Олімпійські столиці: від Афін до Токіо

 

«Швидше, вище, сильніше - разом» офіційний девіз Олімпійських ігор

Олімпійські ігри - це визначна і яскрава подія для всіх країн світу, яка відбувається один раз в чотири роки. Перші Олімпійські ігри відбулися в 776 році до нашої ери. Олімпія стала місцем проведення Олімпійських ігор,  які були головним спортивним святом в Стародавній Греції протягом більше ніж одинадцять століть.

У 393 році нашої ери в останній раз проводилися Олімпійські ігри і були відроджені тільки в ХІХ столітті завдяки ініціативі французького громадського діяча барона П'єра де Кубертена, який в 1896 році став першим президентом Міжнародного олімпійського комітету. Однією з почесних нагород Олімпійських ігор стала медаль П'єра де Кубертена, яка вручається за прояви справжнього спортивного духу.

Афіни стали першою столицею І Літніх Олімпійських ігор сучасності. У наступні роки проведення Літніх ігор олімпійськими столицями були Париж, Сент-Луїс, Лондон, Стокгольм, Берлін, Антверпен. У 1921 році Міжнародний олімпійський комітет прийняв рішення про проведення «Тижня зимового спорту», який пройшов з 25 січня по 5 лютого 1924 року в Шамоні (Франція). У 1926 році в ході 25-й сесії Міжнародного олімпійського комітету в Лісабоні змагання отримали назву I Зимові Олімпійські ігри.

Ще не раз змагалися спортсмени  у різних видах спорту на Олімпійських іграх в Амстердамі, Лондоні, Лос-Анджелесі, Осло, Римі , Мельбурні...  Перші Літні Параолімпійські ігри проводилися в Римі в 1960 році, а перші зимові Параолімпійські ігри 1976 року відбулись у Ерншельдсвіку, Швеція. В 1964 році перші Літні Олімпійські ігри на Азійському континенті відбулися в Токіо, який більш ніж через півстоліття став знову столицею Олімпійських ігор.

Афіни - І Літні Олімпійські ігри 1896

Найвідомішими полісами Давньої Греції були Афіни і Спарта. Боротьба цих двох міст за першість увійшла в історію. Мешканці Афін, як і спартанці, займалися спортом, а легенда про давньогрецького воїна, який пробіг без зупинки понад 40 кілометрів, щоб принести до Афін звістку про перемогу над персами біля міста Марафон, породила одну з олімпійських дисциплін - марафонський біг.

І не випадково Афіни стали місцем відродження Олімпійських ігор сучасності. Ініціатором відродження античних Олімпійських ігор виступив французький громадський діяч барон П'єр де Фреді де Кубертен. 16-23 червня 1894 року в Сорбонні пройшов Міжнародний атлетичний конгрес, на якому було прийнято рішення про відродження Олімпійських ігор і проведення І Олімпіади в 1896 році в Афінах.

За словами П'єра де Кубертена, кампанія за відродження Олімпійських ігор почалася 30 серпня 1887 року після опублікування його статті в якій він звернув увагу на необхідність більш різнобічної фізичної підготовки дітей в школах і оголосив про створення Ліги фізичного виховання. У 1888 році П'єр де Кубертен видав книгу «Виховання в Англії», а через рік - «Англійське виховання у Франції», в яких ділився своїми задумами.

На засіданні комітету з впровадження фізичних вправ, створеного в міністерстві освіти Франції 1 липня 1888 року П'єр де Кубертен виклав основні принципи ідеї відродження Олімпійських ігор. Прагнення відродити Олімпійські ігри у Кубертена ще більше зміцнилося після відвідин ним в 1889 році Олімпії, культурного та історичного центра Стародавньої Греції.

Завдяки організаторському таланту, вмінню довести свою правоту П'єр де Кубертен зумів запалити ідеєю відродження Олімпійських ігор багатьох політиків і громадських діячів. 16-23 червня 1894 року в Сорбонні пройшов Міжнародний атлетичний конгрес, на якому було прийнято рішення про відродження Олімпійських ігор і проведення І Олімпіади в 1896 році в Афінах.

Перші літні Олімпійські ігри проводились під егідою Міжнародного олімпійського комітету з 6 по 15 квітня 1896 року. 6 квітня, в національне свято - День звільнення Греції від турецького ярма - після урочистого богослужіння король Георг I оголосив І Олімпійські ігри сучасності відкритими. В небо злетіли голуби миру. Пролунав олімпійський гімн, написаний на замовлення Кубертена грецьким композитором Замарі. На поле стадіону вийшли спортсмени, одягнені в білі туніки, що символізувало прийом естафети від давніх еллінів. На урочистому відкритті були присутні 80 тисяч глядачів.

У змаганнях взяли участь 245 атлетів з 14 країн: Австралії, Австрії, Болгарії, Великобританії, Угорщини, Німеччини, Греції, Данії, Італії, США, Франції, Чилі, Швейцарії, Швеції. Найчисельнішою була команда господарів Олімпіади, яка налічувала 200 осіб. У програму І Олімпіади входили змагання з 42 дисциплін в 9 видах спорту. Природно, що були включені класичні види, які незмінно були присутні в давньогрецьких змаганнях: біг, стрибки, гімнастика, боротьба. У той же час програма була розширена за рахунок тенісу, велоспорту, фехтування, стрільби.

За античної традиції, Ігри почали легкоатлети. Першим чемпіоном Олімпійських ігор сучасності став студент Гарвардського університету Джеймс Брендан Беннет Конноллі, який виграв змагання з потрійного стрибка. На батьківщині чемпіон був удостоєний звання почесного доктора Гарварду, згодом став відомим журналістом і письменником.

Найбільше перемог здобув французький велосипедист Масою, вигравши три гонки на треку. У гімнастиці домінували атлети Німеччини та Швейцарії. Американські спортсмені були першими в легкоатлетичних дисциплінах. Величезний інтерес у глядачів викликав марафонський біг - дисципліна, що має легендарне походження. Переможцем був листоноша Спиридон Луїс, який потім став національним героєм Греції.

Нагородження переможців проходило в день закриття Ігор - 15 квітня. Нагородами служили гілки оливи з Олімпії, диплом і медаль зі срібла. «Я глибоко переконаний, що для переможців не було кращої нагороди, ніж бачити, як піднімається прапор їх країни», - писав Кубертен.

Цікаві факти

17 липня 1914 року в залі Сорбонни у присутності президента Французької Республіки Раймона Пуанкаре на урочистій церемонії, присвяченій 20-ій річниці відродження Олімпійських ігор, відбулася презентація олімпійського прапора із зображенням олімпійської емблеми, створеного П'єром де Кубертеном. Прапор планувалося уперше використати на Іграх 1916 року, але вони не відбулися через Першу світову війну, тому уперше прапор з'явився на Олімпійських іграх 1920 року в Антверпені (Бельгія).

Олексій Дмитрович Бутовський, генерал-лейтенант РІА, викладач Полтавського кадетського корпусу та спортивний функціонер, увійшов до першого складу Міжнародного олімпійського комітету. У 1892 році під час перебування у Франції він познайомився з бароном П'єром де Кубертеном, з яким у них виявились спільні погляди на розвиток спорту та відродження Олімпійських ігор. В 1894 році П'єр де Кубертен особисто запрошує Олексія Бутовського на Міжнародний Атлетичний конгрес до Парижу. Незважаючи на те, що Бутовський не зміг бути присутнім на цьому конгресі, його все ж обрали до перших 13 членів Міжнародного олімпійського комітету. Олексій Бутовський став свідком Перших Олімпійських ігор сучасності як член МОК, а після Ігор видав книгу «Афіни весною 1896 року».

Київський журналіст Микола Ріттер був учасником І Олімпійських ігор в Афінах 1896 року. У січні 1888 року 23-річний Ріттер після завершення навчання переїхав до Києва. Поступив на службу до Київської казенної палати на посаду колезького секретаря. У вільний час займався боротьбою, стрільбою та фехтуванням. У березні 1896 року він звільняється з служби і їде до Греції на І Олімпійські ігри на індивідуальне запрошення. У відбіркових змаганнях Ріттер переміг у стрільбі по рухливих мішенях та греко-римської боротьбі, проте від подальших виступів відмовився. Перебіг змагань він висвітлював у газеті «Кіевлянинъ», кореспондентом якої був.

Токіо - Літні Олімпійські ігри 1964, 2020

Вперше Олімпійські ігри на Азійському континенті проходили в місті Токіо з 10 по 24 жовтня 1964 року. XVIII Літні Олімпійські ігри давали Японії рідкісну  можливість показати свої досягнення та самобутню культуру. В Олімпійських іграх брали участь 5140 спортсменів з 93 країн світу. Учасники ігор змагалися в 23 видах спорту і було розіграно 163 комплекти олімпійських нагород.

Усі, хто брав участь в Іграх Олімпіади, - спортсмени, члени делегацій, численний журналістський корпус, туристи - були вражені і зачаровані умовами, що створили господарі для проведення Ігор. У Токіо було багато того, що відбувалося вперше: використання високоточної апаратури у процесі суддівства, проведення змагань із веслування у штучній водоймі, виготовлення із синтетичних матеріалів яхт для вітрильного спорту, найновітніша техніка для журналістів.

Подібними до організації були і спортивні досягнення. На Іграх XVIII Олімпіади в Токіо було встановлено 81 олімпійський рекорд, з яких 32 - світові. За кількістю медалей, що були завойовані в олімпійському Токіо, на першій позиції - збірна команда США, в активі якої 36 золотих, 26 срібних і 28 бронзових медалей. Другою була збірна команда СРСР, на рахунку якої З0 золотих, 31 срібна і 35 бронзових нагород. Третє місце посіла команда Японії, виборовши 16 золотих, 5 срібних і 8 бронзових медалей. Як і на попередніх Іграх, значний внесок до загальнокомандної скарбнички збірної СРСР зробили українські спортсмени, які здобули у Токіо 13 золотих, 12 срібних та 7 бронзових медалей в особистій та командній першості.

Токійський національний стадіон, побудований на місці старого легкоатлетичного стадіону, став головною спортивною ареною Літніх Олімпійських ігор 1964 року. У грудні 2016 року там, де знаходився старий стадіон почалося будівництво Нового національного стадіону за проектом архітектора Кенго Кума. Новий стадіон стане місцем для проведення змагань з легкої атлетики, регбі, деяких футбольних ігор, а також церемонії відкриття та закриття ХХХІІ Олімпіади та Параолімпіади.

Токійський національний стадіон

Олімпійські ігри в Токіо будуть проводитися з 23 липня по 8 серпня 2021 року. У програмі Олімпійських ігор представлено 33 види спорту, в яких буде розіграно 339 олімпійських медалей. Параолімпійські ігри відкриються 24 серпня і триватимуть до 5 вересня. Змагання будуть проходити в 22 видах спорту - настільний теніс, баскетбол на інвалідному візку, кінний спорт, бочче, веслування, плавання…

На Олімпійських Іграх в Токіо Україну представлятимуть 157 спортсменів, які будуть змагатися у 25 видах спорту - важка атлетика, бадмінтон, бокс, боротьба, художня гімнастика, дзюдо, легка атлетика, кінний спорт, спортивна гімнастика, плавання, теніс, фехтування, стрибки у воду, сучасне  п’ятиборство, стрільба з лука … 

Олімпійська емблема XXXII Олімпійських ігор має вигляд кільця з візерунка шахівниці кольору індиго. Такий візерунок був популярний в Японії в епоху Едо (1603-1867 роки). Кожен прямокутник символізує різні країни і культури, а також різноманіття світу, об’єднане навколо спорту. Незважаючи на перенесення Ігор на 2021 рік, змагання залишили назву Токіо-2020.

 

Цікаві факти

Автором першої версії був французький священик Анрі Дідон, який виголосив слова «Citius, altius, fortius» («Швидше, вище, сильніше») 1894-го. Це почув ініціатор організації Олімпіади - барон П'єр де Кубертен - і повважав, що саме цей девіз показує мету атлетів всього світу.

2020 року Міжнародний олімпійський комітет затвердив новий девіз Олімпійських ігор напередодні Олімпіади в Токіо. Перед початком Олімпіади до нього додали слово «разом»: «Citius, altius, fortius - communis». Тепер він звучить так: «Швидше, вище, сильніше - разом». Це запропонував зробити глава МОК Томас Бах: він вважає, що слово "разом" допоможе висловити потребу в солідарності в усьому світі.

Талісмани ХХХІІ Олімпійських ігор і Параолімпійських ігор - Miraitowa і Someity відповідно. Назва Miraitowa заснована на японських словах «Mirai» (майбутнє) і «towa» (вічність), пов'язаних одне з одним. Назва Someity походить від «Someiyoshino», популярного сорту японської вишні або сакури, і від словосполучення «такий могутній».

17 липня 2021 року у Мукачеві на стадіоні дитячо-юнацької спортивної школи 30 юних спортсменів розгорнули найбільший прапор з Олімпійською символікою в Україні - його довжина 32 метри 32 сантиметри, ширина 150 сантиметрів та встановили рекорд України. Ця подія була приурочена до ХХХІІ Олімпійських ігор в Токіо. Всі бажаючі залишили на прапорі свої побажання та слова підтримки учасникам національної олімпійської команди.

 

Література з історії Олімпійських ігор

• Бубка С. Олімпійське сузір’я України : атлети / Сергій Бубка, Марія Булатова. - Київ  : Олімпійська література, 2011. - 166 с.

• Бубка С. Олімпійське сузір’я України : тренери / Сергій Бубка, Марія Булатова. - Київ  : Олімпійська література, 2011. - 252 с.

• Культурное наследие Древней Греции и Олимпийские игры / М. М. Булатова, С. Н. Бубка. - Киев : Олимпийская литература, 2012. -  408 с., ил.

• Олимпийские игры Древней Греции и возрождение олимпийского движения // Платонов В. Н. Олимпийский спорт : в 2-х кн. Кн. 1 / Платонов В. Н., Гуськов С. И. - Киев : Олимпийская литература, 1994. - С. 20-88.

• Платонов В. Н. Олимпийский спорт : в 2-х кн. Кн. 1 / Платонов В. Н., Гуськов С. И. - Киев : Олимпийская литература, 1994. -384 с.

• Платонов В. Н. Олимпийский спорт : в 2-х кн. Кн. 2 / Платонов В. Н., Гуськов С. И. - Киев : Олимпийская литература, 1994. -384 с.

• Попеску І. К. Малий античний олімпійський словник. - Київ : Олімпійська література, 1999. - 144 с.