* * * 2024 * * * 255 років від дня народження Івана Котляревського* * * 2024 * * * М210 років від дня народження Тараса Шевченка * * * 2024 * * * 150 років від дня народження Августина Волошина, президента Карпатської України * * * 2024 * * * 100 років від дня народження Павла Загребельного * * * 2024 * * * 450 років із часу видання першої друкованої книги в Україні «Апостола» * * * 2024 * * * 100 років з дня написання першого українського науково-фантастичного роману «Сонячна машина» Володимира Винниченка* * * 2024 ***За рішенням ЮНЕСКО Рік кінорежисера Сергія Параджанова * * * 2024 * * * Книжкова столиця світу 2024 року — французьке місто Страсбург* * *

середа, 7 березня 2018 р.

Вічне місто Рим в житті і творчості Рафаелло Джованьйолі: до 180-річчя від дня народження відомого італійського письменника епохи Рісорджіменто


«Історія – свідок минулого, світло істини, жива пам’ять»
Цицерон


Італія – одна з найкрасивіших країн світу. Лише одна назва цієї країни викликає в уяві образи прекрасного – мальовничі середземноморські краєвиди та білосніжні верхів’я Альп, вражаючі своєю довершеністю і величчю творіння майстрів Високого Відродження та архітектурні пам’ятки античної культури – свідки стародавньої історії.

Вічне місто унікальне і неповторне – велика історія, відомі люди, пам'ятки... У Римі злилися багато першоджерел земної цивілізації: Стародавній Єгипет, Етрурія, Стародавня Греція, Іудея, Візантія, Папська держава, Італія. Камінні древні римські дороги, колись прокладені в усі кінці великої імперії, і понині зустрічаються в Європі, Африці і Азії. Давня приказка, що всі дороги ведуть до Риму не була перебільшенням. У будь-якому куточку Вічного міста можна знайти відгомін багатовікової історії. Від стародавніх часів у Римі залишилося багато пам’яток архітектури.

Найвідоміша серед них – Колізей, побудований в 75-80 роках за часів імператора Веспасіана. Цей амфітеатр у формі еліпса близько 50 метрів заввишки вміщував 80 тисяч глядачів. Тут влаштовувалися гладіаторські бої та інсценізації морських битв, цькування диких звірів.
Краще за нього зберіглася ще одна велична споруда античного Риму – Пантеон, збудований в 120 – 125 роках за часів імператора Андріана. Тепер тут розміщується національний мавзолей.

Назва вулиці «ХХ вересня» нагадує про вступ військ Джузеппе Гарібальді в Рим 20 вересня 1870 року. У 1871 році Рим був проголошений столицею Італії. Ця подія була кульмінацією епохи Рісорджіменто. Рісорджіменто - «відродження, воскресіння, новий підйом» - є історичним терміном, що позначає період боротьби за об'єднання Італії, що охоплює 1815 - 1870 роки.

Саме в цей нелегкий для Італії час в Римі з'явився на світ майбутній полум'яний гарібальдієць, історик і письменник Рафаелло Джованьйолі (13.03 / 05. 1838 - 15.07.1915). Початковою освітою Рафаелло займався батько Франческо. У ранні роки він захоплено вивчав римську історію, праці класиків з філософії, читав італійську літературу. У 1859-1860 роках Джованьйолі навчався у Військовому училищі Модени. Після навчального курсу з 1862 року і протягом п'яти років Джованьйолі викладав гуманітарні предмети в Школі унтер-офіцерів. В 1866 році він взяв участь у Третій війні за незалежність, а потім приєднався до військ Джузеппе Гарібальді. Свою письменницьку діяльність він почав після остаточного возз'єднання Італії і переніс у літературу пристрасть і бойовий порив гарібальдійця і патріота.
Рафаелло Джованьйолі увійшов в італійську літературу, створивши романи на тему сучасного життя «Евеліна» (1868) і «Наталіна» ( 1878). Відомим став завдяки історичним романам «Опімія» (1885), «Плаутілла» (1878), «Сатурніно» (1879), «Мессаліна» (1885). У цих романах автор демонструє відмінне знання побуту й культури Стародавнього Риму.  Рафаелло Джованьйолі є автором Історичних праць «Чічероваккіо та дон Пірлоне» (1894), «Пеллегріно Россі та римська революція» (1898-1911).
Найпопулярнішим у світі став його роман «Спартак» (1874), який є одним із останніх зразків італійського історичного роману епохи Рісорджіменто.


Легендарний Спартак - історична особистість і літературний герой

Антична епоха висунула цілу плеяду видатних особистостей, імена яких і донині викликають захоплення нащадків - Олександр Великий, Цезар, Цицерон, Спартак…
Спартак (бл. 109 - 71 р. до н. е.) виходець з племені медів у Фракії. Був на службі у царя Мітрідата. Потрапив в полон до римлян і був проданий в гладіатори. Завдяки високій доблесті домігся особистої свободи. Будучи непримиренним ворогом Риму і щирим борцем за людську свободу, в 74 році до нашої ери очолив повстання рабів, яке незабаром охопило всю Італію. Спартак був одним з найвидатніших полководців свого часу. На чолі армії повсталих завдав безліч поразок римським військам. Тільки об'єднаними зусиллями трьох своїх найбільших полководців римляни змогли в 71 році до нашої ери здобути перемогу.

Лесков В. Спартак. – Ростов-на-Дону : Изд-во «Феникс», 1997. – 512 с.
В основу біографічного оповідання про життя і боротьбу вождя найбільшого повстання рабів в Стародавньому Римі лягли історичні матеріали і документи, мало відомі широкому читачеві.








У різних країнах світу можна побачити статуї легендарного Спартака. В Одесі пам'ятник Спартаку, роботи відомого одеського скульптора Олександра Князика, був встановлений в 1988 році біля входу на стадіон «Спартак».



Історичний жанр виник в літературі кінця XVIII - початку XIX століття. В італійській літературі на розвиток історичного роману вплинули дві віхи національної історії: революція 1848-1849 років і події 1859-1861 років - національно-визвольний рух Рісорджіменто.
Однією з кращих книг періоду Рісорджіменто став історичний роман Рафаелло Джованьйолі «Спартак», який побачив світ у 1874 році. Володіючи великими знаннями в області історії, Джованьйолі зумів відтворити на сторінках своєї книги яскраві картини життя Древнього Риму з його військовим блиском і з жорстокістю рабства, показав велич римської культури і занепад античної демократії.

Джованьоли, Рафаэлло. Спартак : роман / пер. с итал. А. Ясной под ред. В. Узина ; художник Пойда В. И. – Днепропетровск : Промінь, 1985. – 542 с.
У романі дія розгортається то в тавернах на берегах Тибру, то на розкішних віллах патриціїв, то в Колізеї, де натовп жадібно милується сутичками гладіаторів, і нарешті, на полях битв, що відбуваються між римськими легіонами і загонами повстанців. Поруч з вигаданими героями зустрічаються реально існуючі історичні особи – Сулла, Цицерон, Юлій Цезар, Катиліна, Лукрецій. Характери цих історичних осіб змінені письменником відповідно до його художнього задуму, але колорит епохи переданий вірно, і книга Джованьйолі містить великий пізнавальний матеріал. Головна художня цінність роману полягає в тому, що автор не тільки барвисто відтворив саме повстання рабів, а й дав йому справжню оцінку, правдиво намалював образ вождя повсталих - легендарного Спартака. Спартак у Джованьйолі – борець за свободу всіх пригноблених. Він бореться за рівноправність людей. У своїх натхненних промовах Спартак висловлює ті ідеї, які надихали людей епохи Рісорджіменто – республіканців і гарібальдійців.
Джузеппе Гарібальді, прочитавши роман, писав її авторові: «Я одним духом прочитав вашого «Спартака», незважаючи на те що у мене зовсім немає часу для читання: я від нього в захваті і захоплений вами. Сподіваюся, що наші співгромадяни оцінять великі достоїнства цього твору і, читаючи його, переконаються в необхідності зберігати непохитну стійкість, коли мова йде про боротьбу за святу справу свободи...».


«Спартак» в історії Одеської кіностудії

Одеська кіностудія веде свою історію з 1907 року, коли фотограф Мирон Осипович Гроссман створив приватне кіноательє «Мирограф». Розташоване підприємство було на дачній ділянці брата Гроссмана, на Французькому бульварі, 16. Там побудували скромний скляний павільйон і лабораторію з обробки плівки.
Друга половина 20-х років ХХ століття - час розквіту Одеської кінофабрики. З'явилася нова кінознімальна і освітлювальна апаратура, переймався досвід передових кінематографічних країн. В Одесу запросили шість професіоналів з Німеччини - оператора, художників, монтажерів. У 1926 році тут зняли 21 художній повнометражний фільм.
Турецький кінорежисер Мухсін-Бей Ертугрул народився у 1892 році у Стамбулі. Навчався у Парижі, працював у театрах, знімався в кіно в Німеччині. У 1920 році створив у Берліні студію «Стамбулфільм», а в 1922 році став головним режисером студії «Кемальфільм». В 1925 році стажувався в театрі Всеволода Мейєрхольда, в 1926 -1927 роках на Одеській кінофабриці ВУФКУ, де створив фільми «Спартак» (1926) і «Тамілла» (1927).
«Спартак» – німий художній фільм-драма за однойменним історичним романом Рафаелло Джованьйолі. Автором сценарію став український поет-футурист Гео Шкурупій. У зйомках було задіяно понад 3 тисячі одеситів. Прем'єра відбулася 7 грудня 1926 року в Києві.

Жанр - історія, драма
Режисер - Ертугрул Мухсин-Бей
Рік – 1926
Фільм розповідає про хід та ураження повстання Спартака в Римській імперії. Музика, яку Арам Ілліч Хачатурян написав для фільму, лягла в основу створеного в 1950-1954 роках балету «Спартак».
Балет в 4-х актах, 9 картинах
Композитор - Арам Хачатурян
Автор лібрето - Микола Волков
Джерело сюжету - роман Рафаелло Джованьйолі «Спартак»
Прем'єра - 27 січня 1956 року
Римський консул Красс з тріумфом повертається в Рим. Серед його бранців, приречених на рабство, фракійський правитель Спартак і його кохана Фрігія ...



«Спартак» на сцені Одеського театру опери та балету

Історія театрального життя в Одесі почалася з перших літ існування міста. Вона пов’язана з ім’ям градоначальника й генерал-губернатора Новоросійського краю Дюка де Ришельє. Він прекрасно розумів, що в культурному вихованні громадян покликаний був зіграти театр.
В 1908 році було завершено будівництво першого міського театру за проектом Ж. Тома де Томона. На жаль, біографія першого театру обірвалася зненацька й трагічно – вночі 2-го січня 1873 року від газового ріжка, що освітлював годинник, виникла пожежа, яка охопила всю будівлю. Театр згорів дотла. Але культурне життя міста не мислилося без театру.
Урочисте відкриття нового Одеського міського театру відбулося 1 жовтня 1887 року. На сцені Одеської опери співали Соломія Крушельницька й Антоніна Нежданова, які скоряли весь світ своїм мистецтвом, танцювали світові зірки балету Галина Уланова і Майя Плісецька… Оркестром театру диригували прославлені корифеї музичного мистецтва М. Римський-Корсаков, П. Чайковський, Й. Прібік.
З 1958 по 1970 роки головним балетмейстером театру був талановитий хореограф Микола Іванович Трегубов. Його спектаклі хвилювали і запам'ятовувалися, про них говорили і сперечалися. Поряд з постановкою балетів «Лісова пісня» М. Скорульського і «Берег надії» А. Петрова ставилися «Отелло» А. Мачаріані і «Спартак» А. Хачатуряна, а також на музику  Арама Хачатуряна було створено чудовий спектакль «Маскарад».

Балет в 3-х діях
Композитор - Арам Хачатурян
Лібрето - М. Волкова
Балетмейстер - постановник - М. Трегубов, заслужений діяч мистецтв УРСР
Прем'єра - 16 листопада 1960 року
Автор лібрето Н. Волков при роботі використовував справжні історичні джерела: «Життєписи» Плутарха, сатири Ювенала і роман Рафаелло Джованьйолі «Спартак». У сюжеті балету тісно сплітаються тема героїзму, боротьби і відданого кохання.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Надеемся на комментарии