Видатні діячі української історії: видання від Українського інституту книги

 

Представляємо захоплюючі книжки: про Миколу Міхновського та Павла Скоропадського — Оксана Зененко «Ад’ютанти України», Олена Волинська «Мармурова жінка. Повість про Олену Пчілку», Наталя Тихолоз «Великдень У Франків. Дух і смак традицій», Таїсія Ківшар «Ольга Петлюра в українській історії: життєпис та епістолярій 20—50-х рр. ХХ ст.», роман-біографія про Івана Багряного — Ірина Власенко «По лінії найбільшого опору».

 

Оксана Зененко «Ад’ютанти України»

Оксана Василівна Зененко (1982) — українська письменниця, дослідниця історії України, лавреатка Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» —2024. Багаторічне захоплення письменниці історією України, дослідження епохи Гетьманщини та доби визвольних змагань на початку XX століття лягли в основу романів «Останній лицар гетьмана», «Таємна місія», «Побратим гетьмана» та «Ад'ютанти України».

В 2025 році роман письменниці «Ад'ютанти України» став одним із переможців літературного конкурсу від Українського інституту книги й потрапив до обласних бібліотек України за державною програмою.

 

Зененко О. Ад’ютанти України : історичний роман / Оксана Зененко. — Київ : Український пріоритет, 2025. — 336 с.

На тлі буремних подій 1893—1918 років на сторінках твору постають видатні діячі української історії — Микола Міхновський та Павло Скоропадський, яких сьогодні можна назвати ад’ютантами України. Їхні життєві дороги перетнуться в доленосні роки революції, бо матимуть спільну мету, але розійдуться у вирішальний момент порятунку держави. Стежками безцінного досвіду цих особистостей та уроками доби гетьманату читачів проведуть художні та реальні персонажі. Роман про боротьбу внутрішню, що вплинула на долю країни, а також про зовнішню — з одвічним московським ворогом у всіх його проявах. І , звісно, про кохання…

 

Олена Волинська «Мармурова жінка. Повість про Олену Пчілку»

Олена Волинська (справжнє ім'я — Тюпіна Олена Володимирівна, 1984) — сучасна українська письменниця-прозаїк. Лавреатка багатьох літературних конкурсів.  Працює в різних літературних жанрах, полюбляє творчі експерименти. Захоплюється фотографією.

Авторка книг: «Сила пристрасті» (2018), «Повелителька ліхтарів» (2019), «Шляхом обраних» (2021), «Анфіса» (2021), «Мости» (2022), «Коли сонце не сходить» (2023), «Я чую тебе. Сплетіння доль Катерини Білокур та Оксани Петрусенко» (2024).

 

Волинська О. Мармурова жінка. Повість про Олену Пчілку / Олена Волинська. — Брустури : ТОВ «Дискурс» : вид-во «Брустури», 2025. — 256 с.

«Олена Петрівна — це справді мармурова постать, ніколи за ціле життя вона ні на крок не відступала від своїх переконань» (Софія Русова).

«Мармурова жінка» — це художньо-біографічна повість про життя й творчість Олени Пчілки — видатної української інтелектуалки й мисткині — від дитячих років до останніх днів життя.

На основі спогадів, листів та історичних фактів Олена Волинська вибудовує живий, емоційно насичений образ своєї героїні: допитливої, цілеспрямованої, але й вразливої жінки. Через призму її долі знайомить з побутом, традиціями й соціальними проблемами тогочасної України, а також з визначними постатями українського культурного життя.

Повість поєднує документальну точність з художньою чуттєвістю, розкриваючи формування особистості, яка залишила глибокий слід в історії української культури.

«Мармурова жінка» — це спроба повернути голос людині, що мала силу бути українкою тоді, коли це було небезпечно. Це книжка про пам’ять, спротив, жіночу силу й вогонь слова, який не згасає.

 

Наталя Тихолоз «Великдень У Франків. Дух і смак традицій»

Наталя Тихолоз (1978) — українська літературознавиця, франкознавиця; директорка Інституту франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка (з 2023 р.). Співавторка і головна редакторка науково-просвітницького інтернет-проєкту ФРАНКО: НАЖИВО / FRANKO: LIVE © (разом із Богданом Тихолозом). Кандидат філологічних наук (з 2004), старший науковий співробітник (з 2010). Докторантка кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка (з 2023). Членкиня Національної спілки журналістів України (з 2014), Наукового товариства імені Шевченка (з 2016).

Авторка понад 170 праць різних жанрів (монографій, статей, тез, повідомлень тощо), упорядниця та публікаторка архівних матеріалів, текстів класичного письменства, публіцистики та мемуаристики.

 

Тихолоз Н. Великдень У Франків. Дух і смак традицій / Наталя Тихолоз. — Львів : Апріорі, 2025. — 208 с. : іл.

Ця ошатна книга — незвичний погляд на біографію одного з творців української ідентичності. Нестандартний жанр — культурологічна студія з гастрономічним додатком — дає змогу розповісти про живого Івана Франка без пафосу і глянцю, в інтер’єрі рідного дому, у колі родини, немовби зустрітися з ним віч-на-віч за святковим столом, щоб розкрити його особистість, світогляд і цінності крізь призму культури святкування Великодня. Воскресіння Христове постає не тільки як величне свято, a як символ єдності поколінь і перемоги життя над смертю.

Свята в родинному домі — завжди незабутні. Це ті приємні миттєвості життя, що дарують відчуття сімейної гармонії, індивідуальної захищеності, взаємної опіки. Свята відтворюють якусь особливу атмосферу теплоти і задушевності, а також стають невичерпним джерелом позитиву і веселощів, світлих емоцій і приємних спогадів.

Великдень у сім’ї Івана Франка було прийнято святкувати разом у сімейному колі, бо ж, як і Різдво, це було свято родинного збору. Франки зазвичай святкували Великдень або вдома, у Львові, або на батьківщині Івана Франка, В Нагуєвичах. Часом на Великдень сім’я виїжджала на гостинну також і до інших галицьких сіл, священики з яких гостинно запрошували Франків до себе на свята.

В останній тиждень перед Великоднем прибирали і прикрашали помешкання, писали писанки, пекли паски та готували усілякі смакоти. У розділі «Смаки Великодня: страви з фамільного зшитка» подано рецепти великодніх страв з архіву родини Івана Франка: «Мікдалова баба», «Українська баба на сметанці», «Калач із шафраном», «Паска святкова», «Торт із грецьких горіхів», «Торт з палених мікдалів», «Пиріг баби Зені», «Пляцок зі сливками»…

 

Таїсія Ківшар «Ольга Петлюра в українській історії: життєпис та епістолярій 20—50-х рр. ХХ ст.»

Таїсія Іванівна Ківшар (1947) — українська історикиня бібліотечної справи, книгознавиця, бібліотекознавиця, бібліографка, педагог. Старша наукова співробітниця Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, доктор історичних наук, професор, Заслужений працівник культури України. Авторка понад 300 наукових публікацій.

 

Ківшар Т. Ольга Петлюра в українській історії: життєпис та епістолярій 20-50-х рр. ХХ ст. / підготов. до вид., упорядкув., переднє сл., життєпис та комент. Т. Ківшар. — Тернопіль : Богдан, 2025. — 792 с. : вкл.

У книжці вперше на новій джерельній базі висвітлюється життєпис Ольги Петлюри, педагогині, громадської діячки, аристократки, колишньої Першої леді Української Народної Республіки, дружини і вдови визначного державного, військового й громадського діяча Симона Петлюри. Розкривається її роль в українському суспільно-політичному, громадському та жіночому русі УНРівської доби. Підготовлений і представлений епістолярій О. Петлюри з коментарями дає уявлення про взаємини між провідними українськими політиками та вченими, а також громадсько-політичне, родинно-побутове, культурне та інтелектуальне життя української політичної еміграції в Західній Європі першої половини ХХ століття.  Для широкого кола читачів, яких цікавить історія України.

 

 Ірина Власенко «По лінії найбільшого опору»

Ірина Володимирівна Власенко (1965) — українська письменниця, дипломантка Міжнародного конкурсу «Коронація слова» (2017, 2019), лавреатка Державної премії імені М.В. Гоголя (2019) та літературно-мистецької премії імені Володимира Малика в номінації «Література та публіцистика» (2024).

 Авторка книг: «Чужі скарби» (2018), «Учителька німецької» (2019),«Квітка з Манхеттена» (2020), «Утікач Тодось» (2022), «Симон» (2023), «Глибокі ріки течуть нечутно» (2023), «Останнє життя» (2023), «Музика вітру» (2023), «Хвиля» (2024), «По лінії найбільшого опору» (2025).

 

Власенко І. По лінії найбільшого опору [ Про Івана Багряного] : роман-біографія. — Київ : Український пріоритет, 2025. — 360 с.

Книга знаної письменниці Ірини Власенко — це романізована біографія напевне найвідомішого в світі українського письменника ХХ століття Івана Багряного.

Авторка майстерно й захопливо розкриває нам таємниці неймовірного життя і долі цього непересічного Українця — поета, прозаїка, політичного діяча еміграції, чий полум’яний памфлет «Чому я не хочу повертатись в СРСР» став настільною книгою цілого повоєнного покоління нашої діаспори.

 Його знаменитих «Тигроловів» перекладали в Європі й за океаном, де цю книгу навіть вивчали в університетах США. Його «Сад Гетсиманський» став вироком не тільки радянській системі, а й в цілому СРСР, який Багряному довелось пройти каторжником «від Охтирки до Чукотки». Багряний сам передбачив свою долю ще 1929-го року в книзі «AVE MARIA» — «Ходи тільки по лінії найбільшого опору — і ти пізнаєш світ. Ти пізнаєш його на власній шкурі».

Підготувала К. В. Бондарчук, завідувачка читального залу.