* * * 2025 * * * Всесвітня столиця книжки 2025 року — Ріо-де-Жанейро* * * 2025 * * * 250 років від дня народження німецького філософа Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля * * * 2025 * * * 250 років від дня народження англійської письменниці Джейн Остін * * * 2025 * * * 200 років від дня народження австрійського композитора Йоганна Штрауса (сина) * * * 2025 * * *185 років від дня публікації збірки поезії Тараса Шевченка «Кобзар» * * * 2025 * * * 150 років від дня народження українського живописця Олександра Мурашка * * * 2025 ***150 років від дня публікації роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» * * * 2025 * * * 150 років від дня народження німецького письменника Томаса Манна* * *2025 * * * 150 років від дня народження українського хорового диригента, композитора Олександра Кошиця * * *2025 * * * 100 років з часу заснування журналу «Всесвіт»* * *

понеділок, 4 серпня 2025 р.

Лавреати Нобелівської премії – ювіляри серпня 2025 року

 

Знайомимо з ювілярами серпня 2025 року – лавреатами Нобелівської премії в різних галузях знань та у різні часи.





1908 р. Габрієль Йонас Ліппман був визнаний гідним Нобелівської премії з фізики. 

У 1913 р. Шарлю Роберу Ріше було присуджено Нобелівську премію з фізіологи і медицини «на знак визнання його робіт з анафілаксії». 

У 1925 р. Чарлзу Гейтсу Дауесу було присуджено Нобелівську премію Миру «за розробку плану виходу Європи з фінансової кризи», яку він поділив з Джозефом Остіном Чемберленом. 

У 1996 р. Дуглас Ошерофф отримав Нобелівську премію з фізики році Дугласу спільно з Д. Лі та Р. Річардсоном «за відкриття надплинності гелію-3».

 


Чарлз Гейтс Дауес (Dawes), 1865-1951



Американський державний діяч Чарлз Гейтс Дауес народився 27 серпня 1865 р. в м. Маріетте (штат Огайо) у родині генерала. Навчався в школі й коледжі, а в 1886 р. закінчив юридичну школу в Цинциннаті.

1887 р. заснував юридичну фірму і придбав репутацію вмілого адвоката. Брав участь у місцевому політичному житті, керував виборчою компанією республіканського кандидата Вільяма Мак-Кінлі. Ставши президентом, Мак-Кінлі призначив Дауеса ревізором грошового обігу. 

1917 р. Дауес пішов в армію добровольцем. Служив до 1919 р., керував постачанням усіх союзних військ, спостерігав за знищенням надлишків зброї у Франції.

1923 р. Дауес у супроводі Оуена Д. Янга відправився до Європи, де на той час був створений міжнародний комітет фінансових експертів для виходу з кризи. Комітет запропонував так званий «план Дауеса», який передбачав евакуацію союзних військ з долини Рура, змінну шкалу репараційних платежів, реорганізацію німецького рейхсбанка під контролем союзників. Після набуття планом чинності, німецький грошовий обіг і кредит були відновлені. А після повернення до США Дауеса вшановували як «рятувальника Європи», національний з’їзд республіканців затвердив його претендентом на посаду віце-президента США, а 1925 р. Дауес вже обіймає цю посаду.

1925 р. Дауесу було присуджено Нобелівську премію Миру «за розробку плану виходу Європи з фінансової кризи», яку він поділив з Джозефом Остіпом Чемберленом.

1929 р. Дауес був призначений американським послом у Великій Британії й обіймав цей пост до 1932 р. Повернувшись до США, Дауес очолив Фінансову корпорацію реконструкції, яку було створено на початку великої депресії для стимулювання економічного життя шляхом позик банкам, залізницям й іншим підприємствам. Згодом Дауес став на чолі правління Центрального республіканського банку в Чикаго й трестівської компанії, з яким злився цей банк.

Надалі Дауес присвячує своє життя діловим і філантропічним підприємствам. Він заснував два притулки для бідняків у Чикаго н Бостоні. Відкрив у Чикаго оперний театр.

Помер Ч. Дауес 23 квітня 1951 р. від тромбозу судин.



Габріель Йонас Ліпман (Lippmann), 1845-1921



Французький фізик Г. Ліпман народився 6 серпня 1845 р. у Холлеріхе (Люксембург). Закінчивши ліцей Наполеона, 1868 р. він стає студентом Еколь нормаль сюперьєр. Для французького журналу «Аннали хімії і фізики» складав реферати статей німецькою мовою. Це збудило в нього інтерес до досліджень з електричних проблем.

1873 р. його направили до Німеччини для вивчення методів викладання природничих наук. Це відрядження фінансувалося урядом. У Гейдельберзькому університеті він працював із фізіологом В. Кюне і фізиком Г. Кірхгофом, а потім у Берліні із фізіологом і фізиком Г. фон Гельмгольцем, де проводить дослідження взаємодії металів із сірчаною кислотою, у результаті яких ним був створений капілярний електромір, що дає можливість вимірювати різницю потенціалів до 0,001 В.

Повернувшись до Парижа, Ліпман завершує навчання і продовжує

дослідження електрокапілярності, впливів електричних полів на поверхневий натяг рідини. 1875 р. він захистив у Сорбонні докторську дисертацію. 1878 р. він працює на факультеті природничих наук Паризького університеті, а 1883 р. його призначено професором математичної фізики.

1886 р. Ліпман – керівник науково-дослідницької лабораторії, де провадить наукову діяльність до кінця свого життя.

Він досліджує електричні ефекти у ртутній поверхні залежно від механічної деформації. 1879 р. Ліпман теоретично припускає, що електричні заряди збільшують інерцію тіла (його опір зміні швидкості), вивчаючи спостереження М. Фараддея (1838) і експерименти Г. А. Роуленда (1876). 1891 р. Ліпман продемонстрував метод одержання кольорових фотографій, що не втрачають ознак кольору. «За створення методу фотографічного відтворення кольорів на основі явища інтерференції» Ліпман був визнаний гідним Нобелівської премії з фізики 1908 р. У наступні роки вій вніс великий вклад у розвиток сейсмології й астрономії. Йому належить ідея використання телеграфних сигналів для раннього оповіщення про землетруси і обчислення швидкості поширення пружних хвиль у земній корі. Він запропонував модифікацію сейсмографа для безпосереднього вимірювання прискорення руху земної поверхні, сконструював два астрономічні інструменти – цілостату з дзеркалом повільного обертання для одержання стаціонарних зображень ділянки неба та уранографа, за допомогою якого можна зробити фотографічну карту небесної сфери з вже нанесеними на ній меридіанами. Його підручник з термодинаміки став класичним навчальним посібником. Ліпман помер 22 липня 1921 р. на пароплаві, повертаючися з поїздки до Канади. Він був членом Французької академії наук (1912 р. – її президентом), членом Лондонського королівського товариства, визнаним гідним звання командора ордену Почесного легіону.



Шарль Робер Ріше (Richet), 1850-1935



Французький фізіолог Ш. Ріше народився 26 серпня 1850 р. у Парижі, в сім’ї професора клінічної хірургії медичного факультету Паризького університету Альфреда та Ежені Ріше. По закінченні звичайної національної і середньої школи Шарль вирішив наслідувати батькові й зайнятися медициною. Він вступив до Паризького університету.

1877 р. Ш. Ріше одержав медичний диплом і одружився з Амелією Оббрій; у них було дві дочки і два сини (один з них також став професором медицини в Паризькому університеті, по стопах Ріше пішов і його онук).

1878 р. він захистив докторську дисертацію, де вперше довів наявність соляної кислоти в секреті шлунку ссавців, птахів і безхребетних. Крім того, він визначив, що під час травлення в шлунку утворюється одна з форм молочної кислоти. Цього ж року він стає професором медичного факультету Паризького університету, де вивчає різноманітні види м’язових скорочень.

1883 р. Ш. Ріше досліджував механізми підтримки постійної темпера-тури внутрішнього середовища теплокровних тварин.

1888 р. він вивчає властивості крові заражених тварин. Ш. Ріше, працюючи з Ж. Ерікуром, вирішив застосувати сироваткову терапію як лікарський засіб. Протягом 10 років вони безуспішно намагалися розробити сироваткову терапію туберкульозу.

У цей час Ш. Ріше бере участь у різноманітних дослідженнях, що не мали відношення до фізіології (зокрема, безуспішно намагався побудувати аероплан).

1901 р. він одержав можливість удосконалити свої пізнання з токсикології, беручи участь у науковій експедиції по Середземному морю з принцом Монако Альбером, досліджуючи отруйні щупальця португальського кораблика. Після повернення до Франції він провадить порівняльне дослідження отрути морської анемони і відкриває явище анафілаксії — алергічну реакцію на сторонні білки. 1911 р. Ш. Ріше підбив підсумки своїм працям у монографії «Анафілаксія». Ш. Ріше розробив специфічні діагностичні проби для виявлення реакцій гіперчутливості.

1913 р. Ш .Ріше було присуджено Нобелівську премію з фізіології і медицини «на знак визнання його робіт з анафілаксії». Під час Першої світової війни Ріше вивчав ускладнення процесів переливання крові.

1923 р. у перекладі англійською мовою вийшла його книга «Тридцять років дослідження психіки», в якій він описав свої досліди в цій галузі.

Ш. Ріше помер у Парижі 4 грудня 1935 р.

 


Дуглас Ошерофф (Osheroff), 1945



Американський фізик Д. Ошерофф народився 1 серпня 1945 р. в Абердіні. Він отримав ступінь бакалавра (1967) в Каліфорнійському технологічному інституті і докторський ступінь (1973) у Корнельському університеті в Ітаці (штат Нью-Йорк).

Аспірантом він працював разом із Д. Лі та Р. Річардсоном у лабораторії фізики низьких температур у Корнеллі, де вони 1972 р. зробили своє відкриття, займаючися дослідженням фізичних властивостей гелію-3 за температур на 0.002 К вище абсолютного нуля. Ошерофф помітив хвилинні стрибки зовнішнього тиску досліджуваного зразка гелію-3 і звернув увагу дослідницької групи на невеликі відхилення. Згодом учені дійшли висновку, що, .елій-3 перетерпає зміну фаз у надплинному стані, коли рух атомів рідини з хаотичного перетворюється на впорядкований. Таким субстанціям бракує зовнішнього тертя, та й поводяться вони скоріше відповідно до законів квантової механіки, ніж класичних законів механіки рідни. Відкриття «надплинності гелію-3» уможливило вивчення безпосередньо за допомогою мікроскопа, візуально, системи ефектів квантової механіки, які раніше досліджувалися на рівні молекул, атомів та субатомних частинок. Ошерофф проводив дослідження в лабораторії Бел Лабс від 1972 до 1982 р. та очолив там дослідження з фізики низьких температур, фізики твердих сполук (1982 1987).

Він став професором Стенфордського університету у Каліфорнії 1987 р. Він є професором Корнельського університету, лауреатом премії Саймона (1976) та Баклі Американського фізичного товариства, Американської академії наук та мистецтв (1980), лауреатом премії МакАртура та Олівера Баклі (1981), має нагороду Уолтера Гореса за викладацьку діяльність (1991).

Нобелівську премію з фізики 1996 р. йому було присуджено спільно з Д. Лі та Р. Річардсоном «за відкриття надплинності гелію-3».


Підготували співробітники науково-бібліографічного відділу та відділу електронної бібліотечно-бібліографічної інформації.

Безпека життєдіяльності людини: освітні серіали Національної едьютейнмент освітньої платформи актуальних знань та навичок «Дія.Освіта»

 


Які існують правила безпечної поведінки під час відпочинку на водоймах і в горах улітку та взимку? Як діяти у разі загрози чи виникнення радіаційної або хімічної небезпеки? Як запобігти пожежі та діяти у разі її виникнення? Який алгоритм дій у надзвичайних ситуаціях воєнного характеру? Які правила поведінки з вибухонебезпечними предметами?

 






Освітній серіал «Як діяти в надзвичайних ситуаціях»





Освітній серіал навчає правил безпеки та алгоритмів дій у надзвичайних ситуаціях для порятунку життя.

Освітній серіал «Як діяти в надзвичайних ситуаціях» створено на основі практичних рекомендацій фахівців ДСНС України. У форматі коротких ігрових серій для батьків, дітей і молоді демонструються алгоритми дій у критичних ситуаціях: під час пожеж, обстрілів, на воді, під завалами, а також при хімічних і радіаційних загрозах.

Герої серіалу — українська родина — вчаться користуватися вогнегасниками, безпечно поводитися з вибухонебезпечними предметами, збирати розлиту ртуть з термометра тощо.

Освітній серіал містить шість серій. До кожної з них додаються матеріали та інтерактивні завдання для кращого засвоєння знань. Особливу увагу приділили підтримці ментального здоров’я дітей і дорослих у стресових ситуаціях.

Освітній серіал створено ДСНС України за підтримки ЮНІСЕФ та за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України для платформи Дія.Освіта.

Навички:

  • Алгоритм дій після виявлення підозрілого або вибухонебезпечного предмета;
  • Безпечне перебування біля водойм під час грози;
  • Безпечне пересування та прийоми наповзання на лід, щоб допомогти потерпілому;
  • Вибір безпечного місця для розташування табору;
  • Вибір безпечного укриття на відкритій місцевості;
  • Визначення безпечного місця для перебування під час радіаційної або хімічної загрози;
  • Використання вогнегасника для гасіння великого полум’я та тління;
  • Виявлення попереджувальних знаків та уникання небезпечних територій;
  • Встановлення та використання датчиків чадного газу;
  • Гасіння на людині одягу, що загорівся;
  • Герметизація приміщення для захисту від радіоактивного пилу чи під час хімічної загрози;
  • Дії в разі неможливості залишити приміщення;
  • Дії людини, яка опинилася під завалами;
  • Добір безпечних продуктів харчування під час радіаційної загрози;
  • Дотримання безпечної поведінки під час перебування в зонах, де велися бойові дії;
  • Евакуація із задимленого приміщення;
  • Збирання тривожної валізи з урахуванням радіаційно-хімічної небезпеки;
  • Знезараження себе та домашніх тварин від радіоактивного пилу;
  • Комплектування тривожного рюкзака в умовах війни;
  • Організація безпечного плавання в дозволених місцях (облаштовані пляжі);
  • Організація укриття у власному домі;
  • Пересування вдома і на відкритій місцевості під час обстрілу;
  • Підготовка альтернативних джерел тепла та засобів для приготування їжі в умовах відсутності електрики чи газу;
  • Підготовка запасів продуктів тривалого зберігання та питної води;
  • Планування дій на випадок втрати зв’язку чи розділення членів сім’ї;
  • Правила безпечної поведінки під час обстрілів;
  • Прийоми порятунку людини, яка тоне влітку;
  • Техніки самодопомоги та підтримки в стресових ситуаціях.

Переглянути серіал можна ТУТ

 


Освітній серіал «Протимінна безпека»





Де ховаються міни, снаряди? Які на вигляд? Долучайтеся до серіалу «Протимінна безпека» та здобувайте важливі знання для вашої безпеки.

Освітній серіал «Протимінна безпека» покликаний забезпечити життєво необхідні знання про мінну загрозу та вибухонебезпечні предмети (ВНП). Україна є найзамінованішою країною світу, і кожен має бути обізнаним про потенційні небезпеки в містах і селах.

Серіал охоплює теми розпізнавання та уникнення небезпечних зон, визначення типів мін та ВНП, алгоритми дій у разі їх виявлення. Особлива увага приділяється залишкам ракет, дронів, артилерійських та мінометних снарядів, гранат і авіабомб, які можуть бути знайдені по всій країні. Ви дізнаєтеся, як вони виглядають і як безпечно діяти.

Серіал також навчає розпізнавати маркери й знаки, які вказують на небезпечні території. Прості інструкції допоможуть уникнути небезпек і правильно реагувати в разі надзвичайної ситуації.

Якщо помітили міни, снаряди, ракети, вибухонебезпечні та підозрілі ворожі предмети — повідомляйте в чатбот єВорог з головного екрана застосунку Дія.

Освітній серіал створено для Дія.Освіта за інформаційної підтримки Міністерства цифрової трансформації України та технічної підтримки Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у межах проєкту BBC Media Action, що входить до Проєкту Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні, що фінансується урядом Японії.


Переглянути серіал можна ТУТ


***


Панкратов О. М. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях : навч. посіб. / О. М. Панкратов, О. К. Міляєв. — Київ : КНЕУ, 2005. — 232 с.

Безпека життєдіяльності — галузь наукових знань, що охоплює теорію й практику захисту населення від небезпечних, шкідливих і уражаючих факторів у всіх сферах людської діяльності, а також збереження її здоров’я й безпеки у середовищі існування.

 



Геврик Є. Безпека життєдіяльності : навч. посіб. / Євген Олександрович Геврик. — 2-ге вид., стереотип. — Київ : Ельга-Н, КНТ., 2008. —384 с. : іл.

У посібнику висвітлюються фізіологічні та психологічні властивості людини (пам'ять, увага, сенсомоторні реакції, ризик, обережність, комунікабельність, характер, темперамент тощо) і їх вплив на безпеку життєдіяльності. Надано характеристику факторів, які можуть негативно впливати на організм людини (пил, хімічні та отруйні речовини), відомості щодо поліпшення безпеки праці; аналізуються наслідки природних явищ, а також передбачені заходи захисту людини при небезпечних та надзвичайних ситуаціях у виробничих та повсякденних умовах.

 

Гайченко В. А. Основи безпеки життєдіяльності людини : навч. посіб. / В. А. Гайченко, Г. М. Коваль, Є. П. Буравльов. —3-тє вид., перероб. і допов. — Київ : МАУП, 2006. —440 с. : іл.

У навчальному посібнику розкрито складну систему взаємозв’язку здоров’я людини і чинників навколишнього середовища. Висвітлено негативний вплив діяльності людини на навколишнє середовище, а також чинників виробничого середовища. Наведено основні характеристики надзвичайних ситуацій природного та техногенного походження, особливості виживання людини в екстремальних умовах.

 


Мягченко О. П. Безпека життєдіяльності людини та суспільства : навч. посіб. / О. П. Мягченко. — Київ : Центр учбової літератури, 2010. — 384 с.

У посібнику розглянуто теоретичні, практичні питання небезпечних факторів в складній системі «Людина  — Техніка  — Середовище». Висвітлюються питання безпеки у виробничій, побутовій, природній та соціальній сферах дії людини. Розглянуто проблеми небезпеки у надзвичайних станах, зокрема екологічному і соціальному.





Підготувала К.В. Бондарчук, завідувачка читального залу.