5 «астрономічних» книг: Осінній День Астрономії

 

«За час нашого короткого перебування на планеті Земля ми зобов’язані користатися можливістю досліджувати цей світ. Почасти тому, що це наш обов’язок перед самими собою та нашими нащадками, а почасти просто тому, що це цікаво…» Ніл Деграсс Тайсон, астрофізик

 

1973 року Дугом Бергером, президентом Астрономічної Асоціації Північної Каліфорнії, був заснований Міжнародний день астрономії, однієї з найдавніших наук на Землі. Це свято Святкується двічі на рік: Весняний День Астрономії святкується в суботу — в період із середини квітня до середини травня, поблизу або перед 1-ю четвертиною Місяця. Осінній День Астрономії святкується в період із середини вересня до середини жовтня. Дні стають коротшими, а ночі довшими і зірки яскравими…

Чарівна краса зоряного неба протягом тисячоліть була джерелом натхнення багатьох вчених в різних куточках світу, які шукали відповіді на таємниці Всесвіту… Давньогрецький астроном Гіппарх (ІІ ст. до н. е.) дійшов висновку, що в світі зір відбуваються певні зміни. І щоб полегшити наступним поколінням їх виявлення, він увів поняття зоряних величин: найяскравіші зорі назвав зорями першої величини, найслабкіші — шостої. Зоряні каталоги, складені Гіппархом, Птолемеєм, а згодом і арабськими астрономами, зіграли важливу роль у подальшому розвитку уявлень про особливості будови нашої зоряної системи — Галактики.

Справді революційною була публікація у 1543 році праці «Про обертання небесних сфер» видатного польського астронома Миколая Коперника (1473—1543), в якій він виклав свою геліоцентричну модель світу. Невдовзі німецький математик і астроном Йоганн Кеплер (1571—1630), опрацювавши двадцятирічні спостереження датського астронома Тіхо Браге (1546—1601), сформулював три закони руху планет. Завдяки працям англійського науковця Ісаака Ньютона (1643—1727) розпочався розвиток небесної механіки, була створена теорія руху великих планет, а в 1846 році на підставі математичних розрахунків французького астронома Урбена Левер'є (1811—1877) було відкрито планету Нептун.

Італійський вчений Ґалілео Ґалілей (1564—1642) першим сконструював телескоп-рефрактор і за його допомогою виявив супутники Юпітера, гори на Місяці, фази Венери, розклав Молочний Шлях на окремі зорі. Початок досліджень Галактики поклали праці англійського астронома Вільяма Гершеля (1738—1822). Уже в 1869 році американський астрофізик Гомер Лейн (1819—1880) уперше оцінив температуру на поверхні Сонця, а дещо раніше англієць Вільям Гаґґінс (1824—1910) виявив, що в зорях містяться ті ж хімічні елементи, що й на Землі та Сонці. Тоді ж завдяки працям італійського астронома Анджело Секкі (1818—1878) розпочали систематизацію спектрів зір. У 1924 році американський астроном Едвін Габбл (1889—1953) довів, що так звані еліптичні та спіральні туманності насправді є позагалактичними об’єктами, такими ж, як і наша Галактика…  А у 1998 році двома незалежними групами астрономів було зроблено висновок, що світ галактик розширюється із прискоренням. Астрономія продовжує свій зоряний шлях…

 

Лілія Казанцева «Київське вікно у Всесвіт»

Лілія Казанцева —науковий співробітник, Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Автор популярної книги «Київське вікно у Всесвіт. Історія Київської астрономічної обсерваторії в контексті історії розвитку національної та світової науки». Історію астрономічної науки в Києві можна розділити на два етапи. Перший — з найдавніших часів до 1945 року, коли Астрономічна обсерваторія Київського університету, яка знаходиться по вул. Обсерваторній, 3, відзначила свій 100-літній ювілей, а в Києві, в Голосіївському лісі, тим часом з’явилася ще одна — Головна астрономічна  (Голосіївська) обсерваторія АН України. Другий — від 1944 року (офіційна дата створення Головної обсерваторії) і до сьогодення.

 

Казанцева Л. Київське вікно у Всесвіт. Історія Київської астрономічної обсерваторії в контексті історії розвитку національної та світової науки / Л. Казанцева, В. Кислюк. — Київ : Наш час, 2007. — 197 с. — (Серія «Невідома Україна»).

У книзі на основі численних публікацій, Інтернет-видань та архівних матеріалів досліджується в хронологічному порядку історія розвитку астрономії у Києві від архаїчних часів до сьогодення. Книга містить розповідь про астрономічні уявлення наших пращурів, зафіксовані в археологічних знахідках (архаїчна астрономія) та свідченнями літописів (літописна астрономія). Звертається увага на єретичність астрономії середніх віків, пожвавлення інтересу до астрономії в епоху Відродження, зародження телескопічної астрономії та виникнення перших астрономічних обсерваторій у Європі та на території теперішньої України.

На світі, мабуть, немає людини, яка б хоч раз у житті бодай на мить не застигла у німому захваті, споглядаючи зоряне небо. Люди споконвіку милувалися цим загадковим творінням природи. І не тільки милувалися, а й намагалися збагнути його таємниці. Хоча, можливо, й несвідомо, але проводити астрономічні спостереження людина навчилася значно раніше, ніж рахувати і читати, ба, навіть спілкуватися! Особливе захоплення, незбагненний трепет, а іноді страх і паніку викликали різні несподівані небесні явища: поява нових зір та «хвостатих» світил (комет), зорепади і, звичайно, сонячні та місячні затемнення. Наші пращури не лише споглядали рух світил на небі, але й намагалися пояснювати їх і навіть використовувати у своєму практичному повсякденні. Так, спостерігаючи протягом тривалого часу за чіткими закономірностями у рухах небесних світил, люди навчилися орієнтуватися на місцевості і знаходити шлях по Сонцю, Місяцю та зорях, чітко розмежовувати пори року, складати календарі…

 

«Всесвіт. 50 найвідоміших космічних об’єктів»

У цьому довіднику дуже цікаво описано 50 найвідоміших космічних об’єктів — небесні тіла, астрономічні явища, космічні апарати. Ви дізнаєтеся: як правильно спостерігати за нічним небом і як безпечно спостерігати за сонцем, що таке сонячні плями та сонячне затемнення, астероїди та метеорні дощі, гігантські та карликові зірки, світлі та темні туманності, спіральні та неправильні галактики… У книзі багато кольорових фотографій та малюнків, які мають зрозумілі пояснення, супроводжуються основною інформацією і детальними відомостями.

 

Всесвіт. 50 найвідоміших космічних об’єктів : міні-енциклопедія / пер. з англ. Н. Тучинської. — Київ : Видавнича група КМ-БУКС, 2018. — 56 с.

Якщо подивитися на нічне небо, можна побачити багато дивовижних космічних тіл, зокрема планети, супутники та зірки. Астрономи для орієнтування в нічному небі використовують мапи, які називаються небесними атласами. На мапах зображені скупчення зірок — сузір’я, причому більшими цятками позначають яскравіші зорі. Планісфера — це зірковий атлас, де зображено зорі, які можна побачити в різний час упродовж усього року. Хоча майже всі планети сяють яскравіше за зірки, їх важко відшукати, бо вони рухаються від сузір’я до сузір’я. Лише п'ять планет досить яскраві аби їх можна було побачити неозброєним оком. Найяскравіша з них Венера, яку можна відшукати біля Місяця. Сонце є зіркою, проте воно здається більшим за інші зірки, через те що перебуває значно ближче до Землі. У центрі воно таке гаряче, що гази сплавляються разом, виділяючи енергію у вигляді світла і тепла, без яких ніщо на Землі не могло б існувати. Сонце оточене родиною планет і всі разом вони утворюють Сонячну систему…

 

Волтер Левін «Проста фізика. Від атомного ядра до межі Всесвіту»

Волтер Левін — нідерландський астрофізик, отримав докторський ступінь з ядерної фізики 1965 року в Делфтському технічному університеті. Коли Волтер Левін  знайомить нас із дивами фізики, це наче чари. У чому його секрет? «Я показую людям їхній власний світ, — каже він, — світ, який вони добре знають, але на який не дивляться очима фізика — поки що. Якщо я розповідаю про хвилі на воді, то прошу студентів  здійснити кілька дослідів у ванні: їм це буде зрозуміліше. Їм зрозумілі веселки. Це одна із причин, чому я люблю фізику: за її допомогою можна пояснити будь-що. І часом це неймовірний досвід…».

 

Левін, Волтер. Проста фізика. Від атомного ядра до межі Всесвіту / Волтер Левін за участю Воррена Ґольдштейна ; пер. з англ. Тетяна Сахно. — 2-ге вид. — Київ : Наш формат, 2020. — 296 с.

Волтер Левін і Воррен Ґольдштейн ставлять за мету показати людям красу та вишуканість фізики, а не математичні подробиці. Перед вами розкриються неймовірні дива фізики, завдяки яким ми живемо, але яких зовсім не помічаємо в побуті. Усе це приправлено гумором, особистими переживаннями та неймовірними дослідами.

«Спостерігаючи за зорями, ми наближаємося до розуміння безмежності Всесвіту. Якщо досить довго вдивлятися в нічне небо і дозволити очам звикнути, ми можемо побачити надструктуру віддалених ділянок нашої Галактики, Чумацького Шляху —  від 100 до  до 200 мільярдів зір, яку утворюють щось схоже на тонку прозору тканину. Розміри Всесвіту немислимі, але для початку спробуйте уявити собі Чумацький Шлях.

За нинішніми оцінками у Всесвіті може бути стільки галактик, скільки зір у нашій Галактиці. По суті, спрямовуючи телескоп у глибокий космос, ми бачимо здебільшого галактики (на величезних відстанях окремі зорі розрізнити не можливо), і кожна з них складається з мільярдів зір. Або погляньте  на нещодавно відкриту Велику стіну галактик — найбільшу структуру у відомому Всесвіті… Довжина Великої стіни становить понад мільярд світових років. Голова вже йде обертом? Якщо ні, то врахуйте, що розміри видимого Всесвіту (тобто лише тієї його частини, яку ми можемо спостерігати) приблизно 90 мільярдів світових років.

У цьому полягає сила фізики: вона може сказати, що доступний нашому огляду Всесвіт утворено з приблизно 100 мільярдів галактик. Вона також, може сказати, що лише 4 відсотки всієї матерії в нашому видимому Всесвіті — це звичайна матерія, з якої складаються зорі, галактики і ми з вами. Близько 25 відсотків припадає на те, що називають темною матерією (вона невидима). Ми знаємо, що вона існує, але не знаємо, що це. Решта 75 відсотки, тобто основна частина енергії у Всесвіті, яку називають темною енергією, також невидима. І так само ніхто не має уявлення, що це таке. Суть у тому, що нам не відома природа майже 96 відсотків маси/енергії у Всесвіті. Фізика вже стільки всього пояснила, але багато таємниць досі не викриті…».

 

Стівен Гокінг «На плечах гігантів. Величні прориви у фізиці та астрономії»

Стівен Гокінг — англійський фізик-теоретик, відомий своїми дослідженнями в астрофізиці. Найбільшу популярність здобув завдяки дослідженню чорних дір і виникнення світу внаслідок Великого вибуху. Один із найгеніальніших фізиків від часів Ейнштейна і найвідоміший популяризатор науки. Автор бестселерів «Найкоротша історія часу» (1988) та «Великий замисел», володар численних нагород, премій, медалей: премія Адамса, орден кавалерів Честі (Велика Британія), президентська медаль Свободи, нагорода Альберта Ейнштейна (1978), премія Вольфа (1988), премія Принца Астурійського (1989), медаль Коплі (2006), спеціальна премія з фундаментальної фізики (2012)… На честь вченого названо астероїд головного поясу 7672 Гокінг, відкритий 24 жовтня 1995 року.

 

Гокінг, Стівен. На плечах гігантів. Величні прориви у фізиці та астрономії / Стівен Гокінг ; пер. з англ. Ярослава Лебеденка. — Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2021. — 256 с.

 «На плечах гігантів. Величні прориви у фізиці та астрономії» —  це уривки з перекладів оригінальних друкованих видань.  Миколай Коперник, Ґалілео Ґалілей, Йоганн Кеплер, Ісаак Ньютон та Альберт Ейнштейн — вони змінили курс науки, вивівши астрономію та фізику із Середньовіччя в сучасність. Їхні magnum opus із коментарями Гокінга дадуть змогу дізнатися, про що думали ці вчені.

Польського священика та математика XVI століття Миколая Коперника часто називають засновником сучасної астрономії. А все тому, що він перший дійшов висновку, що планети та Сонце не обертаються навколо Землі. 1633 року, через дев’яносто років після смерті Коперника, італійського астронома та математика Ґалілео Ґалілея привезли до Риму, де він мав постати перед судом інквізиції за звинувачення у єресі, яке базувалося на публікації його «Діалогу про дві найголовніші системи світобудови: Птолемеєву та Коперникову». Німецький астроном Йоганн Кеплер працював над своїми астрономічними дослідженнями так наполегливо, що 1596 року вийшла його книга «Таємниця світу», в якій він розвиває геліоцентричну систему світу Коперника. Англійський науковець Ісаака Ньютона, творець класичної фізики та один із засновників числення нескінченно малих, заклав основи сучасного природознавства. Альберт Ейнштейна, один із найвизначніших науковців XX століття, створив спеціальну і загальну теорії відносності…

У книзі ви знайдете уривки з оригінальних ідей Альберта Ейнштейна, вперше опублікованих у «Принципах відносності», скорочені праці «Про обертання небесних сфер» Миколая Коперника, «Бесіди й математичні докази щодо двох нових наук» Ґалілео Ґалілея, «Гармонія світу» (книга п’ята) Йоганна Кеплера та «Математичні начала натуральної філософії» Ісаака Ньютона. Ви дізнаєтесь про непохитну вірність Коперника істині понад релігійну доктрину, попри його становище польського священника; непокірний дух Ґалілея; сімейні та фінансові негаразди Кеплера; пристрасні конфлікти Ньютона; скромні перші кроки в науці Ейнштейна.

 

Ніл Деграсс Тайсон «Астрофізика для ТИХ, хто цінує ЧАС»

Ніл Деграсс Тайсон — астрофізик з Американського природничого музею природної історії в Нью-Йорку. Випускник відомої Вищої школи наук Бронкса, він отримав диплом бакалавра фізики в Гарвардському університеті, магістра астрономії — в Техаському університеті в Остіні, а докторський диплом з астрофізики — у Колумбійському університеті.  Автор півтора десятків книг з астрономії та астрофізики. Один з очільників Планетарного товариства, біля витоків якого стояв Карл Саган. Нагороджений медалями Національної академії наук США і НАСА. Один із найвідоміших популяризаторів науки сучасності.

 

Тайсон Н. Астрофізика для ТИХ, хто цінує ЧАС / Ніл Деграсс Тайсон ; пер. з англ. Д. Пілаша та М. Сидоренка. — Київ : Вид. група КМ-БУКС, 2018. — 200 с.

«У наш час більшість галузей науки переживають підйом та саме царина астрофізики незмінно посідає в цьому процесі одне з перших місць. Гадаю, я знаю чому. Кожному з нас доводилося хоч раз здіймати очі до неба й задаватись питанням: що все це означає? Як усе це працює? І яке наше місце у Всесвіті?

Якщо ви надто зайняті, щоб дізнаватися про космос на лекціях, з підручників або документальних фільмів, однак усе одно прагнете короткого, але осмисленого ознайомлення з наукою про Всесвіт — то видання, яке ви тримаєте в руках, саме для вас. У цій невеличкій книжці ви знайдете основоположні відомості про основні ідеї та відкриття, які складають нашу сучасну наукову картину Всесвіту. Якщо мені вдалося виконати поставлену задачу, ви зможете орієнтуватися в моїй галузі — і, можливо, захочете дізнатися більше».

Яка природа простору і часу? Яке наше місце у Всесвіті? Яке місце Всесвіту в наших життях? Немає кращого провідника по цих усіх питаннях, аніж всесвітньовідомий астрофізик, популяризатор науки та автор бестселерів Ніл Деграсс Тайсон. Втім, мало хто з нас має час на споглядання зірок — тому Тайсон знайомить із ними чітко та лаконічно. Дотепний та цікавий текст поділено на невеликі порції, якими зручно підживлювати спраглий до відповідей мозок у перерві напруженого дня. Автор пропонує коротке, але осмислене ознайомлення з фундаментальними питаннями космосу: від Великого вибуху до чорних дір, від кварків до квантової механіки, від дослідження інших планет до пошуків життя у Всесвіті.

Підготувала К.В. Бондарчук, завідувачка читальним залом.