«Галицький слід» в історичній науці: до 130 річчя від дня народження Івана Крип’якевича

«Історія України» Крип’якевича належить до кращих досягнень історіографічної спадщини минулого – в цьому саме закладена її вартість на сьогоднішній, і на завтрашній дні.»

Ярослав Дашкевич, доктор історичних наук

Визначний український історик, яскравий представник державницького напряму вітчизняній археографії, академік АН УРСР, заслужений діяч науки України Іван Петрович Крип’якевич народився 25 червня 1886 року у Львові. І.П. Крип’якевичу випало жити в бурхливі роки Української революції та двох світових воєн. Він був одним із найактивніших членів Наукового товариства імені Тараса Шевченка і тривалий час очолював його історико-філософську секцію.

Свою наукову діяльність Іван Крип’якевич розпочинав під керівництвом історика Михайла Грушевського і досліджував спочатку соціально-економічну і культурну історію Галичини XVI-XVII століть, видавши «Матеріали до історії торгівлі Львова», «Львівська Русь в першій половині  XVI століття» тощо. Незабаром він став вивчати історію козаччини і Хмельниччини. Цій темі І. Крип’якевич присвітив свої головні праці «Козаччина і Баторієві вольності», «Козаччина в політичних комбінаціях 1620-1630 років», «Студії над державою Богдана Хмельницького». Монографія «Богдан Хмельницький».

Творчий доробок Івана Петровича Крип’якевича охоплює понад 750 назв, серед яких ґрунтовні наукові праці, підручники, статті, науково-популярні та художні твори.

Літопис життя та діяльності Івана Петровича Крип’якевича

Праці Івана Петровича Крип’якевича з фонду бібліотеки

Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький /відп. ред. Ф.П. Шевченко, І.Л. Бутич, Я.Д. Ісаєвич. – 2-е вид. виправлене і доповнене. – Львів: Світ, 1990. – 408 с. – («Пам’ятки історичної думки України»).

Книга присвячена історичній ролі Богдана Хмельницького як керівника Визвольної війни українського народу 1648-1654 рр. Автор широко використав такі унікальні історичні документи, як літописи, щоденникові записи учасників та очевидців описуваних подій, а також польські хроніки, царські грамоти, гетьманські універсали, малодоступні сучасному читачеві історичні дослідження. По-новому оцінюючи історичні факти, вчений всебічно висвітлює життя і діяльність Богдана Хмельницького, перебіг та етапи Визвольної війни. На широкому історичному тлі проаналізовані питання організації запорізьких військ – їх численність, військові формування, озброєння, фортифікаційна майстерність, стратегія і тактика ведення бойових операцій.

Крип’якевич І.П. Було колись в Україні: твори: для серед та старшого шкільного віку /упорядкування, післяслово та примітки Богдана Якимовича; передмова Романа Крип’якевича; художник Олексій Штанко. – К.: Веселка, 1994. – 351 с.; іл. – (Золоті ворота).

Цей збірник склали гостросюжетні повісті й оповідання на історичну тематику, а також науково-популярний нарис «Коротка історія України», який був написаний як підручник з історії і тривалий час використовувався в школах.

Крип’якевич, Іван. Всесвітня історія: у 3-х кн. Кн. 1. Стародавні часи /упорядник Роман Крип’якевич. – Київ: Либідь, 1995. – 464 с, іл.

Ця праця – популярний виклад минулого людства від його початку до завершення першої світової війни і одночасно видатна пам’ятка української історичної думки 30-х років ХХ століття. Насиченість фактичним матеріалом дозволяє книжці бути цінним довідником.

У першої книзі висвітлюється історія стародавніх народів від зародження людства й до часів Римської імперії включно.

Крип’якевич, Іван. Всесвітня історія: у 3-х кн. Кн. 2. Середньовіччя і нові часи / упорядник Роман Крип’якевич. – Київ: Либідь, 1995. – 424 с., іл.

У другій книзі висвітлюються дві значні епохи у поступові людства - Середньовіччя та нові часи.

«Середньовіччя від стародавніх віків відрізняється передусім тим, що історичні події відбуваються в усій Європі, а не тільки над Середземним морем, як це було в старовині…»

Крип’якевич, Іван. Всесвітня історія: у 3-х кн. Кн. 3. Найновіші часи / упорядник Роман Крип’якевич. – Київ: Либідь, 1995. – 288 с., іл.

У третій книзі висвітлюються події, що відбувалися на Європейському та інших континентах з кінця XVIII до початку ХХ століття.

Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – Київ: Наукова думка, 1984. – 176 с.

Монографія – результат багаторічних досліджень  вченого-історика з історії Галицько-Волинської землі періоду Давньоруської держави та феодальної роздробленості. Розкрито умови формування Галицько-Волинського князівства, його адміністративно-територіальний поділ, соціально-економічні й політичні відносини, вклад у боротьбу проти експансії католицьких феодалів та навали кочівників-завойовників, показано дружні взаємовідносини Галицько-Волинської Русі з іншими давньоруськими землями.

Крип’якевич І.П. Зв’язки Західної України з Росією до середини XVII ст.: нариси. – Київ: Вид-во АН УРСР, 1953. – 72 с.

«Західноукраїнські землі в той час більше зв’язуються у торговому відношенні з центральною Україною, йде процес створення єдиного національного ринку. Через те що торгові зв’язки з Польщею внаслідок війни припинилися, експорт продуктів і промислових виробів з Західної України почав спрямовуватися по шляху на Київ., і для західноукраїнських купців особливо важливими стали також торгові зв’язки з Росією…»

Крип’якевич І.П. Історія України /відп. редактори Ф.П. Шевченко, Б.З. Якимович. – Львів: Світ, 1990. – 520 с. – (Пам’ятки історичної думки України).

У книзі викладена історія української землі від історичних часів до 1910 р. Висвітлено питання розвитку господарства, ремесел, торгівлі, суспільно-політичного устрою, культури, освіти, мистецтва, письменства, науки. Описані стосунки з сусідніми країнами, умови формування громадсько-політичної думки, державності, розквіт і занепад княжої, а пізніше й козацької держави, розвиток національної самобутності та свідомості.

Крип’якевич І. Коротка Історія України. – Дніпропетровськ: Редакційно-видавничий відділ управління по пресі, 1992. – 104 с.

Ви розгорнете цю книжку – і поринете в далекі, сиві часи. Ви дізнаєтесь хто таки українці й довідаєтесь про вкраїнську державу, ймення якій Київська Русь; про перших князів; про легендарну Ольгу, відважного Олега, уславленого Ярослава Мудрого.

Крип’якевич І.П. Огляд історії України: [посібник] /вступне слово Ю.М.  Алексєєва. – Київ: Вища школа, 1995. – 143 с.

Не все у книзі можна сприймати беззастережно, адже писалася вона автором у найскладніші часи перших пореволюційних років. Проте людська щирість і високе науково-дослідницьке сумління автора впадають в око на кожній сторінці його неординарної праці.

Документи Богдана Хмельницького /упорядники І. Крип’якевич та І. Бутич. – Київ: Вид-во АН УРСР, 1961. – 740 с.

У збірку вміщено всі наявні листи, універсали та накази Богдана Хмельницького за 1648-1657 рр. з архівів та бібліотек України, Москви, Санкт-Петербурга, а також Польщі, Угорщині, Швеції, Німеччини, Австрії.

Історія українського війська: в 2-х ч. Ч.1 /автор д-р Іван Крип’якевич. – репринт. видання Івана Тиктора. – Львів, 1936. – Київ: Поліграфкомбінат «Україна», 1993. – 288 с., іл. – (Бібліотечка журналу «Пам’ятки України», книга 17).

У кнізи подано матеріал з історії українського війська за часів княжої доби та становлення війська періоду козаччини.

Універсали Богдана Хмельницького (1648-1657): матеріали до українського дипломатарію /упорядники І. Крип’якевич, І. Бутич. – Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1998. – 382 с., іл.

У збірці вміщено всі відомі універсали і накази Богдана Хмельницького, а також угоди і вимоги гетьмана за 1648-1657 рр. з архівів України, Росії, Білорусі, Польщі, США, Бразилії, в яких йдеться про соціально-економічний розвиток і політичне становище України у період Хмельниччини. У додатках наведені сумнівні та підроблені універсали Богдана Хмельницького, універсали полковників; список універсалів Богдана Хмельницького, згадуваних у джерелах та літературі, але не виявлених, а також примітки; список скорочень; список застарілих і маловживаних слів; предметний, іменний та географічний покажчики; список ілюстрацій і перелік документів.

Сторінками видань

• Алексєєв, Юрій. Іван Крип’якевич і його «Огляд історії України» // Крип’якевич І.П. Огляд історії України, Київ, 1995. – С. 3 – 8.
• «Галицький слід» в історичній науці. Іван Крип’якевич (1886-1967) //Мельничук, Георгій. 1000 незабутніх імен України. – Київ, 2005. – С. 99 – 100.
• Гладишевський Є.І. Крип’якевич Петро-Богдан Іванович: [син Івана Петровича  Крип’якевича] //Енциклопедія сучасної України. Т. 15. – Київ, 2014. - С. 484.
• Дашкевич Я. Іван Крип’якевич – історик України //Крип’якевич І.П. Історія України. – Львів, 1990. – С.5 – 21.
• Заболотна І. І. Крип’якевич – учень, співробітник, послідовник М. Грушевського //Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. – 2007. - № 91-93. – С. 12 – 16.
• Іван Крип’якевич: [біографічний нарис вченого] //Народжені Україною: меморіальний словник: у 2-х тт. Т. 1. – Київ, 2002. – С.826 – 827.
• Іван Крип’якевич: [життя та наукова діяльність вченого] //Видатні постаті в історії України ХХ ст.: короткі біографічні нариси. – Київ, 2011. – С. 184 – 186.
• Ісаєвич Я.П. Крип’якевич Іван Петрович: [життя та наукова діяльність вченого] //Енциклопедія історії України: у 10 тт. т. 5. – Київ, 2008. – С. 390 – 395.
• Ісаєвич Я.Д. Крип’якевич Іван Петрович: [життя та наукова діяльність вченого] //Енциклопедія сучасної України. Т. 15. – Київ, 2014. - С. 482 – 483.
• Крип’якевич Іван Петрович (1886-1967): [наукова та педагогічна діяльність вченого] //Українська педагогіка в персоналіях: у 2-х кн. Кн. 2. – Київ, 2005. – С. 361 – 364.
• Мазурак Я.І. Крип’якевич Лев Петрович: [брат вченого] // Енциклопедія сучасної України. Т. 15. – Київ, 2014. - С. 483. – 484.
• Стеблій Ф.І. Крип’якевич Роман Іванович : [син  Івана Петровича Крип’якевича] // Енциклопедія сучасної України. Т. 15. – Київ, 2014. - С. 484.