«Мрією мого життя було, щоб українська культура стала відома в усьому світі». Богдан Ступка
Достатньо сказати «Наш Богдан» і всі, навіть далекі від мистецтва люди, знають, про кого йдеться. Так було за життя Майстра. Та й зараз, коли Богдан Ступка пішов у засвіти (ось вже стільки років, а не віриться!), відчутно сяйво його щедрої душі й таланту.
Геніальний
український актор. Визнаний у всьому світі. Мало сказати: Митець –легенда. Наш
Богдан Ступка – Людина-епоха. Бо ж за його життям і творчістю можна вивчати
історію і пізнавати Україну протягом кількох десятиліть.
Богдан
Сильвестрович Ступка народився 27 серпня 1941 року на Львівщині. Дитячі роки
його пройшли за театральними лаштунками: батько його співав у хорі Львівського
оперного театру, дядько був там же солістом, а тітка – головним
концертмейстером.
Через
певні труднощі та випробування, Богдан все ж прийшов до мистецького середовища.
Закінчив студію при театрі імені М. Заньковецької у Львові. На сцені цього
театру розпочалася його акторська кар’єра. За 17 років молодий актор виріс в
провідного майстра сцени, на рахунку якого
були першокласні ролі класичного і сучасного репертуару.
У 1978
році Богдан Ступка переїхав до Києва, став актором Національного академічного
українського драматичного театру імені І. Франка.
Нелегко
виділити в творчому доробку Богдана Ступки одну-дві-три найголовніші ролі. Йому
підвладні були всі сценічні жанри: від комедії до високої трагедії. Лір у
виставі за п’єсою В. Шекспіра «Король Лір», Микола Задорожний у драмі «Украдене
щастя» за п’єсою І. Франка, Едіп у виставі «Цар Едіп» за античною трагедією
Софокла, Тевє у виставі «Тев’є-Тевеле» за Шолом-Алейхемом... можна продовжувати
і продовжувати.
Протягом
всього свого творчого життя Богдан Ступка створював «золотий фонд» театру
України.
У 1970
році актор театру Богдан Ступка дебютував у кіно – у кінострічці Юрія Іллєнка
«Бідий птах з чорною відзнакою. А далі його запрошують до співтворчості відомі
на весь світ кінорежисери: Отар Іоселіані, Кшиштоф Зануссі, Єжи Гофман, Кіра
Муратова, Володимир Бортко та інші.
У списку
кіноролей Богдана Ступки – ролі видатних гетьманів України: Богдана
Хмельницького у кінострічці «Вогнем і мечем» (1999р.) Івана Брюховецького –
«Чорна рада» (2000 р.), Івана Мазепу – «Молитва за гетьмана Мазепу» (2002 р.).
У 2007 році Богдан Ступка знявся в ролі Тараса в кінострічці Володимира Бортка
«Тарас Бульба».
Загалом
митець створив на кіноекрані понад 100 образів людей – величних і простих, що
запам’ятовуються глибиною і правдивістю життя.
Митець
розширював обрії своєї творчої діяльності: у 1999 – 2001 роках він обіймав пост
міністра культури і мистецтв України; протягом тривалого періоду очолював як
художній керівник колектив Національного академічного драматичного театру ім.
І. Франка.
Народний
артист України. Лауреат Шевченківської премії. Герой України.
Отримуючи
численні нагороди на міжнародних фестивалях, Богдан Сильвестрович завжди
наголошував на тому, що він щасливий від того, що сприяє розвиткові культури і
мистецтва України. Це – обов’язок кожного українця. І кожним днем життя, своєю
геніальною творчістю він доводив те, що є справжнім українцем, патріотом, що не
на словах любить Україну.
Зірка
Богдана Сильвестровича Ступки продовжує світити нам. Низький уклін Вам і наша
вдячність, Майстре!
Література
про життя та творчий шлях Богдана Ступки
Батько-Ступка, Ірина. Актор № 1 / Ірина Батько-Ступка. – Київ : Ваш автограф, 2021. – 224 с.: іл.
Книга презентує
персональний космос генія акторства, генія перевтілення Богдана Ступки. Погляд
митця на світ, спроба структурувати його перетворення, його філософію. Великий
артист постає різноплановим, заглибленим у найфундаментальніші горизонти
людського буття — від Землі до Неба, від Світла до Тіні. А все для того, аби в
людях повсякчас стверджувався Ідеал, що є найбільшим дивом мистецтва, а разом з
тим і всього життя.
Архангельская Н. В. Богдан Ступка [Текст] / Н. В. Архангельская. – Москва : Союз кинематографистов СССР. Всесоюз. бюро пропаганды киноискусства, 1986. – 31 с.: фот. А. Бронштейна.
В очерке представлены фотоматериалы и анализ творческой деятельности Богдана Ступки в кино, о первых киноролях, которые раскрыли его талант и сделали популярным в отечественном кинематографе. «Белая птица с черной отметиной», 1979 г.(Орест); «Право на любовь», 1978 г.(Яков); «Среди лета», 1979 г. (Сергей); Забудьте Слово «Смерть», 1979 г. (Комиссар Островой); «Иначе нельзя», 1980 г.(Петушков); «Тайны сятого Юра», 1982 г.(Олекса); «Красные колокола»(фільм 2-й), 1982 г.(Керенский); «Дударики», 1980 г.(Леонтович); «Все начинается с любви», 1985 г.(Бригадир Антонюк); «Водоворот», 1983 г.(Йонька). Буклет рассчитан для широкого круга читателей, а так же для поклонников творчества Б. Ступки.
Вергеліс, Олег Анатолійович. Українська драма [Текст] : епізоди / О. А. Вергеліс. – Київ : Радуга, 2016. – 455 с. + 10 арк. фот.; 60x84 1/16. – УК. – (Серія «Глядацький зал»).
Книга театрального критика Олега Вергеліса «Українська драма» – авторський погляд на явища та образи, які визначають «температуру» нового сценічного часу (розгін третього тисячоліття). Режисерські пошуки Едуарда Митницького, Ростислава Держипільського, Андрія Білоуса, Дмитра Богомазова, Станіслава Мойсеева, Віталія Малахова, Владислава Троїцького, Андрія Приходька. Акторські звершення Анатолія Хостікоєва, Наталії Сумської, Петра Панчука, Ірми Вітовської, Віталія Лінецького, Давида Бабаева, Валерії Заклунної. Одна з ключових фігур «Української драми» – Богдан Ступка. Книга присвячена пам’яті видатного актора.
Веселовська Г. І. Більше ніж театр: Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка: 2001-2012 [Текст] = 100 рр. першій сцені України / Г. І. Веселовська; Нац. акад. драм. театр ім. І. Франка; [відп. ред. О. Богомолова, фот.: М. Борисенко, О. Ктиторчук, В. Ландар, В. Ландар]. – Київ: «Антиквар», 2019. – 328 с.: іл.
Ця книга є
першим узагальнюючим і комплексним виданням, присвяченим творчій діяльності
Національного театру імені Івана Франка періоду керівництва ним видатним
українським артистом Богданом Ступкою. Десятки нових вистав у репертуарі,
десятки нових авторських імен на афіші, запрошення іменитих майстрів, численні
гастрольні поїздки, відкриття нових естетичних горизонтів, відхід від
стереотипних поглядів на вітчизняну класику, складні пошуки рівноваги всередині
творчого колективу усе це ввібрало життя франківців 2001-2012 років часу, який
сьогодні називають Часом Ступки. У книзі відсутній хронологічний принцип подачі
матеріалу: кожний з трьох розділів присвячено окремому тематично-проблемному
напрямку діяльності театру.
Авторський
погляд на мистецький доробок театру буде цікавим широкому колу читачів,
любителям мистецтва, шанувальникам вітчизняної культури, а також фахівцям –
театрознавцям та історикам мистецтва.
Мельниченко В. Ю. Богдан Ступка: обличчям до історії [Текст] / В. Ю. Мельниченко; Нац. культ. Центр. України в Москві. – Москва : Домаш. б-ка, 2013. – 416 с.: іл.
Володимир Мельниченко – генеральний директор Національного культурного центру України в Москві, доктор історичних наук, член-кореспондент АПН України, заслужений діяч науки України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, автор 60 книг з історичної, політичної та мистецтвознавчої проблематики, в тому числі низки книг про Богдана Ступку: «Театральний тандем (Феномен Данченка – Ступки)» (Львів, 2000); «Богдан Ступка. Штрихи до портрета» (Київ, 2011); «Майстер» (Київ, 2005); «Богдан Ступка» (Москва, 2011). У 2012 році видав у Москві українською мовою перший життєпис артиста «Богдан Ступка. Біографія». Ця книга розповідає про ролі реальних історичних персонажів, які Богдан Ступка прожив на театральній сцені і в кіно.
Мельниченко, Володимир. Богдан Ступка. (Штрихи до портрета) [Текст] / В. Мельниченко. – Київ : Знання України, 2001. – 217 с.
Книга видається до 60-річчя видатного українського актора Богдана Ступки. Автор розповідає про свої буденні зустрічі з актором, якого близько знає багато років, про приватне життя Ступки, його сім’ю. Особливий інтерес становить розділ про більш як тридцятирічну співпрацю актора з видатним режисером Сергієм Данченком.
Мельниченко В. Ю. Богдан Ступка [Текст] : біографія / В. Ю. Мельниченко; Нац. культ. Центр України в Москві. – Москва : Домаш. б-ка, 2012. – 832 с.: іл.
Читач
тримає в руках першу біографію Богдана Ступки.
Володимир Мельниченко – друг Богдана Сильвестровича, генеральний директор Національного культурного центру України в Москві, доктор історичних наук, член-кореспондент АПН України, заслужений діяч науки України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, автор понад 50 книг з історичної, політичної та мистецтвознавчої проблематики, в тому числі чотирьох книг про Богдана Ступку: «Театральний тандем (Феномен Данченка – Ступки)» (Львів, 2000); «Богдан Ступка. Штрихи до портрета» (Київ, 2001); «Майстер» (Київ, 2005); «Богдан Ступка» (Москва, 2011). Біографія написана за життя Майстра й пропущена крізь серце автора.
Мельниченко, Володимир Юхимович. Майстер [Текст] / В. Ю. Мельниченко. – Київ : Либідь, 2005. – 392 с.:іл.
У своїй третій книжці про видатного артиста сучасності Богдана Ступку автор висвітлює надзвичайно важливий у житті й творчості героя період зламу тисячоліть, насичений значною мірою етапними подіями, ролями, роздумами.Книга багато ілюстрована. Для широкого читацького загалу.
Богдан Ступка: митець і людина. [Текст] / [авт.-упоряд. М. Лабінський; ред., пер. з рос. М. Шудря]. – Київ : Кн., 2008. – 240 с.: іл. – (Бібліотека Шевченківського комітету).
Ця книга
про актора Богдана Ступку – корифея української національної сцени, творчість
якого знає весь світ.
Богдан Ступка [Текст] / М-во культури України; Нац. акад. драм. театр ім. І. Франка; [упоряд. Н. Пономаренко; худож. М. Успенський; фот.: М. Борисика, В. Марущенка]. – Київ : Maestro, [1995]. – 38 с.
Буклет
присвячений театральної творчості акторові Богдану Ступці. Про його ролях на
сценах Львівського академічного українського театру ім. М. Заньковецької та
Київського державного академічного українського драматичного театру ім. І.
Франка.
***
- Брюховецька Л. Богдан Ступка. «Мазепа» на «Берлінале» [Текст] : [про Б. Ступку, та його головну роль Іван Мазепа у фільмі «Молитва за гетьмана Мазепу»] / Лариса. Брюховецька // Кіно-Театр. – 2002. – №3. – С. 37.
- Брюховецька Л. Жива плоть історії [Текст] : [про фільм «Молитва за гетьмана Мазепу». Режисер Ю.Іллєнко, та про Б. Ступку в ролі Івана Мазепи] / Лариса. Брюховецька // Кіно-Театр. – 2002. – №2. – С. 33-35.
- Брюховецька Л. Богдан Ступка: Королі, гетьмани,генерали... [Текст] : [Б. Ступка та його великі ролі у театрі і кіно] / Лариса. Брюховецька // Кіно-Театр. – 2005. – №5. – С. 52-57.
- Доленко В. Богдан Ступка. Акторська династія [Текст] : [інтерв’ю з Б. Ступкою про його акторську родину] / Віра Доленко // Кіно-Театр. – 2002. – №6. – С. 55.
- Зубченко І Мистецький всесвіт Богдана Ступки [Текст] : [про експозицію, яка була присвячена до ювілею видат. артиста сучасності Б. Ступки] / І. Зубченко // Укр. театр. – 2011. – № 6. – С. 36-39: фот.: В. Ландар, І. Лукашов.
- Москалець О. Богом даний... [Текст] : [Богдан Ступка не лише геніал. артист світового масштабу, але й морал. лідер укр. нації] / О. Москалець // Укр. культура. – 2012. – №7. – С. 30-31.
- Саква О. Людина гри. Портрет Богдана Ступки [Текст] : [про творчість актора театру і кіно] / Олександр Саква // Кіно-Театр. – 2020. – №3. – С. 29-32.
- Богдан Ступка: Творчість невпинна: фрагмент з книги «Славетні постаті України» [Текст] : [про акторський фатум Богдана Ступки, який призначає для нього ролі можновладців і на екрані, і в театрі, і в житті] // Кіно-Театр. – 2001. – №6. – С. 49-51.
- Чечель Л. Фестиваль – на весь світ [Текст] : [про міжнар. кінофестиваль у Києві. Ініціатором і президентом фестивалю виступив нар. артист України Богдан Ступка]./ Людмила Чечель // Укр. культура. – 2010. – №5-8. – С. 33-35.
Я розлучилася з чоловіком три роки тому. Між нами не було спілкування. Сім’ї та друзі порадили мені забути про шлюб і продовжити своє життя. Я не хотіла виходити заміж за когось іншого, тому що в глибині душі я все ще люблю свого чоловіка. Я настільки страждав від болю і розгубленості, що прочитав в Інтернеті рекомендацію про те, як доктор Алаба возз’єднав розірваний шлюб за допомогою своїх духовних сил. Я продовжував читати стільки свідчень про те, як він допоміг покінчити з розлученням і відновити колишніх коханих людей, і моя віра відновилася. Я повинен негайно зв’язатися з доктором Алабою через кілька хвилин, він відповів мені і дав вказівки, що робити, після того, як я виконала необхідну вимогу через два дні після ритуалу, заклинання змінило моє життя навколо мого чоловіка, щоб я більше не спілкувався зі мною. Два роки дзвонили мені серед ночі з плачем і вибаченнями, що це робота демонів, тому я все ще вражений цим дивом, тому прощаю його. Тепер мій шлюб у рівновазі. Ритуал Дралаби спрацював чудово, а шлюб міцніший, ніж раніше, і ніщо не може розлучити нас знову. Я відвідав стільки сайтів, де шукав допомоги, і це було безнадійно, поки я не зв’язався з Дралабою, справжнім чоловіком, який допоміг мені відновити розірваний шлюб, якщо у вас є така проблема у вашому шлюбі, ви хочете, щоб ваш чоловік чи дружина знову полюбили вас . , У вас є хтось, кого ви любите, і ви хочете, щоб він або вона полюбили вас у відповідь, у вас є виклик у вашому житті, шаблон заклинання доктора Алаби - це рішення та відповідь на вашу проблему, whatsapp / viber з його номером телефону: +2349039885856, зв’яжіться з ним сьогодні, надіславши електронний лист на dralaba3000@gmail.com Не дозволяйте нікому забирати від вас дружину
ВідповістиВидалити