Олексій Кононенко. Українська міфологія: бібліотекарі рекомендують

 

«В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку та пристановища, бо він загублений для свого народу». Олекса Воропай

 

Олексій Анатолійович Кононенко, поет, письменник, журналіст, народився 23 серпня 1957 року у с. Роздолля на Кіровоградщині.

1978 року закінчив філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного інституту.

Був учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

У 1988-1990 роках працював у Міністерстві освіти України. У 1994-1999 роках завідував відділом культури тижневика «Дзеркало тижня». Автор різдвяних вистав для дітей в Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка з 1994 по 1998 роки.

З 1999 року - член Національної спілки письменників України. Лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. Івана Огієнка (2003). У 2004 році отримав звання заслуженого діяча мистецтв України.

Нині Олексій Кононенко - директор департаменту видавничої справи і преси Держкомтелерадіо України. Плідно співпрацює з Академічним ансамблем пісні і танцю України Державної прикордонної служби України. Олексій Кононенко почав публікуватися.

3 1974 року працює у широкому діапазоні тем, використовує багато рідкісних матеріалів. Є автором понад 30 книг, 200 пісень з різними композиторами, 300 публікацій у пресі.

«Українська міфологія» Олексія Кононенка - це комплект з чотирьох книг, зміст яких подається у формі енциклопедії, але для зручності поділений на тематичні розділи. Попри назву, зміст книг має значно більший етнічний діапазон, що охоплює не тільки українську, але й загальнослов’янську культурну спадщину, та навіть торкається культури сусідніх із слов’янами народів. Коротко, але в легкій та цікавій формі, автор розкриває перед нами чарівний світ слов’янської міфології. З маленьких пазлів на основі міфів, легенд, казок, символів, обрядів, звичаїв складається в нашій уяві велична картина духовного та соціального життя наших далеких пращурів, їхній світогляд та повсякденні турботи й звички. Це видання, поряд із художньо-творчім надбанням, є гідним підсумком багаторічної праці Олексія Кононенка з дослідження та опанування духовного скарбу українського народу. Воно надає змогу усім допитливим та небайдужим здійснити казкову подорож у часі, і в нагоді їм стануть архівні малюнки та світлини, а також чудові ілюстрації Віктора Анатолійовича Кононенка, члена Національної спілки художників України.

 

Про книги

 

Кононенко О. А. Українська міфологія. Божества і духи / Олексій Кононенко ; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. - Харків : Фоліо, 2020. - 191 с. : іл.

Міфи, легенди, вірування, замовляння, заклинання... Вони переходять із століття в століття, від покоління до покоління. Ці нетлінні духовні скарби далеких пращурів з їхньою чарівною образністю і символікою, не звичними для нас божествами, духами та персонажами, яким притаманна надлюдська магічна енергія і здатність перевтілюватися, виповідають нам, може, навіть більшою мірою, ніж науково-документальні праці, глибинні процеси духовного життя прадавніх людей, їх світогляд, засвідчують еволюцію їх моралі, психології. Не пізнати їх - просто обікрасти себе. На основі досліджень, етнографічних праць, спостережень і розвідок у нашому виданні дбайливо зібрано і систематизовано великий матеріал - з маленьких осколків знань і відомостей, що дійшли до нас з глибини століть, складається велична картина світобачення далекого слов’янського предка.

Книга «Божества і духи» містить шість розділів: «Початок», «Міфосвіт», «Божества», «Нижчі міфологічні персони і духи», «Персоніфіковані хвороби», «Надзвичайні персони». Автор запрошує нас у язичницьку добу, де панують універсальні образи всесвіту та ранні форми релігійних вірувань. У вигляді богів та богинь, духів та міфологічних персон, постають перед нами персоніфіковані явища природи, небесні світила і зорі, герої календарних та сезонних обрядів. Поряд із надприродними сутностями наші пращури шанували надзвичайних людей: священників, знахарів, чаклунів, майстрів, прокажених тощо, які вважалися посередниками між реальним та потойбічним світом, і, в залежності від світлої чи темної спрямованості, викликали повагу чи страх.

 

Кононенко О. А. Українська міфологія. Зброя, ритуали, обереги / Олексій Кононенко ; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. - Харків : Фоліо, 2020. - 127 с. : іл.

Ця книжка знайомить з чарівним світом української міфології, з історією слов’янських племен, з багатством народних обрядів, ритуалів і оберегів, а також докладно розповідає про різні види зброї та обладунків наших далеких предків, які хоч і були наділені, як сказав видатний діяч чеського і словацького національного відродження Павел Йозеф Шафарик, «тихою величчю», але завжди вміли постояти за себе.

Книга «Зброя, ритуали, обереги»  складається з таких розділів: «З глибини віків», «Першопредки», «Племена слов’ян та їхні сусіди», «Зброя та бойові обладунки», Двір і хата: символи, ритуальні предмети, знаряддя праці», «Одяг та інші обереги людини». Тут ми стаємо свідками тісного зв’язку міфології з історією та побутом у свідомості давніх слов’ян. Автор послідовно розповідає про осередки культури та розселення слов’янських племен, їх стосунки з сусідами, про легендарних героїв та правителів, які вважалися першопредками, про зброю та обладунки слов’янських воїнів. Але слов’яни були не тільки вправними воїнами але й добрими господарями, у чому ми пересвідчимося читаючи про устрій їхнього житла, знаряддя праці, одяг,прикраси та інші побутові речі, що також були оповиті символами та прикметами.

 

Кононенко О. А. Українська міфологія. Символіка / Олексій Кононенко ; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. - Харків : Фоліо, 2020. - 217 с. : іл.

Книжка знайомить з чарівним світом української міфології, з розмаїттям притаманних йому тваринних і рослинних символів. Пошанування тварин у слов’ян має прадавнє коріння. Люди, які жили в лісах і степах, часто стикалися з представниками тваринного світу. Деякі звірі ставали в нагоді у господарстві, за умов коли з ними вміли налагоджувати стосунки; інших поважали за силу і вважали їх захисниками, оберегами роду чи племені, такі тварини звалися тотемами. І до дерев, квітів та рослин слов’яни ставились з особливою пошаною, наділяючи їх надприродними властивостями. Саме тому з’явилися перекази про світове дерево, яке обіймає коренями землю, а гілками тримає небо.

Книга «Символіка» містить п’ять розділів: «Тваринна символіка», «Рослинна символіка», «Символіка каменів та металів», «Символіка обрядової їжі», Календарна символіка». Протягом усього свого існування людство  відчуває зв’язок із навколишнім світом, але особливо - із живою природою. Для наших пращурів тваринний та рослинний світ був майже таким близьким, як сімейне коло, і тотемізм був розвинений серед давньослов’янських племен так само, як і в інших куточках світу. Зі сторінок цієї книги ми дізнаємось про міфічних і реальних тварин, про дерева, квіти, трави та гриби, які шанувались давніми слов’янами, персоніфікувались та наділялись містичною силою. Поряд із тваринами та рослинами, живою уявлялась нашим пращурам і сама земля, тому не менш особливу пошану мали камені та метали. Їх чарівна сила нерідко згадувалась у міфах та легендах, а вони самі ставали матеріалами для талісманів та оберегів. Багату символіку у слов’янському світі мають їжа, представлена великою кількістю страв, та напої, з не менш великою кількістю рецептів. Найбільше шануються страви з борошна та спиртні напої. У процесі спостерігання за природними явищами, давні слов’яни формували свою систему обліку проміжків часу, яка втілилася у місячно-сонячному календарі. Окрім цього у слов’ян існували аграрні календарі, за якими визначалися свята, погодні явища, польові роботи та ін. Символіка днів тижня, пір, місяців та чисел року широко і детально представлена у останньому розділі книги.

 

Кононенко О. А. Українська міфологія. Фольклор, казки, звичаї, обряди / Олексій Кононенко ; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. - Харків : Фоліо, 2020. - 159 с. : іл.

Автор знайомить з чарівним світом української міфології, з багатством фольклору, або усної народної творчості, що являє собою складову художньої культури народу. Слово, особливо поетичне, завжди високо шанувалося українцями, воно з давніх-давен пов'язане з традиціями, обрядами, ритуалами, з різними видами діяльності людини, з її переживаннями і настроями. Можна стверджувати, що фольклор узагальнює життєвий досвід, світогляд та естетичне ставлення людини до дійсності й донині залишається живильним джерелом для сучасної літератури та мистецтва.

Книга «Фольклор, казки, звичаї, обряди» має чотири розділи: «Усна словесність, фольклор та писемні пам’ятки», «Музичні інструменти», «Герої казок, міфів, билин, персонажі фольклору; чарівні речі та місця», «Народні уявлення, звичаї, обряди, ритуали, дійства дохристиянської доби, часів двовір’я та християнства; празники християнських святих у народній уяві». Поряд із археологічними знахідками, фольклор, та писемні пам’ятки є основним джерелом вивчення історії та культури кожного народу. Давні слов’яни залишили по собі величезний спадок усної народної творчості, проте писемних пам’яток до наших часів нажаль збереглося небагато. Усі жанри фольклорних та писемних творів, завдяки яким ми маємо уявлення про життєдіяльність наших пращурів у різних сферах, описуються автором у першому розділі. Слово, особливо поетичне, високо цінувалося давніми слов’янами, а найважливішими елементами ритуальних та розважальних дій були пісні і танці, які не можливі без музики. Наші пращури використовували багатий набір музичних інструментів, як суто національних, так і запозичених у сусідніх народів. Структуру, особливості побудови та звучання, а також історію використання і розповсюдження кожного з цих інструментів ми можемо дізнатися з другого розділу. Чи не найпершим вікном у світ культури рідного народу для кожного з нас стає казка. Вона є більш захоплюючим та легким для засвоювання відображенням міфів та билин, найкращім джерелом народної мудрості. У третьому розділі цієї книги перед нами оживають знайомі з дитинства, персонажі фольклору, герої казок, міфів билин, а також чарівні речі та місця. З деякими з них читачі познайомляться вперше, а про інших дізнаються багато нового. У останньому, четвертому розділі, автор показує нам як змінилась слов’янська народна культура під впливом християнства, на прикладі уявлень, звичаїв, обрядів, ритуалів та дійств. Щось залишилось з давніх часів, щось було привнесено новою вірою, проте переважна більшість елементів сучасної народної культури - це результат симбіозу язичницького та християнського світосприйняття. Найяскравіше цей симбіоз просліджується у сучасних слов’янських православних святах, які детально висвітлені у цій книзі.