"Найвеселіший українець ХХ століття": до 125-річчя від дня народження Остапа Вишні

Скільки доброти було в обличчі,

Скільки мудрості в очах було,

Як дивився приятелю в вічі

Любий наш Михайлович Павло!

Ну, а вмів же бути і суворим,

І безжальним бути Вишня міг,

Як назустріч чорним поговорам

Підіймав свій праведний батіг!

Максим Рильський

13 листопада 2014 року виповнюється 125 років з дня народження відомого письменника, гумориста і сатирика Остапа Вишні. Його справжнє ім’я – Павло Губенко. За життя пережив і полон більшовиків, і в’язницю, звинувачення в контрреволюційній діяльності й тероризмі, був незаконно репресований... Проте, його врятувала усмішка...

Остап Вишня (Губенко Павло Михайлович, * 1 (13) листопада 1889, хутір Чечва, Сумська область — † 28 вересня 1956, Київ) — український письменник, новеліст, класик сатиричної прози ХХ ст.

Цікаві факти із життя Остапа Вишні:

• У Остапа Вишні було шістнадцятеро рідних сестер і братів;
• За освітою – військовий фельдшер;
• Є засновником нового жанру – усмішка;
• Псевдоним "Остап Вишня" вперше з'явився в 1921 році;
• письменника називали "найбільш знаним в Україні після Шевченка і поруч із Леніним";
• Був редактором відомого гумористичного журналу «Перець»

Невідоме з історії. Остап Вишня Дивіться ТУТ

Життєвий та творчий шлях Остапа Вишні (таймлайн)

Твори Остапа Вишні з фондів бібліотеки:

Остап Вишня. Твори. У 7 т. Т. 1. Фейлетони. Гуморески. Усмішки (1919-1924). – К.: Держ. вид-во художньої літ., 1963. – 398 с.

Твори Остапа Вишні, в яких головними героями виступають позитивні персонажі – будівники індустріальних гігантів Запоріжжя, шахтарі, люди військового та трудового подвигу, - зворушують серця читача глибоким ліризмом, щирим поетичним словом, душевністю.

Вишня Остап (Губенко Павло Михайлович). Твори: В 4 т. / Редкол: І. О. Дзеверін (голова) та ін.— К.: Дніпро, 1988 — Т. 1: Усмішки, фейлетони, гуморески, 1919—1925 / Авт. передм. Ю. I. Цеков; Підгот. текста, упоряд. і склав приміт. І. В. Зуб. 526 с.

До тому ввійшли усмішки, фейлетони, гуморески Остапа Вишні (Губенка Павла Михайловича, 1889-1956). З перших кроків своєї літературної діяльності видатний український радянський сатирик і гуморист піднімав важливі питання соціального і політичного життя країни, нещадно викривав усе, що заважало рухатися вперед.

Вишня Остап. Вибране / [Передм. С. Олійника; Худож. Р. О. Волинський]. – X.: Прапор, 1981. – 304 с.

Павло Михайлович Губенко, широко відомий під літературним псевдонімом Остапа Вишні – неперевершений майстер сміху, письменник багатогранного обдарування. В його творчому доробку читач знайде гострі памфлети, дошкульні сатиричні оповідання, ліричні мисливські усмішки й веселі гуморески.

Вишня Остап. Вишневі усмішки /Упоряд. І. Зуба; Вст. ст. Ф. Маківчука; іл. худож. А. Василенка. – К.: Дніпро, 1985. – 317 с. – (Б-ка української класики «Дніпро»).

До збірки ввійшли кращі твори видатного українського радянського письменника-сатирика Остапа Вишні (1889-1950). Усмішки сповнені гумору, глибокої любові до людини, до рідної природи, непримиренності до антиподів моралі.

Вишня, Остап. Вишневі усмішки: Усмішки, фейлетони, нариси; Для серед, та ст. шк. віку / Вступ, ст. та упоряд. І. М. Дузя; Худож. О. М. Бузилов. – Одесса: Маяк, 1989.— 248 с., іл, – (Шк. б-ка).

У творах видатного українського радянського сатирика й гумориста Остапа Вишні звеличується радянська людина-трудівник, висміюються негативні явища, які, на жаль, ще зустрічаються в нашому житті.

Вишня О. Вот так и пишу; Пер. с укр. /Вступ. ст. Ф. Макивчука; Ил. Ю.Копылова. – М.: Правда, 1984. – 256 с., ил.

В книге «Вот так и пишу» известного украинского советского писателя-сатирика Остапа Вишни (1889-1956) собраны рассказы, фельетоны и юморески.

Вишня, О. Ни пуха вам, ни пера: охотничьи рассказы. – М.: Мол. гвардия, 1958. – 224 с.

Остап Вишня – юморист и сатирик. Тематический диапазон его очень широк. "Улыбками" назвал Остап Вишня свои шутливые рассказы об охоте.

Вишня, О. Чечвянский, В. Ответственность момента: юмористические рассказы. – М.: Правда, 1990. – 48 с.

В этой книжке собраны ранние рассказы выдающегося украинского писателя Остапа Вишни, столетие которого страна отмечала в 1989 году. В сборник включены также и юморески Василя Чечвянского, старшего брата Остапа Вишни. Столетие В. Чечвянского было отмечено в 1988 году.

Вишня Остап. Усмішки. – К.: Дніпро, 1965. – 326 с.

До збірки увійшли фейлетони "Як ми колись учились", "Ярмарок", "Лисиця" та ін.

Ілюстрація Ю.В. Северина до фейлетону "Бенгальський тигр"

Вишня Остап (Губенко Павло Михайлович). Усмішки. – К.: Дніпро, 2001. – 350 с. (Б-ка школяра).

До видання ввійшли усмішки, фейлетони, гуморески, написані відомим сатириком і гумористом в різні роки життя.

Літературознавчі матеріали про життя й творчість сатирика:

Дузь, І. Остап Вишня: Літературний портрет. – К.: Держ. вид-во худож. літ., 1962. – 86 с.

У цій книзі щиро і схвильовано розповідається про життєвий і творчий шлях Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка) – представника першого покоління українських радянських письменників, найвидатнішого гумориста і сатирика.

І. Дузь досліджує новаторство Остапа Вишні, національний характер його гумору.

Книга написана образною мовою, тому читається легко і з цікавістю.

Дузь І. Остап Вишня: життя і творчість. – К.: Вид-во Київс. ун-ту, 1965. – 250 с.

Монографія Івана Дузя "Остап Вишня" присвячена вивченню життя і творчості видатного українського радянського письменника, основопо-ложника українського гумору та сатири Остапа Вишні – Павла Михайловича Губенка. У книзі вперше так повно висвітлюються факти біографії гумориста, розглядаються забуті ранні твори та сатира першої половини двадцятих років, вивчаються гуморески про українське село.

театральні усмішки. Окремі розділи присвячені дослідженню воєнної та післявоєнної творчості Остапа Вишні. Дослідник визначає національну специфіку творів гумориста, їх майстерність та войовничість.

Дузь I. М. Остап Вишня: Нарис про творчість. – К.; Одеса: Вища шк., 1989. – 184 с. – Бібліогр.: 38 назв. I

Присвячена творчості відомого українського сатирика Остапа Вишні. Показана сила художнього слова гуморесок Остапа Вишні, в яких автор боровся з закостенілістю, рутиною, бюрократизмом. Розглянуто етапи творчих шукань письменника.

Журавський А.Ф. Ніколи не сміявся без любові: Сторінки життя і творчості Остапа Вишні. – К.: Мистецтво, 1983. – 199 с., 1 л. портр.

Це перше дослідження театрально-мистецької діяльності видатного майстра сміху. Побудована з тематичних мініатюр художньо-документальна книжка відтворює у своєрідній формі маловідомі сторінки життя і творчості Фундатора українського радянського гумору та сатири Остапа Вишні.

З порога смерті: Письменники України – жертви сталінських репресій /Авт. кол.: Бойко Л. С. та ін. – К.: Рад. письменник, 1991. – Вип. І /Упоряд. О. Г. Мусієнко. – 494 с.

У книзі вперше поіменно названо письменників України, які стали безне-винними жертвами сталінського терору. Вивчення архівів КДБ дозволило документально точно розкрити методику й механіку політичних процесів над творчою інтелігенцією на Україні у довоєнний і повоєнний періоди.

Зуб І.В. Остап Вишня. Нарис життя і творчості. – К.: Дніпро, 1989. – 239 с.

Творчість Остапа Вишні (1889-1956) – видатного українського митця – здобула всенародну популярність і визнання. У нарисі йдеться про ідейно-тематичні шукання сатирика, про особливості його художньої майстерності, аналізується і ряд творів 20-х років, що в повоєнний період замовчувались і не перевидавались, а також нариси, написані на засланні (внаслідок репресій письменник майже десятиліття був одірваний від звичайного життя й літературної праці).

Зуб І. В. Остап Вишня. Риси творчої індивідуальності /АН УРСР. Ін-т літератури ім.. Т.Г. Шевченка. – К.: Наук, думка, 1991. – 172 с.

У книзі досліджується творчий шлях Остапа Вишні – видатного українського письменника, одного із зачинателів радянської сатири. Розкриваються майстерність письменника, ідейно-естестичні та стильові особливості його творів. Аналізується вплив творчості Остапа Вишні на наступні покоління радянських сатириків, розвиток його традицій у сучасній літературі.

Навколо Парнасу: Літ. бувальщини / Зібр. та упоряд. І. Артемчук. – К.: Дніпро, 1989. – 223 с.: іл.

З іменами видатних письменників, як правило, пов’язано чимало цікавих і дотепних історій, відомих під назвою – «літературні бувальщини». Вони розповідають про неймовірні випадки з життя, про дивовижні захоплення – те, що нині називається «хобі», про винахідливість у складних ситуаціях, про взаємини між видатними людьми, про їхні, сказати б, дивацтва.

Бернадська Н.І. Українська література XX століття: Довідник. – К.: Знання-Прес, 2007. – 272 с.

У пропонованій праці висвітлено найважливіші особливості літературного процесу в Україні XX століття. Стосовно кожного автора визначені його місце в літературному процесі, стильові ознаки художньої спадщини, основні віхи життя і творчості, проаналізовано конкретні літературні твори. Автор намагалася максимально охопити постаті і твори письменників XX століття: від Павла Тичини до Василя Стуса. У додатках пропонується система правил для здійснення цілісного аналізу літературного твору зі своїми інструментарієм і терінологією.

Сторінками періодичних видань:

1. Вишня Остап. Автобіографія (з камери № 15) // Слово і час. – 1989. - № 12. – С. 12 – 19.
2. Вишня О. Як ми колись учились: гумореска // Пенсионный курьер. – 2014.- № 45. – С. 13.
3. Гальченко С. Горьована путь Остапа Вишні // Київ. – 1989. - № 12. – С. 104 – 106.
4. Давайте улыбнемся вишнево [К 125 годовщине со дня рождения Остапа Вишни] // Пенсионный курьер. – 2014. - № 45. – С. 13.
5. Костюк Г. Остап Вишня [Лектура з літератури для вчителя й учня] //Урок української. – 2001. - № 5. -  С. 49 – 52.
6. Куюков Ю. Короп – не бере!  [Спомин про Остапа Вишню] // Березіль. – 2005. - № 1 – 2. – С. 163 – 164.
7. Семенюк Г. Великий правдолюб [ До ювілею Остапа Вишні] // Мова і література в школі. – 200. - № 3. С. 31 – 34.
8. Сокол Т. Творчість Остапа Вишні періоду заслання (1933 – 1944 рр.) //Українська література в загальноосвітній школі. – 2012. - № 3. – С. 45 – 48.
9. Ткаченко Н. Голгофа Остапа Вишні [Літературна вітальня] // Дивослово. – 2003. - № 6. – С. 32 – 35.
10. Шершель Л. «Пошли мені, доле, сили, уміння… щоб народ мій усміхнувся!...» [ 125 років від дня народження Остапа Вишні 91889 – 1956)] // Чорноморські новини. – 2014. – 8 листопада – С. 5.