Михайло Старицький – корифей українського театру ХІХ століття: до 175-річчя від дня народження

Моя Україно! Як я тебе любив! 
Твої луги, твої степи розлогі, 
Дніпра ревучого славетнії пороги 
І хвилі золоті твоїх шовкових нив…

М. Старицький «До України»

Друга половина ХІХ століття – період значного зростання духовних цінностей, створених українською інтелігенцією, що черпала натхнення в широкому процесі національно-культурного відродження. В цей період українська наука розвивалася в університетах і наукових товариствах, українознавство мало видатних представників, серед яких в археології перше місце посідав В. Антонович, в антропології – Ф. Вовк, в етнології – М. Драгоманов, у мовознавстві – О. Потебня, П. Житецький, у літературознавстві – В. Петров та Я. Дашкевич, у статистиці – О. Русов. Важливу роль в організації наукового життя відіграв заснований громадівцями часопис «Киевская старина», який став справжньою енциклопедією етнографії та історії України. На літературному полі з’явилося чимало нових талантів: Панас Мирний, І. Нечуй-Левицький, Б. Грінченко…

Друга половина ХІХ століття – доба становлення класичної української музики і театру. У цей час творять свої шедеври С.Гулак-Артемовський і М. Лисенко. Оригінальну музику пише М. Аркас, автор опери «Катерина». Спостерігався нечуваний розквіт театру, в якому засіяли імена М. Кропивницького, М. Заньковецької, М. Садовського, Саксаганського, І. Карпенка-Карого та М. Старицького. Театр був надзвичайно важливою національно-культурною установою, яка мала змогу відтворювати українськи історичні традиції, пробуджувати пошану до української культури.

Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840 року в с. Кліщинці Золотоніського  повіту на Полтавщині.

В історію української літератури Михайло Старицький увійшов як поет, драматург, прозаїк, перекладач. У творчому доробку Старицького-поета поетичні збірки «З давнього зшитку», «Пісні та думи», переклади творів Г.-Х Андерсена, І. Крилова, Дж. Байрона, В. Шекспіра, Г. Гейне, А. Міцкевича, М. Лермонтова, М. Некрасова та ін. Вірш «Виклик», покладений на музику М. Лисенком, став народною піснею.

Ніч яка, господи! Місячна, зоряна:

Ясно, хоч голки збирай…

Вийди, коханая, працею зморена,

 Хоч на хвилиночку в гай!

В історію культури – як театральний діяч, організатор українського професійного театру і голова першого в Україні театрального товариства, актор, режисер, видавець. Дбаючи про поліпшення репертуару українського театру, М. Старицький переробляє та інсценує п’єси інших письменників, серед яких найпопулярнішими стали комедія «За двома зайцями», драма «Циганка Аза». Найкращі драматичні твори Старицького – п’єси «Не судилось», «Талан», «Остання ніч».

Як редактор і видавець, він опублікував альманах «Рада» (1883–1884), підготував до випуску альманах «Нова Рада» (1903). Поставлені ним спектаклі відзначалися яскравою театральністю, етнографічною достовірністю.

Як основоположник українського історико-пригодницького роману, Старицький є автором трилогії «Богдан Хмельницький», дилогії «Молодість Мазепи» та «Руїна», романів «Останні орли» і «Розбійник Кармелюк». Він написав також кілька історичних повістей і більше тридцяти оповідань нарисового та новелістичного характеру. Драматургія і проза Старицького – ще одна грань самобутнього таланту, яка відобразила велич особистості художника слова.

Гра долі. М. Старицький. Ч. 1.

Гра долі. М. Старицький. Ч. 2.





Поетичні твори

Старицький М. Твори у 8-ми тт. – Київ : Державне вид-во художньої літератури.

Т.1. Поетичні твори /упоряд. О.І. Стешенко; вступ ст. М.П. Камишанченка. – Київ, 1964. – 632 с.

До першого тому увійшли: оригінальні поетичні твори («Думка», «Чудова ніч», «Нива» та інші), переклади та переспіви з Й.-В. Гете, І.А. Крилова, В.А. Жуковського, О.С. Пушкіна…

Старицький М. Поетичні твори /упоряд., вступ ст. М.І. Дяченко. – Київ : Радянський письменник, 1958. – 544 с.

Однією з основних тем лірики М. Старицького є патріотизм. Благородне почуття любові до України, до свого народу поет виявляє з великою силою і пристрастю в багатьох віршах, розкриває в яскравих образах рідної природи,  в художніх описах українського села.

Вечір. Тихо, ясно…

Зірочка зоріє…

Із садочка красно

Пахощами віє…

Драматургія

Старицький М. За двома зайцями: комедія з міщанського побиту. – Київ : Молодь, 1996. – 96 с.

Геніальний комедійний твір Михайла Старицького, який зачаровує своєю дотепністю, неповторністю все нові й нові покоління читачів. Ця п’єса є ґрунтовною переробкою комедії І.С. Нечуя-Левицького «На Кожум’яках». Твір «За двома зайцями» вперше надрукована під заголовком «Панська губа, та зубів нема» у збірці п’єс: М. Старицький. Малоросійський театр. – М., 1890.

Старицький М. Зимовий вечір: драматичний  етюд у 2 одслонах. – Київ : Мистецтво, 1953. – 64 с.

«Зимовий вечiр», присвячений артисту М.К. Садовському  - за однойменним оповіданням польської письменниці Е. Ожешко. Переважна більшість переробок Старицького сприймається як нові, цілком самостійні твори. Дія розвертається на Поділлі.

Старицький М. П’єси. – Київ : Дніпро, 1979. – 247 с.

До однотомника увійшли кращі драми: «Не судилось» («Панське болото»), «Ой не ходи Грицю, та й на вечорниці (Драма з давних часів, народна, з музикою, співами, танцями, в 3-х діях), «Талан» (З побуту малоруських акторів).

Старицкий М. П. Крест жизни: драма в 5-ти действиях. – Київ : Державне вид-во художньої літератури, 1956. – 172 с.

П’єса «Крест жизни» є гострою соціальною драмою, в якій загалом правдиво зображена еволюція народницької інтелігенції, лише частина якої згодом стала на шлях послідовної революційної боротьби.

Старицький М.П. Не судилось (Панське болото): драма в 5 діях. – Київ : Мистецтво, 1951. – 132 с.

Драма «Не судилось» є однією з найкращих п’єс М. Старицького, над якою він працював під час нового революційного піднесення в країні.  В основі сюжету драми лежить традиційна на той час тема нещасливого кохання бідної селянської дівчини з поміщицьким сином.

Старицький М. П. Талан: драма на 5 дій і 6 одмін. – Київ : Мистецтво, 1953. – 120 с.

Центральна постать п’єси «Талан» (1893) – Марія Лучицька багатьма рисами й деталями життя перегукується з видатною українською актрисою Марією Заньковецькою, якій була присвячена ця «драма з побуту малоруських акторів».

Історична проза

Старицкий М. Богдан Хмельницкий: трилогия. К.1. Перед бурей: роман. – Киев :Дніпро, 1987. – 645 с.

Роман падає художнє зображення історичних подій, розкриває настрої перед визвольною війною українського народу 1648 – 1654 років. Головний герой – Богдан Хмельницький, що діє з своїми однодумцями, як Кривоніс, Богун, Нечай та інші уславлені герої українського народу.

Старицький М. Кармелюк: історичний роман /пер. з рос. М. Шумило. – Київ : Дніпро, 1971. – 708 с.

Устим Кармелюк (1787-1835) був кріпаком з с. Головчинці на Поділлі. Четверть сторіччя він очолював боротьбу кріпаків проти поміщиків. Повне українське видання цього твору під назвою «Розбійник Кармелюк», що складається з 4 томів, мало відоме читачеві. Найбільш поширеним стало скорочене видання роману під назвою «Кармелюк».

Старицький М. Облога Буші: історична повість з часів Хмельниччини. -  Київ : Вид-во ЦК ЛКСМУ «Молодь» , 1961. – 94с.

В основі повісті М.П. Старицького «Облога Буші» лежить дійсний історичний факт з часів визвольної війни українського народу 1648 -  1654 рр.

Старицький М.П. Останні орли: історична повість із часів гайдамаччини / пер. з рос. М. Шумила і Є. Михайлюка; худож. С.П. Караффа–Корбут. – Львів : Каменяр, 1990. – 440 с., іл.

Історична повість українського письменника – класика – широке полотно про Коліївщину, повстання українського народу 1768 року на Правобережній Україні під проводом Залізняка та Гонти проти польського панства і католицького духовенства. За своїм ідейним спрямуванням і трактовкою гайдамаччини твір близький до поеми Шевченка «Гайдамаки».

Старицкий М.П. Повести. Рассказы / составит. Л. Демьяновская. – Киев : Дніпро, 1986. – 436с.

В книгу класика української літератури М.П. Старицького увійшли твори, написані російською мовою, - історичні повісті «Червоный дьявол» та «Первые коршуны», соціально – психологічні та гостросюжетні оповідання «Над пропастью», «Благодетель», «Зарница» та інші.

Старицький М. П. Руїна: історична проза /упоряд., передм., перекл. з рос. мови роману «Руїна», комент. та прим. О.В. Ковалевського. – Харків : Факт, 2008. – 624с.

Цю книгу склали роман «Руїна» у перекладі Олексія Ковалевського та повісті «Заклятий скарб» і «Облога Буші», свого часу перекладені автором.

З золотого фонду кінематографії

За двома зайцями

Жанр – комедія

Режисер – Віктор Іванов

Країна – УРСР, СРСР

Рік – 1961

Легковажний цирульник (перукар), Свирид Голохвостий, вирішує вигідним шлюбом виправити своє матеріальне становище. Сподіваючись на свою привабливу зовнішність, Голохвостий починає залицятися одразу до двох дівчат, але народ знає: за двома зайцями побіжиш, жодного не спіймаєш.