Володимир Винниченко: біля витоків українського відродження: до 140-річчя від дня народження

«Я хочу собою возвеличити українське…»

Володимир Винниченко, «Щоденник», 21 грудня 1916 р.

Портрет В. Винниченка (худож. М. Глущенко, 1923 р.)

Видатний український письменник, державний, громадський і політичний діяч Володимир Кирилович Винниченко народився 16 липня 1880 року в Єлисаветграді (нині – Кропивницький), на вулиці, що називалася до революції Солдатською. Вона прилягала до валів фортеці св. Єлисавети. Будинок під номером 49 не зберігся. Точна дата і місце народження встановлена сучасними дослідниками по метричній книзі церкви Володимирської Богоматері. У джерелах і зарубіжних публікаціях існує чимало різночитань.

Боротьба за національне і соціальне визволення українського народу й художня творчість нерозривно переплелися в долі Володимира Винниченка – однієї з ключових постатей української історії й культури перших десятиліть ХХ століття. З його ім’ям пов’язані героїчні сторінки Української революції 1917 – 1920 років, формування Української Центральної Ради, становлення Української Народної Республіки, вікопомний акт Злуки УНР і ЗУНР в єдиній Соборній Україні. Останні 25 років життя В. Винниченко прожив у французькому містечку Мужен поблизу Канн.

Володимир Винниченко увійшов в історію української літератури й театру як художник-новатор. Він змалював життя з його трагізмом, боротьбою людських пристрастей і дисгармонією, привніс в літературу нову модерністську естетику. Творча спадщина Винниченка це – понад сто оповідань, п’єс, сценаріїв, статей і памфлетів, історико-політичний трактат «Відродження нації», двотомну етико-філософську працю «Конкордизм», чотирнадцять романів (один із них незавершений). Майже не доступні протягом багатьох десятиліть вітчизняному читачеві досягнення митця, серед яких майстерний, сповнений сатири, роман «Записки Кирпатого Мефістофеля», створений на еміграції фантастичний роман «Сонячна машина», стали надбанням європейської літератури.

В період еміграції Володимир Кирилович відкрив ще один свій талант – талант художника, дивуючи всіх своїми досягненнями. Портрети, пейзажі, натюрморти майстра захоплюють багатою кольоровою гамою, наповненою світлом і повітрям. При житті автора його твори експонувалися на виставках у Львові, Парижі, де отримали позитивні відгуки художників і мистецтвознавців.

Художні твори Винниченка, згідно з заповітом дружини Розалії Винниченко, сукупно зі спадщиною літературною, а також доробком суспільно-політичного спрямування після її смерті перейшли у володіння Українській Вільній Академії Наук у США (Нью-Йорк) за тієї умови, що після здобуття Україною незалежності вони стануть власністю нашої держави.

У травні 2000 року 89 творів Володимира Винниченка передано із США в Україну. Нині вони зберігаються в Інституті літератури ім.. Т. Г. Шевченка НАН України. Це неповний малярський доробок художника, бо частина картин належить до приватних колекцій. Загалом мистецька спадщина Винниченка налічує понад 100 композицій.

З малярською спадщиною Володимира Кириловича Винниченка Україна вперше ознайомилась у 2001 році на виставці в Національному музеї Тараса Шевченка.

Штрихи до творчості Володимира Винниченка

• Життєвим кредо письменника була «чесність з собою»
• У літку 1902 року Винниченко створив свої перші перлини в жанрі оповідань – «Біля машини», «Антрепреньор Гаркун-Задунайський» та ін.  Цього же року з’явився й перший друкований твір-оповідання «Краса і сила».
• У Львові в 1903 році була видана під псевдонімом В. Деде перша збірка письменника під непретензійною назвою «Повісті й оповідання».
• 14 (1) лютого 1911 року Володимир Кирилович почав вести «Щоденник» Це стало звичкою, якій він не зраджував до самої смерті. Після нього лишилося 40 записних книжок, 12 596 сторінок записів, які зберігаються у відділі рукописів і рідкісної книги Бібліотеки Колумбійського університету (Нью-Йорк, США).
• Володимир Винниченко міг писати свої твори дуже швидко, на одному диханні. Коли твір не виходив одразу як довершена цілісність, він рідко повертався до нього, щоб удосконалити. Вважав за краще знищити його і написати щось нове, вже з урахуванням набутого досвіду.
• Сезон 1917 року «Молодий театр» Леся Курбаса відкрив двома п’єсами В Винниченка – «Чорною Пантерою» і «Базаром».
• У 1922 році в кінотеатрах Німеччини пройшов фільм «Чорна Пантера», зроблений на основі однойменної п’єси.
• У 1927 році один за одним вийшли з друку три томи фантастичного  Винниченкового твору – «Сонячна машина».
• 1929 рік, кіностудія ім. Олександра Довженка - перша екранізація твору В.Винниченка «Пригоди полтиника».
• У 2007 році в Україні вийшов друком альбом «Володимир Винниченко – художник».
• Міжнародна премія імені Володимира Винниченка заснована у 1990 році Українським фондом культури (УФК), яким, протягом всього часу його існування, опікується поет-академік Борис Олійник. Першими цю премію одержали: відомий український письменник і правозахисник, дійсний член Української вільної академії наук у Нью-Йорку Микола Руденко та визначний учений-літературознавець Григорий Костюк.

Твори Володимира Винниченка з фонду бібліотеки

Винниченко В. К. Твори в 2-х тт. Том 1. – Київ :  Дніпро, 2000. – 584с.

До першого тому творів класика української літератури Володимира Винниченка (1880 – 1951) ввійшли вибрані оповідання, повісті та п’єси «Між двох сил», у яких з високою художньою майстерністю й глибоким психологізмом відтворено соціальні типи і суспільно-політичні процеси початку XX століття.

Винниченко В. К. Твори в 2-х тт. Том 2. Сонячна машина: Роман. – Київ :  Дніпро, 2000.- 624 с.

До другого тому творів Володимира Винниченка ввійшов перший в українській літературі соціально – утопічний роман «Сонячна машина», написаний під впливом  бурхливих подій 20 – х років у Європі. Детективні колізії роману та характерні для Винниченка цікаві психологічні  спостереження і нині триматимуть читача в постійній  напрузі.

Винниченко В. К. Вибрані твори: Оповідання. Повість. Романи / передм. Л.С. Дем’янівської. – Київ : Грамота, 2005. – 928 с., фото.

До книги ввійшли кращі твори з багаторічної творчої спадщини Володимира Винниченка. Яскраві, позначені глибоким психологізмом оповідання, повість, фантастично – утопічний роман, що вміщені у виданні, стали надбанням української літератури після багатьох десятиліть заборони.

Винниченко В. Вибрані твори /передм. А. Гуляка. – Київ : Сакцент Плюс, 2005. – 256 с.

До вибраних творів класика української літератури В Винниченка (1880 – 1951) увійшли найвідоміші повісті та оповідання -  «Краса і сила», «Біля машини», «Роботи!», «Солдатики!», «Суд» та інші – у яких з високою художньою майстерністю відтворено соціальні типи і суспільно-політичні процеси початку ХХ століття.

Винниченко В. Записки Кирпатого Мефістофеля /упоряд. І.О. Кошова; передм. М.Г. Жулинського. - Черкаси : Брама – Україна, 2005. – 264 с.

Роман «Записки Кирпатого  Мефістофеля» дослідниками різних поколінь  визнаний кращим художнім  здобутком В. Винниченка. Адже проблеми порушені автором, не підвладні часові, актуальні й сьогодні, і через сто років. Це питання моралі, стосунки між статями, сім’ї , любові, сексу, життя на віру, позашлюбних дітей, щастя, пошуки сенсу буття, особистісної свободи, ролі інстинктів, боротьби свідомого та позасвідомого, Божого і диявольського начал у людині.

Винниченко, Володимир. Конкордизм. Система будування щастя: Етико-філософський  трактат / В.К. Винниченко; передм. Т.І. Гундорової. -  Київ: Укр. письменник, 2011. – 355с.

Цей «соціопсихотерапевтичний» трактат став вершиною творчості Володимира Винниченко як мислителя. У трактаті накреслюється утопічна схема будування щастя людства. Рецепт цього – конкордизм, тобто погодження. Автор розробляє струнку і переконливу систему погоджень (із природою, з самим собою, з ближнім, з колективом тощо). І проголошує щастя людства в погодженні, нещастя – в розладі.

Винниченко Володимир. Краса і сила /упоряд., авт., прим. П.Федченко; авт. передм. І. Дзеверін. – Київ: Дніпро, 1989. – 752 с.

В пропонованій збірці повістей та оповідань з глибокою художньою і психологічною майстерністю відтворено соціальні типи і суспільні процеси початку століття.  В цьому творі  Винниченко заглиблюється  найперше  саме у внутрішній світ людини , чого бракувало  творам  побутово – етнографічного характеру в українській реалістичній літературі.

Винниченко В.К. Намисто: Оповідання: Для мол. та серед. шк. віку / упоряд. Й.Й. Брояк; передм. С.А. Крижанівського; худож. Л.В. Ільчинська. – Київ: Веселка, 1989. – 380с.: іл.

Найвищим достоїнством оповідань, які складають цю книгу, є незвичайна пластичність, глибоке проникнення в дитячу психологію, розмаїтість характерів маленьких героїв.

Винниченко В. Нова заповідь: роман / Володимир Винниченко; післям. Галини Сиваченко. – Київ : Знання, 2011. – 349 с. – (Класична література).

Вперше йде до читача роман В. Винниченка з так званого муженського циклу – «Нова  заповідь» . Твір пройнятий  розчаруванням у соціалістичних ідеях ленінського штибу, вибудований у жанрі детективу.

«Нова заповідь» - це своєрідна спроба «розкрити очі зрячим» на їхньому шляху до можливого  толітаризму й культу особи.

Винниченко В. Оповідання. Роман «Слово за тобою, Сталіне!», п’єса «Чорна Пантера і Білий Медвідь». – Київ: Наук. думка, 1999. – 440с. – (Сер. «Б – ка школяра»).

У книзі вміщено твори видатного українського письменника В. К. Винниченка, які рекомендовані Програмою середньої загальноосвітньої  школи з української літератури для текстуального та оглядового вивчення.

Винниченко, Володимир Перед новим етапом (наші позиції). – Торонто: Накладом вид. т – ва «Вперед», 1938. – 62с.

В цій брошурі подано історичний матеріал з часів революції на Великій Україні. Ця брошура є цінним документом українського народу. Винниченко, як активний учасник революції, описав в цій статті всі успіхи, помилки й недостачі в ті часи, оперті на фактах і документах.

Винниченко, Володимир. Публіцистика /упоряд. і ред. В. Бурбела. – Нью-Йорк – Київ, 2002. – 392 с.

У це видання включено 31 публіцистичну працю Володимира Винниченка, які в переважній більшості не відомі широкій читацькій аудиторії, зокрема й досі не опубліковані. Хронологічно публіцистика Винниченка охоплює понад 40 років його життя і діяльності, зокрема, віддзеркалена у пропонованому виданні від 1913 до 1951 рр. включно. Матеріали збірника укладено за хронологічним принципом. Використано автографи, машинописи та першопублікації, які зберігаються в архіві письменника у бібліотеці Колумбійського університету (США) та архівних фондах Інституту літератури ім.. Т. Г. Шевченка НАН України.

Винниченко В. Сонячна машина / передм. О. Гнідан. - Київ : Сакцент  Плюс, 2005. – 640 с.

«Сонячна машина» - це перший сучасний науково – фантастичний роман класика української  літератури В Винниченка, який  чимало знавців  літератури вважають вершиною його творчості.  Новаторство митця , експресивна і  динамічна манера  його письма знаходить своє оригінальне психологічне і філософське втілення  в незвичайних поворотах  людського характеру, думок і вчинків героїв, у сюжеті, що постійно інтригує читача  в стані високої емоційної напруги, естетичної втіхи.

Винниченко В. Честность с собой: Повесть; «Записки курносого Мефистофеля»: роман /пер с укр.; сост., подгот. текста и вступ. ст. Ю. Барабаша. – Москва: Художественная литература, 1991. – 464 с.

Повесть «Честность с собой» и роман «Записки курносого Мефистофеля» относятся к предоктябрьскому периоду творчества В. Винниченко. В обоих произведениях, при всей своей несхожести и неравноценности, есть общая эмоциональная доминанта, в обоих улавливается сквозное настроение – душевная смута.

Твори про життєвий та творчий шлях письменника

Тагліна. Ю. Володимир Винниченко / худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко. – Харків : Фоліо, 2010. - 121 с. - (Знамениті українці).

Володимир Винниченко - неординарний політик, блискучий оратор, автор трьох перших Універсалів Центральної Ради, голова уряду УНР, потім голова Директорії і при цьому видатний письменник і драматург, який зробив неоціненний внесок у розвиток української літератури XX століття. І хоча у 1920 році Винниченко був змушений покинути - Україну й опинився в еміграції, він і за кордоном продовжував творити: на сценах багатьох країн Європи ще багато років ставили його п'єси.

Винниченко й українська соціал-демократія /упоряд. та авт. передм. В.С. Лозицький. – Київ: Парламент. вид-во, 2008. – 280 с.

Зібрані архівні документи і матеріали висвітлюють історію створення та діяльності першої в Україні політичної партії соціал-демократичного спрямування (РУП – УСДРП), роль В. Винниченка в її організаційному та ідеологічному зміцненні, що дало можливість українським соціал-демократам стати найвпливовішою політичною силою періоду національної революції.

Володимир Винниченко: у пошуках естетичної, особистої і суспільної гармонії: збірник статей /голов. ред. Л. З. Онишкевич. – Нью-Йорк, 2005. – 280 с.

До архіву Винниченка в Нью-Йорку приїздили дослідники з різних країн і пізніше присилали свої статті про Володимира Винниченка. Всі ці доповіді і праці почали вже творити певне джерело інформації та інтерпретацій, за якими звичайно розшукують нові дослідники.

Володимир Винниченко – художник : альбом /упорядкував та комент С. Гальченко і Т. Маслячук. – Київ : Мистецтво, 2007. – 224 с.; іл.

В альбомі подано мистецький доробок Володимира Кириловича Винниченка (1880-1951). Півтори сотні творів олійного живопису та графіки, а також картини, подаровані родині Винниченко закордонними українськими художниками і зарубіжними митцями, Цю неоціненну спадщину майстра слова і пензля передала в Україну в 2000 р. УВАН у США.

Краєвид Мужена, 1932. Худож. В. Винниченко

Кошова І. Володимир Винниченко: Повернення… 2005 / Інна Кошова, Олександр Третяков. – Черкаси : Брама – Україна, 2005. – 16 с.

Видання містить фото В. Винниченка різних років та його особистих речей, художні полотна митця, уривки зі «Щоденника» та романів Володимира Винниченка.

«Він в моїй душі постійно, як дихання, як світло, як духовний пряв і контакт зі світом. Все що може людина в’явити найкращого в Людині було в ньому…» «Щоденники» Р. Я. Винниченко, 15. 07. 1954 р.

Кульчицький С. Володимир Винниченко / Станіслав Кульчицький, Валерій Солдатенко. – Київ : Видавничий дім «Альтернативи», 2005. 376 с.; іл.

Книга є першою політичною біографією одного із засновників УНР, видатного українського революціонера і великого письменника. Узагальнюючи досягнення вітчизняної науки та істориків діаспори, користуючись архівними документами, матеріалами преси, величезними за обсягом і тривалістю щоденниковими записами й усім творчим здобутком В. К. Винниченка. Автори відтворюють постать і справи свого героя впродовж життя, показують його сильні та слабкі сторони. Могутня особистість В. Винниченка істотно позначилася на перебігу революційних подій 1917 – 1919 років. Велика увага в книзі приділяється періоду Української революції.

Мороз Л. З. «Сто рівноцінних правд». Парадокси драматургії В. Винниченка. – Київ, 1994. – 208 с.

У пропонованій книзі вперше досліджено увесь драматургічний доробок В. Винниченка, на думку автора, експериментальний за своїм характером, «розміщений» у філософському вимірі буття, за всієї правдоподібності.

Процюк С. Маски опадають повільно: роман про Володимира Винниченка /Степан Працюк. – Київ : ВЦ «Академія», 2001. – 304 с. – (Серія «Автографи часу»).

У романі «Маски опадають повільно» - внутрішній світ і складний шлях героя. Його життя – пристрасні, мученицькі і болючі пошуки власної сутності у творчості, громадській діяльності та особистому житті.

Сиваченко Г. М. Пророк не своєї вітчизни. Експатріантський «метароман» Володимира Винниченка. – Київ : Альтернатива, 2003. – 280 с.

Монографія присвячена висвітленню літературної та історіософської спадщини Володимира Винниченка доби еміграції з її гострими актуальними ідеями, незвичними для української літератури формами, новою постановкою проблем моралі та етики, а головне – процесу у формування нового художнього мислення, яке вповні відповідало пошукам європейської культури першої половини ХХ століття.

Сторінками періодичних відань:

• Брайко О. Наближення до духовної вітчизни: тексти, контексти й можливості нових значень [рецензія на книгу Сиваченко Г. «Пророк не своєї вітчизни. Експатріантський «метароман» Володимира Винниченка: текст і контекст] // Слово і час. – 2005. - № 7. – С. 73 – 76.
• Брайко О. Натуралістична поетика і дискурси раннього модернізму : «Рівновага» Володимира Винниченка і «Біля останньої межі» Михайла Арцибашева //Слово і час. – 2010. - № 7. – С. 14 – 30.
• Ведмідь У. Особливості психологізму малої прози Володимира Винниченка // Дивослово. – 2010. - № 4. – С. 27 – 32.
• Ганіч Н. Конфлікт між етичними й естетичними началами: [роман Оскара Вайлда «Портрет Доріана Грея» і п’єса Володимира Винниченка «Чорна Пантера і Білий Медвідь»] // Дивослово. – 2010. - № 4. – С. 21 – 26.
• Ковальчук О. Сім’я як економічний проект ( на матеріалі роману Володимира Винниченка «Записки Кирпатого Мефістофеля») // Дивослово. – 2010. - № 4. – С. 18 – 20.
• Костюк Г. Деякі проблеми наукового вивчення В. Винниченка // Сучасність. – 1971. - № 11. – С. 78 – 87.
• Кульчицький С. В. Володимир Винниченко: світоглядна еволюція // Український історичний журнал. – 2005. - № 4. – С. 47 - 70
• Павлишин Л. Г. Проблема відчуження людини у романі В. Винниченка «Сонячна машина» // Практична філософія. – 2012. - № 1. – С. 8 – 13.
• Панченко В. Творчість Володимира Винниченко 1902 – 1920 рр. та  художні течії початку ХХ століття // Слово і час. – 2000. - № 7. – С. 9 – 17.
• Печарський А. Нарцисизм і трансформація особистості в житті і творчості В. Винниченка // Слово і час. – 2010. - № 7. – С. 3 – 14.
• Рева Л. Неореалістична новелістика Володимира Винниченка // Історико-літературний журнал. – 2009. - № 16. – С. 220 – 230.
• Сиваченко Г. Винниченкові щоденники (1926 – 1951) – чесність зі світом і з самим собою //Слово і час. – 2000. - № 7. – С. 80 – 81.
• Федченко П. «Треба наблизити до найбільшої реальності…»: [про роман Володимира Винниченка «Сонячна машина»] // Київ. – 1989. - № 1. – С. 157 – 160.
• Солдатенко В. Ф. Документи ЦК РКП(б) 1920 р. Про В. Винниченка // Український історичний журнал. – 2005. - № 4. – С. 70 – 89.
• Хархун В. Метароман В. Винниченка як предмет естетико-філософської рецензії:[рецензія на книгу Сиваченко Г. «Пророк не своєї вітчизни. Експатріантский «метароман» Володимира Винниченка: текст і контекст] //Слово і час. – 2005. - № 7. – С. 71 – 73.
• Хархун В. Винниченкознавчий семінар у Ніжині // Слово і час. – 2005. - № 7. – С. 90 – 91.
• Шупта-В’язовська О. Художньо-творчий експеримент як спосіб організації хаосу в драмі «Брехня» В. Винниченка //Історико-літературний журнал. – 2009. - № 16. – С. 289 – 295.

Екранізація творів Володимира Винниченка:

«Черная Пантера и Белый Медведь»

Жанр – драма

Режисер – Олег Бийма

Країна – СРСР

Рік – 1990

Подружня пара Корній (Білий ведмідь) – художник – і його дружина Рита (Чорна пантера) живуть у Парижі. Робота Корнія полягає в написанні картин для салону…

Гріх

Жанр – драма

Режисер – Олег Бийма

Країна  – СРСР

Рік – 1991

1916 рік. Київ. Молода жінка опиняється у вирі подій напередодні революції. Головна героїня - революціонерка Марія Ляшковська вважає, що в сучасному світі немає такого поняття, як «гріх», це пережитки «старого світу» ....

Записки Кирпатого Мефістофеля

Жанр – драма, мелодрама

Режисер – Юрій Ляшенко

Країна – Україна

Рік – 1994

Дія фільму розгортається у 1905 році. Головний герой — адвокат Михалюк, соціал-революціонер, інтелігент. Він носій руйнівної сили, спрямованої на близьких людей. Душевний спокій полишає кожного, хто потрапляє під його вплив. Любовними пригодами він намагається компенсувати свою бездуховність.

Корисні посилання:

• Кировоград – «маленький Париж» Владимира Винниченка [про експозицію картин В. Винниченка в Кіровоградському обласному художньому музеї]
• Винниченко Розалія Яківна -  дружина Володимира Винниченка
• Альбом «ВолодимирВинниченко – художник»
• Всі твори В. Винниченка онлайн