5 книг про інтелект, емоції і пам'ять

 

Чому ми пам’ятаємо про перший поцілунок, але не десятий? Що означає бути «розумним»? Як навчитися тримати своє життя під контролем? Чому одні навчальні методи значно ефективніші за інші? Як залучити раціональний інтелект, щоб не підпускати негаразди близько до себе в приватному й громадському житті?  Багато питань, але усвідомлення того, що ви здатні діяти самостійно, може надати вам відчуття свободи…

 

Ліса Дженова «Пам’ятати. Наука про спогади і мистецтво забування»

Ліса Дженова — авторка бестселерів за версією The New York Times, серед яких романи «Залишена без уваги», «Кохання Ентоні», «Всередині О’Браянсів» і «Кожна зіграна нота». Ліса закінчила з відзнакою коледж Бейтс за спеціальністю біопсихологія та має кандидатський ступень із нейронаук Гарвардського університету. Подорожує по всьому світу з лекціями про неврологічні захворювання, яким присвятила свої книжки.

Людська пам'ять  дивовижна, але не ідеальна. Проникнувши в суть пам’яті, з’ясувавши як вона працює, які має сильні сторони (просто неймовірні!) і які слабкі (що доводять нас до божевілля), зрозумівши, в чому її природна вразливість і потенційна суперсила, ми можемо як покращити навички запам’ятування, так і менше хвилюватися, коли щось забудемо. Ми можемо сформувати до пам’яті адекватні очікування та вибудувати з нею ліпші стосунки. Ми наважимося полишити страх. І це може змінити наше життя.

 

Дженова, Ліса. Пам’ятати. Наука про спогади і мистецтво забування / Ліса Дженова ; пер. з англ. Юлії Максимейко. — Київ : Книголав, 2025. — 216 с. — (Серія «Полиця нон-фікшн»).

Пам'ять — сума того, що ми пам’ятаємо й забуваємо. І перше і друге можна пояснити з погляду науки та опанувати як мистецтво.

Ліса Дженова майстерно ілюструє наукові дослідження доречними й усім упізнаваними прикладами з життя, з тонким гумором описує ситуації, коли мозок забуває потрібну певної миті інформацію та часом вельми недоречно пригадує її. Дуже цінними є  науково обґрунтовані рекомендації щодо достатньої підтримки пам’яті, де читач зрозуміє, які фундаментальні мозкові процеси криються за звичними порадами виспатися, добре харчуватися та не нервувати. Не менш актуальними у наш понівечений війною час є розділ до щодо спрямованого забування.

Ця книга буде корисна усім, хто піклується про підтримку свого ментального здоров’я і має намір ділитися яскравими спогадами з друзями й онуками.

 

Деніел Ґоулман «Емоційний інтелект»

Деніел Ґоулман — доктор філософії, відомий психолог, журналіст, автор понад 10 книжок із психології. Має  багато нагород за досягнення в професійній діяльності.

Залежність між інтелектом і життєвим успіхом зрозуміла і майже аксіоматична. А як впливає на життєві здобутки емоційна сфера людини? Які емоційні складники передусім формують нашу долю? Чи можна (і як саме, якщо так) виправити емоційні моделі, закладені в людині, коли вони гальмують її рух до кращого? І взагалі, чи реально об'єднати два слова — «емоційний» та «інтелект» —  і не дістати суперечність? Відповіді на ці питання дає оперта на наукову базу й водночас легко написана для широкої аудиторії книжка Девіда Ґоулмана — один із безперечних психологічних бестселерів останніх десятиліть.

 

Ґоулман, Деніел. Емоційний інтелект / Деніел Ґоулман ; пер. з англ. Соломії-Любові Гумецької. — Харків : Віват, 2025. — 512 с. — (Серія «Саморозвиток»).

У 90-х роках ХХ століття американські вчені Джон Маєр і Пітер Саловей стверджували, що емоційний інтелект — це здатність розуміти власні емоції, щоб краще розуміти емоції інших людей. У книзі «Емоційний інтелект» Деніел Ґоулман розглядає вплив емоційного інтелекту на різні сфери життя, включаючи особисті стосунки та побудову кар'єри.

Пишучи «Емоційний інтелект», автор бачив себе в ролі наукового журналіста, який повідомляє про нове важливе віяння в психології, зокрема поєднання нейробіології з дослідженнями емоцій. Проте коли він занурився в цю тему, вирішив виступити у своїй старій ролі психолога, щоб мати можливість запропонувати свій погляд на модель ЕІ. Тому його розуміння емоційного інтелекту дещо поглибилося з того часу, як він писав ці сторінки.

 

Барбара Оклі «Навчитися вчитися. Як запустити свій мозок на повну»

Барбара Оклі — професорка інженерних наук Оклендського університету, авторка популярного курсу на Coursera про те, як навчитися вчитися. Здобула диплом зі славістики у Вашингтонському університеті, служила в армії. Військова служба підштовхнула її до вивчення технічних наук, а згодом — розкриття таємниць мислення.

Ви математик чи гуманітарій? Професорка Барбара Оклі переконує, що таких понять не існує. Кожен із нас має внутрішній потенціал, щоб засвоїти будь-які знання. Головне — навчитися вчитися й запустити свій мозок на повну. Навіть більше, одноманітний і цілеспрямований рух до розв’язання проблеми — не завжди найкращий шлях. Інколи варто зробити крок назад, щоб поглянути на завдання з іншого боку, запустити свою креативність, навіть якщо ви працюєте над розв’язанням математичної задачі.

 

Оклі, Барбара. Навчитися вчитися. Як запустити свій мозок на повну / Барбара Оклі ; пер. з англ. Артема Замоцного. — 7-ме вид. — Київ : Наш формат, 2024. — 272 с.

Є люди, які не люблять вчитися. Є ті, що ненавидять математику й природничі науки. Що між ними спільного? Насправді вони не вмиють вчитися! Цю книжку потрібно прочитати кожному. Авторка пропонує різноманітні лайфхаки та інструменти, які допоможуть швидко й ефективно запам’ятовувати інформацію, засвоювати будь-які навички: від розуміння складних математичних формул чи наукових концепцій до подолання професійних викликів. А також Барбара Оклі покаже, як зробити навчання простим і захопливим.

Якщо ви вже успішні в математиці та природничих науках, предмет дослідження цієї книжки може допомогти вам стати ще кращим. Якщо ви переконані, що цілком безпорадні ів математиці та природничих науках, ця книжка може змінити ваші уявлення. Можливо, повірити в це важко, але надія завжди є.

 

Джон Тірні, Рой Баумайстер «Негативна упередженість. Як її подолати та навчитися керувати своїм життям»

Джон Тірні — редактор і автор у City Journal, веде наукову колонку «Висновки» у New York Times. Його роботи відзначені нагородами Американської асоціації розвитку науки та Американського інституту фізики.

Рой Баумайстер — психолог-дослідник із Квінслендського університету. Вивчає, чому дорослі думають, відчувають і діють саме таке, а не інакше. Особливо відомий працями про індивідуальність та ідентичність, ефект негативності, соціальне неприйняття й потребу бути частиною групи, самоконтроль, самооцінку і про те, як люди знаходять сенс життя.

«Негативна упередженість. Як її подолати та навчитися керувати своїм життям» — це захопливий погляд одних із найкреативніших психологів і найяскравіших популяризаторів науки на схильність до негативізму. Книжка може пролити світло на розуміння людської природи, відновити рівновагу у світогляді й підняти настрій.

 

Тірні, Джон. Негативна упередженість. Як її подолати та навчитися керувати своїм життям / Джон Тірні, Рой Баумайстер ; пер. з англ. Наталії Мочалової. — Київ : Наш формат, 2024. — 272 с. 

Чому нас спустошує критика, навіть якщо вона змішана із щедрою похвалою? Чому люди залюбки вірять у теорії змов? Чому пари розлучаються, хоч і люблять одне одного? Таких «чому» може бути багато, а відповідь на них спільна — через негативну упередженість. Погане сильніше впливає на нас, ніж добре, — це дослідив соціальний психолог Рой Баумайстер. Таке налаштування мозку допомагало людям виживати в дикій природі. А от у сучасному світі шкодить.

З цієї книжки ви довідаєтеся, як протидіяти негативу та покращити стосунки, кар’єру й життя загалом завдяки перевіреним стратегіям, як-от раціоналізація, принцип Полліанни, правильний спосіб повідомляти погані новини, нагороди проти покарань тощо. Світ стане безпечнішим і привітнішим місцем, якщо поміняти кут зору

 

Нік Трентон «Оверсинкінг. Як побороти тривогу та почати жити тут і зараз»

Нік Трентон — автор понад 30 бестселерів, психолог і дослідник поведінкової терапії пропонує перевірені техніки, що допоможуть перепрограмувати мозок. контролювати думки та змінити ментальні звички.

Уявіть: ви гуляєте лісом, світить сонце, навкруги краса, а ваш мозок шепоче: «Як гарно, треба нам частіше ходити на такі прогулянки, або можемо вирушити в похід у гори, з кемпінгом. Але коли? Скоро настане зима, а отже, майже не буде сонця. Треба це зробити якнайскоріше...».

Поки ви думаєте про майбутні походи, пропускаєте те, що класно проводите час уже зраз. Це і є оверсинкінг. Жування ментальної жуйки. Страх майбутнього і шкодування про минуле замість того, щоб бути в теперішньому. Ця книга допоможе вилізти з пастки тривоги та стресу. Адже ключ до щасливого життя — у діалозі з самим собою.

 

Трентон, Нік Оверсинкінг. Як побороти тривогу та почати жити тут і зараз / Нік Трентон ; пер. з англ. О. Лоза. — Одеса : ФОП Полонік Т. В., 2025.  — 152 с.

Ми часто чули пораду, що перед тим, як щось робити, варто дуже добре подумати. Ця порада не позбавлена сенсу у випадку, коли обдумування не є основною діяльністю, якою ви займаєтесь весь свій час. У світі, який постійно змінюється і підкидає нові виклики, ми стикаємося з невідомістю, якої хочеться позбутися якомога скоріше. Здається, що це допоможе відновити контроль. Так, ми намагаємося ретельно все обдумати, щоб прийняти найкраще рішення і бути готовими до всього. Але правда в тому, що це дає лише ілюзію безпеки. Ми боїмося припуститися помилки, пропустити важливу деталь, не врахувати всі можливі сценарії. А в результаті більше думаємо, ніж діємо.

Книга «Оверсинкінг. Як побороти тривогу та почати жити тут і зараз» пропонує не просто набір порад, а ефективні техніки когнітивно-поведінкової терапії третьої хвилі. Ми живемо в час глобальних змін і постійного стресу, контроль над власними думками та емоціями — це не розкіш, а необхідність. Уміння помічати свої когнітивні пастки, фокусуватися на реальності й не дозволяти тривозі керувати життям — усе це критично важливо для психічного здоров’я та внутрішньої рівноваги.  

Підготувала К.В. Бондарчук, завідувачка читального залу.

Календар «Світ мистецтва»: ювіляри серпня 2025 року

 

Відділ мистецтв перегортає сторінку серпня календаря «Світ мистецтва»

Пісенні барви рідної землі: 100 років від дня народження композитора Володимира Верменича

 

«Це найбільше щастя, коли твій твір сподобався багатьом, коли усвідомлюєш, що твоя пісня допомагає людям, створює у них святковий настрій. і я по-справжньому заздрю молодому поколінню, яке ще відкриває таємниці  інших мелодій, нащадком, які будуть дружити з піснею, любити пісню, іти з нею по життю» (В. Верменич)

 

Видатний український композитор-пісняр, диригент і педагог Володимир Миколайович Верменич (1925 – 1986) народився 3 серпня 1925 року в селі Бориси Глобинського району на Полтавщині.

Батько майбутнього композитора, Микола Гурійович, працював фельдшером, але музику любив безмежно. Він грав на багатьох інструментах. Для свого сина він був першим вчителем музики.

Мати, Євгенія Іванівна, вчителька, мала прекрасний голос і залюбки співала. У 1934 році родина Верменичів переїхала на Донеччину, до Горлівки, потім до міста Сорокине.

Під час Другої світової війни, перебуваючи в евакуації на Уралі, Володимир якийсь час працював на військовому заводі, а потім вступив до музичного училища.

Свою першу пісню Володимир Верменич написав у 1943 році. По війні закінчив Луганське музичне училище. У 1954 році закінчив Київську державну консерваторію по класу хорового диригування, у 1970 році – по класу композиції. У 1952 – 1960 роках викладав співи та керував хоровими колективами у київських школах. У 1963 – 1965 роках працював викладачем у Київському педагогічному інституті.

Заслужений діяч мистецтв України Володимир Верменич – автор хорових творів та контат. Але широку популярність йому принесла пісня. Композитор написав понад 200 пісень. Лірик, романтик за світовідчуттям, Володимир Верменич у своїх піснях поєднував традиційні народні мелодії з сучасними естрадними ритмами. Його пісні, присвячені материнській любові, вірному коханню, красі рідної землі вражали і вражають нас сьогодні глибоким проникненням у найпотаємніші куточки людської душі.

З композитором Володимиром Верменичем радо співпрацювали відомі українські поети: М. Сингаївський, Г. Бойко, Д. Луценко, В. Сосюра, В. Коротич, Л. Забашта, М. Сом, М. Подолян, А. М’ястківський, Л. Костенко та багато інших. Пісні Володимира Верменича були улюбленими для різних поколінь – молоді та людей старшого віку: «Чорнобривці», «Іду я росами», «На калині мене мати колихала», «Заспівай мені, мамо моя», «Ти снишся завжди мені, мамо», «Світанок», «Польова царівна», «Зіронька донецька», «Вечірній Київ», «Я мрію про море», «Підкручу я чорні вуса», «Спогад» («Поїзд на Варшаву») тощо.

Володимир Верменич писав пісні, присвячені дітям: зокрема, «Кличе спалена пісня» – про дітей, закатованих у концтаборах, «Ти мене згадай біля Дніпра» – посвята молодим ентузіастам 1950-х років. У нього був рідкісний дар: вміння поєднувати ліричність з громадянськими мотивами.

Хорові твори композитора «Дніпро-Славутич», «Гомонить земля піснями», «З Кавказом говорять зелені Карпати» та інші були постійними в репертуарі відомих українських музичних колективів: Державного українського народного хору імені Г.Верьовки, Закарпатського народного хору, Державної хорової капели бандуристів, жіночого вокально-хореографічного ансамблю «Таврія», хорових колективів «Дніпро» та «Трембіта».

Пісні Володимира Верменича виходили друком – окремими збірками, у репертуарних збірках «Заспів», «Бібліотека художньої самодіяльності».

Володимиру Миколайовичу протягом останніх років життя доводилося долати тяжку недугу. Але оптимізму, творчої наснаги він не втрачав. Багато часу митець проводив на гастролях. Робив обробки народних пісень. Мріяв про те, щоб повернути популярність бандурі – прищепити любов до цього інструмента молодим виконавцям.

Заслужений діяч мистецтв України Володимир Верменич помер 11 грудня 1986 року в Києві.

Пісні одного з найвидатніших українських композиторів XX століття, котрі працювали в пісенному жанрі, лунають у широких світах – в Україні й далеко за її межами.

 

Литература про життя та творчість композитора

Верменич Володимир Миколайович. [Текст] / В. М. Верменич // Мистецтво України: бібліогр. довід. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський; обкл. худож. оформ. Є. І. Муштенка. – Київ : Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1997. – С. 109.

У бібліографічному довіднику Мистецтво України, серед, 65 тис. статей про українських митців, а також діячів культури інших народів, життя і діяльність яких пов’язана з Україною є коротка біографічна довідка про життя та творчість українського композитора Володимира Миколайовича Верменича. 

Верменич Володимир Миколайович. [Текст] / В. М. Верменич // Митці України: енциклопед. довід. / за ред. А. В. Кудрицького; упоряд.: М. Г. Лабінський, В. С. Мурза. – Київ : Укр. Енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1992. – С. 112.

До енциклопедичного довідника Митці України включено коротку творчу біографію українського композитора, диригента Володимир Миколайовича Верменича. В статті після прізвища, імені та по батькові наведено дати життя та місця народження і смерті, вказано фах, почесне звання, заклад де митець здобув освіту, перелік основних творів. 

Верменич Володимир Миколайович. [Текст] / В. М. Верменич // Муха Антон Іванович. Композитори України та української діаспори: довід. / Ін.-т мистецтвознавства фольклору та етнології ім. М. Т. Рильського; рец.: Ю. М. Юдкін, О. С. Зінкевич. – Київ : Муз. Україна, 2004. – С. 50-51.

В довіднику подано стислі відомості про життя та творчий шлях українського композитора, хорового диригента, педагога Володимира Верменича. 

Верменич Володимир Миколайович. [Текст] / В. М. Верменич // Спілка композиторів України : довід. / уклад: А. Муха, Н. Сидоренко. – Київ : Муз. Україна, 1973. – С. 30.

Довідник містить відомості про українського композитора, деригента, члена Спілки композиторів України Володимира Миколайовича Верменича. Композитору присвячена коротка довідка про час і місце народження, музичну освіту, творчий шлях, музично-громадську діяльність. У стислому переліку музичних творів, складеному з існуючою жанровою класифікацією, вказуються дати написання основних творів. 

Кузик Валентина Володимирівна. Українська радянська лірична пісня [Текст] / В. В. Кузик; АН УРСР Ін.-т мистецтвознавства фольклору та етногр. ім. М. Т. Рильського; відповід. ред. Т. П. Булат; рец.: Р. І. Кулик, А. Ф. Омельченко, О. Б. Шупик; [ред. Н.М. Рожкова; оформ. худож. Н.С. Бойченка]. – Київ : Наук. Думка, 1980. – 111 с.

У монографії досліджуються еволюція української ліричної пісні, процес становлення цього жанру у професійній музиці його розвиток із середини сорокових років ХХ століття. Аналізуються численні зразки пісенної творчості українських композиторів.

Особливе місце у цей період посідає творчість Володимира Верменича, завдяки якому визначається місце української ліричної пісні у музичній культурі. 

Муха Антон Іванович. Верменич Володимир Миколайович. [Текст] / А. І. Муха // Енциклопедія Сучасної України / НАН України; Наук. т-во ім. Шевченка; Ін.-т енцикл. дослідж. НАН України. – Київ : ВАТ «Поліграфкнига», 2005. – Т. 4. В-ВОГ / голов. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, О.М. Романів та ін. – С. 270: іл.

Музикознавець Антон Іванович Муха в Енциклопедії Сучасної України, Том 4. дає короткі відомості про життя та пісенну творчість відомого українського композитора, диригента Володимира Верменича.

 

Вокальні твори композитора

Білі вітрила [Ноти] / муз. В. Верменича; слова М. Сингаївського // Чорнобривці: вок. твори на слова М. Сингаївського; [ред. Г.О. Ніколаєва, літ. ред. В.Г. Мордань; худож. А. І. Клименко]. – Київ : Муз. Україна, 1976. – С. 23-26. – (Вокальні твори на слова українських поетів).

Верменич Володимир Миколайович. Вокальні твори. [Ноти] / В. М. Верменич; [ред. Л.В. Левітова; літ. ред. В.Г. Мордань; худож. Л.Г. Діденко]. – Київ : Муз. Україна, 1975. – 71 с.

Верменич Володимир Миколайович. Горобина ніч. Пісні. [Ноти] / В. М. Верменич; [ред. В.Ф. Таловиря; літ. ред. М.Й Бахтинський; худож. В.А. Єгоров]. – Київ : Муз. Україна, 1973. – 31 с.

Верменич Володимир Миколайович. Неспокій. [Ноти]: для висок. голосу в супроводі фортепіано / В. М. Верменич; слова Д. Луценка; [ред. Г. Марцишевська; худож. А. Пономаренко]. – Київ : Мистецтво, 1967. – 3 с. – (Бібліотечка художньої самодіяльності №36).

Верменич Володимир Миколайович. Пісні. [Ноти] = Песни / В. М. Верменич; [ред. Г.О. Ніколаєва, літред. Г.І. Гдаль]. – Київ : Муз. Україна, 1980. – 36 с. – Текст: укр., рос.

Верменич Володимир Миколайович. Пісні. [Ноти] = Песни / В. М. Верменич; [ред. В.Ф. Таловиря; літ. ред. В.А. Семенко; худож. В.С. Мітченко]. – Київ : Муз. Україна, 1985. – 103 с. – Текст: укр., рос.

Верменич Володимир Миколайович. Пісня. [Ноти] = Песня / В. М. Верменич; слова Р. Гамзатова; [ред. Г.О. Ніколаєва, літ. ред. В.Г. Мордань]. – Київ : Муз. Україна, 1974. – 3 с. – (Популярні пісні року). – Текст: укр., рос.

Верменич Володимир Миколайович. Райдуга. [Ноти] = Радуга / В. М. Верменич; слова П. Харченка; [ред. Г.О. Ніколаєва, літ. ред. В.Г. Мордань; худож. В.М. Березовий]. – Київ : Муз. Україна, 1976. – 4 с. – (Популярні пісні року). – Текст: укр., рос.

Верменич Володимир Миколайович. Співучий календар. [Ноти]: зб. пісень : для дітей дошк. і мол. шк. віку / В. М. Верменич; слова М. Сингаївського; [ред. Н.В. Петішкіна; літ. ред. Л.С. Силенко; обкл. худож. К.Д. Деряжної]. – Київ : Муз. Україна, 1984. – 28 с.

Верменич Володимир Миколайович. Спогад. [Ноти] / В. М. Верменич; слова Л. Костенко; [ред. Г. Марцишевська; літ. ред. М. Зірко; худож. А. Пономаренко;]. – Київ : Мистецтво, 1967. – 4 с. – (Бібліотечка художньої самодіяльності №31).

Верменич Володимир Миколайович. Чорнобривці. [Ноти]: для баритона в супроводі фортепіано / В. М. Верменич; слова М. Сингаївського;[ред. Г. Марцишевська; літ. ред. М. Зірко; худож. А. Пономаренко;]. – Київ : Мистецтво, 1964. – 2 с. – (Бібліотечка художньої самодіяльності №33).

Неспокій [Ноти] = Волненье / муз. В. Верменича; слова Д. Луценка; пер. з укр. М. Ларина // Як тебе не любити = Как тебя не любить: вок. твори на слова Д. Луценка; [ред. Г.О. Кнюх; літ. рід. М.Й. Бахтинський; худ. В.І. Писаренко]. – Київ : Муз. Україна, 1969. – С. 88-90. – (Вокальні твори на слова українських поетів). – Текст: укр., рос.

Ромашки [Ноти] / муз. В. Верменича; слова М. Сингаївського // Чорнобривці: вок. твори на слова М. Сингаївського; [ред. Г.О. Ніколаєва, літ. ред. В.Г. Мордань; худож. А. І. Клименко]. – Київ : Муз. Україна, 1976. – С. 27-29. – (Вокальні твори на слова українських поетів).

Чорнобривці [Ноти] / муз. В. Верменича; слова М. Сингаївського // Чорнобривці: вок. твори на слова М. Сингаївського; [ред. Г.О. Ніколаєва, літ. ред. В.Г. Мордань; худож. А. І. Клименко]. – Київ : Муз. Україна, 1976. – С. 20-22. – (Вокальні твори на слова українських поетів).

 

Хорові твори композитора

Дніпро – Славутич [Ноти] / слова І Неходи; муз. В. Верменича // Піснею славим Вітчизну свою: пісні народів СРСР з репертуару Держав. Академ. Заслуж. Укр. Нар. хору ім. Г. Верьовки / упоряд.: А. Авдієвський, З. Гаркуша; [ред. В.Ф. Таловиря; літ. рід. М.Й. Бахтинський; худ. Б.Й. Бродський]. – Київ : Муз. Україна, 1972. – С.23-25.

Україно, серце моє [Ноти] / слова О. Ющенка; муз В. Верменича // Золоті руки: нові твори укр. рад. композиторів: для хору з фортепіано / упоряд. В. Гомоляка; [муз. ред. К. Скороход; літ. ред. Л. Ковальчук; худож. С. Габович]. – Київ : Совет. композитор, 1961. – С. 33-36.

Підготувала Т. М. Шилова, завідувачка відділу мистецтв.