«І про Жовті Води, І містечко Берестечко…» : славетний шлях гетьмана Богдана Хмельницького

 

«Хмельницький мав великий політичний і державний хист, безперечно, любив Україну і був відданий її інтересам…» Михайло Грушевський

Богдан Хмельницький,
 (художниця Наталя Павлусенко)

Богдан-Зиновій Михайлович Хмельницький - найвидатніша і яскрава постать в історії України XVII століття, політик і дипломат, полководець і провідник національно-визвольних змагань 1648-1657 років, творець Української козацької держави і перший гетьман ВійськаЗапорозького.

З історичних джерел відомо, що Богдан Хмельницький народився близько 1595 року на Наддніпрянщині в родині службовця при дворі коронного гетьмана Станіслава Жолкевського, пізніше чигиринського підстарости Михайла Хмельницького. Навчався у єзуїтському колегіумі у Львові. Опанував польську, латинську мову, писав і говорив тогочасною українською мовою.

Приблизно в 1617-1618 роки Хмельницький розпочав службу в складі Чигиринської сотні і назавжди поєднав свою долю з козацтвом. Перше випробування випало йому восени 1620 року, коли разом с батьком, старшиною загону охочих стрільців з Чигиринщини, він брав участь у поході гетьмана Станіслава Жолкевського на Молдавію. У запеклих боях 18-21 вересня під Цепорою польське військо зазнало поразки, а Богдан Хмельницький потрапив до турецького полону.

Доля привела його до Константинополя, де за повідомленням турецького літописця Наїма Челебі, він перебував у неволі в одного із старшин султанського флоту. Після повернення з полону Богдан Хмельницький поновив свою службу як реєстровий козак Чигиринського полку, брав участь у морських походах, а в 1637 році у битві під Боровицею як писар Запорозького війська. У наступному році він стає одним з сотників Чигиринського полку і відстоює інтереси реєстрового козацтва.

У квітні 1646 року представники козацької старшини, серед яких був і чигиринський сотник Богдан Хмельницький, перебували у Варшави, де отримали з рук польського короля Владислава IV два привілеї. Старшини погодилися підтримати план ведення воєнних дій проти Криму й Порти, і отримали королівську грамоту про відновлення козацьких прав.

Кінець 40-х і початок 50-х років XVII століття це переломний момент в житті Богдана Хмельницького і історії боротьби українського народу за незалежність. 25 січня1648 року на Запорожжі почалося повстання проти влади Речі Посполитої, що поклало початок національно-визвольної війни 1648-1654 років під проводом Богдана Хмельницького. Цей історичний період в історії України отримав назву - Хмельниччина. Були переможні битви під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями і поразка під Берестечком, змушена Переяславська угода і таємний договір зі шведським королем Карлом Х, але 27 липня1657 року важка хвороба обірвала життя славетного гетьмана України.

В 1648 році Чигирин стає резиденцією Богдана Хмельницького. Місто було одним із найбільших в тогочасній Україні і складалося із Верхнього замку, який був головною оборонною цитаделлю, та Нижнього міста - укріпленого передмістя. На жаль усі споруди резиденції були безслідно знищені під час руйнування Чигирина турками 1678 року.

25 грудня 1995 року в Чигирині був відкритий музей Богдана Хмельницького, експозиція якого розташована у відбудованому приміщенні повітової управи початку XIX століття. Музейне зібрання нараховує близько 2000 експонатів. Головне місце в колекції займають пам’ятки козацької доби: зброя та спорядження, предмети декоративно-ужиткового мистецтва, нумізматика, побутові речі.

м. Чигирин, музей Богдана Хмельницького

У 2009 році на місці гетьманського двору був відкритий історико-архітектурний комплекс «Резиденція Богдана Хмельницького», який входить до національного історико-культурного заповідника «Чигирин». Були відтворені: гетьманський будинок, канцелярія, курені, козацька скарбниця.  Всі споруди обнесені оборонним муром. Резиденція містить в собі колекцію козацької зброї та одягу, значків та медалей XVII століття.

Історико-архітектурний комплекс «Резиденція Богдана Хмельницького»

Цікаві штрихи до портрета Богдана Хмельницького

Найбільш точний портрет Богдана Хмельницького відтворив на своїй гравюрі фламандський художник XVII століття Вільгельм Гондіус. Тонкі брови на втомленому обличчі підкреслюють відкритий і водночас владний погляд темних очей. Високе чоло, трохи задовгий ніс, закручені донизу вуса, міцно стулені тонкі губи, неважке, але круто зрізане підборіддя. За свідченням сучасників Богдан Хмельницький був вище середнього зросту.

Венеціанський посол Альберто Віміна, який зустрічався з гетьманом двічі писав : «Усім, хто входить до його кімнати, він тисне руку і всіх запрошує сідати, коли вони козаки. У цій кімнаті немає ніякої розкоші, стіни позбавлені всяких прикрас, за винятком місць для сидіння. У кімнаті знаходяться тільки грубі дерев’яні лави, вкриті шкіряними подушками.. Дамаський килим простягається перед невеликим ліжком гетьмана, в головах його висить лук і шабля, єдина зброя, яку він звичайно носить…».

У повсякденному житті Богдан Хмельницький був дуже скромною людиною. Він носив простий козацький одяг і лише під час урочистостей чи дипломатичних прийомів одягав коштовне вбрання. Гетьманський палац у Чигирині не відрізнявся якоюсь особливою пишністю. Гетьман вживав ту саму їжу, що й інші козаки, не відмовлявся від міцних напоїв, курив турецьку люльку і міг заграти на бандурі.

Відомий історик Микола Костомаров першим в української історіографії присвятив фундаментальне дослідження «Богдан Хмельницький» життю і діяльності Великого гетьмана, яке донині залишається одним з найцінніших у науці. Він показав Богдана Хмельницького талановитим полководцем, дипломатом і організатором. Гетьман зумів створити боєздатну, добре організовану й озброєну армію. Влітку 1648 року прийняв військовий статут «Статті про устрій Війська Запорозького».

Богдан Хмельницький зіграв вирішальну роль у створенні національних спецслужб - розвідки й контррозвідки. Чудово організована розвідка давала змогу вчасно одержати цінну інформацію політичного, військового й дипломатичного характеру, що забезпечувало успішне розв’язання складних питань боротьби за незалежність.

Історичні праці про життя і діяльність Богдана Хмельницького

Богдан Хмельницький / І. А. Коляда. Походи Богдана Хмельницького / Ю. В. Сорока. - Харків : ТОВ «СИЦИЯ», 2019. - 224 с.

Богдан Хмельницький справжній син свого народу, засновник Української козацької держави, гетьман Війська Запорозького. Ігор Коляда у творі «Богдан Хмельницький» та Юрій Сорока - «Походи Богдана Хмельницького» розкажуть про Великого гетьмана, завдяки якому все українство виступило єдиною, як ніколи, силою в боротьбі за національне визволення. Діяльність Богдана Хмельницького не тільки визначила долю України, а й вплинула на тогочасне європейське життя.

Вечерський В. Гетьманські столиці України / В. Вечерський. - Київ : Наш час, 2008. - 320 с. - (Сер. «Невідома Україна»).

Книжка присвячена малодослідженому феномену української історії та культури - тим містам, які виконували столичні функції протягом існування української держави у специфічній формі гетьманату - так званої Гетьманщини (1654-1782 роки).  Це автономне державне утворення, що постало в горнилі національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, відіграло провідну роль у формуванні української національної ідентичності. Адміністративними центрами гетьманської України у ті часи були послідовно міста Чигирин, Батурин, Глухів. Сьогодні вони є основними «віхами національної історії», у них створені національні історико-культурні заповідники.

Грушевський М. Про батька козацького Богдана Хмельницького / Михайло Грушевський. - Дніпропетровськ : Січ, 1993. - 55 с.

Твір відомого українського історика Михайла Сергійовича Грушевського присвячений життю і діяльності славного сина України, видатного політика, полководця Богдана Хмельницького.

Гуржій О. Українська козацька держава в другій половини XVII-XVIII ст. : кордони, населення, право / Олександр Гуржій. - Київ : Основи, 1996. - 222 с.

У книзі зроблено спробу вперше у вітчизняній історіографії дослідити проблему становлення та шляхів розвитку території Української держави, визначити її межі в другій половині XVII-XVIII століть. На конкретному фактичному матеріалі, із залученням досягнень зарубіжних істориків, автор детально характеризує у територіальному відношенні державу за правління Б. Хмельницького, І. Виговського, П. Дорошенка та інших гетьманів.

Джеджула Ю. Таємна війна Богдана Хмельницького : історико-документальна оповідь / Юрій Джеджула. - Київ : Молодь, 1995. - 224 с.

У книжці йдеться про досі невідому широкому загалу таємну діяльність видатного гетьмана Богдана Хмельницького під час перебування лже-Шуйського в Україні, стосунки з Кримським ханством, Польщею й Московським царством до укладення Переяславського військового тракту та про українську розвідку тих часів.

Журавель М. В. Генеральний уряд як інститут державного управління гетьманщини другої половини XVII - середини XVIII століття. Історико-правове дослідження : монографія / М. В. Журавель. - Одеса : Фенікс, 2012. - 206 с.

Монографія є дослідженням процесу виникнення, становлення та розвитку Генерального уряду як інституту влади Гетьманщини другої половини XVII - середини XVIII століття. На основі широкого кола використаних джерел розглянуто інституціональні процеси в Гетьманщині у другій половині XVII - середині XVIII століття. Висвітлено особливості формування та становлення вищих органів влади та управління, які утворювали Генеральний уряд Гетьманщини у другій половині XVII - середині XVIII століття.

Коваленко С. Україна під булавою Богдана Хмельницького : енциклопедія. - Т. 1. - Київ : «Стікс-Ко», 2007. - 376 с.

Книга є упорядкованим узагальненням відомостей про державу Війська Запорозького, що стосуються 1648-1657 років. Усі відомості у книзі пов'язані з місцевостями, які належали цій державі, та з діячами, які цій державі служили. Книга містить 85 статей про діячів держави Війська Запорозького та 170 статей про поселення, що до цієї держави входили. Подані у книзі відомості супроводжуються 158 малюнками та 11 креслинами. Крім того у книзі подано 361 статтю про окремі події. Особливу увагу у книзі приділено постаті Гетьмана Богдана Хмельницького.

Коляда І. Битва під Берестечком / І. Коляда, С. Марченко, О. Кирієнко ; худож.-оформлювач О, Г. Жуков. - Київ : Шанс, 2012. - 128 с.

Наймасштабнішою битвою періоду Української національно-визвольної війни 1648 - 1654 років була битва під Берестечком, де в бою зіткнулися, з одного боку, козацько-селянське військо Богдана Хмельницького, його союзники кримські татари та військо Речі Посполитої - з іншого. Катастрофа під Берестечком стала останньою краплею, що переповнила чашу українсько-польської боротьби і зробила неможливим подальше спільне існування шляхетської Польщі та козацької України в єдиній державі.

Костомаров М. І. Історичні постаті / перекл. І. С. Голуб. - Дніпропетровськ : Січ, 2008. - 618 с.

До книги відомого історика, етнографа, фольклориста, та письменника Миколи Костомарова увійшли яскраві портрети видатних діячів історичного минулого України - Данило Романович Галицький, Богдан- Зиновій Хмельницький, Петро Могила…

Кралюк П. Богдан Хмельницький : легенда і людина / Петро Кралюк ; худож.-оформлювач О. А. Гугалова. - Київ : ДОВЖЕНКО БУКС, 2018. - 282 с. , іл.

Це не традиційна біографія Богдана Хмельницького. Автор у першій частині говорить про те, як образ гетьмана трактувався в українській, польській, російській, єврейській, турецькій і татарській культурах. Показано, як відбувалася міфологізація цього історичного діяча. Друга частина книги - спроба подати неміфологізовану біографію Хмельницького, відобразити його діяльність як у широкому геополітичному контексті, так і в контексті подій на українських землях першої половини й середини XVII століття. Також розглядається питання про те, які реальні наслідки мала Хмельниччина для українських земель і для Європи загалом.

Крип’якевич І. П. Богдан Хмельницький / відп. ред. Ф. П. Шевченко, І. Л. Бутич, Я. Д. Ісаєвич. - 2-е вид., виправлене і доповнене. - Львів : Світ, 1990. - 408 с. - («Пам’ятки історичної думки України»).

Книга відомого історика Івана Крип’якевича присвячена історичній ролі Богдана Хмельницького як керівника Визвольної війни українського народу 1648-1654 років. Історик широко використав такі унікальні історичні документи, як літописи, щоденникові записи учасників та очевидців описуваних подій, а також польські хроніки, царські грамоти, гетьманські універсали, малодоступні історичні дослідження. Крип’якевич всебічно висвітлює життя Богдана Хмельницького, перебіг та стан визвольної війни. На широкому історичному тлі проаналізовані питання організації запорізьких військ - їх численність, військові формування, озброєння, фортифікаційна майстерність, стратегія та тактика ведення бойових операцій.

Липа К. Військо Богдана Хмельницького / Катерина Липа, Олекса Руденко. - Київ : Наш час, 2010. - 63 с. - (Сер. «Жива історія»).

Як виглядало військо Богдана Хмельницького? Чим були озброєні вояки, як одягнені, що їли і де відпочивали? Чим гралися козацькі діти і які плаття носили дружини козаків? Книга дає наочні відповіді на всі ці питанні. За фотографіями доробку військово-історичного руху та музейних експонатів читач має змогу уявити життя наших предків.

Огієнко І. Богдан Хмельницький / Іван Огієнко (митрополит Іларіон) ; упоряд., авт. передм. і комент. М. С. Тимошик. - Київ : Наша культура і наука, 2004. - 448 с., іл.

Цю книгу автор починав писати в Швейцарії, а закінчував у Канаді. Але вперше вона видана в Україні - більш ніж через півстоліття від часу створення. Автор поставив перед собою мету на основі доступних у діаспорі маловідомих архівних матеріалів розібратися в причинах і передумовах феномену Переяслава, за яким поступово починалася втрата Україною своєї самостійності й незалежності.

Сегеда С. П. Гетьманські могили / Сергій Сегеда. - Київ : Наш час, 2009. - 440 с. - ( Сер. «Невідома Україна»).

«Згадайте праведних гетьманів: Де їх могили?» - із сумом і гіркотою запитував себе та сучасників Тарас Шевченко на сторінках поеми «Гайдамаки». Справді - де? Чи збереглося місце останнього спочинку славетного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного? Які таємниці криються довкола поховання Богдана Хмельницького? Це далеко не повний перелік запитань, відповіді на які читач знайде на сторінках книги. Оповіді про місцезнаходження та долю поховань визначних державних, військових і культурних діячів ведуться на тлі бурхливих подій української історії.

Смолій В. Богдан Хмельницький / Валерій Смолій, Валерій Степанков. - Київ : Видавничий дім «Альтернативи», 2003. - 400 с. ; іл. - ( Сер. «Особистість і доба»).

У книзі на широкому фактологічному матеріалі, із залученням численних і маловідомих рукописних джерел, відтворено цілісний портрет одного з найвидатніших державних діячів, політиків, полководців і дипломатів української та європейської історії XVII століття гетьмана Богдана Хмельницького.

Смолій В. Українська національна революція XVII ст. (1648-1676 рр.) / Валерій Смолій, Валерій Степанков. - Київ : Видавничий дим «Києво-Могилянська академія», 2009. - 447 с.

У праці на ґрунтовній джерельній базі та з урахуванням досягнень вітчизняної і світової історичної думки в царині дослідження революційних рухів раннього Нового часу зроблено спробу представити феномен Української революції XVII століття в сукупності та взаємодії його політичних, соціальних, економічних і ментально-свідомісних складових, а також показати її роль і місце в українській і європейській історії.

Сорока Ю. В. Походи Богдана Хмельницького / Ю. В. Сорока ; худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко. - Київ : Техніка, 20212. - 120 с.

Походи 1648 року Богдана Хмельницького, та особливо його перемоги під Жовтими водами та Корсунем, створили умови для формування самостійної Української держави - Гетьманщини. Перемога під Зборовом примусила поляків підтвердити старовинні права українського козацтва і таким чином заклала підвалини української державності. Однак поразка під Берестечком і наступні тяжкі битви з польським коронним військом довели неможливість збереження Української держави тільки силами українців, що й призвело до рішення, яке було прийняте 8 січня 1654 року на Переяславській Раді.

Степанков В. С. Розвідка і контррозвідка Богдана Великого (1648-1657 рр.) / Валерій Степанков. - Кам’янець-Подільський, 2008. - 264 с.

На основі аналізу документів та наукової літератури автор висвітлює складний процес становлення й особливості функціонування української розвідки й контррозвідки та їх роль у боротьбі за незалежність України у період найвищого піднесення революції XVII століття, коли її очолював Богдан Хмельницький, а саме: 1648-1657 роки.

Універсали Богдана Хмельницького 1648-1657 / НАН України, Ін-т історії України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського ; упоряд. : І. Крип'якевич, І. Бутич ; редкол. : В. Смолій (голова) [та ін.]. - Київ : Видавничий дім «Альтернативи», 1998. - 382 с., [16] арк. фото. - (Матеріали до українського дипломатарію. Сер. 1 «Універсали українських гетьманів»).

У збірці вміщено всі відомі універсали і накази Богдана Хмельницького, а також угоди і вимоги гетьмана за 1648-1657 роки з архівів України, Російської Федерації, Білорусі, Польщі, США, Бразилії, в яких йдеться про соціально-економічний розвиток і політичне становище України у період Хмельниччини. У додатках наведені сумнівні та підроблені універсали Богдана Хмельницького; універсали полковників; список універсалів Богдана Хмельницького, згадуваних у джерелах та літературі, але не виявлених, а також науково-довідковий апарат; список архівних фондів і публікацій універсалів Богдана Хмельницького: примітки; список скорочень; список застарілих і маловживаних слів; предметний, іменний та географічний покажчики; список ілюстрацій і перелік документів.

Чуприна В. Хмельниччина (1648-1657 рр.) : визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького / Василь Чуприна, Зоя Чуприна. - Львів : Світ, 2003. - 176 с.

Автори, спираючись на праці вітчизняних і зарубіжних істориків, документальний матеріал, розповідають про події Визвольної війни українського народу в 1648-1657 роки, висвітлюють історичні заслуги Богдана Хмельницького та вірної йому козацької старшини, привертають увагу читача до їх військової, дипломатичної та державотворчої діяльності, спрямованої на створення соборної незалежної Козацької держави.

Шевчук В. Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення XVI-XVIII ст. : у 2-х кн. Кн. 1. - Київ : Грамота, 2007. - 720 с., іл.

Книга сучасного українського історика та письменника - це виклад історії однієї з найвизначніших ідей українського державотворення, де автор прагне не лише дослідити ті чи інші явища, а передусім їх осмислити. Вона містить величезний масив інформації про становлення, розвиток і руйнацію Козацької держави. Широко висвітлено діяльність політичних і військових діячів доби Козацької держави та пізніших часів.

Художні твори

Голубець М. Жовті води : історичний роман, повісті / Микола Голубець. - Львів : «Червона калина», 1997. - 446 с.

Роман Миколи Голубця, історика і прозаїка, був вперше виданий в 1937 році, а в 1997 році вийшло друге видання. З 19 квітня по 6 травня 1648 року відбулася битва під  Жовтими Водами в ході національно-визвольної війни 1648 -1657 років під керівництвом гетьмана Богдана Хмельницького. Вона мала велике політичне і воєнне значення, адже стала першою великою перемогою Війська Запорозького під час Хмельниччини.

Загребельний П. Я, Богдан : історичний роман / Павло Загребельний ; іл. С. Якутовича. - Харків : Фоліо, 2009. - 671 с. - («Історія України в романах»).

Роман відомого письменника, лауреата багатьох літературних премій Павла Загребельного присвячено одному з найвидатніших українців - гетьману Богдану Хмельницькому.  У цьому романі, написаному як монолог-сповідь головного героя, гетьман постає як мудрий політик, дипломат, полководець, і як людина - у славі й величі, у роздумах і сумнівах, в усій складності життєвого шляху й особистої вдачі.

Костенко Л. В. Берестечко : історичний роман / Ліна Костенко ; [авт. статей І. Дзюба, В. Панченко] ; іл. С. Якутовича. - Вид. 2-ге. - Київ : Либідь, 2017. - 232 с.

Всеприсутній у століттях, Богдан Хмельницький Ліни Костенко - грандіозна постать на роздоріжжі Європи. Людина, що зводить державу, бунтар, що кидає виклик усталеній системі, пристрасний закоханий чоловік, спопелілий від зради, стратег і полководець, дипломат, голос гідності й свободи. Велич історичного призначення та драма самотньої людської душі - ці два виміри нерозривно пов'язані у творі. Перемога над поразкою – основний філософський і психологічний код цього твору.

Сенкевич Г. Вогнем і мечем : історичний роман / Генрік Сенкевич ; пер. Віктор Бойко ; іл. І. Яхін. - Харків : Фоліо, 2008. - 638 с. - («Історія України в романах»).

Роман польського письменника Генріка Сенкевича відтворює події середини XVII століття, коли Річ Посполита вела запеклу боротьбу з охопленою народними повстаннями Україною. Серед багатьох персонажів роману привертає увагу постать Богдана Хмельницького, великої і неповторної особистості в історії України, гетьмана козачого, що втілив у собі «народну геніальність у всьому».

Кінематограф

Вогнем і мечем

Жанр - історичний, драма

Режисер - Єжи Гофман

Рік - 1999

В основу фільму ліг однойменний роман Генріка Сенкевича «Вогнем і мечем». Ян Скшетуський, посол князя Яреми Вишневецького, повертається із завдання з Криму. На шляху він рятує життя козацькому полковнику Богдану Хмельницькому…

Богдан - Зиновій Хмельницький

Жанр - історичний, драма

Режисер - Микола Мащенко

Рік - 2006

Художній фільм розповідає про один з найважчих і трагічних моментів визвольної війни українського народу 1648-1657 років - битві під Збаражем.