* * * 2018 * * * Рік охорони культурної спадщини * * * 2018 * * * Рік продовження розвитку української освіти * * * 2018 * * * Рік української мови в Німеччині та німецької мови в Україні * * * 2018 * * * Рік Божого слова в Україні * * * 2018 * * *

вторник, 3 марта 2015 г.

Оспівана воля: до 200-річчя від дня народження Михайла Вербицького, автора музики Гімну України

Українське національно-культурне відродження, яке розгорталося на українських землях у ХІХ столітті, покликало до інтенсивного розвитку й усі форми художнього життя. Це був період зародження й становлення професійного театру і музичної культури.
У культурі українського народу музиці належить одне із основних місць. У першій половині ХІХ століття українська музична культура зазнає романтичних впливів. Романтизм у музиці позначений глибоким проникненням у внутрішній світ людини, широким використанням фольклору.
На західних українських землях народна музика пробивала собі шлях у широкий світ професійного мистецтва дещо повільніше, долаючи численні труднощі. Перші західноукраїнські композитори були здебільшого вихідцями з середовища духівництва, виховувалися у духовних навчальних закладах.
 У 20-х роках ХІХ століття у Перемишлі при дворі єпископа Івана Снігурського був заснований постійний церковний хор, в основу якого покладені твори Дмитра Бортнянського. Саме з цього хору вийшли композитори М. Вербицький і І. Лаврівський.

Михайло Михайлович Вербицький (04.03. 1815 – 19 (07).12.1870) – священик, композитор, хоровий диригент, громадській діяч. Автор музики до театральних і оркестрових творів. Народився в селі Явірник Руський біля Перемишля (нині Пшемисль, Польша).

Цікаві факти з життя Михайла Вербицького:
  • Відомості про місце і час народження композитора були спростовані зовсім недавно завдяки знахідці польського історика Здзіслава Будзинського, який на підставі вивчення метричних книг сіл Бірчанського деканату встановив місто та дату народження композитора.
  • Ще за життя Вербицький здобув визнання як творець улюблених і популярних хорів, солоспівів і театральної музики.
  • Вербицький є першим з галицьких композиторів, який звернувся до поезії Т. Шевченка. Це був текст «Заповіту» в музичній інтерпретації для подвійного хору (мішаного і чоловічого), соліста (бас) і симфонічного оркестру.
  • Він був єдиним композитором першої половини ХІХ століття на теренах усієї України, який працював над творами духовної тематики
  •  Священик і митець Михайло Вербицький - зачинатель професійної музики в Галичині - став одним із фундаторів національної композиторської школи України.
  • До нашого часу дійшло створене М. Вербицьким «Поученіє Хітари», яке стало першим таким посібником в Україні.
  • Увертюри Вербицького були першими і єдиними впродовж усього XIX ст. спробами створити в Західній Україні національну симфонічну музику на професіональній основі.
  • Вербицький Михайло – автор музики національного Гімну України.



Життєвий та творчий шлях композитора Михайла Вербицького





З історії українського національного гімну

ГІМН ДЕРЖАВНИЙ – офіційна урочиста пісня, що поряд із гербом і прапором символізує державу і є одним з атрибутів державності країни.


  • Автори гімну України  ніколи не зустрічались, проживаючи в одній країні, але в різних імперіях: Павло Чубинський – в Російський, Михайло Вербицький – в Австро-Угорській.
  • 1863 року львівський часопис «Мета» надрукував серед творів Тараса Шевченка вірш «Ще не вмерла Україна». Цей вірш надихнув галицького композитора і священика на написання музики на цей текст. Згодом з’ясувалось, що цей твір належить Павлу Чубинському.
  • Публічне виконання майбутнього гімну відбулося 10 березня 1865 року у Перемишлі під час першого на західноукраїнських землях шевченківського концерту (М. Вербицький сам співав в хорі).
  • Вперше надрукований з нотами в 1885 році.
  • Студія Columbia (США) 1916. Перший в історії тиражований на грамплатівці запис гімну «Ще не вмерла Україна» виконав Михайло Зазуляк.
  • Як державний гімн твір уперше прозвучав 1917 року в добу УНР, хоча законодавчо його так і не затвердили.
  • 15 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного Гімну, про що зроблено відповідний запис у Конституції України.




Державний Гімн України: популярний історичний нарис. – Київ: Музична Україна, 2006. – 56 с.
Кожен народ має свої священні символи. котрі уособлюють його самобутність, національну єдність. Вони покликані підносити дух нації у боротьбі за свободу, національну самоідентифікацію та самоутвердження, за власну самостійну державу. До таких символів, крім прапора та герба, належить і гімн.










Сторінками книжкових та періодичних видань:


  1. Автор Гімну України: [про Михайла Вербицького] //Україна: хронологія розвитку. Імперська доба. 1800 – 1917 рр.  –  Київ, 2011.  –  С. 46–47.
  2. Вербицький, Михайло // Видатні постаті в історії України ІХ – ХІХ ст. – Київ, 2002. – С. 293–295.
  3. Вербицький,  Михайло Михайлович // Енциклопедія історії України: В 10 т. Т. 1: А – В. – Київ, 2003. – С. 477 – 478.
  4. Вербицький, Михайло // Енциклопедія українознавства. Т. 1. – Львів, 1993. – С. 229– 230.
  5. Зиль, Андрей. Две вершины нашей культуры: Шевченко и Чубинский – побратимы духа // День. – 2014. – №12 – 13. – С. 21.
  6. Кияновська Л. О. Галицька музична культура ХІХ – ХХ ст.: навч. посібник. – Чернівці: Книги-XXI, 2007.  –  424 с. 
  7. Кияновська, Л.О. Українська музична культура: навч. посіб. – Львів: Тріада плюс, 2008, – 344 с.: фото.
  8. Корній Л. Історія української музики. Ч. І. – Київ – Харків – Нью-Йорк, 1996. – 314 с.
  9. Максим'юк, Степан. «Ще не вмерла Україна» в звукозаписах // Слово і час. – 1998. – С.72– 75.
  10. Мандзюк, Денис. "Зная єго крайнюю бідність, я взяв з собою розлічнії з'їстнії припаси": [Про Михайла Вербицького] // Країна.  – 2015.  – № 8.  – С. 47 – 50.
  11. Михайло Вербицький //Український пантеон.  –  Київ, 2013.  –  С. 162  – 164.
  12. Мовчанюк, Володимир. Шевченко – Чубинський – Гімн // Слово і час. – 1998.  –  №8. – С. 49 – 53.
  13. Муха, А.І. Композитори України та української діаспори : Довідник.  –  К. : Муз. Україна, 2004. – 352 с.
  14. Чередниченко, Дмитро. Від патріотичних пісень до національного гімну //Українська мова і література в школі. – 1991. – Ч. 12. – С. 43.
  15. Чередниченко, Дмитро. Слова, що пронизують віки: [Деякі штрихи до історії українського національного гімну] // Україна. – 1999.  – №9. – С. 40– 41.
  16. «Ще не вмерла України ні слава, ні воля»  –  ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ: [Урок української літератури] //Дивослово. – 2009.  –  №1. – С. 10–14.

2 комментария:

Надеемся на комментарии