«Поет милістю Божою»: до 135-річчя від дня народження англійського письменника Чарльза Уолтера Стенсбі Вільямса

 

 

«Чарльз Вільямс - один з двох людей, яких я міг би назвати святими нашого століття». Вістен Г'ю Оден

 

Англійський письменник і поет Чарльз Уолтер Стенсбі Вільямс, життя якого овіяне таємницею, народився 20 вересня 1886 року у Лондоні. Він майже весь час працював у видавництві і писав за покликом серця поеми про давній Логрес та містичні детективи; вів вечірні курси для дорослих і читав у Оксфорді лекції про Данте та Мільтона. Тут же, у Оксфорді, він отримав наукову ступінь, не маючи закінченої вищої освіти. Він ніколи не залишав лона англіканської церкви, проте, залишаючись християнином, був тісно пов’язаний з відомим окультним орденом розенкрейцерської традиції «Золота Зоря».

Доля книг Чарльза Вільямса була нелегкою. Усі вони були опубліковані ще за його життя, проте у ті роки не принесли автору популярності, хоча і здобули її у «вузькому колі». У це коло входили такі люди, як Джон Роналд Руел Толкін, в недалекому майбутньому - письменник зі світовим ім’ям, і Клайв Стейплз Льюїс, «совість» післявоєнної Англії. Відтоді минуло вже більш, ніж півстоліття, за яке книги Чарльза Вільямса не тільки не забулися, але й почали здобувати усе більше читачів та шанувальників.

Чарльз Вільямс був першою дитиною у благочестивій та люблячій родині. Вже у дитинстві, за свідченням рідних, маленький Чарльз дуже полюбляв походи до церкви, де він почував себе легко і вільно. Своєму духовному формуванню хлопчик був багато в чому зобов’язаний батькові, який служив у відділі іноземної кореспонденції однієї з торгових фірм.

Загроза сліпоти змусила Вільямса-старшого перебратися разом із родиною до околиць Сент-Олбенса на південному сході Англії, де він відкрив невелику крамничку художніх товарів. Незважаючи на сімейні турботи та бізнес, батько писав оповідання, які публікувалися у різних періодичних виданнях. Він направляв читацький інтерес Чарльза, і обидва полюбляли довгі спільні прогулянки та бесіди. Це допомогло Чарлі відкрити для себе велич культури та почати шукати себе у творчості. В той час він починає писати вірші. Третій збірник поезій Вільямса має знаменну присвяту: «Моєму батькові та іншим вчителям».

Чарльз Вільямс з відзнакою закінчив класичну школу в Сент-Олбенс, та вступив до медичного коледжу Лондонського університету, проте у родини не вистачило коштів на оплату навчання. Чарльз був змушений працювати в книжковій крамниці методистської церкви і, мабуть, працював би там довіку,якби не щаслива зустріч з директором лондонського відділення Оксфордського університетського видавництва (Oxford University Press), який запропонував йому роботу з підготовки повного видання відомого англійського прозаїка Вільяма Текерея. Робота у видавництві настільки захопила Вільямса, що він залишився там працювати до останніх днів, пройшовши усі ступені від коректора до головного редактора. Колеги відзначали його здатність створювати навколо себе особливу, теплу та легку атмосферу.

Чарльз Вільямс в 1917 році одружився із коханою жінкою і 1922 року в родині з’явився син, а разом із ним - необхідність підробітку. Восени того ж року, він починає вести вечірні загальноосвітні курси для дорослих, викладає англійську літературу. Жвавий інтерес до людей та ідей, здатність із легкістю проникати в саму суть питання, показуючи її з несподіваного боку, роблять Вільямса блискучім лектором.

На певному етапі свого життя Чарльз Вільямс, зацікавившись містичними формами окультизму, за посередництва Артура Вейта приходить до герметичного ордену «Золота Зоря». Він вступає до розенкрейцерського братства і у 1917 році отримує присвячення. Він набуває великих теоретичних та практичних пізнань у містицизмі та окультних науках, досліджує філософію магії, але бачить якої шкоди може завдати використання подібних знань і влада, яку вони дають, і розуміє, як потрібно діяти людині, аби цього не сталося.

Згодом ціла низка езотеричних розенкрейцерських ідей та символів знаходить своє відображення у творчості Чарльза Вільямса, особливо у його містично-детективних романах. Деякий час він підтримував дружні стосунки з іншим членом ордена, відомим ірландським поетом Вільямом Батлером Єйтсом, лауреатом нобелівської премії з літератури. До кінця 30-х років  Вільямс розчарувався у розенкрейцерській ідеології та вийшов з ордену, проте усе життя був змушений дотримуватись обітниці мовчання стосовно орденських таємниць.

1930, рік публікації «Війни в Небесах», першого з семи «містичних детективів», прийнято вважати початком літературної діяльності Чарльза Вільямса. Перед цим з’явилися чотири книги поезії і одна п’єса, а на останні п'ятнадцять років життя припадає 28 опублікованих книг, окрім численних статей та оглядів. Найвідоміші з його теологічних та літературознавчих праць - «Сходження Голуба», присвячене історії прояву і дії Святого Духу в християнській Церкві; «Образ Беатріче», де розглядається містичний аспект творчості Данте; «Чаклунство» - короткий нарис історії магії, її форм і методів. Містичні детективи Вільямс поєднав у своєрідний цикл, який назвав «Аспекти сили». Окрім «Війни в Небесах» («War in Heaven») туди входять: «Інші виміри» («Many Dimensions», 1931); «Місце Лева» («The Place of the Lion», 1931); «Старші аркани» («The Greater Trumps, 1932); «Тіні екстазу» («Shadows of Ecstasy», 1933); «Зішестя у Пекло» («Descent into Hell», 1937); «Напередодні Дня Всіх Святих» («All Hallows' Eve», 1945).

1939 року, з початком Другої світової війни, Чарльз Вільямс разом з видавництвом переїжджає до Оксфорду. Дружину та сина він був вимушений залишити у Лондоні, куди навідувався щотижня, а у робочі дні не переставав писати дружині листи. Не припиняючи своєї звичайної роботи, Вільямс тепер читає лекції і займається зі студентами в Оксфордському університеті, набуваючи все більшої популярності як філософ і мислитель. У 1943 році Оксфордським університетом, за роботу у видавництві та літературну діяльність, Вільямсу було присвоєно ступінь почесного магістра мистецтв.

У Оксфорді Вільямс за запрошенням свого друга і шанувальника Клайва С. Льюїса входить до літературного гуртка «Інклінгів», що збирався двічі на тиждень для спільних читань і бесід. При тому, що до гуртка у різний час входили ті чи інші англійські літератори, ядром «Інклінгів» були три фігури: К.С. Льюїс, Дж. Р.Р. Толкін та Чарльз Вільямс. Усі члени гуртка були глибоко віруючими християнами  (зокрема, католик Толкін та англіканці Льюіс і Вільямс), що для Оксфорду було великою рідкістю.

Під час своїх зібрань вони обговорювали питання словесності, історії, філософії, теології та зачитували уривки з власних майбутніх творів. Не дивно, що члени гуртка неабияк впливали на літературну та наукову діяльність один одного, особливо такий вплив помітний при порівнянні творів Льюїса та Вільямса. Саме тут, у цьому маленькому, зігрітому любов’ю та розумінням товаристві, він знайшов свій духовний притулок. Своє світосприйняття Чарльз Вільямс називав «романтичною теологією». Головною темою його книг стає дослідження взаємозв’язку Творця та його створіння, теологія художньої творчості.

 

 

Романи циклу «Аспекти сили» розповідають про споконвічну битву добра зі злом, до якої виявилися втягнутими усі люди, що добровільно вирішують, яку с протиборчих сил їм обрати. Для більшої привабливості сюжет романів обертається навколо відомих символічних речей-артефактів - це і Святий Грааль, і Камінь Соломона, і карти Таро. Вільямс показує, як герої його творів, що вступають у сутичку зі злом, виявляються неготовими до такого серйозного двобою. Але у процесі цієї боротьби їхні душі змінюються.

Наприклад, у романі «Інші виміри» головна героїня, вельми далека від релігійності, береться з’єднати у собі самій роздроблений на безліч частин чарівний Камінь Соломона. Вона наважується повірити в Бога та здійснює з Його допомогою велике таїнство, що зв’язує сили зла, які були випущені на волю безсердечними вченими. Завершивши цю місію, Хлоя покірно йде до свого Володаря. Хтось такий поворот подій  сприйматиме як трагедію, але тільки не Вільямс, який точно знав, що зі смертю людини її буття не закінчується.

Смерть самого Чарльза Вільямса була несподіваною та загадковою. Після отримання Чарльзом почесного ступеню, Льюїс клопотав про влаштування Вільямса на викладацьку роботу в університеті. Планам цим не судилося здійснитися, 15 травня 1945 року Чарльз Вільямс раптово помер у Радкліффській  лікарні у Оксфорді. За легендою, незадовго до смерті, він сказав  друзям, що війна скоро закінчиться, але для цього доведеться чимось пожертвувати, і запропонував Богу своє життя заради тих, хто страждає на війні. Схоже, що його було почуто. Чарльз Вільямс похований на старому англіканському кладовищі Святого Хреста, неподалік від центру Оксфорда. На могилі його висічені слова: «Чарльз Вільямс, поет милістю Божою».  

 

***

• Вильямс Ч. Иные миры / пер. с англ. Н. В. Григорьевой и В. И. Грушецкого. - М. : Сфера, 1996. - 368 с. - (Серия «Таинство звёздных миров»).

• Уильямс, Ч. Война в небесах. Иные миры : романы / Чарльз Уильямс ; пер. с англ. Н. В. Григорьевой, В. И. Грушецкого. - М. : Вече, 2010. - 416 с. - (Мастера мистической прозы).

• Уильямс Ч. Канун Дня Всех Святых : романы / Ч. Уильямс ; пер. с англ. Н. Григорьевой, В. Грушецкого. - М. : ООО «Издательство АСТ» ; СПб. : Terra Fantastica, 2002. - 475, [5] с. - (Классика литературы ужасов).

• Уильямс, Ч. Место льва : романы/ Чарльз Уильямс ; пер. с англ. П. Молчанова, Е. Тарасовой. - М. : Вече, 2010. - 384 с. - (Мастера мистической прозы).

• Уильямс, Ч. Сошествие во Ад : роман / Чарльз Уильямс ; пер. с англ. П. Молчанова, Е. Тарасовой. - М. : Вече, 2010. - 256 с. - (Мастера мистической прозы).

• Чарльз Уолтер Стансби Уильямс. Война в небесах / Аспекты силы : романы/ Чарльз Уолтер Стансби Уильямс. - Харьков, 2017. - 1236 с. - (Шедевры фантастики).

Підготував Дмитро Антонюк, бібліотекар читального залу