Магія чисел: старовинні настільні ігри

 

«Думка подавати всі числа дев’ятьма знаками, надаючи їм, крім значення за формою, ще й значення за місцем, така проста, що саме завдяки цій простоті важко зрозуміти, наскільки вона чудова». П’єр-Симон Лаплас

У світі існує безліч різноманітних ігор. Зараз важко сказати яка гра з'явилася першою і хто був її винахідником. У кожну епоху були свої популярні ігри і не менш знамениті гравці. Багато ігор з тисячолітньою історією залишаються цікавими і пізнавальними для дітей і дорослих. Це шашки го і шахи, лото і доміно, більярд і нарди, математичні головоломки і фокуси. І в кожній грі є своє магічне і щасливе число.

Шахи

The Game of Chess. Painting by Arturo Ricci

Шахи дуже древня і мудра гра. Вона виникла в V столітті в Індії і називалася чатуранга. В грі використовувались комплекти фігур чотирьох кольорів: чорні, зелені, жовті і червоні. Грали пара на пару. Кожен комплект складався з восьми фігур: раджа, слон, кінь, колісниця і чотири пішака. Гравці сиділи з кожної сторони грального поля. Фігури ставили з лівого нижнього кута дошки відносно гравця. На першій від гравця лінії: слон в кутку, за ним кінь, колісниця і раджа. На другій лінії - пішаки.

В VI-VII століттях чатуранга перетворилася в гру для двох і стала нагадувати сучасні шахи, хоча правила були іншими. Ця гра отримала і нову назву - шатрандж. Вона набула великої популярності в країнах Сходу. Грали на квадратної дошці розміром 8x8 полів. Кожен з гравців мав по одному комплекту фігур різного кольору. Зазвичай вони були червоними і чорними, рідше білими і чорними. На початку партії фігури розташовувалися як в сучасній шаховій грі, за винятком того, що короля і ферзя можна було поміняти місцями.

У VIII-ІХ століттях Середня Азія дала низку визначних шахістів. З найсильніших гравців і авторів трактатів, присвячених мистецтву гри в шатрандж, найбільш відомі Абу Наїм аль-Хадим, Зайраб Катай, Адлі, ар-Разі, Ладжладж і Сулі. Комбінації в задачах, етюди, партії того часу вражають своєю майстерністю. Гра в шатрандж була популярна і в XVIII-XIX століттях.

На європейський континент гра шатрандж потрапила через Іспанію та Італію і отримала свою сучасну назву - шахи. Прекрасний приклад ранніх європейських шахів - фігури, знайдені в 1831 році на острові Льюїс, недалеко від західного узбережжя Шотландії. Фігури, вирізані з моржового ікла, представляли королівський двір ХІІ століття. Було знайдено 8 королів, 8 ферзів, 16 слонів, 15 коней, 12 тур і 19 пішаків.

Київська Русь знаходилася на перетині торговельних шляхів «із варяг у греки». Численні знахідки арабських монет у басейні Дніпра походять з IХ і Х століть, а деякі й із VIII століття, вказуючи на жваві торговельні зв’язки цього краю з арабським сходом. Власне, шахи могли потрапити на українські землі завдяки купцям, про що свідчать знайдені шахові фігури, які датуються VIII століттям. У XVIII столітті великим шанувальником шахового мистецтва був останній гетьман України Кирило Григорович Розумовський.

Шахова гра була дуже популярною при королівських дворах і в монастирях. Італійський поет доби Відродження єпископ Марк Ієронім Віда написав латинською мовою «Поему про шахи», а польський поет XVI століття Ян Кохановський створив поему «Шахи». В 1769 році побачила світ поема англійського письменника-сходознавця Уільяма Джонеса «Каїса».

 У 1561 році іспанський священик Руй Лопес де Сеґура, один з найвидатніших шахістів Європи XVI століття, видав «Книгу про спритність і мистецтво гри в шахи». У цій праці Руй Лопес де Сеґура вперше використав термін «гамбіт», і завдяки йому один з найпопулярніших дебютів зараз носить назву «іспанська партія».

Перший відомий шаховий турнір відбувся в 1575 році в Мадриді , при дворі короля Філіпа II, де змагалися іспанець Руй Лопес та італійці Джованні Леонардо да Кутро і Паоло Бої. Перший шаховий турнір, який по праву може називатися міжнародним, проходив в Лондоні в 1851 році під час міжнародної виставки. Турнір виграв німецький шахіст Адольф Андерсен, в результаті чого його стали вважати кращим шахістом світу.

Першим офіційним чемпіоном світу з шахів став Вільгельм Стейніц, австрійський і американський шахіст, у 1886 році. У 1894 році Стейніц програв двобій за шахову корону німецькому шахісту Еммануїлу Ласкеру, який володів титулом чемпіона 27 років поспіль, що стало досягненням, яке досі ніхто не перевершив.

20 липня 1924 року у Парижі під час проведення Літніх Олімпійських ігор була створена Міжнародна організація шахістів - ФІДЕ. Перша шахова олімпіада пройшла в Лондоні з 18 по 29 липня 1927 року за участю 16 країн світу. Українська чоловіча команда перемагала у шахових олімпіадах 2004 і 2010 років. Жіноча українська команда була переможцем на шаховій олімпіаді 2006 року. У 1966 році, з ініціативи ФІДЕ, було прийнято рішення 20 липня відзначати Міжнародний день шахів. 12 грудня 2019 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 20 липня Всесвітнім днем шахів в ознаменування дати створення Міжнародної шахової федерації.

Стефан Цвейг. Шахова новела - найвідоміший твір Стефана Цвейга. Перше видання «Шахової новели» з'явилося 7 грудня 1942 року. Дія розгортається на великому океанському пароплаві, який прямує за маршрутом: Нью-Йорк - Буенос-Айрес. Саме тут відбулася незвичайна шахова партія між чемпіоном світу з шахів Мірко Чентовічем і доктором Б., в житті якого колись шахова гра стала порятунком і в той же час зіграла сумну роль.

«У цій грі поєднуються самі суперечливі поняття: вона і стара, і вічно нова; механічна в своїй основі, але приносить перемогу тільки тому, хто володіє фантазією; обмежена тісним геометричним простором - і в той же час безмежна в своїх комбінаціях; безперервно розвивається - і зовсім безплідна; математика без результатів, мистецтво без творів, архітектура без каменю. І, проте, ця гра витримала випробування часом краще, ніж всі книги і творіння людей, ця єдина гра, яка належить всім народам і всім епохам…».

Гарет Вільямс. Шахи: історія, постаті, гравці - автор книги розглядає історію шахових фігур, починаючи з древніх культур, що існували на території Азії, і закінчуючи сучасними шахами, які беруть участь в змаганнях в наші дні.

Мульдіяров В. І. Шахи: уроки мудрої гри - книга розкриває всі елементи шахової гри і фактично є повним курсом для підготовки шахістів. Найбільш цікаві теоретичні знахідки, найяскравіші комбінації і кращі партії найсильніших шахістів різних стилів гри дозволили автору розкрити додаткові грані шахів.

Юрій Семенко. Шахи в Україні: нариси з історії шахової гри на українській землі і в діаспорі - перше видання цієї книги вийшло в1980 році у Мюнхені. Використовуючи маловідомі факти, автор розповідає про поширення І розвиток шахової гри на українській землі, знайомить з творчістю видатних вітчизняних майстрів, чиї імена довго замовчувалися, а також з досягненнями провідних сучасних гросмейстерів України.

Віст

Jearts are Trumps. Painting by John Everett Millais, 1872

Віст - одна з найстаріших карткових ігор, витоки якої потрібно шукати в англійських клубах. Кожен поважаючий себе джентльмен був членом того чи іншого клубу, в якому був встановлений свій особливий етикет. Найзнаменитіші клуби початку ХІХ століття - Олмакс, Уайтс, Брукс… - були елітарними закладами закритого типу.

Клуб Уайтс розташовувався в самому центрі Вест-Енду на вулиці Сент-Джеймс, номер 37-38. Цю будівлю можна побачити і в наші дні. У 1693 році на цьому місці знаходилися кондитерська і кафе, які належали Френсісу Уайту, торговцю шоколадом. Однак багато джентльменів приходили туди не за солодощами, а щоб провести час в спеціальному залі для карткових ігор «HeLL» - «Пекло».

В 1711 році пожежа знищила більшу частину будівлі. Після реконструкції вдова Уайта Елізабет дозволила використовувати приміщення для балів і маскарадів, знову стали грати в карти. В 1736 році  Уайтс став функціонувати як окремий клуб, в який допускалися тільки чоловіки. Ця традиція зберігалася довгий час.

Карткові ігри, особливо віст і макао, були найпопулярнішим заняттям в клубі. Був навіть спеціальний костюм для гри. Гравці надягали накидки з грубої ворсистою тканини і шкіряні рукавиці, щоб залишилися чистими накрохмалені білі манжети. А на голові були солом'яні капелюхи з великими полями, які приховували обличчя під час гри. Часом за ніч з рук в руки переходили величезні статки.

Джордж Реггет, власник клубу з 1812 року, розповідав, що розбагатів завдяки тому, що особисто обслуговував лордів під час затяжних карткових баталій. Він отримував від щасливих переможців щедру винагороду, а крім того, підмітаючи в залі після бурхливої ночі, нерідко знаходив під картковим столом грошові банкноти. Купюри, як правило, валялися вперемішку з картами, оскільки в клубах було прийнято кожну нову гру починати з нової колоди.

В особливих випадках гра могла тривати кілька днів і ночей. Саме при таких обставинах Джон Монтегю, четвертий граф Сендвіч, винайшов знаменитий бутерброд. Не в силах відірватися від гри, він попросив подати йому шматок холодної телятини між скибочками хліба. Так дотепний граф увійшов в історію кулінарних задоволень.

Гра улюблена британцями за її методичність і серйозність. Віст вимагає обережності, уваги і пам'яті. Правила невичерпні, і  навіть досвідчений гравець не в змозі їх визначити. У віст грають вчотирьох, удвох і втрьох. Для гри використовується колода, в якій 52 карти. Кожному гравцеві здається по 13 карт. Іноді в віст грають двома колодами, тоді кожен гравець отримує по 26 карт. Головне в вісті - запам'ятати свої карти і свого партнера, уважно стежити за ходом гри. З'явившись в Англії, віст став популярнім в багатьох країнах світу.

Комерційні ігри: правила і практичні поради - в книзі розкриваються деякі секрети двадцяти карткових ігор. Правила викладені в короткій і доступній формі. Преферанс, віст, макао, бакара, двадцять одне…

Ольга Вайнштейн. Денді: мода, література, стиль життя - слово «денді» до сих пір зберігає нез'ясовний відтінок таємничого шарму. Європейський дендизм вперше постає як виразна культурна традиція, що має на увазі не тільки модний костюм, але і повсякденний стиль життя, вишукану манеру поведінки. На сторінках книги знамениті англійські клуби і їх відомі відвідувачі, розіграші і етикет…

 

Лото

The Lesson. Painting by Charles Joshua Chaplin, 1865

Ця захоплююча гра з'явилася в Італії, а саме в Генуї, в першій чверті XVI століття. Грали в лото на особливих картах з надрукованими на них рядами цифр від 1 до 90. Гравці закривали номера на карті, які називав один з гравців. Цифри були написані на спеціальних дерев'яних фішках. Вигравав той, хто раніше закривав всі номери на своїй карті. В 1521 році сенат у Венеції заборонив лото як азартну гру, але через час вона стає популярною.

Антон Павлович Чехов. Дітвора - розповідь Чехова вперше була опублікована 20 січня 1866 року. Одного вечора діти залишилися самі вдома. «Гриша, Аня, Альоша, Соня і Андрій сидять в їдальні за столом і грають в лото ... Стіл, що освітлюється висячої лампою, рясніє цифрами, горіховою шкаралупою, папірцями і скельцями. Перед кожним з гравців лежать по дві карти і по купці скелець для покриття цифр. Посеред столу біліє блюдечко з п'ятьма монетами. Грають діти на гроші. Ставка - копійка ... Викрикують числа все по черзі, крім Соні і Альоші. З огляду на одноманітності чисел, практика виробила багато термінів і сміховинних прізвиськ. Так, сім у гравців називається кочергою, одинадцять – паличками… Гра йде жваво ...».

Дмітрій Лєсной. Гральний будинок: енциклопедія - книга розкриває історію виникнення різних ігор, від рулетки до преферансу. Прекрасні кольорові ілюстрації порадують читача, а історичні факти відкриють розуміння в тонкощі безлічі ігор. У книзі зібрані правила ігор, як широко відомих, так і майже невідомих. Карти, лото, нарди, покер і рулетка, численні пасьянси і ворожіння…

 

Доміно

The Domino. Painting by Frank Bramley, 1886

Найдавніші форми гри в доміно за допомогою кісточок були відомі в Китаї, Кореї та Лаосі під різними назвами. Багато істориків ігор вважають, що гральні камінці привіз в кінці ХІІІ століття з Китаю в Європу знаменитий венеціанський мандрівник Марко Поло. З Італії ця гра потрапила до Франції, а в кінці XVIII століття вона з'явилася в Англії. Відомі старовинні комплекти каменів з парами чисел від нуля до дев'яти і навіть від нуля до дванадцяти. Сучасний комплект для гри в доміно містить 28 каменів, де відображені поєднання цифр від нуля до шести.

Ігри та розваги - до першого тому увійшли деякі традиційні рухливі ігри, а також фокуси, кросворди, головоломки, завдання, ребуси, загадки, вікторини. Друга книга видання включає три основні розділи: «Сучасні рухливі ігри», «Шахи, шашки та інші» і «Наш новий друг - комп'ютер».

Триктрак

Tric-Trac Players in an interior.  Painting byDirck Hals Haarlm, 1626

Триктрак - старовинна французька настільна гра, де шашки по дошці пересувають по числу очок, що випали на кістках. На квадратної дошці, розділеної навпіл, зображені 24 трикутних сектора двох різних кольорів. Кожному з двох гравців дається 15 білих або чорних шашок і пара гральних кісток. По черзі викидаючи кістки зі стаканчика,  гравці пересувають по одній або дві шашки через стільки клітин, скільки очок випало на кістках. Хто першим зайняв дванадцять клітин - виграє одну фішку. 12 фішок складають одну партію.

Проспер Меріме. Партія в триктрак –відома новела Проспера Меріме, яка побачила світ в червні 1830 року в журналі «Revue de Paris». Цю історію розповів капітан корабля. «У порт увійшов голландський фрегат. Офіцери влаштували на пошану нам обід…, а коли прибрали зі столу, ми не знаючи, що робити… сіли грати… Роже, що звичайно не грав, подумав, що він повинен при цій нагоді підтримати честь країни. Отже, він почав грати і ставив ставки, які хотілося голландському лейтенантові… Протягом кількох днів вони призначали побачення то в кафе, то на кораблі, пробуючи найрізноманітніші гри, особливо триктрак...

На кінець тижня Роже програв усі гроші… Незабаром Роже примушений був грати на останні свої двадцять п’ять наполеонів. Він грав страшенно уважно, і через те партія тривала довго і викликала суперечки. Настав момент, коли для Роже, що мав кидати кості, залишився тільки один шанс виграти…».

Енциклопедія ігор - з різноманітних ігор в цю книгу включені найцікавіші, популярні і нові. Є ігри тільки для двох або чотирьох, а є такі, де можуть грати і двоє, і п'ятеро. Окремий розділ присвячений іграм без партнера: пасьянси, ворожіння ... І нарешті, представлені фокуси.