Книжковий світ Франції від Французького інституту в Україні

 

Подих Франції… Різноманітні книжкові видання в українських перекладах: історія, політика, філософія, екологія, мистецтво, література…

Бібліотека отримала в подарунок чудові книжки від Французького інституту в Україні, який є складовою частиною Відділу культури та співробітництва Посольства Французької Республіки в Києві.

Як і решта французьких культурних центрів за кордоном, він підпорядковується Міністерству закордонних справ Франції і має на меті популяризацію французької культури та мови, а також сприяє налагодженню ефективного довготривалого співробітництва з установами культури України. Пропонуємо до вашої уваги художні твори відомих французьких письменників, популярність яких перетнула межі Франції…

 

Рене Баржавель — письменник і журналіст, найбільш відомий як автор науково-фантастичних творів, у яких виражена тривога перед технікою, що виходить з-під людського контролю. У його творчості часто зачіпаються такі теми: занепад цивілізації, спричинений переважанням науки й воєнним безумством, вічний і незнищівний образ любові: «Спустошення», «Велика таємниця», «Ніч часів[fr]», «Троянда в раю».

 

Баржавель, Рене. Чарівник : роман / Рене Баржавель ; пер. з фр. П. Таращук. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2019. — 256 с.

Роман «Чарівник» — один із найдовершеніших переказів легенд про короля Артура і лицарів Круглого Столу, їхні пригоди під час пошуків Ґрааля, чарівника Мерліна, що сприяв тим пошукам, і різноманітні дива, про високе кохання лицаря Ланселота і королеви Ґвеневри, лиху фею Моргану та її витівки… Автор, крім того, майстерно використав додавання певних елементів сучасності, які лише увиразнюють оповідь, наближаючи героїв давнини до читача. Найкращий твір для кожного, хто хоче поринути в чарівний світ пригод і романтики.

«Уже понад тисячу років жив у Бретані чарівник на ймення Мерлін. Він був молодий і гарний, мав веселі пустотливі очі, трохи глузливу усмішку, зграбні руки, поставу танцюриста, безтурботність кота, жвавість ластівки. Час не лишав на ньому сліду, він споконвіку був юним, мав ліс.

Він знався на чарах, проте вдавався до них тільки задля добра, або того, що сам вважав за добро, але інколи й помилявся, бо все-таки був людиною, хоч і незвичайною. Для чоловіків він був другом… Для жінок він був мрією…».

 

Борис Віан — прозаїк, поет, джазовий музикант і співак. Автор низки модерністських та фантастичних епатажних творів, який, попри це, став після смерті класиком французької літератури, передбачивши бунт нонконформістських творів 60-х років XX століття та був передвісником «Нової хвилі» в англомовній та французькій фантастиці. Писав не лише під своїм іменем, але й під 24 псевдонімами, найвідоміший з яких «Вернон Саліван».

 

Віан, Борис. Осінь в Пекіні : роман / Борис Віан ; пер. з фр. Євгенії Сарапіної. — Івано-Франківськ : Вавилонська бібліотека, 2018. — 248 с.

Одного ранку Амадіс Дюдю, головний герой роману, разом з іншими персонажами книжки опиняється в Екзопотамії, що, втім, не дивно, адже Екзопотамія — це пустеля, а як стверджує Борис Віан — у пустелях завжди людно, адже люди люблять збиратися там, де багато місця. У Екзопотамії з ними відбувається багато дивовижних пригод…

 

Марі-Франс Клер — викладачка і письменниця, онука офіцера, що служив разом з Симоном Петлюрою та займався громадською діяльністю в Парижі. Колись доцент кафедри літератури в Ліоні, тепер вона мешканка Провансу, присвятила себе письменницький діяльності. Книга «П'ять майорців для мого незнайомця» була опублікована у 2016 році. У 2018 році в книзі «Мовчання у Лісі» Марі-Франс Клер розгадує давню сімейну таємницю. Її остання книга «Можлива подорож» є продовженням «П'яти майорців». Вона розповідає про те, як знайшла в Україні рідних, втрачених після 75 років вигнання та панування комунізму... Зараз Марі-Франс закінчує збірку оповідань.

 

Клер, Марі-Франс. П’ять майорців для мого незнайомця : роман / Марі-Франс Клер ; пер. з фр. Яни Вестель у співпраці з Маркіяном Перетятком. — Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 2021. — 286 с.

Поезія і історія начебто і не мають нічого спільного. Але це в академічному сенсі чи в звичайному житті. Але іноді вони можуть зустрітися і навіть поєднатися, створивши дивовижної чуттєвості і краси матерію, яку можна було б назвати поетичною історією. Саме це визначення найбільше підходить чудовій книзі Марі-Франс Клер, француженки з українським корінням, яка в романній, поетичній формі розповідає нам історію своїх предків, що залишили рідну Україну після революції 1917 року і знайшли собі нову батьківщину у Франції. Давнє і нещодавнє минуле сім’ї головної героїні цієї книги Наталі стає живим і близьким, коли воно вбирається в слова, зрозумілі і дітям, і дорослим. Книгу цю треба читати до кінця. Вона напевно викличе у вас багато думок і почуттів і, можливо, підштовхне вас до того ж, що не дає спокою головній героїні — до пошуку невідомих поки деталей долі її не таких уже й далеких предків.

 

Каролін Ламарш — поетеса, авторка новел, романів, творів для театру, радіоп’єс та творів про мистецтво. Володарка престижних літературних премій, зокрема, премії Росселя (бельгійський Гонкур) за її перший роман «Le jour du chien» та Гонкурівської премії у категорії новели за збірку «Nous sommes à la lisière».

 

Ламарш, Каролін  Галявина край лісу : новели / Каролін Ламарш ; пер. з фр. Івана Рябчія. — Львів : Вид-во Анетти Антоненко, 2020. — 112 с.

Чи варто виходити за межі буденності? Можливо, ліпше до скону залишатися на своєму затишному острівці — і не пускатися до авантур? Над цими питаннями замислюється бельгійська письменниця Каролін Ламарш у новій збірці новел «Галявина край лісу», яка 2019 року виборола престижну Ґонкурівську премію для новел.

Головний герой кожної новели стикається з тим, що виходить за межі звичного людського життя. І підштовхує до цього головно природа — ліс, галявина, тваринка, пташка, комашка тощо. Як і у першій збірці новел «День пса», Каролін Ламарш спонукає героїв замислитися над головним: як жити далі? Як зважитися на непростий крок? Захоплива глибока проза, у якій відчутно аромат лісової гущавини і лунає спів птахів.

 

Бернар Міньє — письменник, народився 26 серпня 1960 року. Починав працювати контролером у митній службі і паралельно брав участь у літературних конкурсах. Його перший роман «Заледенілий», надрукований у 2011 році, отримав позитивні відгуки у пресі і серед широкого загалу французьких читачів. Роман перекладено на понад десять мов світу, а 2017 року був створений телевізійний серіал. Бернар Міньє — лауреат престижних літературних премій, зокрема, «Полар», «Амбушор», бібліотек і медіатек, за кращий франкомовний роман. Твори Бернара Міньє перекладені на 21 мову.

 

Міньє, Бернар. Заледенілий : трилер / Бернар Міньє ; пер. з фр. Є. Марічева ; худож.-оформлювач О. Гугалова-Мєшкова. — Харків : Фоліо, 2019. — 619 с. — (Бест).

Трилер Бернара Міньє «Заледенілий» — перший з детективної серії про слідчого Серваза, починається в кращих традиціях жанру – з неймовірної інтриги. Гнідого ірлінга — коня-улюбленця володаря мільярдної бізнес-імперії вбито з особливою жорстокістю. Йому не тільки відтяли голову, а й розіпнули на найвищій точці гірської гідроелектростанції. Помста? Однак затим стається ще одне вбивство з не меншою винахідливістю — тепер людини. Підсвідомо щось підказує талановитому поліцейському Сервазу, що між цими справами є зв’язок. А згодом з'ясувалося, що і з численними самогубствами, які багато років тому коїлися в цьому мальовничому містечку серед Піренейських гір, і залишилися нерозкритими. Що ближче до розв'язки, то напруга набере сили лавини…

 

Міньє, Бернар. М, край прірви : трилер / Бернар Міньє ; пер. з фр. Є. Марічева ; худож.-оформлювач О. Гугалова-Мєшкова. — Харків : Фоліо, 2021. — 508 с. — (Бест).

Мойру Шевальє, молоду француженку, запросили на роботу в китайську транснаціональну компанію високих технологій «Мін», розташовану в Гонконгу. Вона має взяти участь у створенні чатбота — програми штучного інтелекту, яка не тільки надаватиме користувачам правильні відповіді на всі запитання, а й  упереджуватиме їхні бажання. Зрозуміло, така інновація визначатиме майбутнє гігантів всесвітнього павутиння: той, хто зможе створити кращу програму, диктуватиме стандарти життя на планеті. Робота захоплива, проте оповита численними таємницями, на сторожі яких стоїть потужна охоронна служба дослідницького центру. Не набагато спокійніше життя й у самому Гонконгу, де з рідкісним садизмом лютує серійний убивця, вкорочуючи віку молодим жінкам. Усі жертви мають дещо спільне: свого часу працювали в компанії «Мін»...

 

Патрік Модіано — відомий письменник і сценарист, якого називають «віртуозом спогадів». Лауреат кількох літературних премій, зокрема — Ґонкурівської від 1978 року за роман «Вулиця темних крамниць» та Нобелівської 2014 року «за мистецтво пам'яті, завдяки якому він виявив найнезбагненніші людські долі й розкрив життєвий світ людини часів окупації». Його твори перекладено багатьма мовами, деякі з них екранізовано. У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки письменника «У кафе втраченої молодості» та «Нічна трава».

 

Модіано, Патрік. Цирк іде : роман / Патрік Модіано ; пер. з фр. І. С. Рябчія ; худож.-оформлювач В. М. Карасик. — Харків : Фоліо, 2018. — 125 с. — (Карта світу).

Цирк іде! Мандрівний цирк, яких було безліч у Франції... Прийшов... Розтривожив... Пішов геть... Так само і в цій випадковій зустрічі двох молодих людей. Звідкіля прийшов він? Не має значення. Хто вона, яке у неї минуле — байдуже... Вона манить його за собою чарівними вулицями Парижа — загадкового, невідомого, непередбачуваного — і раптом зникає... Цирк іде, а разом з ним зникає і таємничий світ. Проте він запам’ятає його назавжди...

 

Стефан Одеґі — романіст і есеїст. Він вивчав літературу в Паризькому університеті, де також викладав. Працював доцентом університету Вірджинії в Шарлоттсвіллі між  1986 — 1987 роками. Захоплюється кінематографом: працював монтажером, помічником режисера у Седріка Клапіша, зараз викладає історію мистецтв та, зокрема, історію кінематографу у паризькому коледжі. Його перший роман «Теорія хмар» вийшов у 2005 році і відразу привернув увагу публіки своїм незвичайним героєм.

 

 

Одеґі, Стефан. Теорія хмар : роман / Стефан Одеґі ; пер. з фр. Ганни Залевської. — Львів : Вид-во Анетти Антоненко, 2020. — 256 с.

Роман «Теорія хмар» отримав чотири престижних відзнаки, серед яких Prix Maurice-Genevoix 2005 і Prix du Style 2005. Що знайде в ньому читач? По-перше — нестандартну оповідь. Автор Стефан Одеґі робить літературному твору щеплення кінематографом: усі сюжетні лінії, що вибудовують мереживо теорії хмар, розбито на фрагменти й змонтовано на кшталт фільму. Ми навіть не розуміємо, як потрапляємо в полон авторського стилю: драматичні сцени, зображені у трохи відстороненій і подекуди іронічній манері, вражають сильніше за тисячі знаків оклику. По-друге — безперечний гуманізм. Начебто випадкові й не завжди реальні історії про дивакуватого науковця, про хлопчика з Хіросіми, про паризьку бібліотекарку й, звичайно, про хмари дивним чином виводять нас на екзистенційні питання, актуальність яких для людства не зменшується з плином часу. Швидше — навпаки. Рід людський «уже не знищити… якщо тільки він сам цього не зробить».

«Десь о п’ятій години вечора всі діти засмучуються: вони починають розуміти, що таке час. День потроху тьмяніє. Отже, треба повертатися додому, ставати слухняними й брехати. Якось у червні 2005 року близько п’ятої години недільного вечора японський модельєр Акіра Кюмо неквапно розмовляє зі своєю новою бібліотекаркою. Він сидить на четвертому поверсі розкішного будинку по вулиці Ламарк у власній бібліотеці просто неба: тридцять квадратних метрів вікон із подвійним склом фільтрують увесь гамір міста. Над сірою лінією дахів тягнуться завжди однакові й завжди мінливі хмари, не запам’ятовуючи пейзажів, що пропливають додолу…».

 

Ясміна Реза —  відома письменниця, авторка романів , театральних п’єс та кіносценаріїв. Багато з її п’єс отримали великий міжнародний успіх і розголос, а також чимало престижних нагород, серед яких премія «Tony Award» за найкращу п’єсу (1998, 2009) та премія Мольєра як найкращому автору (1987, 1995). Лауреатка премії «Ренодо» за роман «Вавилон» (2016) та Лоуренса Олів’є, Великої театральної премії Французької академії та інших. Працює з видатними режисерами, сама грає в кіно і знімає фільми. В Україні Ясміна Реза відома завдяки п’єсам «Божество різанини» («Dieu de carnage», 2006) та «Арт» («Art», 1994). . Її твори перекладено понад тридцятьма п’ятьма мовами, її п’єси йдуть у провідних театрах світу.

 

Реза, Ясміна. Bella figura : п’єса / Ясміна Реза ; пер. з фр. Івана Рябчія. — Львів : Вид-во Анетти Антоненко, 2022. — 80 с.

П’єсою «Bella Figura» (2015) Ясміна Реза продовжує притаманні їй пошуки хтонічних стихій у людині, мов вправний хірург, являє світу істинні й фальшиві почуття, стосунки, вчинки тощо. Думка автора не знає «звичайних» і «випадкових» подій: для неї важлива кожна дрібниця, а навіть найменша деталь є складником велетенського пазлу життя.

 

Сорж Шаландон — письменник, журналіст і репортер. З 1973 по 2007 роки працював журналістом у Libération, де він писав про події в Лівані, Ірані, Іраку, Сомалі та Афганістані. 1988 року його нагородили премією Албера Лондре за статті про Північну Ірландію та процес над Барбі Клаусом. Відтоді він працював у сатирико-розслідувальній газеті Le Canard enchaîné. Його другий роман Une promesse (2006) виграв Премію Медічі, а роман «Повернення в Кіллібеґс» (2011) здобув Гран-прі Французької академії та опинився у шортлисті Гонкурівської премії. 2012 року його було видано українською мовою в перекладі

 

Шаландон, Сорж. Син паскуди : роман / Сорж Шаландон ; пер. з фр. П. Таращук. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2022. — 248 с.

У книжці сучасного французького письменника йдеться про тяжкий пошук правди: батько, що пережив події Другої світової війни, знай розповідає синові про своє нібито героїчне минуле, нехай навіть у лавах дивізії СС, і тільки ненароком кинуті слова діда спонукають онука з’ясувати, що батько — колабораціоніст і зрадник, мерзенний нишпорка; проте ще тяжчого болю сину завдає усвідомлення, що батько все життя брехав йому. Адже зраджено довіру, втрачено зв’язок любові між найріднішими…

 

Підготували: С.А. Морозова, завідувачка відділу персонального абонементу, та К.В. Бондарчук, завідувачка читального залу