Патріарх українського гумору : до 95-річчя від дня народження Павла Глазового

Ти пам’ятаєш Глазового?

Невже забув? Це ж той Павло,

Який життя прожив для того,

Щоб людям весело було.

Перше знайомство з цим письменником відбувається не в школі і не зі сторінок підручника. Воно приходить з дитячим іскристим сміхом від почутих на концертах гуморесок, усмішок. Коли зі сцени лунає оголошення: "Гуморески Павла Глазового", цього буває досить, щоб слухачі вже почали сміятися в доброму передчутті.

Народився Павло Прокопович Глазовий 30 серпня 1922 року у степовому селі Новоскелюватці Казанківського району на Миколаївщині. Весь рід Глазових з діда-прадіда працював біля землі. 

З дитинства здібному Павлику довелося пізнати голод, нужду, а також непереборне прагнення вчитися. 

Після закінчення Новомосковської педагогічної школи у 1940 році був призваний служити в армії. Пройшов фронтовими дорогами всю війну, мав поранення і нагороди. 

Після війни продовжував навчатися в Криворізькому педагогічному інституті. Там же починаються його перші літературні спроби. Талановитого юнака запримітив Остап Вишня, який почав опікуватися подальшого долею Глазового, подбав про те, щоб його перевели навчатися в Київ, ближче до письменницького середовища. На все життя Павло Прокопович залишився вдячним своєму вчителеві, вважаючи його своїм хрещеним батьком у літературі.

Фронтові дороги  Павла Глазового

Закінчивши в 1950 році Київський педагогічний інститут, Павло Глазовий повністю поринає у літературне життя. Упродовж десяти років працює в студії молодих гумористів при журналі “Перець”, був заступником головного редактора. Багато сил і енергії віддав П. Глазовий становленню журналу "Мистецтво”, працюючи теж 10 років заступником головного редактора.

Уже перша гумористична збірка Павла Глазового "Великі цяці", вийшовши у світ 1956 року, принесла автору популярність серед широкого читацького загалу. Пізніше одна за одною з'являються книги "Карикатури з натури"( 1963 р.),"Коротко і ясно"( 1965 р.), "Щоб вам весело було"(І967 р.), "Мініатюри га гуморески" (1968 р.), "Куміада"(1969 р.), "Усмішки"(1971 р.), "Смійтеся, друзі, на здоров'я" (1973 р.), "Байки та усмішки" (1975 р.), "Весела розмова" (1979 р.), "Хай вам буде весело"(1981 р.), "Сміхологія" (1982 р.)

П. П. Глазовий зробив значний внесок і у дитячу літературу. У співавторстві з Ф. Маківчуком написані чудові дитячі книжки "Пушок і Дружок", "Старі друзі",. "Про маленьке каченя Пушка і його друга, собаку Дружка" (1957 р.). Разом з Б. Чалим створено казки "Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника" (1958 р.). Книжки П. Глазового "Іванець-Бігунець"(1963 р.), "Як сторінка, то й картинка" (1964 р.), "Про Сергійка-Нежапійка та клоуна Бобу"(1965 р.), "Перченя" (1966 р.) радували не одне покоління дітей.

Серед останніх книжок – "Вибрані усмішки" (1992 р.), "Веселий світ і чорна книга" (1996 р.), збірки "Сміхослов" (1997р.), "Архетипи" (2002 р.).

Поет-гуморист Павло Глазовий вдало продовжує і розвиває школу Степана Руданською, особливо в жанрі співомовки. Він уміє майстерно обіграти народну усмішку, жарт, одягти їх в привабливі поетичні шати. Народні усмішки автор не лише по-своєму перелицьовує, а на їх основі створює самобутні твори. У цьому і сила, і життєвість поезії Павла Глазового.

Творча палітра автора вражає своїм розмаїттям. У більшості його творів – сатиричних мініатюрах, традиційних байках, епіграмах, пародіях, казках для дітей і дорослих, інтермедіях, замальовках, гумористичній прозі, де розмову з читачем веде лукавий Чорнокнижник, – сміх – не заради сміху. Переважна більшість творів Павла Глазового спрямована проти конкретних виявів суспільних вад.

Тематичні обрії поезії Павла Глазового неосяжні, вони зачіпають все – від невинних жартів до серйозної критики суспільства в цілому.

Гумористичну поезію Павла Прокоповича можна розподілити за такими жанрами та темами: гумористика (діти, батьки, студентські усмішки, молодіжні, холостяцькі, сімейні, курортні, спортивні, мистецькі та ін.), байкографія.

Сміючись, але прямо й нещадно пише поет про недалекість, обмеженість людського розуму ("Еволюція", "Вирізки", "Бугаюка") і про інтимні стосунки, шлюбні відносини ("Наречена", "Радуйтесь, піжони!", "У міліції", "Макака"). Суворо картає сатирик людей, які відцуралися рідної мови (“Тарас Бульба у Києві", "Кухлик", "Русько-мовний депутат", "Родичі"). Автор розвінчує паразитарне існування великих і маленьких начальників ("Байка про табличку", "Причеп", "Про роботу керівну", "Кіндратів кабінет").

П. Глазовий пише так, щоб люди сміялись над негативним і прагнули його позбутись. Його гумористичні й сатиричні твори написані в різних ключах: одні з добрим серцем, інші – з гірким перцем.

Твори письменника відрізняються щирим гумором, гостротою думки, чисто українською дотепністю слова. Рядки гуморесок буквально вибухають радісним сміхом, у кожному слові проміниться любов до життя. Тому Павло Прокопович зізнається:

Я так люблю веселий сміх,

Здоровий сміх, що гріє всіх!

Переливаю в слово радість,

Яку в душі своїй зберіг.

І я щасливий, що пишу

Хорошим людям на потіху.

Ловлю в очах іскрини сміху

І довго в серці їх ношу.

Майже п'ятдесят байок об'єднав Павло Глазовий у циклі "Езопівські усмішки". Твори славетного байкотворця далеких античних часів "пересадив" поет на український грунт.

Характерно, що в кожній байці своєрідна мораль-повчання, мораль-порада, мораль-афоризм, мораль-жарт.

У колі друзів (А. Осипчук, П. Глазовий, В. Євтушенко, А. Кульчицький) 

Кажуть, що сміху бояться навіть ті, хто вже нічого не боїться. Адже впізнають таки себе у сатиричних віршах Глазового сучасні перевертні, ті, "що в партії були членами", та "прокралися, стали босами й бізнесменами”, ті, що "були практиками й теоретиками, а потому завели нові партбілетики". Ті, що "обікрали Україну, бандитська сволота, а тепер до влади пруться , як чорти з болота...". Ті, що "у верхи прорвалися...! від власного народу зразу й заховалися". Ті, що "глушать нашу мову, щоб розвіять Україну, як суху полову".

Твори Павла Глазового зрозумілі кожному читачеві й слухачеві. Колега по гумористичному цеху Євген Дудар найкращою рецензією на них вважає "затерті, зачитані до дірок, зачовгані збірочки у руках робітників".

У чому ж "секрет" такої популярності поета? Той же Євген Дудар визначає цих секретів три:

• Широке використання народної творчості, усіх її багатств.
• Варіантність гуморесок "Народна усмішка, лягаючи в основу того чи іншого твору поета, під його пером вступає в друге своє життя".
• Багаторічна співдружність гумориста з народним артистом України Анатолієм Паламаренком. "Не було б між ними тієї співдружності," – пише критик, – "не було б щирого сміху у переповнених залах, не мали б люди отих приємних хвилин відпочинку".

Творчий дует Глазового та Неоніли Крюкової

Із задоволенням виконують з естради твори Павла Глазового народні артисти України Анатолій Литвинов та Неоніла Крюкова, і тисячі читців – аматорів самодіяльної сцени. Творчий ужинок поета – майже 20 книжок, тисячі авторських виступів перед численними аудиторіями.

Праця митця не пропала даремно, вона дає свої сходи, збережена пам'яттю людей, вона не зникає:

"Отак і я прожив на світі,

І побіліла голова.

І полетіли в світ широкий

Мій сміх, і думи, і слова.

Нехай стебло моє затопчуть,

Нехай мій корінь перетруть, –

Того, що в люди полетіло,

Уже назад не заберуть", – писав поет.

Особисте життя гумориста не склалося. З першою дружиною Нелею прожили 25 років, але потім розлучилися. Син Андрій залишився жити з батьком, а донька Олександра – з матір’ю. Згодом одружився вдруге. Проте цей шлюб тривав лише рік. І син, і ті, хто добре знав Павла Прокоповича, кажуть, що гуморист у звичайному житті був досить складною людиною. Безкомпромісною і гострою, як його твори… Крім доньки Олександри та сина Андрія від першої дружини, мав позашлюбну дитину – сина Олексія.

В родинному колі

Глазові Леся та Андрійко з батьком, 1960 рік

Помер 29 жовтня 2004 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Нагороди 

• Лауреат премії імені Остапа Вишні (1988; року за книжку «Сміхологія»);
• Перший лауреат премії імені Петра Сагайдачного (1996);
• Літературна премія імені Наталі Забіли;
• Орден «За заслуги» 3 ступеня (1997; за вагомий внесок в українську літературу);
• Почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України»;
• Медаль Міжнародного доброчинного фонду «Українська хата» – «За доброчинність».

Вшанування пам’яті

• У місті Білій Церкві створено Міжнародний благодійний фонд імені Павла Глазового.
• 8 листопада 2011 року в Києві, на будинку по вулиці Льва Толстого, 25, де з 1951 по 2004 рік жив і творив поет-гуморист, встановлено гранітну меморіальну дошку.
• В 2016 році у місті Кривий Ріг на честь письменика була названа вулиця.

Твори Павла Глазового з фонду бібліотеки

Глазовий П. П. Архетипи : [Гумор. Сатира] / Павло Глазовий. – Київ : МАУП, 2003. – 234 с. : іл.

Гуморески й фейлетони, вміщені в збірці, висвітлюють болючі теми нашого непростого сьогодення.

Глазовий П. Байки та усмішки / Павло Глазовий. – Київ : Рад. письменник, 1975. – 112 с.

Основу книжки становлять байки. В них викриваються і висміюються негативні явища, які трапляються в нашому житті. Крім байок, до збірки ввійшли гумористичні мініатюри й усмішки, спрямовані проти безгосподарників, ледарів, підлабузників, шахраїв.

Глазовий П. Веселий світ і Чорна книга : гумор, лірика, проза / Павло Глазовий. – Київ : Укр. письменник, 1993. – 366 с.

З назви книжки легко здогадатися, що вона не лише смішна, а й, очевидячки, сумна, бо чорний колір ніколи не символізував радість. Окрім гуморесок, усмішок-мініатюр та байок, які входять до дванадцяти тематичних розділів, читач ознайомиться з роздумами автора про життя-буття, про війну і мир, про мораль і етику, про мистецтво й естетику та про інші непрості матерії. Вони зібрані в своєрідній прозово-поетичній композиції з далеким від гумору заголовком «Чорна книга».

Глазовий П. Вибране : байки, гуморески, усмішки / Павло Глазовий. – Київ : Дніпро, 1974. – 144 с. : іл.

Творчість Павла Глазового – гірка й прекрасна правда про нас самих. Його буцімто невибагливі на «естетський» слух гуморески роблять людей щасливими і звільняють їх від страху.

Глазовий П. Гуморески : старі й нові / Павло Глазовий ; [худож. Кость Лавро]. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. – 336 с. : іл.

У цій книжці уперше зібрано найкращі твори Майстра сміху з різних періодів його творчості.

Глазовий П. Мініатюри та гуморески / Павло Глазовий. – Київ : Рад. письменник, 1968. – 80 с.

У збірці гостре перо поета-сатирика нещадно плямує халтурників, горе-господарів, міщанських недотеп, все те негативне, що зустрічається в житті.

Глазовий П. Смійтесь, друзі, на здоров’я : сатира та юмор / Павло Глазовий. – Київ : Мистецтво, 1973. – 64 с.

Репертуарна збірка вибраних байок.

Глазовий П. Хай вам буде весело! : байки, усмішки, жарти / Павло Глазовий. – Київ : Рад. письменник, 1981. – 69 с.

У книзі автор розвінчує ті негативні явища, які заважають нашому народові в його натхненній, творчій праці.

Павло Глазовий : листи до друга в США : приватне листування Павла Глазового з д-ром Евгеном і Нілею Стецьківими. 1990-2002 / [упоряд. Раїса Галешко]. – Київ :Фенікс, 2007. – 264 с.

Павло Глазовий у приватному житті був людиною неговіркою, навіть замкненою. Небагато в його оточенні було людей, перед якими від розкривав свою душу. Одними з  цих «довірених осіб» в останні 14 років життя поета були д-р Евген і Ніля Стецьківи, американці українського походження.

Стецьківи зберегли понад 160 листів Глазового. Унікальність цієї збірки в тому, що вона є фактично єдиним джерелом, яке проливає світло на приватне життя видатного українського поета і патріота. Збірка матиме велике значення для української літератури і дослідників творчості Глазового.

Про життєвий та творчий шлях у періодичних виданнях

• Білятинська О. І. Вивчаємо гуморески Павла Глазового : 6 клас / О. І. Білятинська // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2014. – № 30. – С. 7–10.
• Борисова А. М. Яскраві сторінки життя і творчості Павла Глазового : урок позакласного читання / А. М. Борисова // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2011. – № 7. – С. 23–28.
• Домчин В. Серйозна розмова / В. Домчин // Дніпро. – 1979. – № 11. – С. 159.
• Дудар Є. Павло Глазовий : поет гуморист / Євген Дудар // Дніпро. – 1982. – № 8. – С. 130.
• Дудар Є. «Тече вода, тече бистра…» : роздуми, навіяні 80–річчям Павла Глазового / Є. Дудар // Літературна Україна. – 2002. – 19 верес. – С. 6.
• Кіт Д. Патріарх українського гумору / Данило Кіт // Українська література в загальноосвітній школі. – 2005. – № 10. – С. 54-55.
• Кіт Д. Патріарх українського гумору : шкіц до портрета Павла Глазового / Данило Кіт // Дивослово. – 2005. – № 1. – С. 55-56.
• Колоїз Ж. В. З усього сказаного видно, що в нас характери м’які. Такі ми всі, тому що бідні. Тому ми бідні, що такі. : до 90–річчя від дня народження Павла Глазового / Ж. В. Колоїз // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2012. – № 22/24. – С. 71–77.
• Кужільний Г. Незгасима зоря небосхилу / Геннадій Кужільний // Персонал Плюс. – 2012. – № 37 (12-18 верес.).
• Павлів І. Життєствердний сміх Павла Глазового : урок позакласного читання у 6 класі / І. Павлів // Дивослово. – 2012. – № 4. – С. 26–27.

Інтернет-ресурси

Гуморески Павла Глазового он-лайн:

Кужільний Г. Незгасима зоря небосхилу / Геннадій Кужільний // Персонал Плюс. – 2012. – № 37. – Режим доступу : http://www.personal-plus.net/494/9623.html

Міжнародний фонд імені Павла Глазового : [сайт фонду]. – Режим доступу : http://pavlo-glazoviy.blogspot.com/

Негаснучі свічі : Глазовий Павло Прокопович (1922-2004) : [публікація з книги Анатолія Кульчицького "Негаснучі свічі"]. – Режим доступу : http://pavlo-glazoviy.blogspot.com/2016/10/1922-2004.html#more

Ройко А. Постать. Маловідомий Павло Глазовий. Ч. 1 / Андрій Ройко. – Режим доступу :

http://girnyk.com.ua/blog/postat-malovidomiy-pavlo-glazoviy

Ройко А. Постать. Маловідомий Павло Глазовий. Ч. 2 / Андрій Ройко. – Режим доступу :

http://girnyk.com.ua/blog/postat-malovidomiy-pavlo-glazoviy-chastina-2

Підготовлено співробітниками відділу періодичних видань