. Цим чоловіком, як згодом дізнається Симамура, є Юкіо, син вчительки танців, з яким заручена Комако, жінка заради якої він сюди приїхав. А Еко є прийомною дочкою вчительки танців.

Танцівниця з Ідзу

Жанр - драма, мелодрама

Режисер - Кацумі Нісікава

 Рік - 1974

Подорожуючи дорогами країни, студент Мідзухара одного разу зустрів акторів і пішов разом з ними не просто з цікавості. Йому сподобалася юна танцівниця Каору.

Сторінками видань про творчий і життєвий шлях письменника

Ясунарі Кавабата (1899 - 1972) // Шкляр Л. Э, Шпиталь А. Г. Під знаком Нобеля. Лауреати Нобелівської премії з літератури 1901 - 2006. - Київ, 2006. - С. 252 - 253.

Як перший японський письменник, що здобув Нобелівську премію, Кавабата в своїй промові сказав: «Все своє життя я прагнув до прекрасного і буду прагнути до самої смерті».

***

• Григорьева Т. Встреча чувств // Кавабата, Ясунари. Стон горы : роман, повесть. - СПБ., 2000. - С. 330 - 347.
• Дзюба І. Ясунарі Кавабата // Ясунарі Кавабата. Країна снігу. - Київ, 1976. - С. 220 - 223.
• Дзюба І. Прекрасної Японії син // Ясунарі Кавабата. Країна снігу. - Харків, 2008. - С. 3 - 8.
• Кавабата Ясунари (11 июня 1899 - 16 апреля 1972) // Лауреаты Нобелевской премии : энциклопедия А - Л / пер. с англ. - Москва, 1992 - С. 489 - 491.
• Конєва Т. М. Тривожні акорди чайної церемонії : начерки до вивчення творчості Ясунарі Кавабати, зокрема його повісті «Тисяча журавлів» // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 1999. - № 10. - С. 38 - 40.
• Мещеряков А. Кавабата Ясунари (1899 - 1972) : жизнь и смерть с видом на Фудзияму // Кавабата, Ясунари. Избранные произведения. - СПб., 2002. - С. 3 - 10.
• Федоренко Н. Послесловие : [Ясунари Кавабата (1899 - 1972)] //Кавабата, Ясунари. Избранные произведения / пер. с япон. - Москва, 1986. - С. 573 - 591.
• Ялтанець Т. Л. Хризантеми розквітлі : сценарій вечора японської літератури, присвячений творчості Ясунарі Кавабати // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 2000. - № 1. - С. 50 - 53.
• Я. Кавабата - класик сучасної японської літератури // Давиденко Г. Й. Історія зарубіжної літератури ХХ століття / Давиденко Г. Й., Стрельчук Г. М., Гричаник Н. І. - Київ, 2009. - С. 227 - 230.