Вокальна та інструментальна творчість Дмитра Бортнянського: до 270 - річчя від дня народження

 

 

«Всі твори Бортнянського пройняті щирим духовним почуттям, яке змушує слухача впадати в глибоко захоплений стан...». Г. Берліоз

 

Дмитро Степанович Бортнянський (1751-1825) народився у місті Глухові (нині Сумська обл.), навчався В Глухівській співацькій школі, що на той час разом із Київською академією була головним «постачальником» музичних кадрів - співаків та інструменталістів - для обслуговування царського двору в Москві та Санкт-Петербурзі.

1759 року обдарованого хлопчика відправили до Придворної співацької капели у Петербурзі, де він продовжив музичне навчання під керівництвом першого директора капели, українця за походженням, М. Полторацького. Для вдосконалення в композиції Д. Бортнянський вирушив до Італії - у Венецію, що славилася своїм театром. Тут він навчався у відомого композитора Балтасаре Галуппі, вдосконалював свою майстерність у Римі, Болоньї, Неаполі. Уже в Італії митець здобув визнання як оперний композитор, автор хорових кантат, сонат, концертів і духовних творів. Цей період був першим кроком для міжнародного визнання Д. Бортнянського. Після повернення до Петербургу композитора зараховували до двору як придворного капельмейстера.

1796 року він її очолив Придворну співацьку капелу.

Із-поміж хорових творів Д. Бортнянського найвідомішими є чотириголосні та восьмиголосні двохорні концерти. Створені у високорозвиненому стилі a capella, вони є великими вокально-хоровими циклами з контрастними драматичними зіставленнями музичних образів, головним композиційним принципом є чергування tytti та невеликих концертних груп голосів. Хорові концерти на тексти Псалтиря (35 для одного хору та 10 для двох хорів ) є вершинними у його творчості. Більшість його концертів мають зосереджено-споглядальний або радісно-прославний характер. Скорботним колом образів відрізняються лише декілька з них, написаних на схилі літ, зокрема № 32 «Скажи мне, Господи, кончину мою» (улюблений твір П. Чайковського):твір складається з кількох частин, відмінних за характером руху, мелодикою і завершується активною діяльною фугою.

Винятково світський характер хорової музики Д. Бортнянського зумовлений оперним мисленням композитора, що нерідко було приводом для нарікань з боку церковної адміністрації. Так, наприклад, один із ректорів Львівської духовної семінарії, почувши хоровий концерт Д. Бортнянського, обурився й заборонив «робити з церкви театр».

Відірваність від рідного середовища не змогла затерти в композиторові переданих віковою традицією ознак української музичної культури. Про це свідчать глибоке українське коріння його музики. Національний характер хорової музики митця розкрито, наприклад, у численних використаннях інтонацій старовинних народно-пісенних зразків.

Композитор звертається не тільки до київського розспіву з його м’яким ліризмом і теплотою, але й до грецького, болгарського, що використовували у співі ще за доби Київської Русі.

Спорідненість музичної мови композитора з українським народно-пісенним мистецтвом значною мірою зумовила значну популярність його творів в Україні.

 

Бортнянський Д. Алкід [Ноти] : опера на три дії : партитура, клавір; лібрето М. Метастазіо / Д. Бортнянський. – Київ : Муз. Україна, 1985. – 257 с.

За основу цього видання опери «Алкід» Дмитра Бортнянського (1751-1825) взято копію партитури, що зберігається в Британському музеї в Лондоні. Вона написана майже без виправлень, але дуже квапливо, з багатьма абревіатурами й неточностями. Клавір призначений для оперного виконання.

Бортнянський Д. Вокальні твори [Ноти] / Д. Бортнянський; [упоряд. М.Б. Степаненко]. – Київ : Муз. Україна, 1976. – 72 с.

Вокальні твори Дмитра Степановича Бортнянського (1751-1825), вміщені в цьому збірнику, дають певну уяву про романсову і оперну творчість видатного українського композитора – класика.

Опера «Сокіл», «Син-суперник», «Свято сеньйора»(фрагменти з останньої опери друкуються з публікаціями професора О. С. Розанова) і три романси написані Д. Бортнянським на французькі тексти в кінці XVIII століття. Твір для соліста і хору «Певец во стане русских войнов» на слова В. Жуковського створив композитор під час Вітчизняної війни 1812 року.

Яскрава, образна, витончена музика Б. Бортнянського, чудове розуміння композитором вокалу дають можливість широко використовувати його твори як концертно-виконавській, так і в педагогічній практиці українських вокалістів.

Бортнянский Д. Вокальные сочинения [Ноты] : для голоса в сопровожд. фп / Д. Бортнянский; [сост. Б. Доброхотов]. – Москва : Музыка, 1984. – 32 с.

Видання адресоване музикантам та вокальним виконавцям.

Бортнянський Д. Дві сонати [Ноти] / Д. Бортнянський; [ред. Є.А. Лур’є]. – Київ : Муз. Україна, 1972. – 27 с. – (Українська фортепіанна музика).

Сонати призначені для музикантів фортепіанного виконання.

Бортнянский Д. Избранные хоровые произведения [Ноты] : без сопровожд. и в сопровожд. фп. / Д. Бортнянский; [сост. Г. Копченков]. – Москва : Музыка, 1976. – 64 с. – (Хоровые произведения).

Збірник творів адресований солістам хору і призначений для музикантів фортепіанного виконання.

Бортнянський Д. Концерт ре мажор для чембало з оркестром [Ноти] : клавір / Д. Бортнянський; [публ. розшифровка і ред. М.Б. Степаненка]. – Київ : Муз. Україна, 1985. – 48 с.

Цей концерт належить до най довершених й високохудожніх інструментальних композицій Бортнянського. Музиці цього твору, інтонаційно близькій до творчості Й. Гайдна, Дж. Паїзієлло, В. Моцарта, інших західноєвропейських композиторів другої половини XVIII століття, притаманні специфічні, неповторні риси індивідуального інструментального стилю Бортнянського, який так яскраво виявився в його «Концертний симфонії», Квінтеті до мажор, трьох відомих клавірних сонатах. Приваблюють життєствердний характер, проникливий ліризм, логіка музичного розвитку, бездоганність форми й витонченість фактури твору. Унікальна особливість Концерту полягає в тому, що він є хронологічно найбільш раннім з відомих нам інструментальних творів, написаних вітчизняними композиторами в цьому жанрі.

Ці інструментальні твори Бортнянського написані для чембало, виконуються також для виконавців фортепіано.

Бортнянский Д. Романсы и песни [Ноты] : для голоса с фп. / Д. Бортнянский; [сост. Б. В. Доброхотов]. – Москва : Музыка, 1976. – 44 с.

В дане видання, крім романсів, включена Арієтта з опери «Сокіл», взята зі збірки Бортнянського, а також ще три номери з його опер. З опери «Сокіл» - Арія Федеріко («Прощай, прощай»), за своїм музикальним характером і змістом близька до жанру романсу. З опери «Син-суперник» - Романс і пісенька слуги Карільо ( «Амур крилатий»), невеликий номер, дуже виразний й не цілком звичайний за структурою.

Музика цих творів відрізняється свіжістю почуття і великою поетичністю. Супровід романсів і арієтта Бортнянського дуже невигадливо, настільки ж прості і вокальні партії, але у всіх навіть нескладних за формою вокальних творів збірки видно руку великого майстра. Даний збірник творів Д. Бортнянського призначений для музикантів та вокальних виконавців.

Бортнянский Д. Соната до мажор [Ноты] : ДМШ 6 класс / Д. Бортнянский; [ред. К. Сорокин]. – Гос. муз, изд.- во, 1957. – 7 с. (Педагогический репертуар для фортепиано).

Ця серія збірки рекомендована в якості навчально-педагогічного репертуару для ДМШ.

Бортнянский Д. Сонаты [Ноты] : для фп. / Д. Бортнянский [ред. Е. П. Гаевая]. – Ленинград : Музыка, 1989. – 27 с.

Нотне видання призначено для музикантів фортепіанного виконання.

Доброхотов Б. Д.С. Бортнянский [Ноты] / В. Доброхотов; [ред. Т. Невская, техн. ред. Е.Уварова, худож. И. Тимофеев]. – Москва-Ленинград : Музгиз, 1950. – 55 с. – (Замечательные русские музыканты).

Ця книга випущена серією «Замечательные русские музыканты», знайомить з творчістю чудового композитора Д.С. Бортнянського, він один з перших українських музикантів XVIII століття проявив свій хист в створенні музики найрізноманітніших жанрів: опери, інструментальної музики, камерної пісні – романсу і, нарешті, хорової культури. Книга призначена для музикантів, музикознавців, а також для широкого кола читачів, хто цікавиться творчістю Д.С. Бортнянського.

Іванов В. Дмитро Бортнянський [Текст] / В. Іванов; [ред. Л.М. Мокрицька, худож. О.П. Бойко, худож. ред. К.Ф. Контар]. – Київ : Муз. Україна, 1980. – 144 с.: іл.

Пропонована книга присвячена життю і творчості чудового українського композитора і педагога другої половини XVIII – першої чверті XIX століття Дмитра Степановича Бортнянського.

Використавши широкий архівний матеріал, автор зумів розкрити багато невідомих сторінок життєвої і творчої біографії композитора, який посів чільне місце у вітчизняній культурі того часу. Книга ілюстрована нотними прикладами та світлинами.

Ковалев К. Бортнянский [Текст] / Константин Ковалев; [ред. А. Иванов, худож. ред. А. Степанова, техн. ред. Н. Носова]. – Москва : Молодая гвардия, 1989. – 302 с.: ил. – (Жизнь замечательных людей. Сер. биогр.; вып. 701).

Видатним вітчизняним композитором «доглінковського» періоду по праву вважається Д.С. Бортнянський. Він – один з основоположників національної класичної композиторської школи. У наш час все частіше звучать його знамениті духовні хорові концерти, в театрах і концертних залах виконуються його опери, камерні та симфонічні інструментальні твори, сонати. Книга К.П. Ковальова – письменника і дослідника творчості чудового музиканта – розповідає про життя і творчий шлях композитора.

Рыцарева М. Композитор Д. Бортнянский:Жизнь и творчество [Текст] / М. Рыцарева; [худож. оформ. А.И. Приймака, худож. М.И. Бельский]. – Ленинград : Музыка, 1979. – 256 с.: ил.: 4.

Перша монографія про Д.С. Бортнянського (1751-1825), видатного вітчизняного композитора рубежу XVIII-XIX ст., дає читачеві живе уявлення про своєрідність музичного життя цього періоду. У книзі зібрані біографічні відомості про композитора, висвітлюються основні періоди його творчості, характеризуються його оперні, камерно-інструментальні та хорові твори, досліджуються стилістичні особливості музичної спадщини Бортнянського.

***

• Іванов В. Передумови і Post scriptum авторства. «Проект» Дмитра Бортнянського [Текст] : [про основні проблеми в означенні дійсного авт. «Проекту» і переконливо доводиться версія що, ним був укр. композитор Д.С. Бортнянський (1751-1825)] / В. Іванов, О. Іванов // Укр. культура. – 2008. – №5 (поч.). – С. 34-37.: іл.

• Іванов В. Передумови і Post scriptum авторства. «Проект» Дмитра Бортнянського [Текст] : [про доказ авт. «Проект» укр. композитора Д.С. Бортнянського (1751-1825)] / В. Іванов, О. Іванов // Укр. культура. – 2008. – № 6 (продовж.). – С. 35-37.: іл.

• Іванов В. Передумови і Post scriptum авторства. «Проект» Дмитра Бортнянського [Текст] : [про укр. композитора Д.С. Бортнянського (1751-1825) його авт. працю «Проект»] / В. Іванов, О. Іванов // Укр. культура. – 2008. – №7 (закінч.). – С. 33-35.: іл.

• Рыжкова Н. Судьба наследия: легенды и факты [Текст] : [про укр. композитора: к 250-летию со дня рождения Д.С. Бортнянского] / Н. Рыжкова // Муз. акад. – 2001. – №4. – С. 215-223.

• Сікорська І. Неформальний фестиваль [Текст] : [про життя і творчість укр. композитора Д. Бортнянського (1751-1825)] / І. Сікорська // Політика і культура. – 2001. – №47 (130). – 18-24 груд. – С. 48-49.

• Чєн Н. Українське Полісся [Текст] : [про відомого опер. композитора Д.С. Бортнянського (1751-1825)] / Н. Чєн // Мистецтво в шк. Музика. Образотвор. мистецтво. – 2018. – №11(119), (листоп.). – С. 14. : фот.

Підготувала Т.М. Шилова, завідувачка відділу мистецтв