Дмитро Яворницький – дослідник історії українського козацтва: до 160-річчя від дня народження

Дмитро Іванович Яворницький увійшов в історію української науки, культури, літератури як видатний історик, фольклорист, етнограф, археолог, лексикограф, краєзнавець, письменник, громадський діяч. Через усе своє життя він проніс щире, романтичне захоплення найколоритнішим явищем в історії України XVI–XVIII століття – запорізьким козацтвом. Різнобічний талант, природна обдарованість і неймовірна працелюбність вченого вражали сучасників.

Д.І. Яворницький народився 6 листопада (25 жовтня) 1855 року в селі Сонцівці (нині – Борисівка) Харківської губернії. Освіту Дмитро Яворницький здобув у рідному селі, потім у Харківському повітовому училищі, Харківській духовній семінарії, з якої пішов у 1877 році після 6-го класу і тоді ж склав іспити на історико-філологічний факультет Харківського університету.

На студентські роки припадає початок вивчення ним історії запорізького козацтва, студіювання основних наукових праць з історії України. По закінченні університету 1881 році Д.І. Яворницький був залишений як обдарований студент позаштатним стипендіатом для підготовки до професорського звання на кафедрі російської історії. Згодом він переїжджає до Петербургу, де працює в столичних училищах викладачем історії і продовжує збирати матеріали з історії Запорізької Січі. Там же з’являються його перші друковані праці.

З 1892 по 1895 рр. він працює чиновником з особливих доручень при туркестанському генерал-губернаторові. За плідну роботу з вивчення місцевих старожитностей молодий дослідник був нагороджений орденом Бухарської зірки ІІІ ступеня.

Д.І. Яворницький в запорозькому одязі.
Кінець 90-х років 19 ст.

У 1895–1896 роки Д.І. Яворницький працює у варшавських архівах. 1896 році на запрошення В. Ключевського приїздить до Москви і стає доцентом Московського університету, викладає історію українського козацтва. В 1901 році він захистив магістерську дисертацію в Казанському університеті. У 1902 році на запрошення Катеринославського наукового товариства Дмитро Яворницький очолив новостворений Катеринославський історико-краєзнавчий музей, обіймає посаду директора до 1933 року. За час роботи перетворив цей заклад в один із найкращих музеїв України. Поповнюючи його матеріалами власних археологічних та етнографічних експедицій, а також подарованими чи купленими експонатами, створив унікальну колекцію матеріальних пам’яток Запорожжя і Південної України.

Штрихи до наукової діяльності вченого:

Дмитро Яворницький один із перших розпочав систематизоване вивчення історії запорізького козацтва, використовуючи архівний матеріал, пам’ятки археології, народні перекази, відомості топоніміки, розповіді населення. Йому належить фундаментальні праці: «Запорожжя в залишках старовини та переказах народу» (1883), «Збірник матеріалів для історії запорозьких козаків» (1890), «Вольності запорозьких козаків» (1890), «Нариси з історії запорозьких козаків Новоросійського краю» (1890), «Джерела для історії запорозьких козаків» (1903).

Справою всього життя вченого, підсумком шістнадцятирічної праці є тритомна «Історія запорозьких козаків» (1892–1897), що вийшла друком в Санкт-Петербурзі. У виданні були використані документи з державних і приватних архівів Одеси, Києва, Катеринослава, Харкова, Москви, Петербургу, Архангельська, Соловецького монастиря.

У серпні 1884 року на VI археологічному з’їзді в Одесі колекцію археологічних знахідок Дмитра Яворницького визнано однією з кращих. На цьому ж з’їзді він прочитав два реферати, які викликали інтерес у присутніх і здобули загальне схвалення.

Багато зусиль доклав Дмитро Іванович до підготовки молодих дослідників: у 1920–1933 рр. працював в Інституті народної освіти в Катеринославі, у 1925– 1929 рр. очолював кафедру українознавства, обіймав посаду професора. Як видатному фахівцю з історії України, йому у 1927 році було доручено керувати експедицією з виявлення старожитностей під час будівництва Дніпрогесу.

1920 року Дмитро Яворницький уклав «Словник української мови».

1929 року Д. Яворницький був обраний дійсним членом Академії наук УРСР.

Крім історії Запорожжя Д.І. Яворницький написав історію міста Катеринослава, села Фаліївки-Садової на Херсонщині, видав альбоми «Української старовини» та «Дніпрові дороги», науково-популярне видання «Слідами запорожців», якими започаткував жанр т.зв. краєзнавчої літератури.

Як збирач і колекціонер старожитностей Дмитро Іванович був одним з перших в України організаторів музейної справи, теоретиком-музеєзнавцем, архівістом та археографом, знавцем архівної справи.

Д.І. Яворницькому належить першість відкриття петриківського декоративного розпису, нині відомого в усьому світі. Зразки цього мистецтва завдяки Яворницькому у 1905 році потрапили через археолога та етнографа Федора Вовка до колекції українського розділу етнографічного відділу Російського музею у Петербурзі. А в Катеринославському історичному музеї він зібрав близько тисячі різноманітних узорів цих розписів.

Вчений надавав великого значення виявленню і популяризації талановитих народних співців-кобзарів та розповідачів. Дмитро Іванович відіграв велику роль у житті й творчості багатьох кобзарів, зокрема Пасюги, Кучугури-Кучеренко, Кожушка та ін.

У 1991 році засновано премію імені Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців України – щорічна краєзнавча премія в Україні. Лауреатів визначає Національна спілка краєзнавців України.

Цікави сторінки життя Дмитра Яворницького:

Д.І. Яворницький - "писар".
Фрагмент картини І.Ю. Рєпіна

Знайомство Дмитра Яворницького з видатним живописцем Іллею Рєпіним відбулось в Санкт-Петербурзі, коли він працював викладачем у Миколаївському інституті благородних дівиць. Картину «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» І.Ю. Рєпін малював протягом 1880–1891 років. Знайомство з українським істориком Д.І. Яворницьким, який все своє життя присвятив вивченню історії Запорізької Січі, повернуло його до картини. Яворницький надавав допомогу не лише у збиранні історичного матеріалу, предметів козацької старовини, а й у доборі типажу. Самого Дмитра Яворницького Ілля Рєпін змалював в образі писаря.

М.І. Струнніков "Козак в бою"

В кінці 80-х років минулого століття в Москві сталася подія, яка набрала широкого розголосу. Художник М. Струнніков намалював на згадку про своє знайомство з Д.І. Яворницьким картину «Козак у бою». Картина була намальована на дверях кімнати, в якій жив тоді Дмитро Яворницький. Залишаючи пізніше своє тимчасове помешкання, вчений побажав забрати з собою й картину. Але на заваді став домовласник. Суперечка закінчилася судовим процесом: судді запропонували розпиляти двері навпіл і розв’язати спірку жеребкуванням. На щастя, верхня половина картини дісталася Яворницькому, яка зберігається в Дніпропетровському історичному музеї.

Праці Дмитра Яворницького з фонду бібліотеки:

Яворницький Д. І. Вольності запорозьких козаків / пер. з рос. Т. С. Завгородньої; передмова В. С. Мороза; худ. оформ. А. П. Дерев’янка. – Дніпропетровськ : Січ, 2002. – 359 с.

Історико-голографічний нарис вольностей запорозьких козаків помітний з-поміж численних праць всесвітньо відомого історика, археолога, краєзнавця та письменника, академіка Дмитра Івановича Яворницького. Ця книга, яка не перевидавалася понад сто років, і яка вперше виходить українською мовою, настільки докладна, скрупульозна і захоплива змістом, що лишається тільки  подивуватися титанічній праці вченого. До видання також ввійшли справи, знайдені автором в сімейних архівах дворян Катеринославщини, подані в оригіналі.

Яворницький Д. І. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний /пер. з рос. В. Л. Чуйка; передмова, коментарі та примітки Г. Я. Сергієнка; худож.-оформ. В. І. Лопата. – Дніпропетровськ : Січ, 1991. – 70 с.

Праця вченого присвячена дослідженню життя, державно-політичної діяльності та давних подвигів гетьмана України Петра Конашевича Сагайдачного – народного героя, козацького полководця, видатного політика і українського просвітителя.

Яворницький Д. І. До історії степової України. – Дніпропетровськ : Січ, 2004. – 443 с.

До книги увійшли унікальні документи минулого, які опрацював видатний вчений Д. І. Яворницький. Цей яскравий, різноманітний матеріал дає змогу глибше зрозуміти стосунки, що склалися між різними верствами населення.

Яворницький Д. І. За чужий гріх: роман, повість, малюнки з життя /передмова Н. Є. Василенко; худож. оформ. А. П. Дерев’янка. – Дніпропетровськ : Січ, 2006. -  600 с.

До книги видатного вченого і письменника Д. І. Яворницького ввійшли: автобіографічний роман «За чужий гріх», повість «Наша доля – Божа воля» та малюнки з життя «Поміж панами». Цих творив вітали Б. Д. Грінченко, І. С. Нечуй-Левицький, Олена Пчілка, Панас Мирний, І. Ю. Рєпін та ін., особливо відзначаючи їх реалістичність та правдивість, сатирично-гумористичне спрямування, багатство та колоритність мови.

Еварницький Д. І. (Яворницький Д. І.) Запорожжя в залишках старовини і переказах народу: Ч І; Ч. ІІ /упорядкування, передмова М. М. Олійник-Шубранської; худож. оформл. О. В. Коваля. – Київ : Веселка, 1995. – 447 с.; іл.

Праця видатного історика розповідає про поїздки автора по місцях колишньої Запорізької Січі. Для придбання свіжих матеріалів – археологічних, фольклорно-етнографічних, топографічних –Дмитро Яворницький не шкодував ні здоров’я, ні сил, щоб на власні очі побачити й власними руками обміряти вольності запорізькі.

Яворницький Д. І. Іван Дмитрович Сірко, славний кошовий отаман війська запорозьких низових козаків /пер. з рос. В. Л. Чуйка; передмова, коментарі та примітки Г. Я. Сергієнка; худож.-іл О. М. Бузилов. – Дніпропетровськ : Промінь, 1990. – 190 с.; іл.

Праця Д. І. Яворницького присвячена дослідженню життя і подвигів легендарного кошового отамана Запорізької Січі Івана Дмитровича Сірка.

Яворницький Д. І. Із української старовини: науково-художня книжка /пер. з рос. Ю. О. Іванченка; малюнки М. С. Самокиша та С. І. Васильківського. – Київ : Веселка, 2001. – 176 с.; іл. – (Іст. Б-ка для дітей «Золоті ворота).

Праця відомого історика присвячена героїчному минулому українського козацтва. Історичне життя України з ії козацьким населенням у містах та пониззях Дніпра, у Запорожжі, не раз висувало таких героїв, імена яких можуть бути сміливо написані на сторінки всесвітньої історії.

Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків у 3-х тт. /пер. з рос. І. І. Сварника; упоряд. іл. О. М. Апанович; худож.  В. М. Дозорець. – Львів : Світ, 1990. 319 с.; іл.

Перший том містить розгорнуту характеристику запорізьких вольностей, гідрографії, природних умов і ресурсів краю. Докладно описана історія і топографія восьми січей, склад і адміністративно-територіальний уклад Запоріжжя, органи влади і судочинство, розвиток школи. Окремі розділи присвячені одягу, побуту і заняттям озброєнню козаків, їх стратегії і тактиці.

Видання про життєвий та науковий шлях Дмитра Яворницького:

Абросимова С. В. Дмитро Яворницький. – Запоріжжя: РА «Гандем У.», 1997. – 60 с.

Книжка присвячена видатному досліднику Запорозького краю, неперевершеному знавцю історії запорозького козацтва, «Нестору» запорозької Січі – Дмитру Івановичу Яворницькому. На основі широкого кола документів розкривається енциклопедичність знань, широчінь наукових зацікавлень, наполеглива праця Д. І. Яворницького у царині гуманітарних наук (історії, археології, етнографії, фольклористики, краєзнавства, музейної справи).

Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті: збірник наукових праць. Випуск 3 /ред. кол.: С. І. Світленко (відп. ред.) та ін. – Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 2005. – 324 с.

Збірник наукових праць присвячено 150-річчю з дня народження відомого українського історика, академіка Д. І. Яворницького. Висвітлюються недостатньо розроблені аспекти історії Наддніпрянської України від найдавніших часів до ХХІ ст., зосереджується увага на соціально-політичних та культурних процесах у регіональному та краєзнавчому вимірах.

Шаповал, Іван. В пошуках скарбів. – Київ : Радянський письменник, 1963. – 304 с.

Книга присвячена життєвому шляху та наукової діяльності відомого українського історика, археолога, етнографа і культурного діяча, академіка Дмитра Івановича Яворницького. Основна мета цієї книжки – показати з якою любов’ю Д. І. Яворницький збирав, оберігав і вивчав народні скарби, яку проявляв винахідливість під час збирання рідкісних колекцій з народної творчості, як служив він науці, а отже і народові.

Шубравська М. М. Д. І. Яворницький. Життя, фольклористично-етнографічна діяльність. – Київ : Наукова думка, 1972. – 256 с.

Ця книга є першою спробою синтетичного дослідження життя, громадської та наукової діяльності Дмитра Яворницького, його плідної праці, насамперед в галузі фольклористики, етнографії та лексикографії. Книга написана на великому архівному та маловідомому матеріалі.

Сторінками періодичних видань:

• Абросимова, Світлана. Спільна праця на загальну користь України /Світлана Абросимова, Юрій Мицик: [листування Є. Чикаленка і  Д. Яворницького] //Київська старовина. – 1996. - №1. – С. 30 – 39.
• Абросимова С. Д. Академік Д. І. Яворницький і розвиток музейної справи в Україні: [з нагоди 150-річчя Дніпропетровського історичного музею ім. Д. І. Яворницького] // Київська старовина. – 2000. - №1. – С. 100.
• Алексашкіна, Людмила. Внесок історика Д. І. Яворницького в дослідження та збереження пам’яток козацької доби // Краєзнавство. – 2010. - №4. – С. 45 – 55.
• Заруба, Віктор. Великий історіограф: [про Дмитра Яворницького] //Київська старовина. – 1996. - №1. – С. 3 – 9.
• Кіржаєв С. Східні зорі академіка Д. І. Яворницького /С. Кіржаєв, В. Ульяновський // Всесвіт. – 1992. - №3-4. – С. 169.
• Лавров Ф. Д. І. Яворницький – збирач і охоронець пам’яток рідної культури // Пам’ятники України. – 1971. – №4. – С. 41.
• Скупейко, Лукаш. Художня проза Д. І. Яворницького //Київська старовина. – 1996. - №1. – С. 19 – 27.
• Тарасенко, Інна. Товариш козацького батька: [листи видатного художника Опанаса Сластьона до Дмитра Яворницького] // Київська старовина. – 1996. - №1. – С. 10 – 18.
• Чабан, Микола. У спогадах сучасників //Київська старовина. – 1996. - №1. – С. 28 – 29.
• Шаповал, Іван. Заповіт: [Спогади Серафими Дмитрівни,  дружини Д. Яворницького] //Київська старовина. – 1996. - №1. – С. 42 – 44.
• Шаповал З. Життя для людей //Берегиня. – 2007. - №3. – С. 83 – 85.