5 книг з історії української бібліотечної справи

 

До Всеукраїнського дня бібліотек для всіх, хто цікавиться історією української бібліотечної справи, представляємо видання: Наталія Кунанець «Бібліотечна справа на західноукраїнських землях (ХІІІ ст. —1939 р.): консолідований інформаційний ресурс», Олена Заєць «Особові та інституційні зібрання у складі історичної бібліотеки Києво-Печерської лаври у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського», «Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.)», Олена Каракоз «Цензура в публічних бібліотеках України 1917—1939 рр.», Тетяна Новальська «Бібліотечне читачезнавство в Україні: історія, теорія, практика».

 

Наталія Кунанець «Бібліотечна справа на західноукраїнських землях (ХІІІ ст. —1939 р.) : консолідований інформаційний ресурс»

Кунанець Наталія Едуардівна [10.05.1964, Львів] — бібліотекознавець, історик, педагог, доктор наук із соціальних комунікацій (2014), кандидат історичних наук (2007), професор (2018).

Захистила докторську дисертацію за темою «Система бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів з особливими потребами в Україні: історія, методологічні засади, перспективи». Професор кафедри інформаційних систем та мереж, Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій, Національного університету «Львівська політехніка».

 

Кунанець Н. Е. Бібліотечна справа на західноукраїнських землях (ХІІІ ст. —1939 р.) : консолідований інформаційний ресурс : монографія / Наталія Едуардівна Кунанець. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2011. — 448 с.

Монографія консолідує інформаційний контент з історії бібліотечної справи західноукраїнського регіону, розкриває концептуальні засади функціонування бібліотек різних типів та підпорядкувань на цих землях від ХІІІ ст. в контексті історичного розвитку. У книзі висвітлено особливості мотиваційних чинників їх заснування та функціональні особливості діяльності.

Розрахована на фахівців у галузі бібліотекознавства, книгознавства, студентів та викладачів бібліотечних факультетів.

 

Олена Заєць «Особові та інституційні зібрання у складі історичної бібліотеки Києво-Печерської лаври у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського»

Бібліотека Києво-Печерської лаври є однією з найбільш упорядкованих з усіх монастирських, що зберігаються у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського і такою, що користується попитом завдяки систематичному та алфавітному каталогам. Фонд бібліотеки Києво Печерської лаври збирався століттями.

 

Заєць, Олена. Особові та інституційні зібрання у складі історичної бібліотеки Києво-Печерської лаври у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : монографія / Олена Заєць. — Київ, 2018. — 240 с.

Видання є результатом наукового опрацювання фонду історичної бібліотеки Києво-Печерської лаври, що зберігається у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, на предмет виявлення печаток, штампів, екслібрисів, наліпок, які свідчать про колишніх власників книг. З’ясування первинних господарів книжок стало поштовхом до вивчення архівних матеріалів Києво-Печерської лаври, що зберігаються в Центральному державному історичному архіві України в м. Києві. Під час дослідження виявлено нові факти з наративної історії монастиря. Саме завдяки збереженим приватним книжковим колекціям повернені з небуття відомі свого часу представники православ’я, відображено характерні риси книжкової культури православного духовенства впродовж XVIІ – початку ХХ ст. В роботі доводиться велике значення бібліотеки в історії Києво-Печерської лаври та української культури і, як наслідок, внесення монастиря до об’єктів культурної спадщини ЮНЕСКО від України.

Розраховано видання на тих, хто цікавиться вітчизняною історією, любителів старовини.

 

«Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.)»

Науково-довідкове видання «Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.) : матеріали до бібліографічного словника» має на меті залучення до наукового та суспільного обігу відомостей про діячів бібліотечної справи України, що, до певної міри, поглибить наші знання про цей культурний пласт вітчизняної громади.

 

Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.) : матеріали до бібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Іт-т рукопису. — Київ, 2017. — 616 с.

Матеріали до біобібліографічного словника українських діячів бібліотечної справи репрезентують біографічні довідки співробітників просвітянських, університетських, наукових, публічних, сільських та дитячих бібліотек — як знаних бібліотекознавців — розробників теорії, історії, методики та організації бібліотечної справи, так і пересічних, імена котрих удалося встановити за архівними джерелами та за згадками в опублікованих документах. У виданні надані також відомості про українців — діячів бібліотечної, книжкової та видавничої справи інших держав, які зробили свій внесок у розвиток української національної книжкової культури та бібліотечної справи.

Словник розрахований на широке коло користувачів — учених з різних галузей знань, освітян, студентів, професійних бібліотекарів, стане в нагоді для історико-краєзнавчих досліджень. Може бути використаний як посібник до навчальних курсів з історії бібліотечної справи, бібліотекознавства та українознавства.

Олена Каракоз «Цензура в публічних бібліотеках України 1917—1939 рр.»

Каракоз Олена Олександрівна (02.01.1980) — український бібліограф, заступник декана факультету Інформаційної політики й кібербезпеки Київського національного університету культури та мистецтв, кандидат історичних наук, доцент.

Автор близько 30 наукових та навчально — методичних друкованих праць, організатор та учасник всеукраїнських та міжнародних конференцій, науковий керівник дипломних та курсових робіт.

 

Каракоз О. О. Цензура в публічних бібліотеках України 1917—1’939 рр. : монографія. — 2-ге вид. , випр. і допов. — Київ : Видавництво Ліра К., 2017. — 200 с.

У монографії досліджено сутність та основні форми прояву радянської цензури в публічних бібліотеках України у 1917 – 1939 роках. Автор монографії виявив витоки, обґрунтував основні етапи та прослідкував форми і напрями втілення духовної та світської цензури в бібліотечну діяльність. Розкрив принципи роботи радянських цензурних інституцій, що регламентували напрями діяльності публічних бібліотек, перетворюючи їх на заклади політосвіти. Показав бібліотечну цензуру як соціальне явище, відобразив її значення щодо обмеження інформації, друкованого слова та національної думки.

Видання розраховане на викладачів, аспірантів, студентів, усіх, хто цікавиться питаннями пов’язаними з розкриттям основних засобів запровадження радянської цензури в бібліотеках України.

 

Тетяна Новальська «Бібліотечне читачезнавство в Україні: історія, теорія, практика»

Новальська Тетяна Василівна (8 листопада 1955, м. Київ, Україна) — бібліотекознавець, доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри інформаційних технологій Київського національного університету культури і мистецтв.

Коло наукових інтересів: розвиток спеціального бібліотекознавства; вивчення та задоволення інформаційних потреб користувачів бібліотек; розвиток інноваційних форм в обслуговуванні користувачів бібліотек; сучасні вітчизняні, книгознавчі, бібліотекознавчі, бібліографознавчі концепції; удосконалення кадрового складу бібліотечно — інформаційної галузі.

Викладає дисципліни «Бібліотечне обслуговування», «Соціологія книги і читання», «Сучасні книгознавчі і бібліотекознавчі концепції». Під керівництвом Тетяни Василівни Новальської захищено 7 кандидатських дисертацій.

 

Новальська Т. Бібліотечне читачезнавство в Україні: історія, теорія, практика : монографія / Тетяна Новальська. — Київ : Видавництво Ліра-К, 2018. — 352 с.

Монографію присвячено історії, теорії та практиці вивчення читачів і читання в бібліотеках, що узагальнюється поняттям бібліотечне читачезнавство, яке репрезентує самостійну галузь знань бібліотечної науки.

 На основі узагальнення досвіду діяльності бібліотек із вивчення читачів визначено передумови та етапи розвитку бібліотечного читачезнавства. Подано концепцію бібліотечного читачезнавства як однієї із складових спеціального бібліотекознавства.

Накреслено шляхи розвитку українського бібліотечного читачезнавства в контексті бібліотекознавства.

Видання розраховане на бібліотекознавців, книгознавців, бібліографів, істориків української науки та культури, аспірантів, студентів.

Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читального залу.