«Ми живемо в незвичайному й чудовому
Всесвіті. Потрібна неабияка уява, щоб оцінити його вік, розміри, шаленість і
навіть красу. Місце, яке посідають у цьому безмежному космосі люди, може
здатися мізерним. А проте ми намагаємося зрозуміти, як увесь цей світ
влаштований і яке наше місце в ньому…» Стівен Гокінг
3 грудня щорічно відзначається Міжнародний день людей з інвалідністю, який був встановлений резолюцією A/RES/47/3
Генеральної Асамблеї ООН 14 жовтня 1992 року. Генеральна Асамблея закликала
держави всього світу проводити подальшу інтеграцію осіб із інвалідністю в життя
суспільства. Цей день покликаний привернути увагу людства до проблем і захисту
прав, гідності, благополуччя найбільш незахищеної частини суспільства і
акцентує увагу на перевагах, які воно отримує від їх участі у політичному,
соціальному, економічному і культурному житті.
Історичні факти
22 вересня 2001 року було створено Всеукраїнське громадське
об’єднання «Національна Асамблея людей з інвалідністю України» та зареєстровано
Міністерством юстиції України 10 січня 2002 року. Засновниками виступили 15
всеукраїнських та 12 регіональних організацій інвалідів. Метою діяльності
Асамблеї є об'єднання, узгодження дій та консолідація громадських організацій,
членами яких є люди з інвалідністю, поліпшення становища в Україні, сприяння
захисту конституційних прав, підвищенню їх ролі і соціального статусу в
суспільстві, захист спільних інтересів своїх членів. За свою діяльність в сфері
захисту прав осіб з інвалідністю Національна Асамблея людей з інвалідністю
України в 2010 році отримала Спеціальний консультативний статус при Економічній
та Соціальній Раді ООН. Незмінним головою НАІУ з часу її заснування є Сушкевич Валерій Михайлович, уповноважений президента України з прав людей з
інвалідністю, президент Національного паралімпійського комітету України.
У 1829 році французький тифлопедагог Луї́
Брайль розробив рельєфно-крапковий шрифт для сліпих, що використовується в
усьому світі. Існує 63 комбінації шести крапок. Першою книгою, що була
надрукована за системою Брайля, була «Історія Франції» (1837). Крім букв і
цифр, Луї́ Брайль на основі тих же принципів розробив написання нот.
Викладання жестової мови в Україні
розпочалося на початку 1800-х років, коли було відкрито низку філій Віденської
школи для глухих: Інститут на Волині в Романові у 1805 році та Львівська школа
у 1830 році. В 1843 році подібна школа була створена в Одесі. За даними
Міністерства соціальної політики, в Україні
розроблена «Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору»
на період до 2030 року». В Україні запроваджено цифровий сервіс для людей з
порушеннями слуху «Почуй мене».
Виникнення видів спорту, в яких можуть
брати участь люди з інвалідністю, пов'язують з ім'ям англійського нейрохірурга
Людвіга Гутмана, який, долаючи вікові стереотипи по відношенню до людей з
фізичними порушеннями, увів спорт у процес реабілітації пацієнтів з
ушкодженнями спинного мозку.
Перші літні
Паралімпійські ігри проводилися в Римі
в 1960 році, а перші зимові Паралімпійські ігри 1976 року відбулись у
Ерншельдсвіку, Швеція. Традиційно Паралімпійські ігри проводяться після
Олімпійських ігор. На Паралімпійських іграх - 2020 у Токіо збірна України
посіла в медальному заліку шосте місце, здобувши загалом 98 медалей, зокрема 24
золоті, 47 срібних та 27 бронзових. Україну в Токіо представляли 143
спортсмени, що змагалися у 15 видах спорту. Найтитулованішим спортсменом
Паралімпіади-2020 став український плавець у класі S10 Максим Крипак. Він
здобув сім медалей, зокрема п'ять золотих нагород.
Перші міжнародні змагання «Ігри нескорених», які були засновані принцом Гаррі, відбулися в 2014 році в
Олімпійському парку королеви Єлизавети у Лондоні. В іграх беруть участь
поранені військовослужбовці та ветерани у таких видах спорту як баскетбол на
візках, волейбол сидячи і веслування в залі. Україна вперше отримала право
взяти участь в «Іграх нескорених» у 2017
році в Торонто.
З вірою в себе
Леся Українка… Під цим ім'ям в українській
і світовій літературі стала відомою Лариса Петрівна Косач, талант якої
проявився в багатьох жанрах: лірика і епос, драма і проза, публіцистика і
народна пісня. Вільно володіючи кількома європейськими мовами, блискуче орієнтуючись в класичному й
сучасному письменстві, Леся рано почала писати. Свій перший вірш «Надія» вона
написала, коли їй було вісім років, а в 1884 році у львівському журналі «Зоря»
вперше були надруковані чотири вірша. У 19 років вона написала підручник
«Стародавня історія східних народів».
Перша збірка поезії Лесі Українки «На
крилах пісень» вийшла в світ в 1893 році у Львові. В 1896 році була створена
перша п’єса «Блакитна троянда». Друга
збірка поезій Лесі Українки «Думи і мрії» вийшла друком у 1899 році. «Відгуки»,
третя і остання збірка побачила світ у 1902 році у Чернівцях. У літературній
скарбниці Лесі Українки - вірші «Хотіла б я піснею стати» і «Сім струн», поеми
«Русалка» і «Давня казка», поетичні переклади з італійської і англійської,
польської і німецької, драматичні твори
«Одержима» і «В катакомбах», «Кассандра» і «Камінний господар». Одним з кращих
творів світової літературі стала драма-феєрія «Лісова пісня», яка була написана
під чарами рідного Полісся.
Леся Українка. Усі твори в одному
томі - у книжці вперше в історії
української літератури вміщено всю відому творчу спадщину славетної української
письменниці Лесі Українки, яка спромоглася напрочуд сильно відтворити могутній
творчий дух свого народу.
***
Стівен Гокінг - англійський
фізик-теоретик, відомий своїми дослідженнями в астрофізиці. Найбільшу
популярність здобув завдяки дослідженню чорних дір і виникнення світу внаслідок
Великого вибуху. Один із найгеніальніших фізиків від часів Ейнштейна і
найвідоміший популяризатор науки. Автор бестселерів «Найкоротша історія часу»
(1988) та «Великий замисел», володар численних нагород, премій, медалей: премія
Адамса, орден кавалерів Честі (Велика Британія), президентська медаль Свободи,
нагорода Альберта Ейнштейна (1978), премія Вольфа (1988), премія Принца
Астурійського (1989), медаль Коплі (2006), спеціальна премія з фундаментальної
фізики (2012)… На честь вченого названо астероїд головного поясу 7672 Гокінг,
відкритий 24 жовтня 1995 року.
Теорія всього
Жанр - біографія, драма
Режисер - Джеймс Марш
Рік - 2014
Стрічку знято на основі книги Джейн Гокінґ
«Подорож в нескінченність: моє життя зі Стівеном».
Стівен Гокінг і Леонардо Млодінов.
Найкоротша історія часу - науково-популярна книга «Коротка історія часу» була
вперше опублікована в 1988 році. Книга Стівена Гокінга протягом 4 років входила
до списку бестселерів за версією британської газети Sunday Times. До 2001 року
книгу було перекладено 35 мовами. У вересні 2005 вийшла «Найкоротша історія
часу» (у співпраці з Леонардом Млодіновим), яка є скороченою версією першої
книжки.
«Ще в давнину люди намагалися збагнути
природу Всесвіту, але їм не допомагали в цьому різні науки, зокрема математика.
Сьогодні в нас є потужні інструменти: аналітичні, такі, як математика й
науковий метод пізнання, і технічні, зокрема комп’ютери й телескопи. За їхньою
допомогою науковці зібрали докупи силу-силенну знань про космос. Але що ми
насправді знаємо про Всесвіт…».
***
Майстер звукової журналістики ВолодимирНосков навчався у Харківському національному університеті імені Василя
Каразіна, де потім викладав аудіоподкастінг. Працював власним кореспондентом по
Харківській області інформаційного радіо «ЕРА-FM» та Української служби Радіо
Свобода. Представляв документальні
програми Українського радіо на фестивалях в Ірані, Хорватії та Польщі.
До
колективу Українського радіо офіційно долучився 1 вересня 2019 року. В 2020
році відбулась презентація серії радіомініатюр «Інклюзив Володимира Носкова», а
зараз Володимир Носков є автором програми «Небайдужі» - це пошук і розповідь
історій про небайдужих мешканців і мешканок громад, які своїми ідеями,
проєктами, нестандартними рішеннями та світоглядом змінюють життя навколо себе:
«Журналісти та ведучі шкільних радіостанцій «Smile FM» та «Cool School», «Три
історії - про актора, районну депутатку і волонтерів, що заохочують та
допомагають вивчати українську мову», «Про всеукраїнській проєкт «Школа
супергероїв» для дітей, котрі тривалий час перебувають у стаціонарах»…
«Я переконаний: звуки, музика, голоси
можуть робити неймовірні фокуси з уявою людини. Інтерактивність та звукова
палітра радіо може робити слухача співучасником найзахоплюючих подій:
політичних і громадських акцій, концертів, мандрів світом…».
***
Оксана Мастерс, американська спортсменка
та багаторазова призерка літніх та зимових Паралімпіад, народилася в місті
Хмельницький через три роки після Чорнобильської ядерної катастрофи 1986 року.
В семирічному віці Оксану удочерила лікар-логопед з Америки Гей Мастерс, яка
вирішила боротися за життя дівчинки. У тринадцять років Оксана познайомилась зі
спортом і відтоді це стало її порятунком. Спочатку вона освоїла веслування, яке
дало їй відчуття свободи й контролю над власним тілом. Оксана тренувалася,
долаючи біль, і ставала дедалі сильнішою.
На літніх Паралімпійських іграх 2012 року
в Лондоні Оксана виборола свою першу нагороду -
бронзову медаль в академічному веслуванні. На зимових Паралімпійських
іграх 2014 року у Сочі вона виборола срібну нагороду в лижних перегонах на 12
км, та бронзову на дистанції 5 км. Під час одного з тренувань Оксана Мастерс
травмувала спину, але не кинула спорт і змінила човен на ручний велосипед. На
літніх Паралімпійських іграх 2016 року у Ріо-де-Жанейро виступала у шосейних
велоперегонах, проте медалей завоювати не змогла, фінішувавши 4-ою у перегонах
на 45 км та 5-ою у гонці з роздільним стартом.
На зимових Паралімпійських іграх 2018 року
у Пхьончхані (Південна Корея) Оксана Мастерс стала дворазовою паралімпійською
чемпіонкою у лижному спринті на 1,1 км та лижних перегонах на 5 км, а також
виборола дві срібні нагороди в біатлоні на дистанції на 6 та 12,5 км, та бронзу
у лижних перегонах на дистанції 12 км. На літніх Паралімпійських іграх - 2020 у
Токіо Оксана Мастерс здобула дві золоті медалі. «Тяжка праця, підтримка
близьких і віра в себе - складові успіху. Я вірю, що, докладаючи зусиль, кожен
може втілити свою мрію в життя», - стверджує Оксана Мастерс.
Це зробила вона - п’ятдесят розповідей про
успіх, натхнення й наснагу йти до своєї мети. Дослухайся до себе. Чого хочеш
ти? Почуй свій голос. Перед тобою завжди є вибір. Зупинися, коли відчуваєш
потребу зупинитись. Обери інший напрямок, якщо так підказує твій досвід. Не
вагайся, не бийся, що тебе хтось засудить. Ти - особистість. Ти -
неповторність. Ти маєш свою думку, свої
почуття, свій унікальний шлях пізнання й розвитку.
***
Сьогодні Ніка Вуйчича знають мільйони
людей у всьому світі. Він збудував успішну кар'єру, багато подорожує, одружився
і став батьком. Нік пройшов через розпач і колосальні труднощі, але вони не
зломили його, тому що він зрозумів: Бог створив його таким в ім'я великої мети
- стати прикладом для людей, які зневірилися в усьому світі. Нік упевнений, що успіху
йому вдалося досягти тільки тому, що він втілив віру в дію.
Нік Вуйчич «Життя без обмежень. Шлях до
неймовірно щасливого життя» - автобіографічна книга Ніка Вуйніча, щиро
викладений життєвий досвід, що надихає людей по всьому світу. Важко уявити скільки
перешкод і випробувань припало на долю цього мужнього чоловіка. І головне, чим
він прагне поділитись з усіма - обмежень не існує! Обмеження - ілюзія, яку ми
дозволили собі нав’язати.
«Я
мандрую світом, аби надихнути мільйони людей. Я закликаю всіх озброїтися вірою,
надією, любов’ю та сміливістю i здолати всі перепони, що стоять на шляху до
здійснення мрій. У цій книжці я розповім про свій шлях. Певна річ, переді мною
поставали певні перешкоди, та більшість із них знайома кожному. Я хочу
надихнути вас на здолання власних проблем i незгод. Хочу, аби ви знайшли власну
мету життя. Ваше життя мусить бути прекрасним….».
Цирк метеликів (The Butterfly Circus)
Жанр - драма
Режисер - Джошуа Вайгель
Рік - 2009
Ідея створення картини вперше прийшла до
Джошуа та Ребеки Вайгелів, подружньої пари кінематографістів із Лос-Анджелеса,
після того, як вони побачили відео з лекціями Ніка Вуйчича.
***
Алан Маршалл. Я вмию стрибати через калюжі
- автобіографічна повість відомого австралійського письменника Алана Маршалла
про мужнього хлопчика, який за всяку ціну хотів навчитися стрибати через
калюжі. Нехай не сам, а з допомогою норовистого поні. «Ця книжка про моє дитинство. На її сторінках я розповів
про людей і про події, що допомогли мені стати таким, яким я є тепер».
Деніел Кіз. Квіти для Елджерона -
зворушлива історія всесвітньо відомого американського письменника Деніела Кіза,
який здобув дві найпрестижніші літературні нагороди за два твори з однаковою
назвою, героєм та сюжетом - спочатку за оповідання «Квіти для Елджерона», а
потім за однойменний роман, написаний на його основі.
Абдель Селлу. Ти змінив моє життя - Абдель
- хлопець, який усе життя грав у хованки із законом. Він не має нічого, окрім
хіба що здоров’я, якому позаздрив би й Геркулес. Філіпп - багатій з витонченим
смаком, що чудово розуміється в мистецтві. Але Філіпп паралізований і самотній.
За гроші не купиш співчуття, піклування та, найголовніше, друга. Несподівано
для самого себе Абдель влаштовується на роботу - доглядати за безпомічним
Філіппом. Французький аристократ та алжирський емігрант - їхні шляхи навряд чи
перетнулися б. Якби не доля. Якби не шанс, що отримав кожен з них. Чи важко
почати все з нуля, забувши про те, що було «до»? Насправді ні. Коли поруч є
той, хто може змінити твоє життя...
«1+1»Жанр – комедійна драма
Режисери – Олів'є Накаш, Ерік Толедано
Рік – 2011
«1+1» (фр. Intouchables — «Недоторканні»)
заснований на реальних подіях про успішного аристократа Філіпа, який у внаслідок
нещасного випадку опиняється в інвалідному кріслі і бере собі помічником
чорношкірого колишнього злочинця — Дрісса. Головні ролі виконують Франсуа Клюзе
та Омар Сі, удостоєний за цю акторську роботу національної премії «Сезар».
Майкл Ондатже. Англійський пацієнт - найвідоміший роман канадського письменника
Майкла Ондатже - є одночасно і щемливою історією трагічного кохання та тлі
Другої світової війни, і книжкою, яка приголомшує глибиною філософських
роздумів. Роман «Англійський пацієнт» отримав Букерівську премію 1992 року, а
також найвищу літературну відзнаку Канади - Премію генерал-губернатора.
Англійський пацієнт
Жанр - драма
Режисер - Ентоні Мінгелла
Рік - 1996
Картина побудована на основі однойменного
роману Майкла Ондатже. В 1996 році фільм був висунутий на отримання премії
Американської кіноакадемії в 12 номінаціях і отримав премії в 9 із них, в тому
числі нагороду за «Найкращий фільм». Також фільм був удостоєний двох премій
«Золотий глобус» та шести премій Британської академії кіно і телебачення.
Підготувала Карина Бондарчук, завідувачка читальним залом
Немає коментарів:
Дописати коментар
Надеемся на комментарии