Іван Миколайчук – душа поетичного кіно: до 80-річчя з дня народження

 

 

«Його в обличчя знали вже мільйони. Екран приносить славу світову». Ліна Костенко

 

Видатний український актор, режисер і сценарист, письменник Іван Васильович Миколайчук народився 15 червня 1941року в буковинському селі Чортория Вашківського (нині Кіцманський) району Чернівецької області в багатодітній родині.

Іван був четвертим із тринадцяти дітей у родині Василя й Катерини Миколайчуків. До повноліття дожило десятеро. Більшість так і залишилися жити в рідному селі, працюючи хто будівельником, хто метеорологом. Старша сестра Фрозина Грицюк та її син Василь нині доглядають меморіальний Музей-садибу Івана Миколайчука, відбудованого на місці старої батьківської хати в Чорториях.

Першу свою роль Іван зіграв у 12 років. І була це роль старого Івана, батька Софії у виставі «Безталанна» за п’єсою Михайла Старицького. У селі існувала своя театральна трупа, яка майже щомісяця ставила спектаклі, але чоловіки навідріз відмовилися грати старого немічного солдата. Вистава витримала 36 показів протягом трьох років.

Іван Миколайчук був не лише актором та режисером, але й сценаристом та автором музичного оформлення багатьох своїх фільмів. А перший кіносценарiй – «Живий хрест у мертвій діброві», в основі якого лежала достовірна історія про сільських Ромео і Джульєтту, він написав у 17 років.

Зі своєю дружиною, Марією Карп’юк Іван познайомився в 1958 році під час навчання в театрі-студії при Чернівецькому українському музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської. Це було кохання з першого погляду. Через чотири роки вони побралися – для цього Марія навіть відмовилася від гастролей до Бєлграда, куди мала їхати з хором Вірьовки. Після фільму «Тіні забутих предків» Миколайчук називав дружину Марічкою.

Коли Іван вступив до Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого, Марічка подарувала йому дві книжки – «Тіні забутих предків» Коцюбинського та «Художник» Шевченка. На другому курсі Івана запросили одразу на дві головні ролі: Івана Палійчука в «Тінях забутих предків» та Тараса Шевченка у фільмі «Сон».

Миколайчук навчався на кіноакторському факультеті Київського інституту театрального мистецтва, де він потрапив до творчої майстерні відомого режисера Віктора Івченка.

Саме Володимир Івченко запропонував Сергію Параджанову спробувати свого студента на роль Івана Палійчука у фільмі «Тіні забутих предків». На той час на цю роль уже був затверджений інший актор, тому Параджанов погодився швидше із ввічливості. Не очікуючи нічого цікавого, він довірив провести кінопроби оператору стрічки Юрію Іллєнку, а сам залишив павільйон. Буквально за кілька хвилин Іллєнко наздогнав режисера в коридорі студії: «Сергію Йосиповичу! Вертайтеся! Це щось неймовірне! Просто нелюдське щось! Щось за межами розуміння й сприйняття!». Пізніше Параджанов назвав Миколайчука своїм вчителем і сказав про нього так: «Я не знаю більш національного народного генія. До нього то був Довженко».

«Тіні забутих предків» увійшли до Книги рекордів Гіннесса, здобувши 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них – 24 Гран-прі) у 21 країні, рахуючи Італію, Грецію, Аргентину. Гарвардський університет вніс стрічку до списку обов’язкових для перегляду студентам, які претендують на вищий ступінь у кінознавстві. У Радянському Союзі ж фільм на довгі роки ліг на поличку. Як і «Пропала грамота» Бориса Івченка, «Білий плах із чорною ознакою» Юрія Іллєнка та інші українські фільми, визнані «надто націоналістичними».

У фільмі «Білий плах із чорною ознакою», у якому Іван Миколайчук з Юрієм Іллєнком був співавтором сценарію, він виписав для себе роль одного з братів-дзвонарів – упівця Ореста. Однак худрада заборонила йому зніматися в цій ролі, бо, мовляв, такий привабливий типаж не може грати роль «бандита». В результаті, Ореста зіграв Богдан Ступка, а Миколайчук – іншого брата, Петра. Стрічка здобула Золотий приз Московського міжнародного кінофестивалю 1971 року.

Іван Миколайчук був зіркою світового масштабу. Коли картину «Білий птах з чорною ознакою» 1971 році на кінофестивалі «Fest» у Белграді побачив Ніл Армстронґ, він попросив про зустріч із Миколайчуком, потис йому руку і сказав: «Іване, із тобою я готовий знову летіти на Місяць!». А Жан-Поль Бельмондо, дізнавшись, що Миколайчук знімається в Болгарії, прийшов на знімальний майданчик і запросив на кілька годин до бару перед своїм відльотом. Коли їм запропонували перекладача, Бельмондо сказав: «Якщо двом таким акторам, щоб зрозуміти один одного, потрібен хтось іще, то акторська справа взагалі нічого не варта на цьому світі».

На творчому рахунку Івана Миколайчука – 34 кіноролі, дев’ять написаних сценаріїв, дві режисерські роботи. Ще більше лишилося в планах, оскільки довгий час йому просто не давали зніматися чи знімати. У 1979-му йому дивом вдалося отримати дозвіл на зйомку фільму «Вавилон ХХ» за романом Василя Земляка «Лебедина зграя», де Миколайчук став і режисером, і автором сценарію, і музичним оформлювачем, і зіграв одну з головних ролей – філософа Фабіана.

Актор помер від раку шлунка 3 серпня 1987 року – через чотири дні після срібного весілля з Марічкою. Похований на Байковому кладовищі. На могилі встановлено білий кам’яний хрест, на якому вибито слова народної пісні.

Іван Миколайчук став лауреатом Шевченківської премії 1988 року (посмертно). Його називали «душею українського кіно», генієм сучасності, «народним» артистом через те, що його знали і любили мільйони, хоч від держави він мав звання лише «заслуженого».

 

Посилання на використаний матеріал ТУТ

Про життя та творчий шлях Івана Миколайчука

 

Білий птах з чорною ознакою. Іван Миколайчук: спогади, інтерв’ю, сценарії [Текст ] / [упоряд. М. Є. Миколайчук; ред. Т. М. Крачек; худож. П. Д. Троцак]. – Київ : Мистецтво, 1991. – 399 с.: іл.

Понад двадцять років пильну увагу глядачів і спеціалістів привертала до себе творчість Івана Миколайчука – актора, режисера, сценариста. З його іменем пов’язаний успіх таких фільмів, як «Сон», «Тіні забутих предків», «Білий птах з чорною ознакою», «Камінний хрест», «Пропала грамота», «Захар Беркут» і, звичайно ж, «Вавілон XX» – перша режисерська робота Миколайчука.

Книжка містить у собі краще з літературного доробку митця, спогади про нього провідних діячів літератури та мистецтва. 

Брюховецька Л. І. Іван Миколайчук [Текст ] /. Л. І. Брюховецька – Київ : ТОВ «Атлант ЮЕмСі», 2007 –.63 с.: іл. – (Стозір’я. Б-ка укр. родини: Митці театру й кіно).

У нарисі подано документальний життєпис та творчий шлях видатного українського кіноактора, сценариста й режисера Івана Васильовича Миколайчука (1941-1987). Автор характеризує мистецький, національний та суспільний контекст його творчості, висвітлює його вершинні творчі здобутки, внесок у мистецтво «поетичного кіно», розкриває причини переслідувань тоталітарною владою. Перед читачем постає різнопланова особистість Івана Миколайчука, в якій поєднувалися емоційне багатство, невтомний творчий пошук й неповторна національна виразність характеру. Розрахований на широке коло читачів.

Брюховецька Лариса. Іван Миколайчук [Текст ] /. Л. Брюховецька – Київ : Видавн. дім «КМ Академія»; 2004. – 272 с.: іл. – (Б-ка журн. «Кіно-Театр»).

Ця книжка – перший документальний життєпис українського кіноактора, сценариста і режисера Івана Миколайчука (1941 – 1987). У ній простежується його творчість у хронологічній послідовності, дається аналіз його акторських, сценарних та режисерських робіт. Джерелом для книжки стали свідчення преси, починаючи з 1964 року, спеціальна література, матеріали з Чернівецького краєзнавчого музею, друковані та усні розповіді та спогади людей, які з ним працювали, критичні статті та рецензії, а також дослідження творчості митця самого автора книги . Вибудувана за етапами його творчості й видами кінематографічної діяльності та маючі інформативно - аналітичний характер, книжка подає велику кількість фактів, окреслює мистецький контекст, розкриває причини переслідувань митця владою, визначає його внесок в мистецтво кіно. Адресована фахівцям та всім шанувальникам кіно і творчості Івана Миколайчука.

 

Брюховецька Л. I. Поетична хвиля українського кіно [Текст] /. Л. І. Брюховецька – Київ: Мистецтво, 1989. – 173 с.: іл.

Книжка розповідає про ще не висвітлений в літературі плідний напрям в українському кінематографі, який дістав назву поетичного кіно. Чому такою потужною виявилася ця поетична хвиля? Що її зумовило? Де витоки її? Відповіді на ці та інші запитання й шукає кінокритик Л. Брюховецька, розглядаючи у книжці українське кіно у його зв’язку з усім мистецьким надбанням народу. Автор розкриває значення фільмів «Тіні забутих предків» С. Параджанова, «Камінний хрест» Л. Осики (де у головних ролях Іван Миколайчук), «Вечір на Івана Купала» Ю. Іллєнка та ін. в оновленні естетики кіномистецтва. 

 

Іван Миколайчук: магія любові [Текст та образотворчий материал] : фотоальбом / [упоряд. М. Є. Миколайчук; худож. оформ. С. Горобець]. – Київ : Ред. журн. «Міжнар. туризм», 2011. – 176 с.: іл.

Постать всесвітньо відомого українського актора, сценариста й кінорежисера Івана Миколайчука оповита легендами та романтичним ореолом. У цьому виданні вона оживає у світлинах, спогадах друзів, колег і соратників, а також рядках, написаних самим Іваном. Книжка-альбом представляє найбагатшу добірку фото незабутнього митця, котрий став символом цілого покоління. Навіть знавці українського кіно відкриють тут нові для себе сторони творчої особистості Миколайчука. Видання цікаве широкому колу читачів і стане окрасою будь-якої домашньої бібліотеки та публічної книгозбірні.

 

Миколайчук I. Сценарії [Текст] / І. Миколайчук [упоряд. М. Є. Миколайчук; вступ. ст. Л. І. Брюховецької]. – К.: Ред. журн. «Міжнар. туризм», 2008. – 544 с. : іл.

У книжці найповніше представлено літературні й режисерські сценарії та заявки на сценарії легендарного українського актора, режисера Івана Миколайчука (1941 – 1987) – митця, який став національним символом покоління. Збірка містить усі його твори – від найперших проб пера до серйозних робіт, у тому числі в співавторстві з відомими пись-менниками й режисерами. Це дає змогу оцінити багатогранність інтересів людини із глибоким художньо-філософським поглядом на життя, простежити еволюцію видатної особистості.

Для фахівців і тих, хто цікавиться історією українського кіно та творчою долею Івана Миколайчука.

***

• Білан А. Іван Миколайчук .У таїні слова [Текст] : [про презентацію кн. Миколайчук І. Сценарії. Це найповніша збірка сценаріїв : літератур., режисер. сценарії, сценарні заявки І. Миколайчука] / А. Білан // Укр. культура. – 2009. – № 1. – С. 27.: фот.

• Бохан О.І. Душа українського поетичного кіно : до 70-річчя від дня народження Івана Миколайчука : (15.06 1941 - 3.08.1987) : [укр. кіноактор , сценарист, режисер] // Календар знаменних і пам’ятних дат [Текст]. – Київ: Книж. палата Укр., 2011. –№2. –С. 131-146. – Бібліогр.:142-146.

• Брюховецька Л. Він був душею поетичного кіно: Творчість І. Миколайчука – актора, сценариста, режисера [Текст] : [про творчість І. Миколайчука(1941 - 1987)] / Л. Брюховецька // Київ. – 1988. – №.10. – С. 148-157.

• Гармаш Ю. На гостини до Івана [Текст. Фоторепортаж] : [про етнограф. фестиваль «На гостини до Івана» з нагоди 70-ліття від дня народж. славет. укр. актора І. Миколайчука] / Юрій Гармаш // Укр. культура. – 2016. – №3-4. – С. 44-45.: фот.

• Драч И. Иван Миколайчук [Текст] : [о творчестве укр. киноактера И. Миколайчука ] / И. Драч // Искусство кино. – 1988. – № 1. – С. 122 - 123.: фот. портр.

• Івнішина Л. Іван Миколайчук незіграні ролі [Текст] : [про творчість видомого укр. актора І. Миколайчука (1941 - 1987)] / Лариса Іванішина // Кіно-Театр. – 2020. – №3. – С. 27-29.

• Орлова Є. Г. «Легенда українського кіно» [Текст] : [про видат. укр. актора, режисера і сценариста Івана Васильовича Миколайчука(1941-1987)] / Є. Г. Орлова // Мистецтво в шк. Музика. Образотвор. мистецтво. Худож. культура. – 2010. – №11 (23), (листоп.). – С. 23-28. – Бібліогр.: С. 28.: фот.

• Слабошпицький М. При світлі його душі [Текст] : [про кіноактора й режисера І. Миколайчука (1941-1987)] / М. Слабошпицький // Вітчизна. – 1988. – № 6. – С. 197-204.

• Тримбач С. Тіні незабутих... [Текст] : [до 55-річчя від дня народж. укр. актора, режисера, сценариста І. Миколайчука (1941-1987)] / С. Тримбач // Укр. слово. – 1996. – 13 черв. – С. 7.

***

• Ватаман Д. «Він ніколи не прогинався ні перед ким», – спогади рідних буковинця Івана Миколайчука [Електронний ресурс] : [про життя та творчість: актора, режисера, сценариста І. Миколайчука] / Діана Ватаман // МБ молодий буковинець :сайт. – Режим доступу: https://molbuk.ua/chernovtsy_news/129947-vin-nikoly-ne-progynavsya-ni-pered-kym-spogady-ridnykh-pro-bukovyncya-ivana-mykolaychuka.html. – Назва з екрану. – Дата публ.: 15.06.2017.

• Вергелис О. Про Ивана [Электронный ресурс] : [к 75-летию со дня рождения И. Миколайчука, воспоминания режиссеров и актеров о легендар. гении укр. кино] / Олег Вергелис // ZN,UA : сайт. – Режим доступа: https://zn.ua/gazeta/issue/1062. – Назв. с экрана. – Дата публ.: 11.06.2017.

• Ткачук Р. Іван Миколайчук зіграв 34 ролі, більшість із них відображали незламну волю українського народу [Електронний ресурс] : [про кіноролі І. Миколайчука] / Руслан Ткачук // АРМІЯ INFORM. : сайт. – Режим доступу: https://armyinform.com.ua/2020/06/ivan-mykolajchuk-zigrav-34-roli-bilshist-iz-nyh-vidobrazhaly-nezlamnu-volyu-ukrayinskogo-narodu/. – Назва з екрану. – Дата публ.: 15.06.2020.

Підготувала Тетяна Шилова, завідувач відділу мистецтв