Замок Любарта в житті та творчості Лесі Українки: мандруємо банкнотами України

 

 

Оновлена українська банкнота номіналом у 200 гривень із зображенням української письменниці Лесі Українки увійшла до переліку номінантів міжнародного конкурсу "Банкнота року".

 

Банкнота номіналом 200 гривень зразка 2019 року

Основний малюнок лицьової сторони -  портрет Лесі Українки

Основний малюнок зворотньої сторони - в’їзна вежа Луцького замку

Художник-дизайнер - Борис Максимов

Художник-графік - Василь Лопата 

Дата введення в обіг - 25.02.2020

«За правду, браття, єднаймось щиро, єдиний маєм правий шлях» (с) Леся Українка

 

На шлях я вийшла ранньою весною

І тихий спів несмілий заспівала,

А хто стрівався на шляху зо мною,

Того я щирим серденьком вітала:

«Самій недовго збитися з путі,

Та трудно з неї збитись у гурті»…

 

В 1893 році у Львові вийшла в світ перша збірка поезії «На крилах пісень» Лесі Українки. Під цим ім'ям в українській і світовій літературі стала відомою Лариса Петрівна Косач, талант якої проявився в багатьох жанрах: лірика і епос, драма і проза, публіцистика і народна пісня. Свій перший вірш «Надія» вона написала, коли їй було вісім років, а в 1884 році у львівському журналі «Зоря» вперше були надруковані чотири вірша, підписані - Леся Українка.

Натхненна успіхом першої публікації юна поетеса продовжувала творити і вже наступного року написала поему «Русалка». В 1896 році була створена перша п’єса «Блакитна троянда». Друга збірка поезій Лесі Українки «Думи і мрії» вийшла друком у 1899 році. «Відгуки», третя і остання збірка побачила світ у 1902 році у Чернівцях. У літературній скарбниці Лесі Українки - вірші «Хотіла б я піснею стати» і «Сім струн», поеми «Русалка» і «Давня казка», поетичні переклади з італійської і англійської, польської і німецької,  драматичні твори «Одержима» і «В катакомбах», «Кассандра» і «Камінний господар». Одним з кращих творів світової літературі стала драма-феєрія «Лісова пісня», яка була написана під чарами рідного Полісся.

Леся Українка походила з старовинного роду Косачів-Драгоманових. Петро Антонович Косач, батько Лесі Українки, навчався в Київському університеті Святого Володимира на правничому факультеті, захистив дисертацію на звання кандидата законодавства, виконував обов'язки помічника правителя канцелярії у судовому відділі. Згодом його було призначено головою Новоград-Волинського мирового з'їзду мирових посередників. На цей час він мав чин статського радника VIII класу.

Петро Антонович часто приїжджав до Києва. У Михайла Драгоманова, свого товариша по університету, він познайомився з його сестрою Ольгою, яка в 1866 році закінчила київський «Зразковий пансіон шляхетних дівиць».  28 липня 1866 року відбулося весілля Петра Антоновича Косача і Ольги Петрівни Драгоманової, майбутньої письменниці Олени Пчілки.

У Новограді-Волинському (Звягелі) Косачі поселилися на Корецький вулиці, а через два роки перебралися на Случанську. Родина Косачів проживала в будинку, власниками якого були міщани Сергій і Степанида Окружки. Тут і народилася 13(25) лютого 1871 року Леся Українка. 1 серпня 1963 року в цьому будинку було відкрито Літературно-меморіальний музей Лесі Українки.

Літературно-меморіальний музей Лесі Українки (м. Новоград-Волинський)

Восени 1873 року Косачі оселилися у великому одноповерховому будинку з розкішним садом. У своїх спогадах Олена Пчілка писала, що сім'я зняла у польки пані Завадської величезну садибу. У Лесі був брат Михайло, старший за неї на півтора року. Все життя їх зв’язувала найщиріша дружба і навіть ім'я у них було спільне - Мишолосіє.  В 1877 році у Михайла і Лесі з’явилася маленька сестричка Ольга. Через багато років саме Ольга, використовуючи документи з родинного архіву, уклала унікальну книгу «Леся Українка. Хронологія життя і творчості».

 Але була й інша новина. В 1878 році Петра Антоновича Косача, голову з’їзду мирових посередників було переведено із Новограда-Волинського на таку ж посаду до Луцька. Навесні 1879 року сюди переїхала і вся родина Косачів, де оселилась у будинку по вулиці Кафедральній поруч з костьолом Петра і Павла недалеко від замку Любарта. В 2007 році в східному і частково в північному крилі будівлі, де була службова квартира родини Косачів, створено музей Лесі Українки - «Лесина вітальня».

"Лесина вітальня" (м. Луцьк)

Проживаючи в Луцьку, Леся й Михайло подружилися з старшою дочкою батькового приятеля по університету нотаріуса Михайла Андрійовича Биковського Марією та з її молодшою сестрою Оленою. Літньої пори місцем розваг дітей найчастіше ставав старий Луцький замок, оповитий легендами і таємницями. Пізніше у вірші «Віче» Леся Українка напише:

В дворі старого замчища-руїни

зібрались ми на віче, все поважні,

учені голови, гладенькі й кучеряві,

і віком не малі - якби зложити літа усіх,

либонь, століття вийшло б!

Ми всі були на зборах, всі дванадцять.

Обачні люди, тямили ми добре,

що ми живем у небезпечний час:

поставили сторожу біля брами, -

як хто надійде, щоб давала гасло, -

і раду радили. Таємне товариство

ми закладали, і ніхто з «великих»

до нього доступу не мусив мати.

Зложили всі обітницю врочисту

ховати таємницю до загину…

Замок Любарта

Луцький верхній замок, або замок Любарта, один з найбільших і найстаріших в Україні, пам’ятка архітектури XIV століття. Зведення мурованого замку розпочалося в 1340 році Волинським князем Любартом з династії Гедиміновичів на місці дерев’яного укріплення, зруйнованого в 1261 році за наказом монгольського хана Бурундая. На високому пагорбі між рікою Стир та її рукавом Глушець була побудована твердиня з високими вежами та стінами, увінчаними зубцями-мерлонами. У XV столітті, за часів правління великого князя литовського Вітовта, була проведена модернізація замку.  Але тільки князь Свидригайло завершив спорудження укріплень Луцького замку.

Луцький замок 

Замок був спроектований у формі неправильного трикутника. Ця форма відповідає рельєфові ділянки, на який замок розташований. З боку поля замок був колись захищений глибоким ровом, який наповнювався річковою водою. До його оборонних споруд входять також оборонні мури та башти. Три замкові вежі В’їзна, Стирова та Владича вражають величними розмірами і простою формою.

В’їзна, або надбрамна, п’ятиярусна вежа знаходиться на західному куті замку. Вона звернена в бік міста і в плані майже квадратна. Згідно з описом 1545 року до воріт вежі в давнину було перекинуто дерев’яний міст зі звідною ланкою. Вежа сполучається крученими сходами, влаштованими у товщі стін, із оборонними мурами.  Ця вежа є композиційним центром в замковому комплексі.

Стирова вежа розміщена на переломі оборонних мурів у південно-східній частині замку, яка звернена до річки Стир. Збудована на залишках давнішньої, вибудованої з блоків вапняку оборонної споруди. Владича вежа отримала імя від слова «владика». Двір луцьких єпископів у давнину містився біля цієї вежі. Вона розташована на північно-західному куті замку.

Всередині замку були розміщені палац князя, палац єпископа, кафедральний собор, казарми для гарнізону. В проектуванні та спорудженні цих будівель у XVІ столітті брав участь львівський майстер Лука із Пряшева. До цього часу збереглися тільки єпископський і шляхетський будинки на місці княжого палацу. Спочатку замок був побудований в стилі романо-готичної архітектури, а при реконструкції в XVІ столітті набув рис ренесансу.

З 1985 року ансамбль замку Любарта знаходиться під охороною Луцького історико-культурного заповідника «Старий Луцьк». В наші дні замок став своєрідною культурною ареною Луцька, де проходять виставки, фестивалі, конкурси і звичайно ж лицарські турніри.

 

Література

Кармазіна М.С. Леся Українка. Життя як виклик / Марія Кармазіна. - вид 2-ге, допов. - Київ : Парламентське вид-во, 2020. - 420 с. - ( Серія «Славетні постаті України»).

На основі документальних матеріалів висвітлюється непростий життєвий і творчий шлях Лесі Українки. Це спроба відтворити гаму душевних переживань, духовних та інтелектуальних шукань Лесі Українки, збагнути сутність складних життєвих колізій, в які потрапляли герої її творів.

Костенко, Анатоль. Леся Українка / упоряд. В. П. Сичевський. - Київ : А. С. К., 2006. - 512 с. - ( Життя видатних людей).

Книга розповідає про долю і звитягу Лесі Українки - людини надзвичайної навіть серед рівних їй за геніальністю .Уявлення про багатогранність легендарної постаті дає вдале поєднання відомої повісті Анатоля Костенка з листами та іншими документальними матеріалами, пов'язаними із життям і творчістю великої поетеси.

Леся Українка. Усі твори в одному томі / передм. М. І. Литвинця. - Київ : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2008. - 1376 с. - (Поетична поличка «Перуна»).

У книжці вперше в історії української літератури вміщено всю відому творчу спадщину славетної української письменниці Лесі Українки, яка спромоглася напрочуд сильно відтворити могутній творчий дух свого народу.

***

Липа К. Під захистом мурів : з історії української фортифікації Х- XVІІ ст. – Київ : Наш час, 2008. – 184 с. – (Сер. «Невідома Україна»).

Оборонна архітектура - це не просто потужні мури, високі вежі та мальовничі замки. Це - дзеркало життя мільйонів людей протягом століть. У цьому дзеркалі відбились політичні інтриги, технологічні новинки, побутові звички, та, звичайно ж, героїчні діяння тогочасних мешканців фортець та замків. Фортифікаційні споруди - це кам’яний літопис, який розповість чимало захоплюючих історій тому, хто забажає його прочитати.

Троневич П. Луцький замок в історії України / Петро Троневич. - Луцьк : ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2007. - 200 с.

У монографії на основі аналізу результатів досліджень останніх років та використання широкої бази документальних джерел по новому висвітлюється історія Замку Любарта в місті Луцьку. Досліджуються періоди будівництва, реконструкцій, добудов та реставрації, в результаті яких він набув сучасного вигляду. Поряд з цим основна увага приділяється розкриттю функціональної структури Замку, який, поза оборонною функцією, будучи резиденцією органів державної та регіональної влади Волині, мав риси політичної і духовної столиці, адміністративно- господарського і судового центру краю.

Україна : литовська доба 1320-1569 / автори : Борис Черкас, Сергій Климовський, Леонтій Войтович, Дмитро Ващук, Андрій Блануца.- вид. 2-гє доп. і перероб. - Київ : Балтія-Друк, 2016. - 176 с.

Нові факти і документи з історії України періоду литовської доби на сторінках науково-популярного видання «Україна: литовська доба 1320-1569». Екскурс в історію балто-слов’янських відносин, пов’язаних спільним минулим трьох народів - білоруського, литовського і українського. Перше видання, що побачило світ 12 років тому, стало культурним проривом і отримало високі рейтинги книжкових конкурсів.

Шедеври архітектури України / авт.-упоряд Л. В. Прибега (Лучанський). - Київ : Мистецтво, 2016. - 224 с., іл.

У виданні репрезентовано понад 130 визначних творів архітектури, пам’яткових ансамблів і комплексів, зведених на землях України в різні часи її багатовікової історії. Стислі нариси й візуальна інформація про архітектурні релікти висвітлюють історію архітектурно-будівельної діяльності на українських теренах, засвідчують талант і творчу вдачу будівничих, слугують автентичним підґрунтям для пізнання глибинного коріння культурних традицій українського народу.

 

  

 

 

6Леся Українка