Павло Загребельний - кращий письменник сучасної української літератури : до 90-річчя від дня народження

У всі віки людина

прагнула перетворювати

світ і шукати істину, і

справжня література намагалася

це показати...

П. Загребельний

Загребельний Павло Архипович -  прозаїк, журналіст -  народився 25 серпня 1924 року на Полтавщині в с. Солошиному Кобеляцького району. Учасник Великої Вітчизняної війни. Закінчив філологічний факультет Дніпропетровського університету (1951). Працював у дніпропетровській обласній газеті, в журналі "Вітчизна". В 1961-1963 рр. редагував газету "Літературна Україна". З 1964 р. - секретар правління Спілки письменників України. В 1979-1986 рр. очолював Спілку письменників України.

 За роман "Розгін" удостоєний Державної премії СРСР (1980); за романи "Первоміст" і "Смерть у Києві" - Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1974).

У 2004 році удостоєний звання Герой України.

" Книги П. Загребельного - це думи й роздуми про народ від давнини до сучасності..."

Василь Фащенко

Цитати з творів Павла Загребельного ТУТ

Твори письменника

Загребельний П.А. Ангельська плоть: Пригодницька повість. – К.: Укр. письменник, 1993. – 125 с.

Відомий письменник П. Загребельний останнім часом активно працює в детективному жанрі. Він запропонував видавництву три пригодницькі повісті, головним героєм яких виступає молода, вродлива жінка, слідчий київської прокуратури Оксана Винокур.

Повість «Ангельська плоть» – захоплююча оповідь про те, як було виявлено дорогоцінні історичні реліквії і як вони раптово зникли. Складними й небезпечними були пошуки, і врешті викрито групу злочинців, які намагалися вивезти національні цінності за кордон, використовуючи високі зв'язки у керівних і наукових сферах.

Загребельний П.А. Безслідний Лукас: роман / ілюстрації І.І. Яхіна; худож.-оформлювач Д.В. Панченко. – Харків: Фоліо 2003. – 398 с.

Лукаса ще в школі прозвали Безслідним за його неперевершене вміння чаклувати з м’ячем на баскетбольному майданчику. І студентом Стенфорда він став тому, що такий гравець потрібен був університетській лізі. Але після важкої травми, переживши клінічну смерть, Лукас круто змінив своє життя, мовби глянув на світ іншими очима. Його захопила, на перший погляд, божевільна ідея підвищення розумового потенціалу людства, він навіть опублікував на цю тему реферат. Та ті, хто зацікавилися теорією Лукаса, були далекі від його гуманістичної ідеї і переслідували зовсім інші цілі. Їм потрібен був Лукас цілком – його мозок, навіть життя, але він ще раз довів: його не можна ні купити, ні полонити, бо він насправді безслідний.

Загребельний П.А. Брухт: роман; Гола душа: повість / худож.-оформлювач I.В. Осипов. – Харків: Фоліо, 2002. – 399 с.

Молодий учений Совинський, розум якого бунтував проти прагматизму та технократії XX століття, з легкістю погоджується провернути аферу в Німеччині, допомогти інститутському товаришу реалізувати «наліво» радянську військову техніку. А потім, піднесений мільйонами своєї коханки над колишніми колегами та друзями, він стає прес-секретарем в концерні «Куч-метал», що займається фінансовими махінаціями з продажу металобрухту за кордон. Дуже вигідна справа, особливо, якщо «брухт» – ексклюзивний: спецметали, спецсталі, спецсплави. Шалені гроші, розкішне та сите життя. Ні, щастя не було серед брухту та сміття, він і себе вже почуває брухтом... 

Загребельний П. Гола душа: повість (Сповідь перед диктофоном). – К.: Преса України, 1992. – 160 с.

Нова книга відомого українського письменника — це, як зазначає сам автор, повість абсурду. Інакше не можна назвати те, що діялося останніми десятиліттями в Україні. Безглуздя, що владарювало в нашому житті, породило цілу касту бездушних і обмежених, але агресивних і жадібних людей, які допалися до влади і мало не при­звели країну до катастрофи.

Загребельный П. День для грядущого: роман. – М.: Мол. гвардія, 1966. – 347 с.

Дмитрий Фомич потрогал пальцем брови. День начинался скверно.

Академик не любил заседаний, а предстоящий день обещал быть чуть ли не сплошным заседанием…

Загребельний П.А. Диво: роман / худож.-оформлювач I.В. Осипов. – Харків: Фоліо, 2001. – 638 с.

«Диво» – роман про Київську Русь доби Ярослава Мудрого, за часів якого сталося об’єднання земель руських та було зведено славнозвісний Софійський собор у Києві. Життєві шляхи героїв – зодчого Сивоока та князя Ярослава – перехрестилися на майдані, де підіймався величний та дивовижний храм. Софія Київська з’єднала долі талановитого майстра і мудрого правителя. Дві людські драми розгортаються перед нами на сторінках роману. Сивоок, для якого будівництво храму стає головною справою життя, трагічно гине і його ховають під плитами собору. Ярослав Мудрий вінчається в Софії на кесаря землі Руської. Але і він дійшов цього ціною великих душевних втрат, зрікшись заради влади єдиного в своєму житті справжнього кохання.

Загребельний П.  Добрий диявол: роман. – К.: Дніпро, 1967. – 181 с.

Роман «Добрий диявол» прочитується як сьогоденна притча. В його основу покладено справжній випадок, який стався на Азовському морі з грецьким торговельним судном, врятованим під час шторму радянським прикордонником. Твір гаптований цікавими новелами, які складають мовби мозаїку творення характеру радянського юнака Яковенка, насичений напруженими сценами зіткнень Яковенка з грецькою командою, сповнений драматизму в описах гинучого судна.

Загребельний П.А. Дума про невмирущого: повісті / ілюстрації Є.В. Вдовиченка; худож.-оформлювач Д.В. Панченко. – Харків: Фоліо, 2003. – 398 с.

Повість «Дума про невмирущого» розповідає про трагічну долю українського юнака, яка стала символом гідності й непереможності людського духу.

В шістнадцять років він добровольцем пішов на фронт. Він мріяв бути вченим, а став солдатом, зустрівся віч-на-віч з війною і не відступив, мужньо бився з фашистами, захищаючи рідну землю, батька й матір, свою кохану. Тяжкопораненим він потрапив у полон, та й там, у нелюдських умовах концтаборів, не припинив боротьби, вмирав, повертався до життя і знову вмирав, але не підкорився..

До книги ввійшли ще дві повісті про війну «День шостий» та «В-ван!».

Загребелъний П.А. Євпраксія: роман / худож.-оформлювач I.В. Осипов. – Харків: Фоліо, 2001. – 350 с.

Події в романі відбуваються на межі XI-XII століть. Внучка Ярослава Мудрого київська княжна Євпраксія виходить заміж за Генріха IV і стає германською імператрицею. Але ж доля молодої жінки складається трагічно: на чужині вона зазнає тяжких принижень і страждань, втрачає любов. Проте, долаючи злобу, чвари, інтриги імператорського двору, Євпраксія дістається рідної землі.

Загребельний П.А. Європа 45: роман / ілюстрації І.І. Яхіна; худож.-оформлювач Д.В Панченко. – Харків: Фоліо, 2003. – 605 с.

Їх було семеро – люди різних національностей, різних поглядів і різної віри. Доля звела їх на війні, на ворожій німецькій землі, а ненависть до фашизму об’єднала. То був маленький інтернаціональний бойовий загін під командою українця Михайла Скиби. Голодні, загнані, зморені люди потрапили у самий вир війни і боролися з нею всіма своїми силами, подолали неможливі перешкоди, пройшли крізь пекельну небезпеку, щоб внести свою частку у Велику Перемогу, мати можливість повернутися до рідних домівок, до вільного щасливого життя.

Загребельний П. З погляду вічності: три романи по Дмитра Череду. – К.: Дніпро, 1976. – 667 с.

До книжки ввійшли романи «З погляду вічності», «Переходимо до любові» та нещодавно написаний під враженням поїздки до Сполучених Штатів Америки твір – «Намилена трава».

Головний герой трилогії – наш сучасник, робітник Дмитро Череда. Письменник багато уваги приділяє на­шій робітничій молоді, розповідає про її натхненну працю, захоплення, мрії.

Загребельний П. …І земля скакала мені навстріч! Діалоги з глядачами на дві частини. – К.: Мистецтво, 1974. – 86 с.

"І земля скакала мені навстріч!" – багатопланова п’єса, яка порушує важливі проблеми розвитку нашого суспільства. Драматург досліджує  процес взаємовідносин  людей в сфері виробництва, вирішує гострі моральні конфлікти.

Загребельный П.А. Изгнание из рая: роман /пер. с укр. – М.: Сов. писатель, 1988. – 320 с.

Роман «Изгнание из рая» является продолжением романа «Львиное сердце». В нем показано, как в современной колхозной деревне ведется борьба против бюрократов, формалистов, анонимщиков за утверждение здорового морально-нравственного климата.

Загребельний П. Левине серце: роман. – К.: Рад. письменник, 12978. – 327 с.

Головні герої цієї книжки – хліб, любов і сміх. Хліб вирощують у багатьох місцях на землі, отже, тут немає нічого надзвичайного. Любов, як відомо, процвітає при всіх соціально-економічних формаціях. Сміються теж усі. Але автор цієї химерної книжки намагається довести, що українці сміються по-своєму, вирощують сміх у своїх степах, як і пшеницю, вже цілі віки, сміються з себе, зі скіфів, з стародавніх греків, з чортів, відьом, з НТР і з світового імперіалізму.

Загребельний П. Марево: повість. – К.: Молодь, 1956. – 166 с.

На республіканському конкурсі в 1955 році на кращий науково-фантастичний та пригодницький твір для дітей і юнацтва повість "Марево" відзначена другою премією.

Загребельний П. Намилена трава: роман. – К.: Рад. письменник, 1974. – 208 с.

«Намилена трава» — завершення трилогії про молодого робітника Дмитра Череду, з яким читачі познайомилися в романах «З погляду вічності» і «Переходимо до любові». Герой твору потрапляв як стипендіат ЮНЕСКО до Америки, на якийсь час. полишаючи свої робітничі клопоти, знайомиться з новим для себе світом.

Загребельний П.А. Неймовірні оповідання: оповідання, повість. – К.: Рад. письменник. – 1987. – 367 с.

Чому так називаються ці оповідання? Справа не лише в тім, що дія відбувається в найрізноманітніших країнах (окрім України, Болгарія, Китай, Монголія, США, Югославія, навіть Візантія) і в найрізноманітніші часи (від XII до XX століття). Неймовірність – в самому змісті. Всі оповідання будуються за принципом: таємниця, загадковість, нез’ясовне – і цілком несподівана, найчастіше життєво проста розгадка. «Неймовірні оповідання» по-своєму розкривають духовний світ наших сучасників, людей, що живуть в останній чверті XX століття, яка сконденсувала в собі всі досягнення попередніх віків.

Загребельний П.А. Неложними устами: статті, есе, нариси. – К.: Рад. письменник, 1981. – 479 с.

Ця книжка складається з повісті про перше кохання Павла Тичини, своєрідного трактату про Григорія Сковороду, портретів ряду радянських письменників, гранично стислих есе про Пушкіна і Шевченка, Толстого, Анатоля Франса, Селчи Лагерлеф та узагальнюючих статей про розвиток сучасного літературного процесу.

Загребельний П.А. Первоміст: роман / ілюстрації Г.В. Якутовича; худож.-оформлювач I.В. Осипов. – Харків: Фоліо, 2003. – 365 с.

«Первоміст» – роман про Київську Русь, коли за наказом Володимира Мономаха було збудовано першу велику споруду давнини – міст через Дніпро. Події роману розгортаються навколо цього мосту, це розповідь про людей, які стерегли, доглядали і охороняли Первоміст в разі безпеки. В центрі роману – доля молодого мостищанина Маркерія, який не піддався підступним чарам розбещеної дружини Воєводи і не зрадив свого кохання до прекрасної Світляни. У лиху годину, коли обступали Київ Батиєві орди, саме Маркерію судилося вирішити долю Первомосту.

Загребельний П.А. Південний комфорт: роман / вступ. ст. Г. Кіпніса; худож.-оформлювач I. Осипов. – Харків: Фоліо, 2004. – 351 с.

Головний герой роману «Південний комфорт» Федір Твердохліб – слідчий прокуратури, конфліктна людина, з точки зору своїх колег. Наші славетні право- (краще, ліво-) охоронні органи, робітники прокуратури, шахраї всіх рангів, наскрізь гниле суспільство – так, все це є в романі, але є і страждання людини, яка намагається зберегти свою душу, свою гордість і свою любов.

Загребельний П. Переходимо до любові: роман. – К.: Дніпро, 1971. – 202 с.

Роман Павла Загребельно-го «Переходимо до любові» продовжує розповідь про людей, з якими читачі познайомилися в книзі «З погляду вічності» (вона також вийшла в серії «Романи й повісті» на початку 1970 p.). Тут ми знову зустрічаємося з головним героєм обох творів — молодим робітником, лауреатом Ленінської премії Дмитром Чередою, з інтересом стежимо за його іронічною, а подекуди й ліричною розповіддю про себе та своїх товаришів. Як засвідчує сама назва твору, цього разу більше уваги віддано робітничій молоді, її мріям, захопленням, інтимним почуттям.

Загребельний П.А. Попіл снів: повість. – К.: Укр. письменник, 1995. – 159 с.

У новорічну ніч на пульт управління саркофагом АЕС вривається невідома жінка в генеральській формі й заявляє, що залишиться тут доти, поки до неї не прибудуть із Києва представники влади.

Працівникам прокуратури, міліції і Служби Безпеки України доктор Аля (так звуть жінку-генерала) повідомляє, що з надзвичайно секретного «наукового» об’єкта (він підпорядкований таємним службам Москви, тому про нього в Києві не знало навіть колишнє Політбюро) зник піддослідний, майор авіації Чуйко, наділений страхітливою здатністю вбивати всіх, хто йому присниться. Доктор Аля в паніці. Вона втекла зі своєї дачі, сподіваючись, що радіаційний захист на пульті саркофага може вберегти її від всепроникаючої енергії мозку майора Чуйка. Та це не порятунок. Майора треба негайно знайти, затримати. Інакше може статися катастрофа.

Загребельний П.А. Розгін. I. Айгюль: роман / худож.-іл. JI.Е. Чайка; худож.-оформлювач I.В. Осипов. – Харків: Фоліо, 2003. – 398 с.

У романі розповідається про незвичайну людську долю, в якій переплелися страждання і радість перемог, біль втрат і надія на щастя.

Петро Карналь з перших днів війни добровольцем пішов на фронт, три роки був на передовій, а потім – полон і пекло концтаборів. Несила уявити, що йому довелося пережити. І попри все він вистояв, вижив і саме з тих страшних часів виніс вміння цінувати думку, бо знав: поки в тобі б’ється думка, ти – людина. Навчаючись в університеті і коли вже став вченим, Карналь завжди мав просто болісну потребу мислити, то був спосіб його існування, призначення в житті. І було в нього ще прекрасне і водночас трагічне кохання, його Айгюль. Чарівна й загадкова жінка, яка подарувала йому свою безмежну любов, свій дивовижний талант.

Загребельний П.А. Розгін.ІІ. Персоносфера: роман / худож.-іл. JI.Е. Чайка; худож.-оформлювач I.В. Осипов. – Харків: Фоліо, 2003. – 399 с.

Академік Карналь – видатний вчений, «бог кібернетики», як його називали, людина, цілком віддана науці. Значні наукові праці, всесвітня відомість, безліч посад й нагород – і за всім цим роки тяжких випробувань і колосальної роботи розуму. Йому вже за п’ятдесят, і він майже змирився зі своєю самотністю після смерті дружини Айгюль. Думав, що ніколи не звільниться від болю втрати, та от в його житті з’явилася Анастасія, молода, вродлива, запальна, така схожа й не схожа на його Айгюль. Вона збентежила його душу, викликала забуті почуття, подарувала надію на щастя. Карналь покохав і вже не мав змоги розлучитися з любов’ю, бо «як же ти візьмеш той клятий розгін, коли відступати не можна?)?

До видання ввійшли третя та четверта книги роману.

Загребельний П.А. Роксолана: роман / худож.-оформлювачі Б.П. Бублик, В.А. Мурликін. – Харків: Фоліо, 2006. – 685 с. – (Історія України в романах).

У романі «Роксолана» П. Загребельний відтворює події XVI століття, розповідає про дивовижну долю української дівчини Настасі Лісовської. Її з іншими сільчанами захопив у полон татарський військовий загін. А далі невільничий ринок, і юна красуня опиняється в гаремі турецького султана Сулеймана. Але вона не стала приниженою рабинею. Своїм незвичайним розумом, волею і вродою горда слов’янка виборює собі іншу долю. Запаливши серце могутнього султана вогнем любові, вона незабаром стає його законною дружиною, влодаркою Сходу, відомою світу на ім’я Роксолана.

Загребельний II.А. Смерть у Києві: Роман /худож.-іл. Є.В. Вдовиченко; худож.-оформлювач I.В. Осипов. – Харків: Фоліо, 2003. – 605 с.

«Смерть у Києві» (Державна премія УРСР ім. Т.Г. Шевченка) – роман про Київську Русь. Події відбуваються у XII столітті за часів жорстоких і кривавих міжусобних воєн.

Князь Суздальський Юрій Долгорукий – правитель розсудливий, об­дарований державного мудрістю – замислив об’єднати землі руські, встановити між ними мир і злагоду. І от Юрій, син Мономаха, праправнук Володимира Великого, відірваний од Києва цілих п'ятдесят літ, повертається до славного слов’янського града, щоб сісти на стіл батька свого, своїх дідів-прадідів. Радісно зустрічала його сила-силенна народу, йому відчинені усі брами міста – великий князь в’їздить у Київ...

Загребельний П. Спека: роман. – К.: Рад. письменник, 1961. – 347 с.

Роман П. Загребельного «Спека» — це мовби продовження в часі його попередніх творів – повісті «Дума про невмирущого» та роману «Європа 45». Покоління радянських людей, що прийшло з війни, розпочинає своє життя в мирних умовах. Кожен шукає своє місце в житті, кожен знаходить його після нелегких пошуків, кожен гартується в спеці життя, як гартувався він та його старші товариші в тяжкі роки війни. Людські долі, долі молодих металургів Петра Твердохліба, Василя Онуфрієнка, Степана Патлатого складаються на наших очах. Якщо в «Думі про невмирущого» та «Європі 45» письменника приваблював зовнішній бік людських вчинків, то в романі «Спека» він більше цікавиться людською інтимністю — чи не тому на сторінках роману так багато кохання, так багато пригод, якими всі ми живемо в ці роки, сповнені радощами перемог, розквіту, досягнень.

Загребельний П.А. Стовпотворіння; Кавтаклізма / худож.-оформлювач I.В. Осипов. – Харків: Фоліо, 2004. – 286 с.

Два текста, що друкуються в цій кннжці, витримані в не зовсім звичній для П. Загребельного манері: спроба написання іронічної історії нашої сучасності. Так і здається, ніби письменник під час своєї роботи тримав у пам’яті слова Шатобріана з його «Замогильних записок»: «Коли в тиші зречення чуєш кайдани рабів і голос дощика, коли все дрижить перед тираном і коли так само небезпечно заслужити його прихильність, як і накликати на себе його немилість, з’являється історик, якому доручено помститися за приниження народу. Хай Нерон процвітає, в імперії вже народився Тацит».

Загребельний П.А. Тисячолітній Миколай: Роман: Ч. 1 / худож.-оформлювач І.В. Осипов. – Харків: Фоліо, 2004. – 399 с.

«Тисячолітній Миколай» – роман с незвичайним сюжетом. Це розповідь-спогад людини, яка прожила понад десять століть – від часів князя Володимира до наших днів – не одне життя, щоразу ніби вмираючи та знову народжуючись, і завжди з ім’ям Миколай. Був він дружинником князя Володимира, їздив з його посланцями до Візантії, і разом із нареченою князя, ромейською царівною Анною, привіз на Русь нову віру. З козацьким посольством Богдана Хмельницького інок Миколай Несміяновський, що знався у всіляких науках, приїздив до Москви, де у Чудовому монастирі був і справником старих та новопечатних книг. У двадцятому столітті Миколай Сміян ще хлопцем пережив голодомор 33-го, молодим лейтенантом прийшов кривавими дорогами Великої Вітчизняної, а у мирний час став вченим-агрономом.

Загребельний П.А. Тисячолітній Миколай: роман: Ч. 2/ худож.- оформлювач I.В. Осипов. – Харків: Фоліо, 2004. – 461 с.

 «Тисячолітній Миколай» – роман с незвичайним сюжетом. Це розповідь-спогад людини, яка прожила понад десять століть – від часів князя Володимира до наших днів – не одне життя, щоразу ніби вмираючи та знову народжуючись, і завжди з ім’ям Миколай. Був він дружинником князя Володимира, їздив з його посланцями до Візантії, і разом із нареченою князя, ромейською царівною Анною, привіз на Русь нову віру. З козацьким посольством Богдана Хмельницького інок Миколай Несміяновський, що знався у всіляких науках, приїздив до Москви, де у Чудовому монастирі був справником старих та новопечатних книг. У двадцятому столітті Миколай Сміян ще хлопцем пережив голодомор 33-го, молодим лейтенантом пройшов кривавими дорогами Великої Вітчизняної, а у мирний час став вченим-агрономом. 

Загребельный П. Ухажер: пьеса в одном действии. – М.: Искусство, 1957. – 23 с.

В пьесе участвую 5 человек: бухгалтер, счетовод, тракторист, свинарка и колхозный сторож. Действие происходит в правлении колхоза в течение каких-нибудь 15-20 мин…

Загребельний П. А. Шепіт. Роман.— К.: Молодь, 1981.— 376 с., іл.

Роман присвячено нашим прикордонникам, які пильно охороняють рубежі Радянської Вітчизни. Події розгортаються на широкому тлі складної історії західних областей України.

Загребельний П.А. Юлія, або Запрошення до самовбивства: роман / худож.-оформ. Б.П.Бублик, I.В. Осипов. – Харків: Фоліо, 2001. – 351 с.

У далекому Ташкенті під час війни Роман палко покохав Юлію. Вона його Джульетта, жінка його долі. Та Юлія, кажуть, померла від тифу, а може, просто пропала, але він шукає її усе життя. На його обріях несподівано і негадано з’являлися інші жінки і так само зникали, своєю смертю стверджуючи: «Разом щастя не буває, хтось має загинути, нехай то буду я».

Він жив далі і все частіше приходили думки, що жінка може врятувати чоловіка від усього на світі, навіть від самовбивства.

А тепер прийшов його час виборювати у долі свою любов. І щоб захистити свою останню Юлію, він вбиває себе.

Загребельный П.А. Я, Богдан (Исповедь во славе): роман /пер. с укр. И.Карабутенко. – М.: Сов. писатель, 1984. – 512 с.

В историко-философском романе «Я, Богдан» воссоздан образ выдающегося полководца, мудрого политика, тонкого дипломата Богдана Хмельницкого, возглавившего полную драматизма освободительную войну народных масс Украины против социального и национального гнета, войну, которая увенчалась на Переяславской раде в 1654 году воссоединением Украины с Россией.

В написанном в форме монолога романе-исповеди Богдан Хмельницкий выступает и как выдающаяся историческая личность, гетман, и как обыкновенный человек – в славе и величии, в раздумьях и сомнениях.

Фільми за сценаріями Павла Загребельного

Ракети не повинні злетіти

Жанр - воєнний фільм

Режисери - Олексій Швачко, Антон Тимонішин

Країна - СРСР

Рік - 1964

В 1944 році із концтабору, розташованного в Німеччині тікає полонений офіцер Михайло Скиба...

Перевірено - мін немає

Жанр - воєнний фільм

Режисери - Юрій Лисенко, Здравко Велимирович

Країна - СРСР, Югославія

Рік - 1965

Дія фільму відбувається в 1944 році в Югославії...

Лаври

Жанр - виробнича драма

Режисер - Володимир Горленко

Країна - СРСР

Рік - 1972

Фільм розповідає про людей "горячої" професії...

Ярослав Мудрий

Жанр - історичний

Режисер - Григорій Кохан

Країна - СРСР

Рік - 1981

Перша половина 11 століття. Після смерті Великого Київського князя Володимира Святославича починається боротьба за Київ між його синами...

26 серпня 2014 року в бібліотеці відбулась презентація книжково-ілюстративної виставки до 90-річчя від дня народження Павла Загребельного "Кларнети ніжності : історик, романтик і романіст"

На фото: директор бібліотеки Амельченко Ю.С.  надає інтерв'ю ОДТРК

На фото: кадри з документального фільму "Обличчя історії. Павло Загребельний"

На фото: Палій Н. з відгуками про захід

Про захід (програма "Факти" ОДТРК від 26.08.2014 р.)